ВРАЧЕБНЫЙ КОНТРОЛЬ ПРИ ФИЗИЧЕСКИХ ТРЕНИРОВКАХ РАБОТНИКОВ ВОДНОГО ТРАНСПОРТА В УСЛОВИЯХ РЕЙСОВ

Краткое содержание

Матеріал та методи дослідження. Дослідження охоплюють
398 моряків, які працювали на суднах судноплавних компаній під українським та іноземними прапорами на протязі 2002–2007 рр., у
тому числі суб’єктивне опитування на суднах (анкетування) – 398 осіб, проведення поглиблених досліджень – 177 осіб, вибірка з історій хвороб моряків – 177 осіб.

В роботі використовували наступні методи дослідження: електрокардіографія (ЕКГ), систолічний, діастолічний та пульсовий тиск (СТ, ДТ. ПТ), ударний та хвилинний об`єм серця (УО, ХО) та периферичний опір (ПО) за номограмою Ю.А. Чижа з співав. (1976); оцінка при степ-тесті типів реакції серцево-судинної системи (ССС) на фізичне навантаження та аеробної продуктивності організму, максимальне споживання кисню (МСК) за номограмою Астранда (1984), кібернетична обробка даних за методом
В.С. Генеса (1967); математична обробка результатів за методикою
А.К. Чарикова (1984); адаптаційний потенціал (АП) системи кровообігу за методикою Р.М. Баєвського (2007), проста слухомоторна реакція (ПСМР), критична частота злиття світлових миготінь (КЧЗМ), коректурна проба з кільцями Ландольта (КЛ), динамометрія, максимальна м`язова сила (МС), статична витривалість м`язів кисті (СВ), крокометрія. Проводили анкетування, оцінювали самопочуття, активність, настрій (САН) за методикою В.А. Доскіна з спіавт. (1975); для отримання інформації про навантаження (розумове і фізичне) моряків в рейсі проведені наступні дослідження: фахограми засобом мультимоментних спостережень і самофотографії свого робочого часу та часу відпочинку. Оцінювали  економічну ефективність. Аналіз результатів провели за допомогою статистичної оцінки вірогідності розрізнень за t-критерієм Ст’юдента з використанням програмного забезпечення Microsoft Excel 2003, а також корреляційного та факторного аналізу.

З числа моряків, які знаходились під наглядом, 110 виконували фізичні вправи за розробленими нами програмами (основна група) та
67 склали контрольну групу осіб, які не займались фізичною культурою. За результатами первинного лікарського обстеження всі моряки основної групи були розділені на 3 медичні групи, після чого вони отримували лікарську консультацію перед рейсом з організації, індивідуальних форм, методики дозування фізичного навантаження та з
самоконтролю.

В першу медичну групу (ослаблену) включались особи 1-го і 2-го функціональних класів з максимальним споживанням кисню (МСК) до 60% від належного максимального споживання кисню (НМСК). Їм рекомендувалась тренувальна інтенсивність фізичного навантаження на рівні 40% від НМСК, характерна для легкої фізичної праці (2,5–5 ккал/хв)
з ЧСС 110–120 уд/хв. При тренуванні вправи з подоланням опору та обтяженістю не застосовували.

До другої медичної групи (середньої) ввійшли особи 3-го функціонального класу з МСК до 75% від НМСК. Для них передбачалась тренувальна інтенсивність фізичного навантаження на рівні 60% від НМСК, характерна для фізичної праці середньої важкості (5–7,5 ккал/хв) з ЧСС 120–140 уд/хв. Дозування навантаження при заняттях з обтяженістю рекомендувалось в межах 25% від індивідуального максимуму повторів за 30 с.

В третій медичній групі (сильній) були особи 4-го і 5-го функціональних класів з аеробною здібністю за МСК більше 75% від НМСК. Вони могли виконувати тренувальні навантаження з інтенсивністю 75% НМСК, характерні для важкої фізичної праці (7,5–10 ккал/хв) при ЧСС
140–160 уд/хв. При використанні обтяжень дозування навантаження було на рівні 50% від індивідуального максимуму повторень за 30 с.

Методику тренувань ми будували в залежності від превалювання інтенсивності і тривалості м’язової роботи і груп м’язів, які не були завантажені в період несення вахти. Межі навантажень, тривалість занять і самоконтроль займають в даній роботі провідне місце.