ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ СФЕРИ ПОСЛУГ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
“ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ”

На правах рукопису

Остафійчук Ярослав Васильович

УДК 338.46 : 338.242.4

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ
РОЗВИТКОМ СФЕРИ ПОСЛУГ

08.00.03 – економіка та управління національним господарством

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук

Науковий консультант:
Куценко Віра Іванівна,
доктор економічних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень .......................................................................... 4
Вступ ................................................................................................................. 5
Розділ 1. Теоретичні засади управління сферою послуг у контексті концепції сталого розвитку .......................................................................... 16
1.1. Категоріальна визначеність сфери послуг як об’єкта управління ....... 16
1.2. Підходи до класифікації послуг .............................................................. 37
1.3. Вплив сфери послуг на якість життя та сталий розвиток суспільства 53
1.4. Теоретичні засади управління сферою послуг з позиції інституційного підходу .............................................................................................................. 73
Висновки до розділу 1 ..................................................................................... 91

Розділ 2. Методологічні підходи до формування системи управління сферою послуг ................................................................................................. 95
2.1. Закономірності, чинники розвитку та принципи управління сферою послуг у постіндустріальній економіці .......................................................... 95
2.2. Форми та методи державного регулювання розвитку сфери послуг ... 115
2.3. Сучасні концепції управління сферою послуг на різних рівнях національного господарства ............................................................................ 129
2.4. Інтеграційні форми організації сервісної діяльності ............................. 148
Висновки до розділу 2 ...................................................................................... 162

Розділ 3. Трансформаційні особливості розвитку сфери послуг в Україні та її регіонах ...................................................................................... 165
3.1. Основні тенденції сервісизації національної економіки ...................... 165
3.2. Регіональні пропорції розвитку сфери послуг ........................................ 181
3.3. Здобутки та прорахунки державної політики щодо забезпечення населення послугами ….....…………….........................……………………. 198
Висновки до розділу 3 ...................................................................................... 217

Розділ 4. Концептуальні засади управління розвитком сфери послуг у контексті її впливу на якість життєдіяльності населення 220
4.1. Особливості політики усталення розвитку сфери послуг як чинника підвищення добробуту населення .................................................................. 220
4.2. Програмно-цільовий підхід до вирішення проблеми підвищення доступності базових послуг ............................................................................ 236
4.3. Концептуальні основи та пріоритетні напрями інституціалізації ринку послуг .................................................................................................... 258
4.4. Теоретико-методологічні та практичні підходи до формування багаторівневої системи обслуговування населення ...................................... 279
Висновки до розділу 4 ..................................................................................... 295

Розділ 5. Удосконалення механізмів управління сталим розвитком сфери послуг ................................................................................................... 298
5.1. Стимулювання зростання конкурентоздатності організацій сфери послуг на основі кластерного підходу ........................................................... 298
5.2. Формування механізмів узгодження економічних і соціальних інтересів у сфері послуг .................................................................................. 330
5.3. Шляхи вдосконалення ціннісних орієнтирів сталого розвитку ............ 357
Висновки до розділу 5 ...................................................................................... 369
Висновки ......................................................................................................... 371
Список використаних джерел .................................................................... 378
Додатки ............................................................................................................ 413

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АПЗ ― амбулаторно-поліклінічний заклад;
БНГ ― баланс народного господарства;
ВНЗ ― вищий навчальний заклад;
ДМС ― добровільне медичне страхування;
ДНЗ ― дошкільний начальний заклад;
ЕО ― екологічна освіта;
ЗНЗ ― загальноосвітній навчальний заклад;
МОП ― Міжнародна організація праці;
ННО ― некомерційна недержавна організація;
ОЗ ― охорона здоров’я;
ОЕСР ― Організація економічного співробітництва та розвитку;
ОМС ― обов’язкове медичне страхування;
ОСП ― об’єкт соціального призначення;
ОСР ― освіта в інтересах сталого розвитку;
СНР ― система національних рахунків.

ВСТУП

Актуальність теми. Головною стратегічною метою реформування України є вихід на траєкторію сталого розвитку зі зростанням добробуту та якості життя всіх верств населення. Досягнення цієї мети потребує ефективного управління сферою послуг, що обумовлено її важливою суспільною роллю. По-перше, частина послуг є суспільними благами, які, формуючи людський і соціальний капітал, визначають перспективи розвитку окремої особистості та країни загалом. Ринкові трансформації (з їх як позитивними, так і негативними наслідками) обумовлюють необхідність модернізації ресурсної бази та механізмів гарантованого забезпечення населення такими послугами. По-друге, нинішній етап глобальних постіндустріальних трансформацій супроводжується зміною структури виробництва та його софтизацією. Широкий спектр бізнес-послуг, проникаючи в реальний сектор економіки, сприяє дифузії знань, поширенню інновацій, підвищенню продуктивності праці, а отже, і загальної ефективності та конкурентоспроможності. По-третє, у рамках досягнення цілей Порядку денного на ХХІ століття функцією сфери послуг є подолання бар’єрів на шляху до соціального залучення населення і водночас забезпечення імплементації в суспільство ідеології сталого розвитку. Важливим управлінським завданням є створення інституційно-організаційного середовища функціонування так званої освіти для сталого розвитку, екологічного виховання й екологічної культури. Існуюча система управління сферою послуг не дає змоги адекватно реагувати на такі глобальні тенденції, що є суттєвою перешкодою на шляху до сталого розвитку України.
Окреслені питання постійно перебувають у центрі уваги світової та вітчизняної наукової спільноти. Вагомий внесок у вивчення процесів постіндустріальної трансформації суспільства зробили такі відомі зарубіжні вчені, як Белл Д., Гелбрейт Дж., Іноземцев В., Кастельс М., Ростоу У. та інші. Теоретико-методологічні засади функціонування сфери та ринку послуг у суспільному секторі економіки розкриваються в роботах Жильцова Є., Масгрейва Р., Якобсона Л. Питання підвищення ролі послуг у накопиченні та відтворенні людського капіталу знайшли відображення у працях Богині Д., Грішнової О., Заяць Т., Куценко В., Лібанової Е., Рутгайзера В., Семів Л. Проблеми організації надання соціальних послуг у контексті дослідження соціальної сфери та соціальної інфраструктури розглядають Алимов О., Важенін С., Долішній М., Євсєєва О., Кочерга О., Куценко В., Новіков В., Саєнко Ю. та інші.
Ґрунтовні дослідження проблем управління складними суспільними системами здійснили такі науковці, як Алимов О., Бистряков І., Гальчинський А., Геєць В., Данилишин Б., Курдюмов С., Микитенко В., Пилипів В., Пригожин І., Степаненко А., Хвесик М., Хлобистов Є., Чухно А. Окремі теоретичні та практичні аспекти управління сферою послуг розглядаються в роботах Крамченка Р., Марченко В., Мельник А., Черниш О., Хорєвої Л., Шопенка В. (методи та механізми державного регулювання), Мальської М. (управління процесами формування та розвитку просторових систем послуг), Іщенка О., Оболенської Т. (маркетинговий механізм управління), Захаріна С., Співак Л., Чубакової О., Янковської Л. та інших.
Проте аналіз літературних джерел дає підстави стверджувати, що проблема управління сферою послуг у контексті реалізації стратегічного завдання виходу України на траєкторію сталого розвитку досліджена недостатньо. Існує потреба розроблення наукових засад управління її просторовим розвитком із погляду стимулювання економіки та поліпшення середовища життєдіяльності на території локалізації; удосконалення інституційного регулювання, а також механізму гармонізації інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, громадськості й держави на ринку послуг тощо. Необхідність поглибленого дослідження зазначених проблем обумовила вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідних робіт Державної установи “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України”, а саме темами ІІ-1-11(1) “Формування стратегічного потенціалу сталого розвитку України” (номер держреєстрації 0111U000324), де автором обґрунтовано роль соціальних послуг у формуванні соціогуманітарного потенціалу, ІІІ-2-11(3) “Оцінка суспільних проблем сталого розвитку територій” (номер держреєстрації 0111U000326), у межах якої здобувачем визначено функції сфери послуг у забезпеченні сталого розвитку, методичні підходи до інтегральної оцінки рівня розвитку сфери соціальних послуг, концептуальні основи та пріоритетні напрями інституалізації ринку послуг; Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема темами: III-7-06(90) “Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (номер держреєстрації 0106U005191 (39), де дисертантом удосконалено наукові підходи до оцінки стратегічного потенціалу соціальної сфери регіонів України, обґрунтовано шляхи підвищення ефективності його розвитку; ІІІ-3-05(87) “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номер держреєстрації 0106U005193 (39), в якій здобувачем досліджено трансформації освітньої сфери в контексті створення інноваційно-технологічної бази сталого розвитку національної економіки; ІІІ-6-05(89) “Теоретико-методологічні засади вдосконалення механізмів функціонування соціальної сфери регіонів України” (номер держреєстрації 0106U005195 (39), де автором розкрито організаційно-економічний механізм функціонування сфери послуг у контексті регіоналізації національної економіки, досліджено процеси становлення ринку соціальних послуг, узагальнено основні недоліки та здобутки державної соціальної політики, визначено принципи й пріоритети, а також орієнтири перспективного розвитку сфери послуг; ІІ-1-07(91) “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку України” (номер держреєстрації 0107U004762), у рамках якої дисертантом досліджено механізм регулювання розвитку інноваційного потенціалу освітньої сфери, обґрунтовано шляхи його оптимізації, оцінено результативність інноваційної політики у сфері послуг, визначено напрями її вдосконалення;
ІІІ-12-09(97) “Просторовий розвиток продуктивних сил України та удосконалення їх системної організації” (номер держреєстрації 0108U009959), де автором визначено теоретико-методологічні засади просторового розвитку освітньої складової сфери послуг; ІІІ-14-09(99) “Формування сучасного соціального капіталу України” (номер держреєстрації 0108U009958), у межах якої дисертантом виділено складові організаційно-економічного механізму формування соціального капіталу в освітній сфері, визначено сутність і структуру освітнього комплексу регіону, обґрунтовано концептуальні напрями його інноваційного розвитку;
ІІІ-18-10(103) “Державне регулювання соціально-економічного розвитку України та її регіонів в умовах фінансово-економічної нестабільності” (номер держреєстрації 0109U006450), в якій здобувачем обґрунтовано підходи до державного регулювання розвитку сфери соціальних послуг на різних рівнях.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення теоретико-методологічних засад і науково обґрунтованих рекомендацій щодо формування системи управління сталим розвитком сфери послуг відповідно до цільових орієнтирів здійснення реформ і стратегічних пріоритетів розбудови національної економіки. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
― визначити теоретичні основи функціонування сфери послуг у контексті сучасної парадигми сталого розвитку для обґрунтованого вибору складових елементів системи управління;
― сформулювати наукові засади становлення інституційного середовища економічної діяльності та на цій основі розробити базову інституційно-ринкову модель управління сталим розвитком сфери послуг;
― виявити глобальні тенденції, чинники та закономірності сервісизації економіки, з урахуванням яких систематизувати й уточнити принципи управління сферою послуг;
― визначити підходи до державного регулювання процесів виробництва, розподілу та споживання послуг у змішаній соціально орієнтованій економіці для методологічного забезпечення розроблення рекомендацій з модернізації механізмів обслуговування населення;
― здійснити оцінку методології основних підходів до управління сферою послуг, визначити методи й інструменти, адекватні реалізації функцій щодо підвищення якості життя, забезпечення сталого розвитку України та її територій;
― з’ясувати особливості та детермінанти процесів постіндустріальної трансформації економіки України, виявити ключові проблеми державного регулювання розвитку сфери послуг;
― обґрунтувати напрями підвищення доступності для населення базових соціальних послуг;
― розробити й аргументувати підходи до вдосконалення механізмів управління просторовими системами послуг з погляду посилення їх стимулюючого впливу на динаміку відтворення територіальних соціально-економічних систем;
― запропонувати механізм узгодження економічних інтересів на ринку послуг, прийнятний для практичного впровадження в систему управління вітчизняною сферою послуг;
― обґрунтувати підходи до управління сферою послуг у контексті забезпечення становлення в суспільстві ціннісних орієнтирів сталого розвитку.
Об’єктом дослідження є процеси управління сферою послуг на різних рівнях національного господарства в контексті сучасної парадигми сталого розвитку.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні та прикладні засади формування системи управління сталим розвитком сфери послуг.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення сучасної економічної теорії, теорій складних систем, людського та соціального капіталу, суспільних благ і суспільного вибору, інституціональної та неоінституціональної теорій, концепції провідних шкіл економічної науки з проблем управління національною економікою, регіональної економіки, сталого розвитку. Для вирішення окреслених у дисертаційній роботі завдань використовувались такі методи: абстрактно-логічний, включаючи прийоми аналізу та синтезу, індукції та дедукції, узагальнення ― для здійснення огляду літератури, уточнення сутності основних понять і категорій, дослідження вітчизняного та зарубіжного досвіду, обґрунтування й перевірки робочих гіпотез; системно-еволюційний ― для визначення тенденцій і закономірностей сервісизації економіки, принципів управління сферою послуг; кореляційно-регресійний аналіз ― для дослідження впливу чинників зовнішнього середовища на сферу послуг, взаємозв’язку між рівнем її розвитку та якістю життєдіяльності населення; кластерний та індексний економіко-статистичний аналіз, групування ― для оцінки масштабів диференціації територій країни за рівнем розвитку сфери послуг; нормативний метод та економіко-математичне моделювання ― для прогнозування базових показників стану сфери послуг; інституціональний аналіз ― для обґрунтування напрямів інституалізації ринку послуг; графічний і картографічний ― для унаочнення одержаних результатів.
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти та статистичні матеріали Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства освіти і науки України, Державної служби статистики України, обласних державних адміністрацій, Світового банку, Євростату та інші.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі викладено авторські підходи до вирішення актуальної наукової проблеми ― розроблення теоретико-методологічних засад і наукового обґрунтування рекомендацій щодо формування системи управління сталим розвитком сфери послуг. Найважливішими результатами, що характеризуються новизною, є такі наукові положення:
вперше:
― наведено наукове трактування поняття сталий розвиток сфери послуг як таку динамiку цiєї системи, за якої пiд впливом внутрiшнiх i зовнiшнiх чинникiв не порушуються рацiональнi комбiнацiї мiж її основними елементами, що обумовлює iнтегровану здатнiсть виконувати функцiї з обслуговування i стимулювання господарської дiяльностi, формування якісного середовища життєдіяльності населення та людського капіталу, а також становлення екологоорієнтованих морально-етичних норм соціуму, включаючи домiнантнi стереотипи господарської поведiнки, згідно з ідеологією сталого розвитку;
― обґрунтовано теоретико-методологічні засади управління розвитком сфери послуг на основі кластерного підходу, що здійснюється шляхом державного регулювання та стимулювання процесів формування сервiсопiдтримуючих кластерiв як точок зростання господарського комплексу та якості життя в регіоні локалізації, зокрема сутність і структуру кластера, напрями його впливу на територіальні соціально-економічні системи та методику реалiзацiї адресних програм пiдтримки суб’єктiв кластера з урахуванням стадій їх життєвого циклу. Це дає змогу розробити практичні рекомендації щодо реалізації кластерних стратегій, виходячи з пріоритетів сталого розвитку конкретної території;
― розроблено методологічні підходи до узгодження на ринку послуг інтересів виробників і споживачів, влади, бізнесу та громадськості з використанням економічного медiaторства, котре розглядається як iнновацiйний управлiнський механiзм запобiгання виникненню та позасудового врегулювання вже iснуючих проблемних ситуацiй. Визначено його організаційні форми, принципи й інструментарій, можливості застосування в діяльності органів державного управління та методику оцінки ефективності, що є підґрунтям для коректної імплементації медiaторства у правовий простір України;
удосконалено:
– понятійний апарат дослідження процесів управління сферою послуг, а саме уточнено категорії сфера послуг, сфера соціальних послуг, соціальна сфера та обґрунтовано їх співвідношення на основі критерію спрямованості результатів діяльності на задоволення першочергових потреб населення, необхідних для відтворення соціуму;
– концептуальну iнституцiйно-ринкову модель управлiння сталим розвитком сфери послуг, що орієнтована на посилення її інституційної стійкості, соціогуманітарної спрямованості й адаптивності до потреб цільових груп споживачів шляхом інтегрованого поєднання ринкового механізму та державного регулювання із застосуванням економічних, адміністративних, соціально-психологічних методів, в якій, на відміну від наявних, важливе місце відведено інституту узгодження суспільних інтересів на ринку послуг, що розширює спектр інноваційних інструментів впливу на суб’єктів господарювання;
– методологічні засади використання маркетингу для управління сферою послуг, котрі, порівняно з класичною теорією просування товарів, базуються на поєднанні інструментарію соціально-етичного та регіонального маркетингу з метою управління просторовими системами послуг на мезорівні. Їхня сутність полягає у визначенні споживчих потреб певної території, що розглядається як ринок послуг зі своїми просторовими межами, і стимулюванні суб’єктів господарювання до забезпечення їх задоволення з урахуванням стратегічних цілей сталого розвитку території і стандартів соціальної відповідальності бізнесу;
– підходи до державного регулювання діяльності некомерційних недержавних організацій у сфері послуг, які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на принципі вторинності державних послуг щодо громадських та передбачають стимулювання підприємницької активності, що відповідає місії організації. Це дало можливість розробити рекомендації з удосконалення нормативно-правових засад функціонування некомерційних недержавних організацій в Україні;
набули подальшого розвитку:
― методичний підхід до оцінювання рівня розвитку сфери послуг із використанням інтегрального індексу, який розраховано на основі уточненої системи показників, що характеризують доступність послуг, охоплення населення обслуговуванням і його результативність. Це дало змогу здійснити рейтингування і виділити типові групи регіонів України, узагальнити їхні проблеми та виявити основні недоліки існуючих механізмів управління сферою послуг;
– напрями формування iнституцiйного середовища сфери послуг шляхом природного розвитку та культивування нових iнститутiв, визначення таким чином інституційного базису, адекватного особливостям господарювання, культурним традиціям і цінностям;
– шляхи підвищення доступності соціальних послуг для населення на базі програмного управління розвитком об’єктів соціального призначення, що, на відміну від існуючих, передбачають концентрацію бюджетних ресурсів для потреб модернізації інфраструктури базового рівня обслуговування, формування передумов для залучення на паритетних засадах коштів територіальних громад і водночас розширення ринкових та квазіринкових механізмів обслуговування;
– концептуальні засади становлення в суспільстві ціннісних орієнтирів сталого розвитку за посередництва сфери послуг, зокрема шляхом формування системи освіти в інтересах сталого розвитку як засобу імплементації нового світогляду взаємовідносин людини та природи, включаючи господарську діяльність. На цій основі обґрунтовано сукупність заходів щодо організаційно-економічного та правового забезпечення управління процесами впровадження освіти в інтересах сталого розвитку в національну освітню систему.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретико-методологічні розробки дисертаційної роботи доведені до рівня методичних і практичних рекомендацій, які можуть бути використані в діяльності органів державної влади різних рівнів, науково-дослідних та освітніх установ економічного профілю. Теоретичні положення, висновки та пропозиції, зокрема підходи до дослідження функцій сфери послуг у забезпеченні сталого розвитку, методика інтегральної оцінки рівня розвитку сфери соціальних послуг, концептуальні основи та пріоритетні напрями інституалізації ринку послуг, використані Державною установою “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України” (довідка № 01-11/286 від 26.11.2012 р.).
Результати дослідження щодо вдосконалення організаційно-економічного механізму сфери послуг у контексті регіоналізації національної економіки, державного регулювання просторового розвитку сфери соціальних послуг знайшли застосування в Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України (довідка № 01-11/255 від 29.12.2011 р.).
Розробки здобувача з проблем удосконалення механізмів надання соціальних послуг, розрахунки потреби в об’єктах соціального призначення та пропозиції стосовно шляхів їх збереження і розвитку застосовано Комітетом з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України (довідка № 04–35/12-228853 від 05.12.2012 р.); пропозиції щодо формування механізмів управління сервісною діяльністю на основі маркетингу ― Головним управлінням з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу виконавчого органу Київської міської ради – Київської міської державної адміністрації при розробленні Концепції приймаючого міста (довідка № 084-10/950 від 15.06.2012 р.); аналітичні матеріали стосовно оцінки тенденцій розвитку сфери послуг та їх впливу на структуру зайнятості і спеціалізацію господарського комплексу ― Комунальною організацією “Інститут Генерального плану м. Києва” при розробленні розділу “Основні напрями соціально-економічного розвитку” проекту Генерального плану м. Києва (довідка № 01-2232 від 26.11.2012 р.).
Матеріали дисертаційної роботи знайшли практичне використання у процесі розроблення Державним підприємством “Український державний науково-дослідний інститут проектування міст “Діпромісто” імені Ю. М. Білоконя” Схем планування території Автономної Республіки Крим, Житомирської та Луганської областей (довідка № 5-2447 від 28.11.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною працею, в якій викладено авторські ідеї та розробки щодо формування системи управління сталим розвитком сфери послуг. Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті положення, які отримані особисто здобувачем. Робота не містить матеріалів кандидатської дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження апробовано на 12 науково-практичних конференціях і круглих столах різного рівня, зокрема: VII Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності” (м. Сімферополь, 16–20 вересня 2003 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України”, науково-практичній конференції “Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в західному регіоні України” (м. Львів–Моршин, 1–2 грудня 2005 р.), Міжнародному форумі молодих учених “Ринкова трансформація економіки постсоціалістичних країн” (м. Харків, 19–20 травня 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Перспективи та пріоритети розвитку економіки України” (м. Луцьк, 26–27 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми ефективного використання та професійно-технічної підготовки кадрів промислового сектора економіки України” (м. Київ, 28–29 листопада 2007 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Конкурентоспроможність в умовах глобалізації: реалії, проблеми та перспективи” (м. Житомир, 17–18 квітня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 20 травня 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні (м. Київ, 23–24 жовтня 2008 р.), Міжнародній науковій конференції “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 20 березня 2009 р.), V Міжнародній науковій конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (м. Київ, 21–23 жовтня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Україна: Схід–Захід – проблеми сталого розвитку” (м. Донецьк, 22–23 вересня 2011 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю “Публічне управління та регіональна політика в країнах Центральної і Східної Європи” (м. Тернопіль, 22 жовтня 2012 р.).
Публікації. Основні положення, висновки та результати дисертаційного дослідження висвітлено в 49 наукових працях загальним обсягом 52,8 друк. арк., з яких 49,2 друк. арк. належить особисто автору, з них 10 монографій (1 одноосібна), 27 статей у наукових фахових виданнях, 1 ― в інших виданнях, 11 ― у матеріалах наукових конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено важливу науково-прикладну проблему ― розроблення теоретико-методологічних засад та обґрунтування рекомендацій щодо формування системи управління сталим розвитком сфери послуг відповідно до стратегічних пріоритетів розбудови національної економіки. Зокрема, у теоретичному аспекті розкрито проблемні питання та розроблено теоретичні підходи до управління сферою послуг; у методологічному ― визначено сукупність принципів, методів і моделей управління процесами виробництва, розподілу та споживання послуг; у прикладному ― запропоновано шляхи вдосконалення інструментарію управління.
На основі дослідження зроблено такі висновки:
1. Теоретико-методологічні засади сталого розвитку сфери послуг повинні базуватися на принципах гуманізації людиноцентричного розвитку соціально-економічних систем, багатосуб’єктності, керованості. Визначено, що в постіндустріальному суспільстві на сферу послуг покладається виконання функцій з обслуговування та стимулювання матеріального виробництва, формування якісного середовища життєдіяльності населення та людського капіталу, а також становлення екологоорієнтованих морально-етичних норм соціуму, включаючи домінантні стереотипи господарської поведінки. Найбільш повна їх реалізація можлива за умови врахування специфіки взаємодії між суб’єктами ринку послуг різного таксономічного рівня та застосування адекватних механізмів управління цими процесами.
2. Дослідження сфери послуг передбачає її розгляд на макросистемному рівні як підсистеми національної економіки; на мезосистемному рівні ― як цілісної системи, що являє собою сукупність видів діяльності з надання послуг інституційним одиницям усіх секторів економіки та характеризується видовою, територіальною, функціональною й інституційно-організаційними структурами; на базовому рівні ― як сукупності економічних відносин між суб’єктами господарювання та споживачами.
3. Доведено, що для забезпечення сталого розвитку сфери послуг у змішаній соціально орієнтованій економіці система управління повинна поєднувати ринковий механізм, державне регулювання та різноманітні форми узгодження суспільних інтересів. Ринок як такий має можливість виступати конкретно-історичним механізмом регулювання економічної взаємодії на основі конкуренції, свободи вибору (виробника, продукту, місця обслуговування), ціноутворення тощо. Стосовно ринку поняття регулювання передбачає формування запобіжників негативних екстерналій саморегулювання, способів узгодження з неринковими та квазіринковими механізмами організації розподілу і споживання послуг. У свою чергу державне регулювання має іманентні недоліки, які об’єктивно витікають із природи централізованих механізмів. Ефективне управління сферою послуг потребує пошуку консенсусу між двома недосконалими альтернативами ― ринком і державою, а сам консенсус визначається ефективністю інституційного узгодження їх взаємодії за участі громадськості.
4. Обґрунтовано наукові засади формування інституційного середовища сфери послуг, які передбачають упровадження нових інститутів шляхом їх природного розвитку та культивування. Установлено, що процес імплементації інститутів потребує спеціальних управлінських заходів з боку держави щодо захисту та підтримки інституційно-організаційних змін, до яких передусім належать адміністрування нових правил, моніторинг змін, інформаційний супровід, навчання новим навичкам.
5. Виявлено чинники та закономірності розвитку сфери послуг з позиції теорії еволюційної економіки. З’ясовано, що в постіндустріальних країнах її випереджальне зростання супроводжується поглибленням диференціації та персоніфікації послуг, посиленням ролі ділових (бізнес) послуг, їх дифузією в індустріальну сферу (сервісизація економіки та софтизація виробництва), ускладненням просторової організації (ексурбанізація обслуговування й аутсорсинг), “розростанням” на цій основі ринкової й інноваційної інфраструктури, що забезпечило нову якість суспільного прогресу. У перехідних економіках, зокрема в Україні, швидка деіндустріалізація без адекватних якісних сервісизаційних трансформацій призвела до негативних змін структури зайнятості на користь третинного сектору (транспорт, торгівля), декваліфікації та погіршення професійного рівня населення, втрати позицій на світових ринках технологій.
6. Обґрунтовано, що управління сферою послуг повинно базуватися на таких принципах: системності; гуманності; цілісності підходу та поєднання інтересів суб’єктів виробничих і соціальних процесів у межах наскрізної та послідовної державної політики сталого розвитку на різних адміністративних рівнях; ефективного використання ресурсів; урахування об’єктивних відмінностей територіальних утворень різного рівня і статусу та, відповідно, диференційованого підходу до формування ієрархічної мережі об’єктів сфери послуг; поляризованого (сфокусованого) розвитку; узгодження практики функціонування суб’єктів сфери послуг із потребами екологізації простору; орієнтованість на вирішення проблем екології людини, екологізацію її свідомості. Такі принципи враховують закономірності сервісизації економіки та функції послуг у реалізації концепції сталого розвитку.
7. Визначено, що механізм державного регулювання розвитку сфери послуг повинен реалізовуватися на всіх рівнях управління, при цьому специфіка території, а також особливості тих чи інших видів послуг обумовлюють необхідність використання певного набору методів і важелів, спрямованих на вдосконалення та впорядкування господарської діяльності в кожній конкретній ситуації. Пряме державне фінансування має дедалі більше заміщуватися держконтрактами, державним замовленням і конкурсами на залучення бюджетних коштів для надання послуг, зокрема соціальних. Це сприятиме підвищенню ефективності використання ресурсів і залученню до виробництва послуг нових суб’єктів господарювання, тим самим стимулюючи конкуренцію та зростання якості обслуговування.
8. Висвітлено зміст й інструментарій основних теоретико-методологічних підходів (інфраструктурного, інтеграційного, процесного, поведінкового, маркетингового) до управління сферою послуг на різних ієрархічних рівнях, виявлено їхні сильні та слабкі сторони. Обґрунтовано, що методологія інфраструктурного підходу, оперуючи нормативним методом, ефективна в цілях регулювання територіальних пропорцій зосередження інфраструктурних об’єктів відповідно до характеристик екістичної системи. Інтеграційний підхід використовується з метою консолідації обмеженого фінансового, матеріально-технічного, кадрового потенціалу суб’єктів економічної діяльності для протидії зовнішнім загрозам і зміцнення конкурентних переваг. Його слід застосовувати в управлінні процесами створення кластерних утворень, формування у сфері послуг ресурсних центрів тощо. Процесний і поведінковий підходи містять інструментарій, здебільшого призначений для управління на мікрорівні, проте низка їхніх методик і механізмів слід застосувати для формування систем управління вищого рівня, наприклад у регуляторній діяльності органів державної влади з метою організації контролю якості послуг. Для управління просторовими системами послуг на мезорівні використовується інструментарій регіонального та соціально-етичного маркетингу. Його сутність полягає у визначенні споживчих потреб (товарної ніші) певної території, котра розглядається як ринок послуг зі своїми просторовими межами, і стимулюванні суб’єктів господарювання до забезпечення їх задоволення з урахуванням стратегічних цілей сталого розвитку території та стандартів соціальної відповідальності бізнесу.
9. Виявлено, що характерними ознаками процесів сервісизації економіки України є: структурні диспропорції на користь дистрибутивних послуг; низька наукомісткість послуг; значні територіальні диспропорції, зокрема несформованість у більшості регіонів сегмента бізнес-послуг, які в постіндустріальній економіці слугують чинником конкурентоспроможності за рахунок поширення нетехнологічних інновацій, у тому числі новітніх практик управління, поліпшення взаємодії між суб’єктами господарської діяльності, софтизації виробництва. Це обумовлено низькою ефективністю чинних методів і важелів регулюючого впливу держави на зазначені процеси (щодо підтримки підприємництва, регулювання інноваційної діяльності, стимулювання розвитку депресивних територій тощо). Доведено необхідність орієнтації системи управління сферою послуг в Україні на принцип поляризованого розвитку та державного стимулювання суб’єктів сфери послуг на основі кластерного підходу.
10. Підвищення доступності для населення базових соціальних послуг потребує розбудови відповідної інфраструктури, для чого необхідною є мобілізація і концентрація суспільних ресурсів (бюджетних, корпоративних приватних) на основі програмно-цільового підходу. Обґрунтовано доцільність розроблення державної програми модернізації та розвитку об’єктів соціального призначення, розраховано прогнозну потребу в потужностях деяких видів таких об’єктів для регіонів України, визначено пріоритетні завдання та заходи програми, що передбачають розширення практики застосування конкурсів щодо реалізації інфраструктурних проектів на засадах паритетної участі держави, регіональної влади та місцевих громад.
11. Визначено, що стратегічним напрямом трансформації вітчизняної сфери послуг є поступове перетворення суспільного сектору з безпосереднього виробника на замовника послуг шляхом передачі частини виробничих функцій комерційному та недержавному некомерційному секторам із використанням різноманітних квазіринкових управлінських механізмів. У цьому контексті обґрунтовано методологічні підходи до державного регулювання діяльності некомерційних недержавних організацій у сфері послуг, які враховують принцип вторинності державних послуг щодо громадських і зорієнтовані на розширення присутності таких організацій на ринку послуг. На цій основі розроблено практичні рекомендації з удосконалення нормативно-правових засад функціонування некомерційних недержавних організацій в Україні.
12. З’ясовано, що реакцією на динамічне зростання ролі послуг у забезпеченні сталого розвитку суспільства, з одного боку, та поглиблення дефіциту бюджету на соціальні потреби ― з іншого, має стати формування багаторівневих систем обслуговування населення. Доведено доцільність використання такого підходу для реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, де базовий рівень повинна становити бюджетна медицина, яка включає профілактичні й санітарно-епідеміологічні заходи; перший рівень ― охоплювати програми обов’язкового медичного страхування, що надаються всім громадянам за посередництва спеціальних фондів; послуги програм другого та вищих рівнів для різних категорій населення оплачуються за страхові кошти, на умовах співплатежів у момент одержання медичної допомоги або шляхом добровільного медичного страхування.
13. Установлено, що ефективним інструментом впливу на процеси відтворення просторових систем послуг і територіальних соціально-економічних систем загалом є формування та розвиток сервiсопідтримуючих кластерів як точок росту господарського комплексу і якості життя в регіоні локалізації. Визначено сутність і структуру такого кластера, пріоритетні напрями державної кластерної політики. Науково обґрунтовано необхідність застосування прямого державного регулювання та стимулювання на початкових етапах розвитку кластера. У цьому контексті запропоновано методологічні підходи до реалізації адресних програм підтримки суб’єктів господарювання сфери послуг у рамках кластерних утворень, виходячи з оцінки рівня їхнього розвитку та стадії життєвого циклу.
14. Розроблено методологічні підходи й обґрунтовано доцільність використання для узгодження інтересів на ринку послуг економічного медiаторства, яке шляхом цілеспрямованого позасудового втручання в передбачуване або вже існуюче протистояння економічних агентів здатне послабити протиборство та підготувати умови для прийняття рішень, що дозволять зняти суперечності. Установлено, що економічне медiаторство повинно базуватися на принципах рівності сторін, нейтральності посередника, добровільності, конфіденційності, етапності процедури. Його розвиток в Україні потребує створення нормативно-правових засад медiаторської діяльності; цілеспрямованого інформування суспільства про сфери застосування та переваги порівняно з судовим розглядом; підготовки кваліфікованих фахівців (медiаторів); упровадження інструментарію медiаторства в діяльність органів державної влади.
15. Визначено, що функцією сфери послуг є забезпечення становлення в суспільстві ціннісних орієнтирів сталого розвитку. Це реалізується шляхом надання загальнодоступних суспільних благ і привнесення в них екологоорієнтованого змісту. За теоретико-методологічне підґрунтя для управління такими процесами слід взяти сучасні концепції так званої освіти для сталого розвитку, екологічної культури, тривекторної моделі системи охорони здоров’я, сільського зеленого туризму. Запропонована в дисертації сукупність завдань щодо створення організаційно-правових умов упровадження освіти для сталого розвитку в національну освітню систему має практичне значення та вказує на першочергову необхідність розроблення національного плану дій, механізму координації (національної платформи) під егідою державних органів влади й формування відповідної інфраструктури на регіональному рівні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агабабьян Э. М. Экономические основы воспроизводства нематериальных благ при социализме / Э. М. Агабабьян ; АН СССР. Ин-т экономики. ― М.: Наука, 1983. ― 272 с.
2. Акимов Д. И. Социальный маркетинг : [монография] / Д. И. Акимов. ― К.: Наукова думка, 2008. ― 144 c.
3. Анализ возможностей создания системы добровольного медико-социального страхования / [С. В. Шишкин, Л. Д. Попович, Е. Г. Потапчик и др.]. ― М.: ИЭПП, 2003. ― 69 с.
4. Антология экономической классики. ― М.: Эконом, 1993.
Т. 2. ― 1993. –– 486 с.
5. Арженовский С. Индикаторный анализ развития системы высшего образования / С. Арженовский // Высшее образование в России. — 1999. — № 5. — С. 16–23.
6. Артемьев В. Что такое Intranet? [Электронный ресурс] / В. Артемьев // CITForum. ― Режим доступу: http://citforum.ru/internet/ iinet97/9.shtml.
7. Арутюнян Л. А. Социалистический образ жизни. Методологические проблемы социалистического изучения / Л. А. Арутюнян. ― Ереван: Изд-во Ереванского ун-та, 1980. ― 164 с.
8. Арутюнян Р. Р. Розвиток інтеграційних процесів у діяльності банків та страховий компаній : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.08 “Гроші, фінанси і кредит” / Р. Р. Арутюнян. — О., 2007. — 20 с.
9. Асаул А. Концептуальная значимость ассортиментной политики в интерактивном управлении / А. Асаул, В. Грахов // Маркетинг. — 2004. — № 6 (79). — С. 35–40.
10. Асаул Н. Л. Строительный кластер — новая региональная производственная система / Н. Л. Асаул // Экономика строительства. — 2004. — № 6. — С. 16–25.
11. Аузан В. От Госплана до наших дней [Электронный ресурс] / В. Аузан, Т. Гурова // Интернет-журнал Эксперт ― Режим доступа к журналу : http://www.opec.ru/library/ article.asp?c_no=19&d_no=511.
12. Балаева О. Н. Сфера услуг в мировой экономике: тенденции развития / О. Н. Балаева // Мировая экономика и международные отношения. ― 2007. ― № 3. ― С. 23–29.
13. Башмачникова Е. В. Управление функционированием и развитием сферы услуг региона: методологические и методические аспекты : дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.05 / Елена Валентиновна Башмачникова. ― Тольятти, 2005. ― 415 с.
14. Беквит Г. Продавая незримое: руководство по современному маркетингу услуг / Г. Беквит; [пер. с англ.]. ― М.: Альпина-Бизнес, 2004. ― 272 с.
15. Белінська О. В. Медіація ― альтернативне вирішення спорів / О. В. Белінська // Вісник Вищої ради юстиції. ― 2011. ― № 1 (5). ― С. 158–173.
16. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования / Д. Белл ; [пер. с англ. В.Л. Иноземцев]. ― М.: Academia, 1999. ― 787 с.
17. Белокурова Е. Воздействие организаций “третьего сектора” на становление либеральной модели социальной политики в России / Е. Белокурова // Мировая экономика и международные отношения. ― 1998. ― № 10. ― С. 41–45.
18. Бестужев-Лада И. В. Прогнозное обоснование социальных нововведений / И. В. Бестужев-Лада. — М.: Наука, 1993. — 233 с.
19. Бєлєвцова Я. С. Механізм підвищення якості соціальних послуг на рівні місцевих органів влади : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : 25.00.02 “Механізми державного управління” / Я. С. Бєлєвцова. ― Харків., 2011. ― 20 с.
20. Благов Ю. Е. Генезис концепции корпоративной социальной ответственности / Ю. Е. Благов // Вестник Санкт-Петербургского ун-та. Сер.: Менеджмент. ― 2007. ― № 2. ― С. 3–24.
21. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. ― М.: Дело Лтд., 1994. ― 720 с.
22. Бобков В. Н. Уровень жизни и социальное неравенство в современном российском обществе / В. Н. Бобков // Уровень жизни населения регионов России. — 2006. — № 4. — С. 5–14.
23. Бородіна О. Соціальні інновації в системі сільського розвитку: концептуальні підходи / О. Бородіна // Економіка України. ― 2010. ― №. 9. ― С. 68–77.
24. Бугаков В. П. Особенности маркетинга услуг / В. П. Бугаков // Маркетинг в России и за рубежом. ― 1998. ― №1. ― С. 106–112.
25. Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів : ДБН В.2.2.-4.-97 ― [Чинний від 1998-01-01]. ― Офіц. вид. ― К.: Держкоммістобудування, 1998. ― 29 с. –– (Державні будівельні норми України).
26. Буряк П. Ю. Теоретико-методологічні основи інтеграційних процесів у сфері підприємництва : автореф. дис. д-ра екон. наук: 08.06.01 “Економіка, організація і управління підприємствами” / П. Ю. Буряк; НАН України; Інститут регіональних досліджень. — Л., 2003. — 40 с.
27. Бутырнин А. Я. Интеграция и диверсификация ― базовые стратегии развития корпораций / А. Я. Бутырнин // Страховое дело. ― 2005. ― № 4. ― С. 52–56.
28. Быстряков И. К. Современные проблемы управления развитием переходных обществ: теоретико-методологическое эссе / И. К. Быстряков // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право. ― 2004. ― № 3–4. ― С. 4–79.
29. Бюджет України 2010 : [стат. зб.] / [відпов. за випуск О. П. Жак]. ― К: Міністерство фінансів України, 2011. ― 291 с.
30. Бюджет України за 2007 рік : [стат. зб.] / [відпов. за випуск В. О. Парнюк]. ― К: Міністерство фінансів України, 2008. ― 295 с.
31. Бюджет України за 2005 рік : [стат. зб.] / [відпов. за випуск В. О. Парнюк]. ― К: Міністерство фінансів України, 2006. ― 295 с.
32. Важенин С. Г. Социальная инфраструктура народнохозяйственного комплекса / С. Г. Важенин. ― М.: Наука, 1984. ― 172 с.
33. Валова додана вартість по регіонах України за 1996–2000 роки: [стат. зб.]. ― К.: Держкомстат України, 2002. ― 78 с.
34. Валова додана вартість по регіонах України за 2001–2002 роки: [стат. зб.]. ― К., 2004. ― 64 с.
35. Васильчак С. В. Медіація як один із методів цивілізованого вирішення корпоративних конфліктів / С. В. Васильчак, Л. В. Кутас // Науковий вісник НЛТУ України. ― 2010. ― Вип. 20.14. ― С. 133–137.
36. Введення в експлуатацію об’єктів соціальної сфери та окремих виробничих потужностей в Україні за 2005–2010 роки: [стат. зб.] / [відп. за випуск Л. М. Овденко]. ― К.: Державна служба статистики України, 2011. ― 90 с.
37. Веблен Т. Теория праздного класса / Т. Веблен. — М.: Прогресс, 1984. — 367 с.
38. Виноградова M. В. Организация и планирование деятельности предприятий сферы сервиса / M. В. Виноградова, З. И. Панина. — М.: Издательско-торговая корпорация “Дашков и Ко”, 2006. — 464 с.
39. Гава Ю. В. Структура інтелектуального капіталу / Ю. В. Гава // Науково-технічна інформація. ― 2006. ― №3. ― С. 29–32.
40. Гальчинський А. Лібералізм ― еволюційні трансформації / А. Гальчинський // Економіка України. ― 2010. ― №. 6. ― С. 23–34.
41. Гальчинський А. Принципи ноогенези в контексті вчення В. Вернадського / А. Гальчинський // Економіка України. ― 2010. ― №. 5. ― С. 16–29.
42. Гантер Б. Типы потребителей: введение в психографику / Б. Гантер, А. Фернхам. — СПб.: Питер, 2001. — 300 с.
43. Гафарова К. Е. Глобальна трансформація системи соціальних послуг : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.02 “Світове господарство і міжнародні економічні відносини” / К. Е. Гафарова. ― К., 2011. ― 20 с.
44. Геєць В. Ліберально-демократичні засади: курс на модернізацію України / В. Геєць // Економіка України. ― 2010. ― № 3. ― С. 4–20.
45. Генкин Б. М. Экономика и социология труда / Б. М. Генкин. — [6-е изд. доп.]. — М.: Норма, 2006. — 448 с.
46. Голишева Є. О. Споживчий капітал промислових підприємств-інноваторів: сутність, структура та роль / Є. О. Голишева // Маркетинг і менеджмент інновацій. ― 2011. ― № 4. ― Т. ІІ. ― С. 175–180.
47. Голодец Б. М. Современная концепция социального маркетинга / Б. М. Голодец // Маркетинг в России и за рубежом. ― 2001. ― №6. ― С. 3–10.
48. Гордин В. Э. Менеджмент в сфере услуг / В. Э. Гордин, М. Д. Сущинская. ― СПб, Изд-воСП6ГУЭФ, 2005. ― 271 с.
49. Гордин В. Э. Особенности менеджмента в сфере услуг / В. Э. Гордин, М. Д. Сущинская, Л. В. Хорева // Актуальные проблемы развития сферы услуг : [cб. науч. трудов]. — Вып. 3. — СПб.: Изд-во СПбГУФЭ, 2005. — С. 6–13.
50. Гордин В. Э. Социальная политика и социальный маркетинг / В. Э. Гордин. ― СПб., 2003. ― 156 с.
51. Гранберг А. Г. Основы региональной экономики / А. Г. Гранберг / Гос. ун-т. Высш. шк. экономики. ― [2-е изд.]. ― М.: ГУ ВШЭ, 2001. ― 495 с.
52. Грицюк Т. В. Государственное регулирование экономики: теория и практика / Т. В. Грицюк. ― М.: Издательство РДЛ, 2006. ― 288 с.
53. Громадські організації в Україні : [стат. бюл.] / [відпов. за випуск І. Калачова]. ― К.: Державна служба статистики України, 2011. ― 152 с.
54. Гуманітарна сфера: питання теорії і практики : [монографія] / [Куценко В. І., Богуш Л. Г., Комарова О. А., Остафійчук Я. В.]. ― К.: Наук. світ, 2002. ― 456 с.
55. Данилишин Б. М. Сфера та ринок послуг у контексті соціальної модифікації суспільства: [монографія] / Б. М. Данилишин, В. І. Куценко, Я. В. Остафійчук. ― К.: ЗАТ “Нічлава”, 2005. ― 328 с.
56. Двадцять п’ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього. ― К.: КІМ, 2011. ― 356 с.
57. Дегтерева В. А. Стратегические приоритеты развития сферы услуг в процессе повышения качества жизни населения Российской Федерации : дис. доктора экон. наук : 08.00.05 / Виктория Анатольевна Дегтерева. ― СПб, 2010. ― 329 с.
58. Державне фінансування громадських організацій: зарубіжний досвід та рекомендації щодо впровадження в Україні : аналітична записка [Електронний ресурс] // Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. ― Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/811.
59. Диагностика и мониторинг в управлении образовательным процессом / [под. ред. Т. Ф. Есенкова]. — Ульяновск: ИПК ПРО, 2000. — 224 с.
60. Динаміка середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності [Електронний ресурс] / Державна служба статистики України. Статистична інформація. ― Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua.
61. Дідківська К. В. Актуалізація ролі соціально-етичного маркетингу в сучасний умовах господарювання / К. В. Дідківська // Актуальні проблеми економіки. ― 2009. ― № 9(99). ― С. 102–107.
62. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки: [навч. посіб. — 5-те вид.]. / Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. — К.: Знання, 2006. — 213 с.
63. Діяльність підприємств сфери послуг у 2001 році : [стат. бюл.]. ― К.: Держкомстат України, 2002. ― 105 с.
64. Діяльність підприємств сфери послуг у 2005 році : [стат. бюл.]. ― К.: Держкомстат України, 2006. ― 138 с.
65. Діяльність підприємств сфери послуг : [стат. бюл.] / [відпов. за випуск І. Калачова]. ― К.: Державна служба статистики України, 2011. ― 160 с.
66. Добронравов А. Н. Субконтрактация и аутсорсинг / А. Н. Добронравов // Финансовый менеджмент. ― 2003. ― № 3. ― С. 24–29.
67. Доклад МВФ “Обзор мировой экономики”. Глава 5 “Мировая экономика в XX веке: потрясающие достижения и серьезные проблемы” // Мировая экономика и международные отношения. ― 2001. ― № 1. ― С. 3–15.
68. Доклад о состоянии здравоохранения в мире: Финансирование систем здравоохранения. Путь к всеобщему охвату населения медико-санитарной помощью [Электронный ресурс]. ― Всемирная организация здравоохранения, 2010. ― 106 с. ― Режим доступу: http://www.who.int.
69. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей: лучшее будущее для всех. / [пер. с англ.]; ПРООН. ― М., Издательство “Весь Мир”, 2011. ― 188 с.
70. Дошкільні заклади України у 2011 році : [стат. бюл.] / [відпов. за випуск І. Калачова]. ― К.: Державна служба статистики України, 2012. ― 86 с.
71. Дубровина Н. А. Экономико-математическое моделирование финансового механизма системы обязательного медицинского страхования : дис... канд. экон. наук : 08.03.02 / Надежда Анатольевна Дубровина. ― Харьков, 1997. ― 208 с.
72. Европейская политика и практика в области сотрудничества между государством и НПО: сравнительный анализ [Электронный ресурс] // Международный центр некоммерческого права при содействии Европейского центра некоммерческого права и Филиала “Международного центра некоммерческого права” в РФ. ― М.: ICNL&ECNL, 2010. ― 44 с. ― Режим доступа: http://portal-nko.ru/biblio/_book/?id=376.
73. Европейский кодекс поведения для медиаторов [Электронный ресурс] // Медиатор. ― Режим доступа: http://mosmediator.narod.ru.
74. Егоров С. Создание интегрированных структур в высокотехнологическом комплексе / С. Егоров, С. Маринин // Экономист. ― 2004. ― № 6. ― С.29–34.
75. Егорова Л. Г. Проблемы и перспективы интеграции систем менеджмента / Л. Г. Егорова // Сертификация. ― 2004. ― №2. ― С. 12–19.
76. Економічна енциклопедія: у 3 т. / [гол. ред. Б. Д. Гаврилишин]. ― К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.
Т. 3. –– 2002. — 952 с.
77. Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України: теоретико-методологічні основи дослідження / за ред. Б. М. Данилишина. ― К.: РВПС України НАН України, 2008. ― 220 с.
78. Економічний словник-довідник / за ред. Мочерного С. В. ― К.: Феміна, 1995. ― 368 с.
79. Євдокимова І. М. Сфера послуг за сучасних умов: аналіз і прогнозування : [монографія] / І. М. Євдокимова ; Науково-дослідний економічний ін-т. ― К., 1995. ― 156 с.
80. Євсєєва О. О. Формування сучасного ринку соціальних послуг / О. О. Євсєєва // Економічний простір: [зб. наук. пр.]. ― Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. ― № 54. ― С. 50–63.
81. Єрохін С. Технологічні уклади, динаміка цивілізаційних структур та економічна перспектива України [Електронний ресурс] / C. Єрохін. — Режим доступу: http://www.soskin.info/ea/2006/1-2/20060102.html.
82. Жильцов Е. Н. Основы формирования хозяйственного механизма в сфере услуг / Е. Н. Жильцов. — М.: Издательство МГУ, 1991. — 183 с.
83. Жильцов Е. Н. Экономика общественного сектора и некомерчесских организаций : [учебн. пособ.] / Е. Н. Жильцов. ― М.: МГУ, 1995. ― 185 с.
84. Житловий фонд України у 2010 році : [стат. бюл.] / [відпов. за вип. І. В. Калачова]. ― К.: Державний комітет статистики України, 2011. ― 375 с.
85. Жук М. А. Модель согласования экономических интересов властей и бизнес-сообщества в стратегии развития региона [Электронный ресурс] / М. А. Жук // Управление экономическими системами: Электронный научный журнал. ― 2011. ― № 10. ― Режим доступа к журналу: http://уэкс.рф/uecs-34-342011/item/728-2011-10-29-05-36-50.
86. Жукова Н. Л. Выбор маркетинговой стратегии туристического предприятия с учетом факторов воздействия внешней среды на мега-, микро- и макроуровнях / Н. Л. Жукова, Н. А. Жданова // Прометей: [регион. сб. науч. тр. по экономике] / ИЭПИ НАН Украины, ДЭГИ. ― 2002. ― Вып. 2(8). ― С. 169–179.
87. Журавльова І. В. Застосування теорії нечітких множин до задач управління інтелектуальним споживчим капіталом / І. В. Журавльова // Наукові праці ДонНТУ. Серія економічна. ― 2008. ― Вип. 33–2. ― С. 126–131.
88. Загальноосвітні навчальні заклади України на початок 2010/11 навчального року : [стат. бюл.] / [відпов. за вип. І. В. Калачова]. ― К.: Державна служба статистики України, 2011. ― 100 с.
89. Зайнашева З. Г. Формирование организационно-экономического механизма сферы платных услуг в регионе : дис. ... д-ра экон. наук : 08.00.05 / Зарима Гафаровна Зайнашева. ― М., 2005. ― 339 с.
90. Захарін С. В. Маркетингові можливості залучення інвестицій у розвиток технологічних кластерів / С. В.Захарін // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: [зб. наук. пр.].― 2010. ― № 690. ― С. 593–598. ― (Серія “Логістика”).
91. Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України у 2010 році : [стат. бюл.] / [відпов. за вип. І. В. Калачова]. ― К.: Державна служба статистики України, 2011. ― 89 с.
92. Замазій О. В. Інтеграційні процеси у механізмі управління діяльністю підприємств сфери малого бізнесу / О. В. Замазій // Вісник Хмельницького національного університету. ― 2010. ― № 5. ― Т. 3. ― С. 91–94.
93. Захарова С. Кризис индустриализма и концепция социального маркетинга / С. Захарова // Социологические исследования. — 1995. — № 5 — С. 34–38.
94. Иванов Н. Н. Управление в сфере услуг (инфраструктурный подход) : дис.... д-ра экон. наук : 08.00.05 / Николай Николаевич Иванов. ― СПб, 2002. ― 302 c.
95. Изотов A. C. Социальная инфраструктура как инструмент повышения эффективности предприятия : автореф. дис. канд. экон. наук : 08.00.05 “Экономика и управление народным хозяйством” / А. С. Изотов. — СПб., 1997. — 25 с.
96. Индикаторы для образования в интересах устойчивого развития [Электронный ресурс]. ― Режим доступа: http:/www.unece.org/env/ SustainableDevelopment.
97. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В. Л. Иноземцев. — М.: Academia, 1998. — 640 с.
98. Иноземцев В. Л. На рубеже эпох. Экономические тенденции и их неэкономические следствия / В. Л. Иноземцев. — М.: Экономика, 2003. — 730 с.
99. Ищенко А. А. Использование бенчмаркинга в целевом сегменте рынка // Прометей: [регион. сб. науч. тр. по экономике] / ИЭПИ НАН Украины, ДЭГИ. — 2003. — Вып. 10. — С. 370–379.
100. Їжак О. Принцип субсидіарності ЄС і межі його застосування в Україні [Електронний ресурс] / О. Їжак // Аналітичні записки щодо проблем і подій суспільного розвитку. ― Дніпропетровськ : Національний інститут стратегічних досліджень. Регіональний філіал у Дніпропетровську. ― Режим доступу: http://www.db.niss.gov.ua/docs/polmil/185.htm.
101. Ілляшенко С. М. Сутність, структура і методичні основи оцінки інтелектуального капіталу / С. М. Ілляшенко // Економіка України. ― 2008. ― № 11. ― С. 16–26.
102. Інноваційні моделі соціальних послуг : проекти Українського фонду соціальних інвестицій / [Бризоватий Т. В. та ін. ; ред. Н. В. Кобаченко]. ― К.: Віпол, 2006. ― 320 с.
103. Інформаційне забезпечення державного та регіонального соціального управління : [монографія] / [О. Г. Осауленко, О. Ф. Новікова, Н. С. Власенко, І. В. Калачова та ін.] / НАН України. Ін-т економіки пром-сті; Держкомстат України. ― Київ; Донецьк, 2004. ― 656 с.
104. Іщенко О. А. Маркетинговий механізм управління розвитком підприємств сфери послуг : дис. … д-ра екон. наук : 08.06.01 / Олександр Анатолійович Іщенко. ― Донецьк, 2005. ― 478 с.
105. Канин В. Г. Финансирование капитальных вложений в развитие инфраструктуры / В. Г. Канин. ― М.: Финансы и статистика, 1987. ― 80 с.
106. Карпенюк О. С. Правовое регулирование посредничества при разрешении внешнеэкономических споров : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. экон. наук : спец. 12.00.03 “Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право” / Ольга Сергеевна Карпенюк. ― М., 2008. ― 22 с.
107. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс ; [пер. с англ. под науч. ред. О.И. Шкаратана]. — М.: ГУ ВШЭ, 2000. — 608 с.
108. Кендюхов О. В. Інтелектуальний капітал підприємства: методологія формування механізму управління : [монографія] / О. В. Кендюхов. ― Донецьк: ДонУЕП, 2006. ― 307 с.
109. Кирдина С. Г. X- и Y-экономики: Институциональный анализ / С. Г. Кирдина ; Ин-т экономики. ― М.: Наука, 2004. ― 256 с.
110. Кирдина С. Г. Теория институциональных матриц [Электронный ресурс] / С. Г. Кирдина // Персональный сайт. Публикации и выступления. ― Режим доступа: http://www.kirdina.ru.
111. Кириленко О. П. Фінанси / О. П. Кириленко. ― [2-е вид., перероб. і доп.]. ― Тернопіль : Економічна думка, 1998. ― 163 с.
112. Кисельова Т. Правове регулювання відносин з надання послуг медіації у зарубіжних країнах / Т. Кисельова // Право України. ― 2011. ― № 11–12. ― С. 225–236.
113. Класифікація організаційно-правових форм господарювання: ДК 002:2004. ― [Чинний від 2004-05-28]. ― К.: Держспоживстандарт України, 2004. ― 21 с. ― (Державний класифікатор України).
114. Кликич Л. М. Особенности и закономерности эволюции сферы услуг [Электронный ресурс] / Л. М. Кликич. ― Режим доступа: http://www.e-rej.ru/Articles/2005/Klikitch1.
115. Кликич Л. М. Эволюция сферы услуг: неравновесный подход / Л. М. Кликич. ― М.: Изд-во МСХА, 2004. ― 99 с.
116. Кликич Л. М. Эволюция сферы услуг: особенности, закономерности, формы государственного регулирования : дис.... д-ра экон. наук : 08.00.01 / Лилия Миннигалимовна Кликич. ― Уфа, 2005. ― 313 с.
117. Кобринский Н. Е. Экономическая кибернетика / Н. Е. Кобринский, Е. З. Майминас, А.Д. Смирнов. ― М.: Экономика, 1982. ― 408 с.
118. Колодко Гж. Від ідеології неолібералізму до нового прагматизму / Гж. Колодко // Економіка України. ― 2010. ― № 9. ― С. 7.
119. Комплексний демографічний прогноз України на період до 2050 р. [Електронний ресурс] / [за ред. чл.-кор. НАНУ, д.е.н., проф. Е. М. Лібанової]. ― К.: Український центр соціальних реформ, 2006. ― 138 с. ― (з уточн. електрон. табл.). ― Режим доступу: http://www.idss.org.ua/public.html.
120. Коротков А. В. Маркетинговые исследования / А. В. Коротков. ― М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005. ― 304 с.
121. Корсекін В. І., Хлопяк С. В. Систематизація факторів формування управління механізмом в сфері туризму на макро- та мікрорівні // Вісник ДІТБ. ― 2001. ― № 5. ― С. 137–142.
122. Косачев Ю. В. Эффективность корпоративной структуры, реализующей инновации / Ю. В. Косачев // Экономика и математические методы. ― 2001. ― № 3. ― С. 36–51.
123. Костюк В. М. Характеристика механізму правового регулювання освіти / В. М. Костюк // Митна справа. ― 2011. ― № 4(76).
Ч. 2. –– 2011. ― С. 361–367.
124. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. Анализ, планирование, внедрение, контроль / [гл. ред. В. Усманов ; пер. с англ. М. Бугаев]. — СПб.: Питер, 1998. — 887 с.
125. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер; [пер. с англ.]. ― М.: Ростинтэр, 1996. ― 704 с.
126. Кочерга А. И. Народнохозяйственный комплекс и социальные проблемы / А. И. Кочерга, А. А. Мазараки. ― М.: Мысль, 1981. ― 271 с.
127. Крамаренко В. Сфера услуг в системе общественного воспроизводства / В. Крамаренко. ― Катовице, 1989. ― 221 с.
128. Крамаренко Г. О. Організаційно-економічний механізм управління житлово-комунальним комплексом : автореф. дис. д-ра екон. наук : 08.06.01 “Економіка підприємства і організація виробництва”/ Г.О. Крамаренко. — Донецьк, 1998. — 36 с.
129. Крамченко Р. А. Форми і методи державного регулювання розвитку сфери послуг : дис.... канд. екон. наук: 08.00.03 / Крамченко Ростислав Анатолійович . ― Л., 2008. ― 221 с.
130. Краткий экономический словарь / [под ред. А. Н. Азрилияна]. — [3-е изд.]. — М.: Институт новой экономики, 2005. — 1088 с.
131. Кулибанова В. В. Маркетинг: сервисная деятельность / В. В. Кулибанова. — СПб.: Питер, 2000. — 240 с.
132. Курко М. Н. Адміністративно-правове регулювання вищої освіти в Україні : [монографія] / М. Н. Курко. ― X. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2010. ― 376 с.
133. Куценко В. І. Регіональні особливості формування ринку освітніх послуг: стан, проблеми, перспективи / В.І. Куценко, Я. В. Остафійчук // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. ― Луцьк: Вид-во “Вежа” ВДУ, 2003. ― № 12. ― С. 80–86.
134. Куценко В. І. Соціальна безпека в контексті сталого розвитку / В. І. Куценко, В. П. Удовиченко. ― Чернігів: Видавець Лозовий В.М., 2011. ― 656 с.
135. Куценко В. І. Соціальна держава (проблеми теорії, методології, практики) : монографія / В. І. Куценко, В. П. Удовиченко, Я. В. Остафійчук. ― К.: Заповіт, 2003. ― 228 с.
136. Куценко В. І. Трансформації соціальної сфери України: регіональний аспект : монографія / В. І. Куценко, Я. В. Остафійчук ; за ред. С. І. Дорогунцова. ― К.: Оріяни, 2005. ― 400 с.
137. Кязимов К.Г. Социальное партнерство: практическое пособие по созданию корпоративного ресурса знаний юридического лица [Электронная книга] / Карл Гасанович Кязимов. ― М.: ЭНАС, 2008. ― Режим доступа: http://www.litres.ru.
138. Лавлок К. Маркетинг услуг: персонал, технологии, стратегии / К. Лавлок. ― М.: Издательский дом “Вильямс”, 2005. ― 1008 с.
139. Лавров А. М. Реформирование экономики: региональные аспекты / А. М. Лавров, В. С. Сурнин. ― Кемерово: Кузбассвузиздат, 1994.
Ч.2. Региональный маркетинг и тенденции его развития. –– 1994. ― 146 с.
140. Ларионова Н. И. Институционализация рынка социальных услуг: теория, методология : дис. … доктора экономических наук : 08.00.01 / Нина Ивановна Ларионова. ― Чебоксары, 2010. ― 408 с.
141. Ларионова Н. И. Институционализация рынка социальных услуг: теория, методология : автореферат дис. доктора экономических наук: 08.00.01 “Экономическая теория”/ Н. И. Ларионова. ― Чебоксары, 2010. ― 41 с.
142. Левківський К. Освіта для сталого розвитку / К. Левківський, С. Степаненко, Н. Тимошенко // Вища школа : науково-практичне видання. ― 2007. ― № 5. ― С. 17–26.
143. Липунцов Ю. К. Управление пр