Особливості формування Я-концепції в професійному становленні особистості : Особенности формирования Я-концепции в профессиональном становлении личности

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА
АПН УКРАЇНИ

(На правах рукопису)

Швидкий Владислав Олегович

УДК 159. 923. 2 ( 048)

Особливості формування
Я-концепції в професійному становленні особистості

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор
Клименко Віктор Васильович

Київ 2007

Зміст
Вступ ..3
Розділ 1. Методологічний аналіз психологічних аспектів професійної
Я-концепції
1.1.Особливості формування Я-концепції в ранній юності.10
1.2.Психологічні проблеми професіоналізації студентської
молоді.24
1.3. Формування образу Я-професіонала у студентів факультетів фізичного виховання та спорту..52
Розділ 2. Дослідження Я-концепції студентів факультету фізичного
виховання та спорту
2.1. Організація та методи проведення дослідження 67
2.2. Будова Я-концепції на початковому етапі професійного
підготування..69
2.3. Зміни у структурі Я-концепції на етапі розширеної
професійноїї підговки..88
Розділ 3. Формування професійної Я-концепції студентів
3.1. Умови, організація та методика проведення експериментальної
роботи............................................................................................106
3.2. Трансформація професійної Я-концепції на елемент
особистості..114
3.3. Аналіз результатів експериментальної роботи.125

Загальні висновки 160
Список використаних джерел.....162
Додатки

ВСТУП

Актуальність дослідження. Особливості розвитку людства, зміни в способі життя мешканців розвинутих країн, пов’язані з вимогами науково-технічної революції та переходом до інформаційного суспільства, не оминули й Україну. Необхідність змін у системі освіти обумовлена як загально людськими процесами, так і особливостями соціально-економічного розвитку України.
По-перше, перед молоддю стоїть завдання персоналізувати більший обсяг досвіду суспільства, по-друге, не втратити особистісні риси своєї індивідуальності в динамічному процесі пристосування до вимог часу. Система професійної освіти сьогодні не в повному обсязі відповідає психологічним умовам розвитку особистості майбутнього професіонала, особливо професіонала вчителя. Корекція процесу формування професійно досконалої індивідуальності стала домінуючою вимогою перед вищою школою. Зокрема це стосується формування професійно досконалої особистості, здатної до творчості через активізацію самосвідомості та діяльності, спрямованої на власне самовдосконалення (В.О. Татенко, В.О. Соловієнко, В.М. Мєльніков, Р.С. Уейнберг, Д. Гоулд, А.А. Деркач, А.А. Ісаєв, У. Чемберлен, Д. Шоу).
Важливою метою розвитку особистості є формування професійно досконалої індивідуальності. Цей процес одночасно розглядається як прояв самосвідомості і як діяльність особистості, спрямована на власне самовдосконалення. Проблеми професіоналізації та професійної адаптації досліджуються у працях Л. С. Виготського, В. В. Давидова, А. В. Запорожця, Д. Б. Ельконіна, Б. Ф. Ломова, Б. Г. Ананьєва, Л. І. Анциферової, Н. С. Глуханюк, Є. Ф. Зеєра, Є. А. Клімова, Н. В. Кузьміної, А. К. Маркової, Л. М. Мітіної, Р. М. Грановської, В. С. Мерліна, Ю. С. Крижановської, Е. І. Рогова, Н. С. Пряжникова та інших.
У сучасній психологічній психології недостатньо досліджені основні закономірності й механізми професійного становлення особистості, професійні аспекти структури Я-концепції, не чітко визначені її основні детермінанти. Крім того, лише незначна частина дослідників (А.Ф.Бондаренко, Т.С.Яценко, В.В.Столін, І.В.Вачков та інші), аналізуючи широкий спектр тренінгових систем практичної психології, підкреслює необхідність розробки методів, спрямованих на розвиток Я-концепції. Проблема професійної складової Я-концепції студента вищого навчального закладу та її перехід у складову особистості комплексно не вивчалася. Прагнення розв'язати вищевказану проблему й визначило тему, зміст і мету дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з плановою науковою темою лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України Визначення норм психічного й фізичного розвитку учнів” (номер державної реєстрації 0101U000634). Робота пов’язана також з плановою науковою темою кафедри педагогіки та психології Херсонського державного університету Актуальні проблеми підготовки вчителя сучасної школи” (номер державної реєстрації 0198U007532), що передбачає дослідження умов інтенсифікації формування особистості майбутнього вчителя у професійному та особистісному плані.
Об’єкт дослідження - Я-концепція студентів вищих навчальних закладів.
Предмет дослідження - формування професійної складової Я-концепції студентів.
Мета дослідження - з’ясувати особливості професійної Я-концепції студентів, що систематично і з дитинства займаються спортом, визначити умови її ефективного формування.
Гіпотеза дослідження передбачала, що:
- становлення професійної складової Я-концепції відображує наближення особис-тісного ідеального образу Я” до соціально заданого образу фахівця, прийнятого особистістю і критично усвідомленого;
- формування професійної Я-концепції здійснюється імпульсами швидких змін на тлі латентних періодів екзистенційно-буттєвої самосвідомості у напрямку до професійного самоконтролю процесу праці та самооцінювання;
- формування Я-концепції студентів полягає у трансформації буттєвої сфери самосвідомості, активізації змін у самоставленні та самоконтролі;
- існують певні стратегії адаптації студента до професії;
- можливе активне формування образу Я-професіонала у студентів за рахунок використання логотерапевтичної психотехніки.
Завдання дослідження
1. Здійснити аналітичний огляд проблеми Я-концепції в професійному становленні особистості.
2. Конкретизувати поняття професійної Я-концепції, визначивши її головні риси.
3. З’ясувати закономірності становлення професійної Я-концепції особистості.
4. Розробити й апробувати програму формування професійної Я-концепції студентів факультету фізичного виховання та спорту.
Теоретико-методологічну основу дослідження складають концепції:
щодо сутності свідомості та розвитку особистості в процесі діяльності (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л.Рубінштейн, Т.М.Титаренко);
щодо самосвідомості й проблем розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, О.О. Бодальов, С.Л. Рубінштейн. В.В. Столін, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова);
щодо соціальної рефлексії (М.І. Алексєєва, М.И. Боришевський, В.О. Васютинський, Г.Г. Дилігенський);
щодо фрустрації як психічного стану (М.Д. Левітов, В.Франкл);
щодо активного соціально-психологічного навчання (Ю.М. Ємельянов, Л.М. Карамушка, В.В. Третьяченко, Н.В. Чепелєва, Ю.М. Швалб, Т.С. Яценко).
Методи дослідження. У роботі використані теоретичний аналіз психологічної літератури, системний аналіз, психодіагностичні та психотренінгові методи, інтерпретація експериментальних даних.
Основним емпіричним методом був формуючий експеримент. Використовувались також елементи моделювання та тренінг професійної рефлексії. Для з’ясування стану та структури Я-концепції студентів застосовувались психодіагностичні методики, призначені для оцінювання: самоставлення (за В.В.Століним С.Р.Пантєлєєвим); рівня суб’єктивного контролю (в інтерпретації Е.Г. Ксєнофонтової) та смисло-життєвих орієнтацій (за Д.О. Лєонтьєвим). Аналіз даних емпіричного дослідження проводився методами кореляційного та факторного (кварімакс Кайзера) аналізу.
Надійність і вірогідність результатів забезпечена використанням об’єктивних методів, адекватних меті та завданням дослідження, кількісного та якісного аналізу наукових фактів, даних за допомогою статистичного пакета програм SPSS 11,5 та взаємодоповненістю використаних методів.
Нові наукові факти одержані під час формуючого експерименту, у ході якого використовувались методи соціально-психологічного навчання: тренінг професійної рефлексії, аналіз конкретних професійних ситуацій, виконання практичних завдань творчого характеру тощо.
Наукова новизна. Застосуванням наукових методів дослідження виявлено особливості формування професійної Я-концепції, досліджена динаміка її трансформацій як стратегія подолання негативних буттєвих конфліктів і життєвих ситуацій. Запропонована модель самоактуалізації професіонала.
Провідна тенденція у формуванні Я-концепції студентів пов’язана з деформацією буттєвої сфери самосвідомості, активізації інтерналізації та конформізму, наявності прагматизації через тиск суспільства та нав’язування штампів життя посилення зовнішнього управління на фоні зниження спрямованості до саморозвитку (саморуху).
Теоретичне значення дослідження. Поглиблено уявлення про будову і функції Я-концепції, зокрема, Я-професійного. У студентів університетів Я-професійне багатофакторне психічне явище, зумовлене ставленням до свого майбутнього. Підготування до професії передбачає розвиток здатності до перетворення знань знакових систем на чуттєво-інтуїтивні конструкції - регулятори праці та практичні дії людини, але цей процес гальмується суперечностями між чуттєво-інтуїтивним та дискурсивно-логічним оволодінням юнаками предметним світом. Формування Я-концепції професіонала здійснюється перебігами екзістенційно-буттєвої самосвідомості до професійного самоконтролю та самооцінювання процесу праці.
Визначена провідна тенденція у формуванні професійної Я-концепції студентів, що трансформує буттєву сферу самосвідомості, активізує інтерналізацію та конформізм.
Виявлені стратегії розвитку професійної Я-концепції: стратегія поведінки переможця, яка споглядається у студентів першого року навчання і пов’язана з адекватним розвитком Я-концепції особистості. Інші стратегії є варіаціями подолання перешкод через інтерналізацію. Становлення Я-концепції набуває фрустрації, що заважає перетворенню її професійного аспекту на елемент особистості юнаків. Запропонована система поглядів, що передбачає попередження даного явища під час навчання молоді у вузі.
Практичне значення. Система суперечностей, що існує у дітей та юнаків, які навчаються переважно дискурсивно-логічним способом оволодіння предметним світом і обмеженням чуттєво-інтуїтивного його відображення компенсується логотерапевтичними засобами спрямування сенсу дій і поведінки. Мотивація людини завдяки майєвтиці, минаючи реактивність і гедонічність, набуває рис пристрасності.
Формуванню професійної Я-концепції сприяє розвиток здатності до перетворення знань знакових систем на чуттєво-інтуїтивні конструкції у вигляді образів, думок і почуттів (найбільш продуктивне із застосуванням опису практичних дій, явищ природи та перебігу рефлексій під час праці). За цих умов дискурсивно-логічні знакові системи перетворюються на чуттєво-інтуїтивні компоненти психіки, що існують у єдності і набувають ролі регуляторів практичної діяльності. Я-концепція зміцнюється: а) екзістенційно-буттєвим змістом, б) поглибленням самоконтролю процесу праці та в) зростаючим рівнем адекватності самооцінювання.
Розроблено й впроваджено у навчально-виховний процес вищої школи авторську програму, спрямовану на сприяння становленню професійної Я-концепції студентів факультету фізичного виховання та спорту. Отримані результати дослідження можуть бути використані також практичними психологами з метою профорієнтації.
Особистий внесок автора. У навчальному посібникові, написаному у співавторстві, авторові належать основна ідея науково-методичної праці, узагальнення фактів і методичне упорядкування навчального матеріалу. Розроблена модель самоактуалізації професіонала, яка дозволяє уточнити напрями і методику професійної підготовки студентів вищого навчального закладу.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження повідомлялись та обговорювались на конференціях:
міжнародній науковій конференції Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2001); Всеукраїнській науково-практичній конференції Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи” (Херсон, 2003); 5 Всеукраїнській науково-практичній конференції Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2005); Всеукраїнського науково-методичного семінару Актуальні проблеми ступеневої підготовки вчителя трудового навчання” (Херсон, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт автора, з них один навчальний посібник у співавторстві з В.Н. Гузарем (загальним обсягом 3 д.а.) та сім одноосібних статей (загальним обсягом 2,2 д.а.), одноосібні методичні матеріали обсягом 1,1 д.а. Серед них 3 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, який містить 175 джерел, семи додатків, що займають 37 сторінок. Основний обсяг 172 сторінки.

Список литературы

Загальні висновки
1. Проведений нами аналіз праці попередників дозволив прийти до висновків що: професіонал діє у відповідності з законами буття і розуміє їх інтуїтивно; професіонал трансформує сировину у структуровану форму (прагматизм дій) задля використання людьми. У процесі перетворення матеріалу в предмети вирішальну роль відіграють певні характеристики сприймання (цілісність, константність, структурність, гармонійність тощо).
2. Становлення професійної Я-концепції і прийняття еталону фахової діяльності здійснюється засобами особистісної (саморозуміння, самокерівництво та саморух; екзистенційно-буттєві чинники, внутрішня мотивація поведінки та вчинків - виробляється образ Я-концепції дорослої людини), предметної (використання досвіду дій як затвердження активної життєвої позиції на підставі екзистенційного та екологічно доцільного ставлення до середовища оцінка успішності дій та вчинків) та соціальної рефлексії (формування та розвиток інтегрованого Я-образу професіонала, подолання соціальних стереотипів цінність фаху).
3. Формування образу Я-професіонала в контрольній групі лише проглядається в окремих показниках, але не становить певної тенденції. За рівнем сформованості Я-концепції перевага як у кількісному, так і в якісному аспектах належить студентам експериментальної групи. Досліджені структурні зміни Я-концепції складають певну ієрархію, є передумовою формування Я-професійного. У студентів експериментальної групи професійні аспектації є цілісним блоком провідного фактору впливу на Я-концепцію і посідають в ньому другу комплексну позицію.
4. Мотивація професіоналів відрізняється перманентним наповненням постійною готовністю до стандартно-організованої діяльності. Самоздійснення робить професіонала внутрішньо-ініціативним - ініціатива дій зумовлена внутрішніми чинниками ядра особистості і характеризується творчим мисленням людини, чуттєво-інтуїтивною працєю. З’являється прагнення перевершити природу, як найвища потреба у самоздійсненні професіонала.
5. Адаптація до навчання у контрольній групі виступає як прагматичне пристосування з залученням інтелектуальних психологічних захистів та реактивної поведінки. Студенти експериментальної групи не використовують інтелектуальний захист, а відпрацьовують власний стиль відносин, мислення та дій, вільний від стереотипів поведінки.
6. Виявлені стратегії адаптації, які трансформуються у самоздійснення. Одна з них це стратегія поведінки переможця, яка спостерігається у студентів першого року навчання і пов’язана з розвитком Я-концепції особистості. Інші стратегії (стратегія перегляду позиції у бік прагматизації, стратегія пошуку порятунку” в межах молодіжної субкультури, прагматична стратегія маленької людини”) є варіаціями подолання перешкод через інтерналізацію. Провідна тенденція у формуванні Я-концепції студентів полягає у трансформації буттєвої сфери, активізації інтерналізації та / або конформізму, прагматизації.
7. Формуванню професійної Я-концепції сприяє розвиток здатності до перетворення знань знакових систем на чуттєво-інтуїтивні конструкції у вигляді образів і почуттів. Застосування опису практичних дій, явищ природи та перебігу рефлексій під час праці створює чуттєвий Я-образ професії. За цих умов дискурсивно-логічні знакові системи перетворюються на чуттєво-інтуїтивні компоненти психіки, що набувають ролі регуляторів практичної діяльності. Я-концепція зміцнюється: а) екзистенційно-буттєвим змістом, б) поглибленням самоконтролю процесу праці та в) зростаючим рівнем адекватності самооцінювання.
Проблема пошуку універсального образу Я-професіонала вимагає подальших досліджень. Актуальними є такі напрямки: гендерні відмінності професіоналів; соціо-етнічні особливості Я-образу професіонала, вплив буттєвих та інформаційних чинників на свідомість професіонала.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абульханова-Славская К. А. Деятельность и психология лично­сти. - М.: Наука, 1980. - 335 с.
2. Абульханова-Славская К. А. Жизненные перспективы личности // Психология личности и образ жизни. — М.: Педагогика, 1982. — С. 137—145.
3. Абульханова-Славская К. А. Типология активности личности // Психологический журнал. — 1985. — Т. 6, № 5. — С. 3—19.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни. — М.: Мысль, 1991. — 299с.
5. Алексеев В.А. Самосознание и мотивация деятельности на рубеже подросткового и старшего школьного возраста // Проблемы мотивации общественно полезной деятельности школьников. М.: Педагогика, 1984. С. 103-107.
6. Алексеев Н. А. Личностно-ориентированное обучение: Вопросы те­ории и практики. — Тюмень: Изд-во Тюм. гос. ун-та, 1996. — 216 с.
7. Алишев Н. В., Широков В. Д. Общие основы построения исследования / Профориентация и профотбор молодежи на рабочие профессии // Под ред. Н. В. Алишева. - М.: Педагогика, 1987. 167 с.
8. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. — М.: Наука, 1977.-380с.
9. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды: В 2 т. — М.: Педа­гогика, 1980.— 232с.
10. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд. ЛГУ, 1968. 339 с.
11. Андреев В. И. Саморазвитие менеджера. М: Народное образование, 1995. 160 с.
12. Анциферова Л. И. Психология повседневности, жизненный мир личности и «техники» ее бытия // Психологический журнал. — 1993. — Т. 14, №2.-С. 3—17.
13. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследова­ния. — М.: Изд-во МГУ, 1984. - 104 с.
14. Бадюл С. Професійно-педагогічні цінності як психолого-педагогічна основа процесу становлення майбутнього вчителя початкових класів // Рідна школа. 2002, № 6. С.14-15.
15. Бажин Е. Ф., Голынкина Е. А., Эткинд А. М. Метод исследования локуса субъективного контроля // Психологический журнал, 1984. Т. 5. - № 3. с.36 42.
16. Байтенгер О. Е. Психологические детерминанты переживания бу­дущего как проблемы в юношеском возрасте: Дис. канд. психол. наук. — СПб., 1998.-156 с.
17. Бахур В.Т. Это неповторимое Я”. - М.: Прогресс, 1982. 241 С.
18. Бахчанян Г.С. Залежність психологічних характеристик студентів від їхньої професійно-спортивної орієнтації / Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України, 1998. - №3. С. 133-137.
19. Бачинський П.П. На шляху створення екологічної освіти школярів та студентів // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України, 1999. - №2. С. 106-112.
20. Безносов С. П. Профессиональная деформация и воспитание лич­ности // Психологическое обеспечение социального развития человека // Под ред. А. А. Крылова. — Л.: Изд. ЛГУ, 1989. — Вып. 13. — 216 с.
21. Безносов С. П. Профессиональные деформации личности (подходы, концепции, методы): Автореф. дис. д-ра психол. наук. — СПб., 1997. — 24 с.
22. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание.М.: Педагогика, 1986. 397 с.
23. Бодалев А. А. Личность и общение. — М.: Педагогика, 1983.— 328 с.
24. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М.: Просвещение, 1968. — 464 с.
25. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии, 1979. №2. - С.45-57.
26. Бойко В. В. Социально-психологический климат коллектива и лич­ности // В. В. Бойко, А. Г. Ковалев, В. Н. Панферов. — М.: Мысль, 1983. — 208с.
27. Борисова Е. М. О роли профессиональной деятельности в формиро­вании личности // Психология формирования и развития личности. — М.: Наука, 1981.- С. 159-177.
28. Вербицкий А.А. Некоторые теоретико-методологические основания необходимости разработки психологии образования как новой ветви психологической науки // Проблемы психологии образования. М.: Педагогика, 1992. 248 с.
29. Вітковська О.І. Професійне самовизначення як життєва проблема особистості // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України, 1998. - №3. С. 171-178.
30. Визгин А.В., Столин Т.В. Внутренний диалог и самоотношение // Психологический журнал, 1989. №6. С 23 - 30.
31. Вилюнас В. К. Психологические механизмы мотивации человека. М.: Изд. МГУ, 1990. 283 с.
32. Выготский Л.С. Педология подростка: проблемы возраста // Собр.соч.: в 6 т. М.: Педагогика, 1984. Т.6. - С. 244-269.
33. Выготский Л. С. Проблемы возрастной периодизации детского раз­вития // Вопросы психологии. — 1972. — № 2. — С. 114—123.
34. Выготский Л. С. Собрание сочинений: В 6 т. // Собр.соч.: в 6 т. Под ред. Д. Б. Эльконина. — М.: Педагогика, 1984. — Т. 4. — 432 с.
35. Гапоненко Л. Розвиток рефлексії як психологічного механізму корекції професійної поведінки у педагогічному спілкуванні // Рідна школа, 2002. - №4. С. 14-16.
36. Головаха Е. И. Жизненная перспектива и профессиональное само­определение молодежи. — Киев: Наукова думка, 1988. — 144 с.
37. Головей Л. А. Психология становления субъекта деятельности в перио­ды юности и взрослости: Дис. д-ра психол. наук.—СПб., 1996. — 526 с.
38. Грабовська Т., Киричук О. Формування позитивної мотивації діяльності особистості // Рідна школа, 2002. - №4. С. 12-14.
39. Гуменюк Н.П., Клименко В.В. Психология физического воспитания и спорта. К.: Вища школа, 1985. 311 с.
40. Гуревич К. М. Профессиональная пригодность и основные свойства нервной системы. М: Наука, 1970. 272 с.
41. Дерябо С.Д., Ясвин В.А. Экологическая педагогика и психология. М.: Феникс, 1996. 476 с.
42. Джеймс У. Психология. М.: Прогресс, 1991. 388 с.
43. Джеймс У. Психология в беседах с учителями. СПб. : Питер, 2001. 140 с.: ил.
44. Диагностическая и коррекционная работа школьного психолога // Под ред. И. В. Дубровиной. - М.: Изд-во АПН СССР, 1987. — 178 с.
45. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Питер Ком, 1999. 368 с.: (Серия Мастера психологии”).
46. Жизненный путь личности // Под ред. Л. В. Сохань. — Киев: Науко­ва думка, 1987.-280с.
47. Захаров В. П. Социально-психологический тренинг // В. П. Захаров, Н. Ю. Хрящева. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1989. - 56 с.
48. Захарова Л.И. Личностные особенности, стили поведения и типы профессиональной самоидентификации у студентов педвуза / Вопросы психологии, 1991. - № 2. - С. 35 41.
49. Зеер Э. Ф. Психологические основы профессионального становле­ния личности инженера-педагога: Дис. д-ра психол. наук. — Свердловск, 1988. — 348 с.
50. Зеер Э. Ф. Личностно ориентированное профессиональное образо­вание — Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та , 1998. — 126 с.
51. Зеер Э. Ф. Психология профессионального образования: Учебн. Пособие. 2-е изд., перераб. М.: Изд. Московского психолого-социального ин-та, Воронеж: МОДЭК, 2003. 480 с.
52. Зеер Э. Ф. Психология профессий — Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та , 1999. — 280 с.
53. Зейгарник Б.В., Братусь Б.С. Очерки по психологии аномального развития личности. - М.: Просвещение,1980. 268 с.
54. Зимняя И. А. Педагогическая психология. — Ростов н/Д.: Феникс, 1997. — 480 с.
55. Іздебська В. Ціннісні орієнтації особистості в контексті духовного світу студенства // Рідна школа, 2002. - №4. С.17-19.
56. Ильенков Э. В. Что же такое личность? // С чего начинается лич­ность. - М.: Политиздат, 1979. - С. 183-237.
57. Каганов А. Б. Рождение специалиста: профессиональное становле­ние студента. — Минск: Изд-во Белорус, ун-та, 1983. — 111с.
58. Кан-Калик В. А. К разработке теории обшего и профессионального развития личности специалиста в ВУЗе.// Формирование личности специалиста в ВУЗе. Сб. науч. тр. - Грозный, 1980. С. 5-13.
59. Карцева Т. Б. Личностные изменения в ситуациях жизненных пере­мен // Психологический журнал.—1988. — Т. 9, № 5. — С. 120—128.
60. Климов Е. А. Введение в психологию труда. — М.: Изд-во МГУ, 1988. - 200 с.
61. Климов Е. А. Психология профессионального самоопределения. — Ростов н/Д: Феникс, 1996. — 512 с.
62. Климов Е. А. Психология профессионала: избранные психологические труды // Гл. ред. Фельдштейн Д.И. М; Воронеж: Институт практической психологии, 1996. 400 с.
63. Ковалев А. Г. Личность воспитывает себя. М: Политиздат, 1983. 256 с.
64. Ковалев А.Г. Психология литературного творчества. Л: Изд. ЛГУ, 1960. 136 с.
65. Ковалев А.Г. Руководителю о работнике. Практический аспект изучения личности. М: Экономика, 1988. 91 с.
66. Козій М.К. Формування світоглядно-професійних аспектів у педагогів // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України, 1995. - №4. С. 171-175.
67. Кон И.С. Открытие Я”. - М.: Сова, 1978. 366 с.
68. Кон И. С. Психология юношеского возраста: Пробл. Формирования личности. Учеб. пособие для пед. ин-тов. М: Просвещение, 1979. 363 с.
69. Кон И. С. Психология старшеклассника. — М.: Просвещение, 1980. — 192с.
70. Кон И. С. Постоянство и изменчивость личности // Психологиче­ский журнал. - 1987.-Т. 8, №4.-С. 126-137.
71. Кондаков М. И. Методологические основания зарубежных теорий профессионального развития / М. И. Кондаков, А. В. Сухарев // Вопросы психологии. — 1989. — № 5. — С. 158—164.
72. Корнеева Л. Н. Профессиональная психология личности//Психоло­гическое обеспечение профессиональной деятельности // Под ред. Г. С. Ни­кифорова. — СПб.: Изд. ЛГУ, 1991. — 238 с.
73. Коростелева Л. А. Развитие потенциала педагога и личности подро­стка // Л. А. Коростелева, Е. Ю. Коржова, Н. Н. Королева. — СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 1996. - 70 с.
74. Крэйг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.: ил.
75. Ксенофонтова Е.Г. Исследование локализации контроля личности новая версия методики Уровень субъективного контроля”. /Психологический журнал, 1999, т. 20, №2 с 103 114.
76. Кудрявцев Т. В. Психологический анализ динамики профессиона­льного самоопределения личности / Т. В. Кудрявцев, В. Ю. Шегурова // Вопросы психологии. 1983. — № 2. — С. 52—59.
77. Кузьмина Н. В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения. — М.: Просвещение, 1989. — 167 с.
78. Кузьмина Н. В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения. — М.: Высшая школа, 1990. — 190с.
79. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. М.: Прогресс, 1984. 215 с.
80. Кулагина И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека.Уч.пособие для студентов высших уч.заведений. М.:ТЦ Сфера”, Юрайт-М, 2001. 464 с.
81. Кухарчук А.М., Ценципер А.Б. Профессиональное самоопределение учащихся. Минск: Харвест, 1999. 227 с.
82. Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность.—М.: Педагоги­ка, 1975. — 291 с.
83. Леонтьев А. Н. Избранные психологические произведения: В 2 т.—М.: Педагогика, 1983.
84. Леонтьев Д. А. Выбор как деятельность: личностные детерминанты и возможности формирования /Д. А. Леонтьев, Н. В. Пилипко // Вопросы психологии. — 1995. — № 1. — С. 97—101.
85. Леонтьев Д. А. Тест смысложизненных ориентаций (СЖО).М.:Смысл, 1992. 16 с.
86. Леонтьев Д. А., Калашников М.О., Калашникова О.Э. Факторная структура теста смысложизненных ориентаций /Психологический журнал, 1993. №1. С.97 106.
87. Лотон Д. Учитель в меняющемся мире // Перспектива. 1987. - № 4. С. 32 36.
88. Майерс Д. Социальная психология. Спб.: Питер, 1999. - 688 с.
89. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики. // Перев. С англ. А.М.Татлыбаевой. Науч. Ред., вступ. Ст. и комм. Н.Н. Акулиной. СПб.: Евразия, 1999, - 432 с.
90. Маркова А. К. Психология профессионализма. — М.: Владос, 1996. — 308 с.
91. Маркова А.К. Психология труда учителя. М: Просвещение, 1993. 190 с.
92. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуально­сти. — М.: Педагогика, 1986. — 256 с.
93. Мерлин В. С. Личность и общество. — Пермь: Изд-во ПГПИ, 1990. — 92с.
94. Миславский Ю.А. Саморегуляция и активность личности в юношеском возрасте. М.: Педагогика, 1991. 152 с.
95. Митина Л. М. Учитель как личность и профессионал. — М.: Дело, 1994. - 216с.
96. Митина Л.М. Психологические аспекты труда учителя: Уч. пособие. Тула, 1991- 264 с.
97. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал (психологические проблемы). М.: Владос, 1994. 216 с.
98. Митина Л.М. Психология профессионального развития учителя: Автореф. Док. Дис. М.,1995. 36 с.
99. Мудрик А.В. В поисках своего Я” // Семья и школа, 1998. - №10. - С 31-39.
100.Мясищев В. Н. Основные проблемы и современное состояние пси­хологии отношений человека / Психологическая наука в СССР. — М.: Изд-во АН СССР, 1960. -Т. 2. - С. 110-126.
101.Нагорна Г.О. Стратегічні і тактичні підходи до формування професійного мислення у майбутніх вчителів // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України, 1996. - №1. С. 125 133..
102.Носков В.І. Основи психогігієнічного забезпечення гуманістично орієнтованої професійної підготовки студентів. Автореф. дисерт. докт. псих. н. К, 2002. 31 с.
103.Оганесян Н.Т. Библиотекотерапия: Самоактуализация психических состояний через поэзию. М.: Ось-89, 2002. 272 с.
104.Общая психодиагностика // Под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина.- М: Изд. МГУ, 1987. 303 с.
105.Орел В. Е. Исследование феномена профессиональной деформа­ции личности // Ежегодник Рос. психол. о-ва. — М., 1996. - Т. 2, Вып. 2. — С. 161-163.
106.Орлов А. Б. Склонность и профессия. — М.: Знание, 1983. — 80 с.
107.Парыгин Б.Д. Социально-психологыческий климат коллектива. М.: Педагогика, 1981. 190 с.
108.Пантелеев С.Р., Столин В.В. Методика исследования самоотношения // Практикум по психодиагностике. М.: Педагогика. , 1989. С. 166- 172.
109.Пєхота О.М. Професійна індивідуальність майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія. Вісник Академії педагогічних наук України, 199. - №4. С. 1 113.
110.Петровский А. В. Развитие личности и проблема ведущей деятель­ности // Вопросы психологии. — 1987. — № 1. — С. 15—26.
111.Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив. М.: Политиздат, 1992. 255 с.
112.Поваренков Ю. П. Основы психологической концепции профес­сионализации // Ежегодник Рос. психол. о-ва. — М., 1995. —Т. 1, Вып. 2. — С. 152-153.
113.Проблемы профессиональной социализации личности: Коллективная монография // Под ред. Л.М. Митиной. Кемерово: Рабочий, 1996.- 341 с.
114.Профессиональная деятельность молодого учителя //Под ред. С. Г. Вершловского, Л. Н. Лесохиной. — М.: Педагогика, 1982. — 145 с.
115.Профи. (НБА вчера и сегодня). // Пер. с англ. Д. Рыжкова М.: Физкультура и спорт, 1990. 255 с.
116.Пряжников Н. С. Профессиональное и личностное самоопределе­ние. — М.: Изд-во ин-та практич. психологии, 1996. — 256 с.
117.Пс