ЗЛОЧИННЕ ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО, ЩО ЧИНЯТЬ БАТЬКИ ЩОДО МАЛОЛІТНІХ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ НА ГРУНТІ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН (КРИМІНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ІМЕНІ Е. О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

ПРИКОЛОТІНА ЮЛІЯ ЛЕОНІДІВНА

УДК 343.97: - 053.4/.6 (477)

ЗЛОЧИННЕ ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО, ЩО ЧИНЯТЬ БАТЬКИ ЩОДО МАЛОЛІТНІХ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ НА ГРУНТІ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН (КРИМІНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Шамара Олександр Володимирович
кандидат юридичних наук,
старший науковий співробітник

Луганськ – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….....4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА ЮРИДИЧНИЙ АНАЛІЗ ЗЛОЧИННОГО ФІЗИЧНОГО НАСИЛЬСТВА, ЩО ЧИНЯТЬ БАТЬКИ ЩОДО МАЛОЛІТНІХ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ НА ҐРУНТІ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН……………………………………………………………………...14
1.1. Відмежування фізичного примусу як методу виховання та фізичного насильства……………..………………………………………………………....14
1.2. Юридичний аналіз підстав застосування батьками фізичної сили проти волі малолітніх та неповнолітніх дітей в якості методу виховання…………………………………………………………….…………..59
1.3. Кримінально-правова характеристика злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин………………………………………………………..92
Висновки до розділу 1……………………………………………..………..….101
РОЗДІЛ 2. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЛОЧИННОГО ФІЗИЧНОГО НАСИЛЬСТВА, ЩО ЧИНЯТЬ БАТЬКИ ЩОДО МАЛОЛІТНІХ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ НА ҐРУНТІ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН…………………………………………………………………….105
2.1. Показники злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин……………105
2.2. Кримінологічна характеристика нормативної сфери свідомості батьків, які чинять злочинне фізичне насильство щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин………………...………………….……….109
2.3. Причини та умови вчинення батьками злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин…………………………………………………………………………141
Висновки до розділу 2……………………………..………………..………….157
РОЗДІЛ 3. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОГО ФІЗИЧНОГО НАСИЛЬСТВА, ЩО ЧИНЯТЬ БАТЬКИ ЩОДО МАЛОЛІТНІХ ТА НЕПОВНОЛІТНІХ ДІТЕЙ НА ҐРУНТІ СІМЕЙНИХ ВІДНОСИН……162
3.1. Загально-соціальне попередження злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин…………………………………………………………………………162
3.2. Спеціально-кримінологічні засоби попередження злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо дітей………..………………......………170
Висновки до розділу 3………..……………….…………………………..……177
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...….179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………..……………….............185
ДОДАТКИ…………………………………………….……………………..…214

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема забезпечення прав дитини в сучасному світі є однією з найбільш актуальних. Не виникає сумнівів у тому, що саме сім’я є тим осередком, у якому сконцентровано потенції забезпечення найкращих інтересів дитини, а батьки – це ті суб’єкти, які, із огляду на природну близькість, покликані бути відповідальними за її благополуччя.
Від якості стосунків між батьками та дітьми залежить теперішнє й майбутнє всіх членів сім’ї, особливо дітей. Ця природна закономірність неминуче виявляється в наслідках виховання для індивідуального життя людини, а, відповідно, і в характері її теперішніх і майбутніх стосунків із суспільством. У справі формування особистості, повноцінно виконувати яке здатна лише благополучна сім’я, найбільш значними персоналіями є батьки.
У протиріччі з природою сім’ї та, зокрема, відповідальним батьківством, перебуває таке явище як насильство, що чинять батьки щодо дітей. Прояви насильства ускладнюють або, навіть, унеможливлюють нормальний розвиток дитини, деформуючи процес соціалізації та зумовлюючи дисфункції сім’ї як соціального інституту. «Нормалізація» насильства у сімейній сфері та, відповідно, у суспільстві в цілому, ускладнює розвиток демократичного суспільства як асоціації вільних та відповідальних суб’єктів.
Відповідним чином розповсюдженість насильства у сфері сімейних відносин обумовлює необхідність розробки заходів протидії цьому деструктивному явищу. Саме кримінологічна наука є тим підґрунтям, на якому має бути побудована правильно спрямована діяльність суб’єктів профілактичної діяльності.
Різним аспектам проблеми насильства (зокрема того, що чинять одні члени сім’ї щодо інших) було присвячено праці багатьох іноземних та вітчизняних науковців. Визначенню кримінально-правового поняття насильства присвячено роботи Л. Д. Гаухмана, Р. Д. Шарапова, Н. В. Іванцової, Р. Є. Токарчука, Ю. Л. Радостєвої, С. Г. Киренка, М. Г. Заславської, Ю. Є. Пудовочкіна, Н. С. Юзікової. Кримінологічне дослідження насильницьких злочинів виконували Ю. М. Антонян, О. М. Гумін, І. О. Пєтін, С. М. Абєльцев, Л. В. Сердюк, О. М. Ігнатов. Кримінологічні дослідження сімейного та побутового насильства було здійснено такими науковцями, як Д. А. Шестаков, А. Б. Блага, В. С. Харламов, Д. Р. Усманова, Л. О. Колпакова, Б. М. Головкін.
Дослідженню власне насильства, що вчинено щодо неповнолітніх осіб у сфері сімейних стосунків, присвячено небагато робіт. Це, зокрема, роботи О. А. Костирі та М. Ю. Самченко.
Проблеми попередження сімейно-побутових злочинів у значній мірі досліджено Л. В. Крижною, І. В. Морчевим, В. В. Вітвицькою та Л. В. Левицькою.
Низка значимих теоретико-методологічних і практичних проблем, які мають значення для осмислення обраного в якості об’єкта дослідження феномену, розглянута в працях фахівців із кримінології та кримінального права: О. М. Костенка, І. Г. Богатирьова, І. М. Даньшина, А. П. Закалюка, О. М. Литвинова, В. В. Голіни, Л. М. Давиденка, Т. А. Денисової, В. П. Ємельянова, В. М. Трубникова, О. А. Мартиненка.
Теоретичний фундамент дослідження феноменів, що пов’язані із проблематикою сім’ї, батьківства та сімейного виховання як ціннісного феномену складають праці Г. В. Ф. Гегеля, І. О. Ільїна, В. С. Соловйова, В. В. Зенковського, С. О. Левицького, В. В. Розанова, О. Ф. Лосєва та С. С. Авєрінцева.
Зазначеними вченими виконано, безумовно, значну та масштабну роботу з вивчення феномену насильства, включаючи різні його аспекти. Саме тому ці доробки беззаперечно мають суттєве теоретичне та прикладне значення, і складають фундамент сучасного наукового дослідження проблеми насильства.
Проте, треба зазначити, що фізичне насильство, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин, досі не стало об’єктом окремого кримінологічного дослідження. Цей факт зумовлює його теоретичну актуальність. Соціальна затребуваність дослідження визначеної проблеми також стає все більш очевидною. Так, дані багатьох опитувань громадської думки та інформація міжнародних інституцій свідчать про розповсюдженість фізичного насильства невеликої тяжкості, що батьки застосовують щодо своїх дітей в якості засобу виховання. Наведені міркування та обставини підтверджують актуальність обраного напряму дослідження та необхідність його кримінологічної розробки на монографічному рівні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямів наукових і дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755 (п. 57 «Насильство в суспільстві як складова частина організованої злочинності: кримінологічний та кримінально-правовий аспект» підрозділу 2.1. «Кримінологічний аналіз та прогнозування злочинності» та розділу 2 «Проблеми удосконалення діяльності ОВС щодо боротьби зі злочинністю та охорони громадського порядку, організаційного та правового забезпечення діяльності ОВС»), Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347 (п. 34 додатку 4 «Неповнолітній у кримінальному процесі України»), та Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011–2015 рр., затверджених Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 року № 14-10 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Національної академії правових наук України від 5 березня 2012 року № 4-12) – пп. 2, 3 Розділу «Правові засоби боротьби із злочинністю».
Тема дисертації в остаточній редакції затверджена вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка 31 травня 2012 року (протокол № 13).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в проведенні кримінологічного аналізу злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин.
Відповідно до визначеної мети було поставлено наступні задачі:
– відмежувати фізичний примус як метод виховання від фізичного насильства;
– провести аналіз юридичної складової застосування батьками фізичної сили проти волі малолітніх та неповнолітніх дітей із метою виховання;
– визначити кримінально-правову характеристику злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин;
– дослідити проблеми встановлення кількісно-якісних характеристик злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин;
– надати кримінологічну характеристику особистості батьків, які чинять злочинне фізичне насильство щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин;
– дослідити причини та умови вчинення батьками злочинного фізичного насильства щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин;
– провести аналіз заходів запобігання вчиненню батьками злочинного фізичного насильства щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин та розглянути можливості вдосконалення цих заходів.
Об’єктом дослідження є злочинне фізичне насильство щодо малолітніх та неповнолітніх.
Предметом дослідження є кримінологічна характеристика злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин.
Методи дослідження. Досягнення мети дослідження та розв’язання визначених у ньому задач забезпечено з урахуванням специфіки обраного об’єкта й предмета. Загальнонаукові методи, спеціальні методи та прийоми пізнання було використано таким чином. Логіко-семантичний метод забезпечив визначення понять «фізичний примус», «фізичне насильство» (підрозділ 1.1) та аналіз передумов заборони фізичного покарання (підрозділ 1.2). Конкретно-соціологічні методи дозволили провести збір та обробку емпіричних даних про об’єкт і предмет дослідження. Метод соціологічного опитування було використано в процесі дослідження громадської думки. Він забезпечив визначення наявності та рівня поширеності криміногенних установок щодо виховання, їх обумовленість відповідними моделями виховання, рівня й факторів латентності злочинності в сімейній сфері та думки населення про можливості й ефективність попередження насильства, що чиниться у сфері сімейних стосунків (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). Аналіз документів забезпечив дослідження кримінальних справ і вироків судів загальної юрисдикції з метою визначення криміногенного типу нормативної сфери свідомості батьків щодо сім’ї, батьківства й батьківського виховання, типових криміногенних ситуацій і мікросоціальних феноменів, що обумовлюють вчинення цих злочинів (підрозділ 2.2). Статистичні методи аналізу даних сприяли встановленню показників злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей (підрозділ 2.1).
Науково-теоретичне підґрунтя дисертації склали наукові праці фахівців, у тому числі зарубіжних, у галузі кримінології, кримінального права, соціології, філософії та педагогіки.
Нормативну базу дослідження утворюють міжнародні нормативно-правові акти з прав людини та прав дитини, Конституція України, Закон України «Про охорону дитинства», Сімейний кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про попередження насильства в сім’ї», чинне кримінальне законодавство, інші законі та підзаконні нормативно-правові акти України.
Емпіричну базу дослідження склали 115 кримінальних справ та вироків стосовно батьків або осіб, які їх замінюють відповідно до закону або фактично, які було винесено протягом 2004–2012 років судами загальної юрисдикції; дані соціологічних опитувань громадської думки дорослого населення м. Луганська, проведених у 2004, 2006, 2008 та 2011 роках (щороку 720 осіб), пілотного дослідження 2004 року (54 особи), матеріали соціологічного опитування учнів загальноосвітніх шкіл м. Луганська, проведеного у 2004 році (1024 особи), статистичні дані МВС України про стан насильницької злочинності проти неповнолітніх та УМВС України в Луганській області про вчинення фізичного насильства щодо малолітніх і неповнолітніх за 2004–2012 роки.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні дослідженням, у якому проведений аналіз злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин. За результатами дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, які відповідають змістовним ознакам наукової новизни роботи. Основні з них такі:
уперше:
– в якості предмету монографічного кримінологічного дослідження визначено кримінологічну характеристику злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин, чим забезпечено реалізацію перспективи розробки методу дослідження, що враховує природу відносин батьків та дітей як відносин виховного характеру, в контексті яких ініціюється проблема застосування фізичної сили;
– кримінологічну проблему вчинення батьками злочинного фізичного насильства щодо малолітніх та неповнолітніх дітей подано в контекст відносин виховання, чим було зумовлено подальше виявлення зв’язку між хибним вирішенням проблем виховання, визначення статусів батьків та дітей як суб’єктів сімейного виховного процесу та хибним вирішенням проблеми застосування фізичної сили в якості засобу виховання;
— ініційовано перегляд домінуючого до цього часу розширювального підходу до застосування батьками фізичної сили проти волі дитини з метою виховання, тобто ідентифікації його із насильством на підставі наявності у фізичному впливі ознаки невідповідності волі дитини та визнання дитини абсолютно автономним суб’єктом;
— сформульовано критерії розмежування фізичного примусу як методу виховання й фізичного насильства: необхідності (відповідності об’єктивним потребам виховання дитини й/або забезпечення безпеки суспільства); пропорційності (адекватності засобу діянню або стану дитини, що припиняються); автономності (здатності стимулювати властиву дитині здатність до позитивної автономності); своєчасності (здійснення впливу протягом часу, коли застосуванням фізичної сили можливо досягти виховного ефекту); наслідків (фізична та/або психічна шкода хоча й супроводжує вплив, але застосовується не в якості самоцілі, не спричиняє та не може спричинити тілесних ушкоджень). Нормативний критерій має інтегральний характер та не має самостійного значення;
– запропоновано методику інтерпретації фактів вчинення батьками злочинного фізичного насильства щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин з використанням ідеального типу нормативної сфери свідомості батьків щодо сім’ї, батьківства й батьківського виховання. Нею передбачено виявлення відхилень у нормативній сфері свідомості батьків (змістовному, оціночному або вольовому компонентах);
удосконалено:
– кримінологічну характеристику особи, яка чинить насильство у сфері сімейних стосунків, шляхом визначення компонентів нормативної сфери свідомості батьків щодо сім'ї, батьківства та батьківського виховання, та конкретизації контексту ініціації проблеми застосування фізичної сили проти волі дітей відносинами виховання;
– властивий кримінофамілістичному напряму кримінології підхід до дослідження сімейної сфери (відносин батьків та дітей) як ціннісного феномену, основною складовою якого є етична;
– стратегію профілактики злочинного фізичного насильства невеликої тяжкості, що чиниться в сімейній сфері, шляхом концентрації зусиль на рівні загально-соціального попередження та застосування методів опосередкованого (непрямого) впливу на криміногенний комплекс сфери сім'ї;
дістали подальшого розвитку:
– обґрунтування засад дослідження специфіки характеристик особи, котра чинить злочинне фізичне насильство в сім’ї;
– теоретичне обґрунтування розробки заходів профілактики злочинного фізичного насильства, що вчиняється у сфері сімейних відносин, шляхом впливу на антикриміногенні ресурси сімейної сфери;
– положення щодо необхідності врахування закономірностей сімейного виховання в правовому регулюванні відносин батьків та дітей та його здатності обумовлювати вчинення злочинного фізичного насильства у разі перевищення межі юридизації відносин.
Практичне значення одержаних результатів. Прикладна цінність роботи полягає в тому, що її положення, висновки й пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій роботі – при подальшій кримінологічній розробці проблеми вчинення батьками злочинного фізичного насильства щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних стосунків і заходів попередження насильства, що чиниться на ґрунті сімейних відносин;
– у правотворчій діяльності – при вдосконаленні правового механізму регулювання відносин сімейного виховання та в розробці механізму адаптації міжнародних стандартів прав дитини й сімейних відносин до реалій сучасної України, включаючи проблему виховання дітей батьками (батьківського виховання);
– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів сприятиме подальшому вдосконаленню якості запобіжної діяльності державних органів, які здійснюють профілактику злочинності у сфері сімейних відносин (Акт впровадження у діяльність управління громадської безпеки ГУМВС України у Луганській області від 15 лютого 2013 року);
– у навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані в ході підготовки підручників і навчальних посібників, при підготовці й проведенні лекцій, семінарських занять із курсу кримінології, у науково-дослідній роботі викладачів, ад’юнктів, аспірантів, курсантів та слухачів (Акт впровадження у навчальний процес Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка від 15 лютого 2013 року).
Апробація результатів дослідження. Проміжні й кінцеві підсумки розробки проблеми в цілому, окремих її аспектів, одержані узагальнення й висновки були оприлюднені на науково-практичних конференціях: «Злочинність та її попередження у країнах перехідного періоду» (м. Баку, Азербайджан, квітень 2005 року), «Закон і діти» (м. Донецьк, жовтень 2006 року), «Правова реформа у масовій свідомості мешканців Луганського регіону» (м. Луганськ, лютий 2006 року), «Ідея права і держава. Четверті Новгородцевські читання» (м. Луганськ, квітень 2006 року), «Ломоносов-2007» (м. Москва, Росія, квітень 2007 року), «Вплив покарань на злочинність» (м. Луганськ, жовтень 2007 року), «Проблеми якості інформації про злочинність» (м. Луганськ, жовтень 2008 року), «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави: сучасний стан, проблеми та шляхи вирішення» (м. Одеса, квітень 2009 року), «Норма та девіація у правоохоронній діяльності» (м. Луганськ, жовтень 2010 року), «Молодь та злочинність» (м. Луганськ, жовтень 2011 року), «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний та юридичний аспекти» (м. Харків, квітень 2008 року), «Девіантна поведінка: соціологічний, психологічний та юридичний аспекти» (м. Харків, квітень 2012 року).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в шістнадцяти самостійно виконаних наукових роботах, п’ять з яких опубліковано в виданнях, включених до переліку наукових фахових видань з юридичних наук України та Російської Федерації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні висвітлено теоретико-практичне вирішення важливої наукової проблеми – кримінологічного аналізу злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин.
Одержані теоретичні висновки можуть бути використаними для подальшого розвитку теорії юридичної науки в частині дослідження та розробки заходів попередження злочинного фізичного насильства, що чиниться в сфері сімейних відносин. Вони також можуть слугувати науковим підґрунтям законотворчих робіт у зазначеному напрямі, а також використовуватися в навчально-методичній діяльності із забезпечення відповідних кримінально-правових дисциплін.
У результаті проведеного дослідження одержано наступні основні висновки:
1. Сутнісним підґрунтям коректного обрання контексту постановки кримінологічної проблеми злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей на ґрунті сімейних відносин, є відносини сімейного виховання. Природа сімейного виховного процесу вимагає формулювання проблеми застосування фізичної сили проти волі дитини не в модальності допустимості, а в модальності необхідності.
Можливості фізичного впливу обмежені функцією негативного характеру, здатністю припинення об’єктивно негативних діянь дитини або їх негативного стимулювання. Саме ці властивості фізичного впливу обумовлюють його незамінність при вирішенні низки виховних завдань.
2. Висновок про необхідність застосування фізичного впливу з метою виховання з необхідністю породжує необхідність відмежування фізичного примусу (дії, що відповідає сутності сімейного життя та сутності виховання) від фізичного насильства (дії, що перебуває у протиріччі із сутністю сімейного життя та сутністю сімейного виховання).
У роботі розроблені такі критерії розмежування фізичного примусу як засобу сімейного виховання та фізичного насильства:
Критерій необхідності. Ненасильницьким (примусовим) є такий фізичний вплив на тіло дитини, що чиниться проти її волі, та відповідає об’єктивним потребам виховання дитини й/або забезпечення безпеки суспільства. Насильницьким є такий фізичний вплив на тіло дитини, що чиниться проти її волі, та не відповідає об’єктивним потребам виховання дитини й/або забезпечення безпеки суспільства.
Критерій пропорційності (достатності). Ненасильницьким є такий фізичний вплив на тіло дитини, що чиниться проти її волі, та є необхідним і достатнім у конкретному випадку, тобто адекватним діянню або стану дитини, які припиняються. Насильницьким є такий фізичний вплив на тіло дитини, що чиниться проти її волі, та не є необхідним та достатнім у конкретному випадку.
Критерій автономності. Фізичний вплив на тіло дитини, що чиниться проти її волі, є ненасильницьким, якщо стимулює властиву дитині здатність до позитивної автономності. Таким, що порушує цей принцип, відповідно – насильницьким, є такий фізичний вплив на тіло дитини, що чиниться проти її волі, та ігнорує її здатність до позитивної автономності.
Критерій своєчасності. Фізичний вплив на тіло дитини, що чиниться проти її волі, є ненасильницьким, якщо здійснюється в оптимальний для цього час, коли застосуванням сили можливо досягти виховного ефекту. Насильницьким треба визнати такий фізичний змушувальний вплив, що чиниться поза оптимальним часом і, відповідно, не дозволяє застосуванням сили досягти виховного впливу.
Критерій наслідків. Ненасильницьким є такий змушувальний фізичний вплив, при якому фізична та/або психічна шкода є побічним наслідком (не самоціллю), тобто супроводжує вплив, не спричиняє та не може спричинити тілесних ушкоджень. Насильницьким є такий змушувальний вплив, що має на меті лише завдання фізичної шкоди поза метою виховання, та спричиняє або може спричинити тілесні ушкодження.
Критерій нормативності є інтегральним, тобто базується на представлених вище критеріях. Фізичне змушування не може бути визнано насильницьким винятково за ознакою його заборони у нормах права.
3. Методологічно доцільною є розробка та застосування в процесі збору, обробки та інтерпретації емпіричних даних пошукової моделі (ідеального типу) нормативної сфери свідомості батьків щодо сім’ї, батьківства та батьківського виховання.
Якість нормативної сфери може бути визначена шляхом співставлення її змістовного, оціночного та вольового компонентів з природою сім’ї, батьківства та батьківського виховання. Відхиленням від ідеального типу є вирішення проблеми сутності сім’ї, батьківства, виховання та його засобів, що ґрунтується на моральному релятивізмі − відмові від визнання предметності етичних максим, що відповідають природі сім'ї, батьківства та виховання як ціннісних явищ, та проявляється у суб’єктивізмі або орієнтації на розповсюджені соціальні стереотипи.
4. Дослідженням вироків та кримінальних справ встановлено, що в переважній більшості кримінальних інцидентів (87 %) особами було порушено критерій необхідності застосування фізичної сили до дитини з огляду на мету виховання, тобто проблему виховання поставлено й/або вирішено невірно (хибно).
Застосування фізичної сили, що характеризувалося порушенням критерію необхідності, було засобом досягнення хибних виховних або інших ніж виховання цілей: «вирішення» конфлікту з іншими членами сім’ї на свою користь шляхом спричинення фізичної шкоди дитині; покарання дитини за об’єктивно позитивні діяння (намагання захистити члена сім’ї від насильства, допомогу рідним); покарання за дії дитини, вчинені з метою забезпечення власної життєдіяльності або збереження здоров’я; покарання за невизнання авторитету батьків; покарання за мниму провину.
Порушення інших критеріїв (13 %) — пропорційності, автономності та наслідків — було пов’язане з наявністю реальної проблемної виховної ситуації, яка була вирішена неадекватно.
5. Узагальнення емпіричних даних дозволило провести реконструкцію та визначити ознаки криміногенного типу нормативної сфери свідомості батьків відносно сім’ї, батьківства та батьківського виховання, які викликали порушення критеріїв розмежування фізичного примусу та фізичного насильства. Він характеризується порушенням змістовного та/або вольового компонентів нормативної сфери свідомості батьків відносно сім'ї, батьківства та батьківського виховання.
Порушення змістовного компоненту полягають у неадекватному уявленні про сім’ю як про сферу задоволення власних потреб; визнанні в людині винятково тваринного або соціального або їхнього превалювання; запереченні здатності дитини до самостійного пізнання об’єктивних цінностей; визначенні як мети виховання керованості, слухняності та/або набуття соціальних стандартів; в наявності неадекватних віку та здібностям дитини вимог; жорстких (таких, що не враховують індивідуального закону розвитку особистості дитини) установках щодо реагування на порушення дитиною встановлених батьками правил; у домінуванні критерію ефективності засобу; у індиферентному ставленні до проблеми оцінки методів, або в ігноруванні проблеми обрання методів; у застосуванні фізичного покарання як «універсального» методу.
Порушення вольового компоненту проявляються у відмові визнання виховання дитини своїм обов’язком; відмові критично ставитися до своїх установок щодо виховання та своєї поведінки; перекладанні функції виховання на інших членів сім'ї, школу або державу; виправданні своєї виховної некомпетентності; у надії на благополучний збіг обставин, за яких проблема виховання дитини вирішиться без докладання зусиль; відмові звертатися по допомогу в вихованні дитини; у ігноруванні думки оточуючих щодо належного виховання та апеляції до власних батьківський повноважень; уявленні про повноцінність своїх педагогічних здібностей; відмові вважати себе винним у вчиненні насильства.
6. Передумовою глобального характеру, що зумовлює вчинення батьками злочинного фізичного насильства щодо дітей, визначено аномічний стан українського суспільства та, зокрема, соціального інституту сім’ї. Аномія при цьому розуміється як ціннісна криза, тобто криза абсолютних цінностей та традиційної сім'ї, що на них будується, та проявляється, зокрема, у розповсюдженні релятивного типу ставлення до проблеми сім’ї та виховання. Криміногенні фактори сфери сім’ї розглядаються як ознака та результат кризи соціальних інститутів, які є носіями традиції (передусім, держави та церкви). У таких умовах проблеми належної якості сімейних стосунків та виховання розв’язуються стихійно (несвідомо та/або під впливом соціальної інерції).
7. Дослідження громадської думки свідчить про суперечливу ситуацію – одночасне існування у свідомості населення двох протилежних стереотипів практично однієї кількісної ваги: визнання застосування фізичної сили до дитини з метою виховання (фізичного покарання) необхідним у деяких випадках заходом впливу та, одночасно, відмови від такої практики. Окрім цього громадська думка демонструє схильність застосовувати безрезультатні та неадекватні, але такі, що виключають елемент силового впливу, методи виховання, вірогідно, керуючись розширювальним тлумаченням поняття сили та фізичного впливу, тобто ототожнення їх із насильством.
Із огляду на виявлені суперечливість, неоднозначність і непослідовність у застосуванні засобів виховання, а також на фоні застосування у вихованні неадекватних засобів можуть виникати різні девіації та конфлікти, у першу чергу, на рівні свідомості самих батьків, та виступати як фактор перевищення міри виховного впливу.
8. Зусилля щодо попередження нетяжкого злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей, мають бути зосереджені на загально-соціальному рівні та бути спрямованими на утвердження цінності сім’ї та її зв’язку із абсолютними цінностями.
Максимальну потенцію ефективності мають засоби опосередкованого впливу на нормативну сферу свідомості батьків (членів сім'ї). Саме цей тип впливу є адекватним сутності сім’ї. Комплексність попереджувального впливу вимагає одночасного спрямування зусиль на стимулювання антикриміногенних ресурсів сімейної сфери, із урахуванням її ціннісної природи.
9. Попередження злочинного фізичного насильства, що чинять батьки щодо малолітніх та неповнолітніх дітей, має ґрунтуватися на специфіці цього типу відносин та, перш за все, на їх тотальності та приватності.
Культура сімейних відносин вимагає стійкого та спрямованого абсолютними цінностями виховання, не виникає стихійно, а базується на традиції. Тому необхідним є відродження сімейної культури, що вимагає підтримки з боку соціальних інститутів, які є носіями цінностей, — держави та церкви.
10. Правотворчість, спрямована на регулювання сімейних відносин батьків та малолітніх/неповнолітніх дітей (визначення їхніх правових статусів як суб’єктів сімейного виховного процесу), має бути збалансованою з урахуванням природи, завдань сімейного виховання та реальних можливостей їх виконання в умовах ситуації соціальної аномії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Criminal Code of Canada. [Електронний ресурс] / Government of Canada. Justice Laws Website. – Режим доступу : http://laws-lois.justice.gc.ca/PDF/C-46.pdf
2. Du J. Physical punishment of children [Електронний ресурс] : lessons from 20 years of research / J. Du , R. Ensom // Canadian Medical Association Journal 2012. – Режим доступу : http://www.cheo.on.ca/uploads/Durrant%20EnsomCMAJ2012.pdf
3. Quinney R. Is criminal behaviour deviant behavior? / R. Quinney // The British Journal of Criminology. — 1965. — P. 132—142.
4. World Report on Violence and Health / Edited by Etienne G. Krug et al. (eds.). – Geneva : World Health Organization, 2002. — 346 p.
5. Абельцев С. Н. Личность преступника и проблемы криминального насилия / С. Н. Абельцев . − М. : ЮНИТИ-Дана; Закон и право, 2000. – 207 с.
6. Аблятіпова Н. А. Інститут фактичного виховання в сімейному праві України / Н. А. Аблятіпова // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». — 2009 . – Том 22. — № 1 (61) — С. 122–128.
7. Аверинцев С. Брак и семья / С. Аверинцев // Аверинцев С. Собрание сочинений / под ред. Н. П. Аверинцевой и К. Б Сигова. София–Логос. Словарь. – К. : ДУХ І ЛІТЕРА, 2006. – С. 796–815.
8. Антокольская М. В. Семейное право : учебник / М. В. Антокольская. – М. : Юристъ, 1995. – 144 с.
9. Антокольская М. В. Семейное право : учебник / М. В. Антокольская. – М. : Юристъ, 1996. – 366 с.
10. Бандурка О. М. Протидія злочинності та профілактика злочинів : монографія / О. М. Бандурка, О. М. Литвинов. – Х. : ХНУВС, 2011. – 308 с.
11. Бачинин В. А. Основы социологии права и преступности / В. А. Бачинин. – СПб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2001. – 308 с.
12. Бачинин В. А. Антропосоцология анормативного поведения / В. А. Бачинин // Общественные науки и современность. — 2001. — № 3. — С. 62–73.
13. Бачинин В. А. Социология и метафизика в творчестве Ф. М. Достоевского / В. А. Бачинин // Социс. — 2000. — № 3— С. 94–102.
14. Бачинин В. А. Фрейд и/или Достоевский: мировоззренческий выбор криминологического сознания / В. А. Бачинин // Криминология: вчера, сегодня, завтра. Труды Санкт-Петербургского криминологического клуба – 2008. – № 2 (15). – С. 19–22.
15. Бекман Й. Ювенальная юстиция — антисемейная идеология [Електронний ресурс] / Й. Бекман. – Режим доступу : http://rodkom.org/2013/2575.html
16. Бесєдін А. А. Дисфункціональна сім’я як чинник девіантної поведінки неповнолітніх : автореферат дис. на здобуття наук. ступеню канд. соціолог. наук : спец. 22.00.03. «Соціальна структура та соціальні відносини» / А. А. Бесєдін. – Х., 2002. — 18 с.
17. Блага А. Агресивність та насильство у сім’ї: співвідношення та особливості проявів / А. Блага // Українське право. – 2002. – № 1. – С. 199–202.
18. Блага А. Б. Можливості методу контент-аналізу преси при дослідженні проблеми насильства в сім’ї стосовно неповнолітніх / А. Б. Блага // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. –Вип. 30. – С. 78–82.
19. Блага А. Б. Сутність, види, форми та методи профілактики насильства в сім'ї / А. Б. Блага // Вісник Кримінологічної асоціації України : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції, присвяченої 20-річчю заснування кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ 12 травня 2012 року «Актуальні сучасні проблеми кримінального права та кримінології у світлі реформування кримінальної юстиції» / МВС України ; Харківський нац. ун-т. внутр. справ; Кримінологічна асоціація України. Том 1. – Х. : Золота миля, 2012. — С. 47—52.
20. Блага А. Б. Практика застосування закону України «Про попередження насильства в сім’ї»: сучасні проблеми і можливі шляхи їх вирішення / А. Б. Блага // Право і безпека. – 2004. – № 1 (№ 3/1). – С. 55−57.
21. Блага А. Б. Правове забезпечення захисту осіб, що потерпіли від насильства в сім’ї, як елемент соціальної політики держави / А. Б. Блага // Проблеми правового забезпечення економічної та соціальної політики в Україні : матеріали наук.-практ. конф. (м. Харків, 24–25 травня 2005 р.). – Х. : Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого, 2005. – С. 577–581.
22. Блага А. Б. Насильство в сім’ї та злочинність неповнолітніх: детермінаційний зв’язок / А. Б. Блага // Питання боротьби зі злочинністю. –2004. – Вип. 8. – С. 112–115.
23. Блага А. Б. Механізм вчинення насильницьких злочинів і правопорушень проти членів сім’ї / А. Б. Блага // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2004. – Вип. 28. – С. 16−20.
24. Блага А. Б. Запобігання насильству як основа протидії агресивним злочинам проти членів сім’ї / А. Б. Блага // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. – 2005. – № 2. – С. 161 –165.
25. Блувштейн Ю. Д. Основания криминологии: Опыт лог.-филос. исслед / Ю. Д. Блувштейн, А. В. Добрынин. – Мн. : Университетское, 1990. – 208 с.
26. Бойко О. В. Насильство в сім’ї: соціологічний аналіз явища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. соціолог. наук : спец. 22.00.03 «Соціальна структура та соціальні відносини» / О. В. Бойко. – Х., 2003. – 20 с.
27. Бойко О. В. Насильство в сім’ї: соціологічний аналіз явища : дис. ... канд. соц. наук : 22.00.03 / Бойко Олександр Валерійович. – Х., 2003. – 211с.
28. Василевич В. Поняття кримінологічної характеристики насильницьких злочинів / В. Василевич // Право України. – 1997. – № 12. – С. 82–84.
29. Васильківська І. П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / І. П. Васильківська. – К., 2001. – 18 с.
30. Вебер М. Основные социологические понятия / М. Вебер // Западно-европейская социология ХIX-начала ХХ векав : тексты ; учеб. пособие для вузов по направлению и специальности «Социология» / составитель В. П. Трошкина. − М. : Междунар. ун-т бизнеса и упр., 1996. – С. 602–642.
31. Вегас Х. М. Ценности и воспитание. Критика нравственного релятивизма / Х. М. Вегас ; Рус. христиан. гуманитар. акад. – СПб. : Изд-во Санкт-Петербургского гос. ун-та ; Изд-во Русской христианской гуманитарной академии, 2007. – 224 с.
32. Віленська Е. Кримінологія: традиції та новації / Е. Віленська, Е. Дідоренко, Б. Розовський, В. Чалий // Право України. – 1999. – № 6. — С. 93–97.
33. Вітвіцька В. В. Запобігання насильству стосовно дитини : науково-практичні рекомендації / В. В. Вітвіцька. — Донецьк : ДЮІ ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 2010. — 80 с.
34. Выгодская А. В. Насилие в семье: гендерный аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. социол. наук : спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» / А. В. Выгодская. Екатеринбург, 2009. – 20 с.
35. Выступление Святейшего Патриарха Московского и всея Руси Алексия ІІ на очередной сессии Парламентской ассамблеи Совета Европы [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.patriarchia.ru/db/print/428616.html.
36. Вступительное слово Митрополита Минского и Слуцкого Филарета, Патриаршего Экзарха всея Беларуси [Електронний ресурс] // Богословская конференция Русской Православной Церкви «Учение Церкви о человеке». (Москва, 5–8 ноября 2001 г.). – Режим доступу : http://www.orthodoxia.org/lib/1/1/23/14.aspx.
37. Гаухман Л. Д. Насилие как средство совершения преступления / Л. Д. Гаухман . – М. : Изд-во «Юрид. лит-ра», 1974. – 167 с.
38. Гаухман Л. Д. Борьба с насильственными посягательствами / Л. Д. Гаухман. – М. : Изд-во «Юрид. лит-ра», 1969. – 120 с.
39. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель ; пер. с нем.: ред. и сост. Д. А. Керимов и В. С. Нерсесянц ; авт. вступ. ст. и примеч. В. С. Нерсесянц. − М. : Мысль, 1990. − 524 с.
40. Гегель Г. В. Ф. Энциклопедия философских наук / Г. В. Ф. Гегель, отв. ред. Е. П. Ситковский. – М. : Мысль, 1977. – Т. 3. Философия духа. – 471 с. (АН СССР. Ин-т философии. Филос. наследие).
41. Гилинский Я. Девиантология: социология преступности, наркотизма, проституции, самоубивств и других «отклонений» / Я. Гилинский. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2007. – 528 с.
42. Глобальна ініціатива проти тілесних покарань дітей [Електронний ресурс] / Global Initiative to End All Corporal Punishment of Children. – Режим доступу : http://endcorporalpunishment.org
43. Головаха Е. И. Социальное безумие: история, теория и современная практика / Е. И. Головаха, Н. В. Панина. – К. : Абрис, 1994. — 168 с.
44. Головаха Е. Феномен «аморального» большинства в постсоветском обществе: трансформация массовых представлений о нормах социального поведения в Украине / Е. Головаха // Мониторинг общественного мнения: экономические и социальные перемены. – 2002. – № 6 (62). – С. 20–22.
45. Головкін Б.М. Сімейно-побутові конфлікти в системі детермінації умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень : дис … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Головкін Богдан Миколайович. —Х., 2003. – 190 с.
46. Головкін Б. М. Кримінологічні проблеми умисних вбивств і тяжких тілесних ушкоджень, що вчиняються у сімейно-побутовій сфері : монографія / Б. М. Головкін. – Х. : Нове слово, 2004. – 252 с.
47. Голод С. И. Социолого-дефографический анализ состояния и эволюции семьи / С. И. Голод // Социс. — 2008. — № 1— С. 40–49.
48. Гнатенко Е. А. Проблемы изучения личности преступника в отечественной криминологической науке / Е. А. Гнатенко // Соціологія в ситуації соціальних невизначеностей : тези доп. учасників І Конгресу Соціол. асоціації України. – Х. : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. — С. 177.
49. Гнатенко Е. А. Философский проект правового государства в культуре предреволюционной России : монография / Е. А. Гнатенко ; науч. ред. К. В. Деревянко. – Луганск : РИО ЛАВД, 2003. – 288 с.
50. Горшкова И. Д. Методология выявления масштабов супружеского насилия при проведении конкретного социологического исследования / И. Д. Горшкова, И. И. Шурыгина // Девиантное поведение: методология и методика исследования / под ред. М. Е. Поздняковой. – М. : Реглант, 2004. – С. 67–78.
51. Григорян В. А. Некоторые вопросы анализа криминогенных и антикриминогенных факторов сферы семьи / В. А. Григорян // Вопросы борьбы с преступностью. – М. : «Юридическая литература». 1978. – Вып. 29. — С. 45–55.
52. Гумін О. М. Кримінально-насильницька поведінка проти особи : монографія / О. М. Гумін. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 360 с.
53. Гумін О. М. Кримінальна насильницька поведінка як негативне соціальне явище [Електронний ресурс] / О. М. Гумін // Форум права. — 2010. — № 1. —С. 56–61. − Режим доступу : http://www.nbuv.ua/e-journals/FP/2010-1/10gomncj.pdf
54. Гурко Т. А. Родительство: социологические аспекты / Т. А. Гурко. — М. : Центр общечеловеческих ценностей, 2003. — 164 с.
55. Гурко Т. А. Замещающая опека в США: состояние и проблемы (обзор работ американских специалистов) / Т. А. Гурко, А. П. Карпушова // Актуальные проблемы семей в России / под. ред. Т. А. Гурко. – М. : Институт социологии РАН, 2006. — С. 103–119.
56. Гуроян В. Воплощенная любовь. Очерки православной этики / В. Гуроян. – Библейско-богословский інститут св. апостола Андрея, 2002. – 269 с.
57. Гусейнов А. А. Понятия насилия и ненасилия / А. А. Гусейнов // Вопросы философии. – 1994. – № 6. – С. 35–41.
58. Гусейнов А. А. Моральная демагогия как форма апологии насилия / А. А. Гусейнов // Вопросы философии. – 1995. – № 5. – С. 5–12.
59. Давыдов Ю. Н. Любовь и свобода : избранные сочинения / Давыдов Ю.Н. ; сост В. В. Сапов. – М. : Астрель, 2008. – 576 с.
60. Добреньков В. И. И по закону, и по справедливости убийство должно караться смертной казнью / В. И. Добреньков // Преступление и наказание: криминализация России как социально-политическое явление : материалы дискуссии. – М. : Альфа-М, 2004. – Вып. 3. – С. 7–37. (Серия: «Научные семинары • Круглые столы • Дискуссии»)
61. Доброхотов А. Избранное / А. Доброхотов. – М. : Издательский дом «Территория будущего», 2008. – 472 с.
62. Доклад независимого эксперта для проведения исследования Организации Объединенных Наций по вопросу о насилии в отношении детей. Представленный во исполнение резолюции 60/231 Генеральной Ассамблеи. 29 August 2006. A/61/299. Записка Генерального секретаря [Електронний ресурс] / Организация Объединенных Наций. − Режим доступу : www.un.org/russian/hr/children/violence_3.htm.
63. Доповідь Уповноваженого Президента України Юрія Павленка до Всеукраїнської наради з питань захисту прав дитини. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.president.gov.ua/news/26245.html.
64. Дрьомін В. М. Злочинність як соціальна практика: інституціональна теорія криміналізації суспільства : монографія / В. М. Дрьомін. – Одеса : Юридична література, 2009. — 616 с.
65. Думко Ф. К. Підготовка курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями / Ф. К. Думко. – Одеса : Астропринт, 2002. – 168 с.
66. Дьяков С. В. К вопросу о причинности в механизме преступного поведения / С. В. Дьяков // Вопросы борьбы с преступностью. — М : Юридическая литература. — 1987 – № 45. — С. 14—23.
67. Дюркгейм Э. Норма и патология / Э. Дюркгейм // Социология преступности. Современные буржуазные теории : сборник статей / перевод с английского. – М. : Прогресс, 1966. — С. 39–44.
68. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод. Статья 3. Запрещение пыток. Прецеденты и комментарии / С. А. Разумов, Ю. Ю. Берестнев. – М. : Российская академия правосудия, 2002. —79 с.
69. Женунтий В. И. Криминологические проблемы предупреждения преступных посягательств на нравственное и физическое развитие несовершеннолетних : монография / В. И. Женунтий, В. В. Витвицкая. – Донецк : ДЮИ МВД при ДонНУ, 2005. – 280 с.
70. Жилинкова И. В. Проблемы правового режима имущества членов семи : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.03 / Жилинкова Ирина Владимировна. – Х., 2000. – 407 с.
71. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3 кн. / А. П. Закалюк. – К. : Видав. Дім „Ін Юре, 2007. – Кн. 1: теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 424 с.
72. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3-х кн. / А. П. Закалюк. − К. : Видав. Дім „Ін Юре”, 2007. – Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. – 712 с.
73. Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика : у 3-х кн. / А. П. Закалюк. − К. : Видав. Дім „Ін Юре”, 2008. – Кн. 3: Практична кримінологія. – 320 с.
74. Закон Республики Саха (Якутия) «О правах ребенка» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sakha.gov.ru/node/23065
75. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» : [науково-практичний коментар] / під ред. О. М. Руднєвої. — Х. : Спайк, 2003. — 124 с.
76. Замечание общего порядка № 8. Право ребенка на защиту от телесных наказаний и других жестоких или унижающих достоинство видов наказания (в частности, статья 19; пункт 2 статьи 28 и статья 37). Принято на 42-й сессии (Женева, 15 мая — 2 июня 2006 г.) / Подборка замечаний общего порядка и общих рекомендаций, принятых договорными органами по правам человека. HRI/GEN/1/Rev.8/Add.1. 11 June 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://files.sudrf.ru/2282/user/hri_gen1_rev8_add1_ru.pdf
77. Захист дітей, які потребують особливої уваги. Статистичний збірник. Державна служба статистики України / відпов. за випуск Калачова І. В. – К., 2012. – 78 с.
78. Зелинский А.Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание / А.Ф. Зелинский . – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с.
79. Зеньковский В. В. Педагогика. Сер.: Лекции профессоров Свято-Сергиевского Православного Института в Париже / В. В. Зеньковский. – Париж – М. : Изд-во Православного Свято-Тихоновского Богословского ин-та, 1996. – 156 с.
80. Зеньковский В. В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии / В. В. Зеньковский. – М. : Школа-Пресс, 1996. – 272 с.
81. Зеньковский В. В. Психология детства / В. В. Зеньковский. – М. : Школа—Пресс, 1996. – 336 с.
82. Зинченко В. П. Ценности в структуре сознания [Електронний ресурс] / В. П. Зинченко // Журнал «Вопросы философии». 2011. — № 8. – Режим доступу: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=363&Itemid=52
83. Зрелов А. П. Особенности толкования понятия «насилие» в криминалистике и в российском уголовном праве / А. П. Зрелов // Право и политика. – 2003. – № 7. – С. 24–33.
84. Иванцова Н. Основные положения концепции общественно опасного насилия в уголовном праве / Н. Иванцова // Уголовное право. – 2004. – № 4. – С. 26–28.
85. И. И. Ильин: pro et contra / сост., вступ. статья, примеч. И. И. Евлампиева. – СПб. : РХГИ, 2004. – 896 с. – (Русский Путь).
86. Ильин И. А. О сопротивлении злу силою / И. А. Ильин // Путь к очевидности. – М. : Республика, 1993. — С. 6–132.
87. Ильин И. А. Путь духовного обновления / И. А. Ильин // Путь к очевидности. – М. : Республика, 1993. – С 134–288.
88. Ильин И. А. О сущности правосознания / И. А. Ильин // Собрание сочинений : в 10 т. – М. : Русская книга, 1994. – Т. 4. – С. 149–414.
89. Искоренение телесных наказаний детей. Вопросы и ответы. – Council of Europe. – June 2008. – 65 с.
90. Ильяшенко А. Н. Насилие в семье: исторический аспект / А. Н. Ильяшенко // История государства и права. – 2003. – № 2. – С. 41–42.
91. Ігнатов О. Кримінологічна характеристика насильницьких злочинів серед працівників міліції / О. Ігнатов // Право України. – 2005. – № 6. – С. 71– 81.
92. Ігнатов О. Кримінальне насильство: окремі питання / О. Ігнатов // Право України. – 2005. – № 3. – С. 67–71.
93. Ігнатов О. М. Насильницькі злочини, що вчиняються працівниками органів внутрішніх справ України: кримінологічна характеристика, детермінація та попередження : монографія / О. М. Ігнатов. – Х. : ТОВ „Видавництво «Формат Плюс»”, 2008. – 296 с.
94. Інструкція щодо порядку взаємодії управлінь (відділів) у справах сім’ї, молоді та спорту, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї : затверджена Наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та Міністерства внутрішніх справ України № 3131/386 від 07.09.2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0917-09
95. Йосипів А. О. Насильницька злочинність : детермінанти та протидія органами внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08. «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / А. О. Йосипів. – Львів, 2009. – 20 с.
96. Йосипів А. О. Насильницька злочинність : детермінанти та протидія органами внутрішніх справ : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Йосипів Алла Олексіївна. – Львів, 2009. – 290 с.
97. Кант И. Трактаты и письма / И. Кант. – М. : Изд. Наука, 1980. – 709 с.
98. Карпачова Н. І. Роль сім’ї, суспільства і держави в недопущенні бездоглядності, безпритульності та насильства щодо дітей (із спеціальної доповіді «Стан дотримання та захисту прав дитини в Україні») / Н. І. Карпачова // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2011. — № 5 (травень). — С. 5–12.
99. Кинг М. Л. Из книги «Strides to freedom» (1958) / М. Л. Кинг // Независимый религиозно-общественный журнал «Ясная поляна». Выпуск 12. Рига, 1991. – С. 14–17.
100. Кіммел Майкл С. Гендероване суспільство / Майкл С. Кіммел ; пер. з англ. – К. : Сфера, 2003. – 490 с.
101. Киренко С. Г. Проблеми захисту прав неповнолітніх кримінальним законодавством України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Киренко Сергій Георгійович. – К., 2003. — 200 с.
102. Кистяковский А. Ф. Исследование о смертной казни / А. Ф. Кистяковский. — Тула : Автограф, 2000. — 272 с.
103. Ковальова О. В. Діяльність служби дільничних інспекторів міліції щодо попередження насильства в сім’ї : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Ковальова. – Х., 2008. – 21 с.
104. Ковальова О. В. Дільність служби дільничних інспекторві міліції щодо попередження насильства в сім’ї : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ковальова Олена Володимирівна. – Х., 2008. – 196 с.
105. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. – Додаток до № 51. – Ст. 1122.
106. Коломоєць О. Д. Адміністративно-правове регулюваня відповідальності за вчинення насильства у сім’ї, невиконання захисного припису або не проходження колекційної програми : автореф. дис.. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. Д. Коломоєць. –Запоріжжя, 2010. — 22 с.
107. Колпакова Л. А. Насилие в семье (виктимологический аспект, вопросы дифференциации ответственности и законодательной техники) / Л. А. Колпакова. – М. : Идз-во ООО Юрлитинформ, 2009. – 96 с.
108. Конвенція ООН про права дитини : від 20 листопада 1989 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/995_021
109. Кондратюк Л. В. Еще раз о криминологическом понятии преступности и преступления / Л. В. Кондратюк, В. С. Овчинский // Журнал российского права. – 2004. – № 9. – С. 113–119.
110. Концепція державної цільової соціальної програми підтримки сім’ї до 2016 року : схвалено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 325. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/325-2012-%D1%80.
111. Костенко А. Н. Криминогенная личность (к вопросу о понятии) / А. Н. Костенко // Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии : сб. науч. статей. – Одеса : Фенікс, 2007. – С. 23–27.
112. Костенко О. М. Культура і закон – у протидії злу : монографія / О. М. Костенко. – К. : Атіка, 2008. – 352 с.
113. Костенко О. М. Концепція модернізації кримінології в світлі соціального натуралізму (про основи «натуралістичної» кримінології) / О. М. Костенко // Право України. — 2009. — № 7. — С. 31—38.
114. Кочеткова С. В. Опыт анализа насилия в семье / С. В. Кочеткова // Социс. – 1999. – № 12. – С. 114–117.
115. Кочин А. А. Детерминация криминального насилия в семне : пособие / А. А. Кочин, В. С. Харламов. – М. : ВНИИ МВД России, 2004. – 52 с.
116. Крестовська Н. М. Ювенальне право України: генезис та сучасний стан : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Крестовська Наталя Миколаївна. – Одеса, 2008. — 468 с.
117. Крестовська Н. М. Міфи про ювенальну юстицію [Елекронний ресурс] / Н. М. Крестовська. – Режим доступу : mgu.com.ua/docs/nauchstati/KRESTOVSKA_Mif.pdf
118. Крижна Л. В. Злочини у сфері сімейно-побутових відносин (кримінологічний аспект) : монографія / Л. В.Крижна. – К. : КІВС, 2003. – 105 с.
119. Криминология: приглашение к дискуссии : монография / авт. кол. : А. В. Баляба, Э. В. Виленская, Э. А. Дидоренко, Б. Г. Розовский. – Луганск : РИО ЛИВД, 2000. – 318 с.
120. Криминология : учебник / под. ред. В. Н. Кудрявцева и В. Е. Эминова. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Юристъ, 2000. — 678 с.
121. Кримінальний кодекс України від 5.04.2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
122. Кримінальний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2013. – № 9—10, № 11—12, № 13. – Ст. 88.
123. Кримінальне право (Особлива частина) : підручник / за ред. О. О. Дудорова, Є. О. Письменського. – Луганськ : видавництво «Елтон — 2», 2012. — Т. 1. — 780 с.
124. Криминологическая характеристика лиц, совершивших преступления против несовершеннолетних / Ю. Е. Пудовочкин // Криминология: вчера, сегодня, завтра. Труды Санкт-Петербургского криминологического клуба. – 2006. – № 2 (11). – С. 110–120.
125. Кристи Н. Удобное количество преступлений / Н. Кристи ; пер. с англ. Е. Матерновской ; общ. ред. и вступ. ст. Я. И. Гилинского. – СПб. : Алетейя, 2006. – 184 с.
126. Крупка Ю. М. Попередження побутових злочинів / Ю. М. Крупка . – К. : Т-во Знання УРСР, 1998. – 46 с.
127. Ксенофонт. Воспоминания о Сократе / Ксенофонт. – М. : Изд. Наука, 1993. – 379 с.
128. Кудрявцев В. Н. Стратегии борьбы с преступностью / В. Н. Кудрявцев. — 2-е изд. испр. и доп. — М. : Наука, 2005. — 366 с.
129. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования : учеб. пособие. – М. : Издательская группа «ФОРУМ—ИНФРА-М», 1998. — 216 с.
130. Кули Ч. Первичные группы / Ч. Кули // Американская социологическая мысль : тексты / под. ред. В. И. Добренькова. – М. : Издание Международного Университета Бизнеса и Управления, 1996. – С. 328–332.
131. Курсовая работа «Понятие цели в педагогике Иммануила Канта. Трактат «О педагогике» в контексте трех «Критик» Канта» / студента 3-го курса Гнатенко Е. А. / Философский факультет. Кафедра истории и теории мировой культуры. – М. : МГУ им. М. В. Ломоносова, 1994. – 37 с.
132. Левицкий С. А. Свобода и ответственность: «Основы органического мировоззрения» и статьи о солидаризме / С. А. Левицкий. – М. : Посев, 2003. – 464 с.
133. Левицкий С. А. Трагедия свободы : избранные произведения / С. А. Левицкий ; вступ. статья, сост. и комментарии В. В. Сапова. – М. : Астрель, 2008. – 992 с.
134. Левицька Л. В. Запобігання насильницьким злочинам щодо неповнолітніх в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Левицька Людмила Володимирівна. – К., 2003. – 229 с.
135. Левченко К. Тілесні покарання дітей: ефективний засіб виховання чи порушення прав дитини? [Електронний ресурс] / К. Левченко. – Режим доступу: http://www.la-strada.org.ua/ucp_mod_news_list_show_79.html
136. Левченко К. Двадцять років Конвенції ООН про права дитини [Електронний ресурс] / К. Левченко. – Режим доступу : http://umdpl.info/index.php?id=1258726976
137. Лисюк Ю. В. Протидія насильству в сім’ї / Ю. В. Лисюк. – Одеса : Одеський юридичний інститут ХНУВС, 2007. – 164 с.
138. Литвинова Н. Н. Насилие в семье – причины и последствия. [Электронний ресурс] / Н. Н. Литвинова, И. В. Кучер. – Режим доступу : http://www.ncstu.ru
139. Литвинов О. М. Кримінологічна стратегія як компонент стратегії національної безпеки України / О. М. Литвинов // Право і безпека. – 2010. – № 3 (55). – С. 137–141.
140. Литвинов О. М. Кримінологічний аналіз механізму протидії наркозлочинності : монографія / О. М. Литвинов, Я. В. Ступник. – Х. : НікаНова, 2012. – 193 с.
141. Литвинов А. Н. Предупреждение преступлений и правонарушений. Профилактическая работа с населением : науч.-практ. пособие / А. Н. Литвинов. – М. : ЮРКНИГА, 2004. – 160 с.
142. Литвинов О. М. Соціально-правовий механізм протидії злочинності в Україні : монографія / О. М. Литвинов. – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2008. – 446 с.
143. Литвинов О. М. Стратегія кримінологічної безпеки України / О. М. Литвинов // Вісник Кримінологічної асоціації України : зб. наук. праць. – 2011. – № 1. – С. 47–52.
144. Литвинов О. М. Феноменологія механізму протидії злочинності / О. М. Литвинов // Вісник Кримінологічної асоціації України : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., присвяченої 20-річчю заснування кафедри кримінального права та кримінології Харківського національного університету внутрішніх справ. – Х. : Золота миля, 2012. – Том 1. – С. 11–16
145. Лосев А. Ф. Диалектика мифа / А. Ф. Лосев // Философия. Мифология. Культура. – М. : Политиздат, 1991. – С. 21–186.
146. Лосев А. Ф. Дерзание духа / А. Ф. Лосев. – М. : Политиздат, 1988. — 366 с.
147. Лосский Н. О. Ценность и бытие. Бог и Царство Божие к