РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНОЇ ПРАВОСУБ’ЄКТНОСТІ УКРАЇНИ ШЯХОМ УЧАСТІ В ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Вже понад 80 років триває історія взаємин України з міжнародними організаціями (далі – МО). За цей час змінювалися потреби, інтереси, цілі як України, так і організацій. Нині участь у діяльності МО є не менш важливою частиною зовнішньої політики незалежної української держави, ніж її відносини з іншими державами світу. Тому питання шляхів максимально ефективного використання потенціалу та можливостей, які надають МО, потребує комплексного, системного наукового аналізу, зокрема з точки зору міжнародного права.

МО є важливою складовою механізму функціонування міжнародного права. Не існує сфер міжнародного життя, до регулювання яких, навіть у найменшій мірі, вони не були б причетні. Так само дуже незначною є кількість аспектів внутрішньодержавних суспільних відносин, які б потенційно не могли стати предметом такого регулювання.

У зв’язку з цим, аналіз характеру та ефективності правових засобів впливу МО на національні правові системи є нагальним питанням для науки міжнародного права. Тому доцільним є звернення до проблеми участі України в діяльності МО у суто юридичному контексті реалізації нею своєї міжнародної правосуб’єктності. Це, у свою чергу, дає змогу дослідити здобутки та втрати України від участі в діяльності МО, перспективи досягнення її цілей та інтересів на міжнародній і внутрішній арені.

Наукове опрацювання питання, що розглядається, розпочалося на початку 30-х років ХХ ст. з появою перших спроб наукового осмислення досвіду відносин Української Народної Республіки (далі – УНР) з Лігою Націй. Зокрема, аналіз спроб УНР набути членство в Лізі Націй здійснювався у працях О. Шульгіна та В. Федеровича.

В силу специфіки питання, яке досліджується, небагато робіт зарубіжних авторів присвячені висвітленню правовідносин України з МО. Окрім рідких згадок про Лігу Націй і Україну, абсолютну більшість праць було присвячено розгляду міжнародно-правового статусу Української Радянської Соціалістичної Республіки (далі – УРСР) в контексті аналізу правомірності її членства в Організації Об’єднаних Націй (далі – ООН). Тут слід виділити ґрунтовні дослідження таких авторів, як Ф. Вішер, В. Аспатурян, А. Фердросс, Р. Хіггінс.

Серед українських авторів, які працювали в еміграції цю ж проблему досліджували В. Голуб, Т. Кіс, К. Савчук.

Такі вчені, як В. Буткевич, В. Денисов, А. Дмитрієв, В. Василенко, В. Забігайло, О. Висоцький, І. Лукашук, С. Войтович, В. Хонін, В. Муравйов, О. Задорожній, О. Копиленко, М. Гнатовський, Л. Луць, Ф. Карпенко, В. Преображенська, М. Грищенко, Є. Клоков, Б. Гуменюк, Г. Мурашин, В. Сергійчук, Т. Шинкаренко, В. Кушнір працювали та продовжують працювати в Україні і присвячують свої роботи розробці питань теорії та висвітленню окремих питань відносин України з різними МО.

Важливими для різнобічного розкриття теоретичних питань процесу реалізації міжнародної правосуб’єктності України шляхом участі в діяльності МО є також роботи Г. Кельзена, В. Грехема, Ф. Джесепа, В. Гоулда, Г. Шермерса, Н. Блоккера, Я. Клаберса, М. Кремони, К. Хільгрубера, М. Коскенніємі, А. Клафковскі, К. Сандровського.

Разом з тим, до цих пір відсутнє комплексне, системне дослідження питань правовідносин України з МО. Доробок зазначених вчених, їх іноді фрагментарні, але дуже цінні тези, потребують системного аналізу та подальшого розвитку.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження визначається необхідністю наукової розробки питання реалізації міжнародної правосуб’єктності України шляхом її участі в діяльності МО.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукового проекту Комплексної державної програми науково-дослідницької роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розбудова державності України 1996-2005 рр.”, планової наукової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Розробка міжнародних правових, політичних та економічних основ розбудови Української Держави” № 97128, а також наукової теми кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Міжнародно-правові основи зміцнення державності України” № 97132.