УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ РЕГІОНУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема забезпечення сталого розвитку економіки регіонів та України загалом вимагає: розроблення інноваційної моделі розвитку національної економіки; надання великого значення інформаційному розумінню інтелектуального потенціалу людини і нації; опрацювання механізму піднесення її духовно-інформаційної мобільності, цілеспрямованого формування інтелекту. Вирішення даної проблеми в умовах становлення ринкових відносин доцільно розпочати з регіонів культурно та економічно привабливих, ресурсно багатих, інвестування інноваційної діяльності яких може принести швидку віддачу. До таких регіонів слід віднести Дрогобицьку агломерацію, яка охоплює такі міста, як: Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець.

Слід зазначити, що першою інноваційною структурою в Україні був Трускавецький валеологічний інноваційний центр, який став базовою структурою СЕЗ туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Трускавець». Однак розвиток курортополісу Трускавець та ефективне використання наявних в регіоні рекреаційних ресурсів можливе лише при збалансованому розвитку інфраструктури всього регіону, оскільки в Дрогобичі розвиваються нафтопереробний та машинобудівний комплекси, а в Бориславі та Стебнику – функціонують підприємства видобувної та хімічної промисловостей. Саме з метою досягнення збалансованого розвитку усіх сфер діяльності Дрогобиччини і було утворено регіональну агломерацію “Дрогобиччина”, як асоціацію міст та територіальних громад. У свою чергу, для відпрацювання стратегії інноваційного розвитку агломерації, актуальною стає проблема формування дієвого механізму управління інноваційним потенціалом регіону.

Формуванням понятійного апарату, створенням методики оцінки інноваційного потенціалу регіону, розробленням теоретико-методологічних основ побудови інноваційної моделі регіональної економіки займалось ряд вітчизняних та зарубіжних учених. Зокрема заслуговують на увагу роботи Л.Л.Антонюка, О.Ф.Балацького, М.Данько, В.В.Дорофієнка, С.М.Ілляшенка, Ю.М.Канигіна, І.М.Комарницького, В.П.Мікловди, М.В.Одрехівського, М.І.Пітюлича, А.М.Поручника, Г.Й.Жица, Ю.Максимова, С.Митякової, О.Митякова, В.Новохатського, Г.И.Сідунова та інших.

Аналізуючи результати досліджень вказаних авторів щодо інноваційного потенціалу регіону, необхідно зазначити, що в них не знайшли належного висвітлення питання формування механізму управління інноваційним потенціалом регіону, які потребують більш грунтовного вивчення. Недостатня глибина досліджень у даному напрямі призвела до того, що на сьогоднішній день відсутні: загальноприйнята структура інноваційного потенціалу регіону; уніфікована методика оцінки інноваційного потенціалу; ефективний механізм організації функціонування та розвитку інноваційного потенціалу; моделі оцінки впливу інноваційного потенціалу на динаміку економічного зростання в регіоні; - що актуалізує тему дисертаційного дослідження та робить її своєчасною.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Висновки та пропозиції щодо ролі інноваційного потенціалу в системі факторів економічної безпеки території використані при виконанні Дрогобицьким державним педагогічним університетом ім. Івана Франка наступних науково-дослідних робіт: “Дослідження шляхів забезпечення економічної безпеки територій” (номер державної реєстрації теми 0105U001878); “Моделювання, оцінка та прогнозування стану економічної безпеки регіональних агломерацій” (номер державної реєстрації теми 0108U000588).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження процесів формування та використання інноваційного потенціалу в регіоні, розроблення рекомендацій щодо підвищення його ефективності.

Для досягнення цієї мети були поставлені і вирішувались наступні задачі:

- уточнити суть, функції та структуру інноваційного потенціалу;

- визначити сукупність факторів розвитку інноваційного потенціалу регіону;

- розробити методику оцінки інноваційного потенціалу регіону;

- провести аналіз та оцінку розвитку і використання інноваційного потенціалу регіональної агломерації “Дрогобиччина”;

- розробити рекомендації щодо оптимізації структурної будови інноваційного потенціалу регіональної агломерації “Дрогобиччина”;

- розробити організаційно-економічний механізм управління ефективним функціонуванням інноваційного потенціалу регіональної агломерації “Дрогобиччина”;

- побудувати економетричну модель аналізу, оцінки та прогнозування впливу інноваційного потенціалу на розвиток регіону.

Об‘єктом дослідження є процеси формування інноваційного потенціалу регіону та організаційно-управлінський механізм його ефективного функціонування.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні основи формування, використання та розвитку інноваційного потенціалу регіону.

Методи дослідження. У процесі дослідження використовувались загальнотеоретичні, економіко-статистичні та економетричні методи. Зокрема, для вирішення поставлених завдань використовувались наступні методи: системно-структурний та абстрактно-логічний – при дослідженні сутності поняття “інноваційний потенціал регіону”, визначенні його структурної будови, встановленні сукупності факторів, що впливають на його ефективне використання. За допомогою економіко-статистичних методів досліджувались основні тенденції формування та використання інноваційного потенціалу регіональної агломерації “Дрогобиччина”. Зокрема, використовувались методи порівняльного аналізу та анкетування. Однокроковий метод найменших квадратів, оператор оцінки 1МНК застосовувались при побудові економетричної моделі впливу інноваційного потенціалу на розвиток регіону.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України, які визначають правила інноваційної діяльності та засади регіональної політики, матеріали науково-практичних конференцій, літературні джерела, періодичні видання та Inte
et-ресурси, які належать до проблематики інноваційної діяльності, статистичні дані Держкомстату України, статистичні дані, отримані автором шляхом анкетування суб‘єктів інноваційної діяльності регіональної агломерації “Дрогобиччина”.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації узагальнено методологічні основи та практичний підхід до управління інноваційним потенціалом регіону. Основні результати, одержані автором у процесі вирішення поставлених у дисертації завдань, що відображають наукову новизну дослідження, полягають у наступному:

вперше:

- розроблено організаційну модель управління формуванням,  ефективним функціонуванням та розвитком інноваційного потенціалу регіону;

уточнено:

- суть поняття “інноваційний потенціал регіону”;

-         функціональне призначення інноваційного потенціалу регіону;

-         структурну будову інноваційного потенціалу регіону;

дістали подальшого розвитку:

- визначення сукупності факторів розвитку інноваційного потенціалу регіону;

- підходи до оцінки інноваційного потенціалу регіону;

- економетричне моделювання впливу інноваційного потенціалу на розвиток регіону.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих рекомендацій органам місцевого самоврядування щодо управління інноваційним потенціалом та його використання при побудові та реалізації інноваційної моделі розвитку регіону.

Основні положення та результати дисертаційної роботи були використані у навчальному процесі спільної кафедри інноватики МОН України та НАН України Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка при викладанні наступних дисциплін: “Інноваційний менеджмент”, «Основи інноваційної діяльності» (довідка № 1271).

Положення дисертаційної роботи, що стосуються дослідження інноваційного потенціалу машинобудівного та аграрного комплексів Регіональної агломерації «Дрогобиччина» використані при розробці програмних документів діяльності регіональної агломерації «Дрогобиччина» (довідка № 007.07).

Положення дисертаційної роботи, що стосуються розвитку інноваційного рекреаційного потенціалу Регіональної агломерації «Дрогобиччина», використані у підготовці та реалізації «Стратегії розвитку агротуризму в Дрогобицькому районі до 2015 року» (довідка № 2/25-2264).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням, у якій викладено авторський підхід щодо управління інноваційним потенціалом регіону. Представлені у роботі наукові положення, висновки та пропозиції одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень доповідались та обговорювались на науково-практичних конференціях: “Современные направления теоретических и прикладных исследований” (м.Одеса, 2007 р.); “Наука і життя: українські тенденції, інтеграція у світову наукову думку” (м.Київ, 2007 р.); “Управління регіональним розвитком: теорія і практика” (Дрогобич, 2007 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 10 наукових працях, серед яких 7 статей – у наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки. Загальний обсяг публікацій становить 3,63 др.арк..

Структура і обсяг роботи. Відповідно до мети та завдань дослідження визначено структуру роботи, яка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертаційної роботи становить 224 стор. комп‘ютерного тексту, в тому числі 28 таблиць та 11 рисунків. Список використаних джерел із 129 найменувань викладений на 11 стор., а 13 додатків – на 41 стор.