РОЗВИТОК СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМИ КОРПОРАТИВНИМИ ПРАВАМИ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, розкрито зв'язок теми дисертації з науковими програмами, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення результатів, їх апробацію, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі дисертації – «Теоретичні засади системи управління державними корпоративними правами» досліджено економічні основи процесу управління державними корпоративними правами; розглянуто особливості становлення національної системи управління державними корпоративними правами; обґрунтовано провідні напрями функціонування механізму управління державними корпоративними правами та їх значимість для реалізації ефективних управлінських рішень.

Досліджено зміст і динаміку формування та еволюції наукових поглядів, визначено економічну суть та функції категорії «державні корпоративні права», і на цій основі запропоновано її уточнення. Насамперед, поняття «державні корпоративні права» (ДКП) розглядається як сукупність майнових і немайнових прав держави (акціонера, власника) у корпоративних структурах, що включають право на участь в управлінні, контролі, отриманні дивідендів та активів у разі їх ліквідації, а також інші права та правомочності, передбачені законами та статутними документами.

На основі дослідження теоретичних положень з’ясовано зміст процесу формування та розвитку системи управління державними корпоративними правами. Встановлено, що держава володіє та управляє частками власності на підприємствах з державними корпоративними правами та отримує належні права і доходи. Зокрема, на макрорівні за рахунок управління державною власністю формуються джерела процесу розширеного суспільного відтворення, збільшуються податкові збори до державного бюджету, розв’язуються соціально-економічні та демографічні проблеми регіонів і країни, в цілому. На мікрорівні (управління державними акціями окремого акціонерного товариства) пріоритетами є оптимізація вартості державного пакета акцій, оновлення техніки і технологій, зростання кількості робочих місць, максимізація прибутковості та дивідендів, які отримує держава-акціонер в процесі реалізації управлінської функції.

Обґрунтовано доцільність розглядати категорію «управління державними корпоративними правами» як процес управління державною власністю, що реалізується органами державної влади через відносини корпоративної участі у функціонуванні суб’єктів господарювання. Уточнена сутність вказаної категорії полягає у здійсненні відповідними органами державної влади правових, адміністративних, програмних, фінансових, технічних і морально-етичних заходів з управління діяльністю зазначених суб’єктів у межах прав, що визначені їх статутом та чинним законодавством з метою задоволення загальнодержавних і колективних інтересів.

Під системою управління державними корпоративними правами розуміється сукупність інституціональних та організаційних структур, їх взаємозв’язку і комплексу використовуваних форм та методів прийняття управлінських рішень, моніторингу та контролю, що забезпечують певний заданий рівень функціонування та розвитку акціонерних товариств для досягнення цілей суспільного прогресу, державних і колективних інтересів учасників.