Систематизація законодавчо-нормативної бази оподаткування послуг

Краткое содержание

В процесі функціонування податкової системи як сукупності податків складається наступна ієрархічна послідовність функціонально-логічних зв’язків.

Податки, як форма перерозподільчих відносин між державою і платниками з приводу обов’язкового відчуження ресурсів на користь держави і суспільства, є основою формування системи оподаткування, котра, крім сукупності власне податків, передбачає механізми і способи їх розрахунку і сплати до бюджету і позабюджетних цільових фондів. На фіскальній основі податків і механізму оподаткування формується податкова політика, зміст і напрями якої відображають національні інтереси, в тому їх вигляді, який відповідає на певний момент соціально-економічним інтересам держави. Мобілізацію податків та реалізацію юридичної сторони податкової політики забезпечує податкове право як сукупність встановлених законодавчими органами обов’язкових норм і правил в сфері оподаткування для всіх учасників податкового процесу. У реальній суспільній практиці податкове право реалізується через конкретні нормативно-правові акти, що створюють податкове законодавство.

Згідно норм податкового законодавства України, вітчизняна податкова система включає в себе дві підсистеми: загальну систему оподаткування і спрощену систему оподаткування. Існування значної диференціації стосовно форм власності, організаційних форм, обсягів надання послуг суб’єктами господарювання передбачає можливість використання обох вищезазначених систем для оподаткування діяльності у сфері послуг. За загальною системою оподаткування послуги обкладаються всіма діючими  на даний момент в Україні податками (крім єдиного та фіксованого податку), а саме: податок на прибуток, податок на землю, податок з власників транспортних засобів, ПДВ, акцизний збір – для юридичних осіб, податок з доходів громадян – для фізичних осіб. Однак, постійні зміни у законодавчій базі щодо цих податків ускладнюють роботу суб’єктів господарювання стосовно податкового планування у даній сфері (Додаток Б). У період з 1991 по 2007 роки податкове законодавство змінювалося досить часто. Так, з податку на прибуток тільки базова ставка оподаткування змінювалася 5 разів, крім цього, змінювалися ставки податку на деякі види діяльності, змінювався об’єкт оподаткування. Значних змін зазнав податок з доходів фізичних осіб (був скасований прибутковий податок). Ставки податку на додану вартість  змінювалися три рази. Як наслідок, такі зміни мають істотний вплив на результати діяльності суб’єктів господарювання, що працюють на ринку послуг. Нестабільність законодавства ускладнює проведення податкової політики не тільки з боку держави, а й з боку господарюючого суб’єкту, зводить нанівець планування податкових платежів, що веде за собою складність у плануванні фінансових результатів діяльності та напрямків розвитку підприємств у сфері послуг. З іншого боку використання загальної системи оподаткування дозволяє сплачувати податок на прибуток лише у випадку отримання прибутку та пропорційно цьому прибутку.