ТЕОРІЯ ГОСПОДАРСТВА У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ С. М. БУЛГАКОВА : ТЕОРИЯ ХОЗЯЙСТВА В НАУЧНОМ НАСЛЕДИИ С. М. БУЛГАКОВА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

На правах рукопису

Кондрат Олександр Борисович

УДК 330.8 (477) (043.3)

ТЕОРІЯ ГОСПОДАРСТВА У НАУКОВІЙ СПАДЩИНІ
С. М. БУЛГАКОВА

Спеціальність 08.00.01 Економічна теорія та історія економічної думки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Фещенко Валентина Михайлівна
д.е.н., професор

Київ 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ...................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. Методологічні засади дисертаційного дослідження та стан сучасного вивчення наукової спадщини С.М. Булгакова..11
1.1. Методологічні засади дослідження теорії господарства С.М.Булгакова...11
1.2. Особливості розвитку вітчизняної економічної думки в кінці ХІХ на початку ХХ ст.: підходи до аналізу господарства...........................................21
1.3. Стан дослідженості наукового доробку С.М. Булгакова у сучасній науковій літературі.................................................................................................................38
Висновки до розділу 1...........................................................................................47

РОЗДІЛ 2 ТЕОРІЯ ГОСПОДАРСТВА С.М. Булгакова..50
2.1. Основні етапи еволюції наукового світогляду С.М. Булгакова.....50
2.2. Філософія господарства С.М. Булгакова, як спроба побудови теорії на засадах некласичної методології..........................................................................65
2.3. Основні категорії теорії господарства С.М.Булгакова..............................85
2.4.Софійністьгосподарства,Софіяякйоготрансцендентальнийсуб’єкт..107
Висновки до розділу 2.........................................................................................127

РОЗДІЛ 3. Сучасне значення теорії господарства С.М.Булгакова.130
3.1. Ідеї С. Булгакова у сучасних філософсько-господарських концепціях...........................................................................................................130
3.2. Підходи С.М. Булгакова до аналізу господарства у контексті формування нової парадигми суспільствознавства..............................................................148
Висновки до розділу 3............................................................................166
ВИСНОВКИ........................................................................................................167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................171

ВСТУП

Актуальність теми. Перед сучасною вітчизняною економічною наукою стоїть нагальне питання щодо аналізу системних перетворень, які відбуваються в Україні, осмислення очікуваних наслідків та можливих шляхів розвитку в умовах, що склались. Глибинні трансформації, які виходять далеко за межі звичного розуміння господарських процесів, безпосередньо впливають на зміну як економічних, так і соціальних чинників життя суспільства. Пошук ефективних засобів реалізації таких змін передбачає розширення методологічної бази економічного знання враховуючи позаекономічні фактори, що суттєво впливають на розвиток господарського процесу. Гостро постає проблема ціннісних орієнтирів у господарських процесах й морально-етичних основ економічної теорії.
Значної уваги потребує критичне осмислення національно-історичного досвіду вітчизняних соціально-економічних трансформацій, які, на жаль, залишаються мало вивченими. На нашу думку, вивчення та врахування цього досвіду дозволить глибше усвідомити національні особливості аналізу господарських процесів, уникнути помилок минулого та матиме важливе теоретичне і практичне значення для успішного вирішення проблем сучасності. У період диференціації шляхів економічного розвитку, необхідно враховувати вагомість цілісного розуміння господарства у всій його складності, збалансованість розвитку підсистем суспільства тощо.
Важливим етапом у науковій розробці такого цілісного бачення природи господарських процесів стала українська економічна думка останньої третини ХІХ початку ХХ ст., яка була представлена багатьма постатями світового звучання. Особливе місце у соціально-економічній науці цього періоду належить С.М. Булгакову (1871 -1944), який певний час був тісно пов’язаний з науковими колами України і де була започаткована робота над теорією господарства, що носила яскраво виражений морально-етичний характер, була сформована на філософсько-господарських засадах, що виходять за межі класичної економічної науки і враховувала необхідність розв’язання гострих соціально-економічних проблем, які не втратили свого значення й сьогодні.
Вивчення економіко-теоретичного доробку С.М. Булгакова може бути використане при аналізі актуальних для сучасності питань, зокрема моральних засад економічної науки, історичного характеру інституту власності, активної ролі держави у вирішенні соціальних проблем, форм розподілу багатства для подолання бідності, знаходження альтернативних механізмів забезпечення економічної ефективності та соціальної справедливості. Значна частина його ідей сьогодні набуває нового значення в контексті переосмислення та розробки нової методології економічної теорії, визначення тенденцій розвитку соціально-економічної діяльності за умов глобалізації.
Вагомий внесок в дослідження наукової спадщини С.М. Булгакова внесли такі вітчизняні вчені-економісти як В.Д. Базилевич, І.В.Назаров, Т.В.Гайдай, Ю.К.Зайцев, П.М.Леоненко, В.М. Фещенко, А.О. Маслов, А.С.Філіпенко, М.М.Садовий, Ю.В.Павленко, О.В. Богуславський, Н.І.Гражевська, П.В. Кухта та.ін. Їхні наукові пошуки спрямовані на осягнення методологічних та світоглядних аспектів теорії господарства С.М.Булгакова, аналіз його окремих праць та висновків. В дослідженнях російських вчених Ю.М. Осіпова, Л.АТутова, Т.Н. Юдіної, Ф.І.Гірьонка, О.І. Субетто, Р.Є. Соколова, основна увага зосереджена на розвитку філософії господарства та дослідженнях її впливу на формування сучасної парадигми економічної науки. Серед філософів та соціологів вивченню світогляду С.М.Булгакова присвячені праці З.М. Остропольської, М.П.Полторацького, П.П. Гайденко, М.О.Капустіна, Ю.М.Давидова, А.Г.Тихолаза, К.М.Кантора, В.А.Сендерова, М.Р.Елоян, Н.Ю. Матвєєвої. В наукових колах західних країн С.М.Булгаков більше відомий як філософ і теолог, проте його неординарні економічні погляди не могли залишитись без уваги. Найбільш цікавими для розкриття теми дисертаційного дослідження стали праці Б.Халленслебена, Й. Цвайнерта, Д. Пейна, К. Марша, К. Уліх та ін.
Проте, незважаючи на широкий спектр в дослідженнях наукової спадщини С.М. Булгакова, питання щодо цілісного розгляду його теорії господарства раніше не ставилось.
З огляду на вагомий внесок С.М. Булгакова у розвиток вітчизняної економічної науки та співзвучність його підходів із найновішими розробками в світовій економічній теорії, а також необхідність розуміння сучасних системних перетворень в господарстві України, дослідження теорії господарства вченого є актуальним і потребує глибокого і всебічного вивчення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась в рамках планової теми науково-дослідницьких робіт кафедри історії та теорії господарства Державного вищого навчального закладу „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”. Дисертаційна робота є частиною наукової теми «Господарська система та її відображення в економічній думці: еволюційно-інституційний аналіз» (номер державної реєстрації 0110U000471). В межах зазначеної теми автор розкриває сутність теорії господарства, відображену в науковій спадщині С.М.Булгакова, еволюцію його наукового світогляду та значущість філософсько-господарського підходу до аналізу суспільних процесів в контексті концептуально-методологічного оновлення та трансформації економічної теорії.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття сутності теорії господарства С.М. Булгакова, аналізу етапів її формування та обґрунтування можливостей використання розроблених С.М.Булгаковим теоретико-методологічних положень для оцінки сучасних проблем та перспектив розвитку нової парадигми економічної теорії.
Реалізація поставленої мети обумовила послідовне вирішення наступного комплексу завдань:
· викласти авторські теоретико-методологічні засади дослідження наукової спадщини С.М. Булгакова;
· розкрити стан вивченості наукового доробку вченого у сучасній вітчизняній та зарубіжній науковій літературі;
· охарактеризувати місце С.М. Булгакова у вітчизняній економічній думці на межі ХІХ-ХХ століть та розкрити еволюцію економічних поглядів ученого;
· проаналізувати бачення С. Булгаковим господарства як цілісного утворення та підсистеми суспільства;
· розкрити розуміння С.М. Булгаковим основних категорій господарської системи, зокрема праці, власності, багатства тощо;
· дослідити концепцію «Софії» як трансцендентального суб’єкта у господарській системі С. Булгакова;
· показати зв’язок теоретико-методологічних положень С.М.Булгакова й розвитку сучасних вітчизняних філософсько-господарських концепцій, а також розкрити спільні риси в підходах до аналізу суспільних процесів із західними теоріями;
· визначити перспективи використання методології С.М. Булгакова в аналізі господарства, у процесі оновлення методологічної бази економічного знання та формування нової парадигми суспільствознавства.
Об’єктом дослідження є наукова спадщина С.М.Булгакова, розглянута в контексті вітчизняної та світової економіко-філософської думки.
Предмет дослідження методологічні засади, зміст та основні складові теорії господарства С.М. Булгакова.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань в дисертаційному дослідженні використовується цивілізаційна парадигма суспільствознавства, що передбачає розгляд господарських процесів на основі принципів взаємозалежності, антропності, системності, цілісності та структурованості суспільства. А саме - взаємозв'язок суб’єкта й об'єкта дослідження, залежність результатів пізнання від методів їх досягнення тощо. Ключові місця в методології дослідження посіли аксіологічний та системно-синергетичний підходи до аналізу соціально-економічної дійсності, а також історико-генетичний метод. Такий вибір методологічної бази дає змогу більш повно розкрити тему дисертації. Тим більше, що і сам С.М.Булгаков у своїх дослідженнях багато в чому спирався на подібні підходи.
Наукова новизна одержаних результатів. Дана дисертаційна робота є однією з перших спроб дослідження ґенези, сутності та особливостей теорії господарства С.М. Булгакова, що знайшла відображення у його науковій спадщині, а також специфіки його філософсько-господарського підходу до аналізу суспільних процесів. У процесі дослідження були отримані результати, які розкривають особистий внесок автора у розробку проблеми та складають новизну роботи, зокрема:
Вперше:
- обґрунтовано, що теорія господарства С.М.Булгакова була сформована в результаті відходу вченого від засад ортодоксальної класичної економічної науки та залучення філософських, соціологічних, психологічних та етичних чинників до аналізу господарства, що дозволило йому розкрити спектр фундаментальних соціально-економічних та світоглядних аспектів господарського розвитку, зокрема - необхідність морально-етичних орієнтирів в господарських процесах, прагнення до збереження як економічної, так і соціальної свободи особистості, взаємозалежності здібностей і потреб людини, що відображає єдність виробництва та споживання на рівні особистості; теорія господарства С.М.Булгакова представлена як цілісне філософсько-економічне знання, у якому філософія господарства виступає в ролі методологічної основи, а сутність господарської системи, проявляється у тому, що господарство реалізується через людину і в той же час розвиток людини відбувається в процесі господарської діяльності.
удосконалено:
- трактування співвідношення таких категорій як власність, праця, багатство, що визначаються у взаємозалежності та взаємообумовленості; власність взаємопов’язана з основами функціонування суспільства, а трудові відносини, правові норми, розподіл та перерозподіл багатства випливають в тому числі й з етичних складових власності; таким чином власність є не тільки правом, а й обов’язком індивіда перед суспільством, що дозволяє усвідомити не тільки економічний аспект власності, а й етичну її складову;
- визначення місця концепції Софії С.М. Булгакова у господарській системі, як трансцендентального суб’єкта, в діяльності якого органічно взаємопов’язані творчість людини та морально-етична її мотивація;
- розуміння соціально-економічних перетворень у сучасному суспільстві крізь призму філософсько-господарського підходу до аналізу господарства С.М.Булгакова, зокрема через розвиток особистості на основі знань та людино-, природо- і ресурсозбереження;
отримало подальший розвиток:
- дослідження еволюції економічних поглядів С.М. Булгакова, яка представлена в дисертації такими етапами: марксистським, що характеризується захопленням вченого ортодоксальним марксизмом; ідеалістичним, як періодом пошуку альтернативи для подолання методологічної вузькості попереднього; християнського соціалізму, де знайшли відображення перші спроби побудови власної теорії, заснованої на міждисциплінарному підході; філософії господарства, позначений приходом вченого до системного розуміння суспільства й економічного розвитку та формуванням основних положень теорії господарства; релігійно-філософським та богословським періодами, коли наукові інтереси С.Булгакова поступово переміщуються від економічної тематики до питань філософії, теології та богослів’я;
- розкриття значущості духовно-культурної складової та християнських морально-етичних норм (свободи вибору, відповідальності, орієнтації на вищі цінності) в економічній діяльності людини як аксіологічного критерію оцінки господарських процесів в цілому;
- інтерпретація раціональності як зв’язку між економічною наукою загалом та морально-етичною її складовою, що набуває конкретизації в проблематиці такого розвитку господарства, що базується на діалектичному зв’язку між етичним виміром (ціннісною раціональністю) та економічним (цілераціональністю);
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації теоретичні положення і висновки можуть бути використанні в процесі наукового обґрунтування шляхів подолання економіко-матеріалістичного світогляду через філософсько-етичне переосмислення основ економічної теорії, доцільності розгляду господарства в широкому природному, науковому та культурному контекстах.
Висвітлений матеріал було використано в навчальному процесі ДВНЗ «Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана» (довідка про впровадження від 24.01.2011) при розробці та викладанні студентам лекційних курсів з дисципліни «Історія економіки та економічної думки» та проведенні семінарських занять, зокрема у висвітлені питань особливостей розвитку господарства та основних напрямів світової економічної думки другої половини ХІХ початку ХХ ст. Наукові результати дисертаційного дослідження використовуються відділом економічної історії ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» при проведенні дослідження еволюції концепцій економічного розвитку у вітчизняній економічній науці кінця ХІХ початку ХХ ст. (довідка № 135-15/883 від 15.10.2012 р.). Основні наукові рекомендації дисертанта використовуються Національним педагогічним університетом імені М.П.Драгоманова при розробці та викладанні студентам лекційних курсів з дисципліни «Історія економічної думки України» та проведені семінарських занять, зокрема у висвітлені питань особливостей розвитку господарства та основних напрямках економічної думки в Україні у другій половині ХІХ на початку ХХ ст., (довідка № 07-10/2567 від 17.10.2012 р.). А також в навчальному процесі Черкаського державного технологічного університету при розробці та викладанні дисципліни «Історія економічних вчень», зокрема при вивченні розділу, що стосується особливостей становлення та розвитку української економічної думки (довідка від 2.10.2012р.).
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що наукові результати дисертаційного дослідження отримані автором самостійно та відображені у відповідних публікаціях.
Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження обговорювались та отримали позитивну оцінку на методичних та методологічних семінарах кафедри історії та теорії господарства ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», а також апробовані на п’яти міжнародних науково-практичних конференціях: «Проблеми формування і розвитку громадянського суспільства» (17-18 лютого 2010 р., м. Київ, Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України); «Наукова складова навчального процесу та інноваційні технології його розвитку» (12 квітня 2011 р., м. Київ, ДВНЗ «Київський національний економічний університет»); «Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку України» (12-13 травня 2011 р., м. Кам’янець-Подільський, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка); «Економічна стратегія розвитку України в ХХІ столітті: теоретичні та практичні аспекти досліджень» (2-3 грудня 2011 р., м. Київ, Аналітичний центр «Нова Економіка»); «Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.» (15-16 листопада 2012 р., м. Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

Публікації. За темою наукового дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 4,1 др. арк., з них 6 в наукових фахових виданнях, 5 в інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у комплексному дослідженні наукової спадщини С.М. Булгакова та переосмисленні її як цілісної теорії з позицій цивілізаційної парадигми. Проведене дослідження дозволило отримати наступні висновки:
1. Обґрунтовано, що вітчизняна економічна думка є невід’ємною частиною світової, розвиваючись у загальному руслі якої, зберегла в собі оригінальний і самобутній характер. Її самобутність обумовлена вираженою практичною і соціальною спрямованістю, зв’язком з психологічними, філософськими, соціологічними й історичними дослідженнями. Період кінця ХІХ початку ХХ століть позначений бурхливим її розвитком, що пов'язано і з сплеском господарського розвитку, перш за все із зростанням промисловості, банківської сфери, транспортної системи, підвищенням рівня освіти тощо. Одночасно спостерігалося посилення інтересу вітчизняних економістів до теоретичних питань політекономії, включаючи проблеми методології, економічної етики й історії економічних вчень. Визначено, що теорії господарства С.М. Булгакова, М.І. Туган-Барановського, П.Б. Струве, О.Д. Білімовича в основі своїх методологічних підходів містили позаекономічні чинники, певні етичні принципи, що дозволило їм побудувати власні концепції на широких міждисциплінарних засадах.
2. Показано, що постать С.М. Булгакова посідає визначне місце у вітчизняній науково-теоретичній думці. Це обумовлено неординарністю його теорії господарства, що сформульована на філософсько-господарських засадах та виходить за межі класичної науки, а також неординарністю підходу вченого до сприйняття та синтезу теоретичних здобутків провідних економістів своєї доби. Його дослідженням були притаманні універсалізм в підході до аналізу економічних явищ, інтерес до проблеми суспільного ідеалу, соціальна спрямованість економічних досліджень, прагнення до нової економічної науки, адекватної цьому ідеалу тощо. Розпочавши свою наукову діяльність із захоплення марксизмом, вчений скоро усвідомив методологічну вузькість останнього та перейшов до спроб її подолання. Згодом, наукові пошуки привели С.Булгакова до філософії господарства, введення концепції Софії в розгляд господарських процесів та обґрунтування софійності господарства.
3. Доведено, що теорія господарства С.М.Булгакова була сформована в результаті спроби вченого подолати методологічну вузькість класичної економічної науки з допомогою залучення філософських, соціологічних, психологічних та етичних підходів до розгляду господарства. У своїй теорії, С.М.Булгаков поставив цілий ряд оригінальних економіко-філософських питань, розв’язання яких дозволило йому проаналізувати спектр фундаментальних соціально-економічних та світоглядних аспектів. Його узагальнена, філософська інтерпретація господарства як суспільного феномену дозволяє побачити сутнісну та історичну обмеженість економіки й розширити її розуміння до підсистеми суспільства. С.М.Булгаков розглядає господарство як множинність роздроблених господарських актів, що вчинені окремими індивідами протягом певного часу і у певному просторі. Така роздробленість, на думку вченого, долається через софійність господарства, яка дає змогу піднятися над приватними розрізненими актами і розглянути їх як певні прояви єдиної функції, що мають емерджентні властивості. Сутність господарської системи, у С.Булгакова, проявляється через єдність двох начал, по різному включених в дану систему: по-перше - зовнішньому середовищі, в якому проявляється господарювання як особливий, найбільш важливий вид діяльності, по-друге морально-етична основа господарюючого індивіда, яка опосередковує мотивацію і соціальну спрямованість цієї діяльності.
4. Обґрунтовано, що цілісне сприйняття господарської системи, яке лежить в основі теорії господарства С.М.Булгакова, дозволило вченому розширити рамки дослідження таких категорій як свобода, власність, праця, багатство тощо. Ці категорії визначаються у взаємозалежності та взаємообумовленості. Так, власність взаємопов’язана з основами функціонування суспільства, а трудові відносини, і правові норми, розподіл та перерозподіл багатства випливають з етичних складових власності. Власність є не тільки правом, а й певним обов’язком індивіда перед суспільством, що дозволяє усвідомити, крім економічного боку власності, її етичну сторону. Праця, у філософсько-господарському тлумаченні С.М.Булгакова, є головною ознакою, яка вирізняє господарство на фоні інших процесів. Вона не зводиться до класичного розуміння фактора виробництва і субстанції цінності, вчений визначає її в термінах суб'єктно-об'єктних відносин, як активний вихід суб'єкта за свої межі, його творчий вплив на об'єкт. Багатство у теорії господарства С.М. Булгакова, трактується як умова свободи й передбачає відсутність протилежності між матеріальною й етичною сторонами життя, позитивну оцінку зростання народного багатства як прогрес людської свободи. Значення свободи розкривається у булгаковській теорії через взаємозалежність з багатством. Вона розуміється як потенційний інструмент утвердження і розвитку людського духу, як позитивна можливість примноження багатства і внаслідок цього розширення можливостей прояву і самоствердження особистості.
5. Стрижнем філософсько-господарського аналізу С.М.Булгакова є ідея Софії, яка виступає трансцендентальним суб’єктом господарства. Софія як суб'єкт є носієм свободи, а природне середовище об'єкт втіленням необхідності. Таким чином, господарство, за С.М. Булгаковим, завжди є синтезом свободи та необхідності. Софійність господарства вимагає подолання матеріалістичного підходу до його розуміння та способу організації.
6. У філософії господарства С.М Булгаковим було сформулювано ключові принципи методології його досліджень. Останні полягають у поєднанні вузькоспеціалізованих досліджень з метою усвідомити взаємозв’язок змісту господарської діяльності з суспільною дійсністю як в цілому, так і в політичному, соціальному та духовно-культурному вимірах, розуміння того, як пов’язані суб’єкт і об’єкт господарського життя. В сучасних умовах філософсько-господарські підходи до вивчення господарства розвиваються в межах: «метафізики економіки» (В. Базилевич, В. Ільїн), «філософії економіки» (С.В.Синяков), «філософії господарства» (Ю.М.Осіпов). У рамках такого підходу господарство виступає як онтологічна реальність й розглядається в ноосферному контексті творчої діяльності людини, пов’язаної зі збереженням життя та його вдосконаленням.
7. В роботі визначено, що хоча західна економічна наука й не знайома з економічними аспектами наукової спадщини С.М. Булгакова, проте в ній широко застосовуються підходи до аналізу соціально-економічної дійсності які певною мірою можна розглядати як філософсько-господарські. Стадіально-технологічний (Д. Белл, Е. Тоффлер), культурно-соціологічний (П. Козловські, А. Тойнбі), структурно-функціональний (Т. Парсонс), гуманістичний (Г.Маркузе) підходи до аналізу суспільного життя в своїй основі містять етичні принципи та включають позаекономічні чинники розвитку господарства. Таким чином ідеї С.М.Булгакова не тільки не втратили своєї актуальності, а навпаки набули практичного підтвердження.
8. На основі проведеного дослідження визначено перспективи використання підходів С.М. Булгакова до аналізу господарства у процесі трансформації методологічної бази економічного знання та формування нової парадигми суспільствознавства. Ідеї С.М.Булгакова можуть стати базовими для вдосконалення методологічних підходів та розширення предметного поля економічних досліджень. Особливої уваги заслуговує критика С.М. Булгаковим методологічної бази класичної політекономії, перш за все, концепції «економічної людини» як такої, що заперечує духовний вимір особистості та її господарської діяльності і не відповідає реаліям економічного життя. Встановлено важливість врахування впливу духовно-культурних та морально-етичних мотивів на господарську поведінку людини. Творче засвоєння і розвиток булгаковських ідей має важливе значення для розширення світоглядних засад прийняття економічних рішень, відмови від вузькоспеціалізованого підходу та предметного розмежування дисциплін соціо-гуманітарного циклу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абалкин Л. И. Избранные труды : в ІV т. / Л. И. Абалкин. Т. ІІІ: Работа в правительстве. М.: Экономика, 2000. 639 с.
2. Аболіна Т. Г. Прикладна етика: Навч. посіб. / Аболіна Т. Г., Нападиста В. Г., Рихліцька О. Д. та ін. За наук. ред. Панченко В. І. К.: Центр учбової літератури, 2012. 392 с.
3. Автономов В. История экономической мысли и экономического анализа: место России / В. Автономов // Вопросы экономики. 2001. №2. С.42-48.
4. Акулинин В. Н. Русское «академическое» неокантианство и философия всеединства / В. Н. Акулинин // Кантовский сб. Вип. 12. Калининград. 1987. С. 76-85.
5. Алексеев H. H. Опыт построения философской системы на понятии хозяйства / H. H. Алексеев / Сборник С.Н. Булгаков: рrо еt соntrа. Tl. СПб.: РХГИ, 2003. С.667-697.
6. Алексеева И. Ю. Булгаков Сергей Николаевич / И. Ю. Алексеева // Философы России Х1Х-ХХ столетий Биографии идеи труды. / П. В. Алексеев. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Третий Академический проект, 1999. С.132-133.
7. Аникин А. B. Путь исканий: Социально-экономические идеи в России до марксизма / А. B. Аникин. М: Политиздат, 1990. 415 с.
8. Антонов Н. Р. Русские светские богословы и их религиозно- общественное миросозерцание / Н. Р. Антонов; В 2 т. СПб., 1912. Т. 1. С.209-290.
9. Афанасьев Э. В. Православные принципы хозяйственной деятельности в трудах С.Н. Булгакова / Э. В. Афанасьев // Преодоление времени: Материалы международной научной конференции, посвященной творческому наследию С.Н. Булгакова / Под ред. Ю. М. Осипова, В. М. Кулькова, Е. С. Зотовой. М., 1998. С. 250-256.
10. Афанасьев Э. В. Христианская этика и православные христиане в деловой жизни России / Афанасьев Э. В., Калхоун Н., Трофимова И. // Вопросы экономики. 1993. №8. С.109-112.
11. Барковский Г. Ф. Теоретико-методологический потенциал философии хозяйства в современном социальном знании / Г. Ф. Барковский // Философия права. 2010. № 1. С. 66-70.
12. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл. М.: Академия, 1999. 783 с.
13. Бердяев H. А. «О земном и небесном утопизме» о кн. Е.Трубецкого «Миросозерцание Вл.С. Соловьева» / Н. А. Бердяев; // т. 1 и 2 «Путь» Русская мисль, 1913. С. 46-54.
14. Бердяев Н. А. Рецензия / Н. А. Бердяев // Исследования по истории русской мысли: Ежегодник за 1998 год. СПб., 1998. С. 294-296.
15. Бердяев Н. А. Возрождение православия (о. С. Булгаков) / Н. А. Бердяев // Н. А. Бердяев о русской философии; Ч.2. Свердловск, 1991. 287 с.
16. Бердяев Н. А. Типы религиозной мысли в России. Возрождение православия / Н. А. Бердяев // Русская мысль. 1916. № VІ. С.8.
17. Бердяев Н. А. Философия неравенства / Н. А. Бердяев // Русская философия собственности. СПб. : Ганза, 1993. 512 с.
18. Бердяев H. А. Философия свободы / H. А. Бердяев. Харьков: Фолио, 2002. 736 с.
19. Білімович О. Д. Введення в економічну науку / О. Д. Білімович. Белград, 1936.
20. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе / М. Блауг. М.: Дело ЛТД, 1994. 720 с.
21. Бонецкая Н. К. София: метафизика и міфологія / Н. К. Бонецкая // Вопросы философии. М., 2001. № 1. С.112-120.
22. Бородай Ю. М. Почему православным не годится протестанский капитализм / Ю. М. Бородай // Наш современник. 1990. № 10. С. 83-103.
23. Бородай Ю. М. Третий путь / Ю. М. Бородай // Наш современник. 1991. № 9. С. 130-147.
24. Бочкарев А. А. С. Н. Булгаков о трудовой мотивации / А. А. Бочкарев // Проблемы славянской культуры и цивилизации: Материалы регион. науч.- метод. конф., 13 мая 1999 г. Уссурийск, 1999. С. 52-53.
25. Булгаков С. Н. История экономических учений. / С. Н. Булгаков; Ч.2. 7-е. изд. М., 1918. 190 с.
26. Булгаков С. Н. Очерки по истории экономических учений / С. Н. Булгаков. Вып. 1. М., 1913. 232 с.
27. Булгаков С. Рецензия / С. Булгаков // Исследования по истории русской мысли: Ежегодник за 1988 год. СПб., 1998. С.302-304.
28. Булгаков С. Розмисли. Творча спадщина у контексті ХХІ століття / С.Булгаков; За ред. В. Д. Базилевича. К. : Знання, 2006. 903 с.
29. Булгаков С. Н. Философия хозяйства / С. Н. Булгаков; Соч. в ІІ т. М.: Наука, 1993. Т. І. 603 с.
30. Булгаков С.Н. Философия хозяйства / С. Н. Булгаков; Соч. в ІІ т. М.: Наука, 1993. Т. ІІ. 752 с.
31. Булгаков С. Н. Автобиографические заметки. Дневники. Статьи / С.Н. Булгаков. Орёл: Изд-во Орловской государственной телерадиовещательной компании, 1998. 476 с.
32. Булгаков С. Н. Без плана: «Идеализм» и общественные программы / С.Н. Булгаков // Новый путь. 1904. № 10-12.
33. Булгаков С. Н. Два града исследования о природе общественных идеалов / С. Н. Булгаков // Карл Маркс как религиозный тип. СПб.: «Издательство Олега Абышко», 2008. 736 с.
34. Булгаков С. Н. Задачи политической экономии: 2. О так называемой теоретической экономии / С. Н. Булгаков // Труды по социологии и теологии: В 2 т. М., 1999. Т. 1: От марксизма к идеализму. С. 300.
35. Булгаков С. Н. История экономической мысли / С. Н. Булгаков; Т. І. Вып. 3. М., 1916. 225 с.
36. Булгаков С. Н. Капитализм и земледелие / С. Н. Булгаков: В 2 т. СПб., 1900.
37. Булгаков С. Н. Классическая школа и историко-экономическое направление в политической экономии / С. Н. Булгаков // Новое слово. 1897. № 1. С. 139-153.
38. Булгаков С. Н. Народное хозяйство и религиозная личность / С. Н. Булгаков // Два града. Исследования о природе общественных идеалов. СПб.: Изд-во РХГИ, 1997. С. 111-125.
39. Булгаков С. Н. Неотложная задача. Христианский социализм / С. Н. Булгаков. Новосибирск: Наука, 1991.
40. Булгаков С. Н. О некоторых основных понятиях политической экономии / С. Н. Булгаков // Научное обозрение. 1898. № 2. С. 330-353; 1898. № 9. С. 1475-1485; № 10. С. 1647-1668.
41. Булгаков С. Н. О рынках при капиталистическом производстве: Теоретический етюд / С. Н. Булгаков. М., 1897.
42. Булгаков С. Н. Основные мотивы философии хозяйства в платонизме и раннем христианстве/ С. Н. Булгаков // Труды по социологии и теологии: В 2 т. М., 1999. Т. 2. С. 191-235.
43. Булгаков С. Н. От автора / С. Н. Булгаков // Труды по социологии и теологии: В 2 т. М., 1999. Т. 1: От марксизма к идеализму. С. 3-15.
44. Булгаков С. Н. От марксизма к идеализму / С. Н. Булгаков // Труды по социологии и теологии: В 2 т. М., 1999.
45. Булгаков С. Н. Православие. Очерки учения провослваной церкви / С.Н. Булгаков. К.: Лыбидь, 1991. 213 с.
46. Булгаков С. Н. Предисловие / С. Н. Булгаков // Зейпель И. Хозяйственно-этические взгляды отцов церкви; Пер. с нем. предисл. С. Н. Булгакова. М., 1913.
47. Булгаков С. Н. Рецензия на кн. Г. Шмоллера / С. Н. Булгаков // Новое слово. 1897. № 1.
48. Булгаков С. Н. Свет невечерний: созерцания и умозрения / С. Н. Булгаков. М.: Республика, 1994. 415 с.
49. Булгаков С. Н. Тихие думы / С. Н. Булгаков // Центральная проблема софиологии. М.: Республика, 1996. 509 с.
50. Булгаков С. Н. Третий том «Капитала» Маркса / С. Н. Булгаков // Русская мысль. 1895. № 3. С. 3-34.
51. Булгаков С. Н. Христианский социализм / С. Н. Булгаков. Новосибирск, 1991. 96 с.
52. Булгаков С. Н. Церковь и социальный вопрос / С. Н. Булгаков // Христианский социализм. Новосибирск, 1991. 312 с.
53. Булгаков С. Н. Что дает современному сознанию философия Владимира Соловьева? / С. Н. Булгаков // Труды по социологии и теологии: В 2 т. М., 1999. Т. 1: От марксизма к идеализму. С. 175-230.
54. Булгаков С. Н. Что такое трудовая ценность / С. Н. Булгаков // Сборник правоведений. 1896. Т. 6.
55. Булгаков С. Н. Из памяти сердца / С. Н. Булгаков // Сборник автобиографической прозы. М., 1998. 192 с.
56. Булгаков С. Н. Без плана / С. Н. Булгаков / Сборник С. Н. Булгаков: рrо еt соntrа. TІ. СПб.: РХГИ, 2003. С.225-250.
57. Булгаков С. Н. Душа социализма / С. Н. Булгаков // Сочинения в 2-х т. М.: Наука, 1993.
58. Булгаков С. Н. Из памяти сердца / С. Н. Булгаков / Сборник автобиографической прозы; Составители А. Ю. Максимов, А. П. Олейникова. Орёл: Изд. ОГТК, 2001. 336 с.
59. Булгаков С. Н. Моя родина / С. Н. Булгаков / Избранное; Составители А. П. Олейникова, Л. А. Беляева, А. Ю. Максимов. Орёл: Изд-во ОГТК, 1996. 240 с.
60. Булгаков С. Н. Основные проблемы теории прогресса / С. Н. Булгаков // Сочинения в 2-х т. М.: Наука, 1993.
61. Булгаков С. Н. Православие и социализм / С. Н. Булгаков // Социологические исследования. 1990. № 3. С. 110-111.
62. Булганина С. Н. Природа и структура экономических субъектов: Монография / С. Н. Булганина. Оренбург: ГОУ ВПО ОГУ, 2003. 340 с.
63. Бычков В. Художественно-эстетический смысл неоправославной софиологии / В. Бычков // Русское искусство между Западом и Востоком. - М., 1997. С. 18-28.
64. Ваганова H. А. С.Н. Булгаков: религиозно-философский путь / Н.А.Ваганова // Вопросы философии. М., 2004. № 1.
65. Валицкая И. Интеллектуальная традиция дореволюционной России / И. Валицкая // Общественные науки и современность. 1991. №1. С. 55-66.
66. Вебер М. Избранное. Образ общества / М. Вебер; Пер. с нем. М.: Юрист, 1994. 704 с.
67. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма / М. Вебер // Избранные произведения. М.: Прогресс, 1990. С.62-234.
68. Вехи: Сборник статей о русской интеллигенции Н. А. Бердяева, С.Н. Булгакова, М. О. Гершензона, А. С. Изгоева, П. Б. Струве, С. JІ. Франка. Репринтное изд. 1909 г. М.: Изд-во «Новости» (АПН), 1990. 216 с.
69. Виноградов В. Н. Макс Вебер и "либеральный империализм" / В. Н. Виноградов // Новая и новейшая история. М., 1988. № 2. С. 148-169.
70. Власов Ф. Б. Социально-экономические отношения: нравственные основы и институты: монография / Ф. Б. Власов. М.: Машиностроение-1, Орёл ГТУ, 2005. 154 с.
71. Войтинский Вл. Этическое начало в хозяйственной жизни / Вл.Войтинский // Вопросы жизни. 1905. № 9. С. 309-331; № 10. С. 327-357.
72. Волконский В. А. О восстановлении разорванной истории / В. А. Волконский // Преодоление времени: материалы международной научной конференции, посвящённой творческому наследию С.Н. Булгакова / Ю. М. Осипов, В. М. Кульков, Е. С. Зотова. М.: Издание Московского университета; ТЕИС, 1998. С.471-486.
73. Володин А. И. История отечественной философии с субъективной точки зрения / А. И. Володин. М.: Изд-во РАГС, 2003.
74. Вчені записки : зб. наук. праць / М-во освіти і науки України, ДВНЗ "Київський нац. екон. ун-т ім. В. Гетьмана" ; [відп. ред. А. Ф. Павленко]. К.: КНЕУ, 1997. Вип. 11. 2009. 302 с.
75. Гаврилова В. В. «Христианский социализм» С. Н. Булгакова и современность // Философия в системе духовной культуры на рубеже ХХІ века. Курск, 1997. С. 122-125.
76. Гайдай Т. В. Методологічні засади економічної спадщини С. М. Булгакова / Т. В. Гайдай // Історія народного господарства та економічної думки України: Міжвід. зб. наук. праць. Вип. 33-34. К., 2002. С. 150-160.
77. Гайдай Т. В. Соціальна антропогенність економічних поглядів С. М. Булгакова / Т. В. Гайдай // Булгаков С. Розмисли. Творча спадщина у контексті ХХІ століття / За ред. В. Д. Базилевича. К.: Знання, 2006. 903 с.
78. Гайдай Т. В. Эволюция экономических взглядов С.Н. Булгакова в контексте определяющих направлений мировой экономической мысли / Т. В. Гайдай // Философия хозяйства. 2003. № 3. С. 242-250.
79. Гайденко П. П. Антиномическая диалектика С.Н. Булгакова / П. П. Гайденко // Критика немарксистских концепций диалектики ХХ в. М., 1988.
80. Гайденко П. П. История и рациональность (социология Макса Вебера и веберовский ренессанс) / П. П. Гайденко, Ю. Н. Давыдов. М., 1991.
81. Гальцева Р. А. Из истории социального христианства в России ХХ в. / Р. А. Гальцева, И. Б. Роднянская // Православие и католичество: Социальные аспекты. М., 1998. С. 101-121.
82. Гальчинський А. С. Економічна методологія. Логіка оновлення: курс лекцій / А. С. Гальчинскьий. К.: «АДЕФУкраїна», 2010. 572 с.
83. Гачев Г. Сергей Булгаков / Г. Грачев // Русская дума. М., 1991. 223 с.
84. Гегель Г. Философия истории / Г. Гегель; Собр. соч.: В 7 т. Л., 1935. Т. 7.
85. Георг Зиммель. Избранное / Г. Зиммель; в 2х томах. М.: Юрист, 1996. Т.1.: Философия культуры. 671 с.; Т.2: Созерцание жизни. 607 с.
86. Гиренок Ф. И. Почему хозяйство софийно? / Ф. И. Гиренок // Философия хозяйства. 2001. № 4 (16).
87. Горичева Л. Г. Экономические проблемы и национальное самосознание / Л. Г. Горичева // Преодоление времени (по материалам международной научной конференции, посвящённой творческому наследию С.Н. Булгакова) / Ю. М. Осипов, В. М. Кульков, Е. С. Зотова. М.: Издание Московского университета; ТЕИС, 1998. С. 397-415.
88. Горкіна Л. П. Нариси з історії політичної економії в Україні / Л. П. Горкіна. К.: Наукова думка, 1994. 224 с.
89. Государев А. А. Пережитки народничества в экклесиологии С.Н.Булгакова / А. А. Государев // Русская философия: новые решения старых проблем. СПб., 1993. Ч. 2. С. 60-62.
90. Гришина З. В. С. Н. Булгаков и Московский университет начала 90-х годов ХІХ в. / З. В. Гришина // Вестник МГУ. Сер.8. «История». М., 1994. №2. С.9-26.
91. Давыдов Ю. Н. «Картины мира» и типы рациональности / Ю.Н.Давыдов // Вопросы философии. М., 1989. № 8. С. 150-163.
92. Давыдов Ю. Н. Апокалипсис атеистической религии (С. Булгаков как критик революционной религиозности) / Ю. Н. Давыдов // Вопросы литературы. 1993. Вып. ІV.
93. Давыдов Ю. Н. Вебер и Булгаков (Христианская аскеза и трудовая этика) / Ю. Н. Давыдов // Вопросы философии. № 2. 1994. С. 56-57.
94. Давыдов Ю. Н. Веберовская социология капитализма / Ю. Н. Давыдов // Макс Вебер, прочитанный сегодня. СПб., 1997. С. 93-119.
95. Давыдов Ю. Н. Российская ситуация в свете веберовского различения двух типов капитализма / Ю. Н. Давыдов // Россия: трансформирующееся общество. М., 2001. С. 64-76.
96. Давыдов Ю. Н. Сапов В.В. В. Зомбарт и его книга «Буржуа» / Ю.Н.Давыдов, В. Зомбарт // Буржуа. М., 1994. С.401-428.
97. Давыдов Ю. Н. Социальная философия о. Сергия Булгакова / Ю.Н.Давыдов // Человек. М., 2000. Вып. 5. С. 68-80.
98. Давыдов Ю. Н. Христианская аскеза и трудовая этика: С.Н.Булгаков и М. Вебер / Ю. Н. Давыдов // Булгаков С. Н. Труды по социологии и теологии: В 2 т. М., 1999. Т. 2. С. 797-816.
99. Долгов K. M. Искатель религиозного единства жизни / К. М. Долгов // Булгаков С. Н. Свет невечерний. Созерцания и умозрения. М., 1994. С.358-364.
100. Долгов K. M. «Овеянный молитвою и звоном...» / K. M. Долгов // Два Булгакова. Разные судьбы / Под ред. Ю.М. Осипова, Е.С. Зотовой. В 2- х кн. Кн. 1: Сергей Николаевич. М.: Елец: ЕГУ им. И.А. Бунина, 2002. С.102-108.
101. Дяченко З. М. С. М. Булгаков про господарство як продукт праці / З. М. Дяченко // Історія народного господарства та економічної думки України: Міжвід. зб. наук. праць. Вип. 33-34. К., 2002. 384 с.
102. Евлампиев И. И. Религиозный идеализм С.Н. Булгакова: «за» и «против» / И. И. Евлампиев / Сборник С.Н. Булгаков: рrо еt соntrа. Т 1. СПб.: РХГИ, 2003. С.7-59.
103. Зандер Л. А. Отец Сергий Булгаков (Краткий очерк его жизни и творчества) / Л. А. Зандер // Булгаков С. Православие. Очерк учения православной церкви. М., 1991.
104. Зандер Л. А. Бог и мир (миросозерцание отца Сергия Булгакова) / Л.А.Зандер; В 2 т. Париж, 1948.
105. Зандер Л. А. Данное и искомое в богословии протоиерея Сергия Булгакова (проблема методологии) / Л. А. Зандер // Журн. Моск. патриархии. М., 1992. №7. С. 44-51.
106. Зеньковский В. В. История русской философии / В. В. Зеньковский; В 2 т. Л, 1991.
107. Зеньковский В. В. Основы христианской философии / В.В.Зеньковский. М.: Канон+, 1996. 560 с.
108. Зернов Н. Русское религиозное возрождение ХХ вв. / Н. Зернов // Юность. 1993. №№ 1, 2, 4, 5, 7, 8.
109.&nbs