СУБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження визначається достатньо великим значенням і роллю, що відіграє доказування в сфері кримінального судочинства. Це обумовлено, перш за все, специфікою пізнавальної діяльності, що пов’язана з встановленням чіткої процедури кримінально-процесуального доказування, строків та іншими особливостями встановлення обставин кримінальної справи. Особлива увага в кримінально-процесуальному законі має бути приділена органам і особам, чиїм нормативним обов’язком або правом є встановлення обставин досліджуваної події.

У науці кримінального процесу такі учасники кримінально-процесуального доказування традиційно іменуються суб’єктами доказування. Водночас, серед учених відсутня єдність поглядів щодо поняття суб’єктів доказування, їх класифікації, обсягу повноважень, особливостей засвідчення юридично значимих обставин справи.

В практиці досудового провадження чи судового розгляду справи такі проблеми викликають певні складності, які нерідко сприяють неправильному правозастосуванню в конкретних ситуаціях, що призводить до прийняття незаконних і необґрунтованих процесуальних рішень, проведенню незаконних процесуальних дій, обмеження прав і законних інтересів учасників процесу.

Свого часу до розгляду і наукового аналізу проблем доказування звертались такі учені, як С.А. Альперт, Ю.І. Азаров, Ю.П. Аленін, В.П. Бахін, А.Р. Бєлкін, Р.С. Бєлкін, Т.В. Варфоломєєва, В.І. Галаган, Г.Ф. Горський, М.О. Громов, Ю.М. Грошевий, М.І. Гошовський, А.Я. Дубинський,  А.В. Іщенко, Ц.М. Каз, О.В. Капліна, Н.С. Карпов, Л.Д. Кокорєв, Ф.М. Кудін, В.С. Кузьмічов, О.М. Ларін,  Є.Д. Лук’янчиков, В.Т. Маляренко, М.М. Михеєнко, В.Т. Нор, Н.М. Обрізан, І.Л. Петрухін, М.А. Погорецький, В.О. Попелюшко, В.М. Савицький, С.М. Стахівський, Ю.І. Стецовський, Ю.К. Орлов, Л.Д. Удалова, С.А. Шейфер, В.Ю. Шепітько, М.Є. Шумило, В.В. Юсупов та ін. Водночас, лише дехто з них проводив комплексне дослідження суб’єктів доказування або їх переважної частини. Елементи змагальності і диспозитивності, що були введені у вітчизняне кримінальне судочинство змінили і вимагають подальшого вдосконалення не тільки кола суб’єктів доказування і їх повноважень, а певною мірою, і сутність процесу доказування в кримінальному судочинстві. Адже саме доказування є основою для досягнення цілей, що стоять перед сторонами кримінального процесу, саме через доказування представники сторін мають можливість найбільш повно реалізувати в кримінальному процесі свої законні інтереси, а органи досудового розслідування виконати завдання щодо швидкого і повного розкриття злочину, викриття винного.