Жолуденко О.В. Створення скоростиглого селекційно-цінного матеріалу картоплі

Краткое содержание

СУЧАСНИЙ СТАН СЕЛЕКЦІЇ КАРТОПЛІ НА  СКОРОСТИГЛІСТЬ

(огляд літератури)

На основі узагальнення висвітлених в науковій літературі даних розкриті: особливості скоростиглих форм картоплі, принципи підбору батьківських пар в селекції на скоростиглість, методи діагностики і добору ранньостиглих форм.

Проведений аналіз можливості створення ранньостиглих сортів в поєднанні з високими показниками урожайності та крохмалистості, стійкості проти фітофторозу та інших ознак.

 

УМОВИ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана в лабораторії селекції Інституту картоплярства УААН протягом 1998- 2001рр. Земельний масив, де проводили польові досліди, знаходиться в зоні Полісся і характеризується дерновопідзолистими супіщаними і легкосуглинистими ґрунтами.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень різнились як між собою, так і по відношенню до середньої багаторічної, але були сприятливими для росту і розвитку картоплі.

В якості батьківських форм використали вітчизняні і зарубіжні сорти та гібриди міжвидового походження.

Батьківські форми для вивчення і схрещування, а також сорти, занесені до Реєстру сортів рослин України, вирощували в полі селекційної сівозміни по 40 кущів. Гібридне насіння одержували в результаті схрещування на рослинах батьківського розсадника.

Сіянці вирощували польовою культурою по 100 генотипів кожної комбінації. Бульбові покоління для вивчення висаджували по 5 кущів кожного генотипу з площею живлення 70х28 см в порівнянні з батьківськими формами і сортами-стандартами.

Протягом вегетаційного періоду проводили облік ураження рослин вірусними хворобами (в %) та фітофторозом (подекадно, починаючи з появи симптомів хвороби, за 9-бальною шкалою), фенологічні спостереження та опис нащадків за морфологічними ознаками.

Для визначення скоростиглості провели пробні підкопки на 60-й день після садіння по 2 кущі кожного генотипу. До ранніх відносили такі, що давали товарний урожай на рівні раннього стандарту, а також ті, які мали період від садіння до відмирання бадилля не вище 100 днів; до середньоранніх – такі, що давали урожай товарних бульб на рівні середньораннього сорту-стандарту, а також такі, що мали період від садіння до відмирання бадилля 101-115 днів.

  Обробку отриманих експериментальних даних провели методом варіаційної статистики (Доспехов Б.А., 1973; Молостов А.С., 1965). Відібрані генотипи вивчали  відповідно зі схемою селекційного процесу.

ОСОБЛИВОСТІ СКОРОСТИГЛИХ СОРТІВ КАРТОПЛІ, ВНЕСЕНИХ ДО РЕЄСТРУ СОРТІВ РОСЛИН УКРАЇНИ ТА НЕОБХІДНІСТЬ СТВОРЕННЯ НОВОГО СЕЛЕКЦІЙНОГО МАТЕРІАЛУ І СОРТІВ

Наведено результати вивчення 27 сортів української селекції та 21 сорту – зарубіжної. В кожній з груп виділяються сорти як з високими показниками основних ознак, так і  низькими, про що свідчить їх варіювання (табл.1).

Високу врожайність як в ранні строки збирання, так і в кінці вегетації забезпечували ранньостиглі сорти Пролісок, Повінь, Серпанок, Зов, Чернігівська рання, Rosara, Karlena,Vineta. Інші сорти цієї групи були менш урожайними. Підвищеним і високим вмістом крохмалю відзначались сорти Кобза (17,2%), Повінь, Зов, Молодіжна (14,2-16,2%), Symfonia, Karlena, Collete (15,3-16,7%). Інші сорти мали недостатній або низький вміст крохмалю.  

За стійкістю проти фітофторозу листків ранньостиглі вітчизняні та зарубіжні сорти відрізняються невисокими показниками. Вищу стійкість мали Кобза, Поран, Чернігівська рання, Серпанок, Koruna, Ricea, Vineta,Karlena,Licaria.

За стійкістю проти фітофторозу бульб вітчизняні і зарубіжні сорти відрізнялись також невисокими показниками. Вищу стійкість проти хвороби мали сорти Молодіжна, Чернігівська рання, Косень 95, Поран.

Середньоранні сорти мали нижчі показники за врожайністю товарних бульб в ранні строки збирання, ніж ранньостиглі. Тільки сорт Невська за цією ознакою не поступається раннім сортам. Найвищу врожайність бульб в кінці вегетації мали сорти Водограй, Доброчин, Малич, Пост 86, Дубравка, Поліська 96, Мавка, Alwara, Argos, Solara, Karin, Obelix.