УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, методологічну та інформаційну базу, наукову новизну, практичне значення отриманих результатів та відображено їх апробацію.

У розділі 1 «Теоретичні засади управління капіталом акціонерного товариства» на основі дослідження, систематизації і узагальнення поглядів на економічний зміст капіталу уточнено сутність даної категорії на рівні суб’єкта господарювання; розкрито концептуальні засади управління капіталом підприємства; виявлено організаційно-правову та економічну специфіку системи управління капіталом акціонерного товариства.

Трактування категорії «капітал» відзначається великою різноманітністю підходів, які формувались під впливом тривалого процесу економічного розвитку суспільства. Проведений історичний огляд свідчить, що кожна з інтерпретацій змісту капіталу характеризує певний аспект його багатогранної сутності.

На думку автора, при трактуванні капіталу на рівні суб’єкта господарювання доцільно оперувати поняттям «капітал підприємства», яке тлумачиться дисертантом як грошові та інші види ресурсів, що залучені у господарську діяльність підприємства із різних джерел за допомогою різноманітних інструментів, використання яких спрямоване на досягнення стратегічних цілей управління підприємством, зокрема на зростання його вартості.

Дослідженням встановлено, що атрибутом капіталу є здатність до самозростання, що на мікрорівні забезпечується тільки за умови його участі у господарському обороті компанії. Перебування капіталу у постійному русі, що супроводжується трансформацією його форм в процесі фінансової, інвестиційної і операційної діяльностей, зумовлює наявність специфічних функцій управління капіталом на кожному конкретному етапі такого руху. Вивчення всіх стадій кругообігу капіталу на підприємстві у діалектичній єдності, а також визначення сутності, цілей, завдань, складових та показників ефективності процесу управління капіталом на кожній з таких стадій в розрізі видів діяльності суб’єкта господарювання дозволило поглибити теоретичне обґрунтування концепції управління капіталом акціонерного товариства, заснованої на комплексному підході.

На думку автора, комплексний підхід до управління капіталом підприємства передбачає цілеспрямований вплив на процеси формування, розміщення, функціонування та обслуговування капіталу з метою забезпечення фінансової рівноваги підприємства та зростання його прибутку і ринкової вартості.

Проведене дослідження дає змогу стверджувати, що управління капіталом, як складова системи фінансового менеджменту підприємств, зводиться до вирішення ряду питань, актуальних для будь-якої підприємницької структури незалежно від сфери її діяльності, галузевої спрямованості і організаційно-правового статусу. Поряд з цим, організаційна форма підприємництва виступає вагомим фактором впливу на формування капіталу, порядок розподілу прибутку, форму організації менеджменту, можливості виходу на ринок капіталів тощо.

Широкі можливості для генерування великих обсягів капіталу та використання повного спектру джерел фінансування діяльності надає акціонерна форма господарювання. Серед особливостей цієї організаційно-правової форми, які здійснюють вплив на управління капіталом компанії, дисертантом виокремлено наступні:

-       високий рівень мобільності прав власності;

-       наявність значних агентських витрат;

-       існування такої «гібридної» форми фінансування активів, як привілейовані акції;

-       тісний взаємозв’язок управління капіталом із розробкою і реалізацією дивідендної та емісійної політик товариства;

-       жорстка регламентація чинним законодавством багатьох аспектів формування і функціонування капіталу, зокрема порядку створення статутного капіталу та зміни його розмірів; формування та використання резервного капіталу; консолідації, дроблення та анулювання акцій; нарахування та виплати дивідендів; емісії цінних паперів тощо.

Проведений дисертантом аналіз наукової літератури свідчить про існування різних підходів до тлумачення фінансової структури капіталу. Вони відрізняються складовими пасивів, які слід враховувати при формуванні цільової структури капіталу. З точки зору автора, найбільш прийнятним для українських компаній, більшість з яких мають обмежений доступ до довгострокових позикових коштів, є підхід, відповідно до якого управління структурою капіталу охоплює всі елементи джерел фінансування господарюючого суб’єкта. Такий підхід суттєво розширює сферу практичного застосування концепції управління капіталом.

Розділ 2 «Аналіз ефективності управління капіталом акціонерних товариств добувної промисловості» присвячений вивченню сучасних тенденцій формування власного і позикового капіталу вітчизняними суб’єктами господарювання, зокрема добувними акціонерними товариствами Дніпропетровської області; висвітленню галузевих особливостей добувної промисловості та аналізу характеру їх впливу на управління капіталом підприємств цього виду економічної діяльності; оцінці ефективності використання та вартості капіталу підприємств добувної промисловості.

Проведений дисертантом аналіз свідчить, що на управління капіталом добувних акціонерних товариств впливають галузеві особливості, а саме: значна фондомісткість виробництва; обмежений вибір покупців; залежність підприємств від залізничного та морського транспорту; специфічний характер виробництва, який обумовлює постійне зростання промислових відходів, що супроводжується збільшенням витрат на їх зберігання та обслуговування; притаманна цій галузі вертикальна інтеграція виробництва, внаслідок якої виробнича, збутова та фінансова політика здійснюється виходячи з інтересів не окремого підприємства, а всієї вертикально-інтегрованої структури.

Результати аналізу динаміки складу і структури капіталу акціонерних товариств добувної промисловості вказують на те, що у їх фінансуванні власні кошти відіграють більшу роль, ніж на підприємствах інших видів економічної діяльності. Позитивної оцінки заслуговує загальна тенденція до збільшення протягом останніх 5 років питомої ваги власного капіталу гірничодобувних компаній, який в основному був представлений нерозподіленим прибутком, статутним, іншим додатковим та резервним капіталом, у загальній вартості активів