Шкурко Т.П. Обгрунтування шляхів підвищення тривалості продуктивного використання молочної худоби

Краткое содержание

Дослідження за темою дисертаційної роботи виконувались протягом 1995-2006 років в Інституті тваринництва та в Інституті тваринництва центральних районів УААН. Науково-господарські досліди проведені в умовах дослідних господарств “Кутузівка” Інституту тваринництва УААН та “Червоний шахтар” Інституту тваринництва центральних районів УААН, а також у племзаводах “Чумаки” і АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області. Всього проведено 12 науково-господарських дослідів на поголів’ї понад 3914 голів великої рогатої худоби.

            Матеріалом дослідження були тварини голштинської, української чорно-рябої молочної і української червоної молочної порід, голштинізовані помісі червоної степової, чорно-рябої і англерської порід та група чистокровних англерських корів.

            Досліди проводили за загальноприйнятими в зоотехнії методами з урахуванням продуктивності корів, віку в отеленнях, стадії лактації, живої маси, фізіологічного стану тварин. Природно-кліматичний стан та умови з годівлі, доїння, прибирання гною та способу утримання були ідентичними для всіх груп у межах кожного досліду і відповідали зоотехнічним нормативам з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану тварин. Загальна схема досліджень та етапи робіт наведені на рис.1.

            У першому науково-господарському досліді вивчали господарсько-корисні ознаки імпортних корів голштинської породи різного походження в процесі адаптації до еколого-господарських умов степової зони України за комплексом факторів (сезон завезення поголів’я, тривалість продуктивного використання, відтворна здатність, продуктивність і екстер’єр корів та основні причини їх вибуття). Для цього, за прив’язного способу утримання, з урахуванням сезону завезення тварин і походження (німецького, голландського), було сформовано 11 груп корів загальною чисельністю 992 голови. За умов безприв’язно-боксового утримання було сформовано три групи корів: німецького, датського і угорського походження. Загальна чисельність тварин у групах – 1038 голів.

            У другому науково-господарському досліді, за технології з прив’язним способом утримання, вивчали зоотехнічні показники адаптації імпортних корів голштинської породи німецького і голландського походження та їх дочок першої генерації. Дослідження проведені на п’яти групах корів (n=276).

            У третьому науково-господарському досліді, за прив’язного утримання, вивчали продуктивні, технологічні та екстер’єрні показники голштинізованих помісей на трьох групах первісток: 1-а – 1/2 червона степова і 1/2 голштинська (1/2ЧС1/2Г), 2-а – 1/2 чорно-ряба і 1/2 голштинська (1/2ЧР1/2Г), 3-а – 1/2 англерська і 1/2 голштинська (1/2А1/2Г). У кожній групі було по 25 корів.

            Вивчення технологічних властивостей та хімічного складу молока корів різних порід, протягом чотирьох місяців зимово-стійлового періоду, проведено у четвертому науково-господарському досліді на базі племзаводу “Чумаки” на групах корів: 1-а – голштинська порода; 2-а – голштинізований тип червоної молочної породи; 3-я – жирномолочний тип червоної молочної породи і 4-а – англерська порода. У кожній групі було по 25 корів, аналогічних за віком (третя лактація) та часом отелення. Корми згодовували їм за типовим для зони Степу силосно-сіно-концентратним раціоном із середньою за дослідний період концентрацією енергії 11,57 МДж ДОЕ кг сухої речовини.

            З метою пошуку методів раннього прогнозування і добору тварин, при формуванні стад з подовженим терміном продуктивного використання, у п’ятому науково-господарському досліді за прив’язного утримання вивчена, залежно від тривалості продуктивного використання корів, інтенсивність їх росту і розвитку в ранньому онтогенезі, молочна продуктивність, відтворна здатність, визначені екстер’єр і конституція. Досліди проведені на шести групах корів голштинської і української червоної молочної порід: 1-і групи корови з числом закінчених лактацій більше п’яти; 2-і – більше трьох і п’ять закінчених лактацій; 3-і – три закінчені лактації. У кожній групі було по 50 тварин.

            У шостому науково-господарському досліді, за безприв’язно-боксового цілорічного утримання, залежно від тривалості продуктивного використання корів голштинської породи вивчені: екстер’єр і конституція, молочна продук-тивність, відтворна здатність і пристосованість їх до умов існування за індексом адаптації. Дослідження проведені на трьох групах корів: 1-а – з продуктивним використанням п’ять і більше закінчених лактацій (n=50), 2-а – більше трьох і до п’яти закінчених лактацій (n=57) і 3-я – три закінчених лактації (n=67).

            У сьомому науково-господарському досліді, з метою відбору тварин з високою адаптаційною здатністю придатних до тривалого продуктивного вико-ристання, проведена оцінка молочних корів за ієрархічним рангом. Дослідже-ння виконані на двох технологічних групах корів, аналогічних за віком (2 отелення), місяцем лактації та фізіологічним станом: 1-а – голштинська порода (n=37), 2-а – українська червона молочна порода (n=47). Поведінку корів та черговість заходження їх на доїння вивчали протягом трьох суміжних діб, при переведенні тварин до літнього табору, з повторенням досліджень через кожні 10 днів протягом першого місяця перебування їх в ньому.

            З метою підвищення комфортності утримання високопродуктивних корів, за технологій з різними способами утримання, проведені етологічні дослідження у восьмому, дев’ятому і десятому дослідах. У восьмому науково-господарському досліді, за технології з прив’язним способом утримання у зимово-стійловий період, за етологічними показниками вивчена комфортність умов відпочинку корів голштинської (n=45) і української червоної молочної (n=34) порід та особливості їх поведінки. Технологічні групи корів були аналогічні за віком, місяцем лактації, близькі за фізіологічним станом. Визначення ширини та довжини стійла для розміщення тулуба корів при відпочинку їх лежачи проведено на 149 повновікових коровах голштинської породи європейської селекції і 147 коровах української червоної молочної. При дослідженні вивчені жива маса та основні лінійні проміри тварин. У дев’ятому науково-господарському досліді, за великогрупового безприв’язно-боксового утри-мання в літній період року, вивчена поведінка корів голштинської породи та черговість їх заходження на доїння. Дослідження проведені на групі дійних корів першої третини лактації (n=172). Спостереження за поведінкою корів проводили протягом двох суміжних діб при триразовому повторенні. Доїння корів було триразове, через кожні 8 годин. У десятому науково-господарському досліді, за безприв’язного утримання корів на глибокій довгонезмінній солом’яній підстилці, вивчали їх поведінку залежно від сезону року та комфортність місць для відпочинку лежачи. Дослідження проведені на групі корів-аналогів (п=40) української чорно-рябої молочної породи з середнім надоєм 6164±53 кг молока і вмістом жиру 3,72±0,01%, при цілорічній однотипній годівлі об’ємистими кормами на вигульно-кормових майданчиках і концентрованими – у доїльній залі. Поголів’я утримувалось в одній технологічній групі, чисельність якої становила 60 голів.

            У одинадцятому науково-господарському досліді вивчали вплив розміру стійла на тривалість відпочинку та молочну продуктивність корів голштинської породи. Дослідження проведені у зимово-стійловий період протягом 60 днів на двох групах повновікових корів-аналогів (по 15 голів у кожній). Корови 1-ї (контрольної) і 2-ї (дослідної) груп знаходились в одному приміщенні за однакових умов утримання і годівлі за нормами ВІТ на характерних для даної зони раціонах (силос, сіно, солома і концентровані корми) при обслуговуванні одним оператором машинного доїння на середніх за розмірами стійлах (1,2 м ширина і 1,95 м довжина). У дослідний період тварини контрольної групи залишались у стійлах наведених типових розмірів, а для корів дослідної групи розмір стійл збільшували за рахунок ширини (до 1,3 м).

            У дванадцятому науково-господарському досліді для визначення економічної ефективності терміну продуктивного використання корів голштинської і української червоної молочної порід проведена їх біоенергетична оцінка. Енергоємність продукції, одержаної за життя від кожної дослідної групи корів, визначали з урахуванням енергоємності молока, приросту живої маси, приплоду та екскрементів відповідно до енергетичних еквівалентів (вмісту енергії) для продукції скотарства згідно з методикою ВАСГНІЛ (1985). Для зниження витрат сукупної енергії на одну голову в рік проведені розрахунки енергетичних витрат найбільш типових у галузі технологічних і технічних рішень, при удосконаленні технології з прив’язним способом утримання корів.

            При проведенні досліджень кількість розданих і з’їдених кормів визначали 1 раз у декаду протягом двох суміжних діб за методикою ВІТ (1985). Хімічний склад кормів визначали за стандартними методиками в сертифікованій лабораторії Дніпропетровського центру “Облдержродючість” та в аналітичній лабораторії АФ “Наукова”.

            За даними Дніпропетровського центру з гідрометеорології, врахована температура і відносна вологість повітря у зонах розташування господарств та вивчений мікроклімат приміщень для тварин згідно з методикою В.І. Баланіна (1988). Зоогігієнічні умови утримання молочних корів оцінювали за 10-бальною системою, використовуючи методику Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” (1980).

            Молочну продуктивність корів визначали шляхом використання даних племінного обліку та проведення контрольних доїнь корів 1 раз у декаду відпо-відно до інструкції з ведення племінного обліку (2004). Фізичні властивості молока (колір, запах, присмак) визначали відповідно до ГОСТ 28283-89, консис-тенцію і густину – ГОСТ 3625-84, температуру молока – ГОСТ 26754-85, вміст жиру в молоці – (ГОСТ 5867-90), вміст білка в молоці – ГОСТ 23327-98, вміст білка і казеїну в молоці визначали методом формального титрування (Галат Б.Ф., 1990), технологічні властивості молока (термостійкість – згідно з ГОСТ 25228-82, сичужно-бродильну пробу – згідно з ГОСТ 9225-84). В окремих пробах молока вміст жиру, загального білка, лактози, сухої речовини визначали на мілко-тестері МК-11.

            Для характеристики здоров’я та фізіологічного стану голштинської і помісної худоби досліджували біохімічний склад крові. У пробах визначали: резервну лужність плазми крові за методом Ван-Слайка і каротин за описом В.А. Аликаева и др. (1967); загальний білок – за біуретовим реактивом, кальцій –за методом Г.М. Вишневськой, Г. Лешевськой (1976); неорганічний фосфор – за видозміненою методикою Белла-Дойзі Брігсса М.Д. Лемперт (1968).

            Оцінку відтворної здатності корів проводили шляхом визначення віку першого отелення, тривалості тільності, сервіс-періоду, міжотельного періоду та індексів осіменіння і плодючості. Коефіцієнт відтворної здатності визначали за формулою Н.З. Басовського, П.Д. Завертяева (1975), індекс плодючості – за формулою, наведеною Б.П. Завертяевым, В.И. Волгиным (1984).

            Для оцінки корів за зовнішніми ознаками використані їх проміри: висота в холці, глибина грудей, ширина грудей, ширина в маклаках, коса довжину тулуба, обхват грудей за лопатками та обхват п’ястка. Визначали інтегровані індекси будови тіла: грудний, костистості, компактності, довгоногості і розтягнутості (Борисенко Е.Я. и др., 1984).

            Визначення типів конституції молочних корів з виділенням вузькотілості і широкотілості проводили за методикою модальних відхилень Н.Н. Колесника (1961). Оцінку класів нормованого розподілу корів за типами конституції прово-дили за розробленою та удосконаленою методикою В.І. Барабаша (1997, 2004).            Для оцінки відносної швидкості росту використовували формулу С. Броді (1990). Ріст тварин за живою масою та інтенсивність формування худоби від народження до 18-місячного віку (швидкий, помірний, повільний) визначали за коефіцієнтом інтенсивності спаду росту відповідно до методики Ю.К. Свечина та Л.И. Дунаева (1989).

            Індекс адаптації до нового зовнішнього середовища визначали за формулою, розробленою Й.З. Сірацьким, В.В. Меркушиним, А.І. Костенко та ін. (1999).

            Поведінку корів вивчали відповідно до її класифікації за технологічним принципом: соціальне або стадне, кормове, комфортне та реакцію тварин під час виконання технологічних процесів (годівлі, доїння, прибирання гною) методом візуальних хронометражних спостережень відповідно методик В.И. Великджанина (1975) і А.А. Бондаря (1989). Оцінку рангової субординації корів за прив’язного утримання проведено методом встановлення витрат часу на поїдання комбі-корму з годівниці, розташованої між двома коровами (Недава В.Є. и др., 1985). Вивчення комфортності місць для відпочинку корів лежачи проведено за системою оцінки стану гомілкових суглобів (Джеймс Ноцек, 2001, США).

            Біоенергетичну оцінку худоби залежно від походження проводили за методикою Інституту тваринництва УААН (1995), енергетичний і продуктивний індекси та питомі витрати енергії на молоко визначали відповідно до методики  В.І. Петренка та ін. (2003).

            Біометричну обробку результатів досліджень проведено методами варіа-ційної статистики відповідно до Н.А. Плохинского (1969), Е.К. Меркурьевой, Г.Н. Шагина-Березовського (1983), Г.Ф. Лакина (1990) з використанням стандартного пакету прикладних статистичних програм “Microsoft Office Excel 2003” та “Statisticа-6”.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

            Визначення пристосованості голштинської худоби різного походження до еколого-господарських умов степової зони України. Встановлено, що адаптація імпортної голштинської худоби різного екогенетичного походження (Німеччина, Голландія, Данія, Угорщина) до еколого-господарських умов степової зони України відбувається неоднозначно, що, на нашу думку, обумовлюється специфічністю умов їх попереднього екогенезу, пов’язаного з їх походженням і особливостями селекції, системою утримання та годівлі. Долаючи стрес і психологічні фактори при перевезенні, тварини потрапляють під вплив нових місцевих кліматичних і екологічних умов, зміни раціону, способу утримання та експлуатації. Степова зона має своєрідний клімат, який характеризується засушливістю у порівнянні з іншими зонами України. Літо жарке, з максималь-ним коливанням температури до 41 єС. Зима холодна, в більшості випадків малосніжна. Середня температура січня – від -7єС на північному сході до -2єС на південному заході зони. В це час характерні відлиги, після яких наступають різкі, сильні похолодання.

            Найкращу адаптаційну здатність, за технології з прив’язним способом утримання в умовах племзаводу “Червоний шахтар”, проявили корови І групи німецького походження з довічним використанням 4,17 лактацій, гірше ІІ – 1,43 лактації (табл. 1). Поміж корів голландського походження найліпше пристосува-лися до змін умов існування тварини ІV групи – 2,36 лактацій. Основною причиною передчасного вибуття імпортних тварин ІІ групи до 45 % складали простудні захворювання, поміж корів V групи до 78 % вибракувань були обумовлені, насамперед, респіраторними захворюваннями та хворобами кінцівок.