УСТАНОВЧІ ДОКУМЕНТИ СУБ\'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проведення економічної реформи в Україні, закріплення на конституційному рівні права кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, і розвиток підприємництва призвели до значного збільшення кількості суб'єктів господарювання. Перехід до ринкових відносин потребує визнання, оформлення і розвитку нових, відповідних їм організаційно-правових форм господарювання.

Питання законодавчого регулювання складу і змісту установчих документів суб'єктів господарювання стають все більш важливими. Установчі документи грають визначальну роль у встановленні правового статусу суб'єкта господарювання, комплексу його прав та обов'язків, визначенні його відносин з засновниками та засновників між собою, встановленні інших важливих положень щодо його існування. Вони засвідчують виникнення та існування суб'єкта господарювання як суб'єкта права. Лише установчі документи можуть визначити обсяг правоздатності суб'єкта господарювання, види здійснюваної ним діяльності, можуть надати відомості про осіб, які уповноважені укладати угоди від його імені тощо.

Господарський та Цивільний кодекси України, що набрали чинності з 1 січня 2004 р., містять низку законодавчих положень, які мають бути розвинуті в законодавстві. Це стосується і вимог до установчих документів суб'єктів господарювання. У Господарському кодексі (далі – ГК України) та Цивільному кодексі (далі – ЦК України) питанню установчих документів суб'єктів господарювання приділяється велика увага. Крім цих кодексів, вимоги до установчих документів визначаються і в спеціальному законодавстві, зокрема, в Законах України «Про господарські товариства», «Про благодійництво і благодійні організації», «Про фермерське господарство» тощо. Крім того, численні нормативно-правові акти, які визначають вимоги до установчих документів залежно від виду суб'єкта господарювання, створюють серйозні труднощі при створенні юридичної особи. Адже вимоги до установчих документів, наприклад, господарських товариств, зазначені у трьох нормативно-правових актах – ГК та ЦК України, Законі України «Про господарські товариства», в яких вони дублюються, а в деяких випадках не збігаються і створюють колізії.

Стан законодавства, що встановлює вимоги до установчих документів суб'єктів господарювання, є на сьогодні серйозним стримуючим фактором розвитку господарської діяльності. Вдосконалення законодавства, що містить вимоги до установчих документів суб'єктів господарювання, є необхідним для забезпечення як господарської діяльності в цілому, так і конкурентноздатності суб'єктів господарювання України на міжнародному рівні.

Правове регулювання відносин, що виникають у зв'язку із складанням, затвердженням та реєстрацією установчих документів, ще знаходиться в стадії становлення в Україні та теоретично мало вивчено. Спірність багатьох питань щодо установчих документів суб'єктів господарювання, що зберігається у науковій літературі, та існуюча недосконалість законодавчого регулювання   суспільних відносин у цій сфері свідчить про актуальність теми дисертаційного дослідження.

В юридичній літературі зазначеним проблемам приділяється певна увага. Питання установчих документів розглядалися ще в роботах авторів дореволюційного періоду А.В. Венедіктова, А.І. Камінки, Д.І. Мейера, Л.І. Петражицького, Г.Ф. Шершеневича, В.Б. Єльяшевича та ін. У сучасних наукових дослідженнях правову природу, склад і зміст установчих документів аналізували С.М. Грудницька, О.Р. Кибенко, О.Є. Орлова, О.А. Підопригора, І.В. Спасибо-Фатєєва, А.С. Удовиченко та інші автори. Серед досить відомих теоретичні розробки Б.П. Архіпова, Н.В. Козлової, В.І. Маркова, Д.І. Степанова,  І.Т. Тарасова, В.І. Татькова, Г.В. Цепова, О.С. Янкової тощо. Однак багато правових аспектів установчих документів залишилися поза увагою авторів.

 Натомість сьогодні, особливо в умовах становлення в Україні соціально орієнтованої ринкової економіки, ці проблеми потребують подальшого науково-теоретичного і практичного вирішення. Крім того, переважно ці дослідження здійснювались до набрання чинності ГК та нового ЦК України. В сучасних умовах дії ГК та нового ЦК України аналіз теоретичних і практичних аспектів установчих документів суб’єктів господарювання потребує нових підходів.

З огляду на вищевикладене, дослідження питань щодо установчих документів суб’єктів господарювання є актуальним і доцільним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри підприємницького та комерційного права Одеської національної юридичної академії МОН України на 2001-2005 рр. Тема дослідження є складовою частиною комплексної теми “Правові проблеми розвитку сучасної української держави”, що розробляється науковцями Одеської національної юридичної академії та зареєстрована в Державному реєстрі за № 01010001195, в якій дисертант брав участь як співвиконавець.

У межах даної теми автором проведено дослідження теоретичних та практичних аспектів установчих документів суб’єктів господарювання, на підставі якого виявлені основні проблемні питання установчих документів суб’єктів господарювання та обґрунтовано шляхи їх вирішення.