ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА М\'ЯСА КУРЧАТ, ВИРОБЛЕНОГО ПРИ СТИМУЛЯЦІЇ ЇХ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ

Краткое содержание

          Поставлені  завдання вирішувались в експериментальних дослідженнях, проведених на здорових курчатах кросу “Тетра-СЛ” в умовах господарства ВАТ “Жовківський племптахорепродуктор” Жовківського району Львівської області.  Проведено експериментальні дослідження на курчатах, починаючи з добового до тримісячного віку в умовах промислового вирощування в групових клітках, у весняно-літній період 1997-1998 років. Щільність посадки, фронт годівлі та напування відповідали зоотехнічним нормативам. Основний об’єм роботи було виконано в лабораторіях кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, а також у забійному цеху господарства ВАТ “Жовківський племптахорепродуктор”.

          Умови утримання курчат відповідали загальноприйнятій технології вирощування, годували за нормами ВНДТІП сухими повноцінними  комбікормами  (основний раціон), згідно вікових періодів з 1 до 30 доби та з 31 до 90 доби. Доступ до корму і води був вільним.

          Для підвищення збереження і покращення росту та розвитку курчат нами(Кравців Р.Й., Яворська О.В.) розроблена молочно-дріжджова кормова добавка “Стимугал”,  яка виготовлялась  із нежирного коров’ячого молока за спеціальною технологією,  що  включає  підбір  молочнокислих  бактерій і дріжджів, які при культивуванні активно продукують  вітамін групи В, антибіотичні   фактори    та імуномодулятори.  

        До складу бактеріальної флори кормової добавки “Стимугал” входили штами мезофільних стрептококів і лактобактерій, отриманих з дослідного виробництва бактеріальних заквасок технологічного інституту молока і м’яса (АЛЬБА-ТИММ), які культивувалися згідно розробленої нами технології з пекарськими дріжджами. Курчатам згодовували повнораціонні  комбікорми, збалансовані за основними поживними і біологічно активними речовинами відповідно до періодів їх вирощування, за рецептами ВНДТІП комбікормів для молодняку курей яєчних ліній. Для досліду було відібрано курчат добового віку кросу ”Тетра-СЛ”. Вирощування проводили до тримісячного віку в групових клітках. Виконано 14 серій дослідів на 1408 курчатах. Курчата контрольних груп одержували основний раціон, згідно вказаного рецепту, що забезпечував їх потребу в протеїні, енергії, макро- і мікроелементах. Курчатам дослідних груп до основного раціону згідно розробленої нами схеми додавали кормову добавку “Стимугал”.   Інтенсивність росту і розвитку курчат досліджували за результатами зважування всього поголів’я в 1,10,20,30,40,50,60,70,80 і в 90-денному віці, а також взяттям промірів довжини і обхвату тулуба, довжини плесни у курчат в 50,60,70,80,90-денному віці. Збереженість молодняку вивчали шляхом щоденного врахування падежу. Для фізіолого-біохімічних досліджень від курчат одержували проби крові від 5-ти курчат кожної групи після їх забою, який проводився методом  декапітації в 30,50,70,90-денному віці. Проби стегнових та грудних м’язів  отримували від 5 курчат 90-денного віку.

          В пробах крові досліджували: кількість еритроцитів(підраховували в камері Горяєва), вміст гемоглобіну (Дервиз Г.В.,Воробьев А.И.,1969), загальний білок (біуретовий метод за Делекторською Л.Н. та ін.,1971), білкові фракції за уніфікованим методом електрофоретичного розподілу на плівках із ацетату целюлози (Меньшиков В,В., Делекторская Л.Н., Золотницкая Р.П. и др., 1987), глюкозу за орто-толуїдиновим методом (Кондрахин И.П., Курилов Н.В., Малахов А.Г., 1985), загальні ліпіди сироватки крові (фотометрично, за допомогою біотесту Lachema), активність аспартатамінотрансферази (К.Ф.2.6.1.1.) і аланінамінотрансферази (К.Ф.2.6.1.2.) за уніфікованим динітрофенілгідразиновим методом Ратмана і Френкеля (МеньшиковВ.В., ДелекторскаяЛ.Н., ЗолотницкаяР.П. и др.,1987).  При ветеринарно-санітарній експертизі тушок, отриманих при стимуляції росту і розвитку курчат кормовою добавкою “Стимугал”, визначали середньодобовий приріст живої маси, його динаміку, масу непотрошених, напівпотрошених і потрошених  тушок, масу їстивних та неїстивних частин згідно методики Т.М.Поліванової (1967).       

          Ветеринарно-санітарну експертизу і визначення якісних показників тушок та внутрішніх органів проводили згідно “Правил передзабійного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів” (2002) . В пробах, відібраних із грудних і стегнових м’язів, визначали вміст протеїну (за загальним азотом ГОСТ 25011-81), загальних ліпідів (методом Сокслета-ГОСТ 23042-85), калорійність м’яса, суху речовину, золу за методами, описаними П.П.Остапчуком (1979). Визначення фізико-хімічних властивостей м’яса птиці проводили відповідно до ГОСТ 23392-78 “Методи хімічного і мікроскопічного аналізу” та за Г.В.Колоболотським (1974). Разом з тим рН екстракту м’язів (1:10) визначали іонометром, вологоємкість прес-методом за Грау і Гамма (1957) в модифікації Воловінської і Кельман (1962).  Тривалість зберігання свіжості м’яса визначали за наступними методами: реакцією на аміак, формольною пробою, реакцією на пероксидазу, з розчином сірчанокислої міді. Проведення бактеріологічного дослідження м’яса птиці здійснювали відповідно до ГОСТ 21237-75 “Методи бактеріологічного аналізу”.

          Стан симпатичної і парасимпатичної регуляторних систем оцінювали за методом варіаційної кардіоінтервалографії за Баевским Р.М. та ін. (1984), шляхом аналізу показників варіаційної  кардіоінтервалографії  та розрахунку показника вегетативного балансу, який вказує на співвідношення між тонусом симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи та індексу напруження регуляторних систем, що відображає ступінь централізації керування відповідними органами (Баевский Р.М. и др.,1984; Маркова Е.А., Зоря Л.В., 1983; Чабан Т.І., 1998). За отриманими показниками визначали типи прояву співвідношень тонусу симпатичних і парасимпатичних відділів автономної нервової системи (симпатикотонія, нормотонія, початкова парасимпатикотонія) і оцінювали стан вегетативного гомеостазу. Показники варіаційної кардіоінтервалографії, автономного балансу, індекс напруження регуляторних систем, живу масу тіла і добові прирости визначали в 20-,90-і 150-денному віці курчат.

          Номенклатура ферментів подана згідно вимог міжнародного біохімічного союзу. Отримані результати досліджень обробляли біометрично за методикою, описаною Минцер О.П., Угаров Б.Н., Власов В.В. (1982)  і Лакін Г.Н. (1990)  з використанням комп’ютерної програми  Excel і комп’ютера  Intel Celeron 333. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при р<0,05-*; р<0,02-**; р<0,01-***; р<0,001-****.

          Крім  варіаційно-статистичної обробки, отримані показники досліджуваних  величин були піддані кореляційному аналізу.  

РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕНЬ  ТА ЇХ АНАЛІЗ

 1. Характеристика ростостимулюючого впливу кормової добавки “Стимугал” на курчат кросу “Тетра-СЛ”

          Вплив кормової добавки на динаміку маси тіла курчат. Стимуляція росту і розвитку організму курочок кормовою добавкою призводила  до вірогідного підвищення добових приростів. В період з 10 по 50 день досліду підвищення вказаних приростів складало 21,80 – 26,97% по відношенню до контрольної групи. Далі спостерігалось плавне, поступове зменшення ефекту росту (на 60 день – 15,53%, 70 – 15,13%, 80 – 14,07%  і на 90 день 11,80% по відношенню до контрольної групи). В кінцевому результаті жива маса тіла курочок була вищою в дослідній групі на 117,55г. Аналогічна закономірність спостерігалась при стимуляції кормовою добавкою росту і розвитку організму півників.    Показано вірогідно позитивний вплив кормової добавки “Стимугал” на загальні прирости   живої маси курчат.

          Екстер’єрні показники росту організму курчат під впливом кормової добавки “Стимугал”. Стимуляція росту і розвитку птиці призводила до вірогідного збільшення промірів тулуба і кінцівок порівняно з контрольною групою.  Так,  довжина тулуба  дослідних курочок  вірогідно  збільшувалась як в період з 50 по 70 день дослідження з 19,14±0,31см до 21,38±0,33см, що складало 15,01 –16,85%  порівняно  з  контрольною  групою,  так  і  з 70 по 90  день,  коли  довжина  тулуба становила 21,70±0,38 – 23,18±0,33см (11,97 – 12,63%).  Порівняно  близькі,  але  дещо вищі  величини  характеризують  довжину  тулуба  півників.

          Найбільше зростання обхвату тулуба у курочок спостерігалося  з 50 до 70 дня вирощування (25,86±0,27см – 28,64±0,35см) і  було на 10,26 – 10,67% вищим, ніж у контрольній групі, причому вказані різниці були вірогідними. Дещо нижчі показники, які характеризують темп  зростання обхвату тулуба дослідних курочок від 70 до 90 дня досліду (28,64±0,35см – 29,90), вони складають 8,46 – 9,60%, але їх різниці також є вірогідними. У дослідній групі півників також відмітили більш інтенсивне і вірогідне зростання обхвату тулуба.

          Аналізуючи   показник  довжини   плесни  у  курочок  дослідної  групи,  виявили, що на 50 – 70 день він збільшився з 8,88±0,27 до 10,72±0,29 і був вищим, ніж у контролі  на 17,15 – 18,18%, а на 70 – 90 дні - 14,23 - 16,77%. Дослідна група півників  характеризувалася також вірогідним зростанням довжини плесни.

          Проведений кореляційний аналіз виявив тісний зв’язок між показниками живої маси і екстер’єрними промірами: довжиною тулуба (R=+0,48 до +0,84, р<0,05-0,001) і його обхватом  (R=+0,47 до +0,50, р<0,05) та довжиною плесни (R=+0,49 до +0,86, р<0,05-0,001), які характеризують м’ясність і масивність тіла курчат.

          2. Динаміка  маси  тіла  в  процесі  становлення  типологічних  обливостей автономної  регуляції  серцевого  ритму  у  процесі  росту  курчат  кросу “Тетра-СЛ”.

          Становлення автономної регуляції серцевого ритму і динаміка маси тіла у курчат кросу “Тетра-СЛ”.   На  основі  характеристики  автономного  тонусу  в процесі  росту  і  розвитку  курчат  (табл. 1) визначено три типи прояву співвідношень тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів автономної нервової системи: симпатикотонія,  нормотонія,  початкова   парасимпатикотонія.                               

Для курчат 20-денного віку характерною є симпатикотонія, а завдяки кормовій добавці “Стимугал” їхня жива маса підвищилася на 22,69% (р<0,001), порівняно з контрольною групою.

          Тип  вегетативної  регуляції у курчат 90-денного віку  характеризувався як нормотонія і стимуляція росту та розвитку організму за допомогою вказаної кормової добавки підвищила живу масу на 15,8% (р<0,01) та добові прирости на 16,46% (р<0,01) порівняно з контрольною групою. Для курчат 150-денного віку характерний тип вегетативної регуляції – початкова парасимпатикотонія. Застосування кормової добавки  вірогідно підвищило живу масу лише на 9,27% (р<0,02) та добові прирости  -9,54% (р<0,02).