Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Общая педагогика, история педагогики и образования
Название: | |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: |
Основний зміст РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми, окреслено об’єкт, предмет, мету й завдання роботи, описано теоретичні засади, методи дослідження, конкретизовано наукову новизну, аргументовано практичне значення здобутих результатів, подано відомості про апробацію й упровадження результатів наукового пошуку. У першому розділі «Теоретико-методологічні засади становлення Конкретно-історичні події, об’єктивні закономірності соціально-економічного, політичного та культурного розвитку країни, поява й розвиток якісно нових інституційних і позаінституційних форм стали головними критеріями для розроблення авторської класифікації основних етапів еволюції освіти дорослих у Канаді. Перший період – підготовчий етап розвитку освіти дорослих Для другого періоду – етапу зародження освіти дорослих в умовах промислової революції (ІІ половина ХІХ століття) – були характерні соціальні перетворення, стрімке зростання промислового виробництва та, як наслідок, стихійне накопичення досвіду освіти дорослого населення. У цей період про освіту дорослих дбали меценати та різні доброчинні організації. Освітню роботу з дорослими вважали засобом підготовки грамотної та кваліфікованої робочої сили, якої вкрай потребувала економіка країни. Робітники вбачали в освіті засіб досягнення свого соціального, економічного та політичного визволення, шлях порятування їхньої душі. Чільне місце в інфраструктурі освіти дорослих аналізованого періоду посідали механічні інститути, основним завданням яких була пропаганда й поширення знань серед робітничого класу. Поряд із механічними інститутами існували й інші форми освітньої роботи з дорослими: молодіжні чоловічі християнські організації (Young Men’s Christian Associations), інститути фермерів (Farmers’ Institutes); Національна рада жінок (the National Council of Women), Жіночий інститут (Women’s Institute), Клуб для молодих жінок (The Young Ladies Club), який Третій період – інституційний етап становлення освіти дорослих (І половина ХХ століття). Активізація розвитку освіти дорослих у цей період тісно пов’язана зі спробою запровадження нової інституційної форми освіти – діяльність університету з поширення знань серед дорослого населення регіону. Ініціатива розширення меж університету (university extension) полягала в систематичному прочитанні лекцій, проведенні заочних курсів і практичних занять для осіб, що не входили до складу студентів університету. Лідерами просвіти дорослих цього періоду стали Фронтирський коледж, Університет Святого Франциска Ксав’єра (експеримент Антигоніш (Antigonish)), Виокремлення четвертого періоду – реформістського (ІІ половина XX – початок XXI століття) – безпосередньо пов’язане з інтенсивним розвитком економіки Канади, створенням нових підприємств, розширенням ринку праці, стрімким прогресом у галузі науки й техніки, появою нових спеціальностей. Усе це дало ще один сильний поштовх для розвитку освіти дорослих як національного суспільного руху й потужного інструменту національної політики. З’ясовано, що в окреслений період освіту дорослих не вважали підготовкою до життя, а вбачали у ній органічну його частину, яка отримує широку законодавчу підтримку з боку уряду (Закон щодо підтримки професійно-технічної освіти). Провідною тенденцією розвитку освіти дорослих цього етапу стає реалізація концепції «освіта протягом всього життя», що надає процесові навчання дорослих характеристик неперервності, перманентності, що пронизує всі аспекти життєдіяльності людини. У зв’язку з новим підходом, у Канаді розширюють мережу навчальних закладів та установ, орієнтованих на задоволення освітніх потреб дорослих споживачів, виникають нові прогресивні форми організації навчального процесу з широким застосуванням новітніх інформаційних технологій, фіксують збільшення кількості дорослих студентів у всіх ланках післясередньої освіти. Проаналізовано погляди канадських науковців на проблему концептуального обґрунтування поняття освіти дорослих, що загострилася на початку ХХ століття. На особливу дослідницьку увагу в цьому контексті заслуговують роботи І. Ванієвича, П. де Брукера, Дж. Кідда, Е. Корбетта, М. Коуді, А. Лейдло, К. Майєрс, В. Макнотон, Р. Поулі, А. Тафа, А. Томаса, Дж. Томпкінса, В. Томпсона, А. Фіцпатрика, Г. Хенсона та ін. Проведений аналіз наукових досліджень канадських учених, які теоретично опрацьовували ключові питання освіти дорослих, дає змогу зробити висновок, що розроблені ними положення становлять наукову концепцію неперервної освіти дорослих, сутність якої викладено нижче. Метою освіти дорослих у Канаді є неперервний гармонійний розвиток особистості через освіту протягом усього життя, збагачення її духовного світу та реалізація творчого потенціалу, покращення життя народу й економічне процвітання нації; завдання неперервної освіти дорослих полягає в сприянні всебічній компетентній та ефективній участі дорослої людини в житті суспільства, оновленні й збагаченні знаннями і вміннями, необхідними дорослій особі для повноцінного виконання соціальних функцій; кожна людина, незалежно від віку та соціального стану, має право на здобуття й продовження освіти, реалізацію можливостей, які вона дає; програми освіти для дорослих слід розробляти, з огляду на інтереси та потреби того, хто навчається (як пов’язані з професійною та трудовою діяльністю, так і не пов’язані з нею); основними принципами освіти дорослих є гуманізм, неперервність, добровільність, різноманітність програм, форм і методів навчання, демократизм; обов’язок суспільства – надати людині можливість задовольнити власні освітні потреби. З’ясовано сутнісні психолого-педагогічні характеристики дорослої людини, на відміну від інших вікових категорій, для адекватної організації навчання. Виокремлено головні критерії, якими послуговуються в ході зарахування учня до категорії дорослого в Канаді (вік людини та час після середньої школи); описано характерні риси дорослого учня; досліджено освітні потреби та мотиви навчання дорослих (покращення спілкування, підготовка до навчання, очікування прогресу в професійній діяльності, зміцнення духовної єдності з родиною, посилення соціальної стимуляції, розвиток пізнавального інтересу до певної дисципліни та оптимізація соціальних контактів); деталізовано освітні бар’єри – будь-які обставини, що стають на заваді вступу особи до навчального закладу або успішного завершення навчальної програми (ситуаційні, інституційні, психологічні, академічні та педагогічні). У другому розділі «Змістові та структурно-організаційні особливості освіти дорослих у Канаді ІІ половини ХХ – початку ХІХ століття» досліджено змістові й структурно-організаційні характеристики освіти дорослих у Канаді ІІ половини ХХ століття – початку ХХІ століття; проаналізовано структурні особливості основних ланок цієї системи – базової, вищої, професійно-технічної та неформальної; розроблено низку практичних рекомендацій щодо перспективних напрямів удосконалення освіти дорослих України з урахуванням провідних ідей канадського досвіду. Проаналізовано основні напрями та шляхи подолання прогалин у базових знаннях і навичках, необхідних дорослому населенню Канади. Доведено, Досліджено структурні та змістові характеристики вищої й професійно-технічної освіти дорослих. Наголошено, що канадські університети та коледжі, що є членами Канадської асоціації продовженої університетської освіти, мають потужний досвід включення програм для дорослих до власної традиційної системи. Доведено, що зміст програм неперервної освіти дорослих в університетах фактично не відрізняється від змісту програм навчання традиційних студентів. Незалежно від сфери обраної професійної діяльності, у навчанні варто розмежовувати три цикли підготовки майбутнього спеціаліста: перший цикл охоплює загальнотеоретичну базову підготовку, другий – спеціалізацію навчання, третій – вузьку професійну або наукову підготовку у фахових та аспірантських школах університетів. Зосереджено увагу на оригінальній формі зв’язку університетів із виробництвом – кооперованому навчанні (co-operative education), одній з найпопулярніших моделей у навчанні дорослих Канади. Для організації кооперованого навчання промислові підприємства та навчальні заклади об’єднуються і співпрацюють із метою надання освіти тим, хто не має змоги навчатися в стаціонарі, але з різних причин бажає отримувати освіту й працювати водночас. Доведено, що основою нової канадської освітньої університетської парадигми стала дистанційна освіта. Сучасні системи вищої освіти Канади, для яких характерне широке використання в практиці можливостей електронного навчання, належать до таких організаційних структур: центр / кафедра / факультет / коледж / інститут електронного навчання в межах традиційного університету; відкриті навчальні заклади або організації, віртуальні університети, де навчання базоване лише на комп’ютерних мережах, зокрема, мережі Інтернет; консорціум або партнерство традиційних університетів чи коледжів, у яких кожен з учасників створює низку курсів для електронного навчання, а організоване ним агентство-посередник відповідає за маркетинг цих курсів і загальне функціонування системи відкритої освіти на базі консорціуму; телеуніверситет, навчання в якому ґрунтоване переважно на використанні телевізійних навчальних курсів (Університет теленавчання). Альтернативою університетської освіти дорослих у Канаді Зазначено, що, усвідомлюючи фактори, які перешкоджають отриманню освіти абітурієнтами-аборигенами, уряд Канади запровадив низку освітніх програм, спрямованих на забезпечення рівного доступу індіанців до освіти та формування кадрового національного капіталу, спроможного працювати в умовах сучасного канадського суспільства. На початку ХХІ століття важливість розвитку неформальної освіти в Канаді стала очевидною, оскільки форми традиційної освіти вже не могли задовольнити різноманіття пізнавально-інформаційних запитів багатьох прошарків населення. Це насамперед стосується дорослих, які хотіли б продовжувати освіту, але через повсякденну зайнятість, вибірковість інтересів та інші причини потребують гнучкіших організаційних форм освітньої діяльності. З’ясовано, що ідею неформальної освіти дорослих реалізують у Канаді через розгалужену мережу навчальних закладів та установ, що включає відділення неперервної освіти при університетах та громадських коледжах, центри організації навчання й дозвілля на підприємствах, університети третього віку. Доведено, що новітні тенденції до впровадження глобальної концепції неперервної освіти та необхідність адаптації до соціально-економічної ситуації в Канаді спричинили структурну реорганізацію більшості університетів, що передбачає відкриття майже в кожному закладі вищої освіти відділу або факультету неперервної освіти, які проводять неформальні нетривалі курси, що не вимагають одержання залікових одиниць-кредитів, тому програми названі безкредитними. З’ясовано, що заснування організацій, які навчаються, є надзвичайно важливим для систематичної підготовки персоналу підприємства на робочому місці, оскільки, на думку канадського менеджменту, вони являють собою головний важіль підвищення продуктивності праці та, отже, забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку. Дослідження особливостей канадської освіти для літніх людей дало підстави стверджувати, що особливе місце в неформальній освіті дорослих Канади посідають Університети третього віку, які не є університетами в традиційному розумінні цього слова. Це освітня організація для людей пенсійного віку, що об’єднує осіб у групи відповідно до інтересів та дає змогу, з одного боку, поділитися власним досвідом, знаннями й уміннями, а з іншого – навчитися від інших учасників і збагатити свою освіту. Зафіксовано, що найпопулярнішою та найбільш успішною освітньою програмою для літніх людей у Канаді є університетська програма «Elderhostel»: готель для спільного проживання людей третього віку з метою інтелектуального обміну в дружній атмосфері. Учасники програми об’єднані прагненням довідатися про щось нове, жити життям, наповненим змістом. Освітня програма складається з тижневого курсу, учасники разом живуть і подорожують, зокрема й за кордон. Разом із ВНЗ у реалізації програми беруть участь музеї, парки, організації з охорони навколишнього середовища. Унаслідок аналізу розвитку теорії й проблем канадської освіти в літньому віці, підсумовано, що головними факторами й передумовами, які впливають на сутність освіти згаданої цільової групи, є: надання можливостей Представлено результати комплексного аналізу канадського підходу до визнання результатів неформальної освіти дорослих. З’ясовано, Процедура валідації охоплює шість етапів: попереднє оцінювання, що полягає в наданні учасникові PLAR інформаційно-консультаційних послуг; самооцінювання та ідентифікація здобутих знань; складання індивідуального плану оцінювання; ідентифікація й верифікація попередньо отриманих знань згідно з вимогами навчального закладу (відповідність освітнім стандартам); надання сертифікатів за визначеними компетенціями; надходження зауважень і пропозицій щодо результатів від учасника PLAR та надання йому можливості звернутися до апеляційної комісії. З’ясовано, що методи оцінювання компетентностей та попереднього навчання поєднують методи, які використовують для традиційного оцінювання знань студентів, і ті, що розроблені спеціально для процедури PLAR: письмові іспити з використанням альтернативних тестів, тестів множинного та перехресного вибору, правильних / неправильних тверджень, заповненням пропусків, тестів із власною побудованою короткою або розширеною відповіддю на сформульовані запитання; усні іспити із застосуванням структурованого усного тесту (кандидати відповідають на заздалегідь відоме коло запитань), особистого інтерв’ю, групового обговорення окреслених проблем; оцінювання поведінки та професійних навичок кандидата в ході рольової гри, імітації й моделювання реальних ситуацій; оцінювання самостійно розробленого та власноруч створеного кандидатом продукту, обговорення складеного учасником PLAR освітнього портфоліо. Закцентовано увагу на позитивних ідеях канадського досвіду
|