Роєнко В.П. Основні агротехнічні заходи вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом на півдні України

Краткое содержание

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили в Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва і баштанництва УААН та ВАТ “Побєда” Ренійського району Одеської області на темно-каштановому карбонатному середньосуглинковому слабозмитому ґрунті протягом 1997-2001 років. Вміст гумусу в орному шарі 3,6-4,2%, вміст поживних речовин: азоту – 6-9 мг, рухомого фосфору – 10 мг, калію – 10-16 мг на 100 г ґрунту; рН сольової витяжки – 7,6.

Клімат Одеської області теплий, помірно континентальний з середньою багаторічною температурою повітря 10,3 °С. Особливістю річного температурного режиму є м’яка, з частими відлигами зима та досить жарке і сухе літо. За рік випадає близько 414 мм опадів. Сніговий покрив нестійкий і зберігається лише в січні-лютому.

Мінімальна температура на поверхні ґрунту у грудні 1997-2000 рр. коливалася від –3 до –18 °С, у січні 1998-2001 рр. – від –4 до –20 °С (але протягом лише одного дня), у лютому – від –5 до –14 °С, у березні – від –2 до –8 °С.

В цілому погодні умови за роки проведення досліджень сприяли росту і розвитку рослин у початковий період і під час перезимівлі, проходженню стадійних змін, утворенню репродуктивних пагонів, стручків і насіння. Забезпечення ґрунту і рослин водою регулювали поливами і таким чином підтримували відносну вологість повітря на належному рівні. 

Експериментальні дослідження проводили згідно з “Методикой опытного дела в овощеводстве и бахчеводстве” (1992). При вивченні основних елементів технології вирощування насіння капусти білоголової користувались Законом України “Про насіння” (1993), “Положенням про виробництво насіння овочевих, баштанних культур, кормових коренеплодів та кормової капусти (1991), інструкцією з апробації насінницьких посівів овочевих, баштанних та кормових коренеплодів” (1999) і Державним стандартом України ДСТУ 2240-93 (1994).

При визначенні фізичних та посівних якостей насіння використовували такі нормативно-технічні документи: ГОСТ 12036-85, ГОСТ 12038-84 та ГОСТ 12041-80 (ДСТУ 2240-93). Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспєхов Б.А., 1985). Економічну ефективність безпересадкового способу вирощування насіння за розсадної і безрозсадної культури визначали, виходячи з фактичних затрат і середньої реалізаційної ціни.

Об’єктом досліджень був пізньостиглий сорт капусти білоголової Харківська зимова. Застосовуючи розсадну культуру, насіння у відкриті розсадники висівали з 1 до 25 липня з інтервалом 5 днів. Вік розсади 35-40 днів. Використовуючи безрозсадну культуру, досліджували строки сівби з 15 липня до 10 серпня. Облікова ділянка у дослідах трирядкова і становила 21 м². Повторення варіантів чотириразове. Агротехнічні заходи в дослідах відповідали загальноприйнятим для південної зони.

При вивченні впливу густоти розміщення безпересадкових насінників на врожайність та якість насіння у дослід було включено такі схеми: розсадна  культура – 70х50 см (контроль), 70х35 см і 70х25 см; безрозсадна культура –                70х50 см (контроль), 70х35 см, 70х25 см, 70х15 см.

У дослідах з вивчення способів передзимового підгортання застосовували такі варіанти: без підгортання (контроль), підгортання лише зовнішнього качана та нижньої частини листків розетки  і повне вкривання рослин землею.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА РОСТОВІ ПРОЦЕСИ, ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ НАСІННЯ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ПРИ БЕЗПЕРЕСАДКОВОМУ СПОСОБІ ВИРОЩУВАННЯ ЗА РОЗСАДНОЇ І БЕЗРОЗСАДНОЇ КУЛЬТУР

На  основі результатів експериментальних досліджень встановлено, що відростання, цвітіння безпересадкових насінників капусти білоголової та достигання насіння відбувалося раніше і дружніше, ніж при дворічному способі вирощування.

Ріст і розвиток рослин. Вирішальне значення в технології вирощування насіння капусти білоголової безпересадковим способом мають строки сівби, оскільки від них залежить подальший ріст і розвиток насінних рослин, їх перезимівля, завершення стадійних змін, формування репродуктивних пагонів і стручків.

Значний вплив на ріст і розвиток безпересадкових насінників справляло застосування розсадної і безрозсадної культур.

Найвищі рослини у розсадній культурі формувались за строків сівби 10 і 15 липня – в середньому 144 см проти 130 см при весняному садінні маточників                (табл. 1). За цих строків сівби відмічено найбільшу кількість репродуктивних пагонів на рослині порівняно з контролем, ранішими і пізнішими строками при безпересадковому вирощуванні. Це 61-62 пагони всього, з них 25 шт. першого порядку і 36-37 шт. – другого проти 40 шт. при дворічному способі вирощування (16 і 24 шт. відповідно).