ЖУРАВЕЛЬ АННА ВАСИЛІВНА ІНТЕРВІЗІЯ ЯК ЗАСІБ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ДО ПОБУДОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет і об’єкт дослідження. Сформульовано наукову новизну та практичну значущість результатів дисертаційної роботи, наведено методи і методики дослідження, а також відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів у практику.
У першому розділі «Теоретичний аналіз стану дослідженості проблеми підготовки психолога до консультативної роботи як складової його психологічної готовності до побудови професійної кар’єри» представлено теоретичний аналіз феномену професійної кар’єри, охарактеризовано консультативну роботу психолога у контексті його професійної діяльності, проаналізовано досвід підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри у вищих навчальних закладах та психотерапевтичних школах, представлено теоретичне обґрунтування доцільності застосування інтервізії як засобу підготовки майбутніх психологів до побудови професійної кар’єри.
За результатами теоретичного аналізу існуючих підходів до розуміння сутності професійної кар’єри зроблено висновок, що дослідження процесу підготовки студентів-психологів до побудови професійної кар’єри доцільно здійснювати у межах організаційно-психологічного підходу. Тобто професійну кар’єру розглядають як процес реалізації особистістю власних здібностей в умовах професійної діяльності, як індивідуальну траєкторію людини у професійній діяльності з метою посадового зростання. Цей підхід дозволяє визначити «психологічне наповнення» професійної кар’єри особистості, ті психологічні чинники, що формують особистісний потенціал суб’єкта здійснення професійної кар’єри.
Проаналізовано сутність, мету, завдання та зміст психологічного консультування як окремої галузі психологічної практики і як складового компоненту будь-якого з напрямків роботи психолога.
Консультативна робота психолога трактується як процес взаємодії між професійно компетентним консультантом і клієнтом, орієнтований на научання і особистісне зростання останнього, в ході якого консультант за допомогою адекватних методів і засобів прагне сприяти клієнту дізнатися більше про себе самого, навчитися пов’язувати ці знання зі своїми цілями, щоб досягти більш повного і гармонійного «буття-у-світі». Визначено, що основними компонентами ефективної роботи психолога-консультанта є його особистісні риси і якості, знання теорії та володіння техніками психологічного консультування, практика і приналежність до професійної спільноти.
З’ясовано, що одним із ключових чинників підготовки студентів до майбутньої професійної кар’єри є психологічна готовність до її побудови, тобто сукупність психологічних якостей, необхідних студентам для ефективної професійної діяльності і кар’єрного зростання.
Психологічна готовність студентів-психологів до консультативної діяльності свідчить про сформованість у них особистісних якостей і професійних умінь, що є необхідними не лише для надання консультативних послуг, а й для ефективної професійної діяльності у цілому та успішної побудови професійної кар’єри. Ці особистісні якості та вміння (наприклад, системність та аналітичність мислення, комунікативні уміння, здатність до самоуправління та рефлексії, стресостійкість, цілеспрямованість і уміння вирішувати нестандартні завдання тощо) відображають інтелектуальну, вольову, організаційно-ділову, комунікативну та емоційну сфери особистості і належать до психологічних чинників мікрорівня, що впливають на розвиток професійної кар’єри особистості. Такий висновок випливає з концепції поліваріативної кар’єри (за Д. Халлом і Ф. Мірвісом); аналізу чинників успішного здійснення професійної кар’єри (О. Бондарчук, Т. Зайцева, Л. Карамушка, О. Креденцер, Є. Могільовкін, А. Поплавська, О. Філь); наукових поглядів на сутність психологічного консультування та роль особистісних рис і професійних умінь у кар’єрному успіху працівника (С. Васьківська, П. Горностай, В. Меновщиков, В. Панок К. Роджерс).
Узагальнено наукові підходи до розгляду поняття «інтервізія», охарактеризовано мету, завдання та функції інтервізії.
Запропоновано інтервізію трактувати як засіб професійно-особистісного зростання і метод кооперативного навчання, у ході якого надається професійна підтримка колегам у їх робочих, актуальних на даний момент, труднощах, створюються сприятливі умови для пошуку власних стратегій побудови професійної кар’єри і здійснюється профілактика професійного застою та емоційного вигорання практикуючих спеціалістів.
У другому розділі «Психодіагностика сформованості готовності майбутніх психологів до консультативної роботи як складової їх психологічної готовності до побудови професійної кар’єри (констатувальний експеримент)» обґрунтовано програму емпіричного дослідження, наведено характеристику досліджуваних груп, здійснено аналіз результатів, отриманих у ході емпіричного дослідження.