Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ / Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности)
Название: | |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: | ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації та її важливість для вирішення завдань економічного розвитку підприємства, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, зв'язок роботи з науковими програмами, подано інформацію щодо апробації результатів дисертації. У першому розділі «Теоретичні основи інноваційно-інвестиційного розвитку» проаналізовані та уточнені поняття «інновація», «інвестиція», «інноваційно-інвестиційний розвиток», проведене дослідження чинників та складових інноваційно-інвестиційного розвитку промислового підприємства, визначені основні умови формування інноваційної діяльності підприємства. Дослідження наукової літератури показало, що сьогодні значна увага приділяється категоріям «інновація» та «інвестиція». У дисертаційному дослідженні розглянуті та проаналізовані різноаспектні варіанти поняття «інновація». Трактовки були поділені на окремі групи, залежно від об’єкта дослідження (як зміна стану об’єкта, як результат науково-технічної діяльності, як нова споживна вартість, як процес створення та поширення новацій, як процес інвестування у розробки, як система та за іншими ознаками, що не відносяться до вищезазначених категорій). Запропоноване авторське визначення категорії: інновація (комерціалізоване нововведення) – це кінцевий результат трансформації ідеї у принципово новий або покращений продукт (технологію, спосіб, послугу), що використовується у господарській діяльності та супроводжується підвищенням ефективності діючої системи. У роботі проаналізовані погляди вчених щодо різниці термінів «новація», «нововведення» та «інновація». На нашу думку, слід розрізняти ці поняття, бо кожне з них має свої специфічні аспекти. Розглянуті та проаналізовані визначення терміна «інвестиція», запропонована інформація з питання класифікації інвестицій. Ми вважаємо доцільним розглядати поняття «інновація» та «інвестиція» у сукупності, тому що об’єднання у категорії «інноваційно-інвестиційна діяльність», «інноваційно-інвестиційний розвиток» дозволить розглянути поняття більш системно та різнобічно. Причому, на перше місце необхідно виносити слово «інновація». Це пояснюється тим, що спочатку виникає нова ідея, що поступово трансформується в інновацію. А потім вже здійснюється пошук джерел фінансування для перетворення ідеї у новий продукт чи послугу. У межах проведеного дослідження було уточнено поняття «інноваційно-інвестиційний розвиток»: це систематичне покращення основних техніко-економічних показників, зміцнення позицій суб’єкта господарювання на ринку за рахунок впровадження інновацій різних видів та підкріплене фінансуванням у необхідних обсягах. Проаналізовані підходи науковців щодо чинників та складових інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства. Запропоновано виділяти наступні групи чинників на мікро- та макрорівні: соціально-культурні, організаційні, економічні та фінансові, маркетингові, науково-технічні та виробничі, інформаційно-аналітичні, політичні, правові, екологічні. Також можна виокремити такі підгрупи складових інноваційно-інвестиційного розвитку промислового підприємства (на мікрорівні): економічна, фінансова, науково-технічна, кадрова, соціально-культурна, організаційно-управлінська, маркетингова. Для успішного формування інноваційно-інвестиційної діяльності на підприємстві необхідні спеціальні зовнішні та внутрішні умови. Доцільно виділити три основні напрями покращення рівня інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства, а саме: розвиток інноваційної та інвестиційної культури сучасного підприємства, удосконалення нормативно-правових основ інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства та формування інноваційно-інвестиційної інфраструктури. У роботі уточнені поняття «інноваційна культура підприємства» (це система відносин на підприємстві, що характеризується сукупністю професійних знань, умінь, навичок та сприйнятливістю членів трудового колективу до нових ідей, їх готовність і здатність реалізувати нововведення з метою інноваційного розвитку) та «інвестиційна культура» (характеризується бажанням і вмінням відповідних працівників знаходити найбільш раціональні способи вкладання коштів з мінімізацією можливих ризиків та отриманням найбільш корисного ефекту як для окремого члена колективу, так і для підприємства в цілому). У межах дослідження систематизовані нормативні акти з питань інвестицій та інновацій. Слід зазначити, що на сьогодні інноваційно-інвестиційна інфраструктура України є сформованою, але має низку проблем, які потребують вирішення. У другому розділі «Методичні основи оцінки інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства» було здійснене критичне дослідження основних методик аналізу показників інноваційно-інвестиційного розвитку, розглянуті особливості окремих математико-статистичних методів, а також запропонована методика дослідження чинників та складових інноваційно-інвестиційного розвитку промислового підприємства. На сьогодні проблеми аналізу та вибору необхідної методики аналізу інноваційно-інвестиційної діяльності вивчає значна кількість науковців. І кожен пропонує власний підхід або варіант дослідження. Це ускладнює завдання практиків та створює проблему вибору найкращої методики. У ході дослідження були розглянуті деякі методики та наведені їх позитивні та негативні риси. Серед них: методика розрахунку приведених витрат, методика розрахунку дисконтованих критеріїв ефективності проектів, методика розрахунку показників ефекту та економії, методика оцінювання ефективності інновацій, експертні методи, методика знаходження інтегрального інноваційного рівня підприємства. У ході критичного аналізу методів дослідження інноваційної діяльності була зазначена наступна особливість: найбільша частина методів спрямована на аналіз інноваційних проектів, а також на вибір найефективнішого з двох або більше проектів. Недостатньо уваги приділяється проблемам аналізу рівня інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства до впровадження інновацій. Тому вважаємо доречним запропонувати власний алгоритм, який враховує послідовність реалізації інноваційно-інвестиційної діяльності промислового підприємства з використанням методів економічного аналізу. Після виділення низки послідовних етапів, запропоновані методи аналізу даних для кожної стадії реалізації інноваційно-інвестиційної діяльності. Застосування виключно наведених вище методик не дає можливості побачити цілісну картину інноваційно-інвестиційного розвитку. Для аналізу та оцінки рівня інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств окремої галузі промисловості, доцільно використовувати математико-статистичні методи дослідження. Серед них належне місце займають таксономічний (на основі метрик відстані та подібності) та факторний аналіз (метод головних компонент). У ході дослідження були розглянуті алгоритми даних методів, визначені їх позитивні та негативні риси. Також була сформована методика дослідження складових та рівня інноваційно-інвестиційного розвитку промислового підприємства, враховуючи його специфіку. Підгрупи складових інноваційно-інвестиційного розвитку промислового підприємства, розглянутих у першому розділі, можна поділити на кількісні та якісні (атрибутивні). Кількісні складові досліджуються за допомогою показників, що мають кількісний вимір (грошові одиниці, коефіцієнти, кількість робітників, відсотки). Серед них: фінансова, економічна, науково-технічна та кадрова. Оцінка таких складових зводиться до аналізу групи обраних показників, тому його можна проводити за допомогою різних методів дослідження, зокрема математико-статистичних. Підібрати показники, які б дозволили проаналізувати якісні складові (соціально-культурну, організаційно-управлінську та маркетингову) або дуже складно, або зовсім неможливо. Їх характеризують та порівнюють за допомогою понять «добре-погано», «краще-гірше», «є-немає» тощо, або використовують експертні методи оцінки: розробляють шкалу з відповідними балами, проводять опитування, експерти виставляють бали, після чого проводиться узагальнення та робляться відповідні висновки. Для аналізу кількісних складових була обрана група показників, що дозволяють досліднику проаналізувати стан інноваційно-інвестиційного розвитку промислового підприємства (або декількох підприємств з метою порівняння). Тобто здійснити перший етап алгоритму реалізації інноваційно-інвестиційної діяльності промислового підприємства. У ході дослідження простежено взаємозв’язок чинників, складових та показників інноваційно-інвестиційного розвитку. Кожну з виділених кількісних складових, як і показник рівня інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства, можна вважати латентними показниками. Латентні показники доцільно аналізувати за допомогою багатовимірних математико-статистичних методів. Серед них важливе місце займають метод таксономічного аналізу (на основі метрик відстані та подібності) та метод головних компонент (як різновид факторного аналізу). За допомогою цих методів буде проводитися дослідження рівня інноваційно-інвестиційного розвитку промислових підприємств та його кількісних складових. Метод таксономії дозволяє провести ранжування групи підприємств за рівнем розвитку кожної кількісної складової та за рівнем інноваційно-інвестиційного розвитку у сукупності. Метод головних компонент передбачає послідовний опис новими штучними змінними максимальної дисперсії ознак-симптомів. Тобто, дозволяє виявити нові приховані (латентні) показники та чинники, що здійснюють суттєвий вплив на рівень інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства. За допомогою методу головних компонент також можна провести ранжирування підприємств. Вищезазначені методи мають свої переваги та недоліки. Для повного та всебічного аналізу й оцінки рівня інноваційно-інвестиційного розвитку групи підприємств необхідно використовувати обидва методи. Це дозволить подолати недоліки та посилити їх позитивні риси. Автором розроблено новий підхід до оцінки латентного показника, яким є рівень інноваційно-інвестиційного розвитку підприємства (Рис. 1.). Перший рівень аналізу таксономічним методом передбачає умову, що латентними показниками є складові інноваційно-інвестиційного розвитку, а ознаками-симптомами – конкретні показники – . Кожна складова аналізується окремо, за допомогою метрик відстані та подібності. Тобто, латентний показник «фінансова складова» пояснюється чинниками-симптомами ,та; «економічна складова» – , , ; «науково-технічна складова» – , , . Для кожного латентного показника 1 рівня складається своя матриця Х. Латентний показник «кадрова складова» пояснюється лише одним чинником симптомом , тому матриця для нього не будується. Після проведення таксономічного аналізу кожної складової отримаємо показники подібності з еталоном. Вони й будуть чинниками-симптомами другого рівня, на якому аналізується інший латентний показник – «рівень інноваційно-інвестиційного розвитку промислового підприємства». Таку ж процедуру можливо провести з використанням методу головних компонент. Спочатку аналізується окремо кожна складова (латентний показник 1-го рівня) за допомогою чинників-симптомів. Стає можливим отримати нові штучні показники – головні компоненти. Із їх сукупності необхідно обрати найбільш вагомі, які будуть чинниками-симптомами для аналізу латентного показника 2-го рівня (інноваційно-інвестиційного розвитку). |