РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА І РІВЕНЬ ЖИТТЯ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З кінця 90-х років минулого століття в нашій країні значно посилилася соціальна спрямованість державної економічної політики, що призвело до зростання грошових доходів населення, підвищення рівня його платоспроможності. Однак реалізовані заходи виявилися недостатніми для створення стійкого попиту на продовольчі товари. Більша частина сільського населення (і значна частина міського) змушена вести широкомасштабне особисте господарство, яке дозволяє до певної міри компенсувати обмеженість сімейних бюджетів. Це призводить до подальшого погіршення структури сільськогосподарського виробництва, втрати його конкурентоспроможності. Товарні сільськогосподарські підприємства не мають змоги розвиватися на інноваційній основі. Збереження таких тенденцій розвитку галузі загрожує країні втратою продовольчої незалежності.

Між споживанням і виробництвом продовольчих товарів в усі часи існували певні пропорції. Однак ступінь взаємозалежності між величиною грошових доходів населення й розвитком агропродовольчої сфери вивчено недостатньо. Немає відповіді на запитання про пріоритети у фінансуванні соціальної та виробничої сфер, про взаємоузгодженість державної соціальної, економічної та аграрної політики.

Проблеми взаємозв’язку між платоспроможністю населення та ефективністю функціонування сільського господарства і АПК у різних аспектах висвітлюють такі вітчизняні вчені, як П.С. Березівський, О.А.Біттер, В.Г. Галанець, П.М.Гарасим, Ю.Е.Губені, М.І. Долішній, В.Д.Ла­гутін, В.В.Липчук, Е.М.Лібанова, Л.В.Ліпич, В.М.Мандибура, І.Р. Михасюк, Т.Л.Мостенська, Б.Й.Пасхавер, К.В.Прокопишак, М.В.Ревенко, П.Т. Саблук, Р.А. Слав’юк, Г.В. Черевко, Л.О.Шепотько, О.М. Шпичак, В.В. Юрчишин та ін. Проте взамозв’язок соціального та економічного розвитку регіонів і окремих сфер народного господарства в умовах становлення ринкової економіки потребує постійного дослідження у зв’язку з постійними змінами в економічному, правовому, екологічному та соціальному середовищі. У зв’язку з цим тема дисертаційної роботи вирізняється особливою актуальністю.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми еконо­мічного факультету Львівського державного аграрного університету “Обґрун­тування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем розвитку регіо­нального АПК, його взаємозв’язку з платоспроможністю населення, в обґрун­туванні шляхів підвищення рівня життя сільських жителів та еконо­мічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення ефек­тивності сільськогосподарського виробництва на основі зростання плато­спроможності населення і вдосконалення соціально-економічного меха­нізму її трансформації в доходи сільськогосподарських підприємств. Реалізація поставленої мети вимагала виконання таких завдань:

• розробити теоретико-методологічні основи дослідження взаємозв’язку між платоспроможністю населення та ефективністю сільськогосподарського виробництва;

• виявити основні тенденції розвитку сільськогосподарського виробництва в регіоні;

• визначити тенденції формування і використання доходів населення, рівня та динаміки його платоспроможності;

• виявити регіональні особливості динаміки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва та основні чинники її формування;

• обґрунтувати основні напрями вдосконалення соціально-економічного механізму формування платоспроможності населення та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва;

• розробити практичні рекомендації щодо підвищення плато­спро­можності населення;

• окреслити напрями вдосконалення механізму перетворення доходів населення в доходи сільських товаровиробників;

• визначити прогнозні параметри розвитку сільського господарства та економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Об’єктом дослідження є соціально-економічні відносини, в яких відбувається процес формування платоспроможності населення, ефективності сільськогосподарського виробництва та їхньої взаємообумовленості.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти розвитку регіонального агропромислового комплексу, його взаємозв’язку з платоспроможністю населення.