СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ІННОВАЦІЙ

Краткое содержание

Актуальність теми. Інноваційна діяльність є одним з найважливіших системних чинників стійкого економічного розвитку, формування конкурентних переваг вітчизняної продукції, забезпечення національної безпеки країни. Підвищення конкурентоспроможності національної економіки залежить від ефективності і швидкості перетворення результатів наукових досліджень на конкурентоспроможний товар. Зростання економіки та добробуту населення країни багато в чому залежить і від того, наскільки країна використовує досягнення науково-технічного прогресу. Саме показник конкурентоспроможності визначає надійно високий рівень життя в промислово розвинених країнах Європи, Америки, Південно-Східної Азії. Усіма цими конкурентними перевагами повинна володіти й Україна з її значним науково-виробничим потенціалом.

В останні 20–30 років до 90 % приросту випуску продукції в промислово роз-винених країнах забезпечувалося за рахунок створення нових і модернізації наявних технологій, що діють на основі інновацій, зростання кваліфікації робочої сили, підвищення якості управління. Це й визначає один із найважливіших напрямків розвитку машинобудівної промисловості, пов’язаного з розширенням за-стосовуваних прогресивних технологічних процесів (ТП), що дає змогу зменшити витрати матеріалів та паливно-енергетичних ресурсів під час виробництва про-дукції, значно підвищити її якість і рівень конкурентоспроможності. Якісні зрушення в досягненні ефективності виробництва в сучасній економіці неможливі без інноваційної стратегії і тактики розвитку підприємства. Проте недосконалість адекватних методів оцінки економічної ефективності й організаційного інструментарію їх застосування на промислових підприємствах країни для оцінки технологічних інновацій певним чином стримує впровадження високих технологій у виробництво нових продуктів. Досвід роботи багатьох учених показує, що нові технології та наукомістке виробництво як найважливіші чинники розвитку економіки неможливі без інновацій, тому розвиток теорії й методів оцінки їх соціаль-но-економічної ефективності є важливою та актуальною складовою забезпечення економічного зростання і стійкого розвитку підприємств машинобудування.

Актуальність проблем інноваційного розвитку машинобудівних підприємств пояснює інтерес дослідників до вивчення процесів розроблення й упровадження нових технологій та їх соціально – економічної оцінки. Вагомий внесок у теорію і практику визначення економічної ефективності ТП у ринкових умовах гос-подарювання зробили вчені-економісти Баранчеєв В. П., Вааг Л. О., Валдайцев С. В., Геєць В. М., Глазьєв С. Ю., Гриньов А. В., Завлін П. М., Ілляшенко С. М., Кузьмін О. Є., Лапко О. О., Львов Д. С., Малицький Б. А., Морозов Ю. П., Рейкова Л. І., Орлов П. А., Перерва П. Г., Смоляр Л. Г., Соловйов В. П., Трифілова А. А., Фонштейн Н. М., Хачатуров Д. С., Чухрай Н. І., Шнайдер Д., Шумпетер Й., Черваньов Д. М., Яковлєв А. І. та ін.

У публікаціях цих науковців відбито загальні питання економічної ефек-тивності інноваційних процесів, виробництва та споживання інноваційних
товарів на промислових підприємствах. Однак, багато теоретичних і методо-логічних висновків, що стосуються проблеми економічної оцінки результатів інтелектуальної діяльності, зокрема стосовно прогресивних ТП, і сьогодні
залишаються предметом наукових дискусій. Наявні дослідження не завжди
орієнтовані на сучасні завдання, не відбивають достатньою мірою особливості ТП і соціально-екологічні вимоги до них. Недостатньо уваги приділяється
також визначенню ринкової ефективності інноваційних ТП, особливостям
зовнішньоекономічних відносин у технологічній сфері.

Зазначені обставини зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання, визначили логіку роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі організації виробництва та управління персоналом НТУ «ХПІ» відповідно до плану науково-дослідних робіт МОН України за темами «Розробка організаційно-економічного механізму комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності» (№ ДР 0105U000584); «Дослідження процесів реструктуризації економіки України та їх впливу на зміцнення інноваційного потенціалу» (№ ДР 0102U000973), у яких здобувачем розроблено наукові засади
економічної оцінки та комерціалізації технологічних інновацій.

Мета та завдання дослідження. Метою роботи є розроблення теоретичних і методичних засад, методичних рекомендацій і науково-практичних пропозицій щодо формування та реалізації механізму соціально-економічної оцінки інноваційних технологій на машинобудівних підприємствах Харківського регіону.

Поставлена мета зумовила розв’язання таких завдань:

-    виявити проблеми теорії та практики соціально-економічної оцінки технологічних інновацій в Україні;

-    розвинути й удосконалити понятійний апарат стосовно технологічних інновацій;

-    розробити методичні рекомендації з удосконалення традиційних методів визначення економічної ефективності нових ТП і обґрунтувати методичні підходи до більш точного врахування в оцінці ефективності ТП соціального та екологічного складників;

-    визначити й обґрунтувати різновиди ефектів, які виникають при вироб-ництві та споживанні інноваційних технологій в залежності від дій розробника нових технологій на ринку;

-    запропонувати методичний підхід до визначення ринкового ефекту технологічних інновацій та розробити методичні підходи до оцінки рівня конкурентноздатності ТП;

-    удосконалити методи ранжування ТП для визначення пріоритетності їх упровадження з урахуванням національних особливостей формування їх ресурсно-вартісних характеристик.

Об’єкт дослідження – процеси економічного обґрунтування створення і споживання технологічних інновацій.

Предмет дослідження – теоретичні основи та методичні положення щодо вдосконалення механізму соціально-економічної оцінки нових ТП на підприємствах машинобудівної промисловості.

Методи дослідження. Теоретичну й методологічну основу дисертаційної роботи становлять наукові праці та методичні розробки провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері інноваційної діяльності, економіки знань, економіки інтелектуальної власності. У процесі дослідження було використано загальнонаукові методи: системний підхід, теорія інформації – для аналізу категорі-ального апарату технологічних інновацій, сучасних систем вартісної оцінки об’єктів інтелектуальної власності під час визначення витрат на розроблення нових ТП; методи аналізу й синтезу, спостереження, порівняння, узагальнення, абстрагування та формалізації – для обґрунтування положень економічної оцінки ТП, а також під час визначення рівня їх конкурентоспроможності на внутрішньому та зовнішньому ринках. Інформаційною базою роботи стали зібрані та опрацьовані здобувачем первинні матеріали, що характеризують технологіч-ні зрушення на машинобудівних підприємствах Харківського регіону та України, офіційні дані Харківського обласного управління статистики, законодавчі й нормативні документи, наукова література.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

уперше:

-    запропоновано методичний підхід до соціально-економічної оцінки ринкового ефекту нових технологій, заснований на використанні функції бажаності Харрінгтона, який, на відміну від наявних методів, дає змогу з достатньою мірою точності оцінювати ринкову ефективність ТП за порівняно
невеликого обсягу вихідних даних;

удосконалено:

-    методичні засади визначення соціально-екологічної складової ефективності нових ТП, за основу яких узято показники еколого-економічної та соціальної місткості технологічних інновацій, що в порівнянні з наявними моделями створює більші можливості для упровадження принципу збереження чистоти навколишнього природного середовища через ощадливість витрачання при-родних ресурсів і запобігання утворення шкідливих відходів;

-    методичний підхід до рейтингової оцінки ТП на основі їх ресурсно-вар-тісних характеристик, який дає можливість визначати соціально-економічну ефективність ТП як отримання певного обсягу продукції в умовах конкретної країни чи регіону з використанням цієї технології при мінімально можливих витратах економічних ресурсів (праця, капітал, матеріали та підприємницька здатність) і, на відміну від наявної практики, дає змогу враховувати геоекономічні особливості певної країни;

-    сутність понять «технологія», «технологічна інновація» та «ТП», які, на відміну від загальноприйнятих визначень, розглянуто із системних позицій, що уможливлює врахування й узгодження взаємовідносин суб’єктів комерційно-виробничих відносин під час створення, продажу та використання інновацій у технологічній сфері;

дістало подальший розвиток:

-    визначення й обґрунтування найбільш значущих видів ефектів технолог-гічних інновацій (економічного, науково-технічного, ринкового, екологічного, соціального і тощо), існування та величина яких значною мірою залежить від дій розробника на ринку нової технології (повний або частковий продаж прав, тільки власне споживання та ін.), що допомагає більш точно визначати рівень конкурентоспроможності нових ТП;

-    методичні рекомендації щодо визначення соціально-економічної ефектив-ності ТП, які уможливлюють, на відміну від традиційних підходів, проведення економічної оцінки ТП із заданими техніко-економічними, соціальними й екологічними параметрами.

Практичне значення отриманих результатів полягає у створенні та ре-алізації методичного забезпечення по вдосконаленню методів соціально-еко-номічної оцінки нових ТП на машинобудівних підприємствах. Методичні розробки здобувача щодо визначення соціально-економічної ефективності ТП
були впроваджені в роботу ВАТ «СКБ Укрелектромаш» (м. Харків, акт від 17.01.2008 р.), ВАТ «Електромашина» (м. Харків, акт від 05.02.2008 р.), ВАТ «Харківський електрощитовий завод» (акт від 2.11.2007 р.). Дисертаційні розробки здобувача рекомендовані Головним управлінням промисловості, транспорту та зв’язку до впровадження в роботу підприємств Харківської області (довідка № 04-08/1237 від 07.05.2007 р.). Результати роботи також використовуються для поглиблення та вдосконалення навчального процесу при підго-товці фахівців за спеціальностями «Інтелектуальна власність», «Менеджмент інноваційної діяльності» та «Управління інноваційною діяльністю» в НТУ «ХПІ» при викладанні дисциплін «Інноваційний менеджмент», «Креативний менеджмент», «Трансфер технологій», «Економічна ефективність інноваційних процесів та ін.(акт від 03.03.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, висновки і рекомен-дації, що виносяться на захист, одержані здобувачем самостійно. Конкретний внесок здобувача у спільних наукових роботах наведено у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та прак-тичні результати дослідження доповідались на міжнародних науково-практич-них конференціях: «Інформаційні технології: наука, техніка, освіта, здоров’я» (м. Харків, 2005, 2007, 2008), «Науково-технічний розвиток: економіка, технології, управління» (м. Київ, 2007), “Miskolci Egyetem Gazdasagtudomanyi Kar” (м. Мішкольц, Угорщина, 2007), «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки ІНКОН-ХІІ» (м. Скадовск, 2007), «Шлях України до економіч-ної безпеки» (м. Харків, 2007).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 21 науковій праці, з них – 16 статей у фахових виданнях ВАК України. ВАК України обсягом 5,42 др. арк., з яких автору належить 4,1 др. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг
дисертації – 190 сторінок. Дисертація містить 33 таблиці, з них 28 за текстом,
5 – на 6 окремих сторінках, 15 рисунків; з них 11 за текстом, 4 – на 3 окремих сторінках, список використаних джерел зі 188 найменувань на 16 сторінках, додатків на 8 сторінках.