ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ: ГЕНЕЗИС ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМУВАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Конституція України проголосила курс на побудову демократичної правової держави, який передбачає зміни в політичних, соціально-економічних умовах життя держави і суспільства, реформування системи кримінальної юстиції у напрямку подальшої демократизації, гуманізації, посилення захисту прав і свобод людини відповідно до вимог міжнародно-правових стандартів європейського та світового співтовариства.

Кримінально-процесуальне законодавство в останні роки зазнало суттєвих змін, які були спрямовані на реалізацію вимог забезпечення прав учасників кримінального судочинства, розширення змагальності сторін, судового контролю за обмеженням конституційних прав і свобод людини на етапі досудового розслідування.

Разом з тим необхідно визначити, що існуюча система кримінальної юстиції не в повній мірі відповідає новим суспільним відносинам які склалися в Україні. Система кримінальної юстиції є дещо громіздкою, внутрішньо суперечливою, не завжди науково обґрунтованою, надмірно ускладненою. Діяльність суб'єктів кримінального процесу характеризується дублюванням повноважень, відсутністю чіткого визначення та розмежування компетенції, застосуванням невиправдано ускладнених процедур. Органи кримінальної юстиції мають недосконалу функціональну спроможність, що не дає змоги забезпечити додержання принципу верховенства права в їх діяльності.

Актуальність, складність і багатоплановість проблеми реформування досудового розслідування, судовий контроль та прокурорський нагляд на стадії порушення кримінальної справи, досудового слідства по захисту прав і свобод людини та громадянина, методологічна і практична значимість питань, що виникають,  постійно привертає увагу вчених в галузі кримінального права, кримінального процесу, теорії держави і права, а також низки інших наукових дисциплін.

Наукові дослідження теорії та практики досудового розслідування здійснювалися в напрямку підвищення процесуальних гарантій прав підозрюваного, обвинуваченого, охорони прав потерпілого, забезпечення гарантій прав особи в ході проведення оперативно-розшукової діяльності. Однак, комплексного дослідження теорії та практики досудового розслідування, визначення правового статусу суб’єктів процесу, реалізації їх основних функцій, гарантій захисту прав і свобод людини, судового контролю та прокурорського нагляду за додержанням законів, з урахуванням принципу верховенства права, через призму кримінально-процесу­альних інститутів, світового досвіду та чинних міжнародно-правових актів в Україні проведено не було.

На сучасному етапі судово-правової реформи всебічного дослідження потребують питання: концептуальної моделі досудового розслідування, функцій та принципів кримінального процесу; забезпечення процесуальної самостійності слідчого, статусу органу дізнання; удосконалення кримінально-процесуальної форми з урахуванням гармонічного поєднання засад змагальності та диспозитивності, на підставі принципу верховенства права; зміцнення гарантій захисту прав потерпілого, підозрюваного та обвинуваченого; визначення меж втручання у сферу особистого життя людини при збиранні доказів, гарантій прав людини при реалізації та використанні в доказуванні даних, здобутих оперативно-розшуковим шляхом; забезпечення гарантій всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи й захисту прав і свобод людини; затримання підозрюваного та провадження слідчих дій.

Усе це визначає необхідність загальнотеоретичного аналізу широкого кола питань, які зумовлюють концептуально новий підхід щодо вивчення проблеми розгляду теорії та практики досудового розслідування, його генезису та перспектив реформування. Особливу актуальність цей напрямок дослідження набуває на тлі кардинальних змін які відбуваються в кримінальному процесі України.