РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ 5-9 КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ЕРГОДИЗАЙНУ У ПРОЦЕСІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, визначено його мету та завдання, сформульовано об’єкт, предмет і гіпотезу, розкрито методи дослідження, проаналізовано загальний стан дослідження наукової проблеми, представлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення для педагогічної науки, розкрито зв’язок дисертації з науковими програмами та темами, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, наведено структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Психолого-педагогічні засади розвитку творчих здібностей школярів як педагогічна проблема» проведено комплексний аналіз наукових психолого-педагогічних праць з проблематики дослідження. Здійснено порівняльний аналіз різноманітних підходів до тлумачення змісту понять «творчість», «творчі здібності», «творча діяльність», «творча діяльність школярів», «ергодизайн», «ергодизайнерська діяльність», що містяться у психолого-педагогічний та методичній літературі. Проаналізовано передумови виникнення, сутність та структуру ергодизайну. Визначено роль та значення ергодизайну в навчальному процесі сучасної школи та його вплив на розвиток творчих здібностей школярів у процесі трудового навчання.

Критичний аналіз літературних джерел щодо розвитку творчих здібностей учнів 5-9 класів засобами ергодизайну у процесі трудового навчання показав, що особливості становлення й розвитку функціонального механізму такого елементу творчого самовираження школярів не знайшли широкого відображення в наукових дослідженнях. Однією з причин виникнення такої ситуації є те, що не дивлячись на масове використання термінів «творчість» і «ергодизайн» на даний час немає їх єдиного формулювання. Це, насамперед пов’язано з тим, що динамічний розвиток, притаманний даним термінам не дозволяє в повній мірі розкрити всі їх сутнісні особливості.

Найчастіше під творчістю розуміють складне, багатокомпонентне явище, яке полягає у розвинених здібностях породжувати й втілювати нові незвичні ідеї, відходити від традиційних схем мислення та швидко розв’язувати проблемні ситуації, в результаті чого створюються якісно нові, суспільно-значущі матеріально-духовні цінності.

На основі узагальнюючого психолого-педагогічного аналізу під творчою діяльністю школярів ми розуміємо продуктивну форму діяльності учнів, спрямовану на оволодіння досвідом творчого пізнання оточуючого світу, що полягає у використанні, видозміненні та створенні об’єктів матеріальної та духовної культури особистості у процесі навчальної діяльності.

Необхідною передумовою творчості будь-якої людини є розвинені творчі здібності. Ми розглядаємо творчі здібності як індивідуальні надбання особистості, одержані в процесі розвитку задатків, і які є необхідними для створення об’єктивно або суб’єктивно нових цінностей.

На основі проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури присвяченої проблемі розвитку творчих здібностей особистості нами визначено наступні якості особистості учня, що сприяють розвитку творчих здібностей та підлягають розвитку у процесі трудового навчання: проблемне бачення; здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей; здатність до дослідницької діяльності; вміння аналізувати, інтегрувати та синтезувати інформацію; розвинене уявлення, фантазія; здатність до виявлення протиріч; здатність до подолання інерції мислення; здатність до виділення основного;  здатність до всебічного описання явищ, процесів; здатність пояснювати, доводити, обґрунтовувати; здатність робити висновки; вміння переносити знання та досвід у нові ситуації; вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; здатність до самоуправління; здатність до міжособистісного спілкування.

Аргументовано, що одним із головних завдань формування творчої особистості школярів у процесі трудового навчання повинно стати створення такого освітньо-розвивального середовища, у результаті взаємодії із яким в учнів формується готовність до осмислено-творчої діяльності та розуміння способів творчого застосування набутих знань, умінь та навичок на практиці. Відповідно, навчальна діяльність школярів повинна носити творчо-пошуковий характер, а для цього важливо застосовувати такі методи, які б стимулювали школярів до самостійного дослідження існуючих протиріч та вчили самостійно пропонувати на основі проведеного аналізу шляхи їх вирішення.

Вирішення даної проблеми на уроках трудового навчання ми вбачаємо у залученні школярів до навчально-творчої ергодизайнерської діяльності.

Термін «ергодизайн» застосовується для означення нової сфери предметнотворної діяльності, що виникла на межі ергономіки й дизайну. Ергодизайн являє собою комплексну науково-практичну діяльність, що на практиці втілює вимоги й рекомендації ергономіки та дизайну.

З метою проведення теоретичного аналізу та виявлення думок вчителів, студентів та учнів, 5-9 класів щодо можливості застосування у процесі трудового навчання ергодизайну як засобу розвитку творчих здібностей учнів нами було проведено опитування, в якому прийняли участь 36 вчителів освітньої галузі «Технологія», 200 студентів 3-5 курсів майбутніх учителів трудового навчання та 180 учнів 5-9 класів загальноосвітніх шкіл, Отримані результати засвідчили, що більше 80 % опитаних вказують на можливість та потрібність залучення ергодизайну у процес трудового навчання школярів. Водночас, більше ніж 60 % опитаних відзначають недостатнє застосування можливостей ергономіки та дизайну (ергодизайну) для розвитку творчих здібностей учнів у процесі трудового навчання.

Ергодизайнерська діяльність являє собою творчий процес, спрямований на покращення оточуючого предметного світу, та сприяє формуванню в людини навичок застосування творчого стилю діяльності на практиці.

Проведений аналіз психолого-педагогічної та науково-технічної літератури, дозволив нам сформулювати нове педагогічне визначення терміну «ергодизайн». Ергодизайн – вид творчо-проектної предметнотворної діяльності, що сприяє пізнанню та видозміненню об’єктивної дійсності, оволодінню суспільно-історичним досвідом людства у процесі аналізу та створення об’єктів предметного світу людини з дотриманням усіх вимог ергономіки та дизайну, сприяє формуванню творчої, багатогранної, гармонійно розвиненої особистості, розвиткові її творчих здібностей. Відповідно, під навчально-творчою ергодизайнерською діяльністю учнів у процесі трудового навчання ми розуміємо таку форму навчальної діяльності учнів, що передбачає розв’язування навчально-творчих завдань та спрямована на пізнання об’єктивної дійсності, оволодіння суспільно-історичним досвідом людства у процесі створення об’єктів предметного світу людини з дотриманням усіх вимог ергономіки та дизайну, в процесі якої учні не тільки активно засвоюють конкретні знання, уміння і навички, оволодівають досвідом їх набуття, а й розвивають свої творчі здібності та задатки.

Таким чином зміст першого розділу дисертаційного дослідження дає змогу спрогнозувати, що залучення школярів до навчально-творчої ергодизайнерської діяльності на уроках трудового навчання дозволить органічно поєднати засвоєння науково-технічних (академічних) знань із навичками практично-творчого їх застосування, що сприятиме розвитку в учнів основних видів мислення, творчих здібностей і задатків, забезпечить можливість самостійно-творчої діяльності, усвідомлення своєї творчої та особистісної значущості, сприятиме їх творчому самовираженню та самоствердженню.

У другому розділі «Розвиток творчих здібностей учнів основної школи засобами ергодизайну на уроках трудового навчання» теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено ефективність моделі розвитку творчих здібностей учнів 5-9 класів засобами ергодизайну.

Досліджено, що однією з головних характеристик ергодизайну, яка забезпечує йому можливість функціонування в якості засобу розвитку творчих здібностей школярів у процесі їх трудової підготовки, є його діяльнісна та соціокультурно-значуща природа, про що свідчать наступні аспекти.

Перший аспект полягає в тому, що розвиток творчої особистості школярів засобами ергодизайну реалізується у безпосередньому процесі оволодіння школярами навичками творчої ергодизайнерської діяльності. При цьому, в даному процесі значна роль належить безпосередньо вчителю як носію необхідних знань, умінь та навичок творчої діяльності.

У процесі творчої ергодизайнерської діяльності школярів відбувається, окрім одержання школярами навичок творчої діяльності, ще й безпосереднє залучення їх до соціокультурно-значущого процесу створення та видозмінення оточуючого предметного світу. При цьому, сам школяр стає частиною реального соціокультурного образу існуючого предметного світу, чим у значній мірі й забезпечується творча соціокультурна складова його розвитку.

Другий аспект полягає в тому, що творча ергодизайнерська діяльність школярів реалізовується в тій галузі діяльності, яка дозволяє виділяти основні соціокультурно-значущі властивості об’єктів. Дані рівні репрезентації предметного світу формуються в особистості школярів на основі засвоєння ними загальносуспільних критеріїв розвитку предметного середовища, закріплених в соціокультурно-значущих предметах, нормах і еталонах діяльності.

Таким чином, ергодизайнерська складова у процесі трудового навчання школярів здійснює значний позитивний вплив на розвиток творчо-практичної сфери учнів, сприяючи не тільки засвоєнню школярами ергодизайнерських знань та умінь, а і відповідному практично-творчому їх застосуванню у процесі предметнотворної діяльності, що дозволяє підняти на якісно новий рівень як предметнотворну культуру учня, так і його особистісний світогляд.

В якості основи побудови моделі розвитку творчих здібностей учнів 5-9 класів засобами ергодизайну у процесі трудового навчання (рис. 1).нами взято класичну чотирьох компонентну структуру навчального процесу, яка включає такі основні компоненти як: мета, зміст, форми та методи.

Мета – виступає головним системно-утворюючим компонентом будь-якої моделі. Основною метою побудови моделі ергодизайнерської підготовки школярів у процесі трудового навчання є: розвиток творчих здібностей учнів; формування в учнів суспільно-значимої предметнотворної культури; залучення школярів до практично-творчої ергодизайнерської (предметнотворної) діяльності; формування у них ергодизайнових знань, умінь та навичок, що необхідні для практично-творчої предметнотворної діяльності.

Відповідно до мети, визначені наступні завдання: розвиток творчих якостей особистості учня; формування у школярів навичок творчої діяльності; формування предметнотворної культури учнів; формування відповідних ергодизайнерських знань, умінь та навичок. Зміст розробленої моделі розвитку творчих здібностей учнів засобами ергодизайну у процесі трудового навчання включає наступні змістові блоки: когнітивний, операційний, мотиваційно-ціннісний, особистісно-творчий. Під змістовими блоками розглядаються елементи змістовного компонента моделі, що володіють певною відносною автономністю. Кожний змістовий блок вирізняється своєю метою й змістом та передбачає використання загальних методів і засобів навчально-виховного процесу, а також виконують притаманні їм функції. Розкриття змісту кожного змістового блоку дозволяє визначити їх основні функції: пізнавальну, аналітичну, практично-орієнтаційну, регулюючу, комунікативну, розвивальну, творчу та виховну.

Невід’ємним компонентом трудової підготовки учнів є відповідні ергодизайнерські знання та уміння: знання основних ергодизайнерських термінів (основні терміни в галузі ергономіки та дизайну); розуміння суті основних ергодизайнерських чинників та їх вплив на сучасну предметнотворну діяльність; вміння використовувати в перетворювальній предметнотворній діяльності основні формоутворюючі фактори; знання основних вимог технічної естетики до об’єктів, що проектуються; знання основ проектної графіки; знання етапів художньо-технічного конструювання; знання в галузі основ матеріалознавства; знання з техніки безпеки праці; уміння побачити, сформулювати та проаналізувати існуючу проблему; уміння розкрити проблему; уміння сформулювати основну мету та завдання розв’язання проблеми; уміння виявити головне, представити та схематизувати його; оволодіння декількома різними техніками й прийомами передачі змісту й цілей проекту; уміння визначати основні ергодизайнерські вимоги до проектованого предмета (функціональні, експлуатаційні, ергономічні, техніко-технологічні, естетичні, економічні); уміння вести пошук та відбір проектних варіантів; уміння синтезувати та аналізувати знайдені проектні рішення; уміння використовувати у процесі практичної діяльності знання з основ кольорознавства і відповідного впливу кольору на психофізіологічний стан людини; оволодіння основами площинного та об’ємного моделювання об’єкта; оволодіння елементарними прийомами, засобами та закономірностями композиції; уміння синтезувати та матеріалізувати проектні рішення; уміння вживатися в образ кінцевого споживача предметного об’єкта.