ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ЕМПАТІЇ У ПУБЕРТАТНОМУ ПЕРІОДІ : ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ЕМПАТИИ В ПУБЕРТАТНОМ ПЕРИОДЕ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Сичевський Анатолій Станіславович

УДК 159.942:159.922.73

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ЕМПАТІЇ
У ПУБЕРТАТНОМУ ПЕРІОДІ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
Огороднійчук Зоя Василівна
кандидат психологічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП.. 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ЕМПАТІЇ 12
1.1. Основні підходи до розуміння феноменології емпатії у зарубіжній та вітчизняній психології. 12
1.2. Дослідження особливостей розвитку емпатії з позицій загальної, порівняльної та педагогічної психології. 29
1.2.1. Особливості прояву емпатії у тваринному світі. 29
1.2.2. Взаємодія біологічного і соціального як передумова виникнення і розвитку емпатії в онтогенезі особистості. 38
1.3. Особистісний підхід до вивчення та розвитку емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді. 56
Висновки до розділу 1. 65
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ЕМПАТІЇ ДІТЕЙ У ПУБЕРТАТНОМУ ПЕРІОДІ 68
2.1. Програма і методика експериментального дослідження емоційного компонента емпатії у підлітка. 68
2.2. Психофізіологічні передумови прояву емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді. 77
2.3.Результати експериментального вивчення емоційного компонента емпатії у підлітків. 98
Висновки до розділу 2. 128
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО КОМПОНЕНТА ЕМПАТІЇ У ПІДЛІТКІВ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМОВАХ.. 132
3.1. Динаміка прояву емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді. 132
3.2. Обґрунтування методики формуючого експерименту. 150
3.3. Результати формування емоційного компонента емпатії підлітків. 158
3.4. Методичні рекомендації з розвитку емоційного компонента емпатії дітей у пубертатному періоді. 164
Висновки до розділу 3. 176
ВИСНОВКИ.. 179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 181
ДОДАТКИ.. 203

ВСТУП
Актуальність і доцільність дослідження. В Національній доктрині розвитку освіти серед основних напрямків її подальшого удосконалення є „постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу; розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя”. Відповідно до цього психологи повинні визначити пріоритети у вихованні дітей та молоді, розвитку їх особистості. На наш погляд, одним з основних завдань роботи шкільних психологів має стати формування гуманістичних якостей особистості, серед яких особливе місце займає емпатія.
Емпатію досліджують багато вчених, при цьому характеризують її по-різному, в тому числі:
як один із чинників морального виховання і формування гуманності (В.В.Абраменкова, І.Д.Бех, Л.І.Божович, Л.І.Бондаренко, Б.С.Братусь, А.А.Валантінас, Т.П.Гаврилова, Т.Є.Коннікова, О.І.Кульчицька, А.В.Соломатіна та ін.);
як засіб комунікації, що забезпечує суб’єкт-суб’єктні відносини (Т.В.Василишина, Л.П.Виговська, Е.І.Головаха, Л.К.Джрназян, С.М.Максимець, М.М.Обозов, К.Роджерс та ін.);
як інструмент самопізнання і пізнання іншого (О.О.Бодальов, С.В.Гмарін, Р.Мей, Є.І.Рогов, К.Рудестам, А.М.Щетиніна, В.А.Якунін й ін.).
Аналіз психологічної літератури показав, що можна виділити декілька підходів до розуміння та пояснення природи емпатії, за яких емпатiя розглядається: як психофізіологічна властивість тварин i людини, як одна з первинних емоцій, на основі якої розвиваються соціальні почуття людини (Т.Рібо, В.Штерн); вивчається інстинктивне походження емпатії (У.Мак-Дауголл, П.Кропоткін, А.Валлон); як умовно-рефлекторний феномен і результат соціального научiння (О.І.Мещеряков, Л.П.Стрєлкова); визначається соціально-психологічне походження емпатії, її багаторівнева структура з психофізіологічним, психологічним і соціально-психологічним рівнями організації (Л.П.Виговська, Т.П.Гаврилова, І.М.Юсупов).
Загальноприйнятим серед науковців є трикомпонентний підхід до емпатії, що відображає її сутність і проявляється у діалектичній взаємодії емоційної, когнітивної і поведінкової її складових (А.А.Валантінас, Т.В.Василишина, Л.П.Виговська, Л.К.Джрназян, В.І.Кротенко, Л.Б.Малицька, С.М.Максимець, З.В.Огороднійчук, А.П.Ощепкова, А.М.Резек, Л.П.Стрєлкова, І.М.Юсупов). Визначальним при вивченні психологічних особливостей емпатії в контексті цього підходу слід вважати саме емоційний компонент.
У психіці підлітка яскраво віддзеркалюється діалектична боротьба біологічного, психологічного і соціального. Психофізіологічний стрес, викликаний інтенсивним ростом і дозріванням організму, призводить до того, що весь тягар адаптивних можливостей лягає на емоційну сферу, яка обумовлює світосприйняття і поведінку підлітка. Емоційний компонент, як один із основних у афективно-когнітивно-поведінковій структурі емпатії, обумовлює, на нашу думку, її особливості у цьому віці.
Проблема співвідношення біологічного і соціального в емпатійному процесі на даний час недостатньо вивчена. Провідна роль у виникненні і становленні емпатії належить соціальному фактору, який тісно пов’язаний з біологічним. Емпатійність, як свідчить аналіз літератури і наші дослідження, має загальну закономірність: вона розвивається з віком і закріплюється як стійка моральна якість особистості. Однак сенситивним для закріплення емпатійності як стійкої особистісної якості є підлітковий вік (В.І.Кротенко).
Результати існуючих психологічних досліджень не дають цілісного розуміння психологічних особливостей емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді. Не розкритими залишаються психофізіологічні передумови розвитку і шляхи забезпечення позитивної динаміки емпатії дитини під час статевого дозрівання. Саме це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження Психологічні особливості емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психології НПУ імені М.П.Драгоманова і пов’язане з темою НДР відділу психології трудової і професійної підготовки Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України "Розвиток психологічної культури учнівської молоді в системі неперервної професійної освіти" (РК №0102U000399).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова 30 січня 2003р., протокол №7, і узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні 25березня 2003 р., протокол №3.
Об’єкт дослідження емоційний компонент процесу емпатії.
Предмет психологічні особливості емоційного компонента емпатії у дітей пубертатного періоду.
Мета полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальному виявленні психологічних особливостей емоційного компонента емпатiї, зумовлених статевим дозріванням підлітка.
У ході дослідження була висунута гіпотеза: емоційний компонент емпатії є визначальним у її структурі і має свої психологічні особливості, що зумовлені психофізіологічними передумовами та нерівномірністю розвитку психіки дитини у пубертатному періоді.
Відповідно до предмету, мети і гіпотези дослідження, окреслено такі завдання:
1. Проаналізувати і теоретично обґрунтувати підходи до розуміння сутності емпатії та визначити місце емоційного компонента в її структурі.
2. Дослідити взаємодію біологічного і соціального в природі емпатії.
3. Визначити і науково обґрунтувати психофізіологічні передумови та емпіричні показники емоційного компонента емпатії в пубертатному періоді.
4. Виявити вікову динаміку розвитку емоційного компонента емпатії підлітків.
5. На основі результатів дослідження визначити шляхи формування і розробити методичні рекомендації з розвитку емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді.
Методологічною основою дослідження є: положення про єдність теоретичного і емпіричного, системного і особистісного, біологічного і соціального, діяльнісного та культурологічного у розвитку особистості; принципи детермінізму, відображення, розвитку психіки, єдності психіки і діяльності, системно-структурний принцип; методологічні засади особистісно орієнтованої освіти.
Теоретичною основою дослідження є положення: про природу і сутність розвитку особистості (Г.О.Балл, І.А.Зязюн, Г.С.Костюк, Д.Ф.Крюкова, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, І.П.Маноха, В.Ф.Моргун, Н.Г.Ничкало, В.Г.Панок, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка, С.Л.Рубінштейн, Т.С.Яценко); про діалектичний взаємозв’язок біологічного i соціального у розвитку психіки (П.К.Анохін, Л.І.Анциферова, В.М.Банщиков, А.Ф.Косарєв, О.М.Леонтьєв, К.К.Платонов); про виникнення та сутність емпатії (А.Бен, Л.П.Виговська, У.Мак-Дауголл, К.Роджерс, Т.Шибутані); про функції та механізми емпатії (А.А.Брудний, Т.П.Гаврилова, О.В.Запорожець, Є.О.Клімов, О.К.Тихомиров, К.Хорні, А.Я.Чебикін); про емпатiю як умову особистісного зростання (І.Д.Бех, Г.М.Бреслав, В.К.Вілюнас, Б.І.Додонов, О.І.Кульчицька); про кризу перехідного віку з дитинства в дорослість (Л.І.Божович, Л.С.Виготський, І.С.Кон, А.Є.Лічко, Х.Ремшмітд); а також сукупність положень розвивального та особистісно орієнтованого підходів до організації і проведення психологічних досліджень (Н.І.Литвинова, О.М.Отич, Є.В.Єгорова, В.В.Синявський).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосовувались теоретичні i емпіричні методи дослідження. Серед теоретичних методів були такі: бібліографічний метод, який дозволив проаналізувати наукові підходи до розуміння сутності емпатії; аналіз, порівняння, систематизація i узагальнення отриманих даних. Емпіричні методи дослідження: спостереження, констатуючий експеримент, бесіда, анкетування, опитування, тестування, що були використані з метою вивчення психологічних особливостей емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді. Розвивальні методи формуючий експеримент, за допомогою якого перевірялась ефективність методичних рекомендацій з врахування психологічних особливостей у розвитку емоційного компонента емпатії підлітків. Кількісна обробка експериментального матеріалу здійснювалася за допомогою кореляційного та факторного аналізів, після чого застосовувалися інтерпретаційні методи.
Організація і експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося з 1999 по 2004 рік у загальноосвітніх навчальних закладах №22 м.Житомира, с.Березівка і с.Вертокиївка Житомирського району Житомирської області, в педагогічному ліцеї м.Житомира. Дослідженням було охоплено 522особи, з яких 51 брали участь у пілотажному, 438 у констатуючому, 33 у формуючому експерименті.
Дослідження проводилося в три етапи протягом 1999-2004 pp..
На першому етапі (1999-2001 рр.) вивчалася психолого-педагогічна література з проблеми емпатії, розроблялися напрямки дослідження, що відповідали його проблемі і предмету, планувався експеримент, висувалася гіпотеза дослідження, проводився пілотажний експеримент.
На другому етапі (2002-2003 рр.) була проведена основна експериментальна робота з виявлення психологічних особливостей розвитку емоційного компонента емпатії в пубертатному періоді, а також статистично опрацьовувалися отримані результати дослідження.
На третьому етапі (2003-2004 рр.) проводився формуючий експеримент із застосуванням психоконсультативних і психокорекційних методів, спрямованих на розвиток емоційного компонента емпатії підлітків; на основі аналізу, порівняння, систематизації, узагальнення й інтерпретації результатів дослідження були сформульовані основні висновки і рекомендації; здійснювалося оформлення дисертаційної роботи.
Наукова новизна: вперше визначено психологічні особливості емоційного компонента емпатії дітей у пубертатному періоді; вивчено психофізіологічні передумови та емпіричні показники розвитку емоційного компонента емпатії підлітків; удосконалено психодіагностичний інструментарій дослідження та розвитку емоційного компонента емпатії підлітків; набули подальшого розвитку уявлення про динаміку прояву емоційного компонента емпатії, зумовлену особливостями статевого дозрівання підлітка.
Теоретичне значення дослідження полягає в уточненні і доповненні існуючих даних про сутність емпатії через окреслення ролі емоційного компонента в її структурі; у поглибленні наукових знань про розвиток емпатії та розкритті взаємодії біологічного і соціального в природі емпатії; у визначенні психологічних особливостей емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді, які зумовлюються психофізіологічними передумовами і виявляються в емпіричних показниках її розвитку.
Практичне значення роботи. Розроблені нами методичні рекомендації щодо розвитку емоційного компонента емпатії підлітків можуть бути використані студентами вищих педагогічних навчальних закладів, вчителями загальноосвітніх навчальних закладів, працівниками психологічної служби освіти. Запропоновані методики можуть застосовуватися практичними психологами як діагностичний засіб при вивченні емпатії підлітків. Результати дослідження використовувалися в роботі з вчителями, психологами, батьками учнів тих шкіл, де проводився експеримент, були вироблені рекомендації щодо розвитку емпатії у підлітків.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів с.Березівка (довідка №77 від 15.06.04) і с.Вертокиївка (довідка від 25.05.04) Житомирського району Житомирської області.
Особистий внесок автора полягає у вивченні психологічних особливостей розвитку емоційного компонента емпатії підлітків, визначенні взаємодії біологічних, психофізіологічних і соціальних передумов розвитку емпатії; у розкритті становлення емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді.
Надійність і валідність отриманих даних забезпечувалися різнобічним теоретичним аналізом досліджуваної проблеми; використанням науково обґрунтованих концептуальних положень і методів, адекватних меті та завданням дослідження; достатньою репрезентативністю і гомогенністю вибірки; поєднанням якісного і кількісного аналізу отриманих емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із використанням сучасних програм обробки даних.
Положення, що виносяться на захист:
1. Емоційний компонент емпатії є визначальним у її структурі і розкриває діалектичну взаємодію біологічного і соціального в природі емпатії.
2. Емоційний компонент емпатiї має свої психологічні особливості, що визначаються психофізіологічними передумовами та емпіричними показниками.
3. Розвиток емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді відбувається нерівномірно, на нього впливають біологічні, психофізіологічні і соціальні чинники становлення особистості.
4. Позитивна динаміка розвитку емоційного компонента емпатії підлітків може забезпечуватися різними впливами соціального середовища. Одним із шляхів розвитку емпатії підлітка є апробовані в експериментальних умовах психогімнастич­ні тренінгові вправи.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались на Міжнародному симпозіумі Соціально-психологічна природа емпатії: проблеми і перспективи дослідження” (м.Одеса, 1995) і звітних науково-практичних конференціях НПУ імені М.П.Драгоманова (м.Київ, 2001-2003рр.) Дослідження генезису емпатії та умови її розвитку у підлітків” (2001р.), Психологічні особливості емпатії підлітка” (2002р.), Управління розвитком емпатії підлітка” (2003 р.). Основні ідеї та результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри психології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (2000-2004рр.), а також на педагогічних радах і семінарах учителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Публікації. Зміст та результати роботи відображено у 7 публікаціях, серед яких: 3 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, троє тез у збірниках матеріалів конференцій та один навчально-методичний посібник.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (293 найменувань, з них 22 іноземними мовами) і 6 додатків на 33 сторінках. В роботі міститься 19 таблиць і 24 малюнки на 15 сторінках. Загальний обсяг дисертації 235 сторінок, основна її частина займає 177 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні та експериментальному вивченні психологічних особливостей емоційного компонента емпатії в пубертатному періоді.
За результатами проведеного психологічного дослідження можна констатувати:
1. Розв’язання проблеми емпатії в сучасній психології дає можливість визначити емпатію як здатність відгукуватися на переживання іншого. Ми дотримуємося погляду на трикомпонентність емпатії, що відображається в діалектичній взаємодії емоційного, когнітивного і поведінкового компонентів. В якості визначального розглядається емоційний, тому що саме він найповніше розкриває феномен емпатії, хоча наразі недостатньо вивчений в психології.
2. Розвиток емпатії у пубертатному періоді піддається впливу соматогенних (нерівномірність розвитку окремих функцій і систем організму), психогенних (збільшується кількість акцентуацій, змінюється реактивність, підвищується чутливість) і особистісних (соціалізація, індивідуалізація) чинників, які переважно пов’язані зі статевим дозріванням. Морфо-фізіологічні зміни пубертатного періоду порушують емоційну сферу підлітка і призводять до послаблення емоційного компонента емпатії.
3. Психофізіологічними передумовами розвитку емоційного компонента емпатії є: чутливість, емоційна лабільність, невротизм, функціональна асиметрія півкуль головного мозку і вік батьків. Психофізіологічні передумови обумовлюють механізми емоційного компонента емпатії і розкривають його психологічні особливості.
4. Основні закономірності розвитку емоційного компонента емпатії підлітків розкриваються через емпіричні показники: сенситивність, тривожність, психотизм, комунікативність і експресивність.
5. Емпіричні показники утворюють три складові емоційного компонента емпатії: емотивну, експресивну і егоцентричну. Емотивна складоварозкривається через емотивність і три­во­ж­ні­с­ть; експресивна через комунікативність і експресивність. Егоцентрична складова емоційного компонента емпатії у пубертатному періоді зумовлюється передусім психотизмом.
6. Виявлено і статистично доведено, що розвиток емоційного компонента емпатії має свої особливості і відбувається нерівномірно, що зумовлено статевим дозріванням підлітків. Ці особливості є результатом перебудови всіх психічних функцій і опосередковані умовами соціалізації у підлітковому віці, що призводить до розвитку емоційного компонента емпатії в напрямку подальшого прогресивного розвитку.
7. На основі результатів дослідження визначено, що активний соціальний вплив на емоційний компонент емпатії (психологічний тренінг, бесіди, осмислення відповідної художньої літератури, аналіз емпатогенних ситуацій та ін) допомагає формуванню емпатійності у підлітків.

Отримані дані не вичерпують всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальші перспективи вивчення ми бачимо у проведенні дослідження взаємозв’язків структурних компонентів емпатії: емоційного, когнітивного і поведінкового, у пошуках форм психологічного консультування з проблем розвитку емпатійності підлітків, їх моральної поведінки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверин В.А. Психология детей и подростков. - СПб.: Изд-во В.А.Михайлова, 1998. - 379с.
2. Агарков С.Т. Психологические проявления пубертатного периода // Сек­со­па­то­ло­гия: Справочник / Под ред. Г.С.Васильченко. - М.: Медицина, 1990. - С.55-57.
3. Айрапетянц В.А., Суходолец В.Н., Гиров В.А. Функциональные аси­м­ме­т­рии мозга у детей и подростков // Здоровье, развитие, личность / Под ред. Г.Н.Се­р­дю­ко­в­с­кой, Д.Н.Крылова, У.Кляйнпетер. - М.: Медицина, 1990. - 336с.
4. Амосов Н.М. Природа человека. - К.: Наукова думка, 1983. - 223с.
5. Ананьев А.М. Визуальная психодиагностика эмоциональных проявлений у учащихся: Дис. канд. психол. наук. - Одесса, 1996. - 281с.
6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - М.: Наука, 1977. - 380с.
7. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. - М.: Мысль, 1988. - 415с.
8. Анохин П.К. Социальное и биологическое в природе человека // Со­о­т­но­ше­ние биологического и социального в человеке. - Материалы к сим­по­зи­у­му в г.Москве. - сентябрь 1975 г. - М., 1975. - С.301-312.
9. Анохин П.К. Эмоции // Большая мед. энциклопедия: В 36 т. - М., 1964. - Т.35. - С.339-357.
10. Анцыферова Л.И. Эпигенетическая концепция развития личности Эрика Эриксона // Принцип развития в психологии. - М.: Наука, 1978. - С.212-243.
11. Байярд Р.Т., Байярд Д. Ваш беспокойный подросток: Пер. с англ. - М.: Просвещение, 1991. - 224 с.
12. Балл Г.А. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. - Киев-Донецк, Ровесник, 1993. - 32 с.
13. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогика, 1990. - 184 с.
14. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений: Пер. с англ. - М.: Апрель Пресс, Изд‑во ЭКСМО-Пресс, 1999. - 512с.
15. Батуев А.С. Высшая нервная деятельность. - М.: Высш. шк., 1991. -256с.
16. Белинский Б.Г. Полн.собр.соч. - М., 1956, Т.10.
17. Бех И.Д. Нравственность личности: стратегия становления. - Ровно: Ред.-изд. отдел управления по печати, 1991. - 146 с.
18. Бех И.Д. Психологические основы нравственного развития личности: Дис.д-ра психол.наук: 19.00.07 / НИИ психологии Украины. - К.,1992. -320с.
19. Бехтерев В. Общие основы рефлексологии человека. Руководство к объективному изучению личности. - Л.: Ленгиз, 1926. - 432 с.
20. Бианки В.Л. Асимметрия мозга. - Л.: Наука, 1985. - 295с.
21. Бианки В.Л. Механизмы парного мозга. - Л.: Наука, 1989. - 264с.
22. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. - К.: Здоров’я, 1986. - 280с.
23. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение: Пер.с англ. - М.: Мир, 1988. - 248с.
24. Бодалев А.А., Каштанова Т.Р. Теоретико-методологические аспекты изучения эмпатии // Групповая психотерапия при неврозах и психозах / Под общ. ред. М.М. Кабанова. - Л., 1975. - С.12.
25. Бодалев А.А. Личность и общение // Избранные труды. - М.: Педагогика, 1983. - 273с.
26. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. - М.: Междунар. пед. академ., 1995. - 212с.
27. Бохарт А.К. Эмпатия в клиент-ориентированной психотерапии: сопоставление с психоанализом и я-психологией // Иностранная психология. - 1993. - №2. - С.62-71.
28. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные асимметрии человека. - М.: Медицина, 1988. - 245с.
29. Бреслав Г.М. Проблемы эмоциональной регуляции у дошкольников // Вопросы психологии. - 1984. - №3. - С.53-59.
30. Будыка Е.В., Хомская Е.Д. Нейропсихологический анализ особен-ностей цветовой памяти у больных с поражением левого и правого полушарий головного мозга // Исследование памяти. - М.: Наука, 1990. - С.154-170.
31. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. - К.: Наукова думка, 1989. - С.8-11.
32. Валантинас А.А. Взаимосвязь эмпатии и усвоения нравственных норм детьми младшего школьного возраста: Дис. канд. психол. наук. - Вильнюс, 1988. - 139с.
33. Валлон А. Психическое развитие ребенка: Пер. с франц. - М.: Просвещение, 1967. - 196с.
34. Василишина Т.В. Емпатія як фактор ефективності педагогічного спілкування: Автореф. дис.... канд. психол. наук. - К., 2000. ‑ 20с.
35. Вачков И.В. Основы технологии группового тренинга. - М.: Ось. - 2000. - 224 с.
36. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. - М.: МГУ, 1982. - 336 с.
37. Виговська Л.П. Емпатійні стосунки дітей в різних умовах соціалізації // Педагогіка і психологія. - 1996. - №1. - С.28-37.
38. Виговська Л.П. Емпатійність як механізм реалізації суб’єкт-суб’єктної педагогічної парадигми // Психологія: Зб.наук.пр. - Вип. 4. - К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 1999. - С.61-67.
39. Вікова психологія / За ред. Г.С.Костюка. - К.: Рад. шк., 1976. - 276 с.
40. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 288с.
41. Воронин Л.Г. Физиология высшей нервной деятельности. - М.: Высш.шк., 1979. - 312с.
42. Выговская Л.П. Проблема эмпатии в психологии // Социально-психологическая природа эмпатии: проблемы и перспективы исследования: Матер. Междунар. симпоз. 8-11 октября 1995г. - Одесса, 1995. - С.56-64.
43. Выговская Л.П., Сычевский А.С. Взаимосвязь эмпатии с акцентуированными чертами личности // Социально-психологическая природа эмпатии: проблемы и перспективы исследования: Матер. междунар. симпоз. 8‑11 октября 1995г. - Одесса, 1995. - С.36-37.
44. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: АПН РСФСР, 1960. - 500с.
45. Выготский Л.С. Проблема возрастной периодизации детского развития // Вопросы психологии. - 1972. - №2. - С.46-58.
46. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб.: Союз, 1997. - 224с.
47. Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М.: Знание, 1984. - 80с.
48. Гаврилова Т.П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. Исторический обзор и современное состояние проблемы // Вопросы психологии. - 1975. - №2. - С.147-158.
49. Гаврилова Т.П. Эмпатия и ее особенности у детей младшего и среднего возраста: Автореф. дис. канд. психол. наук. - М., 1977. - 20с.
50. ГаннушкинП.Б. Клиника психопатий: их статика, динамика и систематика. - М.: Север, 1933. - 143с.
51. Гельдер М., Гэт Д., Мейо Р. Оксфордское руководство по психиатрии: В 2 т.: Пер. с англ. Т.Кучинской и Н.Полищук / Отв.ред. А.Леви; Науч.ред. Ю.Л.Нуллер и С.В.Полубинская. - Т.1. - К.: Сфера, 1997. - 299с.
52. Гешвинд Н. Специализация человеческого мозга // Мозг: Пер. с англ. / Под ред. и с предисл. П.В.Симонова. - М.: Мир, 1982. - 280с.
53. Гильбух Ю.З. Психодиагностика в школе. - М.: Знание, 1989. - 80с.
54. Гласс Д., Стэнли Д. Статистические методы в педагогике и пси­хо­ло­гии. - М.: Статистика и финансы, 1976. - 495с.
55. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. - М.: МГУ, 1987. - 175с.
56. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого вза­и­мо­по­ни­ма­ния. - К.: Политиздат Украины, 1989. - 189с.
57. Голубев В.Л. Феномен общения «глаза в глаза» // Телесность человека / Под ред. В.В.Николаева, П.Д.Тищенко. - М.: Философск. общ-во СССР, 1990. - 160с.
58. Гоозен ван С.Г.М., Маттис В., ван Энгеланд Х. Антисоциальное поведение детей: нейробиологический подход // Социальная и клиническая психиатрия. - Т.11. - Вып.1. - 2001. - С.55‑60.
59. Горбач И.Н. Критерии диагностики в невропатологии: Синдроматика: Справ. пособие. - Мн.: Выш.шк., 1995. - 318с.
60. Горелов И.Н. Невербальные коммуникации. - М.: Наука, 1980. - 104с.
61. Грановская Р.М. Подростковая и юношеская психология // Элементы практической психологии. - СПб.: Свет, 1997. ‑ С.406-440.
62. Громова Е.А. Эмоциональная память и ее механизмы. - М.: Наука, 1980. - 180с.
63. Гурьева В.А. Некоторые материалы к изучению генеза и динамики становления психопатий в подростковом и юношеском возрасте // Журн. невропатол. и психиатр. - 1971. - Вып.10. - С.1533-1537.
64. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. - М.: Педагогика, 1972. - 187 с.
65. Данилова Н.Н. Функциональные состояния: механизмы и диагностика. - М.: МГУ, 1985. - 287с.
66. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. - М.: МГУ, 1989. - 399с.
67. Дарвай Б., Смык К. Межполушарная асимметрия альфа-ритма в эле­к­тро­э­н­це­фа­ло­г­ра­фи­че­с­кой записи и проблема доминантности полушарий мозга // Вопросы психологии. - 1972. - №3. - С.149-154.
68. Дарвин Ч. Выражение эмоций у человека и животных // Полн. собр. соч. - М.-Л.: Госиздат, 1927. - Т.2, кн.1. - 623с.
69. Дарвин Ч. Соч.: В 9 т. - М.: Книга, 1953. - Т.5. - С.184.
70. Деглин В.Л. Асимметрия головного мозга // Курьер ЮНЕСКО. - 1976. - №2. - С.56-61.
71. Дельгадо Х. Новое в исследовании мозга // Курьер ЮНЕСКО. - 1976. - №2. - С.61-67.
72. Дельгадо Х. Выработка условных рефлексов у обезьян по радио // Природа. - 1968. - №2. - С.34-39.
73. Дембовский Я. Психология обезьян. - М.: Изд-во иностранной ли­те­ра­ту­ры, 1963. - 331с.
74. Джрназян Л.К. Механизмы эмпатии в межличностных отношениях (на материале изучения малых студенческих групп): Дис. канд. психол. наук. - Ереван, 1984. - 187с.
75. Дирч А. Кооперативное гнездование, взаимность и альтруизм у птиц // Реферативный журнал: Зоология наземных позвоночных. - 1987. - №3. -С.35.
76. Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н. Асимметричный мозг − аси­м­ме­т­ри­ч­ное сознание // Журн. высш. нерв. деят. - 1993. - Т.43. - №2. - С.256-261.
77. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 140с.
78. Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М.: Политиздат, 1978. - 272 с.
79. Долинська Л.В., Демидова Т.А. Підготовка молоді до сімейного життя (со­ці­а­ль­но-психологічний тренінг). - К: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2002. - 74с.
80. Долинська Л.В., Левченко М.В., Чепелєва Н.В., Уманець Л.І. Активні методи в роботі практичного психолога. - К.: УДПУ імені М.П.Драгоманова, 1994. - 80 с.
81. Дольник В.Р. Этологические экскурсии по запретным садам гуманитариев // Природа. - 1993. - №2. - С.73-86.
82. Дольник В.Ф. Этологические экскурсии по запретным садам гуманитариев // Природа. - 1993. - №3. - С.63-71.
83. Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность: О природе антиобщественных поступков и путях их пред­уп­ре­ж­де­ния. - М.: Политиздат, 1989. - 351с.
84. Дудел Дж., Рюэгг И., Шмидт Р., Яниг В. Физиология человека: В 4 т.: Пер. с англ. / Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. - М.: Мир, 1985. - Т.1. - 272с.
85. Дьюсбери Д. Поведение животных. - М.: Мир, 1981. - 480с.
86. Єгорова Є.В. Стильові особливості професійного самовизначення старшокласників // Теоретичні проблеми психології професії / За ред. Б.О.Федоришина. - Краків, 1999. - С.55-60.
87. Ермолаева М.В. Смысловые факторы эмоциональной устойчивости // Компоненты адаптационного процесса. - Л.: Наука, 1984. - С.87-100.
88. Ефремцева С.А. Тренинг общения для старшеклассников / Подред. Ю.З.Гильбуха. - К.: Ин-т психологии АПН Украины, 1994. - 80с.
89. Заваденко Н.Н., Петрухин А.С., Манелис Н.Т., Успенская Т.Ю., Суворинова Н.Ю., Борисова Т.Х. Школьная дезадаптация: психоневрологическое и нейропсихологическое исследование // Вопросы психологии. - 1999. - №4. - С.21‑28.
90. Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. / Подред. В.В.Давыдова, В.П.Зинченко. - М.: Педагогика, 1986. - Т.1: Психическое развитие ребенка. - 320с.
91. Захаров А.И. Неврозы у детей и подростков: Анамнез, этиология и патогенез. - Л.: Медицина, 1988. - 248с.
92. Землякова Т.В. Эмоциональный фактор в структуре процесса адаптации: Дис. канд. психол. наук. - К., 1996. - 193с.
93. Зязюн І.А. Теоретичні аспекти культури і культурного розвитку лю­ди­ни // Виховання естетичної культури школярів. - К.: ІЗМН, 1998. - С.3-16.
94. Іванова В.В. Вплив моделей внутрішньосімейних відносин на прояв підлітками агресивної поведінки //Психологія: Зб. наук. пр. - Вип. 3.-К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. - С.211-217.
95. Иган Дж. Базисная эмпатия как коммуникативный навык // Журнал прак­ти­че­с­кой психологии и психоанализа. - 2000. ‑ №1. ‑ С.24-30.
96. Изард К. Эмоции человека: Пер. с англ. - М.: Изд-во Моск. ун‑та, 1980. - 440с.
97. Интеллект и одаренность. Вклад наследственности и среды раннего детства // Школа здоровья. - 1995. - №2. - С.122-135.
98. Карпенко З.С. Експресивна психотехніка для дітей. - К.: НПЦ Перспектива, 1997. - 96 с.
99. Кле М. Психология подростка: Психосексуальное развитие: Пер. с франц. - М.: Педагогика, 1991. - 176с.
100. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление. История развития че­ло­ве­че­с­ко­го интеллекта. - К.: Вища шк., 1985. - 295с.
101. Клиннерт М.Д., Эмди Р.Н. Социальные отношения: использование ребенком эмоциональных сигналов от дружески расположенного взрослого в присутствии матери // Реферативный журнал: Физиология человека и животных. - 1986. - №12. - С.83.
102. Коган А.Б., Косицкий Г.И., Кураев Г.А. Физиология человека и животных: В 2 т. - М.: Высш. шк., 1984. - Т.2. - 288с.
103. Колпаков В.Г., Короленко Ц.П. Биологические и социальные факторы в развитии шизофрении // Соотношение биологического и социального в человеке. - Материалы к симпозиуму в г. Москве. - сентябрь 1975 г. - М., 1975. - С.846-852.
104. Компьютерная биометрика / Под ред.В.Н.Носова. - М.: Изд-во МГУ, 1990. - 232с.
105. Кон И.С. Психология ранней юности: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1989. - 255с.
106. Коркина М.В., Лакосина Н.Д., Личко А.Е. Психиатрия: Учебник. - М.: Медицина, 1995. - 608с.
107. Корнилова Т.В., Смирнова С.Д., Григоренко Е.Л. Факторы социального и психологического неблагополучия подростков в показателях методик стандартизированного интервью и листов наблюдения // Вопросы психологии. - 2001. - №1. - С.107-122.
108. Королев В.В. Психические отклонения у подростков-пра­во­на­ру­ши­те­лей. - М.: Медицина, 1992. - 208с.
109. Короленко Ц.П., Фролова Г.В. Вселенная внутри тебя. - Новосибирск: Наука, 1979. - 189с.
110. Косарев А.Ф. К философскому пониманию теории человека // Соотношение биологического и социального в человеке. - Материалы к симпозиуму в г.Москве. - сентябрь 1975 г. - М., 1975. - С.38-42.
111. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток осо­би­с­то­с­ті. - К.: Рад. шк., 1989. - 608 с.
112. Кошелева Л.Д. Взаимозависимость эмоционального отношения ребенка к ребенку и условий деятельности детей // Развитие социальных эмоций у детей дошкольного возраста: Психологические исследования / Под ред. А.В.Запорожца, Я.З.Неверович. - М., 1986. - С.51-70.
113. Краткая медицинская энциклопедия: В 3 т. / Гл.ред. Б.В.Петровский. - 2‑еизд. - М.:Советская энциклопедия. - Т.2: Криз гипертонический Ри­к­ке­т­сии. - 1989. - 608с.
114. Кропоткин П.А. Взаимная помощь, как фактор эволюции. - СПб., 1887.
115. Кропоткин П.А. Этика: Избранные труды. - М.: Политиздат, 1991. -496с.
116. Кротенко В.И. Психологические особенности эмпатии подростка: Дис.... канд. психол. наук. - К., 2001. - 197с.
117. Кротенко В.І. Психологічні особливості емпатії підлітків: Автореф. дис.... канд. психол. наук. - К., 2001. - 19с.
118. Крюкова Д.Ф. Проблеми розвитку учнів та психологічні вимоги до сучас­но­го підручника // Вісник Черкаського ун-та. - Вип.43. - Черкаси, 2002. - С. 88-94.
119. Крюкова Д.Ф. Проблеми розвитку пізнавальних здібностей молоді у навчально-виховному процесі // Теорія і практика управління соціальними системами / Філософія. Психологія. Педагогіка. Соціологія. - 2003. - №2. - С.102-112.
120. Кульчицька О.І. Розвиток почуттів і емоцій у дітей раннього та дошкільного віку: Автореф. дис. д-ра психол. наук. - К., 1996. - 49с.
121. Кэмпбелл Д.Т. Социальные диспозиции индивида и их групповая функциональность: эволюционный аспект / Психологические механизмы регуляции социального поведения. - М.,1981. - 286с.
122. Лабунская В.А. Психология экспрессивного поведения. - М.: Знание, 1989. - 64с.
123. Лаврентьева Г.П. Роль эмоций в овладении дошкольниками правилами взаимодействия со сверстниками: Дис. канд. психол. наук. - К., 1982. - 154с.
124. Лакин Г.Ф. Биометрия: Учеб. пособие для биол. спец. вузов. - 4-е изд. - М.: Высш.шк., 1990. - 352 с.
125. Лапшин И.И. Проблема чужого Я” в новейшей философии. - СПб.: Сенатская типография, 1910. - 199с.
126. Лебединская К.С., Райская М.М., Грибанова Г.В. Подростки с нарушениями в аффективной сфере: Клинико-психологическая ха­ра­к­те­ри­с­ти­ка «трудных» подростков / Науч.‑исслед. ин‑т дефектологии Акад. пед. наук СССР. - М.: Педагогика, 1988. - 168с.
127. Лебединский В.В. Нарушения психического развития у детей: Учебное пособие. - М.: МГУ, 1985. - 162с.
128. Леонгард К. Акцентуированные личности. - К.: Вища шк., 1989. - 375с.
129. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1977. - 304с.
130.