РОЗВИТОК СФЕРИ ЗАЙНЯТОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні проблема зайнятості в сільській місцевості наскільки загострилася, що потребує невідкладних дій як на державному, так і на регіональному рівнях. Змінивши організаційно-правові форми господарювання, організатори реформ не передбачили можливі варіанти зайнятості сільського населення. Тому більшість селян перебувають у стані розгубленості. А сам процес створення нових робочих місць у сільській місцевості носить некерований характер. На селі постійно зростає рівень сільського безробіття, що пов’язано, передусім, з відсутністю концептуальних засад розвитку сфери зайнятості сільського населення, стратегії розбудови українського села, необхідної державної політики щодо підтримки цих процесів.

Проблемі зайнятості населення присвячено чимало наукових досліджень. Їх результати широко висвітлені у працях провідних українських вчених: С.І Бандура, Д.П. Богині, О.А. Бугуцького, В.В. Вітвіцького, І.Ф. Гнибіденка, С.О Гудзинського, В.С. Дієсперова, О.І. Здоровцова, Т.М. Кір’ян, А.М. Колота,  Ю.М. Краснова,  Г.І. Купалової, Е.М. Лібанової, В.І. Лишиленка, В.Я. Месель-Веселяка, В.В. Онікієнка, Т.П. Петрової, І.Л. Петрової, О.Д. Руснака, П.Т. Саблука, В.В. Юрчишина, К.І. Якуби. Заслуговують на увагу праці зарубіжних вчених: В.Г. Костакова, Л.І. Костіна, І.С. Маслової, Г.Е. Слезінгера, А.Чаянова, Дж. Кейнса, А. Маршала, Д. Рікардо, П. Самуельсона, А. Сміта та інш.

Віддаючи належне науковим розробкам зазначених вчених, а в багатьох випадках їх основоположному внеску у вирішення теоретико-методичних проблем зайнятості та ринку праці, необхідно зазначити, що питання зайнятості саме сільського населення все ще недостатньо вивчені та не отримали належного висвітлення як у науковій літературі, так і в нормативних матеріалах органів державної влади. Пошук дієвих заходів та механізмів розширення сфери зайнятості мешканців села актуалізує необхідність дослідження цієї проблематики та розробки науково-обгрунтованих рекомендацій. Сукупність визначених проблемних питань обумовила вибір теми дисертаційної роботи, визначила її логіко-структурну побудову, мету, предмет, об’єкт і наукові завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з держбюджетною темою “Основні напрями вдосконалення соціальної політики на регіональному ринку праці” (номер державної реєстрації 0103U006981), передбаченою планом кафедри економіки праці та менеджменту Кіровоградського національного технічного університету. У межах цієї теми особисто автором визначено основні концептуальні засади розвитку сфери зайнятості сільського населення України.

Дисертація також пов’язана з тематикою наукових робіт Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України: „Розробка організаційних, методичних та правових заходів щодо скорочення безробіття на селі, підвищення ефективності надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітним мешканцям села”, № державної реєстрації 0105U003213 (автором запропоновано механізм створення “інтегрованого сільськогосподарського виробничого кооперативу”, впровадження якого дасть змогу пом’якшити проблему зайнятості сільського населення); „Розробка програмно-цільових підходів щодо розвитку ринку праці та скорочення безробіття на селі”, № державної реєстрації 0105U006784 (автором розроблено програмно-цільові підходи щодо розвитку і фінансової підтримки підприємництва на селі, створення мережі додаткових робочих місць та залучення до цієї справи безробітного сільського населення); „Розробка концепції зайнятості сільського населення на період до 2010 року”, №  державної реєстрації 0106U009407 (автором розроблено  основні концептуальні засади  розвитку сфери зайнятості сільського населення); „Пропозиції щодо підвищення рівня життя сільського населення”, № державної реєстрації 0106U009408 (автором визначено організаційно-правові засади сільського розвитку як передумови розширення сфери зайнятості на селі).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне обгрунтування основних напрямів розвитку сфери зайнятості сільського населення в Україні та практичних заходів щодо створення нових робочих місць і розвитку підприємництва в сільській місцевості. Для досягнення цієї мети в роботі сформульовано і вирішено такі завдання:

- уточнено сутність соціально – економічної категорії „зайнятість населення”;

- здійснено аналіз та оцінювання стану зайнятості мешканців села та обгрунтувано концептуальні засади розвитку сфери зайнятості сільського населення;

- внесено пропозиції стосовно змін і доповнень до чинного законодавства України з питань зайнятості сільського населення;

- обгрунтовано необхідність створення на селі соціально-відповідальних суб’єктів господарювання, зокрема, „інтегрованих сільськогосподарських виробничих кооперативів” як важливого засобу залучення сільського населення до продуктивної трудової діяльності;

- запропоновано науково-практичні рекомендації щодо розвитку та стимулювання самостійної зайнятості і підприємництва в сільській місцевості;

- розроблено програмно-цільові підходи розвитку сфери зайнятості мешканців села, шляхом формування нової структури та змісту державної і регіональної програм зайнятості сільського населення;

- обгрунтовано як передумову розширення сфери зайнятості на селі організаційно-правові засади соціально - економічного розвитку сільських територій.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні процеси формування сфери зайнятості сільського населення.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти розвитку сфери зайнятості сільського населення в умовах подальшого поглиблення аграрних перетворень на селі.

Методи дослідження. При вирішенні конкретних завдань в роботі використані: методи порівняльного аналізу (при оцінці стану та динаміки зайнятості сільського населення в умовах різних форм господарювання на селі); метод класифікації та типології (при дослідженні факторів, що впливають на зайнятість та доходи мешканців села); статистичний (при аналізі економічної діяльності сільськогосподарських підприємств та її впливу на створення робочих місць для сільського населення); імітаційного моделювання (при розгляді ситуації щодо запровадження нових форм кооперації та інтеграції діяльності великотоварних і дрібнотоварних форм господарювання); соціологічний (при дослідженні стану зайнятості на селі та структурного складу безробітних мешканців сільської місцевості); балансовий метод (при оцінці  попиту і пропозиції робочої сили на ринку праці). Крім того, вивчення і узагальнення літературних джерел, наявних методичних підходів до дослідження процесів відтворення за категоріями зайнятості та соціального захисту сільського населення здійснено за допомогою монографічного, графічного методів, а також методів аналогії та абстракції.

Інформацйною базою дослідження були Закони України та нормативні акти Верховної Ради України, Укази Президента України та Постанови Кабінету Міністрів України, а також статистико-інформаційні документи Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства аграрної політики України, Державної служби зайнятості України. Крім того, в роботі використані економіко-статистичні матеріали територіальних органів державної статистики, науково-дослідних установ України, Міжнародної Організації Праці (МОП) і матеріалів досліджень, проведених автором. В дисертації широко використані результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів та інш.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному: 

вперше:

- запропоновано механізм створення нових робочих місць на селі, шляхом організації соціально-відповідальних суб’єктів господарювання, за рахунок інтегрування великих сільськогосподарських підприємств і особистих селянських господарств, зокрема, створення „інтегрованих сільськогосподарських виробничих кооперативів”, засновниками яких на взаємовигідних умовах стануть усі працездатні мешканці сільського населеного пункту та члени їх сімей. Це дозволить без особливих затрат державних коштів значно пом’якшити проблему зайнятості сільського населення і вирішити питання соціального розвитку села;

- розроблено програмно-цільові підходи щодо розширення сфери зайнятості мешканців села шляхом формування нової структури і змісту державної та регіональних програм зайнятості населення, які враховують специфіку сільського безробіття, спрямовані на підвищення відповідальності органів влади всіх рівнів за створення продуктивних робочих місць на селі;

удосконалено:

- основні концептуальні засади розвитку сфери зайнятості сільського населення, які на відміну від існуючих, передбачають розширення зайнятості за рахунок удосконалення механізму господарювання та структури виробництва великих сільськогосподарських підприємств; забезпечення рівня оплати праці в сільському господарстві не нижче середнього показника по економіці країни; створення умов для взаємовигідного кооперування та інтегрування великих сільськогосподарських підприємств і дрібних особистих селянських господарств, як умови створення додаткових робочих місць; активізацію підприємництва у несільськогосподарській сфері;

- науково-практичні рекомендації щодо планомірного розвитку і фінансової підтримки підприємництва в сільській місцевості як основи створення мережі додаткових робочих місць, які на відміну від існуючих, передбачають створення спеціального Фонду підтримки підприємництва на селі, спеціальних постійно діючих Фондів безвідсоткової фінансової допомоги безробітним на поворотній основі для започаткування підприємницької діяльності в регіонах та використання усіх наявних джерел фінансування для розвитку на селі потужних підприємницьких формувань з метою вирішення проблеми зайнятості сільського населення;

дістали подальшого розвитку:

- сутність соціально – економічної категорії „зайнятість населення”, з погляду на те, що зайнятість, перш за все, це засіб для існування людини, а тому вона повинна характеризуватися не тільки наявністю певної роботи, але й доходів у розмірі, достатньому для забезпечення її нормальної життєдіяльності;

- законодавче врегулювання питань надання статусу зайнятості членам особистих селянських господарств та їх соціального захисту; гарантованого працевлаштування селян – орендодавців, на підприємстві, що орендує його земельні паї; надання безробітним селянам із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття безпроцентної позики на поворотній основі для започаткування підприємницької діяльності в сільській місцевості та створення відповідних Фондів у регіонах, що дасть змогу вирішити складні соціальні проблеми зайнятості та доходів, які мають місце на селі;

- як засіб створення мережі додаткових робочих місць, організаційно-правові засади сільського розвитку України, зокрема, обгрунтування необхідності прийняття спеціального Закону України „Про сільський розвиток України”, а також реформування Міністерства аграрної політики України у Міністерство аграрної політики та сільського розвитку України, що дасть можливість сконцентрувати всі фінансові ресурси для села, розвивати продуктивні сили в сільській місцевості та забезпечувати зайнятість сільського населення.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони спрямовані на подальше вдосконалення теоретико-методичних, організаційних і практичних засад розв’язання надзвичайно складної проблеми зайнятості сільського населення в умовах поглиблення аграрної реформи в Україні. Вони можуть бути враховані при формуванні загальнодержавної та регіональної політики зайнятості, удосконаленні чинного законодавства і нормативної бази  в Україні з питань зайнятості, безробіття, а також в процесі складання та реалізації державних і регіональних програм зайнятості населення. Ряд важливих положень, пропозицій використано Міністерством праці та соціальної політики України при підготовці проектів розпоряджень Кабінету Міністрів України від 20.07.2006  № 417-р. ”Про поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення на 2006 рік” та від 13.04.2007 № 156-р „Про затвердження плану дій щодо реалізації в 2007 – 2008 роках Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року”(довідка № 360/021/106–07 від 24.04.2007), Управлінням містобудування, архітектури та житлово – комунального господарства Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка № 01/12-909-04 від 25.06.2007), Головним управлінням праці і соціального захисту населення Кіровоградської обласної державної адміністрації (довідка №2234/-06-02 від 29.08.2007), Бобринецьким районним центром зайнятості Кіровоградської області (довідка № 288 від 14.12.2007).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеним науковим дослідженням, особисто виконаним автором. В науковій праці  дисертанта викладено персональні розробки щодо вирішення теоретико- методичних і прикладних проблем розвитку сфери зайнятості сільського населення в умовах поглиблення аграрної реформи в Україні. Наукові положення, висновки і рекомендації, сформульовані в дисертації, одержані автором одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і практичні положення дисертаційної роботи доповідалися та отримали позитивне схвалення на міжнародних науково – практичних конференціях, зокрема:  „Соціально - економічні проблеми села в пореформений період” (м. Миколаїв, 2004 р.),  „Ринкові трансформації та розвиток продуктивних сил аграрного сектора” (м. Харків, 2004 р.), „Управління людськими ресурсами: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2007р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць: з них 7 публікацій у наукових фахових виданнях, 1 – у колективній монографії, 1 – тези наукової конференції, в тому числі 7 одноосібних і 2 у співавторстві. Загальний обсяг публікацій 3,7 друк. арк., у тому числі особисто автору належить 3,5 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг роботи становить 183 сторінки друкованого тексту, включаючи 10 рисунків на 7 сторінках та 19 таблиць на 10 сторінках. Список використаних джерел містить 207 найменувань. Дисертація має також 17 додатків на 35 сторінках.