Психологічні особливості розвитку сприймання підлітками поетичної форми : Психологические особенности развития восприятия подростками поэтической формы



  • Название:
  • Психологічні особливості розвитку сприймання підлітками поетичної форми
  • Альтернативное название:
  • Психологические особенности развития восприятия подростками поэтической формы
  • Кол-во страниц:
  • 207
  • ВУЗ:
  • Рівненський державний педагогічний університет
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Рівненський державний педагогічний університет
    Міністерство освіти і науки України

    Орлова Світлана Іванівна

    На правах рукопису
    УДК 159.922.7 053.6


    Психологічні особливості розвитку сприймання підлітками поетичної форми



    19.00.07 педагогічна та вікова психологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук

    Науковий керівник
    Михальчук Наталія Олександрівна
    кандидат психологічних наук, доцент




    Київ-2005












    ЗМІСТ
    ВСТУП....................................................................................................... 3
    РОЗДІЛ 1 Проблема сприймання підлітками поезії як предмет наукового аналізу...............................................................................................10
    1.1.Теоретико-методологічні аспекти і джерела розв’язання проблеми
    1.2.Форма, зміст і структура поетичного тексту ..................................20
    1.3. Основні поняття теорії сприймання поетичної форм................... 33
    1.4. Психологічні аспекти сприймання поезії в підлітковому періоді розвитку особистості 49
    РОЗДІЛ ІІ. Зміст та результати теоретико-експериментального
    дослідження сприймання поетичної форми підлітками............................ 65
    2.1. Організація і методика дослідження
    2.2. Результати констатуючого експерименту та їх аналіз...................86
    2.3. Результати формуючого експерименту та їх аналіз..................... 102
    2.3.1.Активізація розвитку сприймання підлітками поетичної форми в процесі навчальної діяльності
    2.3.2.Психосемантика сприймання поезії підлітками (в умовах експериментального навчання).........................................................................121
    2.3.3. Сприймання поетичної форми підлітками після спеціального навчання..............................................................................................................131
    2.3.4. Сприймання поетичних текстів підлітками після спеціального навчання.............................................................................................................. 153
    2.4.Сприймання стилістичних інваріантів у підлітковому віці.......... 161
    2.5. Загальне обговорення результатів дослідження............................ 174
    ВИСНОВКИ............................................................................................. 181
    Список використаних джерел............................................................... 183
    Додатки










    ВСТУП
    Робота присвячена дослідженню проблеми сприймання підлітками форми поетичного твору. Безумовно, і в більш ранньому віці існують особливості сприймання форми, проте у підлітковому віці воно виходить на якісно інший рівень, стає більш усвідомленим, пов’язаним з розвитком особистості школяра.
    Актуальність дослідження. Підлітковий період надзвичайно складний етап психічного розвитку. Характеризуючи його, слід мати на увазі ряд обставин. З одного боку, за рівнем та особливостями свого психічного розвитку підлітки ще не повністю вийшли з дитинства; з другого вони вже стоять на порозі дорослого життя, в їхній поведінці реально виражається спрямованість на дорослі форми взаємин.
    Важливою психічною ознакою підліткового віку є довільний розвиток всіх психічних процесів, спричинений передусім новими, вищими вимогами до них з боку навчальної діяльності. Підліток вже спроможний самостійно організувати свою увагу, пам’ять, мислення. Тоншими і диференційованими стають відчуття, змістовнішими сприймання, які характеризуються здатністю до більш складного аналізу і синтезу об’єктів сприйняття. Нерідко в цей віковий період можна спостерігати і визначення професійних намірів, які супроводжуються серйозними зусиллями, спрямованими на підготовку себе до омріяного майбутнього. Чим визначеніші та стійкіші професійні наміри підлітка, тим диференційованіше його ставлення до навчальних предметів (останні чітко розрізняються як „потрібні” та „непотрібні”).
    Науковий інтерес до зазначеної проблематики пов’язаний із дослідженнями сприймання підлітками художнього тексту, зокрема, поезії, та її розуміння.
    Поезія збагачує емоційне життя школярів, виводить їх за межі вузькоособистісних переживань, прилучаючи до загальнолюдських. Лаконічність, ємкість, образність поетичної мови створюють основу для розвитку культури мовлення школярів, розуміння художнього слова. Тому поезія має відіграти значну роль у формуванні особистості підлітка. Така ситуація визначає актуальність вивчення проблеми, якій присвячене дане дослідження. Тим більше, що дослідники (Н.Д.Молдавська, З.Н.Новлянська та ін.) наголошують: саме в підлітковому віці прокидається особливий інтерес до поезії. Поезія стає однією з культурних форм, якою підлітки виражають свої переживання.
    Інтерес підлітків до форми поетичного твору зумовлений активним пошуком засобів самовираження, індивідуалізації, пов’язаний у цьому віці з контекстом інтимно-особистісного спілкування.
    Аналіз досліджень (Л.Г.Жабицька, Ю.П.Крупник, Д.О.Леонтьєв, Н.Д.Молдавська, Л.Ф.Обухова та ін.) дає підстави стверджувати, що у підлітковому віці з’являється здатність сприймати емоційну значущість поетичної форми. Звертається увага на індивідуальні особливості школярів при сприйманні ними художніх творів, зокрема, на співвідношення першої і другої сигнальної систем у цьому процесі (В.В.Андрієвська, А.В.Бєляєва, Т.В. Косма, С.П. Крегжде, Д.Ф.Ніколенко, О.І.Никифорова, Є.Д.Любимова та ін.). Поряд з цим спостерігаються труднощі при сприйманні образної й виразної сторони віршів учнями 7-8 класів (С.П. Крегжде). Автор вважає, що підлітки, як правило, не бачать виразних засобів, якщо перед ними не ставиться завдання їх виділити. А.С.Денисюк, Є.Д.Любимова, Т.В.Косма виявили, що для більшості учнів властиві схематичність, фрагментарність, втрата зв’язку між фразами як наслідок нерозуміння окремих слів або образного змісту метафор, порівнянь, епітетів. Додаткові образи, які вносять діти, часто неадекватні тим, що описані в тексті. Тому посилюється необхідність спеціальної роботи з учнями над змістом і формою вірша для розкриття його емоційно-образної сутності.
    У „Психології мистецтва” Л.С.Виготським показано, що психологічний ефект сприймання літературного твору конституйований насамперед у його формі. Пізніше в працях М.М.Бахтіна було з’ясоване поняття внутрішньої архітектонічної форми, що є авторським баченням описуваної події і тому вона більше, ніж зовнішня форма, спрямована на діалог з читачем. У рамках аналізу механізму розвитку особистості підлітка форма твору, як засіб цього процесу, важлива для психології, оскільки форма великою мірою забезпечує психологічну дієвість твору в цілому.
    Таким чином, у вивченні сприймання та розуміння художнього тексту вченими-дослідниками виконана велика робота, і здається неможливим сказати будь-що нове. Створюється враження, що проблема лише у недостатній практичній розробці і втіленні в практику роботи того, що вже відоме науці. Проте після уважного вивчення праць учених-психологів про художній текст і його розуміння (Л.І.Жабицька, Т.В.Косма, Н.О.Михальчук, О.І.Никифорова, І.О.Синиця, Н.В.Чепелєва та ін.) можна стверджувати, що сприймання школярами поетичних творів, зокрема сприймання їх форми, вивчене недостатньо. Сьогодні особливо хвилює читач підліткового віку: у нього нерідко відсутня потреба в читанні, він закритий для емоційного впливу тексту. Відповідно до досліджень психологів (Г.Г.Гранік, С.М.Бондаренко, Л.А.Концева та ін.) одна з причин цього нерозуміння дітьми того, що вони читають, недооцінка призначення кожного елементу сприймання форми, кожного її акценту.
    Все вищесказане і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження „Психологічні особливості сприймання підлітками поетичної форми”.
    Об’єкт дослідження процес сприймання поетичних творів школярами.
    Предмет дослідження сприймання підлітками форми поетичного тексту та вдосконалення цього процесу під впливом спеціального навчання.
    Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці закономірностей розвитку повноцінного сприймання поетичної форми підлітками.
    Гіпотеза нашого дослідження: застосування школярами середніх шкіл програми ’’Поетика’’ найбільшою мірою забезпечує розвиток сприймання підлітками поетичної форми через: а) ознайомлення учнів з основними характеристиками програми та цілеспрямоване становлення їх як особистісного здобутку школярів; б) виховання дієвого, активного ставлення до змісту та форми твору; в) якісне зрушення в сприйманні поезії підлітками, що виражається, зокрема, у кращому співвіднесенні форми, змісту і задуму твору.
    Для досягнення поставленої мети та перевірки правильності висунутої гіпотези були поставлені такі завдання:
    1. Здійснити теоретичний аналіз стану розробки проблеми розвитку
    сприймання поетичної форми підлітками та обґрунтувати методичні підходи до її вивчення.
    2. Побудувати узагальнений семантичний простір сприймання поетичних текстів підлітками.
    3. З’ясувати характерні вади, які виникають під час сприймання форми поетичного твору підлітками.
    4. Розробити та апробувати навчально-пізнавальну програму активізації розвитку сприймання учнями поезії в процесі навчальної діяльності.
    Теоретико-методологічну основу дослідження складають: інформаційна теорія емоцій В.П.Симонова, концепції виховуючого і розвиваючого навчання Г.С.Костюка, В.В.Давидова, С.Д.Максименка; концепція розвитку особистості Б.Г.Ананьєва, К.О.Абульханової-Славської, Л.І.Анциферової, М.Й.Боришевського, В.О.Киричука, Б.Ф.Ломова; загальнопсихологічна концепція діяльності О.М.Леонтьєва, Д.Б.Ельконіна, Д.І.Фельдштейна; вивчення цілісної особистості за концепцією Д.Ф.Ніколенка, П.Р.Чамати; теоретичні положення про психологічні особливості підлітків Л.І.Божович, М.Й.Боришевського, С.Д.Максименка, Т.М.Титаренко та ін.; про сенситивність підлітків до сприймання поезії Н.Д.Молдавської, Д.Ф.Ніколенка, З.Н.Новлянської, І.О.Синиці та ін.; про психологічні механізми становлення суб’єктивної активності особистості Л.С.Виготського, С.Л.Рубінштейна, Г.С.Костюка, К.О.Абульханової-Славської, А.В.Брушлінського, В.О.Татенка та ін.; дослідження ряду вчених які спеціально вивчали сприймання і розуміння учнями художніх творів (С.П.Крегжде, О.І.Никифорова, Н.В.Чепелєва) та психологічні механізми сприймання поетичної форми (Ю.П.Крупник, В.Ф.Асмус, В.В.Блудов, Ю.М.Лотман та ін.).
    Програма дослідження включала: вивчення та аналіз літературних джерел із досліджуваної проблеми, визначення мети, завдань та гіпотези дослідження, вибір методик та процедур, проведення експерименту, кількісну та якісну обробку експериментальних даних, апробацію результатів дослідження та їх використання в практиці загальноосвітніх шкіл.
    Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс теоретичних та емпіричних методів наукового дослідження, а саме: аналіз і систематизація теоретичних підходів і емпіричних результатів, що містяться в наукових літературних джерелах; спостереження; бесіди; тестування; психотренінги, психолого-педагогічний експеримент (констатуючий та формуючий); лонгітюдне спостереження; метод пошарового руйнування поетичної форми. Для вивчення показників розвитку сприймання використовувалися спеціально розроблені експериментальні ситуації. Кількісний аналіз одержаних результатів здійснювався за допомогою методів математичної статистики.
    Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає:
    1. У встановленні критеріїв успішності сприймання поетичної форми,
    рівнів вивчення й діагностики розвитку такого сприймання в підлітковому віці, а також факторів, від яких залежить досягнення цих рівнів.
    2. У розробці й апробації методів діагностики рівня розвитку сприймання поетичної форми підлітками, а також педагогічних засобів підвищення цього рівня.
    Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в дисертації:
    − з’ясовано рівні і детермінанти розвитку сприймання підлітками поетичної форми;
    − розкрито співвідношення естетичних і загально-психологічних складників у структурі цього процесу;
    сформульовано психолого-педагогічні умови активізації розвитку сприймання підлітками поетичної форми.
    Практичне значення одержаних результатів забезпечується:
    створенням і апробацією навчально-пізнавальної програми активізації розвитку сприймання учнями поезії в процесі навчальної діяльності;
    можливістю використання процедур діагностики рівнів сприймання поетичної форми, так само як і методики сприяння розвитку цього процесу (у професійній підготовці педагогів та підвищенні їх кваліфікації, а також у профконсультативній та психокорекційній роботі зі школярами).
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися методологічною обґрунтованістю основних положень, застосуванням взаємодоповнюючих методів, адекватних його меті, об’єкту, предмету та завданням дослідження, достатнім обсягом емпіричного матеріалу та опрацюванням кількісних даних математико-статистичними методами.
    Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження були представлені на міжнародних та регіональних наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Педагогіка і менеджмент” (м.Луцьк, 25-27 травня 2000 р.); Міжнародній науково-теоретичній конференції „Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства” (м.Київ, 18-19 жовтня 2002 року). Результати та основні висновки дослідження доповідалися і були схвалені на науково-практичних конференціях і психолого-педагогічних читаннях у Волинському державному університеті імені Лесі Українки (2001-2003 рр.); на теоретичних семінарах (м.Луцьк, 21-24 травня 2001 р.); на міському семінарі творчо працюючих вчителів (м.Луцьк, 11-14 жовтня 2002 р.). Наукові результати дослідження застосовуються у практиці вчителів та навчально-виховній діяльності шкіл міста Луцька.
    Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 8 публікаціях, з яких 3 у фахових наукових виданнях, включених до переліку ВАК України.
    Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 207 сторінках комп’ютерного набору. Список використаних джерел включає 303 найменування. У роботі вміщено 20 таблиць і 4 рисунки, додатки займають 28 сторінок.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Проведений теоретичний аналіз та результати експериментального дослідження дозволяють сформулювати такі висновки:
    1. Розвиток здатності до повноцінного сприймання поетичної форми є істотним компонентом і важливим чинником художнього розвитку особистості в підлітковому віці.
    2. Становлення розвитку повноцінного сприймання поетичної форми підлітками, що знаходить вияв у набутті учнями таких здатностей:
    а) співвідносити форму твору з його змістом і задумом;
    б) адекватно сприймати конотативну семантику поетичної форми;
    в) вловлювати інваріантні особливості індивідуального поетичного
    стилю різних авторів нехай без усвідомлення цих особливостей й атрибуції авторства.
    3. Встановлено критерії успішності сприймання школярами поетичної
    форми:
    а) певна цілісність і повнота сприймання поетичної форми;
    б) здатність вказувати на окремі образи, які найбільше сподобалися;
    в) здатність сприймати тонкі нюанси в описі природи, подій, почуттів і
    думок автора, його ставлення до зображуваного.
    4. Виокремлено рівні розвитку сприймання підлітками поетичного
    твору:
    а) рівень перший сприймання від 5 до 7 найважливіших вимірів поетичного тексту, таких як ритм, рима, звучання, емоційність, композиція, метро-ритмічна і фонічна структури;
    б) рівень другий сприймання від 2 до 3 безпосередньо даних чуттєвих характеристик текстів (звучання, описи метро-ритмічної сторони тексту, емоційність);
    в) рівень третій сприймання лише однієї ознаки звучання поетичної
    мови.
    5. В результаті побудови узагальненого семантичного простору
    виокремлено основні фактори індивідуального сприймання поетичної форми підлітками: Ф1 сила, Ф2 акцентуація, Ф3 дистантність, Ф4 контактність (активність).
    6. Констатовано взаємопідкріплення когнітивних, емоційно-оцінних
    характеристик сприймання поетичних творів: глибина розуміння змісту твору сприяє позитивному ставленню до них, останнє ж активізує його когнітивне осягнення.
    7. Кольоровий і психосемантичний аналіз сприймання підлітками
    поетичних текстів (зокрема, ритмічно або фонетично змінених) засвідчує значущість емоційно-насиченого реагування, яке знаходить вияв у надто тонких і складних за структурою психологічних явищах конотативних утвореннях.
    8. З’ясовано характерні вади, які проявляються під час сприймання
    форми поетичного твору підлітками:
    а) відсутність у потребі читання художніх творів;
    б) інертність відповідного інтересу, брак емоцій при сприйманні
    тексту;
    в) нерозуміння учнями того, що вони читають, недооцінка
    призначення кожного елементу сприймання форми, кожного її акценту.

    9. Результати формуючого експерименту підтверджують гіпотезу дослідження про те, що застосування вчителями середніх шкіл програми Поетика” найбільшою мірою забезпечує розвиток сприймання підлітками поетичної форми через: а)ознайомлення учнів з основними характеристиками програми та цілеспрямоване становлення їх як особистісного здобутку школярів; б) виховання дієвого, активного ставлення до змісту та форми твору; в) якісне зрушення в сприйманні поезії підлітками, що виражається, зокрема, у кращому співвіднесенні форми, змісту і задуму твору.










    Список використаних джерел

    1. Абраменко В.И. Психология характера школьников подросткового возраста: Учеб.пособие для студ. пед. ин-тов. − К.: 1974. − 155 с.
    2. Абрамова Г.С. Возрастная психология: Учеб. пособие для студ. вузов.− М.: Академия, 1999. 672 с.
    3. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. − М.:
    Наука, 1980. 335 с.
    4. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. − М.: Наука,
    1999.− 320 с.
    5. Айдарова Л.И, Цукерман Г.А. Психологическая необходимость изучения
    поэтики в курсе родного языка // Вопросы психологи. − 1977.−№1.-
    С. 21-37.
    6. Алєксєєва М.І. Психологія ранньої юності. − К.: Т-во Знання”, 1971. −
    48 с.
    7. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. − М.: Педагогика,
    1980. 328 с.
    8. Ананьев Б.Г. Индивидуальное развитие человека и константность
    восприятия. − М.: Просвещение, 1968. 335 с.
    9. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. − СПб.: Питер, 2001. − 288 с.
    10. Андрієвська В.В. Навчальний діалог: основні характеристики
    // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загально-
    освітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської, Г.О.Балла, А.Г.Волинця
    та ін. К.: 1997. С. 47-61.
    11. Андрукович П.Ф. Сравнение моделей одномерного и многомерного
    шкалирования // Статистические методы анализа экспертных оценок. −
    М.: Наука, 1976. − С. 266-280.
    12. Апресян Ю.Д. Современные методы изучения значений и некоторой
    проблемной лингвистики // Проблемы структурной лингвистики. − М.:
    Наука, 1963. − С. 102-149.
    13. Аракелов Г.Г. Учителям и родителям о психологии подростка. − М.: 1990.
    − 70 с.
    14. Аранский В.С. Социально-психологические и социальные факторы
    художественных интересов сельского школьника. − М.: НИИ общей
    педагогики АПН СССР, 1975. − Вып. 5. − 346 с.
    15. Аристотель. Собрание сочинений. − М.: Мысль, 1984. - Т.4. − 830 с.
    16. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. − М.: Прогресс, 1974. −
    256 с.
    17. Артемьева Е.Ю. Основы психология субъективной семантики // Под ред.
    Ч.Б. Ханиной. − М.: Наука, 1999. − 350 с.
    18. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. − М.: Изд-во МГУ,
    1980. − 127 с.
    19. Артемьева Е.Ю., Мартынов Е.М. Вероятностные методы в психологии. −
    М.: Изд-во МГУ, 1975.− 250 с.
    20. Арутюнов Н.Д. Языковая метафора // Лингвистика и поэтика. − М.: 1979.
    − С. 147-173.
    21. Асмус В.Ф. Вопросы теории и истории эстетики. − М.: Искусство, 1968. −
    654 с.
    22. Афасижев М.Н. Эстетика Канта. - М.: Наука, 1975. − 136 с.
    23. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. − М.: Прогресс, 1989. −
    616 с.
    24. Баттерворд Дж., Харрис М. Принципы психологии развития / Пер. с
    англ.− М.: Кошто-центр, 2000. 350 с.
    25. Бахтин М.М. Марксизм и философия языка.− М.: Наука, 1993. − 112 с.
    26. Бахтин М.М. Проблемы содержания, материала и формы в словесном
    художественном творчестве // Вопросы литературы и эстетики. − М.:
    1975.− 502 с.
    27. Бахтин М.М. Формальный метод в литературоведении. − Нью-Йорк:
    Серебрянный век, 1982. − 231 с.
    28. Безант А. Изучение сознания: Вклад в психологію /Пер. с англ. − М.:
    Алетейа, 1997. 270 с.
    29. Белый А. Ритм как диалектика и «Медный всадник». − М.: Федерация,
    1929. − 279 с.
    30. Белый А. Стихи. − М.: Федерация, 1988. − 650 с.
    31. Беляева А.В. Вербальное выражение признака при описании слуховых
    образов // Проблемы экспериментальной психологии. − Львов: Общество
    психологов СССР, 1983. − С. 10-11.
    32. Белянин В.П. Введение в психолингвистику «ЧеРо».− М.: Прогресс, 2001.
    126 с.
    33. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание /Пер. с англ. − М.:
    Прогресс, 1986. 420 с.
    34. Блудова В.В. Теоретические проблемы художественного восприятия и
    задачи эстетического воспитания. − М.: 1982. − 143 с.
    35. Блэк М. Метафора // Теория метафоры /Под ред. Н.Д. Арутюновой. − М.:
    Прогресс, 1990. − С. 153-172.
    36. Божович Л.И., Славина Л.С. Психическое развитие школьника и его
    воспитание. − М.: Знание, 1979. − Вып.12. − 325 с.
    37. Болотов В.И. Проблема теории эмоционального воздействия текста:
    Автореф. дис... д - ра филол. наук. − М.: 1986. − 36 с.
    38. Боришевський М.Й. Духовність як основа громадянської свідомості та
    самосвідомості особистості // Психологія − школі: Матеріали другого
    Міжрег. наук-практ. семін. (Рівне, 16 - 18 січ. 1997р.) − К.: 1997. −
    С. 70-75.
    39. Боришевський М.Й. Моральність як продукт творчості й самотворення
    особистості Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога”:
    Матеріали доп. та повід. на Міжн. наук.-практ. конф. 27-29 квіт. 1998 р. −
    К.: Гнозис, 1998. − С. 58-61.
    40. Боришевський М.Й. Розвиток самоактивності дитини як основа
    гуманізації педагогічного процесу // Міжнар. семін. з гуманіст. психол. та
    пед. (Рівне, 15-17 черв. 1998р.): Тези доповідей і повідомлень. Рівне:
    1998. − С. 22-23.
    41. Бреслав Г.М. Эмоциональные особенности формирования личности в
    детстве: Норма и отклонения. − М.: Педагогика, 1999. 140 с.
    42. Брудный А.А. Понимание и общение. − М.: Изд-во МГУ, 1989. − 178 с.
    43. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М., Словарь-справочник по психо-
    диагностике. − К.: Наук. думка, 1989. − 197 с.
    44. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике.
    − СПб.: Питер Ком, 1999. 528 с.
    45. Василюк Ф.Е. Психология переживания. − М.: Изд-во МГУ, 1985. − 210 с.
    46. Великовская Г.Э. О показателях литературного развития // Проблемы
    художественного развития личности. − М.: 1982.− 247 с.
    47. Вивчення особистості підлітка /Ін-т психології АПН України; за ред. М.Т.
    Дригус. К.: 1994. 128 с.
    48. Возрастная и педагогическая психология /Под ред. А.В. Петровского.
    М.: Просвещение, 1979. 288 с.
    49. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студ. вищ. навч. закл. К.: Вид.
    центр „Академія”, 2002. 576 с.
    50. Восприятие и деятельность /Под ред. А.Н. Леонтьева. − М.: Изд-во МГУ,
    1976. − 380 с.
    51. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте.
    Психологический очерк. Издание 2-е . − М.: Просвещение, 1967. − 93 с.
    52. Выготский Л.С. Психология искусства.−М.: Просвещение, 1968.−575 с.
    53. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. Из
    неопубликованных трудов. − М.: АПН, 1960. − 500 с.
    54. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. Т.3. М.: Педагогика, 1983.
    488 с.
    55. Гадамер Г.Г. Метод и истина. − М.: Прогресс, 1988. − 700 с.
    56. Гальперин П.Я. Введение в психологию. − М.: 1976. − 150 с.
    57. Гаспаров М.Л. Русские стихи 1890-х - 1925-го годов в комментариях. −
    М.: Высш. шк., 1993. − 272 с.
    58. Гизе Ф. Свободное литературное творчество детей и юношества //
    Психология и дети. − 1917. − № 6-8 − С.20-28; С.29-38.
    59. Гильдебранд А. Проблема формы в изобразительном искусстве и
    собрание статей о Гансе Фон Маре. − М.: Изд-во МГИ., 1991. − 161 с.
    60. Глинская Е.Л. Чтение лирических стихотворений. − М.: 1971. − 98 с.
    61. Гончаренко С.Ф. Стилистический анализ испанского стихотворного
    текста. − М.: Высш. шк., 1988. − 192 с.
    62. Гончаров И.Ф. Проблемы эстетического развития школьников //
    Советская педагогика. − 1973. − №12. − С. 18-24.
    63. Гордеева Т.О. Особенности переживаний подростков при восприятии
    музыки: Автореф. дис... канд. психол. наук. − М.: Изд-во МГУ, 1993. −
    20 с.
    64. Граник Г.Г., Бондаренко С.М., Концевая Л.А. Когда книга учит. − М.:
    1991. − 235 с.
    65. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Монографія. Т.: Економ. думка,
    2002. 186 с.
    66. Гурджиев Г.И. Беседы с учениками. К.: Пресса Украины, 1992. − 176 с.
    67. Гуревич С.А. Воспитание эстетических потребностей на уроках
    литературы // Советская педагогика. − 1965. − №6. − С. 35-40.
    68. Денисюк А.С. Активизация воображения учащихся начальных классов на
    уроках чтения: Обучение и развитие младших школьников //Материалы
    межресп. симпоз. /Под ред. Г.С. Костюка. − К.: 1970. С. 245-248.
    69. Денисюк А.С. Психологічні особливості взаємодії уяви і розуміння.
    // Науковий вісник ВДУ. Луцьк. − 1998. − № 9. С. 36-39.
    70. Дольто Ф. На стороне подростка / Пер. с фр. СПб.: Петербург ХХІ век,
    1997. − 174 с.
    71. Дрыжакова Е. В волшебном мире поэзии. −М.: Просвещение, 1978. −
    С. 35-46.
    72. Жабицкая Л.Г. Воображение в восприятии художественной литературы
    // Советская педагогика. − 1971. − №10. − С. 81-88.
    73. Жабицкая Л.Г. Восприятие художественной литературы и личность
    Литературное развитие в юности. − Кишинев: 1974. − 134 с.
    74. Жирмунский В.М. Теория литературы: Поэтика. Стилистика.- Л.: Наука,
    1977. − 407 с.
    75. Жирмунский В.М. Теория стиха. − Л.: 1975 .− 190 с.
    76. Журавлев А.П. Звук и смысл. - М.: Педагогика, 1971. - 120 с.
    77. Заброцький М.М. Вікова психологія: Навч. посібник. К.: МАУП, 1998.
    92 с.
    78. Загальна, вікова і педагогічна психологія: Практикум за ред. Д.Ф.
    Ніколенка. К.: Вища шк., 1980. 207 с.
    79. Зимняя И.А. Психология слушания и говорения: Автореф. дис. д.- ра
    психол. наук. − М.: Изд-во МГУ, 1973. − 52 с.
    80. Зязюн И.А. Основы педагогического мастерства / Учеб. пособие для пед.
    ин- ов. - К.: 1987. - 209 с.
    81. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: Навч.-метод. посібник. - К.:
    Міжрегіональна академія управління персоналом, 2000. - 307 с.
    82. Иванов В.В. Очерки по истории семиотики в СССР. − М.: 1976. − 303 с.
    83. Измилин Е. Психологические особенности личности старшеклассника
    /Под ред. В.В. Давыдова. М.: Ледого, 1979. 152 с.
    84. Изучение мотивации поведения детей и подростков /Под ред. Л.И.
    Божович, Л.В. Благодежиной. М.: Педагогика, 1972. − 92 с.
    85. Илиева Пенка Спасова. Психолингвистические особенности восприятия и
    оценки художественного текста: Автореф. дис... канд. филол. наук. − М.:
    1983. − 18 с.
    86. Каневская М.Е., Фирсова Л.М. Связь успешности художественного
    творчества с направленностью личности у детей //Вопросы психологии. −
    1990. − №3. − С. 69-75.
    87. Кант И. Критика чистого разума. - СПб.: «Тайм-Аут», 1993. − 477 с.
    88. Кант И. Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей
    возникнуть в смысле науки. − М.: Прогресс, 1993. − 240 с.
    89. Кант И. Собрание сочинений. − М.: Прогресс, 1964.− Т. 3. − 510 с.
    90. Караказов Р.Р. Условия формирования смыслообразующей функции
    художественной литературы. Баку: 1987. − 120 с.
    91. Карамушка Л. Гуманізація управлінського процесу в школі як умова
    особистісного розвитку керівників, вчителів та учнів // Міжнар. семін. з
    гуманіст. психол. та пед. (Рівне, 15-17 черв. 1998р.): Тези доповідей і
    повідомлень. Рівне: 1998. С. 42-43.
    92. Каширский Д.В. Мотивационно-потребностная сфера подростков с
    психологическими проблемами // Вопросы психологии. 2002. − № 1.
    26 с.
    93. Квятковский А.П. Поэтический словарь. − М.: Изд-во «Советская
    энциклопедия», 1966. − 375 с.
    94. Квятковский Е.В. Прогнозирование художественного образования в
    средней школе //Советская педагогика.− 1974. − №11. - С. 55-64.
    95. Клеченя М.С. Психология подростка. М.: Педагогика, 1991. 176 с.
    96. Клевченя М.С., Олешкевич В.Н. Анализ мотивов выбора учащимися
    любимых стихотворений // Вопросы психологии. − 1976. − №1.− С.17-26.
    97.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины