Силенко С.І. Селекційна цінність сучасного генофонду квасолі та створення вихідного матеріалу для селекції в лівобережній частині Лісостепу України

Краткое содержание

Проблеми та перспективи ВИВЧЕННЯ

морфо-біологічних особливостей та створення

генофонду квасолі звичайної (огляд літератури)

            У розділі наведено аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних вчених стосовно вивчення, систематизації та створення нового вихідного матеріалу квасолі зернового напряму використання. Показано необхідність  та основні напрями вирішення проблем підвищення ефективності селекції даної культури на технологічність, підвищену урожайність, адаптивність до умов Лісостепу України.  

Умови, вихідний матеріал і методика

проведення досліджень

            Дослідження за темою дисертації проводили протягом 2003-2007 років на базі Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва Української академії аграрних наук, яка розташована в центральній частині Лівобережної України, безпосередньо між Лісостеповою та Степовою зонами, в південно-східній частині Полтавської області. Кліматичні умови зони Устимівської дослідної станції, як і всієї Полтавської області, за кількістю тепла, світла і вологи є  відносно сприятливими для вирощування квасолі.

            Аналіз метеорологічних даних впродовж періоду досліджень показав, що 2003 рік був сприятливим для росту і розвитку рослин; у 2004, 2005, 2007 роках погодні умови виявилися несприятливими, в 2006 році – посередніми.

            Вихідним матеріалом для досліджень слугували 209 сортозразків квасолі звичайної різного еколого-географічного походження, надані  Національним генбанком України, та 110 ліній квасолі, отримані з використанням методів  гібридизації та добору.

            Підготовка, обробіток ґрунту, посів та догляд за посівом був загальноприйнятим для східної частини Лісостепу України. Посів проводили вручну в оптимальні строки (1-10 травня), з нормою висіву 15 насінин на 1 погонний метр. Спосіб посіву – широкорядний з міжряддям 45 см. Загальна площа ділянки становила 1,35 м², облікова – 1 м². Стандарт розміщували через 10 номерів. Розміщення ділянок стандартне, в 3-х повтореннях.

            Структурний аналіз проводили в лабораторних умовах на 30 рослинах колекційних зразків та 120 рослинах кожної отриманої гібридної популяції F₂–F₄.

        Польові досліди закладали згідно з "Методикой изучения коллекции зернобобовых культур" (1968). Спостереження і обліки на дослідних посівах виконували  відповідно   "Методики польового досліду" Б.А. Доспехова (1979, 1985); "Методики польового селекційного експерименту" П.П. Літуна, М.В. Проскурніна, Т.І. Гопцій (1996); "Методичних вказівок вивчення зразків світової колекції квасолі" В.І. Буданової, Т.В. Буравцевої, Л.В. Лагутіної (1987). Схрещування проводились за методикою T. Buishand (1956).

            Вміст білка в насінні визначали за К’єльдалем, вміст крохмалю –  поляриметричним методом (метод Еверса) в лабораторії біохімічних аналізів Устимівської дослідної станції і виражали у відсотках до вмісту сухої речовини. Амінокислотний аналіз білка  70 колекційних зразків проведено в лабораторії якості зерна Інституту рослинництва ім. В.Я Юр’єва УААН за методикою А.І. Єрмакова, Н.П. Яроша, Н.Ф. Покровської (1971). Розварюваність зерна визначали згідно методичних вказівок В.І. Комарова, Р.К. Прорешнєвої, В.А. Корнійчука та ін. (1992).

           Для характеристики гібридного матеріалу визначали ступінь фенотипового домінування (за формулою B. Griffing, 1950),  ступінь і частоту трансгресій (Г.С. Воскрисенської, В.І. Шпоти, 1967).

            Експериментальні дані обробляли методами дисперсійного, варіаційного і кореляційного аналізів. Статистичну обробку експериментальних даних  проведено на персональному комп'ютері за допомогою ліцензійної програми Excel та програми "ОСГЕ", розробленої в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва.