ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ (НА ПРИКЛАДІ ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет і методологічні засади, сформульовано мету і основні задачі роботи, визначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, зазначено форми апробації його результатів, описано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи дослідження професійної компетентності особистості (на прикладі працівників податкової міліції)» здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до характеристики компетентнісних підходів в дослідженні професійно успішної особистості, розкрито основні напрямки теоретико-методологічної основи дослідження професійної компетентності особистості, проаналізовано психологічні особливості діяльності працівників податкової міліції.

Питання професіоналізму і професійної компетентності в останні роки стали предметом пильної уваги психологічної науки (Є.О.Клімов, А.К.Маркова, Л.М.Мітіна, Ю.П.Поварьонков, Н.С.Пряжников та ін). Але в більшості випадків дослідники обмежувалися вивченням набору професійно-важливих якостей, їх формування та оцінки: поняття професійної компетентності застосовувалося інтуїтивно, без розкриття основного семантичного наповнення, для виразу високого рівня кваліфікації і професіоналізму; професійна компетентність розглядалася як характеристика якості підготовки фахівця, потенціалу ефективності трудової діяльності тощо.

Загальнопсихологічні аспекти професійної компетентності представлені поглядами К.О.Абульханової-Славської, В.О.Адольфа, В.О.Болотової, І.О.Зимньої, Е.Ф.Зеєр, С.О.Скворцова, А.С.Чабан та ін.

Сучасні підходи і трактування професійної компетентності, що існують на сьогоднішній день в зарубіжній літературі, також неоднозначні. Так, визначення професійної компетентності як «поглибленого знання», «стану адекватного виконання завдання», «здібності до актуального виконання діяльності» (R.D.Arvey, L.M.Hough, N.G.Peterson, Д.Шульц та ін.) не повною мірою конкретизують зміст цього поняття.

Аналіз наукових першоджерел дозволив виділити основні напрямки дослідження даного феномену, а саме: напрямок, що пов’язує поняття «компетентність» з розвитком науки управління (Г.С. Нікіфоров, М. Кляєрст, H. Hendin, A.G. Walker та ін.); з вивченням професійної компетентності представників силових структур - майбутніх військовослужбовців (С.Д.Максименко, Б.Г.Бовін), військовослужбовців (В.П.Андросюк), персоналу Державної прикордонної служби України (С.М.Заболотний), працівників правоохоронних органів та внутрішніх військ (С.М.Ірхіна, І.В.Платонов), співробітників МНС (О.Є.Самара); з вивченням професійної компетентності представників педагогічної діяльності (в тому числі психологів) (Г.М.Белокрилова, О.А.Донцов, С.О.Дружилов, Е.Ф.Зеер та ін.); з дослідженням когнітивної компетентності особистості (С.Д.Максименко, P.F.Drucker, J.Salgado, A.Rumbo, Z.Solomon та ін.); погляди на компетентність особистості через основні положення теорії самоефективності (В.О.Іванніков, О.М.Іванова, І.М.Кондаков, Т.В.Корнілова, S.A
eson, J.Hogan).

Аналіз першоджерел показав відсутність наукового дослідження особливостей професійної компетентності працівників податкової міліції. Таке дослідження повинне бути проведене в контексті основних задач психології особистості, які вимагають здійснення системно-структурного аналізу індивідуально-психологічних характеристик у професійній діяльності сучасних податківців, що розглядається у взаємозв’язку зі структурою особистості та її змінах у діяльності. Професійна компетентність в контексті даного дослідження визначається як професійна готовність суб’єкта до вирішення інтегрованих завдань конкретної діяльності, обумовлена сукупністю особистісних характеристик і системою знань, умінь і навичок, якими повинен володіти професіонал.

У другому розділі «Основні етапи та методи дослідження професійної компетентності особистості» наведено дані про організацію та основні етапи дослідження професійної компетентності особистості, встановлено методи дослідження професійної компетентності особистості (на прикладі працівників податкової міліції).

Організація та проведення психологічного дослідження професійної компетентності працівників податкової міліції потребували дотримання основних вимог сучасної психодіагностики та принципів оцінювання професійної компетентності, які були розподілені на три групи: 1) організаційні (принцип юридичної правомочності, координації зусиль, відповідальності сторін, систематичного контролю виконання прийнятих угод), 2) науково-методичні (принцип системності, комплексності, варіативності, прогностичності, доцільності, індивідуально-типологічного підходу), 3) етичні (принцип конфіденційності, компетентності, позитивності, поваги і врахування інтересів учасників).

Проведене теоретико-емпіричне дослідження проводилося протягом трьох основних етапів – підготовчого, основного та завершального. На підготовчому етапі здійснювалися постановка проблеми і основного наукового припущення, здійснювалося планування дослідження; на основному етапі здійснювався збір даних, а завершальний етап передбачав обробку даних, інтерпретацію результатів та формулювання висновків.

У третьому розділі «Особливості професійної компетентності працівників податкової міліції» визначено взаємозв’язок між особистісними чинниками та рівнем професійної успішності працівників податкової міліції, адаптивність та опірність до дії професійного стресу досліджуваних з різним рівнем професійної компетентності, встановлено диференціальну модель якостей професійно компетентної особистості.

У результаті експертного оцінювання було сформовано три групи з різним рівнем професійної компетентності. Перша група мала низький рівень професійної компетентності, неповну відповідність службовим вимогам та прогноз професійної непридатності; друга група мала середній рівень професійної компетентності і в основних пунктах відповідала вимогам до роботи у податковій міліції, а третя група мала високий рівень професійної компетентності, повну службову відповідність і високо достовірний прогноз професійної придатності. Кількісний критерій оцінки успішності дозволив виявити наступне: до першої групи попадає  21,7%, до другої – 48,8%, до третьої – 29,5% обстежених осіб.

Дані, отримані в результаті порівняння працівників податкової міліції відділу по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби і слідчого відділу, які увійшли до третьої групи (з високим рівнем професійної компетентності), свідчать, що за всіма чинниками методики Р.Кеттелла між ними є різниця. Так, тільки за чотирма чинниками I, E, M, Q₄ у працівників слідчого відділу показники вищі, ніж у їхніх колег з відділу по боротьбі з корупцією. Це означає, що у досліджуваних працівників слідчого відділу податкової міліціїі рівень прояву таких якостей, як залежність, неспокійність, ненадійність, неврівноваженість, неуважність, дратівливість, виражені більше, ніж у фахівців відділу по боротьбі з корупцією. У незначній мірі (в межах від 0,13 до 0,46 стенів) показники в працівників слідчого відділу менші, ніж у їхніх колег з відділу по боротьбі з корупцією. Ці дані отримані за чинниками A, H, L, O, Q₁, Q₂, Q₃. Пояснити це можна таким чином: у працівників слідчого відділу менше виражені, ніж у їхніх колег з відділу по боротьбі з корупцією, такі риси особистості як самоконтроль, товариськість, самостійність, зібраність, сміливість, незалежність, підозрілість. Тобто, ці риси найкраще забезпечують високий рівень адаптивності працівників податкової міліції для виконання своїх службових обов’язків у обох відділах правоохоронних органів.

Кількісно більшою мірою відрізняється ступінь прояву особистісних якостей у досліджуваних за чинниками B, C, G, N, Q₂, Q₃. Більш високі оцінки за цими шкалами одержані у працівників податкової міліції, що працюють у відділі по боротьбі з корупцією. Тому можна стверджувати, що для цієї групи досліджуваних більш характерні такі якості, як відповідальність, витриманість, енергійність, проникливість, урівноваженість, стійкість, скрупульозність, самоконтроль, обережність, акуратність, активність, незалежність, точність у виконанні вимог, висока мотивованість.

Психологічні особливості особистісних реакції працівників податкової міліції на специфіку їхньої праці в подальшому досліджувалися за допомогою опитувальника МБДО, який надав можливість констатувати, що з ростом професійної компетентності працівників податкової міліції підвищується рівень адаптивності, наближається до адекватності їх поведінки вимогам професії.

У досліджуваних з низьким рівнем професійної компетентності за домопогою МБДО діагностовано низький рівень соціальної неадекватної поведінки, адаптації та підвищеного ступеня образливості й конфліктності. Можна також відзначити наявність високих оцінок за шкалою «тривога і свідомий контроль»: вони високі в групі низькокомпетентних працівників податкової міліції обох відділів і значно знижуються у їхніх колег з третьої групи (висококомпетентних). Крім того, у працівників слідчого відділу більше, ніж у їхніх колег з відділу по боротьбі з корупцією, проявляються такі якості, як агресивність, запальність, роздратованість, гіперзбудженість, впертість, ригідність та емоційна імпульсивність.

Подальше поглиблене дослідження семантичного наповнення феномену професійної компетентності досліджуваних, що працюють у різних відділах податкової міліції, передбачало застосування методики «Особистісний диференціал». Отримані результати свідчать, що і самооцінка працівників податкової міліції з різним рівнем професійної компетентності відрізняється. В групі працівників слідчого відділу з низьким рівнем професійної компетентності показник за чинником «оцінка» дорівнює 14,1±2,46 одиниць, в другій групі із середнім рівнем  – 17,2±2,14 одиниць і в групі з високим івнем професійної компетентності – 22,07±2,43 одиниць. Це означає, що рівень професійної компетентності супроводжується (або обумовлюється) високою самооцінкою. Або навпаки – низька самооцінка не зумовлює високого рівню розвитку професійної компетентності для працівників податкової міліції.

Оцінки за чинником «сила» між дослідженими групами працівників відділу по боротьбі з корупцією розділились наступним чином. У групі з низьким рівнем професійної компетентності отримано 8,0±1,02 одиниць, з середнім – 11,0±1,02 одиниць і з високим рівнем професійної компетентності – 17,5±2,74 одиниць. Отримані дані слід розуміти як підтвердження принципу суттєвої дії чинника, який впливає на рівень розвитку професійної компетентності працівників податкової міліції. Підвищення оцінок завжди супроводжується підняттям ступеня вираженості самоконтролю, самостійності у прийнятті рішень та незалежності від обставин.

Визначення показників за чинником «активність» переконує в дії цього ж принципу, а саме, від першої до третьої групи досліджуваних показники активності збільшуються. В першій групі цей показник дорівнює 5,3±0,77 одиниць, в другій – 8,1±1,07, а в третій – 11,8±1,26 одиниць. Це означає, що досліджувані з малими оцінками за цим чинником не проявляють високої активності при виконанні своїх службових обов’язків, вони порівняно з іншими найбільш пасивні. Водночас, суб’єкти з високими оцінками за чинником «активність» здатні до підвищеної відповідальності і в одиницю часу виконують більше операційних дій. Отже, цей показник також може бути прогностичним у виявленні ставлення працівника податкової міліції до своїх службових обов’язків.

Потребово-мотиваційна сфера досліджуваних вивчалася за допомогою методики «Діагностика ступеня задоволення основними потребами». Аналіз отриманих даних дозволяє підкреслити, що у працівників обох відділів домінуючими потребами є матеріальні. Потім йдуть потреби у надійності та безпеці за власне здоров’я і життя і на третьому місці знаходяться потреби у визнанні. Особливістю потребово-мотиваційної сфери досліджуваних також є те, що між групами з різним рівнем професійної компетентності різниця в кількості виборів основних потреб незначна. Водночас, слід наголосити на тому, що кількість виборів за деякими потребами (крім відзначених) зростає паралельно з компетентністю. До них відносяться такі потреби: «у визнанні та повазі» (у відділі по боротьбі з корупцією збільшення на 4,1 бала, а у слідчому – на 3,8 бала), «теплих стосунках з людьми» (відповідно 1,1 бала у обох групах), «гарних співрозмовниках» (відповідно 0,9 та 0,4 бала), «підвищенні рівню майстерності та компетентності» (відповідно 1,2 та 1,3 балів), «справі, що потребує повної віддачі» (відповідно 0,4 та 0,5 балів), «зрозумілості іншими» (відповідно 1,2 та 0,9 балів).

Отже, при наданні переваги соціальним проблемам та проблемам у самовираженні у досліджуваних зростає й професійна компетентність, тобто взаємозв’язок між потребово-мотиваційною сферою та професійною компетентністю працівників податкової міліції існує.

     Ступінь прояву емпатійності також впливає на показники професійної компетентності працівників податкової міліції. Досліджувані з трьох груп, маючи різні рівні професійної компетентності, відрізняються між собою і за наявністю різних каналів емпатії. А саме: працівники з низьким рівнем професійної компетентності показують найближчу єдність з таким каналом емпатії як ідентифікація. Це пояснюється як спроможність суб’єкта розуміти іншого на підвалині співпереживання з постановкою себе на місце співрозмовника. Цей канал базується на легкості і рухливості емоцій і здатності до наслідування. Досліджувані з середнім рівнем професійної компетентності мають більш раціональний канал емпатії. Ці суб’єкти мають здібності через спрямованість свого сприймання, уваги та мислення розуміти стан проблеми та особливості поведінки оточуючих. Щодо досліджуваних, які відрізняються наявністю у них високого рівня професійної компетентності, можна відзначити, що для них притаманним є інтуїтивний канал емпатії.

     Емпатійні здібності працівників податкової міліції можуть мати взаємозв’язки з проявами агресивності. Після визначення «індексу агресивності» виявилося, що він у працівників відділу по боротьбі з корупцією майже вдвічі менший, ніж у їхніх колег зі слідчого відділу, відповідно 29,% та 55,0%. При цьому індекс ворожості мав таке кількісне вираження: 50,4% - у працівників зі слідчого відділу, 46,1% - у працівників відділу по боротьбі з корупцією. У зв’язку з цим можна допустити, що й ступінь прояву агресивних ворожих реакцій обумовлюються саме специфікою професійної діяльності у обох відділах податкової міліції.

Після визначення впливу агресивних і ворожих реакцій на ступінь розвитку професійної компетентності, постає питання про наявність залежності у встановленні контактів при спілкуванні працівника податкової міліції від наявності емоційних перешкод. можна констатувати, що наявність емоційних «перешкод», а, по суті, нездатність цих осіб утримувати свої емоційні пориви, призводить до ускладнень у спілкуванні, «розпалюють атмосферу» і, безумовно, знижують ефективність взаємодії в системі «людина-людина». А значить для підвищення рівня професійної компетентності працівникам податкової міліції треба формувати і закріплювати емоційну стійкість, що найбільш вдало можна зробити при розумній системі психологічної підготовки.

У четвертому розділі – «Програма психологічної підготовки для працівників податкової міліції» обгрунтовано основні вимоги і особливості проведення загальної і спеціальної частин у психологічній підготовці працівників податкової міліції. Основна частина психологічної підготовки повинна базуватись на врахуванні особливостей впливу на особистість специфіки службової діяльності. Програма психотренінгу складається з трьох блоків: базисного, професійного та підготовчого до роботи. Кожному блоку притаманні конкретні вправи психорегуляції, послідовне оволодіння якими вдосконалює механізми особистісної саморегуляції, що, у свою чергу, сприяє підвищенню психологічної підготовки.

     Оскільки особистість працівника податкової міліції займає ключову позицію в дослідженні, то вплив психологічної підготовки на рівень професійної компетентності оцінюється шляхом багатофакторної діагностики особистості Р.Б. Кеттелла. Цілу низку якостей необхідних для розвитку професійної компетентності працівника податкової міліції, стимулює спеціальна психологічна підготовка. Майже за всіма шкалами зареєстровані суттєві зміни особистісних факторів. Так, до психологічної підготовки середній показник за фактором А дорівнював 5,01, а після неї – 6,22 стенів (p<0,05). Тобто, після неї досліджувані більшою мірою стали проявляти такі якості особистості, як добродушність, відкритість, товариськість і взагалі стали поводитись більш природно. За фактором В спостерігається аналогічна картина. До підготовки у досліджуваних виявлено 6,11 стенів, а після неї 7,95 стенів (p<0,05). Тобто, психологічна підготовка сприяє мобілізації інтелектуальних ресурсів досліджуваних, що для роботи в системі податкової міліції є надзвичайно важливим.    Не в меншій мірі значущим є уміння працівника податкової міліції керувати своїми емоціями. За даними, отриманими в дослідженні, ступінь вираженості емоційної стійкості (фактор С) зріс на 2,32 стена (p<0,05). Це означає, що в результаті проведення психологічної підготовки працівники податкової міліції стали більш емоційно стриманими, витриманими у вчинках, здатні спокійно реагувати. Фактор F дозволяє діагностувати ступінь стриманості суб’єкта. У досліджуваних за цим фактором отримано зростання на 1,02 стена (p<0,05), що слід трактувати як їх спроможність динамічно спілкуватись з людьми, бути більш контактними, ввічливими. За фактором G після психологічної підготовки середній показник збільшується на 1,79 стена (p<0,05). По-перше, це є суттєвим зростанням, а по-друге, досліджувані у більшій мірі проявляють нормативність поведінки, урівноваженість у своїх діях та вчинках, зібраність, відповідальність і дотримання моральних стандартів і правил (що особливо важливо для працівника податкової міліції). Оцінки наступного фактора Н після психологічної підготовки збільшуються на 1,53 стена (p<0,05). Такі зміни можна розуміти як проявлення досліджуваними соціально визнаної сміливості, схильності до ризику, винахідливості та діловитості. Водночас за фактором І спостерігається  зменшення оцінки на 1,89 стена (p>0,05). Тобто у даному випадку можна говорити про тенденцію до зростання у досліджуваних практичності, логічності в діях та розсудливості.

     За фактором L після психологічної підготовки зареєстровано збільшення оцінки на 1,42 стена (p>0,05). Це можна пояснити зростанням у досліджуваних практичності в діях і реалістичності в судженнях, мужності та обережності у вчинках. Оцінки, одержані за фактором М (зменшення на 2,27 стена (p<0,05)) свідчать про зростання ступеня проявлення таких якостей особистості, як чесність, сумлінність, підкреслену увагу до дрібниць. Наступний фактор N дозволяє оцінювати рівень прямолінійності-дипломатичності. За одержаними даними після спеціальної психологічної підготовки його оцінка зростає на 0,83 стена (p<0,01). Такі зрушення свідчать про поліпшення у досліджуваних таких якостей особистості, як проникливість, розрахованість, обережність в діях, хитрість. Психологічна підготовка обумовлює зменшення оцінок за фактором О на 1,34 стена (p<0,05). Це означає, що після неї досліджувані стають більш спокійними, самовпевненими, холоднокровними і водночас енергійними. Оцінки за фактором Q₁ збільшуються на 2,09 стена (p<0,05). Ймовірно, що досліджувані після психологічної підготовки у більшій мірі проявляють аналітичність мислення, недовіру авторитетам, інтерес до нової інформації, експериментування у своїй професійній діяльності. Зростання оцінок на 1,09 стена (p<0,05) зареєстровано і за фактором Q₂. Такий результат свідчить про те, що психологічна підготовка досліджуваних з низьким рівнем професійної компетентності сприяє розвитку у них таких якостей, як незалежність, самостійність у своїх судженнях і прийнятті рішень, дотепність дій у складних ситуаціях. Збільшення оцінок за фактором Q₃ на 1,73 стена (p<0,05) означає, що у них посилюється самоконтроль, точність у операціях, які потребують волевиявлення щодо громадян, цілеспрямованість, контроль своїх емоційних «спалахів», чітке усвідомлення самостійно розроблених планів діяльності. Зростання оцінок на 1,09 стена (p<0,05) зареєстровано і за фактором Q₂. Такий результат свідчить про те, що психологічна підготовка досліджуваних з низьким рівнем професійної компетентності сприяє розвитку у них таких якостей, як незалежність, самостійність своїх судженнях та прийнятті рішень, дотепність дій у складних ситуаціях. Фактор Q₄ дає змогу оцінити напруженість особистості. За отриманим даними оцінки за цим фактором зменшуються на 1,31 стена (p<0,05). Безумовно, це позитивний вплив, тому що у досліджуваних здійснюються психологічна корекція дратівливості, гіперзбудженості, психологічної напруженості. Вони стають більш спокійними, зібраними, стриманими, незворушними.