ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Характерною особливістю сучасного етапу розвитку аграрного сектора економіки України є затяжна та загрозлива криза, що виявляється у дестабілізації аграрного виробництва, поглибленні диспропорцій, спаді виробництва, значній кількості низькорентабельних і збиткових підприємств, звуженні ринків продовольства та зростанні споживчих цін. Зміни в аграрному секторі економіки та земельних відносинах, реформування власності в агропромисловому комплексі супроводжуються негативними наслідками, які є підґрунтям, умовами та чинниками, що значною мірою детермінують вчинення корисливих злочинів у цій сфері. Систематичний характер набули розкрадання майна з використанням службового становища, інші злочини, вчинені у процесі розподілу майнових і земельних паїв, зловживання, пов’язані з незаконним використанням та реалізацією сільськогосподарської техніки, нецільове використання бюджетних та позабюджетних коштів, недостачі та розкрадання грошових коштів і матеріальних цінностей.
Злочинність у сфері економічної діяльності взагалі та в аграрному секторі економіки зокрема за своєю специфікою статистично відображається в результатах діяльності правоохоронних органів щодо протидії цьому антисуспільному явищу. Згідно зі статистичними даними Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, у 2000 р. на території України в аграрному секторі економіки виявлено 5959 злочинів. Наступними роками кількість виявлених злочинів мала тенденцію до збільшення в період з 2000–2002 рр. та поступового зменшення до 2006 р. У 2001 р. в аграрному секторі економіки було виявлено 5939 злочинів. 2002 та 2003 рр. характеризувалися найбільшою кількістю виявлених злочинів, відповідно 6327 та 6253. Наступними роками спостерігалася тенденція до зменшення кількості зареєстрованих злочинів: 5382 – у 2004 р., 4329 –2005 р., 3594 – 2006 р. Оцінюючи наведені показники, слід мати на увазі, що злочини у сфері економічної діяльності, під впливом зміни умов господарювання та ринкової кон’юнктури, а також інших чинників, характеризуються постійною зміною способів та форм протиправної діяльності, що зумовлює складність виявлення цієї категорії та їх високу латентність. Зважаючи на це, ситуацію, що пов’язана із суттєвим зменшенням кількості виявлених злочинів в аграрному секторі економіки, слід розцінити як наслідок зниження активності правоохоронних органів у цій галузі господарства.
Дослідження у цьому напрямі свідчать про те, що правоохоронні органи недостатньо володіють методикою та науково обґрунтованими рекомендаціями з організації і здійснення профілактики злочинів та інших правопорушень в аграрному секторі економіки.
Відсутність у юридичній науці прикладних розробок проблеми запобігання злочинам в аграрному секторі економіки, науково обґрунтованих рекомендацій, навчальної та методичної літератури з цих питань обмежує можливість правоохоронних органів у проведенні ефективної протидії злочинності в аграрному секторі економіки.
Проблеми протидії економічній злочинності та корисливим злочинам, учинених в аграрному секторі економіки, зокрема, вплив процесів приватизації, індустріалізації, управління, урбанізації, міграції на вчинення злочинів в аграрному секторі економіки та інші аспекти аграрного сектора розглядаються в роботах Ю.М. Антоняна, У.М. Бабаєва, Ю.Д. Блувштейна, В.В. Бабурина, С.Н. Баліної, Ю.В. Бауліна, А.І. Берлача, В.Т. Білоуса, П.Т. Геги, І.А. Гельфанда, А.П. Гетьмана, В.В. Голіни, К.К. Горяінова, О.М. Джужі, А.Ф. Зелінського, О.Г. Кальмана, І.І. Карпеця, В.В. Коваленка, Я.Ю. Кондратьєва, М.Й. Коржанського, О.Г. Кулика, О.М. Литвака, Є.В. Марценка, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, В.І. Осадчого, М.І. Панова, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Д. Сущенка, В.Я. Тація, В.П. Тихого, П.Л. Фріса, Ю.С. Шемшученка, С.С. Яценка та інших вчених.
Проте, незважаючи на теоретичну та практичну значимість наукових робіт з цієї проблеми, комплексного дослідження питань запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки не проведено, або вивчалися лише окремі положення.
Аналіз кримінального законодавства, наукових джерел, статистичних матеріалів, судово-слідчої практики дає підстави стверджувати, що на сучасному етапі вирішення проблеми запобігання корисливим злочинам, учинюваним в аграрному секторі економіки держави, потребує якісно нових підходів до розуміння всіх аспектів корисливої злочинності.
Указані обставини визначили вибір теми дисертаційного дослідження, її теоретичну та практичну значимість.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційного дослідження узгоджується з Комплексною програмою профілактики злочинності на 2001–2005 pp., затвердженою Указом Президента України від 25 грудня 2000 р. № 1376, та Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007–2009 pp., затвердженою Кабінетом Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1767. Дисертація виконана відповідно до пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень МВС України, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ України на період 2001–2009 pp. (наказ МВС України від 05 липня 2004 р. № 755), планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ України на 2002–2006 рр.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є проведення комплексного кримінологічного і кримінально-правового аналізу корисливих злочинів, що вчиняються в аграрному секторі економіки, з визначенням чинників, що впливають на їх поширення, та розробка на основі цього науково обґрунтованих заходів, спрямованих на запобігання корисливим злочинам, учиненим в аграрному секторі економіки України.
З огляду на поставлену мету, визначені такі основні завдання:
;
– визначити зміст та співвідношення понять “агропромисловий комплекс” та “аграрний сектор”;
злочинності в аграрному секторі економіки України, зокрема її стан і тенденції розвитку;
корисливих злочинів, учинених в аграрному секторі економіки;
злочини в аграрному секторі економіки, особливо їх криміногенні властивості та якості;
– запропонувати основні напрями та заходи запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України;
– розробити проект комплексного цільового плану запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які виникають у зв’язку із вчиненням корисливих злочинів в аграрному секторі економіки України та застосуванням запобіжних заходів щодо них.
Предмет дослідження – система загальних, спеціальних та індивідуальних заходів запобігання корисливим злочинам в агарному секторі економіки України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є основні положення теорії пізнання.
Історико-правовий метод використано при дослідженні історичних етапів виникнення корисливої злочинності в сільському господарстві та еволюції нормативно-правової бази, що регулює відносини у сфері охорони аграрного сектора економіки України.
Логіко-семантичний метод використано з метою розмежування понять і термінів, зокрема “агропромисловий комплекс” та “аграрний сектор”, при аналізі змісту кримінологічних категорій “запобігання злочинам” та “профілактика злочинності” тощо.
Порівняльно-правовий метод застосовано при аналізі чинного національного законодавства та законодавства інших країн щодо запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України.
Використання статистичного методу дозволило дисертанту оцінити кількісні та якісні показники стану корисливої злочинності в аграрному секторі економіки України в сучасний період.
Дисертантом вивчались також окремі наукові праці, присвячені загальним проблемам кримінального права, кримінології, теорії держави та права.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України, інші нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, чинне кримінальне законодавство, накази та інструкції галузевих міністерств України, які регулюють відносини в аграрному секторі економіки.
Емпіричною базою дослідження є результати вивчення матеріалів 440 кримінальних справ про корисливі злочини, вчинені в аграрному секторі економіки; узагальнені дані опитування 496 працівників Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) МВС України, а також статистичні відомості Департаменту інформаційних технологій МВС України щодо кількості зареєстрованих злочинів корисливої спрямованості, виявлених на підприємствах, в установах, організаціях сільського господарства в регіонах України за 2000–2006 рр.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших в Україні комплексним дослідженням проблем запобігання корисливим злочинам, що вчиняються в аграрному секторі економіки України у сучасних умовах. У роботі сформульовано низку нових теоретичних наукових положень та висновків, основними з яких є такі:
уперше:
– на основі результатів аналізу теоретичних підходів та нормативно-правових актів сформульовано авторське визначення поняття “аграрний сектор економіки”;
– обґрунтовано залежність стану і тенденцій розвитку корисливої злочинності в агарному секторі економіки України та соціально-економічної ситуації у країні;
– запропоновано внести зміни до ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України “Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем” і ст. 185 КК України “Крадіжка” та доповнити КК України ст. 364-1 “Бездіяльність службової особи”;
– розроблено проект Комплексного цільового плану запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України на період 2007–2009 рр.;
дістали подальшого розвитку:
– визначення ознак та кримінологічної типології осіб, які вчиняють злочини в аграрному секторі економіки;
– систематизація чинників організаційно-управлінського та правового характеру, що зумовлюють та сприяють вчиненню злочинів в аграрному секторі економіки;
– пропозиції щодо практичної реалізації загальносоціальних, спеціально-кримінологічних та індивідуальних заходів запобігання злочинам в аграрному секторі економіки України;
удосконалено:
– класифікацію кримінологічних детермінант вчинення корисливих злочинів, учинених в аграрному секторі економіки;
– формулювання принципів кримінологічного запобігання корисливим злочинам в аграрному секторі економіки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження дозволило сформулювати та висвітлити низку важливих положень, пов’язаних з визначенням правових основ та організаційних засад методологічного та науково-методичного забезпечення діяльності щодо запобігання корисливій злочинності в аграрному секторі економіки. Зокрема, сформульовані положення, висновки, рекомендації та пропозиції використовуються:
– у законотворчому процесі – сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного кримінального законодавства (акт впровадження у законотворчу діяльність від 20 квітня 2005 р. № 276);
– у практичній діяльності – для вдосконалення профілактичної та слідчої діяльності з протидії корисливим злочинам в аграрному секторі економіки України (акт впровадження в практичну діяльність від 24 лютого 2006 р. № 6/7-869 “Про використання результатів наукового дослідження вчених Київського національного університету внутрішніх справ при підготовці проекту “Комплексної програми підтримки розвитку українського села на 2006–2010 роки” на виконання окремого доручення Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2005 р. № 68254/1-05);
– у навчальному процесі при викладанні курсу “Кримінологія” та споріднених спецкурсів, при підготовці підручників, навчальних та методичних посібників, а також при проведенні занять з підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників ДСБЕЗ, дізнання, слідчих (акт впровадження у навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 16 січня 2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Теоретичні висновки і результати дисертаційного дослідження отримані на основі особистих досліджень автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дослідження обговорені й схвалені на засіданні кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Київського національного університету внутрішніх справ. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на:
– міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції” (м. Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 27–28 березня 2003 р.);
– науково-практичній конференції “Проблеми забезпечення законності у сфері земельних та аграрних правовідносин” (м. Львів, Львівський державний університет внутрішніх справ, 19–20 травня 2006 p.);
– науково-теоретичній конференції, присвяченій Дню науки (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 19–20 травня 2006 p.);
– науково-практичній конференції “Проблеми національної та міжнародної безпеки” (м. Київ, Київський національний університет внутрішніх справ, 27 квітня 2007 p.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження дістали відображення у навчальному посібнику “Кримінологія” (у співавторстві – 0,6 д.а.) та семи наукових публікаціях, з яких три опубліковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, чотири – у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура дисертації зумовлена предметом, метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів (перший і третій розділи складаються з двох підрозділів, другий розділ містить три підрозділи), висновків, списку використаних джерел (260 найменувань) та п’яти додатків. Повний обсяг дисертації становить 248 сторінки, із яких основний текст –191 сторінки, список використаних джерел – 24 сторінки, додатків – 33 сторінок.
| 
