Сиромятникова Н.А. Вплив способів утримання м\'ясної худоби на ефективність виробництва яловичини в степовій зоні України

Краткое содержание

З метою виявлення більш ефективного способу утримання м'ясної худоби в 1993 - 1995 роках був проведений науково-виробничий дослід у колективному сільськогосподарському підприємстві ім. Т.Г.Шевченка Знам'янського району Кіровоградської області , що є репродуктором по розведенню знам'янського типу створюваної м'ясної породи.

            При формуванні дослідних груп тварин дотримувались загальноприйнятих принципів підбору пар-аналогів (табл. 1).

Таблиця 1

Схема науково-виробничого досліду

Показник       Дослідні групи        

Умови утримання тварин   Безприв'язне на глибокій підстилці          Прив'язне у капітальному приміщенні (ІІІ група)     

            під наметами (І група)         у капітальному приміщенні (ІІ група)                 

Поголів'я: корів        20        20        20       

                  бичків      20        20        20       

Тривалість досліду, днів      768      768      768     

Вік бичків при реалізації, міс.        20        20        20       

            В дослідні групи відібрали 60 новотільних корів з 60 підсисними бичками. Середня жива маса бичків при народженні становила біля 30 кг.

            Групи дослідних тварин сформували за таким принципом:

            I група - 20 корів з 20 підсисними бичками - безприв'язне утримання на глибокій підстилці з тристінними наметами з годівлею і відпочинком на вигульно-кормових майданчиках (ВКМ), що обладнані вітрозахистом;

            II група - 20 корів з 20 підсисними бичками - безприв'язне утримання на глибокій підстилці з відпочинком у капітальному приміщенні і годівлею на вигульно-кормових майданчиках;

            III група - 20 корів з 20 підсисними бичками - утримання на прив'язі у капітальному приміщенні.

            Годівлю тварин трьох дослідних груп будували за принципом ізоенергетичності та ізонітрогенності. Інакше кажучи, раціони та рівень годівлі корів-матерів, кількість і якість підкормки для телят, способи підготовки кормів до згодовування , а також їх роздача були однаковими для всіх корів і телят.

            Біологічну повноцінність і поживність кормів визначали за загальноприйнятими методиками в лабораторії якості кормів і продуктів тваринництва Інституту тваринництва УААН.

            Облік витрат кормів вели шляхом їх зважування перед роздаванням і контрольним заміром залишків один раз у 10 днів. За різницею між заданим кормом і його залишками визначали поїдання.

            Живу масу дослідних бичків, а також її прирости визначали шляхом індивідуального зважування під час постановки їх на дослід, в кінці кожного місяця і при реалізації на забій.

            Для вивчення волосяного покриву і адаптаційних реакцій організму у тварин вистригали ділянки розміром 25см2 з лівого боку посередині останнього ребра в місці перетину його з лінією, що йде від плече-лопаткового зчленування до сідничних бугрів. Волосся знежирювали спирт-ефіром. У розрахунку на 1 см2 площі шкіри підрахували їх кількість, виміряли довжину і товщину.

            За характером поведінки корів і бичків проводили спостереження в зимовий період візуально з виконанням хронометражу (Є.І. Адмін, 1982). Характерною особливістю цього методу є одночасне спостереження за тваринами всієї групи. Через кожні 10 хвилин на рівні технологічної групи реєстрували кількість тварин, які під час спостереження поїдали корм, рухались, відпочивали і виконували інші фізіологічні функції. Одночасно враховували зону знаходження тварин і технологічні операції, які виконувалися.

            Вивчення зоогігієнічних параметрів мікроклімату й облік кліматичних умов при утриманні піддослідних тварин в приміщенні і на відкритому майданчику під наметами проводили в холодну пору року. Постійно фіксували динаміку температури зовнішнього і внутрішнього повітря, його вологість та газовий склад. Виміри показників мікроклімату проводили приборами: температури - термографом М-16, вологості - гігрографом М-21, газового стану - газоаналізатором УГ-2.

            З метою вивчення м'ясної продуктивності дослідних бичків проводили контрольний забій по 3 голови з кожної дослідної групи на Олександрійському м'ясокомбінаті Кіровоградської області. Враховували передзабійну живу масу (після 24-годинної голодної витримки), масу парної і охолодженої туші, масу жиру-сирцю, внутрішніх органів, масу парних туш.

            Морфологічний склад туш визначали за результатами їх обвалки. Порівняльну оцінку якості м'яса різних груп тварин проводили на зразках середньої проби м'яса й найдовшого м'яза спини, відібраних з правих півтуш.

            Хімічний склад середньої проби м'яса і найдовшого м'яза спини дослідних бичків вивчали за такими показниками: волога, суха речовина, білок, жир, білково-якісний показник, вологоємність, активна кислотність, ніжність, уварювання.

            Конверсію обмінної енергії й перетравного протеїну кормів в енергію і харчовий білок м'ясної продукції розраховували за методикою "Оценка животных по эффективности конверсии корма в основные питательные вещества мясной продукции" (Лепайые, 1983).

            Економічну ефективність виробництва яловичини при різних способах утримання визначали за загальноприйнятою методикою.

            Біоенергетичну оцінку виробництва яловичини проводили за методикою ВАСГНІЛ (1985) "Методические рекомендации по биоэнергетической оценке технологии производства продукции животноводства". Результати досліду обробляли методами математичної статистики з використанням сучасної обчислювальної техніки (Н.А.Плохинський, 1970).