Сидорович Т.О. Соціологічні виміри цінностей економічної культури

Краткое содержание

-                      основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, охарактеризовано ступінь її розробленості, визначено мету, завдання, об’єкт та предмет дослідження, розкрито його наукову новизну, практичне значення, наведено відомості про апробацію, а також подано інформацію про публікації за темою дисертаційного дослідження та його структуру.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення цінностей економічної культури” – на підставі вітчизняного та зарубіжного досвіду концептуалізації поняття цінності з особливою увагою до інтерпретації економічного зрізу соціальної реальності сформульовано теоретичні основи соціологічного дослідження цінностей економічної культури в контексті актуальних для сучасної України соцієтальних перетворень.

У цьому розділі розглянуто основні теоретичні підходи до розуміння цінностей, які сформувались у межах аксіології; зокрема, окреслено особливості психологічного, натуралістичного, логіко-семантичного, семіотичного й об’єктивно-онтологічного способів тлумачення сутності та походження цінностей.

Ґенеза соціологічних інтерпретацій поняття цінностей простежується у працях класиків та сучасних представників зарубіжної (насамперед М. Вебера, Е. Дюркгайма, Ф. Знанецького, Р. Інглегарта, Т. Парсонса, М. Рокіча, П. Сорокіна, У. Томаса, Ш. Шварца) та вітчизняної (передусім Л. Ази, В. Бакірова, Є. Головахи, В. Піддубного, А. Ручки, Л. Сокурянської, О. Якуби) соціологічної думки. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є синтез принципово важливих ідей, які містяться у працях вищезгаданих науковців. Однією з найважливіших ознак цінностей є їхня позитивна значущість для людини, суспільства; цінності, будучи предметом соціологічного вивчення, виступають, з одного боку, як об’єкти (матеріальні та ідеальні), які визнаються бажаними, значущими; а з іншого – як переконання, критерії оцінювання, які дають змогу пояснити особливості та спрямованість соціокультурних процесів і соціальної поведінки індивідів та спільнот. Цінності характеризуються різним ступенем важливості для соціальних суб’єктів, однак неможливо звести всі цінності до однієї визначальної, щодо якої всі інші займатимуть підпорядковані позиції; у межах людської свідомості можуть співіснувати взаємосуперечливі цінності, прикладом чого є явище “амбівалентної свідомості”. Специфіка соціологічного вивчення цінностей полягає в їхньому розгляді крізь призму індивідуальної та групової свідомості та регулятивного впливу, який вони справляють на соціальну поведінку і спрямованість соціокультурного розвитку суспільства, у тому числі його економічної сфери.

Питання про роль цінностей у регулюванні економічної поведінки на індивідуальному рівні та про їхнє значення у формуванні економічної системи суспільства і її ефективності вирішується за допомогою звернення до доробку представників неоінституціонального та соціокультурного напрямів. У межах першого з них дискутується питання зумовленості економічного життя соціальними факторами, а також наголошується на механізмі впливу інституціоналізованих цінностей на економічну поведінку на індивідуальному рівні; у межах другого із зазначених напрямів обґрунтовується взаємовплив соціокультурної та економічної сфер життєдіяльності; при цьому визначна роль в окресленні якісних характеристик економічної системи визнається за цінностями.

З метою наголошення на присутності в полі економіки цінностей неекономічного характеру, які привносяться з інших сфер людської життєдіяльності та “проектуються” як пріоритетні цілі та принципи на економічну сферу, запропоновано використовувати поняття “цінності економічної культури”. Сутність останнього визначено на підставі аналізу та систематизації дефініцій економічної культури, які пропонуються в межах соціології та розглядають цінності й норми як невід’ємні, визначальні її складових.

Відповідно в межах розділу вироблено авторське робоче визначення цінностей економічної культури, під якими розуміємо: а) ідеї стосовно економічної системи; б) якості суб’єктів економічної діяльності; в) якості економічних відносин; г) матеріальні блага, а також нематеріальні ресурси (такі як знання, інформація), щодо яких суб’єкти економічної діяльності займають оцінювальну позицію та приписують їм особливу роль у господарській життєдіяльності, відчуваючи необхідність і потребу в них, намагаючись оволодіти ними (реалізувати їх). Важливість цінностей економічної культури у більш широкому соціальному та економічному контексті визначається їхньою світоглядною та регулятивною дією на економічну життєдіяльність, а також їхнім спрямовувальним впливом на соціально-економічний розвиток соціуму.

Для уникнення спрощеної характеристики цінностей економічної культури використано поняття “поле цінностей економічної культури”, яке досліджується шляхом визначення домінантних (найбільш поширених) та альтернативних (менш поширених) наборів цінностей. Ці поняття покликані допомогти відобразити строкатість та неоднорідність, властиві ціннісним системам сучасних суспільств, які творяться поєднанням різних наборів цінностей, одні з яких є домінантними, а інші – перебувають у конфлікті з першими або ж доповнюють їх. У цьому контексті ми використали термінологію П. Бурдьє, який застосовує поняття “поле” для характеристики відносин у різних сферах суспільної життєдіяльності.

У дисертаційному дослідженні увагу закцентовано на двох вимірах поля цінностей економічної культури, у контексті яких і розроблено набори цінностей: 1) відповідність цінностей певному типу економічної системи (шкала індивідуалізму/колективізму); 2) відповідність цінностей певному типу суспільства – індустріальному чи постіндустріальному.

Змістовне наповнення наборів цінностей, окреслених у першому з названих вимірів, сформоване частково завдяки аналізу ідей, що стосуються організації економічного життя суспільства, а також  тих якостей особистості та характеристик відносин у сфері економічного життя, які стали б основою для втілення комунітарних чи ліберальних ідей. Найбільш системними в теоретико-методологічному значенні, як і найбільш впливовими складовими першого з дискурсів, є ідеї марксизму, економічний зріз яких становить основу для функціонування адміністративно-командної економіки. Що стосується лібералізму, то тут як оптимальна розглядається ринкова модель. Прагнення поєднати кращі ідеї щодо організації економічного життя стає основою для функціонування економічних систем змішаного типу. Крім цього, у виділенні елементів наборів цінностей економічної культури за шкалою індивідуалізму/колективізму важливу роль відіграла класифікація ціннісних та економічних систем Б. Гаврилишина. З його доробку запозичені назви для інтегрованих наборів цінностей економічної культури: індивідуалістсько-конкуренційний (відповідає ринковій економіці), групово-кооперативістський (відповідає узгодженому вільному підприємництву чи соціально орієнтованій ринковій економіці), егалітарно-колективістський (основа для адміністративно-командної економіки) набори. Змістове наповнення наборів цінностей за шкалою індустріалізму/постіндустріалізму сформоване здебільшого завдяки концепціям постіндустріалізму, в яких розглядаються якісні зміни в культурному середовищі суспільств під впливом їхнього переходу до якісно нової стадії розвитку.

Елементами наборів цінностей як концептуальної основи дослідження поля цінностей економічної культури стали не всі цінності, а лише ті з них, які становлять соціальне підґрунтя для успішного функціонування та відтворення основних ідеальних типів економічних систем.

Показниками цінностей, які увійшли до наборів та стосуються ідей щодо організації економічної системи, є основна мета, якій підпорядковується економічна життєдіяльність суспільства (максимізація прибутку/виробництва та максимальне задоволення споживання; забезпечення сталого розвитку та екологічної безпеки; соціальні цілі); мета економічної діяльності індивіда (особистий успіх в економічній діяльності/здійснення внеску в досягнення цілей спільноти); праця як спосіб здобуття засобів для життя/праця як спосіб самореалізації, самоціль; економічна справедливість; економічна ефективність/економічна рівність; економічна свобода/економічна захищеність; цінність форм власності (приватна/державна); співвідношення між функціями ринку та держави у вирішенні основних економічних питань (домінування ринку/домінування держави).

Показниками цінностей-характеристик відносин є: економічний індивідуалізм/ колективізм; партнерство/патерналізм; автономність/добровільне підпорядкування; конкуренція/солідарність; соціальна відповідальність (відповідальність перед споживачами/відповідальність за довкілля та здоров’я людей).

Показниками цінностей-якостей особистості є: професіоналізм, компетентність/знайомства, особиста відданість; професіоналізм в індустріальному/ постіндустріальному його розуміні; новаторство/слідування вказівкам, стандартам; нонконформізм/конформізм; ініціативність/виконавчість.

Показниками щодо матеріальних цінностей та інших ресурсів виробництва є оцінки ролі виробничих ресурсів (у тому числі інформації, знань) та споживчих благ у сучасній економічній життєдіяльності.

Вироблені на основі теоретичного аналізу набори цінностей економічної культури, безумовно, не претендують на всеосяжність, однак послужили концептуальною основою для вироблення індикаторів та подальшого емпіричного дослідження поля цінностей економічної культури населення однієї з областей України.

У другому розділі  – “Цінності економічної культури в емпіричному вимірі” – розглянуто цінності економічної культури в контексті їхньої відповідності ідеальним типам економічних систем індустріального чи постіндустріального суспільств; вироблено та застосовано на прикладі Львівщини низку індексів для комплексної характеристики двох вимірів поля цінностей економічної культури населення сучасної України.

На підставі аналізу методик, показників та результатів соціологічних досліджень, дотичних до проблематики дисертаційної роботи (зокрема, даних дослідження громадської думки населення України “Омнібус - 2007” з вибіркою 1800 осіб, яке проводилось у травні 2007 р. Інститутом соціології НАН України спільно із Центром соціальних та політичних досліджень “СОЦИС”, даних всеукраїнського соціологічного моніторингу, започаткованого під назвою “Українське суспільство на порозі XXI століття”, а згодом перейменованого на “Українське суспільство: моніторинг соціальних змін” з вибіркою 1800 респондентів, який здійснюється, починаючи з 1994 р. тими самими дослідницькими центрами за участю Фонду “Демократичні ініціативи”, а також даних міжнародного порівняльного дослідження, виконаного в межах проекту “Європейське соціальне дослідження” (ESS) у березні-квітні 2005 р. (в Україні – під керівництвом Інституту соціології НАН України, вибірка – 2031 особа)) охарактеризовано окремі елементи поля цінностей економічної культури жителів сучасної України, висунуто гіпотези щодо представленості виділених наборів цінностей у полі цінностей населення однієї з її західних областей, а також сконструйовано авторську методику, спрямовану на виявлення домінантних та альтернативних наборів цінностей економічної культури.

За результатами цих досліджень поле цінностей економічної культури жителів України можна попередньо охарактеризувати як неоднорідне, таке, в якому представлені різні набори цінностей економічної культури. Аналіз даних дав змогу висунути гіпотези про домінантне становище групово-кооперативістського набору цінностей (як поєднання, узгодження індивідуалістських та колективістських пріоритетів), поширення елементів як індустріального, так і постіндустріального наборів. Як альтернативні для населення України виступають егалітарно-колективістський та індивідуалістсько-конкуренційний набори цінностей; при цьому ступінь їхньої поширеності суттєво відрізняється в межах різних регіонів країни.

Перевірка авторської концептуальної основи дослідження здійснювалася на основі даних соціологічного опитування, проведеного УЦВГД “Соціоінформ” у Львівській області в грудні 2007 р. за репрезентативною вибіркою обсягом 1200 осіб. Авторська методика дослідження цінностей економічної культури передбачала низку тверджень, ступінь своєї згоди з якими пропонували оцінити респондентам.

На підставі даних дослідження було виділено декілька цінностей-ідей та цінностей-якостей, які є домінантними в полі цінностей, які вивчались крізь призму уявлень населення сучасної Львівщини. Це передовсім такі з них, як ідеї пріоритетності ринкових механізмів у вирішенні виробничих питань та держави – у здійсненні перерозподілу прибутків, надання преференції державній формі власності на великі та стратегічні підприємства, цінність матеріального добробуту, орієнтація на економічну ефективність, економічний патерналізм, надання важливого значення цінностям творчості та ініціативності. З іншого боку, існує низка цінностей, ставлення респондентів до яких суттєво відрізняється. До таких цінностей можна віднести економічну конкуренцію й солідарність, конформізм та нонконформізм, економічний індивідуалізм і колективізм, приватну та державну власність (зокрема, на землю) тощо.

Для отримання цілісного уявлення про співвідношення між домінантними та альтернативними наборами в полі цінностей економічної культури запропоновано шість коефіцієнтів. Два з них є основними, оскільки комплексно характеризують один із вимірів поля цінностей, а чотири – похідними (дають інформацію про комплекси цінностей-ідей та ціннісні характеристики якостей особистості і взаємовідносин). Основний індекс цінностей за шкалою індивідуалізму/ колективізму сконструйовано на основі 19 індикаторів, які включають: 9 індикаторів цінностей-ідей щодо організації економічної системи та 10 індикаторів цінностей, що стосуються характеристик взаємовідносин і якостей особистості як суб’єкта економічного життя. Коефіцієнт надійності Альфа Кронбаха для індексу І_{інд-кол} становить 0,71. Основний індекс за шкалою, крайніми полюсами якої є індустріальні та постіндустріальні цінності, було сконструйовано на основі 9 показників (5 з яких становлять індикатори цінностей-ідей щодо організації економічного життя суспільства та оцінки ролі матеріальних і нематеріальних факторів виробництва; 4 індикатори цінностей стосуються якостей особистості як суб’єкта економічного життя і якостей взаємовідносин). Коефіцієнт надійності Альфа Кронбаха цього індексу дорівнює 0,61. На підставі значень цих комплексних показників цінностей за обома шкалами було умовно виділено та охарактеризовано по п’ять груп респондентів.

На підставі застосування індексів цінностей економічної культури населення було виявлено домінантні та альтернативні набори поля цінностей економічної культури населення Львівщини, а саме домінування в уявленнях половини респондентів групово-кооперативістського набору цінностей у поєднанні з розпорошеними ціннісними уявленнями решти опитаних. При цьому змішаний характер цінностей економічної культури іншої частини населення Львівщини виявляється здебільшого в наданні пріоритету цінностям-ідеям індивідуалістського характеру, які акцентують увагу на провідній ролі ринкового механізму в економічному житті суспільства, та цінностям-якостям особистості і тим взаємовідносинам, які є елементами групово-кооперативістського набору. Отже, як альтернативний на сучасному етапі розвитку суспільства для населення цієї області виступає індивідуалістсько-конкуренційний набір цінностей.

Вимір індустріальних та постіндустріальних цінностей представлений в уявленнях населення сучасної Львівщини обома наборами, при цьому більш виразним є постіндустріальний вектор. Найбільші розбіжності між групами респондентів зумовлені вибором між особистим успіхом та суспільним добробутом; цінністю праці як основи отримання високих прибутків та праці як діяльності, яка забезпечує самореалізацію; вибором між матеріальними засобами до існування та освітою як основою для здобуття цих матеріальних благ. Найменше диференціюють населення і можуть вважатися домінантними за шкалою індустріалізму/ постіндустріалізму такі цінності, як професіоналізм, важливою складовою якого є моральний авторитет, а також відповідальність виробників як відповідальність не лише за якість продукції, але й за вплив на довкілля та на здоров’я людей.

Спостерігається статистично значущий зв’язок уявлень респондентів щодо цінностей економічної культури, на основі яких побудувано шкалу індустріалізму/постіндустріалізму, з такими соціально-демографічними характеристиками опитаних, як тип поселення їхнього проживання, вік та освіта. Чим вищий рівень освіти та чим старші респонденти, тим більшою мірою в їхніх уявленнях представлені цінності постіндустріального набору. Цей набір цінностей також більшою мірою поширений в уявленнях міських жителів порівняно з оцінками мешканців сільських населених пунктів. Також зафіксовано зв’язок між уявленнями щодо цінностей економічної культури, які вимірювались за допомогою шкали індивідуалізму/колективізму, та такими соціально-демографічними характеристиками респондентів, як тип поселення, вік, стать і освіта. Так, зокрема, цінності індивідуалістсько-конкуренційного набору більшою мірою представлені в уявленнях міських жителів Львівщини порівняно з переконаннями мешканців сіл; в оцінках людей з вищим рівнем освіти – порівняно з уявленнями людей з нижчим рівнем освіти; в оцінках молоді та людей середнього віку – більшою мірою, ніж в орієнтаціях людей старшої вікової категорії; в уявленнях чоловіків – більшою мірою, ніж у оцінках жінок.

Аналіз взаємозв’язків між уявленнями про цінності економічної культури свідчить про обґрунтованість виділення двох їхніх вимірів: індустріального/постіндустріального та індивідуалістського/колективістського. Щодо наявності чи відсутності зв’язків між цінностями, які належать до цих двох вимірів, то тут слід відзначити, що цінності-ідеї щодо організації економіки (шкала індивідуалізму/колективізму) в уявленнях населення Львівщини не пов’язані з ідеями, які становлять основу ціннісної сфери індустріального чи постіндустріального суспільств. Натомість ці ідеї корелюють з індивідуалістськими/колективістськими характеристиками взаємовідносин. Загалом постіндустріальному набору цінностей відповідають індивідуалістсько-конкуренційні цінності-якості особистості та егалітарно-колективістські цінності, що стосуються характеристик взаємовідносин, а індустріальному набору – егалітарно-колективістські цінності, що стосуються якостей особистості та характеристики взаємовідносин індивідуалістсько-конкуренційного набору.

Таким чином, результати емпіричного дослідження свідчать про таке поєднання наборів цінностей економічної культури в уявленнях населення Львівщини, яке може служити ціннісним підґрунтям для функціонування економічної системи змішаного типу, на зразок соціально орієнтованої ринкової економіки або ж системи розподільчого соціалізму.