Види слідів та використання їх при розслідуванні незаконного перетинання державного кордону (за матеріалами органів дізнання Прикордонних військ України)

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Побудова в незалежній і суверенній Україні демократичної і правової держави відбувається в складній ситуації, яка обумовлена впливом різноманітних об’єктивних і суб’єктивних чинників, в тому числі   й зростанням злочинності у всіх її сьогоденних проявах. В такій складній ситуації на сучасному етапі розбудови нашої держави важливого значення набуває вдосконалення діяльності правоохоронних органів, подальше  підвищення ефективності і результативності їх роботи і передусім, у сфері розслідування злочинів. Успішність вирішення правоохоронними органами України завдань повного, всебічного і об’єктивного розслідування злочинів в значній мірі залежить від розвитку криміналістики, головною функцією якої є наукове забезпечення працівників органів дізнання, слідчих, експертів-криміналістів та суддів спеціально розробленими та перевіреними практикою технічними засобами, тактичними  прийомами та методами розкриття, розслідування і попередження злочинів.

У забезпеченні національного суверенітету важливі функції покладаються на Збройні Сили, Службу безпеки України, Прикордонні війська та інші збройні формування держави. Прикордонні війська входять до складу основних суб’єктів системи забезпечення національної безпеки держави і їх завдання полягає у здійсненні політичних правових, організаційних, економічних, екологічних, санітарно-карантинних, військових, оперативних, технічних та інших заходів, що проводяться з метою забезпечення недоторканості державного кордону України, захисту її державних інтересів на кордоні.

У відповідності до Концепції (основи державної політики) національної безпеки України, схваленої Верховної Радою України 16 січня 1997 року і звернення Президента України „Поступ у ХХ століття”, існування, самозбереження і прогресивний розвиток України як суверенної держави залежить від здійснення цілеспрямованої політики щодо захисту її національних інтересів. Виходячи з вимог основних по­ложень Конституції України, Концепції охорони державного кордону та виключної (морської) економічної зони України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України основні зусилля спря­мовує на забезпечення недоторканності державного кордону України, виключної (морської) економічної зони та вдосконалення структури оперативно-служ­бової діяльності Прикордонних військ України.

Статистичні дані показують, що в 2002 році прикордонниками України було затримано 10930 порушників державного кордону, прикордонного режиму – 1197,5 тис. незаконних мігрантів, виявлено і вилучено 14 тонн 199 кілограмів наркотиків, на 35 млн. грн. вантажів, а також локалізована діяльність 628 організаторів, по­сібників і переправників мігрантів через кордон. Органи дізнання ПВУ за 1991-2002 роки порушили і направили за підсудністю  1235 кримінальних справ стосовно 2116 осіб, у тому числі 571 кримінальних справ відносно 715 осіб - за ст. 331 КК України.

Розповсюдження злочинів, а також зростання порушників режиму державного кордону України потребує з одного боку, поєднання конкретних законодавчих і організаційних заходів уповноважених органів держави, а з іншого – цілеспрямованих науко­вих розробок, проблемних питань оптимізації діяльності правоохорон­них органів, у тому числі  Прикордонних військ України на основі новітніх наукових досягнень і передового досвіду криміналістики і інших прикладних галузей знань практичного досвіду боротьби з різними видами злочинної діяльності.

Проблемам розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним перетинанням державного кордону, вагомий внесок зробили дослідження : В.І. Акімов, М.І. Барков, В.А. Кухарев, Л.Д. Самигін, Є.Ф. Хом’яков, П.І. Цвєтков, Н.Ф. Чистяков, С.О. Чергінець,  Ф.С. Арасланов.

Проте більшість із опублікованих праць, що стосується даної проблеми, були виконані в 1970-1980 роках і в цей час не відповідають потребам практичної діяльності Прикордонних військ України. Крім того, з часів публікації вказаних праць відбулися значні зміни в розвитку науки криміналістики, з’явились в структурі криміналістичної техніки такі нові розділи, як криміналістична діагностика, мікрологія, одорологія, котрі розширяють криміналістичні знання про різновиди слідів-відображень, що виникають при вчиненні різних злочинів, в тому числі незаконного перетинання державного кордону, методи і технічні засоби  їх виявлення, фіксації і дослідження.

Вказані обставини обумовлюють актуальність розробки на основі використання процесуальних та криміналістичних знань теорії доказів у кримінальному процесі, а також інших природничих і технічних наук основ вчення про сліди людини, зокрема сліди ніг і супутні їм сліди, формування рекомендацій органам Прикордонних військ України щодо використання криміналістично значущої інформації, що міститься в таких слідах, з метою встановлення різних фактів і обставин при розслідуванні злочинів, пов’язаних з незаконним перетинанням державного кордону України. 

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам “Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки” (затверджена Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 р.), метою якої є забезпечення  активної протидії злочинності на основі чіткого визначення пріоритетів, поступового нарощення зусиль держави і громадськості, вдосконалення законодавства, організації, засобів і методів запобігання розкриття злочинів, перспективними планами, наукових досліджень робіт Державного комітету у справах охорони державного кордону і Академії Прикордонних військ України у рамках НДР № 299-1604 // “Практика застосування методів і способів криміналістичної техніки в діяльності ПВУ” і плану наукових досліджень кафедри криміналістики юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.