ПСИХОСЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження проблеми, визначено ступінь її наукової розробленості, окреслено мету та основні завдання, предмет і об’єкт дисертаційного дослідження, охарактеризовано теоретико-методологічні засади, сформульовано положення наукової новизни, теоретичну та практичну значущість роботи, а також наведено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі роботи „Психосемантичні засади диференціації у сфері професійної свідомості” представлено узагальнені результати аналізу професійної свідомості як засобу фіксації суб'єктивного досвіду особистості та образу світу суб’єктивній семантиці професії.

Виокремлено суть професійної свідомості не тільки як аспекту, що узгоджує взаємодією мети, засобу і результату діяльності, але і як чинника, який розкриває специфіку образу світу професії. Природа професійної свідомості та самосвідомості полягає у здатності представника певної професійної групи до виділення своєї професії серед інших соціальних утворень, у здатності усвідомлювати себе в психологічному просторі професії, уявляти себе її суб'єктом. Будучи сукупністю професійних знань, професійних цінностей, програм професійних поведінкових норм та професійної мови, професійна свідомість забезпечує цілісність професійної культури менеджера.

Автором доводиться, що для вивчення свідомості групи осіб певної професії є специфічним використання саме психосемантичих методів. Специфіка психосемантичного диференціального підходу визначається тим, що семантико-перцептивні універсалі свідомості, формуючись у процесі нагромадження суб'єктивного професійного досвіду, роблять сприймання людини більш ощадливим, а зміст сприйнятого – дедалі більш уніфікованим.

Методологічною засадою дослідження є реалізація суб'єктного підходу у вивченні особистості та психосемантичного підходу до вивчення свідомості як можливість простежити особливості функціонування глибинної семантики особистості. Описано методичні переваги ряду психосемантичних методів, здатних охоплювати як рівень індивідуальної свідомості, так і рівень свідомості професійної групи. Комбінація використовуваних в роботі методів самозвіту, особистісних опитувальників, проективних методів та модифікацій семантичного диференціала покликана всебічно проаналізувати сукупність психологічних елементів свідомості майбутнього менеджера через аналіз мотивів, цілей, цінностей для подальшого міжпрофесійного зіставлення отриманих даних.

Застосування саме психосемантичного підходу до вивчення професійної свідомості визначається тим, що зміст і особливості універсалів свідомості пов'язані з характером особистого досвіду, умовами життя й діяльності індивіда, що й пояснює схожість цих феноменів у певних професійних груп досліджуваних.

Проблема зв’язків суб'єктивного досвіду особистості, образу світу та кодів професійної свідомості розглядається автором у світлі досліджень О.Ю. Артем'євої та її наукової школи. Професійні особливості відбиття об'єктів і ситуацій, особливе бачення світу й особлива його категоризація, яку О.Ю. Артем'єва і Ю.Г. Вяткін назвали „світом цієї професії”, розглядаються крізь призму дослідження семантичного шару структури суб'єктивного досвіду.

Професійне бачення світу, структура якого визначається такими складовими, як семантика професійного відбиття ситуацій, особливості професійного міжособистісного сприймання та професійного спілкування, залежить від характеру та ефективності професійної діяльності.

Структура професійної діяльності забезпечує відповідність відношень суб’єкта до об'єктів, ситуацій, і явищ світу, в цілому, що дозволяє стверджувати відповідність суб'єктивної семантики і семантики, обумовленої професією.

Таким чином, аналіз поки що нечисленних психосемантичних досліджень професійної свідомості показав, що образ світу професіонала  детермінований суб'єктивним досвідом його професійної діяльності.

Виявлено, що концептуальні й методичні підходи до підготовки фахівців багато в чому визначаються змістовими, структурними, функціональними характеристиками професійної свідомості. Описано інтелектуальні якості, які значною мірою зумовлюють професійний успіх менеджера, показано роль ціннісних орієнтацій у формуванні професійного самоусвідомлення майбутніх менеджерів, виявлено феноменологію ціннісно-смислового освітнього простору, розглянуто специфіку професійної детермінації семантичного простору студентів.

Зокрема, згідно з поглядами О.Г. Шмельова, професійну семантику можна трактувати як перебудову в суб'єктивному досвіді професійних декларативних значень в професійні реальні, коли процес семантизації не просто відтворює предмети, але ще конструює те або інше їхнє розуміння. Так формується образ світу професії. Зокрема, в ході професіоналізації у студентів створюється тенденція відзначати в інших людях насамперед якості, наявність яких забезпечує успішність спільної діяльності. В силу сказаного постала необхідність емпіричної констатації у структурі професійної свідомості категорій, змістом яких є особистісні якості менеджера: типового, ідеального, неуспішного, на семантику яких було спроектовано особистісне Я досліджуваних.

Основний висновок першого розділу полягає в констатації того, що професійна свідомість являє собою спосіб організації змісту образу світу професії, який безпосередньо залежить від інтеріоризації суб’єктом змісту професійної культури і виявляється в комунікативній діяльності через професійний дискурс.

Зміст другого розділу дисертації „Організація, методи та методики експериментального дослідження” присвячено обґрунтуванню організації, методів та методик експериментального дослідження. Тут описано експериментальну базу, організацію, етапи та хід дослідження. Окрему увагу приділено обґрунтуванню обраних методичних засобів та аргументовано їх використання. Зроблено висновок про репрезентативність вибірки для дослідження психосемантичних особливостей свідомості майбутніх менеджерів. Констатовано, що методичний інструментарій дослідження, укладений з проективних методів, опитувальників та модифікацій семантичного диференціала, дозволяє всебічно проаналізувати сукупність змістових особливостей професійної свідомості майбутніх менеджерів.

У третьому розділі дисертації „Особливості вербальної репрезентації професійної свідомості майбутніх менеджерів” представлено конкретику семантико-культурних кодів, професійної рефлексії, мотивації та цінностей майбутніх менеджерів – тобто певного комплексу конструктів, від яких залежить створюваний студентами образ світу майбутньої професії.

Аналізуються семантичні коди професійної культури менеджерів. Виходячи з того, що поняття „світ професії” може бути описане мовою семантичних структур, структур відношень до об'єктів світу, воно є вимірюваним у кількісних параметрах цих структур. З огляду на це, на матеріалі зразків живого мовлення менеджерів середньої ланки (обсягом 8,7 тисяч слів) констатовано конкретику семантико-культурних кодів професійної свідомості менеджера. Код культури розуміють як "поняттєву сітку", за допомогою якої свідомість членує, категоризує, структурує та оцінює світ.

Констатовано, що в соматичному (тілесному) коді свідомості менеджера особливе місце займають символьні функції голови і рук.

Просторовий код свідомості охоплює особисту зону професіонала (інтер’єр робочого місця), фрагмент зовнішнього світу, який усвідомлюється як близький, свій, рідний (приміщення робочого кабінету та організації) і фрагмент зовнішнього світу, що сприймається як чужий, далекий, ворожий (простір за межами організації). Структурація професійного світу пов’язана з членуванням простору на „свій” і „чужий” світ: свій світ професіонала – це світ колег, підлеглих та безпосередніх керівників, чужий – це світ конкурентів, аплікантів, звільнених, клієнтів тощо.

Часовий код свідомості менеджера представлений в об'єктивному (вибір професії, початок та завершення навчання, вибір місця роботи, події кар’єрного зростання, вихід на пенсію, втрата роботи) й суб'єктивному вимірах. Останній у менеджерів пов’язаний з семантикою хронічної нестачі часу (даремно втрачати час, раціональні витрати часу, часовий ресурс, цейтнот).

Предметний код світу менеджера пов'язаний з предметами, що заповнюють простір, належать до світу професії та обслуговують просторову, метричну й комунікативну сферу професії: комп’ютер, автомобіль, мобільний телефон, оргтехніка.

Біоморфний (тваринно-рослинний) код опредмечується у свідомості професіонала у дуже вузькому контексті – переважно виконуючи функцію вербалізованого або візуалізованого символу у назвах торгових марок, у логотипах, у зооморфних фігурах корпоративних або рекламних героїв.

Духовний код визначає оцінки, які людина дає собі й оточенню: компетентно – некомпетентне, ефективно – неефективно, конкурентоздатне – не конкурентоздатне. Розглянуті коди культури утворюють систему координат, яка задає еталони професійної культури.

Виявлена конкретика семантико-культурних кодів професійної свідомості менеджера підтверджує ту тезу, що зміст універсалів свідомості пов'язаний з характером особистого досвіду й умовами діяльності індивіда.

Наступний експериментальний етап було присвячено дослідженню таких аспектів професійної свідомості особистості, як професійна рефлексія, мотивація та уявлення про поведінкові норми й цінності професії. Засобом виявлення названих структур професійної свідомості виступив аналіз семантичного простору понять: „Я”  (у двох часових проекціях: „Я тепер” та „Я через п’ять років”), „Людина, яка мені подобається”, „Людина, яка мені не подобається”, „Працівник” та „Керівник” (у двох полярних проявах – „ідеальний” та „поганий”).

Експериментально констатовано наявність двох гіпер-факторів, які вбирають у себе більшість уявлень студентів про людину у діловій сфері – це фактори Корисливість та Відданість справі. Найвищу корисливість демонструють об’єкти „Поганий керівник” та „Людина, яка мені не подобається”. За цими параметрами їм виразно протистоїть образ „Я тепер”, оскільки майбутні менеджери виключають із власної картини потрібного майбутнього можливість стати поганим керівником або поганою людиною.

Найбільш продуктивними у поясненні спільного семантичного простору понять „Я тепер” та „Людина, яка мені подобається” є прагматична конформність, цілеспрямована старанність, емоційна щедрість та ділова позитивність.

Констатовано, що якість дисциплінована старанність у свідомості студентів позитивно корелює з прагматичною конформністю і негативно – з цілеспрямованою старанністю. Орієнтованість на справу та визнання ділової субординації до певної міри зв’язані з колективізмом або індивідуалізмом суб’єкта, але незалежні від прагматичної конформності. Орієнтованість на перспективу, а не на швидкий результат мислиться поруч зі старанною відданістю, але диференціюється від емоційної щедрості та ділової позитивності людини, яка подобається.

Порівняння образів поганого та ідеального керівника, показало, що значущими аспектами їхньої семантики є питання лояльності, відданості компанії, керованості (тобто взаємодії з керівником), самостійності та ініціативності в роботі, зацікавленості в матеріальній винагороді, корисливості, міжособистісних відносин. Найбільш значущими для професійної свідомості досліджуваних є такі сфери професійної діяльності керівника, як взаємодія з підлеглими та ставлення до своєї справи. Уявлення ж про паритетні відносини і спільні цінності керівника і працівника у майбутніх менеджерів ще не сформовані, тому відмічається тенденція до двовекторності семантики образів ідеальних та поганих керівників та працівників. Критерій психосемантичного розрізнення „Людини, яка подобається” від „Людини, яка не подобається” – чесність і прозорість намірів.

Різноманітною є міра репрезентованості якостей аналізованих образів у семантиці об’єкта „Я тепер” (актуальний стан образу Я). Так, образ „Я через 5 років” представлений в актуальному образі Я студентів якістю авторитетний кар’єризм, „Ідеальний працівник” – небезкорисливим альтруїзмом, „Ідеальний керівник” – відкритістю і прямотою, натхненним прагматизмом та емпатійністю, „Поганий керівник” – надмірною відвертістю, „Людина, яка мені подобається” – прагматичною конформністю, цілеспрямованою старанністю, емоційною щедрістю та діловою позитивністю.

Виявлені плеяди понять утворюють стійки смислові зони, семантика яких може бути пояснена тенденцією досліджуваних до прямолінійних і однозначних суджень про аналізовані об’єкти. Тобто, в цілому професійна свідомість майбутніх менеджерів щодо цих об’єктів відзначається когнітивною простотою.

Розглянуто і проаналізовано мотиви досягнення у вербальній свідомості студентів. У групі менеджерів невиробничої сфери 39 % студентів показали виразну тенденцію до мотивації уникання невдач; у групі менеджерів виробництва переважання мотивації досягнення показали 44 % респондентів.

Крім того, було виявлено смисли, які керують людиною в ситуації утримання від вчинку. Досліджувані в цьому контексті називають переважно зовнішні щодо особистості мотиви (такі, як неможливість особисто вплинути на результат, залежність результату переважно від економічних, соціальних та інших чинників, а не від докладених зусиль). Майбутні менеджери у значно більшій мірі, порівняно з представниками гуманітарних професій, воліють запобігати майновим та часовим витратам і менше схильні діяти в умовах зовнішніх ризиків. Зоною смислового напруження у свідомості майбутніх менеджерів є послідовно: недовіра до членів своєї команди, загроза втратити час, гроші, репутацію, загроза соціально-економічної нестабільності та небажання довго чекати на успіх. Неможливість цілком покладатися лише на власні сили й особисто відповідати за майбутній результат розцінюється ними як загрозливий фактор.

Проаналізовано аксіологічні аспекти майбутньої праці, яку студенти розуміють по-різному: і як окрему цінність, і як суму цінностей, і як спосіб прояву інших цінностей. Значення професії для різних індивідів неоднакове – це залежить від їх ціннісних орієнтацій, як термінальних, так і інструментальних. Натомість, коефіцієнти кореляції аналогічних показників у контрольній групі психологів від’ємні і дорівнюють, відповідно, Rxy = –0,099 та –0,268 (р<0,05). Такі розбіжності свідчать про те, що цінності представників різних професій можуть бути як сильно зв’язаними, так і цілком не зв’язаними між собою.

Так, зокрема, цінності цікавої роботи й матеріального благополуччя є взаємопов’язаними, але при цьому не являють собою провідних цінностей досліджуваних. Зафіксовано статистично значущу взаємозалежність оцінок тих самих цінностей представниками близькоспоріднених менеджерських спеціальностей, при тому, що представники різних професій демонструють дещо різний набір цінностей. Носії високої мотивації уникання невдач та високої мотивації досягнень мають різні набори провідних термінальних та інструментальних цінностей.

Основний висновок третього розділу полягає в констатації того, що образ світу професії тісно переплітається з іншими значеннєвими системами, які орієнтують життя особистості. Так, поняттєва сітка виявлених в експерименті кодів професійної культури менеджерів дозволила зрозуміти конкретику, за допомогою якої свідомість членує, категоризує та оцінює світ професії. Ці коди стали основою для аналізу свідомості майбутніх професіоналів.

Аналіз семантичного простору понять, що описують образ-Я та образи професійно значущих інших, показав виразну прямолінійність й однозначність суджень про аналізовані об’єкти, що свідчить про когнітивну простоту студентів у даній сфері. Мотиваційна сфера також засвідчує  слабкість особистісного Я студентів. Значущість майбутньої професії визначається ціннісними орієнтаціями майбутніх менеджерів, які, в цілому, відрізняють цю групу від контрольної.

Таким чином, зміст універсалів свідомості пов'язаний з характером особистого досвіду й умовами діяльності індивіда, а образ світу професії для майбутніх професіоналів залежить від ціннісних орієнтацій, мотиваційної спрямованості та уявлень про поведінкові норми професійно значущих інших.

Зміст четвертого розділу „Специфіка образу світу професії у свідомості майбутніх менеджерів” охоплює результати експериментального дослідження текстів та графем як знакових репрезентантів образу світу професії.

Вербальний образ професії реконструювався за текстами двох видів: незавершеними реченнями та епістолярними творами студентів – обидва професійної тематики. Дані вербальні масиви підлягали фоносемантичному, мотиваційному, емоційно-експресивному та аксіологічному аналізу із залученням експертної комп’ютерної системи ВААЛ.

Порівняльний мотиваційний аналіз текстів показав, що майбутні менеджери виробничої сфери діяльності продукують тексти переважно з психолінгвістичними маркерами мотивів бажання влади і досягнення успіху, а невиробничої сфери – страху влади та запобігання невдачам. Представники обох груп показують низьку афіліативність та фізіологічність своїх мотивів. Виявлено відповідність між програмованою експертною оцінкою тексту та лексичною репрезентацією мотиваційної сфери автора тексту.

Порівняльні емоційно-лексичні оцінки текстів виявили різницю емоційних потенціалів текстів, у яких представники різних спеціальностей висловлюють свої очікування щодо майбутньої професії: при взаємній незалежності показників, емоційно-лексичні оцінки колективного тексту менеджерів виробничої сфери переважають у екстравертності, практичності, агресивності, діяльнісності та домінантності.

Ціннісні категорії текстів показують міжгрупову кореляцію переважно у показниках практичних та морально-естетичних цінностей. Текстові категорії акцентуацій демонструють переважання демонстративності, збудливості та гіпертимічності у менеджерів виробничої сфери та паранояльності, депресивності – у менеджерів невиробничої сфери. Ці дані корелюють з мотивами досягнення у вербальній свідомості студентів, отриманими нами за допомогою особистісних опитувальників.

Таким чином, професійна свідомість вже на стадії свого формування виявляється пов’язаною з провідними мотивами діяльності суб’єкта, емоційною сферою та особистісними акцентуаціями суб’єкта.

Далі було проведено порівняльний аналіз двох експериментальних показників: візуальних аналогів Я та візуальних аналогів майбутньої професії у студентів різних менеджерських спеціальностей. Назагал найбільш солідарними виявилися рішення реципієнтів щодо візуальних самоаналогів, чого не можна сказати про показники візуальних аналогів професії. Найнижчу міжгрупову залежність візуального образу професії демонструють показники менеджерів видавничої справи та інформаційних технологій, найбільш подібні між собою вибори офіс-менеджерів та організаторів виробництва у харчовій промисловості.

Кількісні показники самоідентифікації демонструють кращий рівень розвитку самосвідомості студентів порівняно з розвитком професійної свідомості. Проте, і в цій смисловій галузі спостерігається міжгрупова неоднорідність. Так, студенти, які оволодівають професією менеджера виробничої сфери, мислять себе у категоріях неприступної величі та інфантильної активності, а свою професію вбачають відсторонено-простою і такою, що дозволяє реалізувати інфантильну активність людини.

Студенти, що оволодівають фахом менеджера видавничої справи, є носіями досить незвичного образу Я та образу професії. У майбутній професії студенти цінують її динамізм, активну взаємодію з усіма проявами життя, в той же час несвідомо констатують її, переважно зовнішню, непривабливість. Подібна ж неоднозначність проявляється в уявленнях про самого себе: яскрава вибуховість тут співіснує зі стандартом, простотою і сталістю.

Емоційна піднесеність, впевненість і стабільність самосприйняття гармонійно сполучається у свідомості майбутніх документознавців-менеджерів офісу з уявленням про позитивну поважність їхньої професії у суспільстві.

Спільна семантика, притаманна власному образу і образу своєї майбутньої професії всіх студентів, – це семантика фактору інфантильна простота – саме він на даному етапі розвитку професійної свідомості студентів є смисловою точкою дотику їх уявлень про себе та усвідомлення майбутньої професії.

В цілому констатовано, що професійна свідомість представників досліджуваних груп переживає стадію свого становлення, яка характеризується невизначеністю образу професії та невідповідностями образу-Я та образу професії. Прямим підтвердженням висновку про не сформованість образу професії слугують дані візуальної семантики образу Я, які контрастують з першими за критерієм міжгрупової кореляції. Міра зв’язаності уявлень студентів про себе суттєво відрізняється від зв’язаності їх уявлень про майбутню професію. Іншими словами, добре знаючи себе, студенти мають досить нечітку картину своєї професії.

Наступним дослідницьким завданням стало порівняння ефективності діагностики особливостей професійної свідомості менеджерів методом візуального семантичного диференціала та методом психогеометричних форм. Перевірка гіпотези стосовно можливої кореляції результатів експрес-діагностування психогеометричним методом та результатів, отриманих за допомогою методу візуального семантичного диференціала, передбачала виявлення особливостей візуальної семантики форм у представників різних професійних груп та встановлення відповідності між типологією особистості психогеометричними методами та типологією методом візуального семантичного диференціала.

В цілому, застосовані експериментальні процедури надали пряме підтвердження існуванню міжпрофесійної диференціації візуальної семантики форм. Самоідентифікація особистості з певним візуальним об’єктом тісно корелює, з одного боку, з даними психогеометричних вимірювань, а з іншого – з особистісними рисами досліджуваного.

Основний висновок четвертого розділу дисертації полягає в констатації характерних рис образу світу професії майбутніх менеджерів. Такими є: загальна невизначеність образу професії; невідповідність образу-Я та образу професії; внутрішньогрупова й міжгрупова залежність показників близькості між візуальними аналогами професії та самого суб’єкта, пов’язана з майбутньою спеціальністю в межах професії; тісна кореляція самоідентифікації особистості і певного візуального об’єкта, з одного боку, з даними психогеометричних вимірювань, а з іншого – з особистісними рисами досліджуваного; різниця емоційних потенціалів текстів, у яких представники різних спеціальностей висловлюють свої очікування щодо майбутньої професії.

Сума отриманих фактів дозволила автору віднести візуальну семантику форм до семантичного шару багатомірних суб'єктивних відношень досліджуваних, тобто до їхнього образу світу майбутньої професії. Тим самим було доведено, що образ світу професії студентів–майбутніх менеджерів має свою графічну і вербальну репрезентацію, яка засвідчує його специфіку.

Висновки

1.                У дисертації теоретично узагальнено та експериментально застосовано психосемантичний підхід до вивчення професійної свідомості студентів менеджерських спеціальностей. Проведене експериментальне психосемантичне дослідження констатуючого типу дозволило науково об'єктивувати змістову структуру професійної свідомості майбутніх менеджерів, тобто встановити семантичне навантаження системи понять, безпосередньо задіяних у трудових відносинах.

2. Експериментально підтверджено специфіку аксіологічних та мотиваційних компонентів свідомості майбутніх менеджерів. Досліджено, що менеджери виробничої сфери порівняно з представниками гуманітарних професій демонструють вищу загальну вмотивованість з  переважанням мотивації досягнень. Виявлення смислів  вчинку показало, що майбутні менеджери у значно більшій мірі воліють запобігати майновим та часовим витратам і менше схильні діяти в умовах зовнішніх ризиків. Ця група значно рідше утримується від діяльності через невпевненість у власних силах, значно частіше менеджерів утримує від вчинків усвідомлення того, що досягнення результату буде не швидким.

Образ світу професії тісно переплітається з іншими значеннєвими системами, що орієнтують життя особистості. Образ професії для різних індивідів неоднаковий і залежить від ціннісних орієнтацій. Зафіксовано статистично значущу взаємозалежність оцінок тих самих цінностей представниками близькоспоріднених менеджерських спеціальностей. Відтак, у свідомості студентів, що оволодівають професією менеджера, наявна спільна система цінностей, яка відрізняє їх від представників інших професій.

Професійна свідомість особистості вже на її стадії формування виявляється пов’язаною з провідними мотивами діяльності суб’єкта. Так, у вербальній свідомості менеджера категорію досягнення виражають номінанти, що безпосередньо стосуються діяльності. Менеджери виробничої сфери діяльності продукують тексти переважно з психолінгвістичними маркерами мотивів бажання влади і досягнення успіху, а невиробничої сфери – страху влади та запобігання невдачам.

3.    Доповнено уявлення про рефлексивні компоненти професійної свідомості. Виявлено, що близькість образу-Я до образу світу професії пов’язана з майбутньою спеціальністю студентів у межах професії.

Досліджено специфіку рефлексивних структур професійної свідомості студентів, зокрема, втілених в образі працівника, в образі керівника та в образі-Я. Так, у свідомості майбутніх менеджерів образ ідеального працівника наділений такими позитивними якостями як відданість, визнання з боку інших, діловитість, і, значно меншою мірою, такими рисами, як керованість, доступність та корисливість. В образі поганого працівника досліджувані виділяють риси надмірної лояльності, відданості компанії, несамостійності в роботі, неавторитетності та трудоголізму, здатності на самопожертву, замкненості та зацікавленості в матеріальній винагороді.

Найбільш яскраво вираженими якостями «ідеального керівника» виявилися емпатійність, відданість справі, однак з урахуванням власної користі, самодостатність, помірний конформізм, вміння підтримувати баланс роботи і життя. Акцентуються такі риси „поганого керівника”, як неділова орієнтація, надмірна турбота про інших, корисливість та егоцентричність.

Себе самих у теперішній час досліджуванні бачать як всебічно позитивних, організованих, орієнтованих на загальну справу, емоційних, орієнтованих на перспективу, а не на швидкий результат. Себе «через 5 років», в професійному контексті, визначають як відданих справі, з очікуванням певної винагороди (корисливими), старанними, авторитетними та самодостатніми.

  Виявлено два гіпер-фактори, які вбирають у себе більшість уявлень студентів про людину у діловій сфері, – це фактори „Корисливість” та „Відданість справі”.

Образ світу професії у студентів тісно переплітається з іншими значеннєвими системами, зокрема, з їх ціннісними орієнтаціями.  Спостережено різницю емоційних потенціалів текстів, у яких представники різних спеціальностей висловлюють свої очікування щодо майбутньої професії. У менеджерів виробничої сфери переважають практичні цінності, а також категорії добра та зла, у менеджерів невиробничої сфери – морально-естетичні цінності.

4. Підтверджено діагностичну коректність психогеометричних вимірювань уявлень студентів про себе і майбутню професію. Ці уявлення втілюються у графічних репрезентаціях візуального образу світу професії у свідомості студентів.

Дослідження показало тісну кореляцію уявлень про себе з певним візуальним об’єктом та з особистісними рисами досліджуваних. Наразі професійна свідомість представників досліджуваних груп переживає активну стадію свого становлення, яка характеризується невизначеністю образу професії та невідповідністю образу-Я та образу професії.

Як і передбачалося, образ світу професії у студентів – майбутніх менеджерів має свої характерні риси, які відрізняють його від образу світу професії представників інших спеціальностей. В цілому, застосовані процедури констатуючого психосемантичного експерименту надали пряме підтвердження існуванню між професійної диференціації як візуальної, так і вербальної семантики.

5. На підставі дослідження психологічної природи професійної свідомості було створено структурно-функціональну модель продукування свідомістю образу світу професії. У цій моделі професійна свідомість і образ світу професії розглядаються за аналогією відношень «процесу» та його «продукту». Рівень досвіду у професійній свідомості менеджера представлено професійними знаннями, програмами професійних дій, професійними мотивами й цінностями,  сензитивно-емоційним досвідом. Рівень рефлексії – самооцінкою, саморегуляцією, самоконтролем, самореалізацією, самовдосконаленням, емоційно-чуттєвими компонентами. З них у нашому експерименті фігурували: професійні мотиви й цінності, самопізнання, самооцінка та самореалізація.

 Модель показує, які з компонентів професійної свідомості забезпечують продукування таких елементів образу світу професії, як образ процесу праці, образ суб’єктів професійної діяльності та образ професійного Я.

Проведене нами дослідження не вичерпує усіх аспектів проблеми. Подальшого вивчення вимагає, зокрема, з’ясування ролі психолого-педагогічних умов формування змістових компонентів професійної свідомості менеджера.