Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу “людина – людина” : Психологические детерминанты профессионального стресса у представителей профессии типа “человек – человек”



  • Название:
  • Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу “людина – людина”
  • Альтернативное название:
  • Психологические детерминанты профессионального стресса у представителей профессии типа “человек – человек”
  • Кол-во страниц:
  • 190
  • ВУЗ:
  • Київський Національний університет імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • Київський Національний університет
    імені Тараса Шевченка

    На правах рукопису

    Кириленко Олександра Анатоліївна
    УДК 159.942.5.02.176


    Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу людина людина”


    19.00.03 Психологія праці, інженерна психологія

    Дисертація на здобуття наукового
    ступеня кандидата психологічних наук



    Науковий керівник
    Трофімов Юрій Леонідович
    доктор психологічних наук,
    член-кореспондент АПН України





    Київ - 2006










    З М І С Т
    Вступ 4
    Розділ 1. Проблема професійного стресу в праці .10
    1.1. Залежність успішності діяльності працівника від
    професійного стресу10
    1.2. Класичні теорії та сучасні концепції вивчення стресу..18
    1.3. Професійний стрес і підходи до його вивчення 24
    РОЗДІЛ 2. Методичні основи дослідження психологічних
    детермінант професійного стресу .40
    2.1. Розробка моделі дослідження ..40
    2.1.1. Детермінанти та складові професійного стресу у представників професії типу „людина-людина” ....41
    2.1.2. Характеристика компонентів емпіричної моделі вивчення
    детермінант професійного стресу ...49
    2.2. Методичне забезпечення та організація емпіричного дослідження ....59
    2.2.1. Методичне обґрунтування дослідження .59
    2.2.2.Організація емпіричного дослідження .66
    РОЗДІЛ 3. Емпіричне дослідження особливостей психологічних детермінант професійного стресу у представників професії типу
    людина-людина” 73
    3.1. Особливості емоційних переживань та фактору зміни типу
    професії у спеціалістів у якості детермінант професійного стресу 73
    3.2. Дослідження детермінант, характеристик та проявів професійного стресу у представників різних професійних груп в системі „людина-людина”76
    3.2.1. Характеристики та прояви професійного стресу в залежності
    від його рівня ....77
    3.2.2. Ситуаційні детермінанти професійного стресу ...84
    3.2.3.Індивідуально-особистісні детермінанти професійного стресу ..91
    3.3. Співвідношення детермінант, проявів і способів подолання професійного стресу у різних професійних групах типу людина-людина” .....105
    3.4. Зв’язок детермінант професійного стресу з його рівнем та
    проявами ....117
    3.4.1. Групування показників методом факторного аналізу .....117
    3.4.2. Специфіка впливу детермінант на рівень професійного стресу ....130
    3.5. Аналіз детермінант професійного стресу у різних професійних
    групах в залежності від характеристик їх праці в цілях професійного
    відбору та психопрофілактики ....136
    3.5.1. Співставлення детермінант професійного стресу з
    характеристиками праці спеціалістів у різних професійних групах ...136
    3.5.2. Методичні рекомендації використання результатів дослідження
    в прогностичній моделі професійного стресу ...145
    ВИСНОВКИ .156
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..160
    ДОДАТКИ ....169









    В С Т У П

    Актуальність дослідження.
    Сучасні економічні й соціально-політичні перетворення, які відбуваються у нашому суспільстві, збільшують кількість стресогенних факторів, що впливають на професійну діяльність людини і, в соціономічних професіях, зокрема. Актуальність вивчення професійного стресу в професіях типу людина-людина” пов’язана з ростом кількості даних професій в постіндустріальному суспільстві, а також з інтелектуальними та емоційними навантаженнями, яким піддають себе спеціалісти в сучасних умовах конкуренції на ринку праці в Україні, що приводить до виникнення стресу в професії, який впливає на ефективність діяльності спеціаліста.
    Вибраний аспект дослідження пов’язується з розв’язанням такої науково-прикладної задачі психології праці як вивчення станів людини в трудовій діяльності, встановленні на цій основі закономірностей впливу факторів на виникнення і розвиток професійного стресу в системі суб’єкт праці професійне середовище”, що може визначати міру працездатності професійної надійності, професійного здоров’я професіонала.
    Проблеми стресу в професійній діяльності з кінця ХХ століття активно вивчались в психології в самих різноманітних аспектах: причини виникнення, стадії розвитку, наслідки, управління та ін. (В.А.Бодров, М.Борневассер, Н.Є.Водоп’янова, Л.А.Кітаєв-Смик, Р.Лазарус, А.Б.Леонова, К.Маслач, Г.С.Нікіфоров, А.Пельцман, Г.Сельє та ін.).
    В українській психологічній науці це аспекти регуляції стану в екстремальних умовах (Ю.П.Горго, М.С.Корольчук, А.Ф.Косенко, В.М.Крайнюк, В.О.Моляко, Е.Л.Носенко, В.І.Осьодло, О.І.Тимченко, С.І.Яковенко та ін.), аспекти професійної кризи, професійної деформації, професійного вигорання, професійного стресу (О.І.Богучарова, І.В.Бринза, Н.М.Булатевич, Л.М.Карамушка, В.С.Медведєв, В.Л.Паньковець, О.П.Саннікова та ін).
    На сьогодні в психологічній літературі, загалом, визначено основні підходи до вивчення професійного стресу, виділені напрями його вивчення (В.А.Бодров, Т.Кокс, А.Б.Леонова, Г.С.Нікіфоров та ін.). Проте, серед мало досліджених проблем даної тематики залишаються питання про особливості детермінації професійного стресу, його регуляції в конкретній професії, що вимагає свого наукового розв’язання.
    Так, недостатньо повно розроблена проблема створення системи детермінант професійного стресу, визначення ваги їх впливу на розвиток стресу, його рівня, особливостей його проявів, зв’язку зі способами подолання. Це стосується як теоретичного аспекту, так і прикладного аспекту вивчення детермінант професійного стресу, і в конкретних професіях зокрема, що є важливим для професійного відбору, формування професійної придатності спеціаліста, підвищення ефективності його діяльності, визначення психопрофілактичних заходів. Актуальність та недостатня розробленість даної проблематики зумовили доцільність вибору теми дослідження: «Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу «людина-людина».
    Зв’язок роботи з науковими програмами темами, планами. Дисертаційне дослідження пов’язане з проблематикою науково-дослідної роботи кафедри загальної та інженерної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: Психологічне забезпечення соціотехнічних систем” та Психологічні детермінанти життєвих цінностей студентської молоді” (0102U003112).
    Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні психологічних особливостей детермінант професійного стресу та його проявів в професії «людина-людина».
    Об’єкт дослідження професійний стрес, як психологічне явище в трудовій діяльності спеціаліста.
    Предмет дослідження психологічні детермінанти професійного стресу спеціаліста в професіях типу людина-людина”.
    Завдання дослідження:
    1. Розробити теоретичну, прогностичну та емпіричну моделі дослідження професійного стресу на основі аналізу основних підходів, напрямів та аспектів його вивчення.
    2. Розкрити характеристики та прояви професійного стресу у спеціалістів професій типу людина-людина”.
    3. Визначити особливості детермінант професійного стресу у представників професій в системі людина-людина.
    4. Виявити співвідношення детермінант, характеристик, проявів і способів подолання професійного стресу спеціалістів в системі людина-людина”.
    5. Проаналізувати особливості поєднання детермінант професійного стресу різних спеціалістів в залежності від характеристик їх праці в цілях професійного відбору та психопрофілактики.
    Методологічну і теоретичну основу дослідження складають: принципи детермінації психічних явищ (С.Л.Рубінштейн, Г.С.Костюк), теорія загального адаптаційного синдрому (Г.Сельє), концепція психологічного стресу (Р.Лазарус), теорія психічних станів (Є.П.Ільїн), методологічні підходи до вивчення стресу в професійній діяльності (В.О.Бодров, А.Б.Леонова, В.Л.Маріщук, Н.В.Самоукіна).
    Завдання дисертаційної роботи зумовили вибір різноманітних методів та методик дослідження: теоретичні методи: аналіз та систематизація наукового матеріалу в літературних джерелах; емпіричні методи: анкетування опитування, тестування; статистичні методи обробки отриманих даних, які здійснювались за допомогою комп’ютерної програми SPSS; (t - критерій Стьюдента, факторний, регресійний аналіз).
    В роботі використовувались методики, спрямовані на визначення кількісних характеристик професійного стресу (методика шкальованої самооцінки Дембо-Рубінштейн, методика Н.Імідадзе), якісних показників і його проявів на основі авторської дослідницької анкети та також особливостей професійного вигорання (методика Н.Водопьянової і О.Старченкової на основі моделі К.Маслач); і особистісних характеристик спеціаліста, як спектру особистісних якостей (методика Дж.Ховарда з співавторами Локатор великої п’ятірки”), переважаючих емоційних переживань (методика Б.Додонова); особливостей ціннісних орієнтацій (методика М.Рокіча) та соціально-психологічних установок (методика О.Ф.Потьомкіної).
    У дослідженні брали участь представники професій типу людина-людина”. Загальна кількість досліджуваних 165 осіб. Віком від 22 до 57 років, зі стажем роботи від 3 до 35 років.
    Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:
    − запропонована нова модель детермінації професійного стресу, яка поряд з традиційними (зовнішніми та внутрішніми) групами детермінант враховує і змістово-професійні детермінанти, як характеристики професії (мета праці, предмет, міра проблемності, відповідальності, тощо); і в якій набула подальшого розвитку розробка системи детермінант професійного стресу на основі виділення детермінант-причин (ситуаційні фактори) та детермінант-розвитку стресу (індивідуально-особистісні фактори);
    − вперше емпірично досліджені у якості складових системи детермінант професійного стресу зміна типу професії людина-людина” у спеціаліста та надання ним переваги у своєму житті певним емоційним переживанням;
    − поглиблене уявлення про відмінності в структурі детермінант професійного стресу, про співвідношення детермінант, проявів та способів подолання професійного стресу; в залежності від професійної спеціалізації працівників в межах професії типу людина-людина” та виділена типологія детермінації професійного стресу (кар’єрний, особистісних взаємин, відповідально-виконавчий типи).
    Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні знань про професійний стрес як фактору працездатності спеціаліста в конкретній професійній групі, як психічного стану в професійній діяльності; про розуміння професійної деформації, професійної кризи, професійного вигорання як проявів професійного стресу; про фактори, які впливають на професійний стрес; про особливості оволодіння ним та попередження його негативних проявів.
    Практичне значення одержаних результатів. Результати можуть бути використані в розробці методичних рекомендацій щодо регуляції стресу, попередження та способів подолання негативних наслідків професійного стресу спеціалістів професій типу «людина-людина». Самостійну практичну цінність представляє використання розробленої дослідницької анкети з аналізу проявів професійного стресу як методичний прийом, який дозволяє в експрес-формі визначати особливості поведінки особистості у професійній діяльності, ймовірні стресові ситуації в професії та засоби профілактики.
    Основні результати дослідження були впроваджені в навчальний процес підготовки спеціалістів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах дисциплін «Психологія праці», «Психологічні та психофізіологічні проблеми ефективності діяльності» (акт впровадження №017/208 від 12.12.2006р.).
    Особистий внесок здобувача. Здійснено авторська систематизація емоційних проявів в професійній діяльності, представлено самостійно отримане в ході емпіричного дослідження співвідношення ситуаційних детермінант стану професійного стресу з емоційними переживаннями спеціалістів.
    Достовірність та надійність результатів забезпечувалась чітким описом процедур дослідження, надійністю й валідністю діагностичного інструментарію, який застосовувався в емпіричному дослідженні; використанням методів апарату математичної статистики; репрезентативністю вибірки досліджуваних.
    Апробація результатів дисертації.
    Матеріали дисертації доповідались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція молодих науковців Психологія сучасності: наука і практика” (Одеса, 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція Перспективи розвитку соціогуманітарних наук у класичних університетах (соціологія, психологія, педагогіка)” (Київ, 2004); Всеукраїнська науково-практична конференція Перспективні педагогічні технології в системі неперервної освіти” (К., 2004), на конференціях з нагоди днів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (К., 2004, 2005).
    Публікації. Зміст та результати дослідження представлено у шести статтях у наукових фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України та у двох тезах наукових конференцій.
    Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (171 найменування) та додатків.
    Робота викладена на 190 сторінках, з яких 159 - основного тексту, і містить 31 таблицю, 23 рисунки.
  • Список литературы:
  • Висновки

    Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість сформулювати такі висновки.
    1. У дисертації на підставі теоретико-емпіричного дослідження професійного стресу показано психологічні особливості його проявів та детермінації у представників професій типу «людина-людина». На основі запропонованого детермінаційного підходу як комплексного поєднання трансактного та екологічного підходів у вивченні професійного стресу, створена система детермінант, в якій виділено детермінанти-причини та детермінанти-розвитку професійного стресу, особливості поєднання яких, у співставленні з характеристиками праці спеціалістів різних професійних груп у межах однієї професії (метою, предметом, мірою проблемності, відповідальності та ін.) визначають типи детермінації, які можна використовувати в цілях професійного відбору, навчання та психопрофілактики.
    2. Розроблено теоретичну, прогностичну та емпіричну моделі вивчення професійного стресу його детермінації у представників професії типу „людина-людина”. Емпірична модель включає ситуації професійної діяльності, зміну типу професії, стаж роботи, вікові, статеві особливості спеціалістів, їх домінуючі емоційні переживання, установки, особистісні характеристики та способи подолання стресу в професійній діяльності.
    3.Виявлено наступні характеристики та прояви професійного стресу представників професії типу „людина-людина”: переважає високий рівень професійного стресу, що триває годинами, серед ознак стресового стану негативні емоційні переживання домінують над змінами в організмі і у виконуваній діяльності; серед показників психічного вигорання домінують показники емоційного виснаження та деперсоналізації.
    4. Показано переважання серед ситуаційних детермінант незалежно від рівня професійного стресу, таких факторів виникнення професійного стресу у представників різних професійних груп, як ситуації спілкування, та складності виконання завдання. Детермінанта зміни типу професії співвідноситься з високим рівнем професійного стресу і найбільш виразно представлена у групі управлінських професій.
    5. Визначені особливості індивідуально-особистісних детермінант спеціалістів при різних рівнях професійного стресу. В інструментальних цінностях спеціалістів при високому рівні професійного стресу переважають відповідальність, а також життєрадісність, чесність; при середньому і низькому рівнях стресу головними цінностями є життєрадісність, а також відповідальність і чуйність.
    Серед соціально - психологічних установок в якості переважаючих, незалежно від рівня стресу, виділились установки на свободу, на працю. При високому рівні стресу переважає установка на владу. При високому рівні професійного стресу домінують такі особистісні характеристики, як нейротизм, і відкритість досвіду, переважання емоційних переживань самоствердження, комунікативних та гностичних. При середньому та низькому рівнях домінують естраверсія і нейротизм, переважають гностичні, комунікативні та праксичні емоційні переживання.
    6. За результатами факторного аналізу показано, що особливості структури детермінант професійного стресу працівників відрізняються у представників різних професійних груп типу «людина-людина», в залежності від характеристик їх праці цілями, предметом, мірою проблемності професійних задач, засобами праці, соціально-психологічними та емоційно-вольовими параметрами. Результати свідчать про відмінності у ієрархії детермінант професійного стресу працівників, таких детермінант як соціально-психологічні установки, характеристики особистості, вікові, статеві особливості, особливості стажу роботи та зміни типу професії.
    За результатами регресійного аналізу визначались виразність впливу детермінант на рівень професійного стресу в різних професійних групах. У групах управлінських професій вплив на рівень професійного стресу здійснюють вікові особливості та соціально-психологічні установки на гроші, свободу, владу. У представників сервісних” професій і змішаної професійної групи виділились такі особистісні характеристики, як відкритість досвіду, нейротизм, схильність до згоди, та установка на владу, причому, у сервісних” професіях два останні показники представлені з від'ємним знаком.
    7. Визначено співвідношення характеристик, проявів, детермінант професійного стресу і способів його подолання. Показано, що при високому рівні стресу, переважає стратегія пошуку соціальної підтримки над стратегією концентрації на завданні, аналізі ситуації, а при середньому і низькому рівнях - навпаки. Співвідношення рівня професійного стресу, його проявів і способів його подолання в різних професійних групах детермінується специфікою поєднання детермінант-причин (ситуаційних) та детермінант-розвитку (індивідуально-особистісних), що дозволяє виділити три типи детермінації кар’єрний тип, детермінація за типом особистісних взаємин, відповідально-виконавчий тип детермінації.
    8. Отримані результати свідчать про існування детермінант, які можуть сприяти появі високого рівня стресу. Це є такі детермінанти: - зміна типу професії; переважання емоційних переживань самоствердження та комунікативних; переважання серед інструментальних цінностей - відповідальності; наявність установки на владу, домінування в особистісних характеристиках показників нейротизму, відкритості досвіду.
    Не сприяють високому рівню професійного стресу, у представників професії типу «людина-людина», переважання гностичних та праксичних переживань, інструментальні цінності життєрадісності та чуйності, переважання в особистісних характеристиках показника екстраверсії.
    9. Співставлення типів детермінації для професійних груп («управлінських», «сервісних» та «змішаної»), характеристик професійного стресу, його рівня і прояву зі способами його подолання покладені в розробку методичних рекомендацій по використанню отриманих результатів в прогностичній моделі з метою професійного відбору та профілактики для забезпечення працездатності спеціаліста, підвищення професійної успішності.
    На основі прогностичної моделі вивчення детермінант професійного стресу запропоновані методичні рекомендації:
    - по врахуванню типу детермінації рівня професійного стресу при професійному відборі і підготовці;
    - по врахуванню відповідності типів детермінації рівня професійного стресу ознакам, проявам стресу і вибраним способам його подолання при розробці заходів психопрофілактики стресового стану.
    Отримані результати не вичерпують всіх аспектів досліджуваної проблеми. Подальшій напрямок наукових пошуків може бути здійснений у плані вивчення психологічних детермінант професійного стресу в залежності від різних рівнів його виразності і особливостей впливу на успішність професійної діяльності спеціалістів; в плані розробки стресогенних профілів професій і професійних груп. Подальші дослідження передбачають також з'ясування зв'язку мотивів зміни типу професії і рівня професійного стресу, зв'язку ситуаційних змістових детермінант професійного стресу з ефективністю обраних стратегій його подолання.
    Представлені результати можуть використовуватись при читанні спеціальних курсів при підготовці психологів і менеджерів , при розробці тренінгових програм регуляції професійного стресу, при підготовці заходів по управлінню стресовими станами в психологічних, кадрових службах, відділах роботи з персоналом, при професійному відборі.















    Список ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ






    1.


    Абабков В.А., Пере М. Адаптация к стрессу. Основы теории диагностики терапии. СПб.: Речь, 2004. 166 с.




    2.


    Амиров Н.Х. Труд и здоровье руководителей (гигиеническая, медико-социальная и психофизиологическая оценка условий трудовой деятельности и здоровья руководителей) /Под ред. М.М.Гимадеева. М.: Медицина, 2002.




    3.


    Березовская Р.А. Отношение менеджеров к своему здоровью, как к фактору профессиональной деятельности. Автореф. канд.дис. СПб., 2001.




    4.


    Березовская Р.А. Профессиональное здоровье менеджера. //Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности. / Под ред. Г.С.Никифорова, М.А.Дмитриевой, В.М.Сниткова. СПб.: Речь, 2001.




    5.


    Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптацня человека. Л.: Наука, 1988. 270с.




    6.


    Бесносов С.П. Психология профессиональной деформации личности. СПб.: Питер, 2004.




    7.


    Білик І.Г. Стрес-фактори та роль психолога при підборі управлінського персоналу. // Актуальні проблеми психології. Т.1. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка, АПН України, 2002, частина 6. с. 67-71.




    8.


    Бодров В.А. Роль личностных особенностей в развитии психологического стресса / Психические состояния. Под ред. В.Куликова. СПб.: Питер, 2000, с.448-454.




    9.


    Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. М.: PerSE, 2001.




    10.


    Бодров В.А. Психологический стресс. М.: ПЭРСЭ, 1995. 189с.




    11.


    Бодров В.А. Информационный стресс. М.: ПЭРСЭ, 2000.




    12.


    Бойко В.В. Синдром «эмоционального вигорания» в профессиональном общении. СПб.: Речь 1999.




    13.


    Богучарова О.І. Синдром професійного вигорання” серед українських працівників та педагогів. Вісник.КНУ ім. Тараса Шевченка.Соціологія.Психологія. Педагогіка., 2003, №17. с.48-51.




    14.


    Борневассер М. Стресс у условиях труда // «Иностранная психология», 1994, №1, Т.2. с.44-50.




    15.


    Бринза І.В. Особливості переживання професійної кризи у осіб з різним типом емоційності. Автореф. дис. канд. психол. наук. К., 2000.




    16.


    Брынза И.В., Санникова О.П. Професиональный кризис как один из видов психических состояний.//Психологія на перетині тисячоліть: Зб.наук.пр. Інституту психології ім. Г.С.Костюка. К.: Гносис, 1999. Т.3. с.125-130.




    17.


    Бубнова С.С. Ценностные ориентации личности как многомерная не линейная система. М., 1998.




    18.


    Булатевич Н.М. Синдром емоційного вигорання вчителя. Автореф. дис. канд.психол.наук. К.2004.




    19.


    Бурлачук Л.Ф., Королев Д.К. Адаптация опросника для диагностики пяти факторов личности. //Вопросы психологии. - №1, 2000. с.126-133




    20.


    Василюк Ф.Е. Психология переживания. Анализ преодоления критических ситуаций. М.: издательство Московского университета, 1984. 280с.




    21.


    Василюк Ф.Е. Типология переживания различных критических ситуаций // Психол.журн.. 1995. - №5. С. 43-48.




    22.


    Вікова психологія. /За ред. Г.С.Костюка/. К.,1976. 270с.




    23.


    Винославська О.В. Етична мотивація американських та українських професіоналів бізнесу. //Маркетинг в Україні. №4. 2000. с.8-9




    24.


    Водопьянова Н.Е. Профессиональное выгорание и ресурсы его преодоления. // Психология здоровья. / Под ред. Г.С.Никифорова. СПб.: Речь, 2003. 375 с.




    25.


    Водопьянова Н.Е., Старченкова Е.С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. СПб.: 2005. 336 с.




    26.


    Горго Ю.П. Психофізіологічні показники розумової діяльності людини// Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Біологія. 2003. Вип. 39-41., с.78-80.




    27.


    Габдреева Г.Ш. Самоуправление психическим состояниям. Казань: издетальство Казанского университета, 1981. 65с.




    28.


    Ганзен В.А. Системные описания в психологии. Л., 1984. 176с.




    29.


    Грачев А.А. Жизненные ориентации, как детерминанты жизнедеятельности. //Психологические проблемы самореализации личности. Вып.3., СПб., 1999.




    30.


    Гремлинг С., Ауэрбах С. Практикум по управлению стрессом. СПб.: Питер, 2002. 240с.




    31.


    Гринберг Джеррольд. Управление срессом. 7-е издание. М., СПб.: Питер, 2002. 495с.




    32.


    Генкин А.А., Медведев В.И. Прогнозирование психофизиологических состояний. Л.: Наука, 1978. 94с.




    33.


    Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям //Психологические особенности деятельности в особых условиях /Под ред. Б.Ф. Ломова. М.: Наука, 1985.




    34.


    Дикая Л.Г. Итоги и перспективные направления исследований в психологии труда в ХХI веке.//Психологический журнал. 2002. Т.23. №6. с.18 37.




    35.


    Дмитриева М.А., Крылов А.А., Нафтульев А.И. Психология труда и инженерная психология. : учеб.пособие. Л.: из-во ЛГУ, 1979. 224с.




    36.


    Додонов Б.И. Эмоции как ценность. К.: Політвидав, 1978 272 с.




    37.


    Духневич В.М. Психологічне благополуччя професіонала як умова його ефективної діяльності (на прикладі професії психолога). Автореф. дис. канд.психол.наук. К. 2002.




    38.


    Дьяченко М.И., Кандыбович Л.А., Пономаренко В.А. Готовность к деятельности в напряженных ситуациях. психологический аспект.— Минск.: изд-во университета, 1984.




    39.


    Ермолаева Е.П. Профессиональная идентичность и маргенализм: концепция и реальность. // Психологический журнал. 2001. Т.22. №4., с.51 59.




    40.


    Завалова Н.Д., Пономаренко В.А.Психические состояния человека в особых условиях деятельности // Психологический журнал, 1983. Т.4, №6.




    41.


    Зайва О.О. Особливості використання почуття гумору як ресурсу психологічного подолання. Автореф. дис. канд.психол. наук. Харків. 2006.




    42.


    Зайчикова Т.В. Методи психологічної та психокорекційної роботи з синдромом професійного вигорання” у вчителів. // Актуальні проблеми психології. Т.1. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка, АПН України, 2002, частина 6. с. 170-173.




    43.


    Зараковский Г.М., Павлов В.В. Закономерности функционирования эргатических систем. М., 1987.




    44.


    Здоровье, безопасность и благополучие работника. //Индустриально-организационная психология. СПб., 2000. с. 429-439.




    45.


    Зеер Е.Ф. Психология профессий.:Уч. Пособие. М. 2003. с. 336.




    46.


    Иванова Е.М. Психотехнология изучения человека в трудовой деятельности. М., 1992.




    47.


    Иванова Е.М. Профориентационная профессиография: Метод.пособие.- М.,2005. 96с.




    48.


    Изард К. Психология эмоций. СПб.: Питер, 2000, 450 с.




    49.


    Ильин Е.П. Оптимальные состояния человека как психофизиологическая проблема./Психологический журнал. 1981. Т.2, №5. С.64-74.




    50.


    Ильин Е.П. Теория функциональной системы и психодиагностические состояния.//Теория функциональных систем в физиологии и психологиии. М.: Наука, 1978.




    51.


    История советской психологии труда. /Под.ред. В.П.Зинченко, В.М.Мунипова, О.Г.Носковой/. М., 1983. 360с.




    52.


    Карамушка Л.М. Психологія управління: Навч.посіб. К.: Ніка-центр, 2003. 344с.




    53.


    Карамушка Л.М. Синдром професійного вигорання та професійна кар’єра працівників. /За ред. С.Д.Максименко та ін. К.: Міленіум, 2004. 311с.




    54.


    Карамушка Л.М., Чебатарьова О.В. Соціально-психологічний аналіз діяльності менеджерів середнього рівня управління українських організацій. // Актуальні проблеми психології. Т.1. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка, АПН України, 2002, частина 4. с. 209-216.




    55.


    Картрайт С., Купер К. Стресс на рабочем месте. М., 2004.




    56.


    Касл С.В. Эпидемиологический подход к изучению стресса в труде // Психология труда и организационная психология: современное состояние и перспективы развития. Хрестоматия /Под ред. Л Б.Леоновой, О.Н. Чернышевой. М., 1995.




    57.


    Кириленко О.А. Зв'язок детермінант професійного стресу з його рівнем та проявами у представників різних професійних груп типу професії «людина-людина». Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України /За редакцією академіка С.Д. Максименка. Київ, 2006 Вип..28, с.282-288..




    58. й


    Кириленко О.А. Співвідношення детермінант, проявів та способів подолання професійного стресу. Актуальні проблеми соціологічних, психологічних та педагогічних наук, КНУ імені Тараса Шевченка, Київ,2006, с.83-90.




    59.


    Климов Е.А.Корольков Г.Р. Эмоциональные переживания как психодигностические индикаторы в системе профконсультации учащихся. Психодиагностика и школа. Таллин. 1980. с.42-94.




    60.


    Китаев-Смык Л.А.Психология стресса. М.: Наука,1976. 443с.




    61.


    Климов А.Е. Введение в психологию труда. М., 1988.




    62.


    Кокс Т. Стресс. М., 1981.




    63.


    Кокс Т., Маккей К. Трансактный подход к изучению производственного стресса // Психология труда и организационная психология: современное состояние и перспективы развития. Хрестоматия /Под ред. Л Б.Леоновой, О.Н. Чернышевой. М., 1995.




    64.


    Коржова Е.Ю. Психология адаптации педагогов к профессиональной деятельности. СПб.: Речь, 1996.




    65.


    Корольчук М.С., В.М.Крайнюк. Теорія і практика професійного психологічного відбору: Навч.посібник. К., 2006. 536 с.




    66.


    Корольчук М.С., В.М.Крайнюк. Соціально-психологічне забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних умовах: Навч.посібник.: Ніка-центр К., 2006. 580 с.




    67.


    Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності: Підручник.: Ніка-центр 2-е вид., К.,2004. 400с.




    68.


    Косенко А.Ф. Психологічне забезпечення психічного і фізичного здоров’я. К. КНУ., 2002., 268с.




    69.


    Косенко А.Ф. Фізичне та психічне здоров’я нації могутність Держави. К. КНУ. 2001., 43с.




    70.


    Корчевна О.В. Психологічні чинники формування активності безробітних на ринку праці. Автореферат дисертації на здоб.наук.ступеня канд. психолог.наук. К. 2006.




    71.


    Космолинский Ф.П. Эмоциональный стресс при работе в экстремальных условиях. М.: Медицина, 1996. 190 с.




    72.


    Котик М.А. Психология и безопасность. Изд.2-е. Талин, 1987. 440с.




    73.


    Котлер Ф. Менеджмент и маркетинг. М. 2001. 480 с.




    74.


    Купер К. Индивидуальные различия. М.: Аспект Пресс, 2000. 526с.




    75.


    Лазарус Р. Теория стреса и психофизиологические исследования. // Эмоциональный стрес / Под. ред. Л.Леви, В.Мясищева. Л., 1970.




    76.


    Леонова А.Б. Психологические средства оценки и регуляции функциональных состояний человека: Автореф. дис. ... докт. психол. наук. М., 1989.




    77.


    Леонова А.Б. Основные теоретические подходы и методология исследований психологического стресса. Материалы VІІ междисциплинарной конференции по биологической психиатрии. Стресс и поведение. М., 2003.




    78.


    Леонова А.Б. Основные подходы к изучению профессионального стресса. Вестник. Моск.ун-та.Сер.14.Психология. М.,2000. №3. с. 4-19.




    79.


    Леонова А.Б. Психодиагностика функциональных состояний человека. М.: МГУ, 1984. 200с.




    80.


    Леонова А.Б., Кузнецова А.С. Психопрофилактика стрессов. М., 1993.




    81.


    Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984. 444с.




    82.


    Майдиков Ю.Л. Комп’ютерна психофізіологічна діагностика у професійній орієнтації. 2002., Т.48., №2., - с.124-126.




    83.


    Малкова-Пых И. Психология екстремальных ситуаций. М.2005. 435с.




    84.


    Марищук В.А. Функциональные состояния и работоспособность. // Методология исследований по инженерной психологии и психологии труда. /Под ред. А.А.Крылова. Л.: ЛГУ, 1974. с.81-110.




    85.


    Марищук В.А., Евдокимов В.И. Поведение и саморегуляция человека в условиях стресса. СПб.: Сентябрь, 2001. 206с.




    86.


    Марьин М.И., Ловчан С.И., Ефанова И.Н. Функциональнне состояния персонала противопожарной служби на Чернобыльской атомной станции во время ликвидации последствий аварии //Чернобыльский след. Медицинские и психологические последствия радиоактивного зараження /Под ред. Р.И. Бобневой. М., 1992.




    87.


    Мир профессий: Человек-человек / сост. Р.Каверина/. М.1986. 300с.




    88.


    Медведєв В.С. Проблеми професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ (теоретичні та прикладні аспекти).- К.,1977. 192 с.




    89.


    Методики исследования и диагностики функционального состояния и работоспособности человека-оператора в эстремальных условиях. Сб.научн.трудов. М., 1989, - 265с.




    90.


    Методология исследований по инженерной психологии и психологии труда. Ч.1 / Под ред. А.А.Крылова/. Л., 1974. 148с.




    91.


    Мунипов В.М., Иванова Е.М., Леонова А.Б., Зинченко В.П. Актуальные проблемы психологии труда, инженерной психологии и эргономики. М., 1980., - 56с.




    92.


    Наенко Н.И. Психическая напряженность. М.: изд-во МГУ, 1976. 112с.




    93.


    Нартова-Бочавер С.К. Coping behavior в системе понятий психологии личности: Психол.журн. 1997. Т.18. №5.




    94.


    Наследов А.Д. SPSS: Компьютерный анализ данных в психологии и социальных науках. СПб, 2005. 416с.




    95.


    Научная организация труда и управления. /Под.ред.А.Н.Щербаня/ - М.: изд-во «Економика», 1965. 431с.




    96.


    Никифоров Г.С. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. //Под ред. Ю.Н.Голубева. Л.: изд-во ЛГУ, 1989.




    97.


    Никифоров Г.С. Надежность профессиональной деятельности. СПб., 1996.




    98.


    Носенко Е.Л
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины