ОСОБЛИВОСТІ ГІПЕРТРОФІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАТІ, СТУПЕНЯ ОЖИРІННЯ ТА ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА М.Д. СТРАЖЕСКА”
На правах рукопису

КАСПРУК ГАЛИНА БОГДАНІВНА

УДК: 616-008-055-05652: 6161242

ОСОБЛИВОСТІ ГІПЕРТРОФІЇ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ З МЕТАБОЛІЧНИМ СИНДРОМОМ
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАТІ, СТУПЕНЯ ОЖИРІННЯ
ТА ПОРУШЕННЯ ВУГЛЕВОДНОГО ОБМІНУ

14.01.11 Кардіологія

Дисертація на здобуття вченого ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
МІТЧЕНКО Олена Іванівна
доктор медичних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.4
ВВЕДЕННЯ ....6
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..12
1.1. Уявлення про актуальність, розповсюдженість та верифікація метаболічного cиндрому...12
1.2. Гіпертрофія міокарду як фактор ризику серцево-судинних захворювань.......16
1.3. Гендерні особливості формування гіпертрофії лівого шлуночка ........18
1.4. Діагностика гіпертрофії лівого шлуночка у хворих із гіпертонічною хворобою ІІ ст. та ожирінням...21
1.5. Роль компонентів метаболічного синдрому у виникненні гіпертрофії міокарду..25
1.6. Можливості медикаментозної корекції гіпертрофії лівого шлуночка .....40
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..47
2.1. Характеристика хворих, що включені у дослідження....47
2.2. Методи дослідження..50
2.2.1. Методи інструментальних досліджень.50
2.2.2. Методи вивчення вуглеводного обміну........52
РЕЗУЛЬТАТИ ОСОБИСТИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
РОЗДІЛ 3
ВПЛИВ СТАТІ ТА МАСИ ТІЛА НА СТРУКТУРНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ МІОКАРДУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ІІ СТ. 54
3.1. Статеві особливості формування гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст..54
3.2. Вплив маси тіла на масу лівого шлуночка у пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст....68
3.3. Залежність діастолічної функції лівого шлуночка від індексу маси тіла у пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст..75
3.4. Порівняння використання двох індексів маси лівого шлуночка у пацієнтів із гіпертонічною хворобою ІІ ст. та ожирінням......77
РОЗДІЛ 4..
ВПЛИВ КОМПОНЕНТІВ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ НА МАСУ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА У ХВОРИХ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ ІІ СТ.87
4.1. Зв'язок маси міокарда лівого шлуночка із наявністю абдомінального ожиріння.....87
4.2. Вплив рівнів артеріального тиску на масу лівого шлуночка у хворих із гіпертонічною хворобою ІІ ст......................96
4.3. Залежність маси лівого шлуночка від порушень вуглеводного обміну у хворих із гіпертонічною хворобою ІІ ст..99
4.4. Зв'язок дисліпідемії із масою лівого шлуночка у хворих із гіпертонічною хворобою ІІ ст..113
4.5. Залежність маси лівого шлуночка у пацієнтів із ГХ ІІ ст. від наявності метаболічного синдрому та кількості його компонентів.121
РОЗДІЛ 5
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА МАСИ ЛІВОГО ШЛУНОЧКА ПІД ВПЛИВОМ ТЕРАПІЇ КОМБІНАЦІЄЮ ПРЕПАРАТІВ КВІНАПРИЛ ТА ГІДРОХЛОРТІАЗИД....143
5.1. Динаміка артеріального тиску за даними добового моніторування як результат лікування комбінацією препаратів квінаприл і гідрохлортіазид.......144
5.2. Динаміка показників маси та геометрії лівого шлуночка під впливом лікування комбінацією препаратів квінаприл і гідрохлортіазид ...........146
5.3. Вплив лікування комбінацією препаратів квінаприл і гідрохлортіазид на показники вуглеводного та ліпідного обмінів .....150
ЗАКЛЮЧЕННЯ...153
ВИСНОВКИ.172
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.174
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.175

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А - максимальна швидкість трансмітрального потоку в систолу передсердь
АГ - артеріальна гіпертензія
АПФ - ангіотензин-перетворюючий фермент
АТ - артеріальний тиск
ВТС - відносна товщина стінок
ГІЕ гіперінсулінемія
ГЛШ - гіпертрофія лівого шлуночка
ГТТ - глюкозотолерантний тест
ГХ - гіпертонічна хвороба
ГХЕ - гіперхолестеринемія
ДАТ - діастолічний артеріальний тиск
ДІ - добовий індекс
ДЛ - дисліпідемія
ДМАТ - добове моніторування артеріального тиску
Е - максимальна швидкість трансмітрального потоку у ранній період діастоли
ЗХ - загальний холестерин
ІР - інсулінорезистентність
ІМЛШ - індекс маси лівого шлуночка
ІМТ - індекс маси тіла
КМП кардіоміопатія
ЛП - ліве передсердя
ЛПВГ - холестерин ліпопротеїнів високої густини
ЛПНГ - холестерин ліпопротеїнів низької густини
ЛШ - лівий шлуночок
НМТ - надмірна маса тіла
ПВО - порушення вуглеводного обміну
ПГН - підвищення рівня глюкози натще
ППТ - площа поверхні тіла
ПТГ - порушення толерантності до глюкози
РААС - ренін - ангіотензин - альдостеронова система
CАC - симпатоадреналова система
САТ - систолічний артеріальний тиск
ССЗ - серцево-судинні захворюваня
СН - серцева недостатність
ТГ - тригліцериди
ФВ - фракція викиду
ЦД - цукровий діабет

ВВЕДЕННЯ

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання (ССЗ) знаходяться на першому місці серед причин смертності в Україні (Коваленко В.М., 2007; Сіренко Ю.М., 2008). Важливу роль у їх виникненні відіграють негативні надбання прогресу”: гіподинамія, збільшення калорійності харчових продуктів, хронічний стрес. Ці фактори викликають неухильний ріст артеріальної гіпертензії (АГ), ожиріння, дисліпідемії та цукрового діабету (ЦД) (Zimmet P., 2006; Мітченко О.І., 2005). Із 1988 року за пропозицією G. Reaven даний кластер патологічних станів прийнято називати синдромом Х, синдромом інсулінорезистентності (ІР), або метаболічним синдромом (МС). Основна ідея створення концепції МС полягає у визначенні популяції пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком, у яких проведення профілактичних заходів щодо модифікації способу життя та використання адекватних лікарських засобів можуть значно покращити показники здоров’я та попередити виникнення і прогресування атеросклеротичного ураження судин та ЦД 2 типу, які, в свою чергу, нерозривно пов’язані із підвищенням захворюваності і смертності в популяції (Mancia G., 2007). Основою формування МС є ІР, яка запускає каскад метаболічних порушень і призводить до появи тяжких серцево-судинних ускладнень: інфаркту міокарда, мозкового інсульту та серцевої недостатності (СН) (Reaven G., 2004; Eckel R.H., 2005). У багатьох випадках ініціюючим моментом виникнення ІР слугує надлишкова маса тіла. За даними Фремінгемського дослідження вірогідність розвитку всієї серцево-судинної патології у осіб з ожирінням на 50 % більша, ніж у осіб з нормальною масою тіла (Rutter M.K., 2004). Встановлено, що у пацієнтів із АГ та ожирінням ризик розвитку ІХС підвищений в 2-3 рази, а ризик інсульту в 7 разів. У пацієнтів з ожирінням збільшується серцевий викид за рахунок росту ударного об’єму, що призводить до розвитку гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) та діастолічної, а у подальшому систолічної дисфункції ЛШ і розвитку СН на фоні збільшеного об’єму циркулюючої крові (Vasan R.S., 2003, Leoncini G., 2005). Доведено, що ГЛШ має більш суттєве значення як фактор ризику, ніж рівень артеріального тиску (АТ), отриманий як при добовому моніторуванні, так і при офісному вимірюванні (Benjamin E.J., 1999). При наявності ГЛШ у хворих із однаковим рівнем АТ смертність зростає у 4 рази (Wilson P.W., 2002). Ступінь ГЛШ визначається віком, статтю, расою, масою тіла, типом та ступенем ожиріння, рівнем інсулінемії, іншими метаболічними та гуморальними порушеннями, рівнем АТ, тривалістю захворювання на АГ та генетичними факторами (Cuspidi C., 2007; Grandi A.M., 2006; Шляхто Е.В., 2002). Метааналіз 11 досліджень продемонстрував, що розповсюдженість ГЛШ в популяції гіпертензивних пацієнтів може коливатися від 14% до 44% (Foppa M., 2006). Такі великі розбіжності даних про розповсюдженість ГЛШ багато у чому можуть бути пов’язані із використанням різної індексації маси лівого шлуночка (МЛШ). За даними клінічних досліджень було запропоновано багато різних підходів до обчислення величин індексу МЛШ (ІМЛШ) як з урахуванням статі пацієнта, так і без цього. Як наслідок, існує можливість отримати неоднозначні висновки про наявність ГЛШ у одного й того ж хворого (Ковальова О.М., 2005). В клінічній практиці широко використовується ІМЛШ як відношення МЛШ до площі поверхні тіла (ППТ). Проте у 1992 році G. de Simone запропонував індексацію МЛШ до росту у степені алометричного відношення 2,7 (ріст 2,7) для оцінки МЛШ у пацієнтів із відхиленнями у будові або масі тіла (алометрією), яку було рекомендовано Американським ехокардіографічним товариством у 2005 році для використання у пацієнтів із ожирінням. Однак, остаточно не вирішене питання про можливість оптимізувати за допомогою даної індексації МЛШ виявлення контингенту хворих високого серцево-судинного ризику.

Зв'язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Національному науковому центрі Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України згідно плану науково-дослідної роботи відділу дисліпідемій і є частиною загальної теми відділу ”Вивчити особливості формування та лікування хворих дисліпідеміями при різних клінічних варіантах метаболічного синдрому” (№ держреєстрації 0105U000784). Здобувач є співвиконавцем теми.

Мета і завдання дослідження. На підставі комплексного обстеження хворих із артеріальною гіпертензією виявити особливості гіпертрофії лівого шлуночка на тлі метаболічного синдрому в залежності від статі, ступеня ожиріння та порушення вуглеводного та ліпідного обмінів, а також оцінити нові підходи до її реєстрації та можливості контролю за регресом.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання:
1. Виявити наявність гендерних особливостей та впливу ступеня ожиріння на формування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом.
2. Дослідити особливості гіпертрофії лівого шлуночка в залежності від ступеня порушень вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом.
3. Дослідити доцільність використання індексації МЛШ до росту2,7 для виявлення гіпертрофії лівого шлуночка у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом .
4. Проаналізувати можливість контролю за регресом гіпертрофії лівого шлуночка у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом на тлі ефективного антигіпертензивного лікування за допомогою стандартної методики та індексації МЛШ до росту2,7.
Об’єкт дослідження: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, артеріальна гіпертензія 1 та 2 ступеня на тлі метаболічного синдрому згідно критеріїв ATP - III 2001 p. та IDF 2005 р.
Предмет дослідження: Антропометричні виміри, біохімічні показники вуглеводного та ліпідного обмінів, дані ехокардіографічного дослідження лівого шлуночка та добового моніторування АТ.
Методи дослідження: Для оцінки величини маси лівого шлуночка та її індексів у хворих із гіпертонічною хворобою ІІ ст. в залежності від антропометричних та біохімічних вимірів використовували загальноклінічні методи дослідження, ехокардіографію, офісне вимірювання АТ та добове моніторування АТ, визначали в крові імунореактивний інсулін у ранішній час натще та проводили навантажувальний глюкозотолерантний тест.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведено порівняння виявлення гіпертрофії лівого шлуночка при використанні двох методів індексації маси лівого шлуночка у пацієнтів із АГ та МС: як відношення МЛШ до площі поверхні тіла та як відношення МЛШ до росту2,7. Доведено, що при використанні гендерних норм та індексації МЛШ до росту2,7 оптимізується виявлення контингенту хворих із високим кардіоваскулярним ризиком.
Виявлені гендерні особливості зазначених ехокардіологічних порушень: у чоловіків ГЛШ виявляється у більш молодому віці та переважає ексцентричний тип, у жінок ГЛШ виявляється переважно у віці старше 50 років та переважає більш несприятливий тип, а саме концентрична ГЛШ.
Досліджено зв'язок порушень вуглеводного обміну із величиною маси лівого шлуночка та зареєстровано достовірно більші показники МЛШ та її індексів у пацієнтів із порушенням вуглеводного обміну у порівнянні із пацієнтами із артеріальною гіпертензією без їх виявлення.
Вперше доведена можливість контролю за регресом ГЛШ у пацієнтів із МС під впливом лікування комбінацією препаратів квінаприлу та гідрохлортіазиду за допомогою стандартної методики та індексації МЛШ до росту2,7, доведена перевага останньої. Продемонстрована метаболічна нейтральність даної комбінації, що є важливим у пацієнтів із метаболічними порушеннями.

Практичне значення отриманих результатів. Проведено порівняльне дослідження використання індексації маси лівого шлуночка до площі поверхні тіла та до росту2,7 у пацієнтів із АГ та ожирінням. Обґрунтована доцільність використання індексації маси лівого шлуночка до росту2,7 у пацієнтів із надлишковою масою тіла з метою більш коректного виявлення гіпертрофії лівого шлуночка у хворих з множинними факторами, тобто у хворих високого серцево-судинного ризику. Доведено, що використання фіксованої комбінації препаратів квінаприлу та гідрохлортіазиду сприяє регресу ГЛШ поряд із високою антигіпертензивною активністю та метаболічною нейтральністю, а застосування індексації МЛШ до росту2,7 у порівнянні із індексацією МЛШ до площі поверхні тіла дозволяє більш точно контролювати регрес ГЛШ і наявність залишкової гіпертрофії після лікування.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дослідження впроваджені в практику роботи відділення дисліпідемій, артеріальної гіпертензії та поліклінічного відділення Національного наукового центру Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана особисто автором на базі Національного наукового центру Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України. Самостійно виконувався патентно-інформаційний пошук, опрацювання методики дослідження, підбір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, проведення ехокардіографічного обстеження, добового моніторування артеріального тиску з обробкою та аналізом запису. Дисертантом здійснювалось спостереження хворих, а саме обстеження та контроль призначеної терапії. Самостійно створена база даних на персональному комп’ютері, проведена статистична обробка та узагальнення. Мета, завдання дослідження, висновки та практичні рекомендації сформульовані дисертантом разом з науковим керівником. Особисто написані всі розділи дисертаційної роботи, оформлені таблиці, написані і підготовлені статті до друку. Здобувач приймала активну участь у представленні результатів роботи в матеріалах конференцій та доповідях. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи заслухані на розширеному засіданні апробаційної ради Національного наукового центру Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска” АМН України 27 грудня 2007 р. Матеріали дисертаційної роботи представлені у вигляді доповідей та друкованих робіт на Українській науково-практичній конференції Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії (Київ, 2006 р.), на Міжнародному форумі Кардіологія вчора, сьогодні, завтра (Київ, 2006 р.), на 16 Європейському конгресі з артеріальної гіпертензії (Мадрид, 2006 р.), на пленумі Первинна та вторинна профілактика серцево-судинних та мозкових порушень (Київ, 2006 р.), на науково-практичній конференції з міжнародною участю Метаболічний синдром в практиці кардіолога (Харків, 2006 р.), на 17 Європейському конгресі з артеріальної гіпертензії (Мілан, 2007 р.), на 76-му Європейському конгресі з атеросклерозу (Хельсінкі, 2007 р.), на VIII Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2007 р.), на науково-практичній конференції Метаболічний синдром в практиці терапевта (Харків, 2008 р.), на об’єднаному 18 Європейському та 22 Міжнародному конгресі з артеріальної гіпертензії (Берлін, 2008 р.), на науково-практичній конференції Профілактика та лікування артеріальної гіпертензії в Україні (Київ, 2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових праць, серед них 4 статті (3 - у журналах, що рекомендовані ВАК України та 10 тезисів доповідей у матеріалах наукових конгресів, з’їздів та науково-практичних конференцій, із них 4 у міжнародних збірниках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі комплексного вивчення клінічних та ехокардіографічних даних, параметрів добового моніторування АТ, показників вуглеводного та ліпідного обмінів у хворих із ГХ ІІ ст. встановлений взаємозв’язок між проявами метаболічного синдрому та ехокардіографічною характеристикою лівого шлуночка, вказані шляхи оптимізації діагностики гіпертрофії лівого шлуночка та продемонстрована можливість оптимізації контролю за її регресом.

1. Виявлені гендерні особливості формування ГЛШ: у чоловіків ГЛШ починає виявлятися у більш молодому віці (< 50 років), а у віці старше 50 років реєструється переважно у вигляді ексцентричного типу; у жінок ГЛШ реєструється у більш старшому віці (>50 років) та її виявлення зростає на 26% переважно за рахунок більш несприятливого типу, а саме концентричної ГЛШ. Тільки у жінок виявлено прямий достовірний зв'язок між віком та відносною товщиною стінок (ВТС) ЛШ (r = 0,35; p < 0,001) та між ВТС і МЛШ (r = 0,27; p = 0,004). Діагностика ГЛШ із урахуванням гендерних норм дозволила додатково виявити її у 48 (25%) пацієнтів, що досліджувалися.

2. Продемонстровано, що у пацієнтів із ожирінням виявлення ГЛШ є достовірно частішим, ніж у пацієнтів без ожиріння, а використання індексації МЛШ до росту2,7 у порівнянні із використанням індексації МЛШ до площі поверхні тіла оптимізує виявлення ГЛШ у пацієнтів з ожирінням, проте не змінює процент виявлення ГЛШ у пацієнтів без надлишкової маси тіла.

3. У всіх пацієнтів з ГХ та порушенням вуглеводного обміну МЛШ достовірно більша (p<0,001), ніж у пацієнтів із ГХ без порушення вуглеводного обміну. У хворих з ГХ та цукровим діабетом не виявляється нормальна геометрія ЛШ та значно більшим є відсоток КГЛШ: 44 % у жінок та 33 % у чоловіків. У пацієнтів із ГХ на тлі МС виявлені кореляційні зв'язки МЛШ та її індексів із рівнями глюкози та індексом НОМА, більш тісні у чоловіків, ніж у жінок, причому у останніх ця залежність не спостерігається у віці молодше 50 років.

4. У пацієнтів із ГХ МЛШ більша при наявності МС, ніж у пацієнтів без його проявів та зростає у відповідності до збільшення кількості компонентів МС, особливо при маніфестації ЦД. Використання індексації МЛШ до росту2,7 для встановлення діагнозу ГЛШ оптимізує виявлення контингенту хворих з прогностично небезпечним множинним комплексом факторів ризику ССЗ, кількість яких достовірно відрізняється (р < 0,01) від їх кількості у хворих без ГЛШ та не відрізняється від їх переліку у хворих із ГЛШ, визначеної за стандартною методикою відношення МЛШ до ППТ.

5. Використання індексації МЛШ до росту2,7 дозволяє оптимізувати контроль за регресом ГЛШ під впливом лікування комбінацією препаратів квінаприлу та гідрохлортіазиду. Продемонстрована ефективна антигіпертензивна активність даної комбінації та її метаболічна нейтральність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Оцінку величини МЛШ слід проводити з урахуванням гендерних норм.
2. Хворим із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом діагностику ГЛШ слід проводити з використанням індексації МЛШ до росту2,7 з метою більш достовірного виявлення ГЛШ та врахування її як фактору ризику.
3. Для більш оптимального контролю за регресом ГЛШ та можливості реєстрації резидуальної ГЛШ у хворих із артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом на тлі ефективного антигіпертензивного лікування рекомендовано застосування індексації МЛШ до росту2,7.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Zimmet P. The IDF definition / Zimmet P., Alberti G. // Diabetes Voice . 2006. Vol. 51. - P. 11-14.
2. Ford E.S. A comparison of the prevalence of the metabolic syndrome using 2 proposed definitions / Ford E.S., Giles W.H. // Diabetes Care. 2003. - Vol. 26. - P. 575581.
3. Meigs J.B. Framingham Offspring Studies / Meigs J.B., Wilson P.W., Nathan D.M. et al. // Diabetes. - 2003. - Vol. 52. P. 21602167.
4. Grundy S.M. Definition of metabolic syndrome: report of the National Heart, Lung and Blood Institute / Grundy S.M., Brewer H.B., Cleeman J.I. et al. // Circulation. - 2004. - Vol. 109. P. 433438.
5. Hu G. Prevalence of the metabolic syndrome and its relation to all-cause and cardiovascular mortality in non diabetic European men and women / Hu G., Qiao Q., Tuomilehto J. et al. // Arch. Intern. Med. - 2004. - Vol. 164. P.10661076.
6. Muntner P. Prevalence of non-traditional cardiovascular disease risk factors among persons with impaired fasting glucose, impaired glucose tolerance, diabetes, and the metabolic syndrome: analysis of the Third National Health and Nutrition Examination Survey (NHANES III) / Muntner P., He J., Chen J. et al. // Ann. Epidemiol. - 2004. - Vol. 14. - P.686695.
7. Eckel R.H. American Heart Association call to action: obesity as a major risk factor for coronary heart disease: AHA Nutrition Committee / Eckel R.H., Krauss R.M. // Circulation. - 1998. - Vol. 97. P. 20992100.
8. Eckel R.H. Obesity and heart disease: a statement for healthcare professionals from the Nutrition Committee, American Heart Association / Eckel R.H. // Circulation. - 1997. - Vol. 96. P. 32483250.
9. Mokdad A.H. The continuing epidemics of obesity and diabetes in the United States / Mokdad A.H., Bowman B.A., Ford E.S. et al. // JAMA. 2001. - Vol. 286. - P. 1195-1200.
10. Zimmet P. Global and societal implications of the diabetes epidemic / Zimmet P., Alberti K.G., Shaw J. // Nature. - 2001. - Vol. 414. P. 782787.
11. Clinical Guidelines on the Identification, Evaluation, and Treatment of Overweight and Obesity in Adults: The Evidence Report: National Institutes of Health // Obes. Res. - 1998. - Suppl 2. P. 51S209S.
12. Ogden C.L. Prevalence and trends in overweight among US children and adolescents, 19992000 / Ogden C.L., Flegal K.M., Carroll M.D. et al. // JAMA. -2002. - Vol. 288. P.17281732.
13. Kuczmarski R.J. Increasing prevalence of overweight among US adults: the National Health and Nutrition Examination Surveys, 1960 to 1991 / Kuczmarski R.J., Flegal K., Campbell S.M. et al. // JAMA. 1994. Vol. 272. P. 205 211.
14. Yusuf S. Effect of potentially modifiable risk factors associated with myocardial infarction in 52 countries (the INTERHEART study): case-control study / Yusuf S., Hawken S., Ounpuu S. et al. // Lancet. - 2004. - Vol. 364. P. 937952.
15. Yusuf S. Tackling the challenge of cardiovascular disease burden in developing countries / Yusuf S., Vaz M., Pais P. // Am. Heart J. - 2004. - Vol. 148. P.14.
16. Isomaa B. Cardiovascular morbidity and mortality associated with the metabolic syndrome / Isomaa B., Almgren P., Tuomi T. et al. // Diabetes Care. - 2001. - Vol. 24. P. 683689.
17. Grundy S.M. Metabolic syndrome: connecting and reconciling cardiovascular and diabetes worlds / Grundy S.M. // J. Am. Coll Cardiol. - 2006 - Vol. 47. - P.1093 -1100.
18. Schillaci G. Different impact of the metabolic syndrome on left ventricular structure and function in hypertensive men and women / Schillaci G., Pirro M., Pucci G. et al. // Hypertension. 2006. - Vol.47. - P. 881886.
19. Lakka H.M. The metabolic syndrome and total and cardiovascular disease mortality in middle-aged men / Lakka H.M., Laaksonen D.E., Lakka T.A. et al. // JAMA. - 2002. - Vol. 28. P. 27092716.
20. Alexander C.M. National Cholesterol Education Program (NCEP). NCEP-defined metabolic syndrome, diabetes, and prevalence of coronary heart disease among NHANES III participants age 50 years and older / Alexander C.M., Landsman P.B., Teutsch S.M. et al. // Diabetes. - 2003. - Vol. 52. P. 12101214.
21. Sattar N. Metabolic syndrome with and without C-reactive protein as a predictor of coronary heart disease and diabetes in the West of Scotland Coronary Prevention Study / Sattar N., Gaw A., Scherbakova O. et al. // Circulation. - 2003. - Vol. 108. P. 414419.
22. Ford E.S. The metabolic syndrome and mortality from cardiovascular disease and all-causes: findings from the National Health and Nutrition Examination Survey II Mortality Study / Ford E.S. // Atherosclerosis. - 2004. Vol. 173. P. 309 314.
23. Schillaci G. Prognostic value of the metabolic syndrome in essential hypertension / Schillaci G., Pirro M., Vaudo G. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. - 2004. - Vol. 43. P.18171822.
24. Girman C.J. The metabolic syndrome and the risk of major coronary events in the Scandinavian Simvastatin Survival Study (4S) and the Air Force / Texas Coronary Atherosclerosis Prevention Study / Girman C.J., Rhodes T., Mercuri M. et al. // Am. J. Cardiol. - 2004. - Vol. 93. P. 136141.
25. Malik S. Impact of the metabolic syndrome on mortality from coronary heart disease, cardiovascular disease and all cause in United States adults / Malik S., Wong N.D., Franklin S.S. et al. // Circulation. - 2004. - Vol. 110. P.12451250.
26. Patemostro G. Insulin resistance in the patients with cardiac hypertrophy / Patemostro G., Pagano D., Gnecchi-Ruscone T. et al. // Cardiovascular Res. 1999. Vol. 42. P. 246-253.
27. Dekker J.M. Metabolic syndrome and 10-year cardiovascular disease risk in the Hoorn Study / Dekker J.M., Girman C., Rhodes T. et al. // Circulation. - 2005. - Vol. 112. P. 666673.
28. Rutter M.K. C-reactive protein, the metabolic syndrome, and prediction of cardiovascular events in the Framingham Offspring Study / Rutter M.K., Meigs J.B., Sullivan L.M. et al. // Circulation. - 2004. - Vol. 110. - P. 380-385.
29. Bjorntorp P. Visceral obesity: Civilization Syndrome”/ Bjorntorp P. // Obes. Res. 1993, - Vol. 1. P. 119-126.
30. Park Y.W. The metabolic syndrome: prevalence and associated risk factor findings in the US population from the Third National Health and Nutrition Examination Survey, 19881994 / Park Y.W., Zhu S., Palaniappan L. et al. // Arch. Intern. Med. - 2003. - Vol. 163. P. 427436.
31. Carr D.B. Intra-abdominal fat is a major determinant of the National Cholesterol Education Program Adult Treatment Panel III criteria for the metabolic syndrome / Carr D.B., Utzschneider K.M., Hull R.L. et al. // Diabetes. - 2004. - Vol. 53. P. 20872094.
32. Ferrannini E. Insulin resistance, hyperinsulinemia, and blood pressure: Role of age and obesity. European Group for the Study of Insulin Resistance (EGIR) / Ferrannini E., Natali A., Capaldo B. et al. // Hypertension. 1997. - Vol.30. P. 1144 1149.
33. Cheal K. L. Relationship to insulin resistance of the adult treatment panel III diagnostic criteria for identification of the metabolic syndrome / Cheal K. L., Abbasi F., Lamendola C. et al. // Diabetes. 2004. Vol. 53. P. 1195-1200.
34. Ford E.S. Prevalence of the metabolic syndrome among US adults: findings from the Third National Health and Nutrition Examination Survey / Ford E.S., Giles W.H., Dietz W.H. // JAMA. - 2002. - Vol. 287. - P. 356359.
35. Apridonidze T. Prevalence and characteristics of the metabolic syndrome in women with polycystic ovary syndrome / Apridonidze T., Essah P.A., Iuorno M.J. et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2004. - Vol. 90. P.19291935.
36. Snyder E.E. The human obesity gene map: the 2003 update / Snyder E.E., Walts B., Perusse L. et al. // Obes. Res. - 2004. - Vol. 12. - P. 369439.
37. Stunkard A.J. A twin study of human obesity / Stunkard A.J., Foch T.T., Hrubec Z. // JAMA. - 1986. - Vol. 256. - P. 5154.
38. Reaven G. The metabolic syndrome or the insulin resistance syndrome? Different names, different concepts, and different goal / Reaven G. // Endocrinol. Metab. Clin. North. Am. 2004. Vol. 33. - P. 283303.
39. Laaksonen D.E. Metabolic syndrome and development of diabetes mellitus: application and validation of recently suggested definitions in a prospective cohort study / Laaksonen D.E. Lakka H.M., Niskanen L.K. et al. // Amer. J, Epidemiol. 2002. Vol.156. P. 1070-1077.
40. Grundy M. Does the metabolic syndrome exist? / Grundy M. // Diabetes Care.-2006. - Vol. 29. - P.1689-1692.
41. Brochu M. Visceral adipose tissue is an independent correlate of glucose disposal in older obese postmenopausal women / Brochu M., Starling R.D., Tchernof A. et al. // J. Cin. Endocrinol. Metab. - 2000. - Vol. 85. - P. 23782384.
42. Rendell M. Relationship between abdominal fat compartments and glucose and lipid metabolism in early postmenopausal women / Rendell M., Hulthen U.L., Tornquist C. et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2001. - Vol. 86. - P. 744749.
43. Raji A. Body fat distribution and insulin resistance in healthy Asian Indians and Caucasians / Raji A., Seely E.W., Arky R.A. et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2001. - Vol. 86. - P. 53665371.
44. Ross R. Abdominal obesity, muscle composition and insulin resistance in premenopausal women / Ross R., Freeman J., Hudson R. et al. // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2002. - Vol. 87. P. 50445051.
45. Eckel R.H. The metabolic syndrome / Eckel R.H., Grundy S.M., Zimmet P.Z. // Lancet. - 2005. - Vol. 365. - P.14151428.
46. Hayashi T. Visceral adiposity and the risk of impaired glucose tolerance: a prospective study among Japanese Americans / Hayashi T., Boyko E.J., Leonetti D.L. et al. // Diabetes Care. - 2003. - Vol. 26. P. 650655.
47. Wajchenberg B.L. Subcutaneous and visceral adipose tissue: their relation to the metabolic syndrome / Wajchenberg B.L. // Endocr. Rev. - 2000. - Vol. 21. P. 697738.
48. Reaven G.M. Banting lecture 1988. Role of insulin resistance in human disease / Reaven G.M. // Diabetes. - 1988. - Vol. 37. - P. 1595 1607.
49. Alberti K.G. Definition, diagnosis and classification of diabetes mellitus and its complications. Part 1. Diagnosis and classification of diabetes mellitus provisional report of a WHO consultation / Alberti K.G., Zimmet P.Z. // Diabet. Med. 1998. - Vol. 15. P. 539-553.
50. Third Report of the National Cholesterol Education Program (NCEP) Expert Panel on Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Cholesterol in Adults (Adult Treatment Panel III) final report // Circulation. - 2002. - Vol. 106. P. 143-3421.
51. Alberti K.G. The metabolic syndrome—a new worldwide definition / Alberti K.G., Zimmet P., Shaw J. // Lancet. - 2005. - Vol. 366. - P.1059 -1062.
52. Balkau B. Comment on the provisional report from the WHO consultation. European Group for the Study of Insulin Resistance (EGIR) / Balkau B., Charles M.A. // Diabet. Med. - 1999. - Vol. 16. - P. 442 443.
53. Einhorn D. American College of Endocrinology position statement on the insulin resistance syndrome / Einhorn D., Reaven G.M., Cobin R.H. et al. // Endocr. Pract. - 2003. - Vol. 9. - P. 237 252.
54. Kahn R. The Metabolic Syndrome (Emperor) Wears No Clothes / Kahn R. // Diabetes Care. 2006. - Vol. 29. P. 1693-1696.
55. Мамедов М.Н. Алгоритмы диагностики и лечения метаболического синдрома в клинико амбулаторных условиях / Мамедов М.Н. // Кардиология. - 2005. - № 5. - C. 92-100.
56. Мітченко О.І. Метаболічний синдром, стан проблеми та лікувальні підходи / Мітченко О.І. // Практична ангіологія. - 2005. - № 1. - С.14-18.
57. Blaha M. Clinical use of the metabolic syndrome: Why the confusion? / Blaha M., Elasy T.A. // Clinical Diabetes. - 2006. - Vol. 24. - P.125-131.
58. McNeill A.M. The metabolic syndrome and 11-year risk of incident cardio-vascular disease in the atherosclerosis risk in communities study / McNeill A.M., Rosamond W., Girman C. et al. // Diabetes Care. 2005. Vol. 28. P. 385-390.
59. Scuteri A. The metabolic syndrome in older individuals: prevalence and prediction of cardiovascular events: the Cardiovascular Health Study / Scuteri A., Najjar S., Morrell C. et al. // Diabetes Care. 2005. Vol. 28. P. 882 887.
60. Wannamethee S.G. Metabolic syndrome vs. Framingham Risk Score for prediction of coronary heart disease, stroke, and type 2 diabetes mellitus / Wannamethee S.G., Shaper A.G., Lennon L. et al. // Arch. Intern. Med. 2005. - Vol. 165. P. 2644 -2650.
61. Ilercil A. Relationship of impaired glucose tolerance to left ventricular structure and function: the Strong Heart Study / Ilercil A., Devereux R.B., Roman M.J. et al. // Am. Heart. J. - 2001. - Vol.141. P.992998.
62. Athyros V.G. Avareness, treatment and control of the metabolic syndrome and its components: a Multicentre Greek study / Athyros V.G., Ganotakis E.S., Batihanaki M. et al. // Hell. J. Cardiol. 2005. Vol. 46. P. 380-386.
63. Оганов Р.Г. Школа по диагностике и лечению метаболического синдрома / Оганов Р.Г., Мамедов М.Н. Москва: Медицинская книга, - 2007. - C.12.
64. Смирнова І.П. Ожиріння / Смирнова І.П. // Нова медицина. - 2004.- №4.- С.17-19.
65. Gaasch W.H. Left ventricular radius to wall thickness ratio / Gaasch W.H // Ibid.- 1979. - Vol. 43. - P. 1189-1194.
66. Grossman W. Wall stress and patterns of hypertrophy in the human left ventricle / Grossman W., Jones D., McLaurin L. // J. Clin. Invest. 1975. Vol. 56. P. 56 -64.
67. Hutchins G.M. Shape of the human cardiac ventricles / Hutchins G.M., Bukley S.H., Moore G.W. et al. // Amer. J. Cardiol. 1978. - Vol. 41. P. 646-654.
68. Беленков Ю.Н. Ремоделирование левого желудочка: комплексный поход / Беленков Ю.Н // Сердечная недостаточность. 2002. - № 4. - С.161-163.
69. Kannel W.B. Left ventricular hypertrophy as a risk factor in arterial hypertension / Kannel W.B. // Eur. Heart J. - 1992. - Vol. 13. - P.82-88.
70. Kannel W.B. Left ventricular hypertrophy as a risk factor / Kannel W.B // Hypertension. 1999. - Vol. 9. - P. 3-9.
71. Berkin K. E. Essential hypertension: the heart and hypertension / Berkin K. E., Ball S. G. // Hypertension. - 2001. - Vol.86. - P.467-475.
72. Casale P.N. Value of echocardiographic measurement of left ventricular mass in predicting cardiovascular morbid events in hypertensive men / Casale P.N., Devereux R., Milner M. et al. // Ann. Intern. Med. 1986. Vol. 105. P. 173-178.
73. Koren M.J. Relation of left ventricular mass and geometry to morbidity and mortality in uncomplicated essential hypertension / Koren M.J., Devereux R.B., Casale P.N. et al. // Ann. Intern. Med. 1991. - Vol. 114. - P. 345-352.
74. Schillaci G. Continuous relation between left ventricular mass and cardiovascular risk in essential hypertension / Schillaci G., Verdecchia P., Porcellati C. et al. // Hypertension. - 2000. Vol. 35. - P. 580586.
75. Levy D. Echocardiographic criteria for left ventricular hypertrophy (The Framingham Heart Study) / Levy D., Sаvage D., Garrison R.J. at al. // Am. J. Cardiology. - 1987. - Vol. 59. - P.956-960.
76. Levy D. Echocardiographic left ventricular hypertrophy clinical characteristics the Framingham Heart Study / Levy D., Murabito J.M., Anderson K.M. // Clin. Exp. Hypertens. - 1992. - Vol. 14. - P. 85- 87.
77. McLenachan J.M. Ventricular arrhythmia in patients with left ventricular hypertrophy / McLenachan J.M., Esther M., Morris K. // N. Engl. J. Med. 1987. - Vol.317. P. 787-792.
78. Levy D. Prognostic implications of echocardiographically determined left ventricular mass in the Framingham Heart Study / Levy D. // N. Engl. J. Med. 1990. - Vol. 322. P.1561-1566.
79. Levy D. Left ventricular mass incidence of coronary heart disease in an elderly cohort: Framingham Heart Study / Levy D., Garrison R.J., Savage D.D. et al. // Ann. Intern. Med. 1989. - Vol. 110. P. 101-108.
80. Biccina M. Left ventricular mass and risk of stroke in an elderly cohort: the Framingham Heart Study / Biccina M., Levy D., Evans J.S. et al. // JAMA. 1994. Vol. 272. P. 33-36.
81. Verdecchia P. Prognostic value of left ventricular mass and geometry in systemic hypertension with left ventricular hypertrophy / Verdecchia P., Schillaci G., Borgioni C. et al. // Am. J. Cardiol. - 1996. Vol. 78. P. 197-202.
82. Strauer B.E. Development of cardiac failure by coronary small vessel disease in hypertensive heart disease / Strauer B.E. // J. Hypertens. - 1991. - Vol.9. - P.10-15.
83. Юренев А.П. О прогнозе течения заболевания у больных гипертонической болезнью с коронарной недостаточностью / Юренев А.П., Геращенко Ю.С., Дубов П.Б. // Терапевт. Архив. 1994. Т. 66. - №4. С. 9-11.
84. Devereux R.B. Left ventricular hypertrophy as a surrogate end-point in hypertension / Devereux R.B., Okin P.M., Roman M.J. // Clin. Exp. Hypertension. - 1999. Vol. 21. P. 583-593.
85. Hammond I.W. The prevalence and correlates of echocardiographic left ventricular hypertrophy among employed patients with uncomplicated hypertension / Hammond I.W., Devereux R.B., Alderman M.H. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. - 1986. Vol. 7. - P. 639650.
86. Devereux R.B. Echocardiographic assessment of left ventricular hypertrophy; comparison to necroscopy findings / Devereux R.B., Alonso D.R., Lutas E.M. // Am. J. Cardiol. 1986. Vol.57. P. 450-458.
87. Ostrzega E. Quantification of left ventricular mass by nuclear magnetic resonance imaging / Ostrzega E., Maddahi N., Honma H. // Am. Heart J. 1989. Vol. 117. - P. 444-453.
88. Savage D.D. Echocardiographic assessment of cardiac anatomy and function in hypertensive subjects / Savage D.D., Drayer J. M., Henry W.L. // Circulation. - 1979. Vol. 59. P.629-632.
89. Jern S. Assessment of left ventricular hypertrophy in patients with essential hypertension / Jern S. // Blood pressure. 1997. Vol. 6. P.16-20.
90. Ganau A. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension / Ganau A., Devereux R.B., Roman M.J. // J. Am. Coll. Cardiol. 1992. Vol. 19. P. 1550-1558.
91. Maisch B. Ventricular remodeling / Maisch B. // Cardiology. - 1996. - Vol.87. P.2-10.
92. Pearson A.P. Left ventricular hypertrophy, diagnosis, prognosis, management / Pearson A.P., Pasiercki T. // Am. Heart J. - 1991. - Vol.121. - P.148-157.
93. Devereux R.B. Left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in hypertension: stimuli, functional consequence and prognostic implications / Devereux R.B., de Simone G., Ganau A. et al. // J. Hypertens. 1994. Vol. 12. P. 117-127.
94. Krumholz H.M. Prognosis of left ventricular geometric patterns in the Framingham Heart Study / Krumholz H.M., Learson M., Levy D. // J. Am. Coll. Cardiol. - 1995. Vol. 25. P. 879-884.
95. Balogun M. Systolic and diastolic function following regression of left ventricular hypertrophy in hypertension / Balogun M., Dunn. F. // J. Hypertens. 1999. - Vol. 9. P. 21-26.
96. Graettinger W.F. Left ventricular diastolic function and hypertension / Graettinger W.F., Brug R.J. // Cardiol.Clin. 1995. Vol. 13. - P. 559-567.
97. Ren J.F. Doppler echocardiographic evaluation of the spectrum of left ventricular diastolic dysfunction in essential hypertension / Ren J.F., Pancholy S.B., Iskandrian B.S. // Am. Heart J. 1994. Vol. 127. P. 906-913.
98. Smith V.E. Improved left ventricular filling accompanies reduced left ventricular mass during therapy of essential hypertension / Smith V.E., White W.B., Meeran M.K. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. 1986. Vol. 8. P. 1449-1454.
99. Weber K.T. Pathological hypertrophy and cardiac interstitum / Weber K.T., Brilla C.G. // Circulation. 1991. Vol. 83. P. 1849-1865.
100. Devereux R.B. Association of echocardiographic left ventricular mass with body size, blood pressure and physical activity (Framingham Study)/ Devereux R.B., Koren M., De Simone G. et al. // Am. J. Cardiol. - 1990. - Vol. 65. P. 371- 374.
101. Gottdiener J.S. Importance of obesity, race and age to the cardiac structural and functional effects of hypertension: the Department of Veterans Affairs Cooperative Study Group on Antihypertensive Agents / Gottdiener J.S., Reda D.J., Materson B. et al. // J. Am. Coll. Cardiol. 1994. Vol. 24. - P.1492 1498.
102. Cuspidi C. Age and target organ damage in essential hypertension: role of the metabolic syndrome / Cuspidi C., Meani S., Valerio C. et al. // Am. J. Hypertens. - 2007. Vol. 20. P. 296-303.
103. Schmieder R.E. Hypertension and the heart / Schmieder R.E., Messerli F.H. // J. Hum. Hypertens. - 2000. Vol. 14. P. 597604.
104. Шляхто Е.В. Роль генетических факторов в ремоделировании сердечно-сосудистой системы при гипертонической болезни / Шляхто Е.В., Конради А.О. // Артериальная гипертензия. 2002. - № 3. С. 22-29.
105. Gatzka C.D. Improved prediction of left ventricular mass from ambulatory blood pressure monitoring using average tension-time index / Gatzka C.D., Schmieder R.E., Schobel H.P. et al. // J. Hypertens. 1993. Vol. 11. P. 98 99.
106. Mancia G. Ambulatory blood pressure is superior to clinic blood pressure in predicting treatment-induced regression of left ventricular hypertrophy. Study on Ambulatory Monitoring of Blood Pressure and Lisinopril Evaluation / Mancia G., Zanchetti A., Agabiti-Rosei E. et al. // Circulation. - 1997. - Vol. 95. - P. 1464-1470.
107. Parati G. Relationship of 24-hour blood pressure mean and variability to severity of target-organ damage in hypertension / Parati G., Pomidossi G., Albini E. et al. // J. Hypertens. 1987. - Vol. 5. P. 93 98.
108. Verdecchia P. Circadian blood pressure change and left ventricular hypertrophy in essential hypertension / Verdecchia P., Schillaci G., Guerrieri M. et al. // Circulation. 1990 . Vol. 8. P. 528 536.
109. Rizzoni D. Relationship between initial cardiovascular structural changes and daytime and nighttime blood pressure monitoring / Rizzoni D., Muiesan M.L., Montani G. et al. // Am. J. Hypertens. 1992. Vol. 5. P. 180 186.
110. Weber K.T. Structural basis for pathologic left ventricular hypertrophy / Weber K.T. // Clin. Cardiol. - 1993. - Vol.16. P.1014.
111. Yamazaki T. Mechanical stress activates protein kinase cascade of phosphorylation in neonatal rat cardiac myocytes / Yamazaki T., Komuro I., Kudoh S., Weber K.T. // J. Clin. Invest. - 1995. Vol. 96. P. 438446.
112. Sadoshima J. The cellular and molecular response of cardiac myocytes to mechanical stress / Sadoshima J., Izumo S. // Ann. Rev. Physiol. - 1997. Vol. 59. - P. 551571.
113. Komuro I. Molecular mechanism of mechanical stress-induced cardiac hypertrophy / Komuro I. // Jpn. Heart J. 2000. Vol. 41. - P. 117129.
114. Susic D. Angiotensin II increases left ventricular mass without affecting myosin isoform mRNAs / Susic D., Nunez E., Frohlich E.D. et al. // Hypertension. - 1996. Vol. 28. P. 265268.
115. Schunkert H. Angiotensin II-induced growth responses in isolated adult rat hearts: evidence for load-independent induction of cardiac protein synthesis by angiotensin II / Schunkert H., Sadoshima J., Cornelius T., et al. // Circ. Res. - 1995. Vol. 76. - P. 489497.
116. Paul M. The molecular basis of cardiovascular hypertrophy: the role of the renin-angiotensin system / Paul M., Ganten D. // J. Cardiovasc. Pharmacol. -1992. Vol. 19. - P. 5158.
117. Kaneko K. ACE inhibition reduces left ventricular mass independent of pressure without affecting coronary flow and flow reserve in spontaneously hypertensive rats / Kaneko K., Susic D., Nunez E. et al. // Am. J. Med. Sci. - 1997. Vol. 314. - P. 2127.
118. Dzau V.J. Implications of local angiotensin production in cardiovascular physiology and pharmacology / Dzau V.J. // Am. J. Cardiol. - 1987. - Vol.59. - P. 59-65.
119. Morgan H.E. Cardiac hypertrophy: mechanical, neural, and endocrine dependence / Morgan H.E., Baker K. // Circulation. - 1991. - Vol. 83. - P.13-25.
120. Weber K.T. Structural remo