ЗАЙМЕННИК У ВІРШОВАНИХ ТЕКСТАХ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТИ : МЕСТОИМЕНИЕ В стихотворных текстах АМЕРИКАНСКОЙ ПОЭЗИИ: когнитивно-семиотический и ЛИНГВОсинергетический АСПЕКТЫ



  • Название:
  • ЗАЙМЕННИК У ВІРШОВАНИХ ТЕКСТАХ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ ТА ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТИ
  • Альтернативное название:
  • МЕСТОИМЕНИЕ В стихотворных текстах АМЕРИКАНСКОЙ ПОЭЗИИ: когнитивно-семиотический и ЛИНГВОсинергетический АСПЕКТЫ
  • Кол-во страниц:
  • 205
  • ВУЗ:
  • ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



    На правах рукопису



    ПЕТРЕНКО НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА


    УДК 811.111:81’367.326:81’42


    ЗАЙМЕННИК У ВІРШОВАНИХ ТЕКСТАХ АМЕРИКАНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ: КОГНІТИВНО-СЕМІОТИЧНИЙ
    ТА ЛІНГВОСИНЕРГЕТИЧНИЙ АСПЕКТИ

    Спеціальність 10.02.04 – германські мови



    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук



    Науковий керівник –
    БЄЛЄХОВА Лариса Іванівна
    доктор філологічних наук,
    професор


    Херсон – 2008






    ЗМІСТ
    ВСТУП ………………………….………………………..…………………………..4
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КЛАСУ ЗАЙМЕННИКІВ …….. …14
    1.1. Клас займенників у висвітленні різних наукових парадигм ..................…..15
    1.1.1. Синтаксичний підхід..............................................................………..15
    1.1.2. Морфологічний підхід..................................................................……18
    1.1.3. Семантичний підхід .....................................................................……21
    1.1.4. Когнітивний підхід...................................................................………24
    1.2. Інтегрований підхід до вивчення класу займенників у поетичному тексті ...........................................……………………………...………....……..…..27
    1.2.1. Специфіка класу займенників у поетичному мовленні .........……...28
    1.2.2. Вплив займенників на формування жанру поетичного тексту ….. 31
    1.2.3. Когнітивно-семіотичні властивості займенників у поетичному мовленні………………….…………………...……………………….35
    1.3. Методика дослідження особливостей класу займенників у текстах американської поезії..............................................…………………………...…….44
    Висновки до першого розділу…………………………….…………..….…...….. 52
    РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ.................................……............................………..54
    2.1. Текстотвірні функції займенників.............................................................…...54
    2.1.1. Роль займенників у створенні інтегративності поетичного тексту........................................................................………......................…..57
    2.1.2. Композиційні властивості займенників......................................…....63
    2.1.3. Вплив займенників на відтворення образу читача....................…….66
    2.1.4. Актуалізація художнього простору і часу через функціонування
    займенників........................................................…..................................…....70
    2.1.5. Роль займенників у вираженні підтексту як текстової категорії........................................................................................…………....76
    2.2. Світотвірні функції займенників..............................................................…….78
    2.2.1. Відображення принципів світопобудови крізь призму функціонування займенників у поетичному тексті ………………………82
    2.2.2. Роль займенників у відображенні внутрішнього світу людини....................................................................................……………......92
    2.2.3. Роль займенників у відтворенні реального і вигаданого світів.....………………………………………………………………………..96
    2.3. Образотворчі функції займенників.........................................................…....101
    2.3.1. Гендерні особливості функціонування займенників у створенні образів.....................................................................................................……104
    2.3.2. Образи автора і ліричного героя крізь призму функціонування займенників...........................................................................................….....118
    Висновки до другого розділу……………….………………………...……….... 124
    РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ КЛАСУ ЗАЙМЕННИКІВ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ПОЕТИЧНОМУ МОВЛЕННІ …………...……….……………………………...128
    3.1. Функціональна переорієнтація займенників у поетичному тексті……………………………………………………………………………….128
    3.1.1. Процеси й механізми переорієнтації…………………....……...…..130
    3.1.2. Зміни у семантиці займенників…………………………......……....132
    3.1.3. Норма vs аномалія.......................................................................…....134
    3.1.4. Транспозиція займенників у поетичному тексті………...….……..138
    3.1.5. Варіювання значення займенників у поетичному тексті........……141
    3.2. Дисипативна структура класу займенників в американській поезії..……..145
    3.2.1. Синергетичні ознаки займенників у поетичному тексті .......…….147
    3.2.2. Модель дисипативної структури класу займенників в американському поетичному мовленні ............................................……..158
    Висновки до третього розділу …………………………….…...........…….……..161
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ…………………………………………....…......….….164
    ДОДАТКИ…………………………………………………………...…....…...…..169
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………........…. ...…....…..172
    СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………..……….…….…...199






    ВСТУП

    Доба бурхливого розвитку науки має значний вплив на багатоаспектність лінгвістичної парадигми знань. В еволюційному русі мовознавства з’являються нові підходи до вивчення мови, нові напрями у лінгвістиці, які слід розглядати й оцінювати у контексті епохи і трактувати, перш за все, з погляду новизни часу.
    Інтерес до вивчення різних аспектів поетичного мовлення має тривалу історію, яка сягає витоками давніх досліджень, присвячених системному опису категорій поетичного тексту, серед яких є “Поетика” Арістотеля (384-322 рр. до н. е.).
    Упродовж століть поетичний текст вивчався у різних напрямах поетики. Зокрема, з позиції формальної поетики поетичний текст визначається як організована цілісність, підпорядкована певній системі правил [248, с. 28]. Саме представники формальної поетики свого часу започаткували дослідження особливої граматики поетичного мовлення (див., напр.: [284, с. 465-473]), що відрізнялося від повсякденного. Згодом проблема вивчення специфічної граматики поезії набула актуальності, особливо в епоху модерну і постмодерну, коли відбувалися різного роду експерименти з мовою.
    Згідно з положеннями структурно-семіотичного напряму вивчення поетичного тексту, останній виступає як своєрідна знакова система з високим ступенем упорядкованості й структурно-смислової організації [243, с. 382]. Іншими словами, семіотична інтерпретація поетичного тексту виходить із положення про його системність, що виявляє його смислову багатовимірність [235, с. 98]. Поетичний текст постає як базовий знак, ієрархічна структура, утворена елементами різних мовних рівнів [там само].
    Когнітивна поетика зосереджена на виявленні лінгвокогнітивних механізмів, які забезпечують опредметнення концептуальної інформації у поетичному тексті [322, с. 1]. Цей напрям дослідження спирається на теоретико-методологічні положення когнітивної лінгвістики, у центрі уваги якої перебуває мова як загальний когнітивний механізм, а до сфери інтересів уходять “ментальні” основи розуміння і продукування мови з погляду того, як структури мовного знання “репрезентуються” і беруть участь у переробці інформації [90, с. 21]. У річищі когнітивної лінгвістики поетичний текст розглядається як проекція людських переживань, осмислення та перевтілення думок у віршованому мовленні. Невипадково американський поет XX ст. Уоллес Стівенс пише: “Поезія – акт думки” [351, с. 279], а думка народжується у поета під впливом сприйняття навколишнього світу.
    Поетичний текст є найвищим проявом осмислення людиною реального й уявного світів, це зліт фантазії та втілення ціннісних орієнтирів й оцінки людиною змісту її буття, її місця у Всесвіті [36, с. 3].
    У когнітивному ракурсі поетичний текст розглядався українськими вченими у різних аспектах. Зокрема, аналізували словесний поетичний образ [36; 93; 254], досліджували компаративні блоки у сучасній американській поезії [287], вивчали особливості власної назви в композиційно-смисловій структурі поетичного тексту [229] та жанрову специфіку композиційно-смислової структури поетичного тексту [160].
    Проте, на наш погляд, недостатньо уваги було приділено функціональним властивостям, яких набувають у поетичному тексті окремі мовні одиниці, а саме, займенники.
    Актуальність пропонованої дисертаційної роботи визначається загальною спрямованістю сучасних граматичних студій на з’ясування та пояснення змін у функціонуванні одиниць мовної системи, зумовлених як розвитком мови в цілому, так і особливостями художнього тексту тієї чи іншої культурно-історичної епохи. Своєчасності дослідженню додає й той факт, що воно здійснюється на теренах новітньої лінгвістичної парадигми, яка дозволяє поглибити аналіз семантики займенникових одиниць, що залежить від їх функціональних властивостей у поетичному тексті.
    Вибір частиномовного класу займенників як об’єкта дослідження зумовлений низкою факторів. Однією з причин звернення до цього класу слів стало те, що у вітчизняних і зарубіжних граматиках, які висвітлюють принципи логіко-граматичної класифікації частин мови, займенники мають недостатньо чіткий статус. Дослідники, які дотримуються традиційного погляду на займенники, розглядають їх як слова, що виконують функції вказівки й заміщення повнозначних іменних частин мови (див., напр.: [17; 190 та ін.]). Інші дослідники вказують на необґрунтоване обмеження ролі займенників граматичним заміщенням імен [87; 96]. Дехто з учених виступає проти виокремлення займенників у самостійну частину мови [див., напр., 29; 191; 280] або висловлює критичні зауваження щодо традиційного трактування займенників лише як дейктичних маркерів [64].
    У світлі когнітивної лінгвістики дослідження семантики мовних знаків спрямовано на виявлення знань, що в них опредметнені, тобто вербалізовані. Саме тому для виокремлення займенників у системі частин мови вчені досліджують їх семіологічні ознаки, тобто знакову сутність [200, с. 6], а також їх місце у мові й мовленні [220, с. 26] та функціонально-семантичні характеристики займенникових слів із позицій функціонального підходу та когнітивної лінгвістики (див. [230, с. 17-30]).
    Зазначимо, що органічне входження лінгвістики в систему когнітивних наук стає можливим завдяки розробці питань лінгвістичної семантики, яка розглядає значення у зв’язку з відображеним у ньому знанням [97, с. 6]. Згідно з одним із постулатів когнітивної лінгвістики, значення не міститься в мовних одиницях як таких, а є результатом когнітивної діяльності, пов’язаної з осмисленням та вербалізацією інформації людиною [24, с. 14]. Адже значення – це по суті “квант досвіду”, фрагмент інформації, що підведена під мовний знак [135, с. 157], або, іншими словами, “концепт, зв’язаний знаком” [179, с. 6]. До мовних знаків, в яких вербалізуються значення, належать різноманітні частини мови, що отримали висвітлення у роботах як українських, так і зарубіжних учених-когнітивістів (див.: [97; 133; 137; 138; 146; 216, с. 42-44; 304, с. 1-40; 305; 306; 307]).
    У всіх вищеназваних роботах можна знайти багато актуального й такого, що заслуговує на продовження у нашій дисертації. Зокрема, погоджуючись із думкою, що семантика слова у системі мови розкривається лише як набір лексико-семантичних варіантів, зафіксованих у тій чи іншій послідовності й у тому чи іншому складі словниками [146, с. 10], ми, тим не менше, у ході дослідження вирішуємо проблему функціонування займенникових слів у поетичному мовленні. На наше переконання, саме поетичний текст є тим середовищем, в якому найбільш повною мірою виявляються приховані смисли у значеннях мовних одиниць, зокрема, займенників, що є недоступним для аналізу в обмежених рамках системи мови і, навіть, у межах прозового тексту. Спостереження за еволюцією мовленнєвих і стилістичних форм займенників у різних літературно-стильових напрямках доводять, що, на відміну від прози, яка визначається як “він-текст” і трактується як така, що звернена до іншого, поезія постає як “я-текст”, тобто є “суб’єктивною”, спрямованою на суб’єкт, інакше кажучи, на самого себе [267, с. 207, 210].
    Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми “Лінгвостилістичний аналіз тексту та проблеми його перекладу” кафедри романо-германських мов Херсонського державного університету (тему затверджено на засіданні Вченої ради ХДУ, протокол № 5 від 5 січня 2005 року).
    Метою дисертації є виявлення когнітивно-семіотичних та лінгвосинергетичних особливостей займенників в американському поетичному мовленні.
    Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
    - систематизувати різні погляди на частиномовний клас займенників із метою обґрунтування власного інтегрованого підходу, що синтезує доробок когнітивної лінгвістики, лінгвосеміотики та лінгвосинергетики;
    - установити домінантні функції займенників у віршованих текстах американської поезії;
    - виявити когнітивно-семіотичні ознаки займенників на основі їх функцій у віршованих текстах американської поезії;
    - розкрити роль займенників як засобу створення когерентності поетичного тексту;
    - визначити характер та причини змін у функціонуванні займенникових одиниць у віршованих текстах американської поезії;
    - з’ясувати тенденції, що зумовлюють зміни у семантиці займенників;
    -побудувати модель номінативного класу займенників в американському поетичному мовленні.
    Об’єктом дослідження є займенники у віршованих текстах американської поезії.
    Предмет вивчення становлять когнітивно-семіотичні та лінгвосинергетичні особливості функціонування займенників в американських поетичних текстах.
    Для визначення й пояснення специфіки функціонування займенникових одиниць у поетичному тексті нами сформульована гіпотеза, яка полягає у тому, що займенник, не маючи яскраво виражених характеристик у системі мови, в поетичному мовленні завдяки сполучуваності з іншими номінативними одиницями, набуває своєрідного забарвлення, семантичного розширення у результаті функціональної переорієнтації [146; 147].
    Матеріалом дослідження є 1340 різних за обсягом поетичних текстів, що становить 3264 сторінки. Це твори американських поетів Е. По, У. Брайанта, У. Уітмена, Е. Дікінсон, Е. Робінсона, К. Сендберга, Р. Фроста, У. Стівенса, Т. Еліота, Е. Мілей, М. Мур, Е. Каммінґса, А. Макліша, Р. Уоррена, С. Плат та деяких інших, що активно творили протягом XVIII-XX століть. Ілюстративний корпус дисертації складається із 110 поетичних текстів, в яких найбільш переконливо виявляються типові ознаки аналізованих явищ.
    У роботі пропонується комплексна методика, що зумовлена метою та завданнями дослідження й охоплює низку методів, серед яких найбільш ефективними для вирішення поставлених завдань є семантичний, контекстуально-інтерпретативний та кількісний аналіз. Семантичний аналіз спрямовано на дослідження смислового наповнення займенникових одиниць у поетичному тексті. Метод контекстуально-інтерпретативного аналізу з елементами лінгвостилістичного аналізу та інтерпретації тексту застосовується для виявлення оточення, в якому функціонують займенники у тексті, з метою визначення впливу цього оточення на характер взаємодії займенників з іншими номінативними одиницями та для з’ясування референційних значень займенникових новоутворень. Кількісний аналіз сприяє підтвердженню типовості, значущості та продуктивності функціонування займенників в американських поетичних текстах, а також встановленню числових співвідношень отриманих результатів.
    Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній уперше шляхом застосування комплексної методики розкрито когнітивно-семіотичні та лінгвосинергетичні особливості функціонування займенників в американській поезії, що дозволило виявити багатозначність займенників та розкрити механізми виникнення їх нових форм у поетичному тексті. Новим є трактування займенників як мовних знаків, що містять закодоване повідомлення про приховані смисли в поетичних текстах. Уперше надано опис класу займенників на основі їх функціональних особливостей у поетичному мовленні, зумовлених його онтологічними й гносеологічними властивостями.
    Теоретичне значення дисертації зумовлене новим підходом до висвітлення проблеми функціонування займенникових одиниць у поетичному мовленні з урахуванням останніх досягнень лінгвістичної науки. Вивчення когнітивних, семіотичних та лінгвосинергетичних особливостей займенників в американському поетичному мовленні поглиблює знання про специфіку займенникових одиниць і є внеском у теорію інтерпретації поетичного тексту, оскільки сприяє встановленню характеру взаємозв’язку між мовою та мисленням. Дослідження таких теоретичних проблем, як синтаксичні, морфологічні й семантичні зміни та варіативність номінативних одиниць дозволяє розширити наукові доробки у галузі прагмасемантики. Методика аналізу, застосована до класу займенників, може бути використана й у дослідженні інших класів слів у поетичному мовленні.
    Практичне значення роботи визначається можливістю використання її висновків і результатів у лекційних курсах зі стилістики англійської мови (розділи “Стилістична морфологія”, “Стилістика тексту”), у спецкурсах із когнітивної лінгвістики, інтерпретації тексту, теорії поетичного мовлення та когнітивної поетики. Основні положення дисертації можуть бути застосовані у написанні курсових, дипломних та магістерських робіт з проблеми інтерпретації поетичного тексту.
    На захист виносяться такі положення:
    1. У поетичному тексті займенник постає як когнітивний конструкт, оскільки в ньому “згорнуті” значення й знання про окремі фрагменти картини світу, та як семіотична одиниця, що розглядається як мовний знак, що використовується для передачі додаткової інформації завдяки смисловому наповненню та функціональній багатозначності у поетичному тексті.
    2. Текстотвірні функції займенників виявляються у тому, що в поетичному тексті вони виступають засобами актуалізації низки текстових категорій та впливають на формування цілісності й зв’язності тексту. Виступаючи вагомими компонентами у побудові текстових світів, займенники сприяють реалізації принципів антропоцентризму, антропоморфізму, антропокосмізму в поетичному тексті та забезпечують його розгортання або компресію.
    3. Образотворчі функції займенників виявляються у наданні гендерних особливостей стереотипним поетичним образам та ідентифікаційних рис образам автора і ліричного героя. Вибір займенника на позначення того чи іншого образу в поетичному тексті залежить від місця й ролі цього образу в культурному просторі мовної спільноти, у свідомості автора й читача. Специфіка вибору займенника полягає у формуванні нової інформації, нового знання про образ, що забезпечує проникнення у приховані смисли під час інтерпретації поетичного тексту.
    4. Морфологічні, синтаксичні й семантичні зрушення, що спостерігаються у функціонуванні займенників в американському поетичному тексті, спричинені появою номінативних функцій, невластивих їм у граматичній системі мови, але потенційно можливих у поетичному мовленні. Зберігаючи своє власне категоріальне значення, займенники набувають додаткових конотацій залежно від контексту та від номінативних одиниць, що становлять їх найближче оточення. У поетичному тексті вживання займенникових одиниць з відхиленням від норми є оказіональним і обмежується контекстом.
    5. Зміни у функціонуванні займенників в американському поетичному мовленні зумовлені їх здатністю до функціональної переорієнтації, що веде до звуження або розширення спектру функцій займенників. У поетичному тексті займенникові одиниці здатні до внутрішньокатегоріальної транспозиції, яка спостерігається усередині самої категорії, та до міжкатегоріальної транспозиції, що відбувається завдяки набуванню займенниками функцій інших частин мови.
    6. У поетичному мовленні функціональні властивості займенників виявляються під впливом синергетичних законів розвитку складних систем, що діють у процесі розгортання змісту тексту, зокрема, при взаємодії займенників з іншими елементами системи. При цьому займенник виступає центральною точкою відліку, так званим “атрактором”, що “притягує” різні варіанти значення.
    Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри романо-германських мов Херсонського державного університету, висвітлювалися в доповідях та повідомленнях на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: на I Міжнародному театральному симпозіумі “Література – театр – суспільство” (лінгвостилістична секція) (м. Херсон, 24-26 березня 2005 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасна лінгвістика в Україні і світі: здобутки, перспективи” (м. Херсон, 15-17 вересня 2005 р.); на Всеукраїнській науковій конференції “Сучасні орієнтири філологічної науки” (м. Херсон, 18-19 травня 2006 р.); на XV Міжнародній науковій конференції ім. проф. Сергія Бураго (м. Київ, 19-23 червня 2006 р.); на Міжнародній науково-практичній конференції “Мови і світ: дослідження та викладання” (м. Кіровоград, 27-28 березня 2008 р.); на Всеукраїнській науковій конференції “Лінгвістика тексту: теорія і практика” (м. Херсон, 17-18 квітня 2008 р.); на VII Міжнародній науковій конференції “Міжкультурні комунікації: ноосферна парадигма в мові” (м. Алушта, 21-24 травня 2008 р.).
    Публікації. Основні положення дисертації викладено у сімох одноосібних статтях загальним обсягом 2 др. арк., опублікованих у фахових наукових виданнях України.
    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу, додатків.
    У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації, її актуальність, новизну, теоретичне значення, практичну цінність, мету й завдання роботи, визначено методи дослідження, сформульовано робочу гіпотезу й основні положення, що виносяться на захист.
    Перший розділ містить огляд основних підходів до вивчення класу займенників у процесі історичного розвитку. На цій основі обґрунтовано власний інтегрований підхід до виокремлення займенників як класу слів з урахуванням їх специфічних рис у поетичному мовленні. Розроблено методику аналізу функціональних особливостей займенників у поетичному тексті.
    У другому розділі досліджено домінантні функції займенників у поетичному тексті, встановлено їх роль у текстоформуванні, у відтворенні текстового світу, зосереджено увагу на гендерних особливостях функціонування займенників при дослідженні образів.
    Третій розділ присвячено моделюванню дисипативної структури класу займенників з урахуванням їхньої функціональної переорієнтації, що властива цим частиномовним одиницям в американському поетичному мовленні.
    У загальних висновках подано теоретичні й практичні результати дисертаційного дослідження, окреслено перспективи подальших пошуків із проблематики дослідження.
    Роботу завершують списки використаної наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу, додатки. Останні містять таблиці, що унаочнюють особливості функціонування займеннникових слів у поетичному тексті. Загалом у дисертації використано 3 таблиці та 16 рисунків.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Інтегрований підхід до дослідження класу займенників у поетичному тексті дозволяє екстраполювати здобутки традиційної граматики на площину когнітивної поетики, що надає змогу дослідити лінгвокогнітивні особливості функціонування займенників у американському поетичному мовленні. Останнє, у свою чергу, наділене специфічними онтологічними й гносеологічними властивостями, через що спостерігається суттєва різниця між функціями займенникових одиниць у мові й мовленні. Так, особливості поетичного мовлення спонукають до розгляду окремих займенників як таких, які відіграють значну роль у текстоформуванні через реалізацію низки текстових категорій, зокрема, створенні інтегративності, формуванні підтексту, відтворенні образу читача, визначенні особливостей реалізації художнього простору і часу тощо.
    Як вагомі компоненти в побудові текстового світу займенники здатні реалізовувати функції розгортання і компресії змісту тексту. До основних світотвірних ознак займенників належать такі, що сприяють актуалізації основних принципів світопобудови (антропоцентризму, антропоморфізму, антропокосмізму), згідно з якими визначається роль людини у зовнішньому світі, та ознаки, які характеризують внутрішній світ людини, зокрема використання прийому розповіді від першої особи з метою передачі споглядача і споглядуваного.
    Складність семантичної структури займенникових одиниць сприяє реалізації образотворчих функцій поряд із текстотвірними і світотвірними. Вибір займенника на позначення того чи іншого словесного поетичного образу залежить не лише від творчої уяви автора, а й від місця і ролі цього образу в просторі культури людства. Гендерні особливості вживання займенників зумовлені характером образу, відтворюваного в поетичному тексті й відповідають позамовним чинникам.
    З урахуванням функціональних ознак займенників та відповідно до їх функцій у віршованих текстах американської поезії нами розроблено функціональну класифікацію займенників та проведено порівняльний аналіз образів, втілених займенниками he, she, it (див. Додатки А, Б).
    У ході дослідження функціональних особливостей займенникових одиниць доходимо висновку, що симбіоз функціональних ознак, розширення значення, наявність прихованих семантичних ознак, складність змісту та яскраво виражені тенденції до функціональної переорієнтації займенників мають вплив на динамічність і гнучкість цих мовних одиниць у структурі поетичного тексту, який, у свою чергу, постає як складна, неоднорідна й нелінійна система, що функціонує за синергетичними законами.
    Зважаючи на такий підхід до трактування поетичного тексту в аналізі функціональних особливостей займенників основну увагу зосереджуємо на їх здатності до функціональної переорієнтації.
    Наше дослідження базується на методиці, що є сукупністю прийомів і методів, застосованих для виявлення значення і певної порції знання, зафіксованого у займенникових одиницях. Тому на першому етапі дослідження у центрі уваги знаходиться проблема семантичної інтерпретації займенникових одиниць, з огляду на складність взаємодії між їхньою граматичною формою та функціональним змістом. Завдяки семантичному аналізу фрагментів поетичних текстів виявляємо додаткові інформаційні структури мислення, що об’єктивовані у таких мовних знаках, як займенники на основі дослідження їх значень. Використання такого аналізу при вивченні основних ознак займенникових одиниць у поетичному тексті дозволило уявити і відтворити цілий спектр значень займенника. Враховуючи той факт, що у кожному з поетичних текстів актуалізується лише частина потенційних значень, втілених в окремій займенниковій одиниці, детальне вивчення образів, позначених тим чи іншим займенником у певному контексті, сприяє виявленню їхньої багатошарової структури.
    Контекстуально-інтерпретативний аналіз фактичного матеріалу довів, що серед основних чинників впливу на функціональну переорієнтацію займенників в американському поетичному мовленні не останню роль відіграють контекстні умови. Тому залучення контексту до аналізу класу займенників уможливило дослідження їх функціональних особливостей у взаємодії з іншими номінативними одиницями, що є елементами дисипативної системи, якою виступає поетичний текст. Вивчення контекстуального оточення допомогло у виявленні здатності займенників до перетворень, відхилень від норми вживання, функціональних зрушень тощо.
    До мовних явищ, які є характерними для функціональної переорієнтації займенників в американському поетичному мовленні належать: транспозиція, аномальні явища, варіювання. Транспозиція полягає у переході мовної одиниці з однієї категорії в іншу, або у використанні однієї категоріальної форми у функції іншої. Функціональна (або граматична) транспозиція передбачає зміну граматичної форми займенникової одиниці, семантична транспозиція, що так само властива займенникам у поетичному тексті, полягає у зміні їх смислу. Міжкатегоріальна транспозиція має місце у постмодерністських американських поетичних текстах, в яких займенники набувають функцій інших частин мови шляхом додавання суфіксів, префіксів і таке ін. Наприклад, утворення множини someones, everyones, завдяки суфіксальному типу транспозиції, веде до набуття займенниковими одиницями someone, everyone функцій іменника, що не було властиво займенникам у поезії XVIII-XIX ст. Внутрішньокатегоріальна транспозиція відбувається у межах самої категорії, зокрема при заміні одних займенників іншими для стимуляції емоційного піднесення, створення загадковості образу тощо (наприклад, використання займенників чоловічого та жіночого роду на позначення неживих об’єктів).
    Аналіз досліджуваного матеріалу показав, що варіювання значення займенника у поетичному мовленні може відбуватися як на рівні морфології, тобто при збереженні значення займенника змінюється лише його форма, так і на рівні семантики, коли у межах однієї форми займенникової одиниці виникає кілька варіантів значення. При цьому семантичне варіювання визначається лише з урахуванням категоріальних граматичних значень займенників та через відстеження їх функціональних характеристик у контексті всього поетичного тексту. Крім того, займенники зазнають варіювання під впливом самого поетичного тексту, в якому вони функціонують.
    Дослідження віршованих текстів американської поезії підтвердило, що нетрадиційне аграматичне вживання займенникових слів (we is, she don’t, I offers, he ain’t), невиправдане поєднання їх з іншими частинами мови (I hands, where-I-am, talk-to-himself), невідповідність морфологічним правилам вживання (theys of we, youful), надання особливого смислу займенникам (the Me myself, myself and mine), створення нових і відновлення старих форм (you-i, thy, thine, ye) є характерною ознакою постмодерністських поетичних текстів. Подібні відхилення свідчать про аграматичність, що згодом веде до нової поетичної системи, тобто, з одного боку, аномальне вживання займенникових одиниць стає нормою, з іншого – такі одиниці функціонують у межах окремого поетичного тексту і не впливають на граматичну систему в цілому. Вони є суто авторськими засобами впливу на читача, особливістю ідіостилю.
    Нетрадиційне вживання займенників в американському поетичному мовленні зумовило трактування їх номінативного класу як дисипативної структури. З таких позицій займенникова одиниця у поетичному тексті постає як “атрактор”, який здатний притягувати різні варіанти значення, тобто виступати точкою концентрації значень. Під впливом біфуркаційних тенденцій, які виникають при взаємодії займенників з іншими частинами мови в окремому поетичному контексті, значення займенника вже не концентрується, а, навпаки, розпорошується, що генерує процес самоорганізації і сприяє утворенню багатоаспектності значення займенника та зміні його форми.
    Таким чином, вивчення специфіки функціонування займенникових одиниць в американському поетичному мовленні дає можливість реконструювати модель дисипативної структури номінативного класу займенників. Така модель, на відміну від прототипової, не має ядра (центрального члена категорії) і периферії, оскільки сформована на основі ознак розсіювання значень.
    Перспективним уважаємо зіставний аналіз функціональних особливостей займенників у поетичному мовленні та художній прозі. У подальшій роботі доцільним також уважаємо дослідження як поетичних, так і прозових текстів британських, канадських, австралійських англомовних авторів з метою встановлення особливостей їхнього художнього мислення та характеру світосприйняття.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка (К вопросу о предмете социолингвистики) / Аврорин В.А. – Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1975. – 276 с.
    2. Адмони В.Г. Система форм речевого высказывания / Адмони В.Г. – СПб. : Наука, 1994. – 153 с.
    3. Алпатов В.М. О разных подходах к выделению частей речи / В.М. Алпатов // Вопросы языкознания. – 1986. – № 4. – С. 37 – 46.
    4. Алпатов В.М. Части речи. Теория и типология / Алпатов В.М. – М. : Наука, 1990. – 268 с.
    5. Алпатов В.М. История лингвистических учений / Алпатов В.М. – М. : Языки славянской культуры, 2001. – 368 с.
    6. Аничков И.Е. Можно ли считать проблему частей речи решенной? / И.Е. Аничков // Вопросы теории частей речи. На материале языков различных типов : [сб. ст. / под ред. В.М. Жирмунского]. – Л. : Наука, 1968. – 343 с.
    7. Аполлонская Т.А. Порождающие и распознающие механизмы функциональной грамматики / Т.А. Аполлонская, Е.В. Глейбман, И.З. Маноли. – Кишинев : Штиинца, 1987. – 172 с.
    8. Апресян Ю.Д. Языковые аномалии: типы и функции / Ю.Д. Апресян // Res Philologica : [cб. ст. / под ред. Д.С. Лихачева]. – М., Л. : Наука. – 1990. – С. 50 – 71.
    9. Апресян Ю.Д. Избранные труды : [в 2 т.] – М. : Языки русской культуры, 1995. – Т. 2: Интегральное описание языка и системная лексикография. – 768 с.
    10. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков / Аракин В.Д. – М. : Просвещение, 1989. – 254 с.
    11. Аристотель. Поэтика. Риторика / Аристотель ; [пер. с греч. В. Аппельрота, Н. Платоновой]. – СПб. : Азбука, 2000. – 347 с.
    12. Арно А. Грамматика общая и рациональная / Арно А., Лансло К. ; пер. с фр. Н.Ю. Бокадоровой. – М. : Прогресс, 1990. – 271 с.
    13. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка : (Стилистика декодирования) / Арнольд И.В. – М. : Просвещение, 1990. – 300 с.
    14. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике / Арнольд И.В. – М. : Высшая школа, 1991. – 139 с.
    15. Арнольд И.В. Местоимения в поэтике Вистана Хью Одена (Преобразование слова в поэтическом контексте) // И.В. Арнольд. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность : cб. ст. – СПб. : Изд-во С.-Петербургск. ун-та,1999. – С. 324 – 333.
    16. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык : учебник [для студ. вузов] / И.В. Арнольд. – М. : Флинта: Наука, 2002. – 384 с.
    17. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. Логико-семантические проблемы / Арутюнова Н.Д. – М. : Наука, 1976. – 383 с.
    18. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата / Н.Д. Арутюнова // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. – 1981. – Т. 40, № 4. – С. 356 – 367.
    19. Арутюнова Н.Д. Аномалии и язык / Н.Д. Арутюнова // Вопросы языкознания. – 1987. – № 3. – С. 3 – 19.
    20. Аршинов В.И. Синергетика постижения сложного / В.И. Аршинов, В.Г. Буданов // Синергетика и психология : [тексты]. – М. : Когито-Центр, 2004. – Вып. 3 : Когнитивные процессы. – С. 82 – 125.
    21. Бабенко Л.Г. Лингвистический анализ художественного текста. Теория и практика / Бабенко Л.Г. – М. : Флинта : Наука, 2004. – 496 с.
    22. Бабушко С.Р. Категоріальний простір локативних і темпоральних прислівників сучасної англійської мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / С.Р. Бабушко. – К., 1998. – 18 с.
    23. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Балли Ш. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1955. – 416 с.
    24. Баранов А.К. Постулаты когнитивной лингвистики / А.К. Баранов, Д.О. Добровольский // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. – 1997. – Т. 56, № 1. – С. 11 – 21.
    25. Барт Р. S / Z / Барт Р. ; [пер. с франц. Г.К. Косикова, В.П. Мурат] / [под ред. Г.К. Косикова]. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 230 с.
    26. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Бахтин М.М. – М. : Искусство, 1986. – 444 с.
    27. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе: Очерки по исторической поэтике / М.М. Бахтин // Синергетическая парадигма. Когнитивно-коммуникативные стратегии современного научного познания. – М. : Прогресс-Традиция, 2004. – С. 507 – 514.
    28. Белозьорова Ю.С. Синергетика темпоральних відношень у розмовному дискурсі / Ю.С. Белозьорова // Мовні і концептуальні картини світу. – К. : Логос, 2004. – Вип. 10. – С. 17 –25.
    29. Бенвенист Э. Природа местоимений / Э. Бенвенист // Общая лингвистика : [пер. с фр. Ю.Н. Караулова, В.П. Мурат, И.В. Барышева, И.Н. Мельникова] / Общ. ред. Ю.С. Степанова. – М. : Едиториал УРСС, 2002. – 448 с.
    30. Бердяев Н.А. Проблема человека. К построению христианской антропологии / Н.А. Бердяев // Самопознание. – Л. : Лениздат, 1991. – С. 141 – 167.
    31. Бердяев Н.А. Философия свободы / Бердяев Н.А. – М. : ЗАО “Сварог” и К, 1997. – 414 с.
    32. Березин Ф.М. Общее языкознание : учеб. пособ. [для студентов пед. ин-тов] / Ф.М. Березин, Б.Н. Головин. – М. : Просвещение, 1979. – 416 с.
    33. Берест Т.М. Семантика художнього слова в поезії 80-90-х років XX століття (на матеріалі творів молодих українських авторів): дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.01 / Берест Тетяна Миколаївна. – Харків, 2000. – 199 с.
    34. Берестнев Г.И. О когнитивном подходе к частям речи / Г.И. Берестнев // Языковая категоризация (части речи, словообразование, теория номинации). – М. : Ин-т языкознания РАН, 1997. – С. 10 – 15.
    35. Берестнев Г.И. Самосознание личности в аспекте языка / Г.И. Берестнев // Вопросы языкознания. – 2001. – № 1. – С. 60 – 84.
    36. Бєлєхова Л.І. Словесний образ в американській поезії: лінгвокогнітивний аспект: [монографія] / Бєлєхова Л.І. – М. : ООО “Звездопад”, 2004. – 376 с.
    37. Болдырев Н.Н. Функциональная категоризация английского глагола : автореф. дис. … доктора филол. наук : 10.02.04 “Германские языки” / Н.Н. Болдырев. – СПб, 1995. – 35 с.
    38. Болдырев Н.Н. Значение и смысл с когнитивной точки зрения и проблема многозначности / Болдырев Н.Н. // Когнитивная семантика: Мат-лы второй междунар. школы-семинара : Ч. 1. – Тамбов : Изд-во Тамбовск. гос. ун-та, 2000. – С. 11 – 17.
    39. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика : [курс лекций по английской филологии] / Болдырев Н.Н. – Тамбов : Изд-во Тамбовск. гос. ун-та, 2001. – 123 с.
    40. Болдырев Н.Н. Репрезентация языковых и неязыковых знаний синтаксическими средствами / Н.Н. Болдырев, Л.А. Фурс // Филологические науки. – 2004. – № 3. – С. 67 – 74.
    41. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий / Бондарко А.В. – Л. : Наука, 1976. – 255 с.
    42. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / Бондарко А.В. – Л. : Наука, 1983. – 208 с.
    43. Бондарко А.В. Функциональная грамматика / Бондарко А.В. – Л. : Наука, 1984. – 133 с.
    44. Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии / Бондарко А.В. – СПб. : Изд-во СПбУ, 1996. – 220 с.
    45. Борисова С.А. Пространство как текстообразующая категория / С.А. Борисова // Весник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – М. : Изд-во Моск. ун-та. – 2004. – № 1. – С. 196 – 206.
    46. Боронь О.В. Поетика простору в творчості Тараса Шевченка : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 “Українська література” / О.В. Боронь. – К., 2004. – 18 с.
    47. Брагина Н.Г. Фрагмент лингвокультурологического лексикона (базовые понятия) / Брагина Н.Г. // Фразеология в контексте культуры. – М. : Языки русской культуры. – 1999. – С. 131 – 138.
    48. Бранский В.П. Теоретические основания социальной синергетики / В.П. Бранский // Вопросы философии. – 2000. – № 4. – С. 112 – 129.
    49. Бубер М. Я и Ты / Бубер М. ; [пер. с нем. Ю.С. Терентьева, Н. Файнгольда]. – М. : Высшая школа, 1993. – 175 с.
    50. Булыгина Т.В. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики) / Т.В. Булыгина, А.Д. Шмелев. – М. : Языки русской культуры, 1997. – 576 с.
    51. Буцикіна Н.Є. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти внутрішнього мовлення персонажів (на матеріалі художньої прози Ф. Моріака): дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.05 / Буцикіна Надія Євгенівна. – К., 2004. – 256 с.
    52. Бюлер К. Теория языка. Репрезентативная функция языка / Бюлер К. ; [пер. с нем. Т.В. Булыгиной, А.А. Леонтьева]. – М. : Прогресс, 2000. – 528 с.
    53. Вавилкина В.В. Лингвокультурологические аспекты концепта личного пространства / В.В. Вавилкина // Международный конгресс по когнитивной лингвистике : cб. материалов. – Тамбов : Изд-во Тамбовск. гос. ун-та, 2006. – С. 336 – 339.
    54. Вавилов С.И. Глаз и Солнце (о свете, Солнце и зрении) / Вавилов С.И. – М. : Просвещение, 1956. – 312 с.
    55. Вагурин В.А. Синергетика эволюции современного общества / Вагурин В.А. – Луганск : Копицентр, 2005. – 200 с.
    56. Валькова Д.П. По поводу одной формулировки в школьном учебнике (К вопросу о методике преподавания местоимений) / Д.П. Валькова // Местоимения. Ученые записки. – Череповец, 1971. – С. 131 – 139.
    57. Ващенко В.С. Мова Тараса Шевченка / Ващенко В.С. – Харків : Вид-во ХДУ, 1963. – 251 с.
    58. Вейнингер О. Пол и характер / Вейнингер О. – М. : Терра, 1992. – 480 с.
    59. Вейхман Г.А. Новое в английской грамматике / Вейхман Г.А. – М. : Высшая школа, 1990. – 127 с.
    60. Веселовский А.Н. Историческая поэтика / Веселовский А.Н. – М. : Высшая школа, 1989. – 406 с.
    61. Вильперт Г. фон. Перспектива / Вильперт Г. фон ; [пер. с нем.] // Теоретическая поэтика : Понятия и определения / [авт.-сост. Н.Д. Тамарченко]. – М. : Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. – С. 213 – 214.
    62. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / Виноградов В.В. – М. : Изд-во АН СССР, ОЛЯ, 1963. – 256 с.
    63. Виноградов В.В. О теории художественной речи / Виноградов В.В. – М. : Высшая школа, 1971. – 239 с.
    64. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове) / Виноградов В.В. – М. : Высшая школа, 1972. – 614 с.
    65. Виноградов В.В. Избранные труды. Поэтика русской литературы / Виноградов В.В. – М. : Наука, 1976. – 512 с.
    66. Виролайнен М. Потерянное “Я” : о поэтическом самосознании Золотого и Серебряного века / М. Виролайнен // Семиотика безумия : cб. статей [cост. Нора Букс]. – Париж –Москва : Изд-во “Европа”, 2005. – С. 85 – 94.
    67. Вихованець І.Р. Теоретична морфологія української мови : Академічна граматика української мови / І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська / [за ред. І. Вихованця] – К. : Пульсари, 2004. – 400 с.
    68. Вілков В. Людина і світ : [навч. посібник] / В. Вілков, О. Салтиковський. – К. : Кондор, 2001. – 208 с.
    69. Волчкова И.М. Роль возвратного местоимения в процессе развития семантики глагола / И.М. Волчкова // Функциональная семантика слова : cб. науч. тр. – Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1992. – С. 94 – 99.
    70. Вольф Е.М. Грамматика и семантика местоимений (на материале иберо-германских языков) / Вольф Е.М. – М. : Наука, 1975. – 222 с.
    71. Воробьёва О.П. Вирджиния Вульф в аспекте языковой личности: когнитивный этюд / О.П. Воробьева // Языки и транснациональные проблемы : Мат-лы І междунар. науч. конф. Т. ІІ / [отв. ред. Т.А.Фесенко]. – М. ; Тамбов : изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 2004. – С. 50 – 55.
    72. Воробьева О.П. К вопросу о таксонимии адресата художественного текста / О.П. Воробьева // Текст и его категориальные признаки : cб. науч. трудов. – К. : КГПИИЯ, 1989. – С. 39 – 46.
    73. Воробьева О.П. Стилистика текста // Стилистика английского языка : [учебник] / А.Н. Мороховский, О.П. Воробьева, Н.И. Лихошерст, З.В. Тимошенко. – К. : Выща школа, 1991. – С. 201 – 234.
    74. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата / Воробьева О.П. – К. : Вища школа, 1993. – 200 с.
    75. Воробьева О.П. Эмотивность художественного текста и читательская рефлексия / О.П. Воробьева // Язык и эмоции. – Волгоград : Перемена, 1995. – С. 240 – 246.
    76. Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного / Гадамер Г.Г. ; [пер. с нем]. – М. : Искусство, 1991. – 367 с.
    77. Гак В.Г. От хаоса к порядку и от порядка к хаосу (“Анархия мать порядка, порядок отец анархии”) / В.Г. Гак // Логический анализ языка: Космос и хаос: концептуальные поля порядка и беспорядка. – М. : Индрик, 2003. – С. 286 – 293.
    78. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования / Гальперин И.Р. – М. : Наука, 1981. – 139 с.
    79. Гийом Г. Принципы теоретической лингвистики / Гийом Г. ; [пер. с фр. П.А. Скрелина]. – М. : Эдиториал УРСС, 2004. – 224 с.
    80. Гин Я.И. Проблемы поэтики грамматических категорий : избранные работы / Гин Я.И. – СПб. : Академический проект, 1996. – 224 с.
    81. Гинзбург Л.Я. О лирике / Гинзбург Л.Я. – Л. : Советский писатель, 1974. – 408 с.
    82. Гончарова Е.А. Лингвистические средства создания образа персонажа в художественном тексте / Е.А. Гончарова // Лингвистические исследования художественного текста. – Л. : ЛГПИ, 1983. – 138 с.
    83. Гончарова Е.А. Антропоцентризм хронотопа как концептуальная основа художественного текста / Е.А. Гончарова // Категоризация мира: пространство и время : мат-лы науч. конф. – М. : Диалог-МГУ, 1997. – С. 40 – 43.
    84. Гончарова Н.В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози): дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.04 / Гончарова Наталія Віталіївна. – К., 2002. – 182 с.
    85. Грек А.Г. О местоимении Я и ТЫ в мелопее “Человек” / А.Г.Грек // Поэтика. Стихосложение. Лингвистика : К 50-летию науч. деятельности И.И. Ковтуновой : сб. ст. – М. : Азбуковник, 2003. – С. 173 – 201.
    86. Григорьева Т.П. От гармонии к хаосу / Т.П. Григорьева // Синергетическая парадигма. Человек и общество в условиях нестабильности. – М. : Прогресс-Традиция, 2003. – С. 240 – 253.
    87. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Гумбольдт В. фон ; [пер. с нем. Г.В. Рамишвили]. – М. : Прогресс, 1984. – 397 с.
    88. Гуреев В.А. Языковой эгоцентризм в новых парадигмах знания / В.А. Гуреев // Вопросы языкознания. – 2004. – № 2. – С. 57 – 67.
    89. Данилов Ю.А. Герман Хакен о синергетике / Ю.А. Данилов // Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М. : Прогресс-Традиция, 2002. – С. 22 – 26.
    90. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода / В.З. Демьянков // Вопросы языкознания. – 1994. – № 4. – С. 17 – 31.
    91. Денисова Т.Н. Історія американської літератури XX століття : навч. посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / Т.Н. Денисова. – К. : Довіра, 2002. – 318 с.
    92. Десницкая А.В. История лингвистических течений / А.В. Десницкая, С.Д. Кацнельсон. – Л. : Наука, Ленингр. отд-ние, 1985. – 283 с.
    93. Димитренко Л.В. Когнітивні та лінгвостилістичні особливості поетичного образу (на матеріалі американської поезії XX століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 “Германські мови” / Л.В. Димитренко. – Одеса, 2000. – 19 с.
    94. Добронравова И.С. Синергетика: становление нелинейного мышления / Добронравова И.С. – К. : Лыбидь, 1990. – 148 с.
    95. Ерзинкян Е.Л. Дейктическая семантика слова / Ерзинкян Е.Л. – Ереван : Изд-во ЕГУ, 1988. – 172 с.
    96. Есперсен О. Философия грамматики / Есперсен О. – М. : Изд-во иностранной литературы, 1958. – 404 с.
    97. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка) : [монография] / Жаботинская С.А. – М. : Институт языкознания РАН, 1992. – 216 с.
    98. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов / С.А. Жаботинская // Вісник Черкаського університету. Серія “Філологічні науки”. – 1999. – Вип. 11. – С. 12 – 25.
    99. Жирмунский В.М. Вопросы теории частей речи. На материале языков различных типов : сб. статей / Жирмунский В.М. – Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1968. – 343 с.
    100. Звегинцев В.А. История языкознания XIX и XX веков в очерках и извлечениях / Звегинцев В.А. – М. : Гос. уч.-пед. изд-во Министерства Просвещения РСФСР, 1960. – 405 с.
    101. Зернов Б.Е. Взаимодействие частей речи в английском языке. Статико-динамический аспект / Зернов Б.Е. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1986. – 124 с.
    102. Зинченко В.П. Миры сознания и структура сознания / В.П. Зинченко // Вопросы психологии. – 1991. – № 2. – С. 15 – 36.
    103. Золян С.Т. “Я” поэтического текста: семантика и прагматика (к проблеме лирического героя) / С.Т. Золян // Тыняновский сб. : Третьи тыняновские чтения. – Рига : Изд-во “Зинанте”. – 1988. – № 3. – С. 24 – 28.
    104. Зорина Л.Я. Отражение идей самоорганизации в содержании образования / Л.Я. Зорина // Педагогика. – 1996. – № 4. – С. 105-109.
    105. Зубова Л.В. Поэзия Марины Цветаевой : Лингвистический аспект / Зубова Л.В. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1989. – 264 с.
    106. Иванова И.П. Теоретическая грамматика современного английского языка / И.П. Иванова, В.В. Бурлакова, Г.Г. Почепцов. – М. : Высшая школа, 1981. – 284 с.
    107. Ильиш Б.А. История английского языка / Ильиш Б.А. – Л. : Просвещение, Ленингр. отд-ние, 1973. – 350 с.
    108. Исаченко А.В. О синтаксической природе местоимений / Исаченко А.В. // Проблемы славянской филологии : К 70-летию академика В.В. Виноградова : сб. ст. – М. : Просвещение, 1965. – С. 161.
    109. Кагановська О.М. Концептуальний підхід до поняття точки зору / О.М. Кагановська // Іноземна філологія на межі тисячоліть : міжнар. наук. конф., 2000 р. : тези доп. – Харків : Константа, 2000. – С. 101 – 102.
    110. Камчатнов А.М. Подтекст : термин и понятие / А.М. Камчатнов // Филологические науки. – 1988. – № 3. – С. 40 – 45.
    111. Карпенко Ю.О. Ще раз про критерії виділеня частин мови / Ю.О. Карпенко // Мовознавство. – 2001. – № 3. – С. 76 – 80.
    112. Кацнельсон С.Д. Общее и типологическое языкознание / Кацнельсон С.Д. – Л. : Наука. Ленингр. отд-ние, 1986. – 298 с.
    113. Кейзер В. Перспектива / Кейзер В. ; [пер. с нем.] // Теоретическая поэтика : Понятия и определения / [авт.-сост. Н.Д. Тамарченко]. – М. : Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. – С. 219.
    114. Кнабе Г.С. Семиотика культуры : [конспект учебного курса] / Кнабе Г.С. – М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, 2005. – 63 с.
    115. Князева Е.Н. Случайность, которая творит мир (Новые представления о самоорганизации в природе и обществе) / Е.Н. Князева // В поисках нового мировидения : И. Пригожин, Е. и Н. Рерихи. – М. : Знание, 1991. – С. 3 – 31.
    116. Князева Е.Н. Методы нелинейной динамики в когнитивной науке / Е.Н. Князева // Синергетика и психология : [тексты]. – М. : Когито-Центр, 2004. – Вып. 3 : Когнитивные процессы. – С. 29 – 48.
    117. Князева Е.Н. Основания синергетики. Синергетическое мировидение / Е.Н. Князева, С.П. Курдюмов. – М. : КомКнига, 2005. – 240 с.
    118. Ковалевська Т.Ю. Стилістичний потенціал космічних назв в українській поезії XIX-XX ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата філол. наук : 10.02.01 “Українська мова” / Т.Ю. Ковалевська. – Дніпропетровськ, 1994. – 20 с.
    119. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту / Коваль А.П. – К. : Вид-во Київського ун-ту, 1970. – 306 с.
    120. Ковтунова И.И. Очерки истории языка русской поэзии XX в. Поэтический язык и идиостиль : Общие вопросы. Звуковая организация текста / Ковтунова И.И. – М. : Наука, 1990. – 303 с.
    121. Ковтунова И.И. Поэтический синтаксис / Ковтунова И.И. – М. : Наука, 1986. – 206 с.
    122. Когнитивная семантика: Материалы второй Международной школы-семинара по когнитивной лингвистике, 11-14 сентября 2000 г. : [в 2-х ч.] / [отв. ред. Н.Н. Болдырев]. – Тамбов : Изд-во ТГУ, 2000. – 261 с.
    123. Кодухов В.И. Общее языкознание / Кодухов В.И. – М. : Высшая школа, 1974. – 303 с.
    124. Колегаева И.М. Текст как единица научной и художественной коммуникации / Колегаева И.М. – Одесса : Изд-во ОГУ, 1991. – 124 с.
    125. Копистянська Н.Х. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства / Копистянська Н.Х. – Львів : ПАІС, 2005. – 368 с.
    126. Корольова А.В. Лінгвопоетичний і наративний коди інтимізації в художньому тексті (на матеріалі української та російської прози другої половини XIX – першої половини XX ст.): дис. ... доктора філол. наук : 10.02.01., 10.02.02 / Корольова Алла Валер’янівна. – К., 2003. – 449 с.
    127. Короткова Л.В. Параллельные миры в постмодернистском художественном тексте / Л.В. Короткова // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика” : зб. наук. праць. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2007. – Випуск 5. – С. 131 – 133.
    128. Кох В.А. Предварительный набросок дискурсивного анализа семантического типа / В.А. Кох // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1978. – Вып. VIII : Лингвистика текста. – С. 149 – 171.
    129. Кравченко А.В. Вопросы теории указательности: Эгоцентричность. Дейктичность. Индексальность / Кравченко А.В. – Иркутск : Изд-во Иркутск. ун-та, 1992. – 212 с.
    130. Кравченко А.В. Феноменология значени и значение феноменологии в языке / А.В. Кравченко // Категоризация мира: пространство и время : Материалы научной конференции. – М. : Диалог-МГУ. – 1997. – С. 61 – 72.
    131. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту / Крупа М. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2005. – 416 с.
    132. Кубрякова Е.С. Деривация, транспозиция, конверсия / Е.С. Кубрякова // Вопросы языкознания. – 1974. – № 5. – С. 64.
    133. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении / Кубрякова Е.С. – М. : Наука, 1978. – 115 с.
    134. Кубрякова Е.С. Текст – проблемы понимания и интерпретации / Е.С. Кубрякова // Семантика целого текста : тезисы. – М. : Наука, 1987. – С. 93 – 94.
    135. Кубрякова Е.С. Роль словообразования в языковой картине мира / Е.С. Кубрякова // Роль человеческого фактора в языке : Язык и картина мира / [ред. Б.А. Серебренников]. – М. : Наука. – 1988. – С. 141 – 172.
    136. Кубрякова Е.С. Глаголы действия через их когнитивные характеристики / Е.С. Кубрякова // Логический анализ языка. Модели действия. – М. : Ин-т языкознания РАН, 1992. – С. 84 – 90.
    137. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения / Кубрякова Е.С. – М. : Ин-т языкознания РАН, 1997. – 326 с.
    138. Кубрякова Е.С. Язык и знание : На пути получения знаний о языке : Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Кубрякова Е.С. – М. : Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.
    139. Кузнецов П.С. О принципах изучения грамматики / Кузнецов П.С. – М. : Изд-во Московск. ун-та, 1961. – 100 с.
    140. Кулакевич Л.М. Концепція світу і людини у творчості С. Йовенко: дис. ... кандидата філол. наук : 10.01.01 / Кулакевич Людмила Миколаївна. – Дніпропетровськ, 2005. – 181 с.
    141. Кухаренко В.А. Типы и средства выражения импликации в английской художественной речи (на материале прозы Э. Хемингуэя) / В.А. Кухаренко // Филологические науки. – 1974. – № 1. – С. 72 – 80.
    142. Кухаренко В.А. Интерпретация текста : учебник [для студ. филолог. спец.] / В.А. Кухаренко. – [3-е изд., испр.]. – Одесса : Латстар, 2002. – 292 с.
    143. Лазебник Ю.С. Поезія як модель світу: лінгвістичний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : спец. 10.02.02 “Російська мова” / Ю.С. Лазебник. – К., 1996. – 47 с.
    144. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов / Дж. Лакофф // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1988. – Вып. 23: Когнитивные аспекты языка. – С. 12 – 51.
    145. Лєбєдєва Т.Б. Врахування функціональної переорієнтації лексичних одиниць при перекладі / Т.Б. Лєбєдєва // Вісник СумДУ. – 2004. – № 4 (63). – С. 5 – 11.
    146. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка : [монография] / Левицкий А.Э. – К. : Изд-во КГЛУ, 1998. – 362 с.
    147. Левицький А.Е. Функціональні зміни в системі номінативних одиниць сучасної англійської мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук : 10.02.04 “Германські мови” / А.Е. Левицький. – К., 1999. – 36 с.
    148. Леонтьев А.А. Возникновени и первоначальное развитие языка / Леонтьев А.А. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – 139 с.
    149. Леонтьев А.А. Смысловое восприятие речевого сообщения / Леонтьев А.А. – М. : Наука, 1976. – 263 с.
    150. Леонтьев А.А. Формы существования значения / А.А. Леонтьев // Психолингвистические проблемы семантики. – М. : Наука, 1983. – С. 5 – 19.
    151. Леонтьев А.А. Язык и речевая деятельность в общей и педагогической психологии / Леонтьев А.А. – М. : МПСИ, 2001. – 445 с.
    152. Лещенко О.И. Особенности реализации антропоцентричности в англоязычных сказках: дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Лещенко Ольга Ильинична. – Сумы, 1996. – 185 с.
    153. Лотман Ю.М. Структура художественного текста / Лотман Ю.М. – М. : Искусство, 1970. – 384 с.
    154. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Структура стиха / Лотман Ю.М. – Л. : Просвещение, Ленингр. отд-ние, 1972. – 272 с.
    155. Лотман Ю.М. Текст и структура аудитории : труды по знаковым системам / Ю.М. Лотман / [уч. записки Тартусского ун-та]. – Тарту. – 1977. – Вып. 422. – 194 с.
    156. Лотман Ю.М. О поэтах и поэзии / Лотман Ю.М. – СПб. : Искусство-СПБ, 1996. – 848 с.
    157. Лотман Ю.М. Семиосфера / Лотман Ю.М. – СПб. : Искусство-СПБ, 2004. – 704 с.
    158. Лоя Я.В. История лингвистических учений / Лоя Я.В. – М. : Изд-во “Высшая школа”, 1968. – 308 с.
    159. Лукин В.А. Художественный текст : Основы лингвистической теории и элементы анализа / Лукин В.А. – М. : Изд-во “Ось-89”, 1999. – 192 с.
    160. Ляшик О.А. Жанрова специфіка композиційно-смислової структури поетичного тексту : лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі творів американського поетичного ренесансу): дис. … кандидата філол. наук : 10.02.04 / Ляшик Олена Анатоліївна. – К., 2006. – 258 с.
    161. Майерз Дж.Точка зрения / Майерз Дж., Симс М. ; [пер. с англ.] // Теоретическая поэтика : Понятия и определения / [авт.-сост. Н.Д. Тамарченко]. – М. : Российск. гос. гуманитарн. ун-т, 2002. – С. 215.
    162. Майтинская К.Е. К происхождению местоименных слов в языках разных систем / К.Е. Майтинская // Вопросы языкознания. – 1966. – №1. – С. 15 – 25.
    163. Майтинская К.Е. Местоимения в языках разных систем / Майтинская К.Е. – М. : Наука, 1969. – 308 с.
    164. Маковский М.М. Язык – Миф – Культура. Символы жизни и жизнь символов / Маковский М.М. – М. : Русские словари, 1996. – 330 с.
    165. Маленко О.О. Лексико-семантична група “небо” в українській поезії : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 “Українська мова” / О.О. Маленко. – Харків, 1996. – 20 с.
    166. Мартинюк А.П. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі : [монографія] / Мартинюк А.П. – Харків : Константа, 2004. – 292 с.
    167. Мартынюк А.П. “Местоименный сдвиг” как средство конструирования гендерной идентичности англоязычного субъекта дискурса / А.П. Мартынюк // Вісник СумДУ. – 2004. – № 4 (63). – С. 53 – 58.
    168. Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику / Маслова В.А. – М. : Флинта : Наука, 2004. – 296 с.
    169. Маслова В.А. Введение в лингвокультурологию / Маслова В.А. – М. : Наследие, 1997. – 208 с.
    170. Маслова В.А. Филологический анализ поэтического текста / Маслова В.А. – Минск : Беларусский республиканский фонд фундаментальных исследований, 1999. – 207 с.
    171. Матвеева Т.В. Функциональные стили в аспекте текстовых категорий. Синхронно-сопоставительный очерк / Матвеева Т.В. – Свердловск : Изд-во Уральского ун-та, 1990. – 170 с.
    172. Моклиця М.В. Основи літературознавства : посібник [для студентів] / М.В. Моклиця. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2002. – 192 с.
    173. Молотаєва Н.В. Етноміфологеми у художньому мовленні Т. Шевченка : концепт і знак / Н.В. Молотаєва // Мовознавство. – 1994. – № 2-3. – С. 15 – 20.
    174. Молчанова Г.Г. Семантика художественного текста. (Импликативные аспекты коммуникации) / Молчанова Г.Г. – Ташкент : Изд-во “Фан” Узбекской ССР, 1988. – 162 с.
    175. Мороховский А.Н. Слово и предложение в истории английского языка / Мороховский А.Н. – К. : Выща школа, 1980. – 216 с.
    176. Москальчук Г.Г. Структура текста как синергетический процесс / Москальчук Г.Г. – М. : Эдиториал УРСС, 2003. – 296 с.
    177. Мыркин В.Я. Текст, подтекст и контекст / В.Я. Мыркин // Вопросы языкознания. – 1976. – № 1. – С. 89 –102.
    178. Нагорна М.М. Поетика імпліцитних смислів художнього твору : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.06 “Теорія літератури” / М.М. Нагорна. – Кіровоград, 2004. – 20 с.
    179. Никитин М.В. Лексическое значение в слове и словосочетании / Никитин М.В. – Владимир : Владимирский гос. пед. ин-т, 1974. – 128 с.
    180. Николас Г. Самоорганизация в неравновесгых системах : От диссипативных структур к упорядоченности через флуктуации / Г. Николас, И. Пригожин. – М. : Мир, 1979. – 512 с.
    181. Николина Н.А. Дейктические слова в структуре предложения / Н.А. Николина // Слово в системных отношениях на разных уровнях языка. – Свердловск : Изд-во Уральск. гос. ун-та, 1991. – С. 36 – 43.
    182. Николина Н.А. Ретроспективная композиция поэтического текста / Н.А. Николина // Поэтика. Стихосложение. Лингвистика : К 50-летию науч. деятельности И.И. Ковтуновой : сб. ст. – М. : Азбуковник, 2003. – С. 142 – 154.
    183. Носенко Е.Л. Эмоциональное состоянияе и речь / Носенко Е.Л. – К. : Выща школа, 1981. – 196 с.
    184. Обелец Ю.А. Темпоральная структура возможных миров художественного текста (на материале англоязычной прозы): дис. ... кандидата филол. наук : 10.02.04 / Обелец Юлия Анатолиевна. – Одесса, 2006. – 240 с.
    185. Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка / [под ред. Б.А. Серебренникова]. – М. : Наука, 1970. – 604 с.
    186. Общее языкознание : Внутренняя структура языка / [отв. ред. Б.А. Серебренников]. – М. : Наука, 1972. – 565 с.
    187. Общее языкознание / [под общ. ред. А.Е. Супруна]. – Минск : Вышэйшая школа, 1983. – 456 с.
    188. Общее языкознание. Структура языка. Типология языков и лингвистика универсалий / [под ред. А.Е. Супруна]. – Минск : Вышэйшая школа, 1995. – 336 с.
    189. Ортега-и-Гассет Х. Две великие метафоры / Х. Ортега-и-Гассет // Теория метафоры : [cборник] / [общ. ред. Н.Д. Арутюновой и М.А. Журинской]. – М. : Прогресс, 1990. – С. 68 – 81.
    1
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины