ПОТРЕБА ВЛАДИ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ : ПОТРЕБНОСТЬ ВЛАСТИ КАК ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ФАКТОР ПОЛИТИЧЕСКОГО СОЗНАНИЯ СТУДЕНТОВ



  • Название:
  • ПОТРЕБА ВЛАДИ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ
  • Альтернативное название:
  • ПОТРЕБНОСТЬ ВЛАСТИ КАК ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ ФАКТОР ПОЛИТИЧЕСКОГО СОЗНАНИЯ СТУДЕНТОВ
  • Кол-во страниц:
  • 151
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ



    На правах рукопису

    Карковська Руслана Ігорівна

    УДК 159.9:316.6:32:159.923-057.87



    ПОТРЕБА ВЛАДИ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЧИННИК ПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ

    Спеціальність
    19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи



    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата психологічних наук





    Науковий керівник
    Грабовська Софія Леонідівна,
    кандидат філософських наук, доцент






    Київ 2007











    ЗМІСТ

    Вступ........................................................................................................................3

    1. Теоретико-методологічні засади дослідження потреби влади та політичної свідомості студентів..................................................................................9
    1.1. Психологічний аналіз особистісної потреби влади.....................................9
    1.2. Потреба влади як психологічна детермінанта функціонування громадсько-політичної сфери........................................................................................31
    1.3. Становлення політичної свідомості особистості та її особливості у студентської молоді........................................................................................................39
    2. Особливості сприймання та розуміння студентами громадсько-політичної дійсності, зумовлені потребою влади...................................................62
    2.1. Організаційно-методичні основи дослідження особистісної потреби влади як чинника політичної свідомості студентів.....................................................62
    2.2. Зв’язок потреби влади і базових потреб особистості.................................77
    2.3. Соціально-психологічні характеристики політичної свідомості студентів..........................................................................................................................86
    2.4. Вплив потреби влади на стан політичної свідомість студентів...............104
    3. Особистісна потреба влади як психологічний чинник формування громадянськості та ставлення студентської молоді до політичних явищ...............................................................................................................................122
    3.1. Взаємодія особистості з соціальним середовищем через задоволення потреби влади ...............................................................................................................123
    3.2. Особливості громадянськості та політичної свідомості студентів у контексті виявів потреби влади...................................................................................132
    Висновки.............................................................................................................149
    Список використаних джерел
    Додатки











    ВСТУП


    Актуальність теми. Потреба влади один з центральних рушіїв людської поведінки та один з найпотужніших чинників, які спрямовують життєдіяльність особистості. Особистісна потреба влади часто стає предметом аналізу у процесі психокорекції чи психотерапії. Дослідженням особистісної потреби влади займались такі вчені, як А. Адлер, В. Васютинський, С. Каверін, Д. Мак-Клелланд, Е. Фромм, К. Хорні та інші. Проте сьогодні в психології недостатньо розроблена понятійна база для опису потреби влади, мало досліджена ця проблема на емпіричному рівні. Вивчення сутності цього мотиваційного утворення важливе не лише для пояснення поведінки окремої особистості, але й для розуміння багатьох політичних процесів та явищ. Боротьба за владу психологічна детермінанта та принцип функціонування політичної системи суспільства. Прагнення влади дослідники найчастіше пов’язують з політичною діяльністю особистості, оскільки саме у сфері політики воно має найяскравіші вияви.
    Один з найважливіших чинників розвитку суспільства політична свідомість громадян, їхнє ставлення до власного громадянського статусу та усвідомлення суспільного значення своєї позиції та діяльності. Відмова практично враховувати особливості та механізми формування політичної свідомості (і на особистісному, і на груповому рівні) робить неможливим управління політичним процесом та втілення навіть найдоцільніших політичних рішень. Демократичний режим передбачає створення таких суспільних умов, які б сприяли формуванню громадсько-політичної активності членів суспільства та зводили до мінімуму застосування політичного насильства. В українському суспільстві, з одного боку, збереглися залишки посттоталітарної свідомості, носії якої схильні займати пасивну, споживацьку” позицію у соціальній взаємодії. Така позиція виявляється у перекладанні відповідальності за власні неуспіхи, незадовільний рівень життя тощо на державу, владу та інші соціальні інститути. При цьому особистість зводить до мінімального рівня зусилля, спрямовані на покращення власного становища. З іншого боку, спостерігається тенденція до поширення крайнього індивідуалізму, який виявляється у формі протиставлення людини соціальному довкіллю. Один з показників адаптованості особистості міра співпадіння її інтересів з інтересами середовища. В Україні складається парадоксальна ситуація, коли інтереси особи та інтереси держави, громади розвиваються в паралельно-несумісних площинах. Законослухняність, громадянська відповідальність не є необхідними умовами функціонування суб'єкта у визначеному державно-правовому полі, оскільки „принципи крайнього індивідуалізму” діють на усіх рівнях суспільно-політичної ієрархії. Отже, підвищення рівня політичної свідомості, громадянської відповідальності одна з актуальних проблем нашого суспільства.
    Юнацький вік може стати вирішальним для формування політичної свідомості та подальшої активності суб’єкта, бо політична соціалізація на цьому етапі характеризується високим рівнем інтенсивності. Тому для розбудови демократичного режиму, розвитку громадянського суспільства важливим є формування політичної свідомості та активної громадянської позиції студентської молоді. В Україні недостатньо розвинута система політичної освіти, яка б сприяла формуванню політичних уявлень, які дають змогу молодим людям краще орієнтуватись у громадсько-політичних стосунках. Розвиток громадянської освіти, розроблення відповідних навчальних програм вимагають врахування психологічних чинників формування політичної свідомості особистості. Оскільки відносини домінування-підпорядкування лежать в основі політичної взаємодії, одним з найважливіших психологічних чинників політичної свідомості є особистісна потреба влади.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є частиною наукових досліджень колективу кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка на тему „Психологічний аналіз соціальної активності особистості” (2006-2008рр., № держреєстрації 0106U005912). Тему затверджено Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол №22/2 від 26 лютого 2003 року) та погоджено Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 8 від 31 жовтня 2006 року).
    Об’єктом дослідження є політична свідомість особистості.
    Предметом дослідження є особистісна потреба влади в процесі детермінації політичної свідомості студентів.
    Мета роботи полягає у визначенні особливостей потреби влади, які впливають на формування політичної свідомості студентів.
    Гіпотези дослідження полягають у припущеннях:
    1. Потреба влади є складним мотиваційним утворенням, яке формується з двох компонентів потреби домінування та потреби підпорядкування, які пов’язані з базовими потребами особистості;
    2. Потреба домінування та потреба підпорядкування як компоненти потреби влади впливають на сприймання і розуміння студентами політичних явищ та власного місця в громадсько-політичній сфері.
    Відповідно до поставленої мети та гіпотез дослідження визначено такі завдання:
    1. Проаналізувати провідні підходи в психології до вивчення й тлумачення особистісної потреби влади і політичної свідомості особистості;
    2. Розробити та перевірити емпіричну модель дослідження зв’язку особистісної потреби влади і політичної свідомості;
    3. Емпірично вивчити структуру потреби влади та її зв’язок з базовими потребами;
    4. З’ясувати особливості політичної свідомості студентів, зумовлені потребою влади.
    Методологічну основу дослідження склали психологічні підходи до визначення змісту, структури та основних механізмів владної взаємодії (В. Васю-тинський, Є. Вятр, В. Ледяєв); дослідження особистісної потреби влади (А. Адлер, Т. Адорно, С. Каверін, А. Кемпінскі, Д. Мак-Клелланд, Б. Рассел, Е. Фромм, Х. Хекгаузен, К. Хорні); концепція ієрархії потреб в мотивації людини А. Маслоу; тлумачення громадянськості як особистісної настанови (М. Алексєєва, М. Грет-ченко, С. Рябов, Т. Яблонська); науково-психологічні положення про зміст та особливості формування політичної свідомості особистості (О. Баришполець, Г. Дилігенський, І. Жадан, Д. Ольшанський, Н. Хазратова, В. Шейнов, О. Шестопал, О. Юр’єв); двомірна модель партійно-політичної систем Г. Айзенка; дослідження змісту та етапів політичної соціалізації особистості (Дж. Денніс, І. Дідук, О. Лу-ценко, В. Москаленко, Л. Орбан-Лембрик, О. Проскуріна, В. Циба).
    Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань та перевірки гіпотез були використані методи теоретичного та емпіричного дослідження: систематизація, моделювання, опитування, тестування, проективні методи, методи математичної статистики.
    Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що полягає у тому, що емпірично виявлено зв’язок потреби влади з базовими потребами особистості, уточнено розуміння взаємовпливу між потребою домінування і потребою підпорядкування та особливості впливу потреби влади на політичну свідомість студентів.
    Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці психодіагностичного інструментарію дослідження політичної свідомості молоді. Результати дослідження розкривають перспективи пояснення мотиваційних основ формування громадянськості та ставлення особистості до політичного життя суспільства. Доповнено систему навчально-виховних заходів у межах громадянської та політичної освіти молоді, які сприяють розвитку навичок конструктивної громадсько-політичної взаємодії, оцінки суспільно-політичних інституцій та відповідального ставлення особи до перебування в чинному правовому полі. Результати дослідження можуть бути використані в психокорекційній та психотерапевничній роботі з людьми, які мають труднощі в адаптації, що пов’язані з задоволенням потреби влади; в консультативній та психокорекційній роботі психолога в організації.
    За результатами дисертації підготовлено, апробовано та запроваджено в психолого-педагогічну практику курс лекцій і семінарських занять у межах навчальної дисципліни „Психологія влади” у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Результати дослідження використано у роботі освітнього-практичного семінару з підготовки волонтерів телефонного консультування громадської організації „Телефон Довіри 058” Ставропігіон” та в розробці занять для лідерів молодіжних громадських і політичних організацій теоретико-практичних курсів Львівської міської громадської організації „Інститут громадського лідерства”.
    Особистий внесок автора дослідження становлять: теоретичне обґрунтування, побудова та апробація емпіричної моделі дослідження; модифікація методики дослідження цілісності політичної орієнтації; розроблення системи оцінювання результатів проективної методики та анкет дослідження особливостей політичної свідомості студентів.
    Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались використанням надійних і валідних діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних та застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм опрацювання даних.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідались на Всеукраїнській науковій конференції „Психологічні проблеми на шляху від зовнішньої до внутрішньої свободи” (Львів, 28-30 листопада 2002 року); на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Соціально-психологічні детермінанти особистісного становлення сучасної молоді” (Київ-Луганськ, 1-3 жовтня 2003 року); Українсько-польській конференція „Психологічні проблеми суспільства епохи трансформації” (Львів, 19-21 вересня 2003 року); на звітних наукових конференціях Львівського національного університету імені Івана Франка (Львів, 03 лютого 2003 року; Львів, 11 лютого 2005 року); на Міжнародній науково-практичній конференції „Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 20 березня 2006 року).
    Публікації. Основні результати дисертації знайшли своє відображення в 11 публікаціях, 6 із яких опубліковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.
    Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 242 найменувань та 18 додатків. Обсяг основної частини дисертації станови 151 сторінку, містить 26 рисунків та 6 таблиць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    1. Особистісна потреба влади, за нашим визначенням, − складне мотиваційне утворення, компонентами якого є потреба домінування і потреба підпорядкування. Між домінуванням і підпорядкуванням позиціями владної взаємодії існує діалектичний взаємозв’язок.
    Зміст політичної свідомості як форми психічного відображення громадсько-політичної дійсності включає когнітивний, афективний та регулятивний компоненти. На формування політичної свідомості впливають особистісні та середовищні чинники (і політичні, і неполітичні). Опосередкувальною ланкою між політичною свідомістю і середовищем є громадянськість. Ця громадсько-політична настанова формується внаслідок інтеріоризації ролі громадянина як одного з наборів” правил і норм поведінки, що їх пропонує особистості соціум.
    2. В структурі потреби влади виявлено два типи взаємозв’язку її компоненів − потреби домінування і потреби підпорядкування. Особистість залежно від об’єктивних обставин та вимог актуальної ситуації, схильна і домінувати, і підпорядковуватись. Що більше виражена потреба домінувати, то нижчим буде рівень потреби підпорядковуватись. У разі поєднання ворожого ставлення до оточення із залежністю та яскраво вираженою потребою безпеки особистість прагне водночас і домінувати, і підпорядковуватись. Задоволення такої потреби влади порушує особистісну автономію. У контексті поділу влади на інструментальну (влада-засіб) та неінструментальну (влада-мета), потребу влади, в якій яскраво виражене прагнення і домінувати, і підпорядковуватись, названо неінструментальною.
    Потреба особистості домінувати пов’язана з базовими потребами самоповаги та самоактуалізації. Інструментальна потреба домінування пов’язана з яскраво вираженою потребою самоактуалізації і спрямованістю на свободу. Неінструментальна потреба домінування пов’язана з базовою потребою самоповаги та залежністю.
    Потреба особистості в підпорядкуванні пов’язана із задоволенням базової потреби безпеки. Таке поєднання супроводжується особистісною залежністю, тому виявлені зв’язки відображають неінструментальну потребу підпорядкування.
    3. Більшість досліджуваних студентів не сприймають політичної системи суспільства як цілісного утворення, бачать себе поза зв’язками з нею. Студенти схильні розрізняти державу і політику, хоча держава є центральним інститутом політичної системи. Вони висловлюють позитивне ставлення до держави, але негативне до політики та осіб, які нею займаються. Попри негативне ставлення до політики і низький рівень інтересу до політичного життя, значна частка студентів розглядає можливість у майбутньому особисто займатися політикою та досить високо оцінює шанси досягнути в ній успіху. Переважна більшість студентів диспозиціонує себе як демократів, їм притаманний високий рівень цілісності політичної орієнтації. На афективному рівні студенти переживають особисту причетність до держави, народу тощо, водночас лише третина опитаних не висловила бажання виїхати за кордон на постійне місце проживання. У студентів виявлено низький рівень ідентифікації з роллю громадянина, недостатньо розвинуті законослухняність та почуття громадянської відповідальності.
    У студентів з позитивним ставленням до держави та цілісним сприймання політичної системи суспільства виявлено нижчий рівень потреби домінування ніж у тих, хто негативно ставиться до держави і не бачить взаємозв’язків між елементами громадсько-політичної дійсності.
    Цінності лівого краю політичного спектра частіше вибирають студенти, схильні до підпорядкування та залежності. Студенти з яскраво вираженими потребою домінування та незалежністю (егоїстичністю) схильні віддавати перевагу правим політичним цінностям.
    У студентів з високим рівнем розвитку громадянськості встановлено вищий рівень потреби підпорядкування та нижчий рівень потреби домінування порівняно з тими, у кого низький рівень розвитку громадянськості. В основі позитивного ставлення до політики та наміру студентів у майбутньому займатись політичною діяльністю лежить особистісне прагнення домінувати, а не підпорядковуватись.
    Студенти, які беруть активну участь у громадському житті, виявили вищий інтерес і позитивніше ставлення до політики, вищий рівень розвитку громадянськості та більшу схильність віддавати перевагу демократичним цінностям порівняно з тими, хто не є членами громадських організацій. Ці відмінності пов’язані з психологічними особливостями досліджуваних: громадсько активні студенти вирізняються нижчим рівнем потреби влади (і прагнення домінувати, і прагнення підпорядковуватись), вищим рівнем потреби належності та доброзичливішим ставленням до оточення, ніж їхні ровесники, не залучені до громадських організацій.
    Характер взаємовпливу компонентів потреби влади та їхній зв’язок із базовими потребами, формують спосіб взаємодії особистості з оточенням. Потреба влади є одним із психологічних чинників, які визначають систему поглядів, ставлення, рівень та форми активності особистості в громадсько-політичній сфері.

    Наше дослідження не охоплює всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні особливостей зв’язку потреби влади та політичної свідомості особистості на різних вікових етапах, психологічних чинників формування громадянськості особистості, особливостей прагнення влади в людей, які професійно займаються політикою, інструментальної потреби підпорядкування, зв’язку потреби влади з рівнем особистісної автономії та особливостями емоційної сфери людини.











    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Абрамова Г. С. Возрастная психология: Учебник для студентов вузов. Екатеринбург: Деловая книга, 1999. 624 с.
    2. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с. С. 77112.
    3. Авер’янова Г., Москаленко В. Особливості економічної соціалізації молоді в умовах трансформації Українського суспільства // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С. Д., Циби В. Т., Шайгородського Ю. Ж. та ін. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. 512 с. С. 296317.
    4. Автономова Н. С. Власть у Фрейда: между «либидо» и «сверх-Я» // Психология и психоанализ власти. Т. 2. Хрестоматия. Самара: Издательский Дом „БАХРАХ», 1999. С. 401407.
    5. Агеева З. А. Личность как объект психологического воздействия // Психологическое воздействие на личность и группу. Межвузовский сборник научных трудов. Ред. М. Ю. Анциферов, В. Н. Макогонюк. Иваново 1989. С. 5564.
    6. Адлер А. Наука жить. Пер. с англ. и нем. К.: Port-Royal, 1997р., − 288 с.
    7. Адорно Т. Исследование авторитарной личности / Под общ. Ред. В. П. Култыгина. М.: Серебряные нити, 2001. 416 с.
    8. Алексеева М. И. Потребностно-мотивационный аспект воспитания гражданственности // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції 13 14 листопада 1997 р. К.: ДОК К, 1997. 402 с., С. 107109.
    9. Амелин В. Н. Социология политики. М.: Изд-во МГУ, 1992. 186 с. С. 29106.
    10. Андреев А. Л. Политическая психология. М.: Издательство «Весь мир», 2002. 240 с.
    11. Аронсон Э. Реакции на социальное влияние // Психология и психоанализ власти. Т. 2. Хрестоматия. Самара: Издательский Дом „БАХРАХ», 1999. С. 213230.
    12. Бабин Б. А. Исследование социогенных потребностей в качестве системных объектов // Проблемы формирования социогенных потребностей. Под ред. Ш. Н. Чхартишвили. Тбилиси 1981. 355 с. С. 128131.
    13. Балл Г. Категорії значення і смислу в аналізі соціальної поведінки // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С. Д., Циби В. Т., Шайгородського Ю. Ж. та ін. К.: Укр. центр політ. менеджменту, 2003. С. 6167.
    14. Балл Г. Феномен вибору в контексті соціальної поведінки // Соціальна психологія. 2005. № 1. С. 313.
    15. Барматова С. Місце і роль політичної комунікації у трансформації українського суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2004. № 2. С. 107119.
    16. Барматова С. Поле політики: до проблеми теоретичної ідентифікації // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2003. № 4. С. 165174.
    17. Батурин Ю. М. Власть и мера („точные методы” в англо-американской политологии) // Власть: Очерки современной политической философии Запада / В. В. Мшвениерадзе, И. И. Кравченко, Е. В. Осипова и др. М.: Наука, 1989. С. 128148.
    18. Білоконь І. Політичні події кінця 2004 року і соціально-політичні настановлення молоді // Соціальна психологія. 2005. № 4. С. 2131.
    19. Беля Б. Політична участь та метаморфози образу влади: український контекст // Філософська думка. 2002. № 3. С. 108119.
    20. Бикбов А. Т. Мораль в политике: насилие над господствующими // Политологические исследования. 2002. № 4. С. 112120.
    21. Биченко А., Жданов І. Соціологічне опитування УЦЕПД: народ, влада, референдум // Центр Разумкова, 2000 / Голов. ред. Л. Шангіна. К.: Заповіт, 2001. 506 с., С. 192 203.
    22. Болл Т. Власть // Политологические исследования. 1993. № 5. С. 3642.
    23. Боришполець О. Т. Соціально-психологічні аспекти функціонування багатопартійної системи в Україні // Наукові студії з політичної психології: матеріали звіт. наук. сесії Наук.-практ. центру політ. психології АПН України, 25-26 січня 1995 р. / Редкол.: М. М. Слюсаревський (голов. ред.) та ін. К.: АТ „Реклама”, 1995. 105 с., С. 2232.
    24. Бублик П. Ідентичність як фактор політичної культури // Людина і політика. 2004. № 2. С. 6267.
    25. Бурковський П. Проблема визначення влади у ХХ ст. Реконструкція відносин панування у критичних концепціях А. Грамші і Франкфуртської школи // Людина і політика. 2003. № 1. С. 7083.
    26. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. М. Словарь-справочник по психодиагностике СПб.: Издательство «Питер», 2000. 528 с.
    27. Бурно М. Е. Напряжонно-авторитарный характер // Психология и психоанализ власти: Хрестом. Т. 2. Самара: БАХРАХ, 1999. С. 245250.
    28. Василенко И. Человек политический в информационном обществе // Власть. 2004. № 3. С. 4654.
    29. Васютинський В. Домінування і підпорядкування на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії // Соціальна психологія. 2003. № 1. , С. 40-50.
    30. Васютинський В. Інтеракційна психологія влади. К., 2005. 492 с.
    31. Васютинський В. Сім страхів сучасної України // «Ї» незалежний культурологічний часопис. 2005. № 37 // www.ji-magazinne.lviv.ua.
    32. Васютинський В. О. Владно-підвладні стосунки як характеристика міжособистісного простору соціальної групи // Психологічні перспективи. Випуск 1. 2001., ред. В. Татенко, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, інститут соціальної і політичної психології АПН України. С. 6066.
    33. Васютинський В. О. Індивідуально- та соціально-психологічний аспект мотивації та реалізації владно-підвладних стосунків // Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, 26-27 лютого 1998 р. К.: Гнозис, 1998. 226 с., С. 710.
    34. Васютинський В. O. Інтерактивно-функціональний зміст політичної влади // Психологічні перспективи. Випуск 4., 2003. С. 59.
    35. Васютинський В. О. Масова політична свідомість українського суспільства як об’єкт політико-психологічного вивчення // Наукові студії з політичної психології: матеріали звіт. наук. сесії Наук.-практ. центру політ. психології АПН України, 25-26 січня 1995 р. / Редкол.: М. М. Слюсаревський (голов. ред.) та ін. К.: АТ „Реклама”, 1995. 105 с., С. 922.
    36. Васютинський В. О. Про мотиваційну функцію ціннісно-громадянського самовизначення в розвитку особистості // Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості. Науково-методичний збірник. Дрогобич: видавнича фірма „Відродження”, 1998. С. 5558.
    37. Васютинський В. О. Соціально-психологічний зміст ставлення громадян до влади // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції 13 14 листопада 1997 р. К.: ДОК К, 1997. 402 с., С. 226228.
    38. Васютинвький В. О. Узалежнення і впорядкування як дискурси владно-підвладної взаємодії // Проблеми загальної і педагогічної психології. Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України./ За ред. Максименка С. Д. К.: 2003, т. V., ч. 5 344 с. С. 6368.
    39. Введение в психологию / Под ред. Проф. А. В. Петровского. Москва: Издательский центр «Академия», 1996. 496 с.
    40. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика / Пер. з нім. Олександр Погорілий. К.: Основи, 1998. 534 с.
    41. Вебер М. Харизматическое господство // Социологические исследования. 1988. № 5. С. 139147.
    42. Верещагина Л. А., Карелина И. М. Психология потребностей и мотивация персонала: Научное издание. Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2002. 152 с.
    43. Вознесенська О. Бестіарні образи ідеальних політиків в уявленнях молоді // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С. Д., Циби В. Т., Шайгородського Ю. Ж. та ін. К.: Український центр політичного менеджменту, 2003. 512 с. С. 110124.
    44. Войтасик Л. Психология политической пропаганды / Пер. с польского В. Н. поруса. М.: „Прогресс”, 1981. 278 с.
    45. Володарська Н. Д. Проблеми становлення громадянської свідомогсті молодшого школяра // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції 13 14 листопада 1997 р. К.: ДОК К, 1997. 402 с., С. 116118.
    46. Вольфовська Т. О. Становлення інтерактивних умінь як психологічна проблема інтеграції особистості в громадське життя // Педагогіка і психологія. 2002. № 4. С. 6474.
    47. Вольфовська Т. Формування моделей політичної поведінки старшокласників у розвивальному інтерактивному просторі // Психологічні перспективи. 2003. № 4. С. 176180.
    48. Вятр Е. Социология политических отношений. Пер. с пол., Изд. „Прогресс”, М. 1979. 463 с.
    49. Гавриловська К., Тимофіюк О. До проблеми персоніфікації державної влади: психологічний аспект // Психологічні перспективи. Випуск 2., 2002. С. 7076.
    50. Гладяк Т. Політична культура українського суспільства в пострадянський період // Українські варіанти. 1998. № 1. С. 6770.
    51. Гозман Л. Я., Шестопал Е.Б. Политическая психология. Ростов-на-Д.: Феникс, 1996. 448с.
    52. Головатий М. Мистецтво здобувати владу // Політичний менеджмент. 2003. № 1. С. 4958.
    53. Головаха Є. Ставлення до влади і політичний вибір молоді України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 2002. № 1. С. 117127.
    54. Гордилов В. Влада. Культура. Індивід // Соціальна психологія. 2004. № 5. С. 221230.
    55. Гребенник Г. П. Типы и стили политического мышления // Перспективи. 2004. № 1. С. 2631.
    56. Гончаров Д. В. По ту сторону „негражданственности”// Политологические исследования. 2002 № 5. С. 3442.
    57. Грень А. Соціально-психологічна напруженність у громадсько-політичному житті // Політична психологія: науковий збірник. Л.: Ліга Пресс, 2003. 256 с. С. 162171.
    58. Гретченко М. Б. Психологічні особливості громадянського становлення українця // Ціннісні орієнтації в громадянському становленні особистості. Науково-методичний збірник. Дрогобич: видавнича фірма „Відродження”, 1998. С. 1923.
    59. Гуменюк О. Концепції психологічного впливу в сучасній психології // Психологія і суспільство. 2003. № 1 (11). С. 3490.
    60. Гуменюк О. Психологія впливу: Монограф. Тернопіль: Екон. думка, 2003. 304 с.
    61. Данільян О. Г. Соціальні протиріччя в посттоталітарних системах: методологія дослідження та розв’язання. Х.: Основа, 1998. 253 с. С. 676.
    62. Дембицька Н. До розробки понятійного апарату теорії політичної соціалізації // Соціально-психологічний вимір демократичних перетворень в Україні / За ред. Максименка С. Д., Циби В. Т., Шайгородського Ю. Ж. та ін. К.: український центр політичного менеджменту, 2003 512 с. С. 145158.
    63. Дибиров А.-Н. З., Пронский Л. М. О природе политической власти // Вестник Московского у-та. Сер. 18. Социология и политология. 2002. № 2. С. 4860.
    64. Дідук І.А. Сім’я як чинник політичної ідентифікації особистості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник науковихпраць Інс-ту психології ім. Г. С. Костюка за ред. С. Д. Максименка. К., 2001. т. 3. ч. 4. С. 6064.
    65. Дилигенский Г. Г. Социально-политическая психология / Учебное пособие для высших учебных заведений. М.: Новая школа, 1996. 352 с.
    66. Доценко Е. Л. Психология манипуляции: феномены, механизмы и защита. СПб.: Речь, 2003. 304 с.
    67. Дроздова М. Динаміка політичної свідомості студентів у процесі виборчої кампанії 2004 року // Соціальна психологія. 2005. № 4. С. 3244.
    68. Дубицкий В. Воспитание и власть // Власть. 2002. № 9. С. 1724.
    69. Дудченко О. Н., Мытиль А. В. Социальная идентификация и адаптация личности // Социологические исследования. 1995. № 6. С. 1026.
    70. Душкина М. Р. Психология влияния. СПб.: Питер, 2004. 224 с.
    71. Жадан І. В. Психологічні авспекти політичної соціалізації особистості // Проблеми та перспективи розвитку психології в Україні: Матеріали ІІ з'їзду Товариства психологів України (Київ, 23-27 вересня 1996 р.): [У 16 т., 18 кн.]. Т. 6. Симпозіум „Методологічні засади та прикладні проблеми політичної психології”. К., 1996. 126 с. С. 1416.
    72. Жадан І. В. Психолого-педагогічні проблеми політичної освіти молоді // Наукові записки Національного університету „Києво-Могилянська Академія”. К., 2000. Т. 18. Політичні науки. С. 9195.
    73. Завершинский К. Ф. Легитимность: генезис становления и развития концепта // Политологические исследования. 2001. № 2. С. 113131.
    74. Зеленский В. В. Психоаналитическое исследование власти // Современный психоанализ: Сб. науч. Трудов. К.: Ваклер, Альтпресса, 2002. С. 5467.
    75. Знаков В. В. Макиавеллизм, манипулятивное поведение и взаимопонимание в межличностном общении // Вопросы психологии. 1997. № 6. С. 4554.
    76. Іванов М. Що таке „громадянська” і що таке „політична” освіта? // Політичний менеджмент. 2003. № 2. С. 4149.
    77. Ильин Е. П. Мотивы и мотивация. СПб.: Питер, 2004. 509 с.
    78. Ильин М. В., Мельвиль А. Ю. Власть // Политологические исследования. 1997. № 6. С. 146163.
    79. Ильинская С. Г. Терпимость и политическое насилие // Политологические исследования. 2004 № 3. С. 122126.
    80. Итвел Р. Возрождение харизмы? Теория и проблемы операционализации понятий // Социологические исследования. 2003. № 3. С. 919.
    81. Каверин С. Б. Что такое потребность власти? // Психология и психоанализ власти. Т. 1. Хрестоматия. Самара: Издательский Дом „БАХРАХ», 1999. С. 335392.
    82. Канетті Є. Маса і влада. К.: Альтернативи, 2001. 416 с.
    83. Капустин Б. Г. К понятию политического насилия // Политологические исследования. 2003. № 5. С. 626.
    84. Кара-Мурза С. Г. Маніпуляція свідомістю: Навчальний посібник. К.: Оріяни, 2003. 500 с. С. 1415.
    85. Кейзеров Н. М. Власть и авторитет. М.: „Юридическая литература”, 1973. 264 с. С. 19 26.
    86. Кейзеров Н. М. Власть без будущего. Критика буржуазных теорий о будущем государства и права. М.: „Юридическая литература”, 1967. 168 с.
    87. Кемпински А. Психопатология власти // Психология и психоанализ власти: Хрестом. Т. 2. Самара: БАХРАХ, 1999. С. 251275.
    88. Кіндратець О. Нові форми взаємодії держави і громадянського суспільства // Людина і політика. 2004. № 1. С. 4248.
    89. Ковалев Г. А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия // Випросы психологии. 1997. № 3. С. 4149.
    90. Коваленко И. Н., Коваленко Н. П. Поведение и власть в организации: Кн. для руководителей. Одесса: Юридична література, 2003. 320 с.
    91. Когус Г. В. Особливості пошуку сенсу життя в студентські роки // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психолології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. Т. V. Ч. 5. К., 2003. С. 165169.
    92. Колесников Е. П. Сознание и поведение личности: взгляд сквозь призму социально-политических реалий // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: Матеріали Другої всеукраїнської наукової конференції 13 14 листопада 1997 р. К.: ДОК К, 1997. 402 с., С. 4042.
    93. Коломінський Н. Л. Міжособистісна взаємодія як соціально-психологічна детермінанта становлення громадянськості сучасної молоді у контексті спадщини А. С. Макаренка // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. наукових праць Ін-ту психолології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С. Д. Т. VІ. Вип. 2. К., 2004. С. 159163.
    94. Комарницька М. Методи здійснення політичної поведінки // Політична психологія: науковий збірник. Л.: Ліга Пресс, 2003. 256 с. С. 100102.
    95. Конфисахор А. Г. Психология власти. 2-е изд., перераб. и доп. СПб.: Питер, 2004. 235 с.
    96. 
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины