Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ / Гражданское право; предпринимательское право; семейное право
Название: | |
Альтернативное Название: | ВОЛЫНСКАЯ АЛИНА НИКОЛАЕВНА ДОГОВОР на данной детективные услуги |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: | У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, відображено зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами, визначено мету, задачі, об’єкт, предмет та методи дисертаційного дослідження. Відповідно до результатів дослідження висвітлено основні положення наукової новизни, практичне значення одержаних результатів, їх апробацію, публікації за темою дисертації. Розділ 1. «Теоретичні, методологічні та правові засади дослідження договору про надання детективних послуг» складається із трьох підрозділів. У підрозділі 1.1. «Стан наукової розробки та методологія проведення дослідження питань договору про надання детективних послуг» досліджено та проаналізовано наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі цивільного та суміжних галузей права щодо здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності. Визначено, що окремі проблемні питання правовідносин, що виникають з договору про надання детективних послуг, досліджувались у роботах вітчизняних (К. Л.Бугайчук, К. В.Калюга, А. В. Соломяна, Т. С.Пономарьова, Є. Рахновецький, В. О.Черков, О. Ю.Чорний, О. М.Шелухін) та зарубіжних (О.В. Бровкін, В. В.Горовенко, О. Г.Федорова) науковців. Основними напрямками їхнього дослідження є характеристика послуг приватних детективних агентств, аналіз законопроектів про приватну детективну (розшукову) діяльність та розкриття зарубіжного досвіду в цій сфері, що лише фрагментарно розкриває цивільно- правову спрямованість детективних послуг. З огляду на викладене, було виявлено низку невирішених питань теоретичного і практичного характеру та обґрунтовано необхідність подальшого дослідження цивільно-правового регулювання договору про надання детективних послуг в Україні. Так, зокрема, окремого розгляду потребують питання, пов’язані із визначенням юридичної природи договору про надання детективних послуг, порядку його укладення, зміни та припинення. У підрозділі зазначається загальна методологія проведення дисертаційного дослідження та наводиться перелік методів, що використовувались при тлумаченні поняття договору про надання детективних послуг, встановленні його суті та змісту, дослідженні міжнародної практики, встановленні проблем законодавчого регулювання та визначенні шляхів їх вирішення. Обґрунтована необхідність застосування таких методів як: діалектичний, аналітичний, системно-структурний, метод абстрагування, метод аналогії, формально-правовий метод, компаративістський метод тощо. У підрозділі 1.2. «Генеза законодавства України та наукової думки про надання детективних послуг» встановлено, що інститут договірних відносин з надання детективних послуг є новим для вітчизняного законодавства, а практика надання таких послуг лише проходить своє становлення. В Україні було розроблено близько десятка законопроектів, а 13.04.2017 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», який встановлює основні поняття, види, напрями та порядок здійснення такої діяльності, правовий статус та гарантії незалежності її суб’єктів. Проте станом на сьогоднішній день він так і не був підписаний Президентом України. На основі аналізу наукових праць із вказаної проблематики зазначено, що на сьогодні в Україні не сформовано повністю і правову доктрину щодо приватної детективної (розшукової) діяльності та надання детективних послуг. Разом з тим вказану проблематику активно обговорюють у засобах масової інформації, на наукових конференціях, інших відкритих заходах науковці, політики, працівники правоохоронних органів та просто громадяни. Тим самим йде процес формування наукових знань про надання детективних послуг населенню, що в свою чергу є основою для вдосконалення законодавства у цій сфері та формування у майбутньому відповідної правової доктрини. У підрозділі 1.3. «Правове регулювання надання детективних послуг за законодавством інших країн», з використанням порівняльно-правового методу, проаналізовано практику надання детективних послуг у зарубіжних країнах, які накопичили позитивний досвід, що варто перейняти для застосування в Україні. Було розглянуто правове регулювання діяльності детективних агентств США, Канади, Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, Італії, Румунії, Сербської та Словацької республік, Латвії; із країн СНД - Республіки Киргизстан, Республіки Молдова, Російської Федерації. Виокремлено такі основні засади здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності в європейських та інших країнах світу, що варті запровадження в Україні: 1) наявність законодавчої основи, що забезпечує законність та унеможливлює правопорушення у вказаній сфері; 2) різносторонність послуг для населення - від забезпечення охорони прав та інтересів в особистому житті до захисту бізнес-інтересів у підприємництві та судових процесах; 3) тісне співробітництво в окремих сферах з органами державної влади; 4) жорсткий контроль з боку держави за використанням приватними детективами спеціальних засобів і вогнепальної зброї; 5) обов’язкове ліцензування та реєстрація такої діяльності; 6) надання детективних послуг на договірній основі. Зроблено висновок про необхідність в Україні окрім спеціального закону прийняти професійний Етичний кодекс приватного детектива (за прикладом Іспанії, Словенії). Чітке законодавче закріплення правового статусу приватних детективів дасть можливість визначити їхні права, обов’язки та гарантії їх реалізації, а також порядок застосування інформації та доказів, які вони отримали під час детективного розслідування. Також доцільним є створення навчальних центрів з підготовки приватних детективів, як це має місце в більшості зарубіжних країн, зокрема, в США, Німеччині, Франції, Іспанії, Італії, Румунії тощо. Розділ 2. «Юридична природа договору про надання детективних послуг» складається з чотирьох підрозділів. У підрозділі 2.1. «Поняття договору про надання детективних послуг та його місце в системі цивільно-правових договорів» сформульовано авторське визначення договору про надання детективних послуг, як цивільно-правового договору, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується надати детективні послуги другій стороні (замовникові) на умовах і в порядку, що визначені договором, відповідно до законодавчих вимог, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві надання послуг та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Встановлено, що договір про надання детективних послуг входить до системи договорів про надання послуг, що зумовлюється його загальними описовими ознаками. Водночас він є самостійним договором, має певні особливості, що виділяють його з-поміж інших правовідносин щодо надання послуг. Договір про надання детективних послуг за офертою є публічним, за моментом укладення - консенсуальним, за правами і обов’язками сторін - взаємним, за метою (отримання прибутку) - відплатним, за характером відносин між виконавцем і замовником - фідуціарним та має конфіденційний характер, за реалізацією дій фактичного і юридичного характеру - змішаним, із врахуванням ризику - алеаторним. У підрозділі 2.2. «Істотні умови договору про надання детективних послуг» встановлено, що істотними умовами договору про надання детективних послуг є: предмет договору, який індивідуалізує договір; ціна послуги, що включає розмір та порядок оплати (погодинно, фіксовано, комбінований платіж) наданих послуг; строк надання послуг. Обґрунтовано, що предметом такого договору є діяльність з надання детективних послуг, які приватний детектив повинен виконати за дорученням (завданням) замовника, що має нематеріальний та особистий характер, та надається у вигляді інформації у сфері сімейних відносин, корпоративної та економічної безпеки юридичних осіб, а також надання даних, що можуть бути підставою для звернення до суду для захисту прав та інтересів фізичних та юридичних осіб. Оскільки детективна діяльність здійснюється для забезпечення реалізації прав фізичних та юридичних осіб на інформацію, то сторонами повинно бути узгоджено, які саме відомості представляють інтерес для замовника, а також їх обсяг. Ціна, за договором про надання детективних послуг є істотною умовою, що зумовлюється тим, що: 1) вказаний договір укладається тільки як відплатний; 2) розмір оплати залежить від обсягу послуг та терміновості їх надання; 3) без оплати, частково попередньої, він не здійснюється. За договором про надання детективних послуг надаються різні послуги, тому розмір (тариф) може встановлюватися за кожен окремий вид послуг. Зазначене зумовлюється тим, що виконання договору потребує різних матеріальних затрат виконавця, застосування технічних засобів (відеоспостереження, спостереження на авто та ін.), залучення декількох приватних детективів тощо. Специфіка порядку оплати договору про надання детективних послуг полягає у тому, що попередньо надається авансовий платіж, а остаточний платіж - після виконання договору. Можливим варіантом є оплата після закінчення кожного проміжного строку виконання завдання за його конкретним результатом. Доведено, що строк, під час якого надаються детективні послуги, залежить від багатьох обставин: по-перше, від складності надання послуги; по-друге, від обсягу інформації, яка повинна бути надана; по-третє, від оперативності надання інформації. Обґрунтовано, що у договорі про надання детективних послуг зазначається початковий і кінцевий строки, а в окремих випадках - початковий, проміжні, та кінцевий строки. Вони є обов’язковими для виконавця, і у разі їх порушення, виконавець несе відповідальність, передбачену договором. Якщо початковий строк обраховується з моменту укладення договору, а кінцевий - визначається моментом його виконання, то проміжні строки визначаються сторонами відповідно до надання чітко зазначених видів послуг. Практика надання детективних послуг свідчить про можливість встановлення проміжних строків, зокрема, якщо договір укладається щодо пошуку, збирання, фіксації відомостей у кримінальному провадженні на договірній основі зі стороною кримінального провадження з боку захисту. У підрозділі 2.3. «Суб’єктний склад договору про надання детективних послуг» досліджено коло учасників договору про надання детективних послуг, якими є виконавець і замовник. Визначено та конкретизовано законодавчі вимоги до приватних детективів та об’єднання приватних детективів, які є виконавцями за таким договором. Зокрема, приватним детективом може бути громадянин України старше 25-річного віку, який володіє державною мовою, має юридичну освіту або стаж роботи в оперативних підрозділах чи органах досудового розслідування не менше трьох років та отримав свідоцтво про право на зайняття відповідною діяльністю. Встановлено, що приватний детектив не може бути службовою чи посадовою особою органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних та судових органів. Приватному детективу також заборонено займатися адвокатською, нотаріальною чи судово-експертною діяльністю та надавати інші публічні послуги. Несумісною з діяльністю приватного детектива є військова або альтернативна (невійськова) служба. Доведено, що об’єднання приватних детективів повинні бути створені відповідно до законодавства як юридичні особи, для яких це є основним видом діяльності, з вказівкою на її організаційно-правову форму. Вони мають право на використання в назві об’єднання слова «детективне» або похідних від нього. Засновниками та учасниками об’єднання приватних детективів можуть бути виключно приватні детективи. Замовником може бути фізична чи юридична особа, органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Розглянуто можливість участі як замовника у договорі неповнолітньої особи. Підставами для звернення та укладення такого договору у неї можуть бути: розшук батьків, чи одного із них, близьких родичів; порушення їх права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняється законом, тощо. Констатовано, що договір про надання детективних послуг може бути укладений і на користь третьої особи. До особливостей договору про надання детективних послуг віднесено неможливість знаходження на стороні виконавця будь-якої третьої особи, детективні послуги можуть надавати лише приватні детективи та об’єднання приватних детективів особисто. У підрозділі 2.4. «Права та обов’язки сторін за договором про надання детективних послуг» розглянуто та проаналізовано правовий статус сторін договору відповідно до його стадій: 1) стадії укладення договору: 2) стадії виконання договору; 3) стадії припинення договору. На стадії укладання договору на сторони покладаються організаційно-правові права і обов’язки. Виконавець має право вимагати від замовника представлення достатніх відомостей для оформлення договору про надання детективних послуг; замовник має право вимоги щодо належного оформлення договору про надання детективних послуг. До основних обов’язків сторін віднесено: обов’язок виконавця оформити договірні відносини відповідно до вимог законодавства, стандартних договорів, існуючої практики; до обов’язку замовника віднесено надання виконавцеві усієї необхідної інформації. На стадії виконання договору виконавець має право у разі встановлення проміжних строків отримувати оплату детективних послуг та одержувати додаткові відомості щодо предмету договору, якщо такі з’явилися у замовника, та зобов’язаний здійснювати реалізацію замовлених завдань з виконання детективних послуг відповідно до їх узгодженого переліку, добросовісно та повно. Замовник має право вимагати своєчасної і повної інформації про виконання договору та несе обов’язок щодо оплати наданих детективних послуг. На стадії припинення договору про надання детективних послуг виконавець має право: вимагати оплату за вказану діяльність (остаточний розрахунок, фактичні витрати), розірвати договір у разі несвоєчасної оплати за надання детективних послуг, без якої подальше виконання договірних зобов’язань є неможливим. Виконавець зобов’язаний: надати звіт про проведену діяльність та доопрацювати його у разі необхідності в установлені сторонами строки; обґрунтувати підстави розірвання договору у випадку такої ініціативи з боку виконавця, а якщо вони визнані недостатньо вагомими - відшкодувати шкоду, завдану замовникові невиконанням договору. Замовник має право на отримання звіту з документальним підтвердженням наданої інформації, у разі розірвання договору з необґрунтованих підстав виконавця - вимагати відшкодування завданої шкоди (повернення авансового платежу чи коштів за невиконані детективні послуги) та несе обов’язки з остаточного розрахунку за договором, включаючи фактичні витрати. Розділ 3. «Укладення, зміна, припинення договору про надання детективних послуг та правові наслідки порушення його умов» складається з трьох підрозділів. У підрозділі 3.1. «Укладення договору про надання детективних послуг» наведено характеристику його оферти та акцепту. Зокрема, оферта щодо укладення договору про надання детективних послуг є, з одного боку, завжди публічною, звернена до широкого кола невизначених індивідуально осіб, ними можуть бути як фізичні, так і юридичні особи; з іншого - повинна бути максимально визначеною, адресат повинен бачити, що йому пропонують укласти договір на тих чи інших умовах, які він може прийняти, відхилити, доповнити або змінити. Оферта здійснюється лише письмово. Договір про надання детективних послуг не укладається через усну форму висловлення оферти, мовчанням або за допомогою конклюдентних дій. Акцепт за договором про надання детективних послуг є повним і безумовним щодо істотних умов такого договору, але завжди підлягає конкретизації щодо специфіки отримання детективних послуг. Висловлена пропозиція щодо укладення договору про надання детективних послуг є настільки загальною, а виконання таких договорів настільки специфічним, що умови укладення договору загалом приймаються, проте завжди корегуються. Наведено розв’язання деяких недостатньо опрацьованих в практиці укладення договорів питань. Зокрема, доведено, що приватний детектив укладає самостійно договір про надання детективних послуг лише у тому разі, якщо він є єдиним засновником відповідної юридичної особи. Учасник (виконавець) об’єднання приватних детективів укладає договір про надання детективних послуг без згоди інших учасників цієї юридичної особи та від свого імені лише у тому разі, якщо це передбачено статутом підприємства. Замовник може укладати договір про надання детективних послуг і у своїх інтересах, і в інтересах третіх осіб. У підрозділі 3.2. «Зміна та припинення договору про надання детективних послуг» досліджено порядок та правові наслідки зміни та припинення договору про надання детективних послуг. Констатовано ототожнення ЦК України понять зміна та розірвання цивільно- правового договору, які є суперечливими за своєю юридичною природою: зміна договору призводить до зміни окремих його положень, а розірвання - до повного припинення правовідносин між сторонами. Розглянуто зміну та розірвання цивільно-правового договору, у тому числі договору про надання детективних послуг за згодою сторін; за судовим рішенням у разі порушення договору; односторонньої відмови від договору. Зокрема, договір може бути достроково розірваний за погодженням сторін; у разі порушення однією із сторін зобов’язань за договором; виконавець має право розірвати договір у разі неправомірних дій замовника та появи об’єктивних факторів, внаслідок чого виконання договору є неможливим. Такими є: 1) замовник несвоєчасно здійснює оплату детективних послуг, якщо вона (оплата) йде частинами; 2) порушення інтересів виконавця (розголошується конфіденційна інформація щодо матеріального стану чи особистого життя замовника, що може його скомпрометувати в бізнес структурах); 3) подання недостовірних даних, які унеможливлюють виконання договору; 4) у разі форс-мажорних обставин, що не дозволяє виконавцю отримати передбачений у договорі результат. З’ясовано співвідношення між припиненням цивільно-правового договору та його розірванням, припиненням цивільно-правового договору та припиненням цивільно-правового зобов’язання. Розкрито підстави припинення цивільних правовідносин та припинення договору про надання детективних послуг у разі домовленості сторін (сторони ще не приступили до виконання своїх обов’язків; має місце заміна первісного зобов’язання новим зобов’язанням між цими ж сторонами (новація); сторони частково виконали свої обов’язки й цього виконання достатньо для припинення договору). Аналіз практичної діяльності суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності дозволив з’ясувати, що найбільш поширеними випадками припинення договору про надання детективних послуг є: їх власна ініціатива, закінчення строку дії свідоцтва про право на зайняття детективною (розшуковою) діяльністю; анулювання свідоцтва про право на зайняття відповідною діяльністю; визнання її суб’єкта банкрутом; в разі визнання приватного детектива недієздатним за рішенням суду. Акцентовано увагу на випадки неможливості виконання договору про надання детективних послуг, до яких віднесено появу обставин, що унеможливлюють виконання договору, але до його укладення були невідомими. Основними ознаками неможливості виконання договору є: 1) виконавець не відповідає за появу обставин/фактів, які унеможливлюють виконання договору (замовник не надав достатню інформацію щодо особи або надав недостовірні відомості); 2) вини виконавця у цьому разі не має, він не відповідає за невиконання зобов’язання або неналежне його виконання. У підрозділі 3.3 «Відповідальність сторін за порушення умов договору про надання детективних послуг» розглянуто цивільно-правову відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору як виконавцем, так і замовником. З’ясовано, що цивільно-правова відповідальність за договором про надання детективних послуг є: по-перше, договірною відповідальністю; по-друге, така відповідальність може бути і частковою, і солідарною. Встановлено такі випадки відповідальності сторін. Замовник відповідає за: а) надання недійсної або неповної інформації, внаслідок чого унеможливлюється виконання договору; б) ненадання передбаченої договором інформації в зазначений строк; в) несвоєчасну оплату детективних послуг; г) нездійснення інших дій, передбачених договором з його сторони. Виконавець відповідає за: а) несвоєчасне подання замовникові передбаченої за договором інформації; б) подання неповної інформації щодо предмету договору; в) передання спотвореної інформації, тобто такої, що не відповідає реальному стану щодо предмету договору. |