Юрченко С.О. Селекційна цінність сортів м\'якої ярої пшениці за господарськими властивостями в лісостеповій зоні України

Краткое содержание

ІСТОРІЯ І НАПРЯМИ СЕЛЕКЦІЇ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ

(огляд літератури)

Проведений аналіз літературних даних з історії і досягнення селекції ярої пшениці в Україні вказує на високе виробниче і селекційне значення кращих українських сортів ярої м'якої пшениці. Але сучасні сорти залишаються ще недостатньо стійкими до хвороб, у них відсутня адаптивність до стресових умов вегетації і не досягнутий максимальний потенціал урожайності і якості зерна. Для вирішення цього наукового завдання актуальним є створення технологічних сортів ярої м’якої пшениці, які характеризуються широкою екологічною пластичністю, високою якістю зерна, підвищеною стійкістю до вилягання, хвороб і шкідників та потенційною врожайністю 5,0 – 5,5 т/га.

Для цього необхідно проводити постійний пошук вихідного матеріалу, і вивчати його за комплексом господарсько цінних ознак.

УМОВИ МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 2004-2006 років на дослідному полі НДГ „Ювілейний” Полтавської державної аграрної академії на чорноземі опідзоленому. Облікова площа ділянки становила 10 м², повторність – чотириразова. Чергування варіантів у повторенні –  рендомізоване. Польові досліди закладали і виконували з урахуванням усіх вимог методики дослідної справи за Б.А. Доспєховим (1985). Агротехніка в дослідах загальноприйнята для зони Лісостепу.

Матеріалом дослідження були 43 сорти м’якої ярої пшениці селекції України, Росії, Швеції, Німеччини, Канади, які суттєво відрізняються за родоводом, продуктивністю, якістю зерна, тривалістю вегетаційного періоду, стійкістю до хвороб і вилягання. Ці сорти були надані Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та Миронівським інститутом пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. За стандарт було взято сорт інтенсивного типу Харківська 6, створений для високого агрофону, середньостиглий.

В польових умовах були проводили фенологічні спостереження, оцінку стійкості до вилягання, бурої іржі, борошнистої роси за 9-ти бальною шкалою згідно методики державного сортовипробування сільськогосподарських культур (Київ, 2000).

Загальний вміст білка в зерні визначали за методом К’єльдаля і виражали в % на суху речовину. Масу 1000 зерен, натуру зерна, склоподібність, вміст клейковини та її якість, амілолітичну активність зерна та борошна („число падання”), фізичні та реологічні властивості тіста – на альвеографі та фаринографі за стандартизованими методами, число седиментації визначали за модифікованою методикою Зелені. Хлібопекарську оцінку матеріалу проводили шляхом пробної випічки хліба.

Облік урожайності проводили методом поділянкового обмолоту ярої пшениці комбайном „Сампо 500” з наступною очисткою зерна і перерахунком на 100% чистоту та на 14% вологість.

Статистичний аналіз експериментальних даних проводили за методикою Б.О. Доспєхова шляхом дисперсійного, варіаційного, кореляційного, регресійного аналізів з використанням ліцензійних програм Excel, Statistica 6.0. Обчислення генотипових ефектів та ступенів екологічної пластичності – за методикою S.A. Eberhar, W.A. Russel і за методичними рекомендаціями Б.П. Гур’єва, П.П. Літуна (1981).

ОСОБЛИВОСТІ СОРТІВ ЯРОЇ М'ЯКОЇ ПШЕНИЦІ ЗА УРОЖАЙНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ ТА СТІЙКІСТЮ ДО ВИЛЯГАННЯ

Урожайність та елементи її структури

Урожайність сортів ярої м'якої пшениці у роки досліджень варіювала в досить широких межах: від 1,89 до 5,30 т/га. За даних умов спостерігався високий рівень варіації в 2004 і 2006 роках, коефіцієнт варіації складав відповідно 24,6 і 22,2 %, а в 2005 р. було середнє варіювання ознаки (18,3%).

Серед досліджуваних сортозразків селекційну цінність за урожайністю мали: Харківська 18,  Прохорівка, Печерянка, Терція, Фора, Triso, сума рангів яких складала 2, тобто вони характеризуються великим генотиповим ефектом і стабільним проявом ознаки. В середньому за роки досліджень рівень урожайності цих сортів складав 4,0 – 4,43 т/га. Висока пластичність ознаки відмічена у  сорту Рання 93.

Елементи структури колоса. При вивченні варіювання рівня прояву складових ознак продуктивності колоса у сортів ярої м'якої пшениці нами встановлено, що для таких ознак як довжина колоса, маса колоса, кількість колосків і зерен у колосі та маса зерна з колоса коефіцієнти варіації складали 13,5 %; 17,0 %; 11,7 %; 14,9 % та 18,4 відповідно, що характеризується середнім рівнем мінливості.

Тому, найефективніше добір у м'якої ярої пшениці можна вести за кількістю колосків. За ознакою довжини колоса і кількістю зерен в колосі добір буде знижуватися. Більші труднощі виникатимуть під час добору генотипів з високим рівнем таких важливих ознак продуктивності колоса як маса колоса та маса зерна з колоса. Але широкий розмах мінливості цих ознак не виключає можливості виділення генотипів зі значно вищим рівнем їх прояву, порівняно з середньо популяційними.

У роки досліджень за довжиною колоса були відмічені Харківська 26 (11,0 см), Sunnan (10,0 см), Ясна (10,0 см), що істотно перевищували сорт-стандарт Харківська 6 (8,2 см) при умові НІР0,05 = 1,8 см. За кількістю колосків в колосі над сортом-стандартом (16 шт) переважало шість сортів:Харківська 26 (19 шт), Харківська 28 (18 шт.), Росинка 2 (19 шт), Омська 29 (19 шт), Sunnan (19 шт), Ясна (18 шт) при НІР0,05 = 2,8.

Над сортом-стандартом за масою колоса (1,4 г) та масою зерна з колоса (1,1 г) при умові НІР0,05 = 0,38 г відповідно істотно переважали Дніпрянка (1,9 г), Терція (1,8 г), Рассвет (2,0; г). За кількістю зерен в колосі були відмічені Харківська 28 (43 шт), Омська 29 (41 шт), Ясна (42 шт), Героїня (41 шт).

Дані сорти можна використати як вихідні форми для підвищення урожайності сортів ярої м'якої пшениці.

Вихід зерна. Показник виходу зерна у сортозразків ярої м'якої пшениці мало змінювався за роками досліджень(2004-2006 рр.) і становив в середньому 31,4%, 32%, 33,5% відповідно. За середнім значенням за 3 роки виділено сорти Миронівчанка, Аранка, Харківська 28, які за виходом зерна суттєво переважали сорт – стандарт Харківська 6 (39,7%).

Найбільш достовірною і об’єктивною інформацію за виходом зерна дає збиральний індекс (НІ). Так, значення збирального індексу під час аналізу сортів ярої м'якої пшениці практично співпадало з відсотком виходу зерна з біомаси. Виділено кращі генотипи за виходом зерна Миронівчанка, Аранка, Харківська 28. Це дає можливість використовувати НІ для оцінки вихідного матеріалу.

Оцінка вихідного матеріалу за індексом атракції (АІ) визначає вихід зерна по відношенню до маси соломи. За умов, коли маса колоса з зерном більша за масу стебла вихід зерна збільшується, а урожайність соломи зменшується. Таким чином, застосовуючи АІ можна контролювати вихід зерна під час створення нових сортів ярої м'якої пшениці. Використовуючи індекс атракції виділено сорти що суттєво переважали за виходом зерна сорт - стандарт: Миронівчанка (1,9), Аранка (1,7), Ажур (1,7), Елегія Миронівська (1,7), Терція (1,6).

Спостерігалась закономірність між показниками НІ і АІ у таких сортів як Варяг, Землячка, Амир, Миронівчанка, Аранка, Ажур, Харківська 28, Терція.

Продуктивна кущистість. Залежно від сортових особливостей і з урахуванням погодних умов, що склалися в роки досліджень, спостерігався високий рівень варіювання ознаки, коефіцієнт варіації становив 22,5%. Продуктивна кущистість у зразків ярої м'якої пшениці знаходилась в межах від 1,1 до 4,0. Найвищі коефіцієнти продуктивної кущистості були у 2005, а найнижчі у 2004 році.

Серед досліджуваних зразків за продуктивною кущистістю були виділені Харківська 18, Етюд, Скороспілка 95, Омська 29, Triso, Фора, Терція, Весняна красуня, Ажур, Sunnan, коефіцієнт кущистості яких був від 3,0 до 4,0. Ці сорти достовірно перевищували стандарт за даною ознакою.

Кореляція урожайності з елементами її структури. Аналіз кореляції  для урожайності сортів ярої м'якої пшениці показав, що вона має достовірні прямі зв’язки з 13 ознаками. Важливим тут є те, що ця ознака має достовірні кореляції практично з усіма досліджуваними морфологічними ознаками.

У результаті множинного кореляційного аналізу у низькорослих сортів  відмічений тісний зв’язок висоти рослин з довжиною верхнього (r = 0,81), і нижнього (r = 0,71) міжвузлів'я; що полегшує добір короткостеблових рослин. Крім того, у вибірці досліджуваних сортів ярої м'якої пшениці достовірних зв’язків висоти рослин з ознаками продуктивності колоса не виявлено, що не перешкоджає добору високопродуктивних рослин незалежно від їх висоти.

Сприятливим фактором для добору високопродуктивних рослин є існування у них позитивних сильних зв’язків маси зерна з колоса з кількістю колосків в колосі (r = 0,83); маси стебла з масою полови з колоса
(r = 0,77), масою колоса (r = 0,83) та кількістю зерен в колосі (r = 0,80).

У низькорослих сортів ярої м'якої пшениці відмічена сильна кореляція
(r = 0,71) між урожайністю і висотою рослин та середньої сили між урожайністю і довжиною верхнього (r = 0,68) і нижнього (r = 0,34) міжвузлів'я, що ускладнює добір високопродуктивних короткостеблових форм;

Зв’язок середньої сили урожайності з масою рослин (r = 0,45), стебла
(r = 0,46), полови з колоса (r = 0,36), колоса (r = 0,41), зерна з колоса (r = 0,35); кількістю зерен в колосі (r = 0,58); масою 1000 зерен (r = 0,47), є позитивним фактом в доборі високопродуктивних рослин за даними ознаками.