Шведова О.В. Комплексне криміналістичне дослідження документів, виконаних за допомогою комп\'ютерних технологій

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми, актуальність, об’єкт, предмет, завдання дослідження, його методологічні засади, на яких базується наукова новизна і практичне значення одержаних результатів.

Розділ 1. „Теоретичні та процесуальні засади комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій” складається з чотирьох підрозділів.

Підрозділ 1.1. „Історія виникнення та розвитку технологій створення документів і їх експертних досліджень” присвячено історії писемності, документів, зокрема машинописних, засобів їх виготовлення, судово-технічної експертизи документів і її напрямів.

Визначено і розглянуто такі періоди розвитку технічних засобів: виникнення і розвиток друкарської справи, набірних, друкарських машин тощо (1440 р. – кінець ХХ cт.); винайдення ксерографії (1938 р.); винайдення та розповсюдження комп’ютерів, принтерів, цифрових друкарських машин й інших комп’ютерних засобів (1949 р. – до цього часу).

В основу періодизації судово-технічної експертизи документів (СТЕД) покладено найважливіші події з криміналістичного дослідження машинописних документів:

1. Донауковий період:

- зародження елементів СТЕД (ІІ тисячоліття до н.е. – кінець ХVII ст.);

- етап емпіричних досліджень у розвитку СТЕД (ХVIII ст. – кінець ХІХ ст.).

2. Розвиток СТЕД як галузі наукових знань (кінець ХІХ ст. – ХХ ст.).

3. Створення і розвиток окремих наукових методів, методик, напрямів СТЕД (від першої половини ХХ ст.).

4. Створення нових напрямів СТЕД, пов’язаних з розвитком комп’ютерних технологій і появою нових видів об’єктів дослідження (від 80-х рр. ХХ ст.).

Закінчується історичний огляд аналізом сучасного стану криміналістичних досліджень нових видів документів, зокрема зазначається, що актуальним завданням судової експертизи є розробка експертних методик дослідження документів, виготовлених за допомогою принтерів різних моделей.

У підрозділі 1.2. „Методологічні і теоретичні засади комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій” розглянуто теоретико-методологічні положення комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій.

Визначені основні елементи методології: вчення про предмет, завдання, об’єкти, методи і методику дослідження, а також теоретичні засади (базуються на загальнотеоретичних положеннях судової експертизи, судово-технічної експертизи документів і її підвидів, судової комп’ютерно-технічної експертизи):

- система категорій і понять;

- система методів і методик, заснованих на визначених теоретичних положеннях і апаратно-програмних засобах;

- положення теорії діагностики, ідентифікації, ситуаційного аналізу, криміналістичного вчення про навички, комплексного, системно-структурного підходів і т.ін.

Шляхом аналізу різних поглядів щодо понять „комплексне дослідження”, „комплексна експертиза” визначено поняття комплексної експертизи як комплексного дослідження експертом (експертами) на основі спеціальних знань із різних (в тому числі суміжних) галузей (родів, видів, підвидів експертизи) матеріальних об’єктів, явищ і процесів з метою вирішення складного експертного завдання, яке не може бути вирішено із застосуванням спеціальних знань однієї галузі (роду, виду, підвиду), і встановлення фактичних даних у справі, що розслідується; її ознаки (обов’язкові та факультативні).

Розглядаючи поняття комплексного дослідження, автор підкреслює, що такі дослідження можуть мати місце як у межах комплексної експертизи, так і „моноекспертизи”. Оскільки в кримінально-процесуальному законодавстві не лише не передбачено проведення комплексної експертизи, але й не розкрито її поняття, а ст. 75 КПК України передбачає лише комісійні експертизи, пропонується внести до КПК України визначення поняття „комплексна експертиза”.

Комплексне криміналістичне дослідження документів, виготовлених за допомогою комп’ютерних технологій, яке може приймати вигляд міжродової, міжвидової комплексних експертиз, визначається автором як самостійний вид дослідження в межах судово-технічної експертизи документів.

Підрозділ 1.3. „Предмет, завдання, об’єкти і методи комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій” присвячено поняттю і класифікації предмета, завдань, об’єктів, методів і методик цього виду досліджень.

Предмет дослідження – це фактичні дані (факти і обставини), пов’язані з виготовленням, функціонуванням, зміною, знищенням документів, виготовлених за допомогою комп’ютерних технологій, які встановлюються шляхом дослідження документів і їх елементів як взаємопов’язаних і взаємозумовлених систем із застосуванням спеціальних знань, методів, способів досліджень у галузі судово-технічної експертизи документів, судової комп’ютерно-технічної експертизи, авторознавчої, трасологічної експертиз та в інших галузях і спрямовані на вирішення поставлених експертних завдань в порядку, передбаченому законом, з метою встановлення істини у справі, що розслідується.

Завдання дослідження полягає у встановленні причетності певної особи до створення документа шляхом вирішення низки підзавдань через інтегративне застосування знань у галузі судово-технічної експертизи документів, судової комп’ютерно-технічної експертизи, авторознавчої, дактилоскопічної, почеркознавчої експертиз, експертизи матеріалів, речовин і виробів тощо. З цією метою досліджується комплекс різних за своєю природою ознак об’єктів, що відобразилися в документі.

Об’єкт дослідження – це матеріальний носій інформації, що досліджується із застосуванням спеціальних знань із різних галузей з метою вирішення комплексного завдання. В дисертації дається визначення загального, родового і безпосереднього (конкретного) об’єктів дослідження. Типовими об’єктами дослідження є:

- текстові і графічні документи: електронні і стандартні („роздруківки”), їх реквізити;

- матеріали для виготовлення або зміни документів;

- комп’ютер;

- периферійні пристрої;

- електронні носії інформації: вінчестери (накопичувачі на жорстких магнітних дисках), дискети (накопичувачі на гнучких магнітних дисках), накопичувачі на магнітних стрічках (стримери), накопичувачі на лазерних (оптичних) дисках, магнітооптичні накопичувачі; поліграфічне оформлення компакт-диска тощо.

Автор дає визначення поняття документа (матеріальний об’єкт, в якому за допомогою визначених системи (знакової, символьної тощо) та способу зафіксована інформація про факти, які мають значення для вирішення справи, що розслідується), його ознак, а також поняття електронного документа. Крім того, запропоновано поділяти електронні документи на дві групи. В першу групу входять документи в електронному форматі, які можуть бути перенесені на жорсткий носій, але не мають реквізитів і юридичної сили, в другу – документи, які самі по собі, без перенесення на жорсткий носій, мають юридичну силу, а їх обов’язковим реквізитом є електронний цифровий підпис, який дозволяє ідентифікувати джерело походження документа.

Обґрунтовується, що класифікація паперових документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій, на оригінали і копії може бути застосована лише до документів, виконаних на матричних принтерах (всі паперові документи, виконані на струменевих і лазерних принтерах, отримані з одного електронного документа, є оригіналами). При класифікації документів за основу взято класифікацію (Г.В. Прохоров-Лукін, 2003 р.) за видом представлення інформації, відношенням до відтвореного об’єкта, видом носія тощо. Додатково автором визначено класифікацію за видом принтера на матричні, струменеві, лазерні, термічні. Засоби комп’ютерної техніки поділяються на апаратні (комп’ютер, периферійні пристрої) та програмні (програмне забезпечення, комп’ютерна інформація).

Підкреслюється, що ефективність вирішення завдань дослідження визначається не лише використанням комплексу методів (як дослідження реквізитів, так і матеріалів документа), а й певною послідовністю їх застосування. Програмою ж вирішення основного завдання за допомогою системи методів з метою встановлення фактичних даних, які належать до судово-технічної експертизи документів, судової комп’ютерно-технічної експертизи, авторознавчої експертизи, інших родів (видів) судової експертизи, є методика дослідження.

Підрозділ 1.4. „Процесуальні питання пошуку, вилучення об’єктів дослідження, призначення, проведення судових експертиз документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій, та оцінки їх результатів” присвячено особливостям проведення слідчих дій, призначення і проведення експертного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій, і оцінці висновку експерта.

Зазначено, що результат експертного дослідження багато в чому залежить від своєчасного та якісного проведення слідчих дій (огляду, обшуку, виїмки й т.ін.), тому слідчий має здійснити низку обов’язкових підготовчих заходів (запросити учасників огляду, підготувати технічні засоби тощо). Підкреслюється, що у справах, пов’язаних з комп’ютерними технологіями, участь у слідчих діях спеціалістів в цій галузі знань є обов’язковою.

На завершальній стадії огляду документи, засоби комп’ютерної техніки й інші об’єкти упаковуються, опечатуються і вилучаються з дотриманням низки правил.

На стадії призначення експертизи слідчий може одержувати зразки (вільні, експериментальні) особисто, але краще – за участю спеціаліста, який знає і технологію їх одержання, і вимоги, що до них ставляться: відповідність досліджуваним документам за часом, змістом, умовами виконання, мовою, призначенням, матеріалом, стилем, особливостями режиму роботи принтера, параметрами друку (масштаб, розрізняльна здатність). Кількість зразків має бути не меншою, ніж 10–15 аркушів.

При розгляді стадій дослідження звертається увага на те, що попереднє вивчення матеріалів справи є важливою передумовою подальшого дослідження, оскільки на цій стадії проводиться оцінка наданих матеріалів з точки зору достовірності, достатності за параметрами якості та кількості й т.ін. Обґрунтовано положення про необхідність нормативного закріплення права експерта на клопотання „Про додаткове залучення спеціаліста для вирішення складних завдань, для яких не вистачає кваліфікації експерта” у нормативно-правових актах (Кримінальному, Цивільно-процесуальному, Господарському процесуальному, Адміністративному процесуальному кодексах України, Законі України „Про судову експертизу”).

Зазначено, що при проведенні комплексного дослідження комісійно, в основу загального судження лягає така сукупність ознак, кожна з яких вказує на можливість існування одного і того ж факту, оскільки інакше експертиза перестає бути комплексною. Якщо досліджується копія носія інформації, то у висновку підтверджується ідентичність даних на вилученому носії і копії, а також можливість їх порівняння за запитом суду. Висновки експерта мають оцінюватися органом (особою), що призначив експертизу, незалежно від їх виду: категоричні, ймовірні, висновки про неможливість вирішення питання.

розділ 2. „Методика комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій” складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. „Загальна характеристика процесів відображення, які мають місце при виготовленні документів за допомогою комп’ютерних технологій” розглянуто основні характеристики і ознаки електронного документа, а також принцип дії, основні вузли, механізми, ознаки принтерів.

Оскільки процес виготовлення документів за допомогою комп’ютерних технологій проходить дві стадії (підготовка документа в електронному вигляді і його друк), то на першому етапі дослідження встановлюються електронні дані, засоби, методи підготовки, створення, передачі електронного документа та накладання електронного цифрового підпису (використання особистого відкритого чи закритого ключа).

Для автоматизації роботи з електронними документами може використовуватися низка спеціалізованих редакторів („Word processing” „Cognitive Technologies” й ін.). Загальними ознаками електронного документа є: формат і структура даних, які його складають, наявність (відсутність) певних реквізитів, візуальна форма представлення; окремими: конкретні електронні дані, програмні, програмно-апаратні і апаратні засоби, методи його підготовки, створення, передачі, перевірки цілісності; параметр криптографічного алгоритму формування електронного цифрового підпису, який відомий лише конкретній особі.

В зв’язку з тим, що електронні документи копіюються на змінні носії, друкуються на різних видах принтерів, має досліджуватися весь апаратно-програмний комплекс (комп’ютер, його програмне забезпечення, принтер) створення документа. При цьому експерт має знати основні технічні характеристики комп’ютерних засобів, принцип дії, основні механізми, їх властивості, ознаки виконання документа на принтері певного типу, виду, моделі.

Зазначається, що принтери відрізняються один від одного за багатьма ознаками: конструктивними характеристиками, принципом дії, способами і режимами друку, розрізняльною здатністю, швидкістю, і дається їх загальна характеристика. До важливих класифікаційних властивостей принтерів належить будова їх друкувальної голівки, види шрифтів, можливість виведення графічної інформації за допомогою символів псевдографіки, сервісних режимів друку, режимів, що характеризуються різною якістю друку.

Підрозділ 2.2. „Основні положення методики вирішення завдань комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій” присвячено загальним положенням видової і окремих методик цього виду досліджень.

Автором визначено завдання та питання, в тому числі комплексні, які потрібно вирішити експерту із застосуванням спеціальних знань у галузі судово-технічної експертизи документів, судової комп’ютерно-технічної експертизи, почеркознавства, експертизи матеріалів, речовин, виробів тощо, серед яких є встановлення:

- способу виготовлення документа (його фрагментів);

- факту і способу внесення змін в документ (факту монтажу);

- давності виготовлення документа (хронологічної послідовності нанесення 

  штрихів);

- єдиного джерела походження документів;

- конкретних друкувальних пристроїв – принтерів, а також матеріалів;

- виконавця або автора (оператора) документа;

- цілого за частинами;

- механізму і умов взаємодії об’єктів.

Елементами події, що розслідується, є: автор і виконавець документа, технічні пристрої, засоби, інші матеріальні утворення. До досліджуваних об’єктів належать документи і їх інформаційні поля, що містять відомості про матеріали, реквізити, поліграфічне оформлення, засоби комп’ютерної техніки, сліди предметів і речовин, інші матеріальні утворення.

При дослідженні підлягають вивченню такі ознаки: морфологічні; субстанційні; функціональні; топографічні; програмних засобів; автора і виконавця. Запропоновано поділити певні ознаки на підгрупи. Так, до ознак програмного забезпечення принтера належать: наявність графічного режиму, види і конфігурація вбудованих шрифтів; до ознак програмного забезпечення комп’ютера – характеристика системного програмного забезпечення,  прикладного програмного забезпечення (текстового редактора, програм управління базами даних, управління режимами друку принтера), вид даних (текстові чи графічні). Ознаки ж виконавця і автора документа розглядаються як ознаки письмової мови.

В роботі дається характеристика методів дослідження: загальнонаукових (спостереження, вимірювання, опис, експеримент, порівняння, моделювання); спеціальних (окремих) (фізичних, фізико-хімічних, хімічних, голографічних) і підкреслюється, що дані методи мають застосовуватися комплексно (наприклад, інфрачервона спектрометрія може поєднуватися зі спектрофотометрією в ультрафіолетовій і видимій зонах спектра, люмінесцентним і хроматографічним аналізами).

Визначено етапи дослідження. Так, комплексна судово-технічна експертиза документів і судова комп’ютерно-технічна експертиза складається з трьох етапів: техніко-криміналістичне дослідження документа на паперовому носії, комп’ютерно-технічне дослідження апаратно-програмного комплексу як сукупності технічного устаткування і інформації на машинних носіях, комплексне комп’ютерно-технічне і техніко-криміналістичне дослідження. Інші етапи пов’язані з застосуванням спеціальних знань у галузі трасології (дослідження слідів, що залишені виконавчими механізмами принтера на документах), експертизи матеріалів, речовин, виробів (дослідження барвника, паперу), авторознавчої експертизи. При цьому встановлені системні зв’язки поєднують досліджувані ознаки у єдине ціле, завдяки чому можливий синтетичний висновок, що характеризує загалом обставини вчинення злочину.

Підрозділ 2.3. „Методика вирішення діагностичних завдань комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій” присвячено проведенню діагностичних досліджень, які є важливою передумовою ідентифікації.

Друкувальні пристрої, які використовуються для одержання твердої копії документа, мають властиві їм ознаки і можливості виконання окремих операцій. Першочерговим комплексним завданням є встановлення способу виконання документа. З цією метою вивчаються особливості принтерів, які знаходять відображення в документі (принцип будови, формування і відтворення знаків і символів, спосіб нанесення барвника, технічні можливості (фотодрук, розрізняльна здатність, кількість і види кольорів)), а також матеріали документа (барвник, папір). В роботі наведено відомості про принцип роботи, будову основних видів принтерів, ознаки, які свідчать про використання принтерів певного виду, й т.ін.

В дисертації значну увагу приділено вирішенню такого завдання, як встановлення факту монтажу в документі. Визначені види монтажу: „електронний”, „механічний”, комбінований та їх ознаки. Автором зазначається, що питання щодо наявності, відсутності монтажу в документі в певних випадках може бути вирішено в категоричній формі. При оцінці висновку експерта слідчий, суд мають звертати увагу на підтвердження цього факту іншими обставинами, матеріалами справи тощо.

Контрафактність програмних продуктів, записаних на машинних носіях інформації (компакт-дисків), встановлюється в декілька етапів: спочатку вивчаються зовнішні ознаки контрафактності із застосуванням спеціальних знань  із судово-технічної експертизи документів (дослідження якості поліграфії), трасологічної (дослідження слідів на носіях інформації), товарознавчої (встановлення відповідності упаковки стандартам, комплектності) експертиз, а потім – структура, зміст, споживацькі властивості інформаційно-програмного продукту (із застосуванням спеціальних методів судової комп’ютерно-технічної експертизи).

Наявність на накопичувачі на жорсткому магнітному диску системного блока комп’ютера – вінчестері інформації (файлів) із зображенням досліджуваних документів встановлюється комплексною судово-технічною експертизою документів і судовою комп’ютерно-технічною експертизою. Відновити пошкоджену, знищену інформацію на магнітних носіях можна, попередньо переписавши її на інші носії за допомогою утиліт DiskEdit, Umformat, UnErase, Norton DiskDoktor тощо.

При встановленні віку документа (абсолютного, відносного) вивчаються: його зміст, розміщення різних частин документа, шрифти (в межах судово-технічної експертизи документів), інформація на вінчестері з метою встановлення дати створення, друку, зберігання документа (в межах судової комп’ютерно-технічної експертизи), здійснюється порівняння одержаних даних (в межах комплексної судово-технічної експертизи документів і судової комп’ютерно-технічної експертизи), досліджується барвник, папір тощо.

Підрозділ 2.4. „Методика вирішення ідентифікаційних завдань комплексного криміналістичного дослідження документів, виконаних за допомогою комп’ютерних технологій” присвячено ідентифікаційним дослідженням.

В роботі зазначено, що згідно з типовою схемою вирішення ідентифікаційних завдань відносно машинописних документів спочатку встановлюється групова належність (модель) друкувальних пристроїв шляхом виділення їх загальних ознак, а потім вивчаються індивідуальні ознаки, зокрема дефекти, пов’язані з експлуатацією, що дозволяють ідентифікувати принтер в певний період, і дається їх характеристика.

Визначено, що при ідентифікації виконавця і автора документа мають вивчатися ознаки, що відображують певні навички підготовки і виконання документів, зокрема ознаки версії програми і форматування тексту, топографічні ознаки, ознаки письмової мови.

Наведено можливості вирішення ідентифікаційних завдань відносно матеріалів, які використовувалися при виготовлені документа, зокрема барвника (паперу), коли вирішуються питання про родову, групову належність за низкою властивостей.

Приділено увагу в роботі і можливостям вирішення ситуаційних завдань, зокрема встановленню механізму взаємодії, який розвивався в певних умовах (факторів, які впливали на створення документа, зберігання).

При проведенні дослідження в результаті профілактичної діяльності експерта можуть бути виявлені обставини, що сприяли вчиненню протиправного діяння, зокрема комп’ютерного злочину, і сформульовані рекомендації з конкретними пропозиціями, наприклад, щодо використання засобів криптографії.