ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕКСПЕРТНИХ ПІДРОЗДІЛАХ МВС УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широке застосування у наукових розробках і практичній діяльності експертів сучасних методів і засобів дослідження, проникнення ідей математики, кібернетики та інших складових інформаційно-технологічної інфраструктури сучасного суспільства, активне використання теоретичних положень теорії моделювання, системно-структурного аналізу, алгоритмів, оптимального управління, штучного інтелекту формують нові підходи щодо вирішення як практичних, так і теоретичних проблем судово-експертної діяльності.

Зазначені тенденції відносяться і до судової експертизи – як однієї із форм використання спеціальних знань у розкритті злочинів. Так, у 2008 році в України зареєстровано 384424 злочинів. Експертними підрозділами МВС України проведено 208500 експертиз, що сприяло розкриттю 166302 злочинів – 43,3%.

Автоматизація і комп’ютеризація експертної діяльності базується на створенні, запровадженні й ефективному використанні нових інформаційних технологій, автоматизованих робочих місць за напрямками експертних досліджень, сучасних автоматизованих інформаційно-пошукових систем для ведення та формування криміналістичних обліків, інформаційно-аналітичного забезпечення, та підготовка для них прикладних програм.

На сьогодні не вироблено єдиного комплексного підходу до організації інформатизації судово-експертної діяльності. Відсутня методологія здійснення експертних досліджень, ведення криміналістичних обліків, інформаційно-аналітичного забезпечення управління експертними підрозділами за допомогою інформаційних систем.

Слід зазначити, що на монографічному рівні питання створення та функціонування інформаційних систем в експертних підрозділах у такій постановці раніше не розроблялися. Звичайно, автором використовувалась певна наукова література, детальний огляд якої викладений у роботі. Але в цих джерелах висвітлювали переважно розрізнені інженерно-технологічні, виробничі, соціальні, психологічні, організаційні, кримінально-правові та інші питання. Суто криміналістичні проблеми частково висвітлювались лише у загальному плані та у зв’язку з окремими видами експертної діяльності.

З огляду на поставлену мету автор скористався результатами фундаментальних досліджень з проблематики використання досягнень науково-технічного прогресу у кримінальному судочинстві, інформатизації судово-експертної діяльності, що містяться у розробках зарубіжних та вітчизняних науковців: Т. В. Аверьянової, Ю. П. Аленіна, Л. Є. Ароцкера, А. Ф. Аубакірова, В. П. Бахіна, Р. С. Бєлкіна, К. І. Белякова, П. Д. Біленчука, С. Ф. Бичкової, В. В. Бірюкова, А. І. Вінберга, М. С. Вертузаєва, В. І. Галагана, В. Г. Гончаренка, Г. І. Грамовича, Г. Л. Грановського, А. В. Дулова, Л. Г. Еджубова, О. О. Ейсмана, В. А. Журавля, А. В. Іщенка, І. О. Ієрусалимова, Н. І. Клименко, Р. А. Калюжного, В. О. Коновалової, В. С. Кузьмічова, І. П. Красюка, В. К. Лисиченка, В. Г. Лукашевича, Є. Д. Лук’янчикова, Д. Я. Мірського, В. С. Митричева, З. С. Меленевської, М. С. Польового, О. Р. Росинської, О. О. Садченка, М. В. Салтевського, М. Я. Сегая, І. Я. Фридмана, В. Г. Хахановського, С. І. Цветкова, М. Я. Швеця, В. Ю. Шепитька та інших вчених.

Віддаючи належне науковому рівню і ступеню розробленості проблем інформатизації експертних підрозділів, слід визнати, що дослідження вчених в основному проводилось у двох напрямах: а) загальні питання використання електронно-обчислювальних машин як засобу експертних досліджень; б) з’ясування процесуальної сутності експертизи, яка проводилась за допомогою електронно-обчислювальної машини.

Недостатність комплексного дослідження засобів сприйняття, збереження, обробки, передачі інформації, які об’єднані в єдину систему, відсутність розробок щодо проектування, створення інформаційних систем, удосконалення діяльності на основі їх використання в судовій експертизі, слабка координація діяльності у вирішенні наукових і практичних проблем залишається і не дозволяє поки вирішити методологічні проблеми пізнавальних процедур експерта на основі інформаційних технологій.

Таким чином, практична актуальність і недостатня наукова розробка вищевказаних проблем зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.