ПСИХОЛОГІЯ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ОСОБИСТОСТІ : ПСИХОЛОГИЯ СТАНОВЛЕНИЕ гражданственности ЛИЧНОСТИ

Краткое описание

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису

Снігур Людмила Анатоліївна

УДК 159.923.5:738.635

ПСИХОЛОГІЯ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
психологічних наук

ОДЕСА 2004

ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ОСОБИСТОСТІ.................

12

1.1.

Змістпоняттястановленнягромадянськості” особистості.......

12

1.2.

Загальні філософсько-психологічні основи становлення громадянськості особистості у вітчизняній та зарубіжній психологічній думці........................................................................

33

1.3.

Аналіз психологічних теорій у зв’язку з поглядами на сутнісну основу становлення особистості громадянина...

51

Висновки до розділу 1.....................................................................

68

РОЗДІЛ 2.

ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

70

2.1.

Спільне у соціальній ситуації розвитку курсантів та студентів у віці пізньої юності........................................................................

70

2.2.

Психологічні механізми розвитку громадянськості особистості.......................................................................................

82

2.3.

Розвиток особистості до громадянського Я..................................

94

Висновки до розділу 2....................................................................

115

РОЗДІЛ 3.

ПСИХОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ГРОМАДЯНИНА................................................................

116

3.1.

Ціннісно-смислова орієнтація як визначальна основа
активності людини і громадянина.................................................

116

3.2.

Слово та образ як засоби-символи пізнання, саморегулювання та творчості особистості.................................................................

124

3.3.

Моделювання становлення громадянськості особистості..........

137

Висновки до розділу 3 ..................................................................

184

РОЗДІЛ 4.

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГРОМАДЯНСЬКОСТІ У СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ........................

186

4.1.

Сутність проекту сприяння становленню громадянськості особистості........................................................................................

186

4.2.

Методика діагностико-корекційної роботи у сприянні становленню громадянськості особистості ..................................

210

4.3.

Посилення тенденцій громадянськості особистості засобом роботи у творчій групі.....................................................................

233

4.4.

Методика застосування психомалюнку з метою сприяння становленню громадянськості особистості...................................

251

Висновки до розділу 4.....................................................................

286

РОЗДІЛ 5.

АНАЛІЗРЕЗУЛЬТАТІВЕКСПЕРИМЕНТАЛЬ-НОГОДОСЛІДЖЕННЯЦІННІСНО‑СМИЛОВОЇ СФЕРИ КУРСАНТІВ ТА СТУДЕНТІВ............................

288

5.1.

Аналіз конструктів ціннісно-смислової сфери курсантів...........

288

5.2.

Аналіз результатів дослідження мотивів поведінки курсантів і студентів як громадян країни.........................................................

310

5.3.

Порівняльний аналіз системи громадянських цінностей курсантів і студентів.......................................................................

332

5.4.

Особливості психолого-педагогічної взаємодії з курсантами різного рівня громадянськості та аналіз ефективності експериментального проекту.........................................................

347

Висновки до розділу 5 ....................................................................

366

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ........................................................................................

369

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................

373

ДОДАТКИ..................................................................................................................
Додаток А. Анкета для виявлення рівня розвитку громадянськості студента чи курсанта..................................................................................................................
Додаток Б. Анкета для характеристики наставником громадянськості молодої людини.........................................................................................................
Додаток В. Тест для визначення рівня сформованості громадянських якостей курсантів......................................................................................................................
Додаток Г. Тест-ретестова надійність експериментальних ситуацій.................
Додаток Д. Частотність особистісних конструктів курсантів і студентів...........
Додаток Ж. Диференціація основних громадянських цінностей та значущість компонентів громадянської свідомості курсантів..................................................
Додаток З. Динаміка зміни впливу різних детермінант становлення громадянськості (у статистичних показниках)........................................................

ВСТУП

Проблема становлення духовно-моральних якостей особистості, зокрема таких як громадянськість і патріотизм, завжди є актуальною як в науці, так і в суспільній практиці. Невипадково існує загальна державна Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності.
На перехідних етапах історичного розвитку народу актуальність проблеми набуває особливої ваги. Таку ситуацію ми спостерігаємо в сучасній Україні. Ця ситуація є досить складною і суперечливою. На шляху її науково-психологічного аналізу стають численні перешкоди. Науковці неодноразово констатували недостатній рівень поширення духовних цінностей серед української молоді, домінування в неї суто прагматичних інтересів. Але політичні події 2004 року поставили такі твердження під сумнів. Багато українських громадян і особливо молоді виявили громадянські якості, які викликали до них повагу з бокурозвинутихдемократичнихкраїн.Разом з тим події 2004 року виявили проблемні аспекти становлення громадянськості регіонального плану, зокрема щодо Південного регіону України. Все це засвідчує складність проблеми і наголошує на необхідності її глибокого вивчення.
У дослідженні реалізується один з підходів до розкриття психологічних аспектів окремої проблеми громадянськості. Спадщина філософів і літерато-рів, мислителів Г.Ващенка, Г.С.Сковороди, Т.Г.Шевченка, І.Я.Франка, В.О.Сухомлинського, праці психологів Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, C.Л.Рубінштейна, сучасних українських науковців М.Й.Боришевського, О.В.Киричука, С.Д.Максименка, М.І.Пірен, О.П.Саннікової, О.В.Сухомлинської, В.А.Семиченко, В.О.Татенка, Т.М.Титаренко, О.Я.Чебикіна, Н. В. Хазратової, Т.С.Яценко складають основу сучасних психологічних досліджень громадянськості особистості. Дослідження громадянськості підготoвлено осмисленням складних психологічних реалій людського вчинку (В.А.Роменець, В.О.Татенко, Т.М.Титаренко), розвитку саморегулювання людини на особистісному рівні та самоактивності особистості (М.Й.Боришевський), громадянського самовизначення особистості (О.В.Киричук).
Педагогічний і народознавчий аспекти громадянськості досліджували П.Р.Ігнатенко, В.Л.Поплужний, Н.І.Косарєва, Л.В.Крицька, психолого-педагогічний М.Й.Боришевський, О.В.Сухомлинська, І.В.Тисячник, К.І.Чорна та інші. Але розуміння суті становлення громадянськості молоді в юнацькому віці залишається важливою дослідницькою проблемою. Відсутні дослідження, присвячені аналізу процесу становлення громадянськості у контексті самовдосконалення людини. Даний дефіцит безпосередньо позначається на розвитку не тільки суто фундаментальних, але й прикладних досліджень у галузі вікової та педагогічної психології. Недарма інститут громадянського виховання все ще не асоціюється з широкою державною практикою громадянської освіти.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертаційного дослідження виконана у відповідності із НДР, замовленою Науково-методичним центром військової освіти Міністерства оборони України: Формування майбутніх офіцерів як громадян України та розвиток їх патріотичності” (шифр Патріот України” (2001р.), держреєстрацію та отримала у 2003році у межах спільної діяльності Одеського інституту Сухопутних військ з Південноукраїнським державним педагогічним університетом, номер держреєстрації О1О2UООЗ7О1), тема закординована рішенням Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні(протокол № 10 від 23.12.2003р.).
Об’єктом даного дослідження є процес становлення громадянськості особистості.
Предмет дослідження: психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості особистості в юнацькому віці.
Мета дослідження полягає у встановленні психологічних закономірностей та механізмів становлення громадянськості особистості.
Намагаючись реалізувати вказану мету, ми виходили з того, що громадянськість як інтегративна якість особистості являє собою одну із найбільш фундаментальних характеристик особистості як відкритої системи.
Наявні психологічні трактування становлення громадянськості не відповідають сучасному рівню потреб методологічного осмислення. Виділення вихідної суперечності, що зумовлює різноманітність тенденцій становлення громадянськості, має будуватися на розгляді первинних концептуалізацій громадянського становлення у філософському, психологічному та прикладному аспектах, а також передбачає розв’язання проблем керування становленням громадянськості.
Серед найбільш важливого змісту психологічного дослідження громадянськості слід виокремлювати не тільки різні тенденції, рівні розвитку, але й способи проектування громадянськості та керування процесом її становлення.
Досягнення мети дослідження передбачає вирішення наступних завдань:
1.Здійснити психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми становлення громадянськості.
2.Розробити концептуальну модель громадянськості особистості та обґрунтувати систему психолого-педагогічних умов становлення громадянськості.
3.Дослідити процесуальні аспекти становлення громадянськості в контексті проблематики розвитку особистості в юнацькому віці.
4.Розкрити психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості.
5.Розробити та апробувати методику діагностико-корекційної роботи з молоддю у сприянні становленню громадянськості особистості.
Методи дослідження. У роботі застосовані методи теоретичного дослідження: аналіз, зіставлення, систематизація і узагальнення відомостей, наявних у філософських, психолого-педагогічних і інших джерелах; методи емпіричного дослідження: спостереження, експеримент (констатуючий, формуючий і компаративно-констатувальний етапи), контент-аналіз, аналіз біографічних даних, метод психомалюнку, тест рольових конструктів Дж.Келлі, методика виявлення ціннісних орієнтацій Рокича, методика виявлення локусу контролю Дж. Роттера, методика незакінчених речень, опитування, самооцінювальні і взаємооцінювальні методи, метод аналізу продуктів діяльності, анкетування, методи математичної статистики.
Наукова новизна дослідження полягає:
- у розробці та апробації моделі громадянськості особистості;
-у виокремленні критеріїв, рівнів і показників громадянськості особистості в юнацькому віці;
-урозкритті психологічних закономірностей становлення громадянськості у період юності;
-у розробці та успішній експериментальній апробації проекту сприяння становленню громадянськості особистості у ВВНЗ та ВНЗ;
-у розробці і апробації в межах вказаного проекту комплексної діагностико-корекційної системи.
Теоретичне значення дослідження полягає:
-вобґрунтуванні використання суб’єктного підходу до розвитку особистості як громадянина;
-у розробці концептуальних засад становлення громадянськості як складника особистісного зростання молодих людей;
-в уточненні психологічного змісту феномену громадянськість”;
-у розкритті ролі ставлень особистості в розвитку громадянськості;
-у розширенні уявлень про психологічні механізми становлення громадянськості.
Практичне значення результатів дослідження полягає, передусім, у тому, що вивчення психологічних засад становлення громадянськості дає можливість розробити науково-методичне забезпечення процесу громадянського становлення молоді; застосувати у практиці роботи з молоддю діагностико-корекційну психологічну систему становлення громадянськості. Впровадження цієї системи у практику підготовки майбутніх офіцерів та майбутніх цивільних спеціалістів з вищою освітою дозволить підвищити якість виховання молоді у педагогічному процесі вищих навчальних закладів: спирання на виявлені в дослідженні особливості прояву громадянськості дозволяють краще допомагати особистісному зростанню молоді.
Результати дослідження можуть бути використані викладачами ВВНЗ та ВНЗ різних рівнів акредитації як у процесі викладання предметів гуманітарного циклу, так і в процесі підготовки офіцерів для роботи у виховних структурах Збройних сил. За результатами дослідження розроблено спецкурс Психологія становлення громадянськості особистості”, який прочитано в Одеській національній академії харчових технологій, Одеському інституті Сухопутних військ. Матеріали дослідження застосовуються у виховній роботі в інших вищих навчальних закладах.
Особистий внесок автора: наукові положення й одержані емпіричні результати є самостійним внеском автора в дослідження проблем вікової та педагогічної психології особистості. Деякі з них опубліковано в посібниках і статтях, написаних у співавторстві. Розробки й ідеї, котрі належать співавторам, не використовуються у дисертації.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на міжнародних і вітчизняних конференціях:
- на республіканській науково-практичній конференції Актуальні проблеми психологічної освіти в системі підвищення кваліфікації кадрів” (м. Київ, 1994);
- міжнародному симпозіумі Соціально-психологічна природа емпатії: проблеми і перспективи дослідження” (м. Одеса, 1996);
- міжнародному симпозіумі Візуальне мислення та творчість: проблеми і перспективи дослідження” (м. Одеса, 1996);
- міжнародній науково-практичної конференції Сучасний стан і перспективи розвитку гуманітарних наук (Соціологія, соціальна психологія, менеджмент)” (м. Одеса, 1997);
- методологічному семінарі Академії педагогічних наук України Психолого-педагогічна наука та суспільна ідеологія” (м. Київ,1998);
- звітній науковій конференції Актуальні проблеми теорії та практики післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів” (м. Київ, 1998);
- міжнародній конференції Соціально-економічні напрями розвитку україно-болгарських відносин” (м. Одеса м. Софія, 2001);
- всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в 21 столітті: теорія і практика”(м.Одеса, 2002);
- матеріалах міжвузівської науково-практичної конференції Єдність навчання та виховання майбутнього фахівця в організації педагогічного процесу” (м. Одеса, 2002);
- всеукраїнській науковій конференції Психологічні проблеми на шляху від зовнішньої до внутрішньої свободи” у Львівському політехнічному університеті (м. Львів, 2002);
- міжвузівській конференції Психологічні основи розвитку громадянськості та патріотизму у вищих навчальних закладах, в тому числі військових” в Одеському інституті Сухопутних військ (м. Одеса, 2002) та щорічних науково-методичних конференціях професорсько-викладацького складу Одеського інституту Сухопутних військ (м. Одеса, 1996, 1999-2004р.);
- всеукраїнській науковій конференції „Соціально-психологічні детермінанти становлення громадянськості сучасної молоді у контексті спадщини А.С.Макаренко (м. Полтава, 12-13 березня 2004);
- регіональній науково-практичній конференції: Проблеми впровадження державної мови в навчальних закладах Одещини” (м.Одеса, 2003).
Публікації. Матеріали дисертаційного дослідження опубліковані в 41 роботі, в тому числі: в 1 монографії, 4 навчальних та методичних посібниках, 28 статтях у вітчизняних і зарубіжних журналах (серед яких, 22 у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України), і у тезах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновку, а також списку використаних джерел 455найменувань (14 іноземними мовами), 6 додатків. Основний обсяг дисертації становить 362 сторінки. Текст дисертації містить 33 таблиці і 71 малюнок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В дисертації розглядаються проблеми становлення громадянськості в юності. Теоретичні узагальнення отримали практичне експериментальне підтвердження з урахуванням особливостей громадянськості курсантів та студентів вищих навчальних закладів, у військовому вищому навчальному закладі та цивільних вищих навчальних закладах, від першого по випускний курс. Реалізовано проект сприяння становленню громадянськості студентів та курсантів у ВНЗ та ВВНЗ.
Основними результатами проведеного дослідження є наступні:
1.Здійснено психологічний теоретико-методологічний аналіз проблеми становлення громадянськості.Виділені концептуальні засади дозволяють нам визначити становлення громадянськості в термінах процесу переходу до нової ідентичності особистості. Вихідною суперечністю процесу розвитку громадянськості є суперечність між генеруванням нових засад особистості (витоків до нової ідентичності) та труднощами їхньої інтеграції в образ Я, відповідний за своїм змістом громадянській самосвідомості. Показано залежність сходження до громадянського Я від того, як сформовано образ Я в його різних аспектах, зокрема, Я-родове, Я-професійне, Я-колективне, Я-національне.
2. З’ясовано психологічну сутність поняття громадянськості. Показано, що основу розвитку громадянськості становить система ставлень. Ставлення особистості в період юності до прав і обов’язків громадянина набувають якісно нового за самостійністю характеру осмислення. В характеристиці громадянськості особливого значення набуває ставлення до свого народу. Осмисленість перетворює це ставлення в складне ціннісно-смислове утворення, що виступає засобом вибору власного способу участі у громадянському житті в країні. Зміна ставлення до країни пов’язана із зміною ставлення до себе. Опанування цілісності власної особистості у її зв’язках з історією власного роду та народу, встановлених на моральній основі, обумовлює сходження особистості по шаблях вдосконалення до сумлінно-громадянського ставлення до життя. Визначено, що громадянськість відповідає такому рівню особистісного саморегулювання, коли метою довільної поведінки людини є не так зовнішній успіх, як перетворення її потенційних сутнісних сил в актуальні співвідносно зі ствердженням добра для країни. При такому саморегулюванні особистість здобуває можливість не обмежуватися діяльністю за певними стандартами в повторенні засвоєного алгоритму дій у стереотипних умовах, а свідомо актуалізувати свій потенціал заради країни.
3.Розроблено концептуальну модель становлення громадянськості особистості. Розкрито психологічні закономірності та механізми становлення громадянськості. Встановлено, що громадянська ідентифікація пов’язана з духовною за природою символьною функцією свідомості. Результатом смислового вибору суб’єкта відповідно до засвоєних символів є породження у нього вибірковості запозичення громадянських взірців поведінки, запропонованих соціумом. Таким чином продукується внутрішня мотивація як результат власного морального вибору людини. Врахування психолого-педагогічних механізмів становлення громадянськості особистості (таких як ідентифікація, персоніфікація, персоналізація, менталізація та ін.) є продуктивною основою для розробок нових психологічних технологій сприяння вказаному становленню. Історія роду та народу, переглянуті через загальнолюдські моральні принципи існування, виступають засобами, що актуалізують спрямування особистості на розвиток себе як громадянина.
4.Досліджено процесуальний аспект становлення громадянськості в контексті проблематики вдосконалення особистості в період юності. Показано, що становлення особистості громадянина включає розвиток здатності людини створювати і послідовно втілювати в життя власну програму вдосконалення. Становлення громадянськості передбачає при цьому здійснення себе узгоджено з інтересами країни, що конкретизується у зверненості на інших громадян країни. Громадянськість молодого спеціаліста випускника ВНЗ проявляється у його готовності до громадянської самореалізації. Розкрито рівні громадянськості курсантів та студентів.Громадянськість особистості характеризується співвідношенням власної життєдіяльності з громадянськими цінностями буття у різних варіантах прояву, відповідних високому рівню громадянськості, середньому, низькому та деструктивному.
Становлення громадянськості проявляється у самовдосконаленні особистості, що співвідноситься з рівнями громадянськості. Найвищий рівень, коли особистість є активною з власної ініціативи і діє за велінням совісті. На цьому рівні людина характеризується сумлінно-громадянським дієвим ставленням до життя. Генеза громадянськості у період юності визначається орієнтацією на моральний ідеал та професійний еталон, що зумовлюють розвиток молоді у соціальній ситуації її розвитку в умовах ВНЗ та ВВНЗ.Основною переумовою ефективності запозичення курсантами та студентами гідних взірців поведінки із соціуму є відповідність декларованих цінностей власному способі життя наставника при узгодженні їх з історичними цінностями народу.
5. Розроблено та апробовано (з курсантами та студентами Південноукраїнського регіону) методику діагностико-корекційної роботи із сприяння становленню громадянськості особистості. З’ясовано психологічні, психолого-педагогічні та соціально-психологічні чинники, що зумовлюють ефективність процесу становлення особистості громадянина у період навчання у вищому навчальному закладі. Розроблено систему психолого-педагогічних засобів сприяння становленню громадянськості курсантів та студентів.
6. Визначено критерії громадянськості особистості: співвідношення власної життєдіяльності з громадянськими цінностями буття, яке проявляється у їх ствердженні словом і ділом у власному способі життя; дієве ставлення до громадянських цінностей при впровадженні їх у життя в умовах труднощів, при можливості способу дій і при необхідності орієнтуватись на інших членів колективу; ставлення до вичення історії країни, її традицій та державної мови; ступінь інтересу до суспільно-політичного, економічного та культурного життя країни; наявність бажання працювати заради країни і у її межах; ступінь співвідношення особистісно-значущих цілей з громадянськими; ступінь громадянської відповідальності; ступінь ідентифікації себе з іншими громадянами країни; характеристики дієвого ставлення до своїх прав як громадянина країни і прав своєї громади; характеристики зв’язку між уявленнями про себе і уявленнями про свою країну. Визначено також показники реалізації цих критеріїв, відповідні високому, середньому і низькому рівням громадянськості, а також деструктивним особистісним тенденціям.
7. Основними складниками ефективної реалізації проекту становлення громадянськості є: системна діагностико-корекційна творча робота з курсантами та студентами з використанням спеціальних тренінгових вправ; наповлення громадянським змістом навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу; відповідна організація позанавчального часу студентів та курсантів; організація середовища ВНЗ та ВВНЗ; актуалізація громадянських цінностей у всій психологічній структурі колективу, де навчається курсант чи студент (у взаємовідносинах, традиціях, настроях, колективній думці).
Процес становлення громадянськості не завершується в юності, а продовжується протягом усього життя, що потребує розробки проекту сприяння громадянському розвитку особистості у різних вікових періодах. Подальший розвиток досліджень з психології громадянськості передбачає зосередження на врахуванні суперечливих аспектів взаємодії особистості громадянина, яка розвивається, і соціального середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Абульханова-Славская К.А. О субъекте психической деятельности. М.: Наука, 1973. 288 с.

2.

Абульханова-СлавскаяК.А.Социальное мышление личности: проблемы и стратегии исследования // Психологический журнал. 1994. Т.15. № 4. С. 39-55.

3.

Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299с.

4.

Абульханова-СлавскаяК.А., БрушлинскийА.В. Философско-психологическая концепция С.Л.Рубинштейна: К 100-летию со дня рождения / Отв. ред. Е.А. Будилова М.: Наука, 1989. 248 с.

5.

Абульханова-Славская К.А. Диалектика человеческой жизни. М.: Мысль, 1977. 224 с.

6.

Аверьянов А.И. Основы учебного процесса высшего военно-учебного заведения. Л.: Изд-во ВАА, 1977. 138 с.

7.

Аза Л.А. Виховання як філософсько-соціальна проблема. К.: Наукова думка, 1993. 131 с.

8.

Айсина Л.Ф. Роль профессиональной направленности в общей структуре вузовской подготовки студентов // Психология студента как субъекта учебной деятельности. Сб. науч. трудов. М.: 1989. Вып. 327. С. 32-39.

9.

Актуальные проблемы педагогики и психологии высшей военной школе / Под ред. А.В. Барабанщикова. М.: Изд-во ВПА, 1980. 280с.

10.

Алексєєва М.І. Потребово-мотиваційна складова громадянської свідомості та самосвідомості особистості //Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: У 2-х томах / М.Й.Боришевський, М.І. Алексєєва. В.В.Антоненко та ін. За загальною редакцією М.Й. Боришевського. К.: Вид-во Дніпро, 2001. Т. І. С. 121-169.

11.

Алиев Х. Защита от стресса. М.: Марти-Полина, 1996. 240 с.

12.

Александрова М.Д., Рудкевич Л.А. Критический обзор основных методов исследования творческой продуктивності в возрастном аспекте //Экспериментальная и прикладная психология / Отв. ред. Б.Г.Ананьев. Л.: Изд-во ЛГУ, 1973. 148с.

13.

Амоноашвили Ш.А. Воспитательная и образовательная функции оценки в учебе школьников. М.: Педагогика, 1984. 297 с.

14.

Андреева Г.М. Социальная психология. М.: Изд-во МГУ, 1980. 416с.

15.

Ананьев Б.Г. Психология педагогической оценки. Труды института мозга им. В.М. Бехтерева. Л.: Изд-во ЛГУ, 1935. 125с.

16.

Ананьев Б.Г. О психологических эффектах социализации // Человек и общество. Уч. записки ЛГУ / Под ред. Б.Г.Ананьева, Л.И.Спиридонова. Л.: Изд-во ЛГУ, 1967, Вып. 9. С. 143-150.

17.

Ананьев Б.Г. Некоторые проблемы психологии взрослых. М.: Знание, 1972. 32 с.

18.

Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х томах / Под ред. А.А.Бодалева, Б.Ф.Ломова, Н.В.Кузьминой. М.: Педагогика, 1980. Т.1. 230 с.

19.

Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х томах / Под ред. А.А.Бодалева, Б.Ф. Ломова, Н.В. Кузьминой. М.: Педагогика, 1980. Т. 2. 287с.

20.

Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ, 1960. 336 с.

21.

Ананьев Б.Г. К психологии студенческого возраста // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы / Под ред. Б.Г.Ананьева, Н.В. Кузьминой и др. Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. Вып. 2. С. 3-15.

22.

АнаньевБ.Г. Психофизиология студенческого возраста и усвоение знаний // Вестник высшей школы, 1972. № 7. С. 18-20.

23.

Ананьев Б.Г. Психологическая структура личности и ее становление в процессе индивидуального развития человека // Психология личности. Хрестоматия / Ред. Д.Я. Яргородсикй. Самара: Бахрам, 1999. Т. 2. 544 с.

24.

Ананьев Б.Г. О системе возрастной психологии // Вопросы психологии, 1957. № 5. С. 157-169.

25.

Ананьєв В.А. Психология здоровья: синтез знаний о личности // Весник психосоциальной и коррекционно-реабилитационной работы. 1995. №2. С. 54-67.

26.

Анастази А. Психологическое тестирование: Пер. С анг. / Под ред. К.М. Гуревича, В.М. Луговского. М.: Педагогика, 1982. Кн.2. 336 с.

27.

Ангелов Г.В., Буяджи И.И, СеменовВ.А., ЧугуенкоВ.М. Психолого-педагогические основы управления производством: Учебное пособие. Одесса: Одесгортипография, 1994. 272 с.

28.

Ангелов Г.В. Качество обучения и проблема психолого-педагогической подготовки преподавателей технических вузов // Тези доповідей ХХIV науково-методичної конференції професорсько-викладацького складу. Одеса: Одесгортипография, 1993. С.113-114.

29.

Андрєєв В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Казань: Изд-воКГУ, 1988. 386 с.

30.

Андроников И. А теперь об этом. М.: Советский писатель, 1985. 543с.

31.

Анохин П.К. Избранные труды: Философские аспекты теории функциональных систем. М.: Наука, 1979. 400 с.

32.

Антоненко В.В. Особливості когнітивного компоненту громадянськоїсвідомості та самосвідомості підлітків // Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: У 2-х томах. М.Й. Боришевський, М.І. Алексєєва. В.В.Антоненко та ін. За загальною редакцією М.Й. Боришевського. К.: Вид-во Дніпро, 2001. Т.І. С.50-120.

33.

Антоненко В.В. Психологічні чинники становлення громадянських почуттів особистості // Психологічні закономірності розвитку громадянської свідомості та самосвідомості особистості: У 2-х т. / М.Й.Боришевський. М.І.Алєксеєва. В.В. Антоненко та ін. За загальною редакцією М.Й.Боришевського. К.: Вид-во Дніпро, 2001. Т.2. С.51- 66.

34.

Анцыферова Л.И. К психологии личности как развивающейся системы // Психология формирования и развития личности / Отв. ред. Л.И.Анциферова. М.: Наука, 1981. С. 3-18.

35.

Анцыферова Л.И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности // Психолог. Журнал. 1981. № 2. Т.2. С. 8-19.

36.

Аргайл М. Психология счастья: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1990. 336 с.

37.

Аристотель. Цитаты // Эмоции ума /Сост. П.С.Таранов. Симферополь: Реноме, 1997. С. 123-129.

38.

Арсеньєв А.С. Философские основы понимания личности. М.: Академия, 2001. 252 с.

39.

Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. М.: Изд-во МГУ, 1980. 126 с.

40.

Артемьева Т.И. Методологический аспект проблемы способностей. М.: Наука, 1977. 184 с.

41.

Асеев В.Г. Нормативное управление социальным развитием. М.: Профиздат, 1988. 127 с.

42.

Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. М.: Мысль, 1976. 158 с.

43.

Асмолов А.Г. Психология индивидуальности. Методолог. основы развития личности в истор. эволюц. процессе: Учеб.-метод. пособие для студентов фак. психологии гос. ун-ов. М.: Изд-во МГУ, 1986. 95 с.

44.

Асмолов А.Г., Братусь В.С., Зейгарник Б.В., Петровский В.А., Субботский Е.В., Хараш А.У., Цветкова Л.С. О некоторых перспективах исследования смысловых образованиях личности // Вопросы психологи. 1979. № 4. С. 35-45.

45.

Атаманчук М.О. Індивідуалізація виховання військовослужбовців. Навчальний посібник. К.: Вид-во КВГІ, 1995. 48 с.

46.

Афонін Е.А. Становлення збройних сил України: соціальні та соціально-психологічні проблеми / Відпов. ред. Л.В. Сохань. Л.Ф.Бурлачук. К.: Вид-во інтерграфік, 1994. 304 с.

47.

Ахмедзянова Я.М. Теоретические основы и практика развития педагогического призвания: Автореф. дисс. ... до-ра пед. наук. К., 1996. 48 с.

48.

Балл Г.О. До аналізу сутнісного змісту внутрішньої свободи особи // Актуальні проблеми сучасної української психології: Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д. Максименка. К.: Нора-друк, 2003. Вип. 23. С. 35-47.

49.

Балл Г.О. Гуманізація загальної та професійної освіти: суспільна актуальність і психолого-педагогічні орієнтири // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / За ред І.А. Зязюн. К .: Віпол. 2000. С. 134-157.

50.

Барановская Т.А. Формирование самоконтроля как механизм регуляции учебной деятельности // Психология студента как субъекта учебной деятельности / Сб. науч. трудов. М.: Изд-во МГУ, 1989. Вып. 327. С. 119-128.

51.

Батраченко I.Г. Теоретична модель структурування психологiчного часу // Актуальнi проблеми психологiї. Традицiї i сучаснiсть. В 3х томах. К. Вид-во ДОКК. 1993. Т. 1. С. 59-66.

52.

Бахтин М.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники // Ежегодник 1984-1985. М.: Наука. 1986. С. 80-160.

53.

Бекон Ф. Сочинения в 2-х томах. М.: Мысль, 1977. Том 1. 357 с.

54.

Белинская Е.П. Временной аспект Я-концепции и идентичности // Мир психологи. 1999. № 3. С. 140-147.

55.

Белявский И.Г. Историческая психология. Одесса: Изд-во ОГУ, 1991. 250 с.

56.

Белый А. Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994. 528с.

57.

Бенедиктов Б.А., Бенедиктов С.Б. Психология обучения и воспитания в высшей школе. Минск: Высшая школа, 1983. 223 с.

58.

Березин С.П. Самоутверждение и его роль в нравственном развитии личности: Автореф. дисс... канд. филос. наук. Свердловск, 1993. 23с.

59.

Березин А.М. Психологічні чинники формування національної самосвідомості // Практическая психология и социальная работа. 2001. № 10. С. 54-56.

60.

Бердяев Н. Смысл истории. М.: Мысль, 1990. 173 с.

61.

Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества / Вступительная статья Л.В.Полякова. М.: Правда, 1989. 607 c.

62.

Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. М.: Прогресс. 1986. 422с.

63.

Беседин А.Н., Липатов И.И., Тимченко А.В., Шапарь В.Б. Книга практичекого психолога. Х.: Изд-во РИП Фортуна-пресс, 1996. 302с.

64.

Бех І.Д. Технологія інтимно-особистісного спілкування // Педагогіка і психологіяю. 2003. № 1. С. 3-11.

65.

Бех І.Д. Від волі до особистості. К.: Україна-Віта, 1995. 202 с.

66.

Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления. Ровно: отдел управления по печати, 1991. 146 с.

67.

Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С. 130-137.

68.

Бех І.Д., Павелків Р.В. Ціннісна система як критерій особистісного виміру // Українська психологія: сучасний потенціал. Матеріали Четвертих Костюковських читань. В 3-х томах. К.: Вид-во ДОКК, 1996. Т. 1. С. 68-76.

69.

Бех I.Д. Категорія ставлення” в контексті розвитку Я” особистості // Педагогіка і психологія. 1997. № 3. С. 3-14.

70.

Бех І.Д. Вихованя особистоті. К.: Либідь, 2003. Т.1. 277 с.

71.

Бех І.Д. Вихованя особистоті. К.: Либідь, 2003. Т.2. 341 с.

72.

Бехтерев В.М. Избранные работы по социальной психологи / Сост. В.А. Кольцова. М.:Наука,1994. 400 с.

73.

Большая советская энциклопедия. М.: Сов. энц., 1976. Т. 23. С. 385-386.

74.

Большая энциклопедия. Словарь сведений по всем отраслям знаний / Под. ред С.Н. Южакова. Т. 20. СПб.: Просвещение, 1896. С. 348-349.

75.

Большая энциклопедия Кирила и Мефодия. К: ООО Мультитред”, 2003.

76.

Бодалев А.А. О некоторых направлениях разработки проблем высшей школы // Современные и психолого-педагогические проблемы высшей школы. Л: Изд-во ЛГУ. Вып. 3. С. 3-6.

77.

Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: теория и практика: Учебное пособие для студентов старших курсов психол. фак. отделений университетов. К.: Укртехпресс, 1997. 216 с.

78.

Боришевський М.Й. Національна самосвідомість у громадянському становленні особистості. К.: Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, ЦІППО АПН України; Івано-Франківськ: СКО Беркут”, 2000. 63с.

79.

Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности / Под. ред. Д.И. Фельдштейна. М.: Международная педагогическая академия, 1995. 212 с.

80.

Божович Л.И. Концепция культурно-исторического развития психики и ее перспективы // Вопросы психологи. 1977. № 2. С. 20-37.

81.

Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональная ассиметрия мозга, индивидуальное пространство и время человека //Вопросы философии. 1978. № 3. С. 137-150.

82.

Братусь Б.С. Аномалии личности. М.: Мысль,1988. 304 с.

83.

Братусь Б.С. Психологические аспекты нравственного развития личности. М.: Знание, 1977. 64 с.

84.

Братусь Б.С. К изучению смысловой сферы личности // Вестник МГУ. Психология. 1981. Сер. 14. № 2. С. 46-56.

85.

Братусь Б.С. К проблеме развития личности в зрелом возрасте // Вестник МГУ. Психология. 1980. Сер. 14. № 2. С. 3-13.

86.

Братусь Б.С. Нравственное сознание личности. &ndas