ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ : ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ КОГНИТИВНЫХ ФУНКЦИЙ У БОЛЬНЫХ РАССЕЯННЫМ СКЛЕРОЗОМ



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ КОГНИТИВНЫХ ФУНКЦИЙ У БОЛЬНЫХ РАССЕЯННЫМ СКЛЕРОЗОМ
  • Кол-во страниц:
  • 202
  • ВУЗ:
  • Академія медичних наук України Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології»
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • Академія медичних наук України
    Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології»


    На правах рукопису



    ГАНТ ОЛЕНА ЄВГЕНІВНА

    УДК 159.96:616.45-001.1/3-003.96


    ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ КОГНІТИВНИХ ФУНКЦІЙ У ХВОРИХ НА РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ

    19.00.04 - медична психологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук




    Науковий керівник
    доктор психологічних наук
    професор Шестопалова Л.Ф.


    Харків-2009









    ЗМІСТ
    ВСТУП.....................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1 Сучасний стан проблеми порушень когнітивних функцій у хворих на розсіяний склероз.....14
    1.1 Розвиток уявлень про порушення когнітивних функцій.14
    1.2 Особливості розладів психічної сфери у хворих на розсіяний склероз....24
    Висновки до розділу..36
    РОЗДІЛ 2 Загальна характеристика обстежених та методів дослідження..41
    2.1 Характеристика груп обстежених..41
    2.2 Характеристика методів дослідження...........................................................47
    Висновки до розділу.....55
    РОЗДІЛ 3 Особливості загальної інтелектуальної продуктивності та порушень розумових функцій у хворих на розсіяний склероз.57
    3.1 Загальна характеристика рівня інтелектуальної продуктивності хворих на розсіяний склероз..57
    3.2 Особливості загальної інтелектуальної продуктивності хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу захворювання ...........................61
    3.3 Специфіка рівня інтелектуальної продуктивності хворих на розсіяний склероз з урахуванням клінічної активності захворювання..64
    3.4. Загальна характеристика порушень розумових функцій у хворих на розсіяний склероз. 73
    3.5 Особливості розладів розумових функцій у хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу та стадії клінічної активності захворювання ...74
    Висновки до розділу......82
    РОЗДІЛ 4 Особливості порушень пам'яті та уваги у хворих на розсіяний склероз ...84
    4.1 Загальна характеристика мнестичних порушень у хворих на розсіяний склероз... 84
    4.2 Особливості порушень пам'яті у хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу захворювання.......91
    4.3 Специфіка мнестических розладів у хворих на розсіяний склероз з урахуванням клінічної активності захворювання..99
    4.4 Загальна характеристика порушень уваги у хворих на розсіяний склероз ...115
    4.5 Особливості порушень уваги хворих розсіяний склероз з урахуванням типу перебігу та стадії клінічної активності захворювання...117
    Висновки до розділу125
    РОЗДІЛ 5 Характеристика порушень перцептивно-гностичної сфери у хворих на розсіяний склероз..128
    5.1 Особливості порушень праксису й гнозису у хворих на розсіяний склероз..128
    5.2 Специфіка порушень праксису й гнозису у хворих на розсіяний склероз з урахуванням типу та стадії клінічної активності захворювання...130
    5.3 Критерії діагностики порушень когнітивних функцій при розсіяному склерозі.141
    Висновки до розділу150
    ВИСНОВКИ 154
    ЛІТЕРАТУРА.. 158
    ДОДАТОК184







    ВСТУП

    Актуальність теми. Одним з актуальних напрямів досліджень у медичній психології є вивчення порушень когнітивних функцій при різних психічних і неврологічних захворюваннях. За даними Генеральної асамблеї ООН, протягом останніх десятиліть приблизно в 20% населення планети спостерігаються когнітивні порушення, а до 2050 року ця цифра сягне 50% [83].
    Когнітивна недостатність розвивається при найрізноманітніших органічних ураженнях головного мозку [44, 52, 60, 89, 164, 168, 172]. Про когнітивні порушення говорять у тих випадках, коли відзначається погіршення в одній або більш із вищевказаних сфер у порівнянні із преморбидним рівнем [38]. Порушення когнітивних функцій є дуже важливим симптомом для оцінки стану пацієнта, визначення локалізації ушкодження мозку та нозологічного діагнозу. Когнітивні розлади мають украй негативний вплив на якість життя як самого пацієнта, так і його найближчого оточення, і тому потребують корекції. Усе це обумовлює важливість діагностики й правильного аналізу характеру й виразності когнітивних розладів у кожного конкретного пацієнта [98,121].
    Особливу медико-соціальну актуальність має вивчення порушень когнітивних функцій при демієлінізуючих захворюваннях, насамперед при розсіяному склерозі (РС). Останнім часом відзначається постійне збільшення захворюваності на РС як у світі (2,7 млн пацієнтів), так і в Україні (на диспансерному обліку стоїть близько 14000 хворих). Хвороба уражає осіб переважно молодого віку, здебільшого має прогресуючий характер і врешті-решт призводить до стійкої инвалідизації осіб працездатного віку [26, 32, 34, 65]. У третини хворих на РС має місце стійка втрата працездатності [35, 143, 149]. На працездатність і якість життя хворих на РС, крім рухових, чутливих, мозочкових та інших вогнищевих неврологічних порушень, суттєво впливають зміни вищих психічних функцій [189, 193, 195]. В роботах присвячених дослідженню порушень вищих психічних функій у хворих на РС (М. В. Коркіна, Г. Ф. Маліков, Ю. С. Мартинов, 1986; Т. М. Алексєєва, А. М. Бойко, Є. I. Гусєв, 2000) показано, що тяжкість і якісні особливості порушень психічної сфери при РС варіюють у досить широких межах: від астенічного синдрому до тяжкої деменції й психотичних станів[3,79]
    За даними різних нейропсихологічних досліджень (Т. М. Алексєєва, А. М. Бойко, Є. І. Гусєв, О. В. Єніколопова, Л. Ф. Шестопалова, J. Foong, L. Rozevics, L. Giberte, R. Croce, J. Golomb, A. Kluger) близько 65% хворих на РС мають когнітивні розлади різного ступеня вираженості [ 2, 169, 201-203 ]. На думку деяких вітчизняних і зарубіжних авторів(Є. І. Гусєв, 2002; О. В. Єніколопова, О. В. Садальська, С. Б. Нанян, B. Bargert, P. Camplair, D. Bourdette) до 20-30% таких пацієнтів страждають на тяжкі розлади психічної сфери [50, 63, 187 ].
    Когнітивні дисфункції при РС є самостійним синдромом, що розвивається незалежно від наявності неврологічного дефіциту[99, 204-206 ]. Порушення когнітивних функцій багато в чому визначають ступінь инвалідизації хворих, обмежують їхню працездатність і можливість самообслуговування, що необхідно враховувати під час надання цим пацієнтам медичної й соціальної допомоги[28, 149, 166, 208, 209 ].
    Провідними в структурі когнітивного дефіциту є порушення пам'яті, мислення, уваги [1,113,169]. У деяких випадках порушення когнітивних функцій є першими або домінуючими симптомами захворювання (M. G. O'Сonnor,1994), які суттєво впливають на працездатність хворих і ефективність лікування, часто збільшуючи інвалідизацію; але вони далеко не завжди враховуються в практичній неврології, у тому числі й в клінічних шкалах [51,137,210, 213].
    В роботах Т. М. Алексєєвої, А.М. Бойко, Е.І. Гусєва, Минєєва К.К., Дамуліна І.А., Ільвеса А.Г., S. J. Camp, V. L. Stevenson, A. J. Thompson та ін., присвячених вивченню особливостей когнітивного статусу хворих на РС в залежності від локалізації, об’єму вогнищ демієлінізації та вираженості атрофії головного мозку показано, що ступінь виразності когнітивних розладів асоціюється зі ступенем атрофії головного мозку по даним МРТ і, у меншій мері, з кількістю вогнищ демиєлинізації. Відзначена також така особливість, як залежність тяжкості когнітивного дефіциту від виразності уражень мозочка [1,51,100-102,194 ]
    В окремих дослідженнях, присвячених вивченню особливостей когнітивного дефіциту у хворих з різними типами перебігу РС та залежно від клінічної активності захворювання (Т. М. Алексєєва, V.M. Andrade, J. Porsel), у тому числі проведених в ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», відмічалась залежність тяжкості порушень когнітивних функцій від типу перебігу та стадії клінічної активності хворобливого процесу. Під час загострення найчастіше погіршуються показники вербальної короткочасної пам'яті, семантичної й зорової пам'яті; знижується швидкість сенсомоторних реакцій з наступним відносним відновленням у найближчий місяць і стабілізацією на доступному рівні в періоді ремісії [169,195, 214].
    Враховуючи багатоплановість клінічних проявів і різний ступінь важкості психічних порушень, які обтяжують загальний стан хворого, знижують якість життя пацієнта і його родини, дослідження в цьому напрямку є актуальними й мають велике медико-соціальне значення.
    Нині у медико-психологічній науці відсутні систематизовані уявлення про закономірності формування структури порушень мислення, пам'яті, уваги, лічильних операцій і перцептивно-гностичної сфери у хворих на РС. Не наведено чітких даних й порівняльних характеристик особливостей розладів когнітивних функцій у пацієнтів з різними типами перебігу РС і залежно від клінічної активності захворювання. Відсутня система критеріїв діагностики порушень когнітивних функцій при РС. Висока медико-соціальна значущість проблеми та відсутність систематизованих уявлень про характер, закономірності формування й динаміку порушень когнітивних функцій у хворих на РС зумовлюють актуальність проведення даного дослідження.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» за темою: «Науково обґрунтувати поширеність і фактори ризику виникнення РС у різних регіонах України і розробити методи його профілактики та лікування» (шифр ПР ЗН.2.03, номер держреєстрації 0103 U 001310).
    Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України» (протокол № 9 від 22.05.2003г.) і погоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 23.12.2008г.).
    Об'єкт дослідження когнітивні функції хворих на РС.
    Предмет дослідження закономірності розвитку, характер і динаміка порушень когнітивних функцій у хворих на РС.
    Мета дослідження розробка системи нових психологічних діагностичних критеріїв когнітивних порушень при РС на основі комплексного психодіагностичного дослідження закономірностей і динаміки формування когнітивного дефіциту в цих груп хворих.
    Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання дослідження:
    1. Провести теоретичний аналіз стану проблеми порушень когнітивних функцій у хворих на РС.
    2. Вивчити особливості загальної інтелектуальної продуктивності й основних розумових процесів у хворих на РС.
    3. Дослідити стан функцій пам'яті та уваги у хворих на РС.
    4. Вивчити порушення праксису й гнозису у хворих на РС.
    5. Проаналізувати характер порушень когнітивних функцій у хворих на РС з урахуванням типу перебігу захворювання.
    6. Дослідити динаміку порушень когнітивних функцій у хворих на РС залежно від клінічної активності захворювання.
    7. Розробити систему психологічних діагностичних критеріїв порушень когнітивних функцій при РС.
    Теоретикометодологічну основу дослідження склали фундаментальні основи й принципи психології: принцип системності у психології (Б. Г. Ананьєв, С. Д. Максимєнко); основні положення про розвиток вищих психічних функцій у нормі і патології (Л. С. Виготський); фундаментальні основи медичної психології (Б. В. Зейгарник, Б. Д. Карвасарський, О. Р. Лурія); основні положення загальної й клінічної психодіагностики (В. М. Блейхер, Л. Ф. Бурлачук); уявлення про закономірності формування когнітивних порушень при психічних і неврологічних захворюваннях (В. М. Блейхер, І. В. Дамулін, Л. Ф. Шестопалова, М. М. Яхно).
    Методи дослідження. У процесі виконання дисертаційної роботи використовувався комплекс теоретичних, емпіричних та статистичних методів.
    Теоретичні методи:
    - теоретико-методологічний аналіз проблеми,
    - систематизація наукових літературних джерел,
    - порівняння та узагальнення даних.
    Емпіричні методи:
    - стандартизована бесіда,
    - спостереження,
    - психодіагностичний метод.
    Психодіагностичний метод був реалізований за допомогою методик: стандартизований набір нейропсихологічних методик із включенням сенсибілізованих проб (О. Р. Лурія, 1969); мінімальна шкала оцінки психічного статусу «Mini Mental Status Exam» (ММSЕ) (M. F. Folstein, S. E. Folstein, H. R. Mchugh, 1975); методика «Класифікація» (у модифікації Л. С. Виготського та Б. В. Зейгарник, 1958), методика «Запам'ятовування 10 слів» (О. Р. Лурія, 1963); тест зорової ретенції Бентона (A. L. Benton, 1952); методика «Таблиці Шульте» (Л. Ф. Бурлачук, 2008).
    Статистична обробка здобутих емпіричних даних здійснювалася за допомогою методу встановлення вірогідності відмінностей (за t-критерієм Стьюдента).
    Організація й база дослідження. Дослідження проводилося в 2003-2008 роках на базі Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», де хворі на РС проходили амбулаторне й стаціонарне лікування.
    Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом проблеми; комплексним використанням нейропсихологічних та патопсихологічних методик, що відповідають предмету й завданням дослідження; проведенням змістовного якісного й кількісного аналізу даних; коректним використанням методів їх математико-статистичної обробки; репрезентативною вибіркою обстежених.
    Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що
    Уперше:
    визначено основні варіанти продуктивності когнітивних функцій у хворих на РС: норма, легкі порушення когнітивних функцій, помірні порушення когнітивних функцій, виражені когнітивні порушення, що не досягають ступеня деменції та деменція;
    встановлено закономірності формування когнітивних порушень при РС, а саме: формування когнітивного дефіциту у хворих на РС починається зі зменшення обсягів довільної уваги, зниження швидкісних характеристик розумових операцій, з легких мнестичних розладів у вигляді звуження обсягів запам'ятовування, легких дефектів динамічного праксису й акустичного гнозису. Далі відзначається не тільки ускладнення перелічених вище порушень, але й поява нових когнітивних розладів: порушень довготривалої вербальної й зорової пам'яті, дефектів селективності мнестичних процесів, зниження рівня продуктивності розумової діяльності, порушень процесів концентрації, розподілу й переключення довільної уваги. Існуючі перцептивно-гностичні розлади ускладнюються через приєднання дефектів просторового праксису, праксису пози за зоровим зразком, тактильного, просторового й зорового видів гнозису;
    встановлено закономірності динаміки порушень когнітивних функцій при РС: формування когнітивного дефіциту починається з легких когнітивних дисфункцій з подальшим неухильним ускладненням і розширенням діапазону когнітивних розладів з наступним розвитком синдрому когнітивного зниження й деменції;
    уточнено, що темп формування порушень когнітивних функцій залежить від клінічної активності захворювання: когнітивний дефіцит у стадії загострення був вираженішим і оформлявся в коротший термін. Етапи прогредієнтності й рецидиву характеризувалися помірними або вираженими когнітивними розладами. У ремісії або при стабілізації когнітивний дефіцит зменшувався переважно завдяки редукції нейродинамічних порушень психічної діяльності.
    Подальшого розвитку дістали теоретичні уявлення що до специфіки порушень когнітивних функцій при різних типах перебігу РС, а саме: у пацієнтів із прогредієнтними типами перебігу ступінь вираженості когнітивного дефіциту більший, ніж у хворих з ремітуючим типом. За первинно-прогредієнтного типу перебігу відзначаються вираженіші когнітивні розлади, ніж за вторинно-прогредієнтного типу;
    Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання в медико-психологічній практиці нових психодіагностичних підходів до вивчення порушень когнітивних функцій у хворих на РС, а саме: комплексного нейропсихологічного й патопсихологічного дослідження когнітивного дефіциту у цих груп пацієнтів. Запропоновано систему психологічних критеріїв діагностики порушень когнітивних функцій при РС, які ґрунтуються на особливостях розладів пам'яті, мислення, уваги, лічильних операцій, праксису й гнозису.
    Основні результати дисертаційного дослідження й система критеріїв психологічної діагностики порушень когнітивних функцій при РС впроваджено в медико-психологічну практику Державної установи «Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України», Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3 і Луганської обласної клінічної психоневрологічної лікарні.
    Особистий внесок здобувача. Автором здійснено теоретичний аналіз проблеми, виконано увесь обсяг психодіагностичних досліджень, статистичну обробку результатів, аналіз та інтерпретацію здобутих даних. Дисертантом запропоновано алгоритм психодіагностичного дослідження при РС із найінформативнішими методиками для нейропсихологічного та патопсихологічного дослідження когнітивних функцій у хворих на РС; розроблено систему нових психологічних діагностичних критеріїв когнітивних порушень при РС. У статтях, написаних у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає в огляді літератури з даної тематики, проведенні психодіагностичного обстеження, здійсненні статистичної обробки та інтерпретації отриманих результатів.
    Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи було викладено в повідомленнях на II і III Національному конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (Харків, 2002; Харків 2007), на пленумі науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України «Якість життя психічно хворих та їхніх родин» (Донецьк, 2005), на науково-практичній конференції «Проблеми психосоматики в сучасній науці й практиці» (Харків, 2007), на засіданнях Харківського обласного товариства медичних психологів (2007, 2008), на пленумі й конференції науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України «Безпека й ефективність терапії неврологічних, психічних і наркологічних розладів» (АР Крим Харків, 2008).
    Публікації. Зміст і результати проведеного дослідження відображено в 7 публікаціях, із них 4 опубліковано у спеціалізованих виданнях, які входять до «Переліку», затвердженому ВАК України.

    Структура й обсяг дисертації. Основний зміст дисертаційного дослідження викладено на 157сторінках машинопису і складається з вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел і одного додатка. Матеріали дисертації проілюстровано 52 таблицями. Бібліографічний список містить 220 джерел, з них 40 іноземними мовами.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування й запропоновано нове рішення актуальної задачі вивчення порушень когнітивних функцій у хворих на РС, яке залягає в комплексному дослідженні закономірностей формування й динаміки розладів пам'яті, мислення, уваги, праксису й гнозису і розробки на цій основі критеріїв діагностики порушень когнітивних функцій при РС.
    2. Рівень інтелектуальної продуктивності хворих на РС представлено в діапазоні від нормативних значень інтелекту до когнітивного зниження різного ступеня тяжкості, включаючи деменцію. Розлади когнітивних функцій характеризуються поліморфністю, закономірною динамікою, тенденцією до прогредієнтності, певним зв'язком з типом перебігу та стадією клінічної активності захворювання. Структуру когнітивних порушень визначають мнестичні розлади, порушення мислення (зниження рівня узагальнення, порушення критичності, виснажливість рівня розумової працездатності, уповільнення швидкісних характеристик розумових процесів), лічильні дисфункції, розлади уваги та перцептивно-гностичних операцій.
    3. Порушення пам'яті модально-неспецифічного типу у вигляді звуження обсягів і зниження міцності запам'ятовування від легкого до вираженого ступеня тяжкості були у 94,04% хворих на РС. Розлади функцій зорової пам'яті відзначалися у 83,33% обстежених і мали більш виражений характер, ніж порушення функцій вербальної пам'яті, які діагностувалися у 73,80% пацієнтів. У 34,00% хворих мають місце такі мнестичні розлади, як дефекти селективності та підвищений вплив гомогенної й гетерогенної інтерференції, однак вони не є домінуючими у структурі мнестичних порушень.
    У 92,85% хворих на РС відзначалися порушення довільної уваги у вигляді звуження обсягів і розладів процесів концентрації, розподілу й перемикання.
    4. У хворих на РС мають місце порушення складних форм довільної рухової активності та перцептивних операцій від легкого до виразного ступеня вираженості. У структурі рухових порушень розлади просторового (40,47%), динамічного (38,09%) праксису й праксису пози за зоровим зразком (33,33%) мали суттєву перевагу над дефектами конструктивного (25,00%) і орального праксису (5,95%). Перцептивні порушення найчастіше проявлялися розладами акустичного (69,04%) і тактильного гнозису (29,76%). Меншою мірою порушені зоровий (22,61%) і просторовий (15,47 %) види гнозису.
    5. Має місце певна залежність тяжкості когнітивних розладів від типу перебігу РС. У пацієнтів із прогредієнтними типами перебігу ступінь вираженості когнітивного дефіциту більший, ніж у хворих з ремітуючим тизам. За первинно-прогредієнтного типу перебігу відзначаються більш тяжкі когнітивні розлади, ніж за вторинно-прогредієнтного.
    6. На підставі результатів комплексного психодіагностичного дослідження закономірностей і динаміки формування когнітивного дефіциту у хворих на РС було розроблено психологічні критерії діагностики порушень когнітивних функцій при РС. Згідно з розробленими критеріями у хворих на РС виокремлено три варіанти вираженості когнітивних розладів: легкі (30,95%), помірні (41,66%), виражені (21,42%). У 5,97% хворих порушення когнітивних функцій були відсутні. При легких порушеннях когнітивних функцій у структурі когнітивної недостатності домінують легкі дисфункції вербальної й зорової пам'яті у вигляді звуження обсягів безпосереднього запам'ятовування, недостатності обсягів довготривалої пам'яті, виснажливість рівня розумової працездатності, зменшення обсягів довільної уваги й недостатність її функцій.
    При замірних порушеннях когнітивних функцій відзначаються більш виражені перелічені вище розлади та нові когнітивні дефекти: порушення операційної сторони мислення у вигляді зниження рівня узагальнення й недостатності продуктивності операцій мислення, розлади нейродинамічних характеристик, порушення критичності. Мають місце різке зниження ефективності запам'ятування нової інформації, дефекти селективності мнестичних процесів; розлади процесів концентрації, розподілу та перемикання довільної уваги; дефекти просторового праксису, праксису пози за зоровим зразком, тактильного, просторового й зорового видів гнозису.
    Виражені порушення когнітивних функцій у хворих на РС проявляються у вигляді помірного або вираженого зниження продуктивності всіх розумових процесів. Формуються тяжкі мнестичні розлади, що включають ознаки ураження всіх ланок пам'яті. Відзначаються різкі звуження обсягів довільної уваги та порушення її функцій. Розлади перцептивногностичної сфери стають більш глибокими, з'являються дефекти орального праксису. У хворих на деменцію описані розлади більш тяжкі, мають необоротний характер і призводять до порушення функціонування в індивідуальному повсякденному житті.
    7. Формування когнітивного дефіциту у хворих на РС характеризується закономірною динамікою: зачинається з легких когнітивних дисфункцій з подальшим неухильним ускладненням і розширенням діапазону когнітивних розладів з наступним розвитком синдрому когнітивного зниження й деменції. Темп формування когнітивного дефіциту в стадії загострення захворювання був більш швидким, тому на етапі прогредієнтності або рецидиву характеризувався переважно замірними або вираженими когнітивними порушеннями. Під час ремісії або стабілізації хворобливого процесу когнітивний дефіцит зменшувався завдяки частковій редукції нейродинамічних порушень психічної діяльності.
    8. Порушення когнітивних функцій є невід'ємною складовою частиною клінічної картини РС. Проведення психодіагностичного дослідження з використанням розробленої системи критеріїв діагностики порушень когнітивних функцій при РС необхідно включати до комплексу обстеження пацієнтів із РС, що має важливе значення як для ранньої діагностики РС, так і для здійснення своєчасних і необхідних лікувально-реабілітаційних заходів.
    Перспективи дослідження залягають у вивченні проблем порушень особистості, соціального функціонування та якості життя хворих на РС та розробки адекватних програм їх медико-соціальної реабілітації.







    СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
    1. Алексеева Т.Г. Когнитивные и эмоциоанально-личностные нарушения при рассеянном склерозе / Т.Г. Алексеева, А.Н. Бойко, Т.Г. Батышева // Рассеянный склероз и другие демиелинизирующие заболевания.-М., 2004. С.25-31.
    2. Алексеева Т.Г. Комплексній поход к оценке когнитивной и ємоционально-личностной сфер у больных рассеянным склерозом / Т.Г. Алексеева, Е.В. Ениколопова, Е.В. Садальская// Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2002. Віп.4, спец.выпуск «Рассеянній склероз». С.20-25.
    3. Алексеева Н.С. Спектр нейропсихологических изменений при рассеянном склерозе / Н.С. Алексеева, А.В. Переседова, М.В. Кротенкова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2000. Т.100, №11. С.15-20.
    4. Ананенко В.А. Социальная адаптация больных рассеянным склерозом в городской популяции Амурской области / В.А. Ананенко, Е.Е. Молчанова, Ю.С. Медведева // Нейроиммунология. 2007. Т.5, № 2.- С. 7-8.
    5. Анастази А. Психологическое тестирование . М.: Педагогика, 1982. Кн. 1. 245 с.
    6. Ананьев Б.Г. Введение в психологию здоровья. СПб, 1998.- 342 с.
    7.Бабенко Л.А. Качество жизни больных рассеянным склерозом на фоне превентивной терапии (глатирамера ацетат)/ Л.А. Бабенко, Н.А. Малкова, О.В. Рябухина // Нейроимунология. 2004. Т.2, № 2 . С. 10.
    8. Бабенкова С.В. Клинические синдромы поражения правого полушария мозга при остром инсульте. М.: Медицина, 1971. 286 с.
    9. Бадалян Л.О. Детская неврология. М: ООО «МЕДпресс», 1998.607 с.
    10. Барабаш И.А. Влияние психологических факторов на качество жизни при рассеянном склерозе / И.А. Барабаш, В.Н. Карнаух // Нейроимунология. 2007. Т.5, № 2 . С. 9.
    11. Бачинская Н. Ю. Нейропсихологические и нейрофизиологические аспекты синдрома умеренных когнитивных нарушений / Н. Ю. Бачинская, В.А.Холин, К.Н. Полетаева, // Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип.1(50),додаток. С.18.
    12. Бейн Б.Н. Когнитивніе нарушения у больніх рассеяннім склерозом / Б.Н. Бейн, Р.М. Дурсенева, К.В. Якушев // Нейроимунология. 2004. Т.2, № 2 . С. 11.
    13. Бембеева Р. Ц. Когнитивные нарушения при рассеянном склерозе / Р.Ц. Бембеева, Ю. В. Микадзе, А. С. Петрухин// Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2006. Т.106, №12. С.11-19.
    14. Бисага Г.Н. Рассеянный склероз. Современные представления, диагностика и лечение. СПб., ООО «Аспет плюс», - 2001.- 41с.
    15. Блейхер В.М. Патопсихологическая диагностика / В.М. Блейхер, И.В.Крук. Киев: Здоров’я, 1986. 279 с.
    16. Борисенко В.В. Расстройства когнитивных функций у больных пожилого возраста в остром периоде сотрясения головного мезга // Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні: Науково-практична конференція з міжнародною участю, 28-29 січня 2009р. Київ, 2009. 11-12.
    17. Бриксман А.М. О клинической характеристике и диагностических критериях дебюта рассеянного склероза/ А.М. Бриксман // Науковий вісник ВДУ. 1999.- С.189-193.
    18. Булдакова Н.Ф. Диагностика и лечение когнитивных нарушений при рассеянном склерозе/ Н.Ф. Булдакова, Б.Т. Мугутдинова, В.В. Овчаров //Consilium Medicum Неврология/Ревматология.- Том 9 .- № 8.-2007.- С.12-17.
    19. Булеца Б.А. Динаміка когнітивних розладів у хворих з ішемічним інсультом / Б.А. Булеца, Н.Н. Адамчо, Б.І. Булеза // Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні: Науково-практична конференція з міжнародною участю, 28-29 січня 2009р. Київ, 2009. С. 12-13.
    20. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психологической диагностике. - СПб.: Питер Ком, 1999. - 528 с.
    21. Бутенко Г.М. Розсіяний склероз захворювання багатофакторне / Г.М. Бутенко // Нова медицина. 2002. - № 2. С.18 19.
    22. Бучакчийська Н.М. Когнітивні порушення у хворих на розсіяний склероз / Н.М. Бучакчийська, А.В. Демченко // Международный неврологический журнал. 2007. - №1(11). С.57-59.
    23. Василенко Н.М. Дослідження рівня депресивного стану у хворих на розсіяний склероз/ Н.М. Василенко // Український вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 1 (30). С. 29.
    24.Вербитская С.В. Частота, прогноз и лечение когнитивных расстройств у больных перенесших інсульт / С.В. Вербитская // Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні: Науково-практична конференція з міжнародною участю, 28-29 січня 2009р. Київ, 2009. С. 13.
    25. Визило Т.Л. Когнитивные нарушения у больных рассеянным склерозом: современные тенденции / Т.Л. Визило, Е.Н. Харькова, В.Н. Цюрюпа // Материалы 3-й Сибирской межрегиональной научно-практ. Конференции. Новосибирск, 2007. С. 12-13.
    26. Вінничук С.М. Досвід патронування хворих на розсіяний склероз/ С.М. Вінничук // Український вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 2 (31). С. 31-32.
    27. Вінничук С.М. Лікареві про розсіяний склероз (клініко-діагностичні та терапевтичні алгоритми)/ С.М. Вінничук //Нова медицина. 2002. - № 2. С.20 27.
    28. Вінничук С.М. Розсіяний склероз/ С.М. Вінничук, О.А. Мяловицька. - Київ: Комполіс.- 2001. 56 с.
    29. Вінничук С.М. Втома у хворих на розсіяний склероз: до питання про взаємозвязок її з неврологічною інвалідізацією та депресією і сучасні методи корекції / С.М. Вінничук, О.А. Мяловицька, О.О. Колендо // Український вісник психоневрології. 2004. Т.12, вип.3(40),додаток. С.17-20.
    30. Вінничук С.М. Поширеність розсіяного склерозу в різних регіонах України. Особливості перебігу та лікування / С.М. Вінничук, П.П. Уніч, В.В. Клименко // Український медичний часопис. - 2000.-№ 6 (20).- С. 51-53.
    31. Волошин П.В. Диагностика, лечение и профилактика отдаленных последствий черепно-мозговых травм: реабилитация больных / П.В. Волошин // Методические рекомендации. Харьков.-1990. 22с.
    32. Аналіз розповсюдженості та захворюваності на розсіяний склероз в Україні за даними офіційної статистичної звітності / П. В. Волошин, Н.П. Волошина, Л.І. Д’яченко //Український вісник психоневрології. 2005. Т.13, вип.2(43). С.5-11.
    33. Волошина Н.П. Особливості порушень когнітивних функцій у осіб з хворобою Паркінсона на тлі резистентної терапії / Н.П. Волошина, І.В. Богданова, Л.Ф. Шестопалова // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні». Київ. - 28-29 січня 2009. С. 15-16.
    34. Волошина Н.П. Психоневрологическое здоровье населения Украины и задачи психоневрологической науки и службы / Н.П. Волошина, И.И. Кутько, Л.И. Дьяченко // Журнал психиатрии и медицинской психологи. 2004. - №2(12). С.3 -7.
    35. Волошина Н. П. Иммунологические изменения в дебюте рассеянного склероза / Н. П. Волошина, И. Л. Левченко, Т.В. Негреба // Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип.1(50),додаток. С.29.
    36. Волошина Н. П. Особенности дебютов при рецидивирующем течении рассеянного склероза в западном и восточном регионах Украины / Н.П. Волошина, Т.И. Негрич, Т.В. Негреба // Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип.1(50),додаток. С.29.
    37. Волошина Н.П. Копаксон в лікуванні хворих на розсіяний склероз / Н.П. Волошина, Л.Ф. Шестопалова Т.В. Негреба // Український вісник психоневрології. — 2002. Т. 10, вип.2 (31). С. 199-202.
    38. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. Собрание сочинений в 6 томах. М, 1984; Т1
    39. Гіттік Л.Л. Атипові форми розсіяного склерозу / Л.Л. Гіттік // Науковий вісник ВДУ. 1999.- С.6-8.
    40. Гиляровский В.А. Старые и новые проблемы психиатрии. - М.: Медгиз, 1946. - 298 с.
    41. Гмурман В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика: Учебное пособие.— М.: Высшая школа, 2001. — 479с
    42. Головкин В.И. Рассеянный склероз / В.И. Головкин // Материалы ежегодного 9-го симпозиума Всероссийского об-ва рассеянного склероза.- Лики России. -25-26 мая 2000.- Санкт-Петербург. - С.3-8.
    43. Григорова І.А. Терапевтичні можливості Ламотрина під час лікування пост травматичної епілепсії / І.А. Григорова, А.Є. Духовський, Н.С. Куфтерина // Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип.1(50),додаток. С.105 108.
    44. Григорова І.А. Синдром помірних когнітивних порушень при віддалених наслідках закритої черепно-мозкової травми / І.А. Григорова, Н.С. Куфтерина // Матеріали науково-практична конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні».- 28-29 січня 2009р. Київ, 2009. 19-20.
    45. Григорова И.А. Распространенность рассеянного склероза в Харьковской области/ И.А. Григорова, В.Г. Спивак // Експерементальна та клінічна медицина. 2003. - №1. С.104 106.
    46. Григорова І.А. Особливості порушень когнітивної сфери у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію / І.А. Григорова, О.Л. Товажнянська, О.К Різниченко// Матеріали науково-практична конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні».- 28-29 січня 2009р. Київ, 2009 20-21.
    47. Грищенко А. Б. Трентал как ангиопротектор и иммуномодулятор в реабилитации больных рассеянным склерозом / А. Б. Грищенко, С. К. Евтушенко, А. С. Прилуцкий // Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип.1(50),додаток. С.38.
    48. Громова Е.Н. Эмоциональная память и ее механизмы. Москва,1980. С.8-18.
    49. Гудзенко А.В. Качество жизни как проблема современной медициныи его оценка при рассеянном склерозе / А.В. Гудзенко // Український неврологічний журнал. -2007. Т.2, №.2. С.16-19.
    50. Гусев Е.И. Коррекция нейропсихологических нарушений при рассеяном склерозе / Е.И. Гусев, Т.Т. Батышева, А.Н. Бойко/ В кн.; Рассеянный склероз, Избранные вопросы и практики / Под. Ред. И.А. Завалишина, В.И. Головкина. М., 2000. С. 508-515.
    51. Гусев Е.И., Демина Т.Л., Бойко А.Н. Рассеянный склероз. М: Нефть-газ, - 1997. -С.190-230.
    52. Дамулин И.В. Дисциркуляторная энцефалопатия в пожилом и старческом воздасте / И.В. Дамулин // Автореферат дисс. докт.мед.наук.- М. 1997.- С.32.
    53. Дамулин И.В. Сосудистая деменція / И.В. Дамулин // Неврологический Ж. 1999. Т.3. -№.4. С.411.
    54. Деменко В.Д. Клинико-параклинические взаимоотношения при отдаленных последствиях закрытой черепно-мозговой травмы / В.Д. Деменко, Н.Ф. Базарный, В.В. Борисенко // Український вісник психоневрології. 2001.- Т.9, вип.1(26). - С.24-25.
    55. Демченко О. В. Особливості когнітивних порушень у хворих похилого віку, які страждають на гіпертензивну дисциркуляторну енцефалопатію з синдромом помірних когнітивних порушень / О.В.Демченко, А.А.Шулькевич, Н.Ю.Бачинська //Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип.1(50),додаток. С.40.
    56. Дзяк Л.А. Клініко-біохімічні маркери порушення памяті у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, обумовлену патологією магістральних артерій голови / Л.А. Дзяк, О.С. Цуркаленко ∕∕ Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи, 26-28 травня 2005 р., Львів».- 2005. - С.36 -37.
    57. Дремов В.В. Когнитивные нарушения у пациентов с рассеянным склерозом / В.В. Дремов, С.В. Воробьев, А.Ф. Иволгин ∕∕ Нейроиммунология: Матнриалі Всерос. Научено-практ.конф. неврологов(19-22мая 2005г.). СПб, 2005. С.81-82.
    58. Евтушенко С.К. Ранняя диагностика рассеянного склероза у детей. Восточная и западная медицина - реальная помощь / С.К. Евтушенко, В.Н. Ефименко: Материалы конференции. Ст-Петербург: Лики России.- 1998.- С.42-43.
    59. Евтушенко С.К. Интенсивная терапия обострений рассеянного склероза у детей / С.К. Евтушенко, В.Н. Ефименко, И.Н. Деревянко // Врач дело.- 1997.- № 3.- С.131-134.
    60. Евтушенко С.К. Сравнительная характеристика когнитивных вызванных потенциалов на абстрактно- вербальне стимулы у больных с рассеянным склерозом и дегенеративними заболеваниями нервной системы / С.К. Евтушенко, Т.М. Морозова, Е.П.Шестова // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні» 28-29 січня 2009р. Київ.-2009. С.26-27.
    61. Елагина Е.А. Утомляемость при рассеянном склерозе / Е.А. Елагина, Т.Е. Шмидт //Неврологический журнал. 2008. Т.13, №1. С.37 - 45.
    62. Емелин Е.В. Нейропсихологическое исследование механизмов адаптпции и дезадаптации неврологических пациентов со стойкими нарушениями двигательных функций на примере больных рассеянным склерозом / Е.В. Емелин, Т.Г. Алексеева, В.В. Акимов // Нейроиммунология. 2004. Т.2, № 2. С.38-39.
    63. Ениколопова Е.В. Нейропсихологический анализ когнитивных функций у больных рассеянным склерозом / Е.В. Ениколопова, Е.В.Садальская, С.Б.Нанян// Материалы 2 международной конференции «А.Р.Лурия и психология 21 века», тезисы докладов. Москва.- 2002. С.50-51
    64. Завалишин И.А. Современные представления об этиологии рассеянного склероза / И.А. Завалишин // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1990. Т.90, вып.2. С.3-8.
    65. Завалишин И. А., Головкин В.И. Рассеянный склероз. М., 2000.-639 с.
    66. Заславский Л.Г. О значении личностной тревожности в заболеваемости рассеянным склерозом. Рассеянный склероз: основы здоров’я / Л.Г. Заславский // Ст-Петербург.- Лики России.- 1999. - С.11-14.
    67. Захаров В.В. Медикаментозная терапия деменцій / В.В. Захаров, И.В.Дамулин, Н.Н. Яхно // Клиническая фармакология и терапия. 1994.- Т.3. -№ 4. - С.69-75.
    68. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Нарушения памяти. М.: ГеотарМед. 2003. С.150.
    69. Захаров В.В. Применение танакана при нарушении мозгового и периферического кровообращения / В.В. Захаров, Н.Н. Яхно // Русский Медицинский Журнал. -2001.- Т.9. -№ 15.- С.645-649.
    70. Зейгарник Б.В. Патопсихология. М: Изд-во МГУ,1986.
    71. Зейгарник Б.В. Экспериментально-психологические исследования больных с травмами головного мозга. в кн..: Нервные и психические заболевания военного времени. М.: Медгиз, 1948, с. 125-136.
    73. Кабанов М. М., Личко А.Е., Смирнов В. М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. Л., 1993.- 235c.
    72. Казакова В.В. Эмоциональное состояние и отношение к болезни у пациентов с рассеянным склерозом / В.В. Казакова, С.В. Макаров // Нейроиммунология. 2008. Т.5, № 5. С.115-117.
    73. Киселев Н.Ю. Нейропсихологические синдромы в клинике рассеянного склероза по результатам исследования с использованием метода А.Р. Лурия / Н.Ю. Киселев, И.Р. Шмидт, М.Г. Жестикова // Материалы 3-й Сибирской межрегиональной научно-практ. конференции «Рассеянный склероз: современные тенденции».- Новосибирск, 2007. С. 14-15.
    74. Клейменов В.Н. Особенности механизмов психической адаптации у больных рассеянным склерозом. Нейроимунология, нейроинфекция, демиелинизация / В.Н. Клейменов, Н.Г Терехова., А.И. Синюшин. Ст-Петербург.- Лики России.- 1997. - С.9 -12.
    75. Клиническая психология: учебник / Б.Д. Карвасарский//. - СПб: Питер.- 2002. - 960 с.
    76. Клюева В.Н. Личностные особенности больных с начальными проявлениями сосудистых заболеваний мезга / В.Н. Клюева, Т.В. Мельникова // Проблемы профилактической ангионеврологии. Горький. 1981. с. 59 62.
    77. Ковпак О.О. Механізми виникнення та прояви втоми у хворих на розсіяний склероз, методи діагностики та лікування/ О.О. Ковпак //Автореф.дисс.канд.мед.наук. М., 2002. 21с.
    78. Колосинская Е.А. Характеристика когнитивных нарушений у больных рассеянным склерозом / Е.А. Колосинская, К.Н. Логановский // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні»28-29 січня 2009р. Київ, 2009. С.39-40.
    79. Коркина М.В. Психические нарушения при рассеянном склерозе/ М.В. Коркина, Ю.С.Мартынов, Г.Ф. Малков // М.- Изд-во УДН.- 1986.- 43с.
    80. Корсакова Н.К. О специфичности нейропсихологических синдромов нарушения высших психических функций при болезни Альцгеймера и сенильной деменции / Н.К. Корсакова, Н.Р. Дыбовская, Р.Ф. Рощина // Журн. невропат. и психиатр. им С.С. Корсакова. 1991. Т. 91. Вып. 9. С. 42 46.
    81. Корсакова Н.К., Московичюте Л.И. Клиническая нейропсихология. М.: МГУ, 1988. 89 с.
    82. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. Л.: Медицина, 1984. 216 с
    83. Кульматицький А.В. Епідеміологічні аспекти вторинної профілактики гострих порушень мозкового кровообігу/ Кульматицький А.В. // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Сучасні аспекти діагностики та лікування когнітивних порушень при старінні».- 28-29 січня 2009р. Київ, 2009. С.14-15.
    84. Лебейко Т.Я. Нарушение мнестических функций в клинике рассеянного склероза/ Т.Я. Лебейко, Т.М Шамова., Я.Я. Гордеев // Здравоохранение. 2002. - № 6. С.9-11.
    85. Лебединский М. С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. Л.: Медицина, 1966. 430 с.
    86. Левин О.С. Диффузные изменения белого вещества (лейкоареоз) и проблема сосудистойй деменции / О.С. Левин, И.В. Дамулин // Достижения в нейрогериатрии.- 1995. -Ч.2.- С.189-231.
    87. Лещенко А.Г. Клиника и патофизиология статической атаксии при рассеянном склерозе/ А.Г. Лещенко // Український вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 1 (30). С. 84.
    88. Локшина А. Б. Лёгкие и умеренные когнитивные расстройства у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией / А. Б. Локшина, В. В.Захаров, Н.Н. Яхно //Український вісник психоневрології. 2007. Т.15, вип.1(50),додаток. С.77.
    89. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека. Изд.2. Москва : издательство МГУ.- 1969 г. 431с.
    90. Лурия А.Р. Высшие корковые функции человека и их нарушения при локальных поражениях мозга. -Москва : издательство МГУ.- 2000. 271с.
    91. Лурия А. Р. Лобные доли и регуляция психических процессов. М., Изд-во Московского Университета.- 1966. 252с.
    92. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. Т.1. М.: Изд-во АМН РСФСР.- 1963. 476 с.
    93. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. М.: изд-во МГУ.-1973.388 с.
    94. Марута Н.А. Особенности терапии психопатологической симптоматики в структуре дисциркуляторной энцефалопатии / Н.А. Марута, С.П.Колядко, Г.Ю.Каленская //Український вісник психоневрології. 2005. Т.13, вип.2(43). С.45-48.
    95. Матвеев В.Ф.Основы медицинской психологии, этики и деонтологии.-М.- «Медицина».- 1984. 175 с.
    96. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем. Десятый пересмотр (МКБ-10). Женева, ВОЗ.1995.
    97. Мелихов-ПерепечьМ.С. Некоторые особенности формирования функционального состояния головного мозга у больных с отдалёнными последствиями тяжёлых черепно-мозговых травм при лечении методом краниоцеребральной гипотермии / М.С. Мелихов-Перепечь //Український вісник психоневрології. 2006. Т.14, вип.2(47). С.23-25.
    98. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология. М., 1998.- 457с.
    99. Мешкова К.С. Когнитивные нарушения при рассеянном склерозе: клинико-потогенетические аспекты/ К.С. Мешкова, И.А. Дамулин // Материалы 9-го Ежегодного заседания Всероссийского общества рассеянного склероза «Рассеянный склероз; лечение и оздоровление». - СПб., 2000. С.53-54.
    100. Минеев К.К. Взаимосвязь объема и активности очагов поражения в головном мозге (по данным магнитно-резонансной терапии (МТР) и когнитивных нарушений у больных рассеянным склерозом / К.К. Минеев, А.Г. Ильвес, Г.В. Катаеква // Нейроиммунология. 2006. Т.4, вып.3-4. С.57-62.
    101. Минеев К.К. К вопросу о взаимосвязи локализации, объема и активности очагов демиелинизации и когнитивных нарушений при рассеянном склерозе / К.К. Минеев, А.Г. Ильвес, А. М. Петров // Нейроиммунология. 2007.- Т5, №2. С.82.
    102. Минеев К.К. Особенности неврологического и когнитивного статуса больных рассеянным склерозом в зависимости от локализации, объема очагов демиелинизации и выраженности атрофии головного мезга / К.К.Минеев, Л.Н. Прахова, А.Г. Ильвес // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2007. Вып.4, «Рассеянный склероз», приложение к журналу. С.46-49.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины