Щербатюк Н.В. Селекційно-генетичні та біологічні особливості тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи

Краткое содержание

Експериментальну частину роботи виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН та в ТОВ «Козацька долина 2006» Дунаєвецького району Хмельницької області за період з 2005 по 2008 роки.

Дослідження проведені згідно схеми (рис. 1) на 1206 телицях та 823 коровах подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи.  Для проведення науково-виробничого досліду було сформовано чотири групи повновікових корів по 14 голів у кожній та чотири групи телиць – по 15 голів у групі: перша група (контрольна) – тварини лінії Рефлекшн Соверінга, друга – тварини лінії Айвенхоу, третя – тварини лінії Віс Бек Айдіала і четверта – тварини лінії Монтвік Чіфтейна.

Умови годівлі, догляду і утримання були однаковими для тварин усіх груп. Живу масу ремонтних телиць вивчали за даними зоотехнічного обліку та щомісячних індивідуальних зважувань.

Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період досліджень визначали за формулою: D = W₂ – W₁, де W₂ і W₁ – кінцева і початкова жива маса, кг.

Середньодобовий приріст визначали за формулою: ΔМ = , де W₂ і W₁ – кінцева і початкова жива маса, кг; t₂  і t₁ – вік в кінці і на початку періоду, дні.

Відносний ріст молодняку вираховували за формулою С.Броді (В. Засуха, М.В. Зубець, Й.З. Сірацький та ін., 1999).

Лінійний ріст піддослідного молодняку вивчали у 3-, 6-, 9-, 12-, 15- і 18-місячному віці, а корів (n=238) – на 2-3-му місяцях третьої лактації шляхом взяття основних промірів у всіх тварин та визначення індексів будови тіла. Визначали висоту в холці, висоту в крижах, косу довжину тулуба, глибину і ширину грудей (палкою); обхват грудей за лопатками, обхват п’ястка (стрічкою), ширину в маклаках та сідничних горбах, довжину голови (циркулем). Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (А.И.Чижик, 1979; Й.З.Сірацький та інші, 2001).

Дослідження морфологічних особливостей вимені піддослідних корів визначали шляхом взяття промірів молочної залози на 3-му місяці лактації. Функціональні властивості вимені вивчали за інтенсивністю молоковіддачі (л/хв.) за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970).

Продуктивні якості маточного поголів’я оцінювали у розрізі лактацій на 823 коровах за такими показниками: надій, кг; вміст жиру, %; кількість молочного жиру, кг; тривалість лактації, днів; надій 4% молока за 305 днів лактації, кг; надій молока базисної жирності, кг і коефіцієнт молочності. Оцінку молочної продуктивності корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених щомісячно контрольних доїнь протягом лактації.