Задорожня О.М. Ефективність схрещування баранів м\'ясної породи олібс з матками дніпропетровського типу асканійської м\'ясо-вовнової породи

Краткое содержание

Дослідження ефективності схрещування маток дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи з баранами породи олібс проведені в племінному репродукторі “Шаролезька вівця” Новомосковского району Дніпропетровської області (реєстраційний номер в Племінному реєстрі – АА № 001303) за період 2000–2004 рр.

Об’єктом досліджень були барани-плідники і вівцематки дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи, барани-плідники породи олібс канадської селекції та помісний молодняк, який отриманий від схрещування вихідних порід.

Експериментальна робота виконувалася за схемою (рис. 1).

Для проведення науково-виробничого досліду в 2002 було сформовано дві групи маток дніпропетровського типу асканійської м’ясо-вовнової породи аналогів за віком, живій масі, настригу вовни в кількості 300 голів кожна.

Запліднення маток проводили методом штучного осіменіння. Статеву активність баранів-плідників визначали за об’ємом еякуляту, активністю сперміїв, а також їх концентрації.

Відтворювальну здатність маток встановлювали за заплідненістю, плодючістю, кількістю живих ягнят та збереженістю молодняку до відлучення на 100 маток, які окотилися.

Вивчення росту та розвитку чистопородних і помісних овець в залежності від статі здійснювали на підставі періодичних зважувань 30 баранців та ярочок при народженні, у віці 1, 2, 3, 4, 6, 8 і 12 місяців та розрахунку абсолютних, середньодобових та відносних (за формулою Броді) приростів живої маси. При зважуванні у ярок бралися основні проміри та розраховувалися індекси тілобудови.

М’ясну продуктивність вивчали шляхом контрольного забою баранців по 3 голови з кожної групи в 4-, 6- і 12-місячному віці (за методикою ВІТа, 1978). Для визначення м’ясних якостей встановлювали ґатунковий, морфологічний та хімічний склад туш. Амінокислотний склад м’яса піддослідних груп овець визначали за методом іоннообмінної рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот Т 339.

Визначення вмісту токсичних елементів в м’ясі дослідних овець проводили в Дніпропетровському державному проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів та якості продукції.

Гістологічні дослідження найдовшого м’яза спини (m. langisimus dorsi) проводили за методичними вказівками (М., ВАСГНІЛ, 1974) шляхом підрахунку кількості м’язових волокон на 1 мм² поперечного розрізу м’яза з визначенням їх діаметру.            

Вовнову продуктивність дослідних овець вивчали за результатами індивідуального бонітування і стриження згідно “Інструкції з бонітування овець” (2003) та в лабораторних умовах. Динаміку росту вовни враховували шляхом вимірювання висоти штапелю на боці при народженні, в 4 і 14 місяців.

Настриг немитої вовни визначали індивідуально шляхом зважування рун на вагах з точністю до 0,1 кг, вихід митої – за процентним відношенням маси чистої вовни до маси немитої вовни.

Дослідження фізичних та технологічних властивостей вовни проводили в лабораторії кафедри технології виробництва та переробки продуктів тваринництва Дніпропетровського державного аграрного університету згідно методик ВІТу (1958, 1985).

Кількість вовнового жиру визначали методом екстрагування зразків з використанням апарату Сокслета, солей поту – відстоюванням зразків знежиреної вовни в дистильованій воді.

Вивчення гістологічної будови шкіри проводили згідно методик                   Н.А. Діомідової, Є.П. Панфілової, Є.С. Сусліної (1961) та Г.Д. Каци (2000) за зразками, взятими шляхом біопсії у 3 тварин кожної групи.

Гематологічні показники вивчали за зразками крові, які брались у дослідних овець у віці 5 діб, 4 та 12 місяців. В крові визначали: еритроцити і лейкоцити – підрахунком в камері Горяєва; гемоглобін – гемоглобін-ціанідним методом            (за Л.М. Піменовою та Г.В. Дервізом); загальний білок – рефрактометричним методом; білкові фракції – нефелометричним методом; кольоровий показник – розрахунковим методом; загальний кальцій – в реакції з кальційарсеназо Ш; неорганічний фосфор – за методом УФ-детекції фосфор-молібдатного комплексу, резервну лужність – дифузійним методом (за І.П. Кондрахіним).

Економічну ефективність схрещування маток дніпропетровського типу з баранами породи олібс встановлювали за результатами отриманих коштів від реалізації продукції чистопородних і помісних тварин з урахуванням затрат на утримання та виробництво продукції.

Обчислення популяційно-генетичних параметрів виконувалось за загальноприйнятими методиками М.О. Плохинського (1969) та Є.К. Меркур’євої (1970). Розрахунки проводили за допомогою персонального комп’ютера IBM PC за комплексними програмами математичного і статистичного розрахунку – Statistica, Excel.