РОЗВИТОК ЗМІСТУ ШКІЛЬНОГО КУРСУ ХІМІЇ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність теми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету та завдання; сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію здобутих результатів та структуру дисертації.

У першому розділі “Теоретичні основи конструювання змісту шкільного курсу хімії у Великій Британії” науково обґрунтовано загальні тенденції формування змісту шкільної природничої освіти у Великій Британії та особливості його відображення в навчальних програмах і шкільних підручниках. Відповідно до теорії шкільного підручника визначено і конкретизовано основні дидактико-методологічні характеристики англійських підручників з хімії. В результаті історико-педагогічного аналізу розвитку природничої освіти у Великій Британії, з’ясовано основні етапи її реформування у 80-х рр. ХХ − на початку                 ХХІ ст. та визначено роль і місце хімічних знань в інтегрованих курсах природничих наук.

Згідно з культурологічною концепцією змісту освіти, визначеною                   І. Я.  Лернером, джерелом освіти є культура, втілена в соціальному досвіді суспільства і визначена сукупністю знань, засобів і способів діяльності, досвідом творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу.

Відповідно до системного уявлення про зміст освіти                                В. В. Краєвський виділив три його ієрархічно підпорядкованих рівні: загальнотеоретичний, навчального предмета і навчального матеріалу.

 Конкретизація загальнотеоретичної структури змісту освіти відображається у вимогах державних освітніх стандартів, реалізація рівня навчального предмета відбувається в навчальних програмах, а навчального матеріалу − в підручниках.

Програма є лише схематичним зображенням змісту освіти, де чітко визначені мета навчання, завдання, зміст, особливості вимог щодо  способів діяльності та механізму їх оцінювання.

На  відміну від програми, підручник деталізує зміст, уточнюючи та вдосконалюючи його, визначає обсяг і глибину знань. Виступаючи моделлю навчального процесу, підручник є носієм змісту освіти і водночас засобом навчання. Тому теоретичний описовий аналіз підручників з хімії є відображенням дидактичних принципів побудови і структурування змісту шкільного курсу хімії та ролі підручників у навчально-виховному процесі.

Скориставшись досвідом вітчизняних педагогів у використанні теоретичного описового аналізу шкільних підручників, ми визначили основні дидактико-методичні характеристики підручника хімії у Великій Британії, а саме:

− дидактичні принципи побудови змісту;

− функції в навчально-виховному процесі;

− структуру змісту підручника відповідно до вимог нової англійської програми “Природничі науки ХХІ століття” (Twenty First Сentury Science).

Таким чином, у результаті аналізу історико-педагогічних досліджень

вітчизняних науковців щодо формування теоретичних засад побудови змісту шкільної освіти нами були виділені основні пункти теоретичного аналізу англійського шкільного курсу  хімії:

1. Аналіз державних стандартів та змісту загальноосвітнього курсу хімії у Великій Британії, що включає розгляд таких аспектів:

− вимоги державних освітніх стандартів до викладання предмета хімії;

− мета і завдання шкільного курсу хімії Великої Британії;

− зміст і структура навчальних програм;

− методи і засоби навчання;

− особливості хімічного експерименту та види практикумів;

− державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та механізму  оцінювання їх знань.

2 Теоретичний описовий аналіз підручників шкільного курсу хімії у Великій Британії, який включає такі елементи:

− реалізацію компонентів знань, умінь і навичок;

− аналіз функцій підручників з хімії у навчальному процесі;

− з’ясування дидактичних принципів побудови змісту;

− єдність змісту і апарату його засвоєння.

3. Аналіз змісту, структури та методики викладання загальноосвітнього курсу хімії у Великій Британії з метою виявлення педагогічно вартісних ідей для застосування їх в українському шкільному курсі хімії.

Здійснений історико-педагогічний аналіз розвитку англійської системи освіти дозволив виявити основні етапи реформування               природничої освіти у 80-х рр. ХХ – на початку ХХІ ст.,                        представлені в урядових документах Великої Британії “Освіта і навчання 14-19-річної молоді”.

Відомо, що термін обов’язкового загальноосвітнього навчання у Великій Британії поділяється на чотири ключові етапи (KE):

КЕ 1 (5−7 років) − 1−2 класи;  

КЕ 2 (7−11 років) − 3−6 класи;

КЕ 3  (11−14 років) − 7−9 класи;   

КЕ 4  (14−16 років) − 10−11 класи.

Варто зазначити, що ключові етапи навчання 1 і 2 належать до  початкової школи, а ключові етапи 3 і 4 – до основної.

 Після успішного  закінчення основної школи англійські учні можуть продовжити навчання  після 16-ти років протягом двох років в старшій школі, обравши для вивчення п’ять предметів, з яких отримали високі оцінки. На другому році учні вибирають лише три предмети, після вивчення яких складають іспити і отримують “Загальні освітні сертифікати” (GCE − General Certificate of Education).

Уперше впроваджений у 1988 р. Національний навчальний план був проявом спроби англійського уряду стандартизувати середню освіту. Департамент освіти розробляє державні освітні стандарти і керує діяльністю атестаційних органів − організаціями, які розробляють навчальні програми й організують навчальні центри, координують оцінювальний процес та надають кваліфікації.

Із введенням Національного навчального плану, природничі науки у Великій Британії вивчаються як інтегрований загальноосвітній курс “Природничі науки” (Science) на 1, 2 і 3-му ключових етапах.

На 4-му ключовому етапі можливий вибір різних інтегрованих курсів або окремих предметів: фізики, хімії і біології.

Зміни щодо викладання природничої освіти було розпочато із запровадження Департаментом освіти (QCA) Великої Британії “Критеріїв вивчення природничих дисциплін на отримання Загального сертифікату про середню освіту” (GCSE Criteria for Science).

Наступними кроками було створення у 2003-2006 рр. нової програми “Природничі науки ХХІ століття” для 4-го ключового етапу навчання, реформування змісту інтегрованих природничих курсів на 3-му ключовому етапі навчання у  2011 р.

У вересні 2008 року були переглянуті також критерії викладання предметів підвищеного рівня (2 роки після загальноосвітнього навчання) та розроблені нові навчальні програми, до яких уведений розділ “Як працює наука” (How Science Works).

Запровадження нового інтегрованого курсу “Природничі науки ХХІ століття” на 4-му ключовому етапі у 2006 р. стало визначним кроком не тільки в підвищенні якості англійської системи освіти, але й у посиленні її гнучкості, наданні більших можливостей вибору для учнів, спрямування їх на професійну підготовку.

Уся відповідальність за створення нової програми та її навчально-методичного забезпечення була покладена на атестаційний орган − Оксфордсько-Кембриджське екзаменаційне товариство (OCR).

Особливість побудови інтегрованого курсу “Природничі науки ХХІ століття” полягає у його диференціації на три курси: загальноосвітнього базового курсу природничих наук (GCSE Core Science) та двох додаткових курсів – додаткового поглибленого (GCSE Additional General Science) та додаткового прикладного (GCSE Additional Applied Science).

Основною вимогою для англійських учнів стало обов’язкове вивчення будь-яких двох  курсів за одинарною програмою: базового і поглибленого чи базового і прикладного − на отримання після завершення їх вивчення Загального сертифіката про середню освіту за подвійною програмою (GCSE Double Award Science).