КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОГЕМОДИНАМІКИ І ПОРУШЕНЬ РИТМУ СЕРЦЯ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ПІСЛЯІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ, АСОЦІЙОВАНИЙ ІЗ ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

На правах рукопису

ГРИЦЕНКО Cофія Йосипівна
УДК 616.12-005.4+616.153.857]-06:616.12-008.1-08/.-092

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАРДІОГЕМОДИНАМІКИ І ПОРУШЕНЬ РИТМУ СЕРЦЯ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ У ХВОРИХ НА ПІСЛЯІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ, АСОЦІЙОВАНИЙ ІЗ ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ

14.01.11 кардіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ШВЕД Микола Іванович,
доктор медичних наук,
професор

Тернопіль 2008

ЗМІСТ

ПЕPЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
ВСТУП. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. 6
РОЗДІЛ 1 СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ ПАТОГЕНЕЗУ ТА ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІСЛЯІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ, АСОЦІЙОВА-НИМ ІЗ ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ, ТА ПОРУШЕННЯМИ РИТМУ СЕРЦЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)...............................................................................................................14
1.1. Постінфарктне ремоделювання серця: патогенез та підгрунтя для розвитку аритмій.................................................................................................................14
1.2. Гіперурикемія як фактор серцево-судинного ризику......................................21
1.3. Сучасні підходи до лікування пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда........31
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ........................42
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих..................................................42
2.2. Методи дослідження.......49
2.3. Статистичний аналіз отриманих результатів...................................................55
2.4. Використані програми лікування хворих.........................................................55
РОЗДІЛ 3 ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, ПОРУШЕНЬ РИТМУ СЕРЦЯ ТА КАРДІОГЕМОДИНАМІКИ В ПАЦІЄНТІВ ІЗ ПІСЛЯІНФАРКТНИМ КАРДІОСКЛЕРОЗОМ, АСОЦІЙОВАНИМ ІЗ ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ......................57
3.1. Особливості клінічної симптоматики в обстежених хворих та її динаміка під впливом стандартної терапії..............................................................................57
3.2. Особливості показників добового моніторування артеріального тиску в досліджуваних пацієнтів та їх динаміка на фоні стандартної терапії............68
3.3. Особливості порушень ритму серця та їх динаміка під впливом стандартної терапії в досліджуваних пацієнтів за даними холтерівського моніторування ЕКГ........................................................................................................................73
3.4. Стан кардіогемодинаміки в обстежених пацієнтів та її динаміка під впливом стандартного лікування......................................................................................82
3.5. Характеристика ліпідного спектру крові та маркерів системного запалення та їх динаміка під впливом стандартної терапії...............................................90
РОЗДІЛ 4 ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ З ВКЛЮЧЕННЯМ ЕПРОСАРТАНУ У ХВОРИХ НА ПІСЛЯІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ, АСОЦІЙОВАНИЙ ІЗ ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ...98
4.1. Аналіз клінічної ефективності епросартану у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією..............................................98
4.2. Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску в досліджуваних пацієнтів під впливом терапії епросартаном.......................101
4.3. Динаміка порушень ритму серця під впливом терапії епросартаном у дос-ліджуваних пацієнтів за даними холтерівського моніторування ЕКГ.........106
4.4. Динаміка інтракардіальної гемодинаміки у хворих під впливом комплексного лікування з включенням епросартану....................................110
4.5. Динаміка показників ліпідного спектру крові та системного запалення під впливом комплексної терапії з включенням епросартану............................113
РОЗДІЛ 5 ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ З ВКЛЮЧЕННЯМ ЕПРОСАРТАНУ І ФЕНОФІБРАТУ У ХВОРИХ НА ПІСЛЯІНФАРКТНИЙ КАРДІОСКЛЕРОЗ, АСОЦІЙОВАНИЙ ІЗ ГІПЕРУРИКЕМІЄЮ...................118
5.1. Аналіз клінічної ефективності епросартану і фенофібрату у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією...............118
5.2. Особливості показників добового моніторування артеріального тиску в досліджуваних пацієнтів та їх динаміка на фоні терапії з включенням епросартану і фенофібрату...............................................................................123
5.3. Особливості порушень ритму серця та їх динаміка на фоні терапії епросартаном і фенофібратом у досліджуваних пацієнтів за даними холтерівського моніторування ЕКГ................................................................131
5.4. Динаміка інтракардіальної гемодинаміки в досліджуваних хворих під впливом комплексного лікування із включенням епросартану і фенофібрату.......................................................................................................139
5.5. Динаміка показників ліпідного спектру крові та системного запалення під впливом комплексної терапії з включенням епросартану і фенофібрату.......................................................................................................145
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ... 152
ВИСНОВКИ.................................................................................................................175
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................179
ДОДАТКИ....210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ
АРА ІІ
ВСР
ГУ
ДМАТ
ЗСЛШ
ІАПФ
ІЛ 1
ІММЛШ
КДР ЛП
ЛШ
ММЛШ
МШП
ПШ
РАС
СЕС
СК
СРБ
ФВ
ФНП a
ХМ ЕКГ
ШЕС
D (Q-T)
Е/А

iVRT

артеріальна гіпертензія
антагоністи рецепторів ангіотензину
варіабельність серцевого ритму
гіперурикемія
добове моніторування артеріального тиску
задня стінка лівого шлуночка
інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту
інтерлейкін - 1
індекс маси міокарда лівого шлуночка
кінцевий діастолічний розмір
ліве передсердя
лівий шлуночок
маса міокарда лівого шлуночка
міжшлуночкова перетинка
правий шлуночок
ренін-ангіотензинова система
суправентрикулярна екстрасистола
сечова кислота
С реактивний білок
фракція викиду
фактор некрозу пухлин a
холтерівське моніторування ЕКГ
шлуночкова екстрасистола
дисперсія інтервалу Q-T
відношення максимальних швидкостей раннього та пізнього діастолічного кровотоків
час ізоволюмічного розслаблення шлуночків

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні одну з найбільших проблем охорони здоров’я України становлять хвороби системи кровообігу, смертність від яких за останні десять років зросла на 13,5 % та перевищує середньоєвропейський показник вдвічі, а країн Євросоюзу у 3,6 рази [13, 70]. У структурі їх поширеності і захворюваності серед всього населення ішемічна хвороба серця (ІХС) займає провідну позицію. Це обґрунтовує актуальнiсть наукових розробок щодо дослiдження нових аспектiв її виникнення, прогресування та лiкування. Найреальнішим шляхом зниження смертності при IХС є впровадження широкомасштабної програми з боротьби з факторами ризику та активних методiв лiкування пацієнтів із високим ризиком коронарних ускладнень, до яких належать хворі, що перенесли iнфаркт мiокарда (IМ) [15, 30, 50].
Пацієнти на післяінфарктний кардіосклероз характеризуються підвищеним ризиком розвитку повторних ІМ, раптової серцевої смерті (РСС), серцевої недостатності (СН) і загальної смертності [57, 117, 144, 157]. За даними досліджень EMIAT, CAMIAT, TRACE, SWORD, DINAMIT у таких хворих при високому ризику сукупна аритмічна смертність досягає орієнтовно 5 % за 1 рік та 9 % за 2 роки, у той час як неаритмічна - дорівнює відповідно 4 % та 7 %. [97, 190]. Невідновлення адекватної тканинної перфузії міокарда, гіперактивація ренінангіотензинової (РАС) і симпатоадреналової систем, великий спектр метаболічних розладів на фоні підвищеної запальної відповіді організму є суттєвим підґрунтям для прогресування патологічного постінфарктного ремоделювання серця, а також виникнення стійкого чи динамічного аритмогенного субстрату у міокарді шлуночків [9, 11, 119, 284].
Гіперурикемія (ГУ) на сьогодні залишається предметом багатьох досліджень особливо з визначення її незалежної ролі в патогенезі серцево-судинних захворювань. Гіперурикемію виявляють при субклінічному атеросклерозі сонних артерій і визначають незалежним предиктором смертності в пацієнтів з ангіографічно доведеною ІХС та розвитку СН після ІМ [101, 202, 206]. Згідно рекомендацій робочої групи експертів ВООЗ гіперурикемію розглядають у рамках метаболічного синдрому [156, 176, 185, 187]. Серед 15 проспективних досліджень у загальній популяції та 18 - у хворих високого ризику з артеріальною гіпертензією (АГ) у 10 і 16 дослідженнях відповідно було підтверджено, що підвищений рівень сечової кислоти (СК) є незалежним предиктором серцево-судинних подій [165]. Разом із тим на сьогодні немає остаточно розробленої концепції відносно ролі ГУ в прогресуванні постінфарктного кардіосклерозу та таких його супутніх ускладнень як аритмії, серцева, коронарна недостатність, які в цілому визначають прогноз та якість життя хворих на ІХС.
У серії проспективних досліджень показаний зв’язок ГУ з гіпертрофією лівого шлуночка, які в комбінації стали незалежними предикторами серцево-судинних подій [173, 193, 279]. У свою чергу гіпертрофія є невід’ємним компонентом патологічного постінфарктного ремоделювання, що сприяє виникненню стійкого чи динамічного аритмогенного субстрату в міокарді шлуночків [167].
Блокада РАС та симпатоадреналової систем на сьогодні вважаються ключовими ланками патогенетичної терапії пацієнтів із післяінфарктним кардіосклерозом. Епросартан - селективний конкурентний антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ, який володіє симпатолітичним та помірним гіпоурикемічним ефектами. Його клінічна ефективність вивчалась у 17 багатоцентрових дослідженнях, у тому числі 6 плацебо - контрольованих і 5 порівняльних [4, 103, 139, 144, 196, 197]. Враховуючи широкий спектр фармакологічної дії епросартану, актуальним є вивчення його ефективності у пацієнтів із післяінфарктним кардіосклерозом, асоційованим із ГУ.
Важливим і обов’язковим компонентом усіх європейських і українських рекомендацій із ведення хворих на ІХС є корекція метаболічних розладів, зокрема порушень ліпідного та пуринового обмінів. При цьому в програмах лікування переваги надаються статинам. Разом із тим часта наявність комбінованих дисліпідемій, гіпертригліцеридемії в поєднанні з ГУ в таких пацієнтів є обґрунтуванням для додаткового призначення фібратів [147, 174, 201]. Одночасно зауважимо про недостатнє висвітлення в літературі питання ефективності застосування цих препаратів, зокрема фенофібрату, у хворих із порушеннями ритму серця на ґрунті післяінфарктного кардіосклерозу, асоційованого із ГУ. Великий спектр його плейотропних ефектів може відігравати велику роль у зменшенні структурного ремоделювання серця і відповідно аритмогенезу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Робота виконана в рамках комплексної науково-дослідної роботи кафедри внутрішньої медицини Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Гор-бачевського Розробка диференційованих методів корекції гемодинамічних та метаболічних порушень у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з патологією внутрішніх органів”, затвердженої МОЗ України (№ державної реєстрації 0106U003338), співвиконавцем якої є дисертант.

Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією, шляхом нормалізації процесів ремоделювання серця, аритмогенезу, атерогенезу та метаболізму сечової кислоти.
Завдання роботи:
1. Визначити особливості клінічного перебігу хвороби, порушень серцевого ритму (шлуночкова екстрасистолія, фібриляція передсердь, блокади ніжок пучка Гіса), його варіабельності та зміни добового профілю артеріального тиску у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією.
2. Дослідити особливості ремоделювання і скоротливої функції серця у пацієнтів із післяінфарктним кардіосклерозом та аритміями в залежності від наявності або відсутності порушень пуринового обміну.
3. Вивчити особливості порушень ліпідного спектру крові та їх взаємозв’язок із метаболізмом сечової кислоти та маркерами системного запалення у хворих на післяінфарктний карідосклероз.
4. Оцінити ефективність впливу епросартану на процеси ремоделювання, скоротливу функцію серця, метаболізм сечової кислоти, маркери системного запалення у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією, та порушеннями ритму серця в порівнянні зі стандартною терапією.
5. Вивчити вплив фенофібрату на показники атерогенезу, системного запалення та рівень сечової кислоти у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією, та порушеннями ритму серця в порівнянні зі стандартною терапією.
6. Розробити адекватну програму корекції порушень ритму серця, кардіогемодинаміки та атерогенезу у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією.
Об’єкт дослідження: хворі на післяінфарктний кардіосклероз із або без порушень серцевого ритму та нормальним або підвищеним рівнем СК.
Предмет дослідження: динаміка клінічної симптоматики, показників ліпідного спектру крові, СК, маркерів системного запалення, кардіо-гемодинаміки, порушень серцевого ритму, його варіабельності, добового профілю АТ під впливом антагоніста рецепторів ангіотензину ІІ (АРА ІІ) епросартану та ліпідзнижуючого засобу фенофібрату
Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні (оцінка ліпідного профілю, маркерів системного запалення, урикемії), інструментальні: допплерехокардіографія для дослідження стану кардіогемодинаміки; добове моніторування АТ (ДМАТ) для діагностики артеріальної гіпертензії, визначення особливостей добового профілю АТ, його варіабельності; холтерівське моніторування ЕКГ (ХМЕКГ) з метою визначення порушень ритму серця, варіабельності серцевого ритму, динаміки інтервалу Q-T та оцінки ефективності терапії.
Наукова новизна отриманих результатів. На основі проведеного кореляційного аналізу клінічних, імуноферментних, інструментальних показників у хворих на післяінфарктний кардіосклероз із різноманітними факторами кардіоваскулярного ризику, зокрема ГУ, уперше встановлено особливості порушень ритму серця, їхню поширеність, вплив на прогноз і якість життя в пацієнтів із і без порушень пуринового обміну та їх корекцію за допомогою епросартану і фенофібрату шляхом впливу на ремоделювання, скоротливу функцію серця, метаболізм СК, процеси системного запалення та атерогенезу в цілому.
Доведено, що ГУ асоціюється з прогресуванням постінфарктного ремоделювання серця, яке проявляється достовірним збільшенням індексу маси міокарда лівого шлуночка та порушенням його геометрії за типом концентричної і ексцентричної гіпертрофії з формуванням діастолічної дисфункції. У пацієнтів із післяінфарткним кардіосклерозом, асоційованим із ГУ, спостерігається високий ступінь неоднорідності процесів шлуночкової реполяризації та зниження часових показників варіабельності серцевого ритму на фоні загального вегетативного дисбалансу з перевагою гіперсимпатикотонії порівняно зі хворими з нормоурикемією, що обумовлює підвищення ризику розвитку аритмій.
Встановлено позитивний кореляційний зв’язок рівня СК з основними маркерами системного запалення, а також атерогенними компонентами ліпідного спектру крові. У хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із ГУ, виявлено комбіновану дисліпідемію та гіпертригліцеридемію з високим коефіцієнтом атерогенності.
Показано, що стандартне лікування сприяє покращенню клінічного стану хворих на післяінфарктний карідосклероз, асоційований із ГУ, проте на його фоні більшість пацієнтів (63,2 %) не досягають цільових рівнів АТ, не забезпечується достатня корекція дисліпідемії та процесів системного запалення, продовжують реєструватись шлуночкові екстрасистоли високих градацій, утримується негомогенність шлуночкової реполяризації та діастолічна дисфункція лівого шлуночка, тобто залишаються умови для прогресування патологічного процесу.
Практичне значення отриманих результатів. Запропонована диференційована терапія епросартаном сприяє покращенню внутрішньосерцевої гемодинаміки, регресу гіпертрофії лівого шлуночка, повному усуненню епізодів шлуночкової тахікардії та поліморфної екстрасистолії. На її фоні зменшується тривалість коригованого інтервалу Q-T і його дисперсія, підвищуються часові показники варіабельності серцевого ритму, нормалізується вегетативний баланс, а також забезпечується адекватна корекція супутньої артеріальної гіпертензії.
При застосуванні комбінованої терапії з фенофібратом спостерігається стійкий гіпоурикемічний, гіполіпідемічний та плейотропний ефекти, що в цілому забезпечує зменшення інтенсивності системних процесів атерогенезу. Встановлено взаємодоповнюючий клінічний ефект комплексного лікування з включенням епросартану і фенофібрату в пацієнтів із післяінфарктним кардіосклерозом, асоційованим із гіперурикемією.
Доведено, що додаткове включення до стандартного лікування епросартану в дозі 600 мг на добу і фенофібрату в дозі 200 мг на добу в пацієнтів із післяінфарктним кардіосклерозом, асоційованим із гіперурикемією, є безпечним і ефективним.
Із метою ранньої діагностики і покращення прогнозування перебігу серцево-судинних ускладнень у хворих на післяінфарктний кардіосклероз доцільно визначати рівень сечової кислоти, С - реактивного білка, інтерлейкіну - 1, фактору некрозу пухлин a в сироватці крові для оцінки інтенсивності процесів атерогенезу, а також проводити холтерівське моніторування ЕКГ і АТ для раннього виявлення небезпечних порушень ритму серця, оцінки процесів шлуночкової реполяризації (Q-T і його дисперсії), які знаходяться в тісній взаємокореляції (r = 0,42).
За матеріалами дослідження видано інформаційний лист № 186-2007 М.І. Швед, С.Й. Гриценко Метод корекції структурно-функціональних змін серця та процесів аритмогенезу у хворих із післяінфарктним кардіосклерозом, асоціойваним із гіперурикемією, із застосуванням епросартану і фенофібрату”
Впровадження результатів дослідження. Отримані результати впроваджені у практику Національного Наукового Центру Інститут кардіології ім. ак. М.Д.Стражеска” АМН України, кардіологічних відділень Тернопільської обласної клінічної лікарні, Тернопільських міських лікарень № 2, 3, Тернопільської відділкової лікарні, Львівської обласної клінічної лікарні, Шпиталю ім. Митрополита Андрея Шептицького та використовуються в навчальному процесі кафедр терапевтичного профілю Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Івано-Франківського та Буковинського державних медичних університетів.
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Автором особисто проведено інформаційний пошук та аналіз літератури, підбір хворих, формування їх у групи. Лабораторні обстеження проведені на базі клінічної лабораторії Тернопільської обласної клінічної комунальної лікарні та міжкафедральної науково-клінічної лабораторії лікувально-діагностичного центру університету (Атестат акредитації серія КДЛ № 001484 від 03.10.2003 р.). Самостійно проведена статистична обробка результатів та їх підготовка до публікацій, написання й остаточне оформлення всіх розділів дисертаційної роботи. Автором забезпечено впровадження результатів дослідження в практику.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи оприлюднені на Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології” (Вінниця, 2006), Х, ХІ Міжнародних медичних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2006, 2007), VІІІ Національному конгресі кардіологів України (Київ, 2007р.), науково-практичній конференції Новини внутрішньої медицини з позицій доказів” (Тернопіль, 2007), Annual meeting of the European Society of Cardiology Working Group on Myocardial Function Adverse cardiac remodeling: mechanisms and repair” (Cracow, Poland, 2007), 6-th International Congress of Medical Sciences (Sofia, Bulgaria, 2007), 7-th International Congress of Young Medical Scientists (Poznan, Poland, 2007), науково-практичній конференції Метаболічний синдром в практиці терапевта” (Харків, 2008), Міжнародному конгресі Кардиостим-2008” (Санкт-Петербург, Росія, 2008).
Публікація результатів дослідження. За матеріалами дисертації опубліковано 16 наукових праць, із них 5 (1 одноосібна) у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 10 у матеріалах конгресів, з’їздів, конференцій, 1 інформаційний лист.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 156 сторінках основного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел (287 джерел, із них 84 - кирилицею та 203 - латиною), додатків. Роботу ілюстровано 52 таблицями, 26 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в клініко-патогенетичному обгрунтуванні застосування блокатора рецепторів ангіотензину ІІ епросартану та фенофібрату у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією. Показано, що гіперурикемія погіршує перебіг хвороби, посилюючи процеси пізнього патологічного постінфарктного ремоделювання серця та атерогенезу, на фоні яких зростає ризик виникнення складних порушень ритму і провідності.
1. У пацієнтів із післяінфарктним кардіосклерозом, в анамнезі яких переважають великовогнищеві, повторні інфаркти міокарда, ускладнені розвитком післяінфарктних аневризм і серцевої недостатності на фоні супутньої патології (артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ожиріння), достовірно у 3,9 рази частіше діагностується гіперурикемія. При цьому у 60,5 % випадків у них виявляється метаболічний синдром, одним із проявів якого є підвищений рівень сечової кислоти.
2. У хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією, спостерігається неоднорідність процесів шлуночкової реполяризації (D(Q-T) більше 70 мс) та зниження часових показників варіабельності серцевого ритму (SDNN менше 100 мс) на фоні загального вегетативного дисбалансу з перевагою гіперсимпатикотонії. При цьому в них достовірно у 2,5 рази частіше реєструється шлуночкова екстрасистолія IIIV класу за Lown-Wolf та порушення провідності в системі Гіса-Пуркіньє, у порівнянні з хворими з нормоурикемією.
3. У пацієнтів на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіпер-урикемією, достовірно в 3,4 рази частіше зустрічається артеріальна гіпертензія дуже високого ризику” з порушеним добовим профілем АТ за типом non dipper у 42,1 % хворих, night peaker - у 5,3 %, over dipper - у 10,5 %, а також підви-щеними показниками варіабельності та ранкового підйому АТ, що асоціюється з негативним прогнозом у плані розвитку ускладнень із боку органів мішеней.
4. Гіперурикемія асоціюється з прогресуванням патологічного пост-інфарктного ремоделювання серця, яке проявляється достовірним збільшенням індексу маси міокарда лівого шлуночка ((220,9±6,9) г/см2) та порушенням його геометрії за типом концентричної (56,6 %) і ексцентричної (40,6 %) гіпертрофії з формуванням діастолічної дисфункції за релаксаційним типом - у 19,8 %, за псевдонормальним - у 67,0 % та рестриктивним - у 13,2 % пацієнтів. Встановлено достовірний кореляційний взаємозв’язок між підвищеним рівнем сечової кислоти і показниками внутрішньосерцевої гемодинаміки та діастолічної функції (r=0,4-0,6, р<0,01).
5. У пацієнтів із післяінфарктним кардіосклерозом, асоційованим із гіперурикемією, у 70,9 % випадків зустрічаються комбіновані дисліпідемії з гіпертригліцеридемією, низьким рівнем ліпопротеїдів високої щільності та високим коефіцієнтом атерогенності на фоні підвищеної активності маркерів системного запалення. Встановлено тісний кореляційний зв’язок між підвищеним рівнем сечової кислоти і С реактивним білком (r=0,7, р<0,01), фактором некрозу пухлин a (r=0,8, р<0,01), інтерлейкіном - 1 (r=0,7, р<0,01).
6. Застосування епросартану в комплексі зі стандартною терапією сприяє нормалізації циркадного індексу ЧСС, зменшенню загальної кількості шлуночкових екстрасистол на 66,4 % (у контролі на 39,7 %), повному усуненню епізодів шлуночкової тахікардії, поліморфної екстрасистолії, зменшенню тривалості коригованого інтервалу Q-T і його дисперсії на 21,1 % та підвищенню варіабельності серцевого ритму. Цільових рівнів АТ та нормалізації добового профілю досягнуто у 85,7 % хворих. Відмічено достовірний регрес гіпертрофії лівого шлуночка (індекс маси міокарда зменшився на 14,3 г/м2 (у контролі на 9,5 г/м²)) та зростання його фракції викиду з (46,2±1,2) до (52,4±1,1) %.
8. Включення у комплексну терапію фенофібрату у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією, забезпечує стійкий гіпоурикемічний, гіполіпідемічний та плейотропний ефекти, що проявляється зниженням рівня загального холестерину на 21,1 %, тригліцеридів на 44,2 %, ліпопротеїдів низької щільності на 30,1 %, сечової кислоти на 37,5 %, С реактивного білка на 71,2 %, фактору некрозу пухлин a на 69,0 %, інтерлейкіну 1 на 47,1 % та зростання ліпопротеїдів високої щільності на 30,7%.
9. Комбінована терапія епросартаном та фенофібратом у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією, є адекватним засобом для досягнення цільових рівнів АТ, корекції дисліпідемії, гіперурикемії та активності системного запалення, попередження патологічного ремоделювання серця та прогресування систоло-діастолічної дисфункції міокарда, за рахунок чого достовірно покращуються параметри варіабельності серцевого ритму та зменшується частота життєво небезпечних аритмій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Із метою покращення прогнозування перебігу і розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на післяінфарктний кардіосклероз рекомендується, крім основних клініко-інструментальних і лабораторних досліджень, визначати рівень сечової кислоти, С-реактивного білка, інтерлейкіну -1, фактору некрозу пухлин a в сироватці крові для оцінки інтенсивності процесів атерогенезу, а також проводити холтерівське моніторування ЕКГ і АТ для раннього виявлення небезпечних порушень ритму серця, оцінки процесів шлуночкової реполяризації (Q-T і його дисперсії) та контролю за ефективністю терапії
2. Пацієнтам із післяінфарктним кардіосклерозом, асоційованим із гіперурикемією, (при концентрації сечової кислоти понад 0,46 ммоль/л) рекомендується додатково до традиційної терапії призначати епросартан у дозі 600 мг на добу з метою усунення артеріальної гіпертензії, регресу гіпертрофії лівого шлуночка, корекції діастолічної дисфункції та процесів аритмогенезу.
3. Із метою корекції дисліпідемії, гіперурикемії, процесів системного запалення у хворих на післяінфарктний кардіосклероз, асоційований із гіперурикемією, доцільно додатково призначати фенофібрат у дозі 200 мг на ніч протягом 3 місяців двічі на рік.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амбулаторне моніторування ЕКГ. Сучасні технології, діагностичні можливості, показання: методичний посібник / [В. О. Бобров, О. Й. Жарінов, В. О. Куць та ін.]. - Київ: Медицина світу, 2004. - 68 с.
2. Амосова Е. Н. Возможности снижения цереброваскулярного риска у больных с артериальной гипертензией / Е. Н. Амосова // Серце і судини.-2006.- № 3.- С. 11-17.
3. Амосова Е. Н. От HOPE к ONTARGET от надежды к цели / Е. Н. Амосова // Здоров’я України. - 2007. - № 21.- С.8-9.
4. Амосова Е. Н. Современные методы лечения больных, перенесших инфаркт миокарда, и вторичная профилактика обострения ишемической болезни сердца / Е. Н. Амосова // Український кардіологічний журнал. 2001. № 4. С. 97-103.
5. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем: методические рекомендации / [Р. М. Баевский, Г. Г. Иванов, Л. В. Чирейкин и др.] // Вестник аритмологии.- 2001.- № 24.- C. 65-87.
6. Арболишвили Г. Н. Вариабельность ритма сердца при хронической сердечной недостаточности и ее роль в прогнозе заболевания / Г. Н. Арболишвили, В. Ю. Мареев, Я. А. Орлова, Ю. Н. Беленков // Кардиология.- 2006.- № 12.- C. 4-11.
7. Ащеулова Т. В. Фактор некрозу пухлин a при артеріальній гіпертензії / Т.В. Ащеулова, О.М. Ковальова // Врачебная практика.- 2006.-№ 4.- С.4-8.
8. Бабак О. Я. Апоптоз и его роль в патогенезе сердечно-сосудистых заболе-ваний. Современное состояние вопроса / О.Я. Бабак, В.Д. Немцова, Ю. Н. Шапошникова // Український терапевтичний журнал.- 2004.- № 2.- с.4-9.
9. Белов Ю. В. Структурно-геометрические изменения миокарда и особенности центральной гемодинамики при постинфарктном ремоделировании левого желудочка / Ю. В. Белов, В. А. Вараскин // Кардиология.- 2003.- № 1.- С. 19-23.
10. Березин А. Е. Хроническая блокада ренин-ангиотензининовой системы. Новая парадигма предотвращения и ограничения прогрессирования кардиоваскулярных заболеваний / А. Е. Березин // Український медичний часопис.- 2004.- № 2. - С. 25-32.
11. Бузуиашвили Ю. И. Ишемическое ремоделирование левого желудочка (определение, патогенез, диагностика, медикаментозная и хирургическая коррекция) / Ю. И. Бузуиашвили, И. В. Ключников, А. М. Мелконян // Кардиология.- 2002.- № 10.- С. 88 93..
12. Гавриш О. С. Структурно-метаболічні аспекти антиаритмічного впливу лозартану при хронічній коронарній недостатності / О. С. Гавриш, Л. С. Мхітарян, В. В. Вербицький // Український кардіологічний журнал.- 2004.- № 3.- С.92-96.
13. Гайдаєв Ю. О. Проблеми здоров’я та напрямки його покращення в сучасних умовах / Ю. О. Гайдаєв, В. М. Корнацький // Український кардіологічний журнал.- 2007.- № 5.- С. 12-16.
14. Гитель Е. П. Роль интерлейкинов в патогенезе атеросклероза / Е. П. Гитель, Д. Е. Гусеев, Е. Г. Пономарь // Кардиология.- 2006. - № 14.- С. 10-16.
15. Горбась І. М. Ішемічна хвороба серця: епідеміологія і статистика / І. М. Горбась, І. П. Смирнова // Журнал практичного лікаря.- 2004.- № 1.-С.2-5.
16. Григорьев З. Е. Анализ вариабельности сердечного ритма в клинической практике / З. Е. Григорьев, А. И. Олейник, Н. Ф. Авраменко // Запорожский медицинский журнал.- 2005.- № 1 (28).- С. 96-100.
17. Гриценко С. Й. Вплив епросартану та фенофібрату на варіабельність серцевого ритму та дисперсію інтервалу Q-T у пацієнтів із після-інфарктним кардіосклерозом, асоційованим із гіперурикемією / С. Й. Гриценко // Вісник наукових досліджень.- 2007.- № 3.- С. 33 36.
18. Гуріна Н. М. Порушення обміну сечової кислоти як прояв метаболічного синдрому у хворих на цукровий діабет 2 типу / Н. М. Гуріна, А. А. Шупрович, І. О. Мосендз [та ін.] // Журнал АМН України.- 2006.- Т. 12. - № 3.- С. 484-495.
19. Дзяк Г. В. Суточное мониторирование артериального давления / Г.В. Дзяк, Т.В. Колесник, Ю. Н. Погорецький. - Днепропетровск, 2005. - 200 с.
20. Жаріков О. Й. Місце антагоністів рецепторів ангіотензину ІІ в лікуванні хронічної серцевої недостатності / О. Й. Жарінов // Серце і судини.- 2006.-№ 1.- С. 99-105.
21. Залесский В.Н. Апоптоз при ишемии и реперфузии міокарда / В. Н. Залесский, Т. И. Гавриленко, А. А. Фильченков // Лікарська справа.- 2002.- № 1.- С. 21-24.
22. Зверев Я. Ф. Гиперурикемия как побочный эффект диуретической терапии / Я. Ф. Зверев // Нефрология.— 1999.— № 3.— С. 2227.
23. Игнатенко Г. А. Патофизиологическая роль гиперурикемии при кардиоваскулярной патологии / Г. А. Игнатенко, И. В. Мухин, Е. А. Субботина // Врачебная практика. - 2005.- № 3.- С. 87-92.
24. Ильина И. М. Предположение о существование подтипа сахарного диабета 1 типа, связанного с конституциональным уратным дисметаболизмом / И. М. Ильина, Т. П. Левченко, О. А Гончарова // Проблемы ендокринологической патологии. - 2004.- № 4.- С. 8-11.
25. Капелько В. И. Ремоделирование миокарда: роль матричных метало-протеиназ / В. И. Капелько // Кардиология. - 2001. - № 6. - С. 49-55
26. Киякбаев Г. К. Фибрилляция предсердей и хроническая сердечная недостаточность: нерешенные проблемы (Часть 1) / Г. К. Киякбаев, Э. Р. Мавляевиева, В. С. Моисеев // Клиническая фармакология и терапия.- 2006.- № 15 (4). - С. 24-28.
27. Кобалова Ж. Д. Мочевая кислота - маркер и/или новый фактор риска сер-дечно-сосудистых осложнений? / Ж. Д. Кобалова, В. В. Толкачева, Ю. Л. Караулова // Русский медицинский журнал.- 2002.-№ 10.-Т.10.- С. 23-29.
28. Кобалова Ж. Д. Феномен лозартан-индуцированой урикозурии и гипоурикемии: патофизиологические механизмы и клиническое значение. Часть ІІ / Ж. Д. Кобалова, В. В. Толкачева // Клиническая фармакология и терапия.- 2003.- № 12 (4).- С. 14-17.
29. Ковалева О. Н. Стратегия применения антагонистов рецепторов ангиотензина ІІ у больных с различными клиническими формами артериальной гипертензии / О. Н. Ковалева, М. В. Заика // Український кардіологічний журнал.- 2002.- № 4.- С. 127-134.
30. Коваленко В. М. Атеросклероз і асоційовані з ним хвороби внутрішніх органів: загальна стратегія профілактики та етапність спеціалізованого лікування / В. М. Коваленко //Український кардіологічний журнал.- 2007.- № 5. - С. 8-11.
31. Коваленко В. М. Смертність та інвалідність населення внаслідок серцево-судинних та судино-мозкових захворювань проблема сучасності / В. М. Коваленко, А. П. Дорогой, В. М. Корнацький [та ін.] // Український кардіологічний журнал.- 2003.- № 6.- С. 9-12.
32. Ковальова О. М. Роль С-реактивного білка у розвитку та прогресуванні атеросклеротичного ураження судин (огляд літератури) / О. М. Ковальова, П. Г. Кравчун, С. В. Дем’янець // Журнал АМН України.- 2004.- Т.10.- № 1. С. 35-49.
33. Копица Н. П. Провоспалительные цитокины и С-реактивный белок у больных с гипертрофией миокарда левого желудочка / Н. П. Копица // Український терапевтичний журнал.- 2004. - № 2 .- С. 45-46.
34. Коркушко О. В. Вариабельность ритма сердца при старении и патологии кардиореспираторной системы / О. В. Коркушко, А. В. Писарук, Н. Д. Чеботарев // Клиническая геронтология.- 2002.- № 9.- С. 16-23.
35. Купновицька І. Г. Добове моніторування артеріального тиску: диферен-ціально-діагностичні можливості / І. Г. Купновицька // Галицький лікарський вісник — 2003. — № 3. — С. 48-51.
36. Купновицька І. Г. Дозування, ефективність і безпечність блокаторів ангіотензинових рецепторів першого типу в лікуванні артеріальної гіпертензії різного ґенезу / І. Г. Купновицька // Галицький лікарський вісник. — 2006. — № 2. — С. 36-38.
37. Купновицька І. Г. Структурно-функціональні зміни міокарда лівого шлуночка, добового профілю артеріального тиску та рівня кальцій-регулюючих гормонів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / І. Г. Купновицька, Н. В. Губіна // Український кардіологічний журнал.- 2008.- № 1.- С. 38-40.
38. Леонова М. В. Клиническая фармакология антагонистов рецепторов ангиотензина ІІ / М. В. Леонова // Медицинский журнал Фарматека”.- 2003 .- № 12. - С. 12-17.
39. Лутай М. И. Атеросклероз и воспаление / М. И. Лутай // Серце і судини.- 2004.- № 3.- С. 89-100.
40. Лутай М. И. Роль дисфункции эндотелия, воспаления и дислипидемии в атерогенезе / М. И. Лутай, И. П. Голикова, В. А. Слободской // Український кардіологічний журнал.- 2007.- № 5.- С. 37-48.
41. Мадянов И. В. Основные причины гиперурикемии при сахарном диабете / И. В. Мадянов, М. И. Балаболкин, Д. С. Марков // Терапевтический архив.- 2000. - № 2. С. 58-60.
42. Мазуров В. И. Динамика уровней провоспалительных цитокинов у боль-ных в зависимости от различных форм ИБС / В.И. Мазуров, С. В. Столов, Н. Э. Линецкая // Клиническая медицина.- 1999.- № 11.-С. 23-27.
43. Малая Л. Т. Патогенез фибрилляции предсердей. Сообщение 1 / Л. Т. Малая, А. И. Дядык, А. Э. Багрий // Український терапевтичний журнал.- 2003.- № 6.- С. 58-65.
44. Малая Л. Т. Патогенез фибрилляции предсердей. Сообщение 2 / Л. Т. Малая, А. И. Дядык, А. Э. Багрий // Український терапевтичний журнал.- 2004.- № 1 С. 6-13.
45. Maмедов М. Н. Целесообразность применения фибратов для первичной и вторичной профилактики сердечно-сосудистых осложнений / М. Н. Мамедов // Кардилогия.- 2006.- № 12.- С. 39-47.
46. Митченко Е. И. Метаболический синдром, сахарный диабет и сердечно-сосудистые заболевания / Е. И. Митченко // Український кардіологічний журнал.- 2007.- № 5.- С. 74-81.
47. Мхитарян Л. С. Антиаритмические эффекты лозартана при нарушениях коронарного кровообращения / Л. С. Мхитарян, Н. Н. Орлова, И. Н. Евстратова [и др.] // Український кардіологічний журнал.- 2002.- № 4.- С. 112-115.
48. Насонов Е. Л. С-реактивный белок маркер воспаления при атеросклерозе (новые данные) / Е. Л. Насонов, Е. В. Панюкова, Е. Н. Александрова // Кардиология.- 2002. - № 7.- С. 53-62.
49. Нейко Є. М. Аритмії серця / Є. М. Нейко, І. Г. Купновицька, І. П. Вакалюк. Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2004. 144 с.
50. Нейко Є. М. Атеросклероз / Є. М. Нейко, Ю. В. Дельва // Галицький лікарський вісник — 2006. — № 3. — С. 78-83.
51. Нейко Є. М. Хірургічні аспекти електричної корекції порушень ритму серця / Є. М. Нейко, В. М. Криса // Галицький лікарський вісник — 2002. — № 1. — С. 12-17.
52. Нейко Є. М. Адекватні критерії діагностики ішемічної хвороби серця / Є. М. Нейко, С. М. Федорчук // Галицький лікарський вісник — 2003. — № 4. — С. 58-60
53. Нефрология. Руководство для врачей / под ред. И. Е. Тареевой — М.: Медицина, 2000.— С. 4647.
54. Никитин Н. П. Особенности процесса поздненого ремоделирования сердца у больных, перенесших ифаркт миокарда, и их прогностическое значение / Н. П. Никитин, А. Л. Аляви, В. Ю. Голоскокова // Кардиология.- 1999.- № 1.- С. 54-58.
55. Павликова Е. П. Клиническое значение интерлейкина-6 и фактора некроза опухоли a при ишемической болезни сердца / Е. П. Павликова, И. А. Мерай // Кардиология. -2003.- № 8.- С. 68-71.
56. Панчишин Ю. М. С-реактивний протеїн, гіпохолестеринемія і фракція викиду лівого шлуночка в пацієнтів із хронічною ішемічною хворобою серця / Ю. М. Панчишин // Український медичний часопис.- 2003.- № 3.- С. 123-126.
57. Пархоменко А. Н. Постифарктное ремоделирование сердца: патогенез и подходы к оптимизации терапии / А. Н. Пархоменко, О. И. Иркин // Український кардіологічний журнал.- 2002.- № 6.- С. 29-37.
58. Пархоменко А. Н. Диагностическое и прогностическое значения маркера системного воспаления у больных с острым коронарным синдромом / А. Н. Пархоменко// Український кардіологічний журнал.-2002.- № 1.- С.5-11.
59. Рекомендації Української асоціації кардіологів з діагностики, лікування та профілактики хронічної серцевої недостатності у дорослих: методичні рекомендації / [Л. Г. Воронов, К. М. Амосова, Г. В. Дзяк та ін.]- К.: Четверта хвиля, 2006.- 48с.
60. Сєркова В. К. C-реактивний білок як прогностичний критерій при інфаркті міокарда / В. К. Сєркова, М. М. Корсунська // Буковинський медичний вісник — 2004. — № 3-4. — С. 80-82.
61. Сєркова В. К. Переваги комплексної терапії із використанням триметазидину при ішемічній хворобі серця / В. К. Сєркова, С. В. Коновалов // Український терапевтичний журнал — 2005. — № 3.—С.34-38.
62. Сєркова В. К. Взаємозв'язок між рівнем прозапальних цитокінів і структурно-функціональними змінами міокарда у хворих із хронічною серцевою недостатністю / В. К. Сєркова, О. В. Майко // Український терапевтичний журнал — 2006. — № 1. — С. 33-36.
63. Сидоренко Б. А. Гипертрофия левого желудочка: патогенез, диагнотика и возможность обратного развития под влиянием антигипертензивной терапии / Б. А. Сидоренко, Д. В. Преображенский // Кардиология. - 1998.-№ 5.-С. 80-85.
64. Сидоренко Б. А. Современное применение β-блокаторов / Б. А. Сидоренко, Д. В. Преображенский // Кардиология. 2001.№ 3.С. 91-102.
65. Синяченко О. В. Подагра / О. В. Синяченко, Э. Ф. Баринов.— Донецк: Донеччина, 1994.— 246 с.
66. Синяченко О. В. Клініко-лабораторні аспекти пуринового обміну: норма та патологія / О. В. Синяченко, Г. А. Ігнатенко, І. В. Мухін // Медицина залізничного транспорту України .- 2004. - № 1.- С. 96-100.
67. Сичов О. С. Порушення реполяризації шлуночків серця: механізми ви-никнення, методи виявлення і клінічне значення (проект рекомендацій) / О.С. Сичов, О.М. Пархоменко, О.А. Єпанчінцева // Український кардіологічний журнал.- 2005.- № 5 (додаток).- С. 37-55.
68. Скворцов А. А. Система натрийуретических пептидов. Патофизио-логическое и клиническое значение при хронической сердечной недостаточности / А. А. Скворцов, В. Ю. Марев, Ю. Н. Беленков // Кардиология.-2003.- № 8.- С. 83-93.
69. Скибчак В. А. Клінічні аспекти гіпертригліцеридемії та її корекція / В. А. Скибчак // Український медичний часопис.- 2006.- № 5 (55).- С. 98-105.
70. Стан здоров’я населення України та забезпечення надання медичною допомогою: аналітично-статистичний посібник. - Київ, 2007.- С.17-23.
71. Сучасна діагностика та лікування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензіію: методичні рекомендації.- Київ, 2002.-13 с.
72. Талаева Т. В. Атеросклероз: многофакторность и системность патогенеза / Т. В. Талева, В. В. Братусь // Український кардіологічний журнал.- 2007.- № 5.- С. 101-109.
73. Талаева Т. В. Сочетанное развитие проатергенных нарушений обмена липидов, липопротеинов и углеводов, обусловленное системным воспалением и оксидантным стресом / Т. В. Талева, И. Э. Малиновская, И. В. Третяк [и др.] // Український кардіологічний журнал.- 2003.- № 6.- С.98-107.
74. Тарзиманова А. И. Роль воспаления в патогенезе фибрилляции предсердей / А. И. Тарзиманова, И. Г. Фомина // Кардиоваскулярная терапия и профилактика.- 2006.- № 5 (7).- С. 91-94.
75. Тепляков А. Т. Роль активации провоспалительних цитокинов и продукции аутоимунных комплексов в патогенезе сердечной недостаточности у больных с постифарктной дисфункции сердца / А. Т. Тепляков, М. М. Дебиров, Т. А. Болотская [и др.] // Клиническая медицина.- 2004.- № 8.- С. 15-20.
76. Тепляков А. Т. Сравнение влияния бисопролола, пропафенона и соталола на эктопическую активность желудочков и циркадную вариабельность ритма сердца у больных, перенесших инфаркт миокарда / А. Т. Тепляков, Л. Ю. Эмикан, Т. А. Степачева [и др.] // Кардиология. 2001. № 11. С. 76-79.
77. Терещенко С. Н. Уровень мочевой кислоты в крови больных с постин-фарктной сердечной недостаточностю / С. Н. Терещенко, Н. Н. Левчук, В. Н. Дроздов // Терапевтический архив .- 2000.- № 9.- С. 60- 63.
78. Флоря В. Г. Роль ремоделирования левого желудочка в патогенезе хронической недостаточности кровообращения / В. Г. Фроля // Кардиология.- 1997.- № 5.- С. 63-69.
79. Черняга-Ройко У. П. Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця у хворих на гострий інфаркт міокарда / У. П. Черняга-Ройко, О. Й. Жарінов, М. С. Сороківський // Український кардіологічний журнал.- 2005. - № 6.- С. 25-30.
80. Швед М. І. Гіперурикемія як фактор серцево-судинного ризику (аналіз 27 рандомінізованих досліджень та власних даних) / М. І. Швед, С. Й. Гриценко // Ліки України.- 2006.- № 106.- С. 70-74.
81. Швед М. І. Клінічна оцінка порушень ритму серця та змін добового профілю артеріального тиску у хворих з ішемічною кардіопатією, асоційованою із гіперурикемією / М. І. Швед, С. Й. Гриценко // Вісник наукових досліджень.- 2006.- № 4.- С. 112-113.
82. Швед М. І. Метаболічні та плейотропні ефе