Жулай Особливості білково- мінерального складу меду та біохімічне обгрунтування комплексної кормової добавки для бджіл

Краткое содержание

Досліди проведені в лабораторії кафедри біохімії та біотехнології Національного аграрного університету, на дослідній пасіці кафедри технології виробництва продукції бджільництва НАУ та на пасіці с.- г. підприємства “Світанок” (Кагарлицький р-он Київської обл.) у 1997 - 2000 рр.

В процесі дослідження були вивчені особливості азотового та мінерального складу сортів меду, найбільш характерних для України. Зразки меду відбирали у Київській, Полтавській, Черкаській та Дніпропетровській областях. Крім того, був досліджений цукровий мед.

 Вміст загального білка в меді визначали за методикою, розробленою за участю автора в лабораторії кафедри біохімії та біотехнології факультету ветеринарної медицини НАУ.

Вміст загального азоту визначали за методом К’єльдаля.

Вміст вільних амінокислот визначали на аналізаторі ААА-339М (Чехословаччина), за методом, розробленим інженером кафедри біохімії та біотехнології О.Л.Новаком.

Вміст в меді заліза, марганцю, міді, натрію, калію, цинку, кальцію, кобальту, кадмію та свинцю визначали методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладі  АAS-30 (Німеччина). Вміст фосфору визначали за методом Фіске-Субарроу. Вміст сірки - за методом С.Макарова у модифікації В.Гавриловой (Ермаков А.И. и др., 1972). Вміст хлору в меді визначали на біохімічному аналізаторі Microlab-200 (Нідерланди).

Показник рН меду вуглеводних кормів визначали на іономірі И-130.2М.

Наважки різних речовин готували на вагах ВЛР-200 та ВЛКТ-500.

Оптичну густину в дослідах по визначенню вмісту в меді загального білка, фосфору та сірки визначали на фотоелектроколориметрі КФК-2.

Дані про хімічний склад сухого знежиреного молока були одержані у лабораторії Технологічного інституту молока та м’яса (м. Київ).

Вміст золи у буряковому цукрі визначали на кондуктометрі КЛБ-1.

Створення кормової добавки, на основі одержаних даних, проводилось у лабораторії кафедри біохімії та біотехнології НАУ під керівництвом акад. Мельничука Д.О.

Випробування одержаної добавки проводили за існуючою методикою на одновікових бджолах у садках, а також на бджолиних сім’ях (Sylvester H., 1979; Riderer T., Baxter J., 1980; Кузьмина Э.В., Титов В.Ф., 1986). Піддослідні бджоли знаходились у термостаті при температурі 35°С та відносній вологості 92%.

Піддослідним бджолам щодня давали по 2 мл відповідного корму.

Всього було проведено чотири досліди, у кожному з яких було задіяно 5 груп - 2 контрольні та 3 дослідні. Всі групи включали по 3 кліточки з 50-ма бджолами у кожній.