РЕФЛЕКСИЯ КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ ХУДОЖЕСТВЕННОГО ТВОРЧЕСТВА УЧЕНИКОВ МУЗЫКАЛЬНЫХ ШКОЛ : РЕФЛЕКСІЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ МУЗИЧНИХ ШКІЛ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

Сабо Анна Юріївна

УДК 373.3:159.954

РЕФЛЕКСІЯ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ
ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ УЧНІВ МУЗИЧНИХ ШКІЛ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Kандидат психологічних наук, доцент
Марусинець Мар’яна Михайлівна,
Мукачівський гуманітарно-педагогічний
інститут МОН України,
проректор з навчально-виховної роботи

Київ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

3

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ
РОЗВИТКУ ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОСТІ

9

1.1.

Прояви особистісної рефлексії в підлітковому віці

9

1.2.

Особливості розвитку творчості в підлітковому віці

19

1.3

Теоретичні засади дослідження психологічних аспектів музичної творчості

38

Висновки до першого розділу

45

РОЗДІЛ ІІ

АНАЛІЗ ЗВ’ЯЗКУ ОСОБИСТІСНОЇ РЕФЛЕКСІЇ, СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТВОРЧОГО СПРИЙМАННЯ МУЗИКИ. КОНСТАТУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

48

2.1.

Теоретико-методологічні основи дослідження та програма експерименту

48

2.2.

Експериментальне дослідження розвиту особистісної рефлексії

71

2.3.

Дослідження зв’язку розвитку особистісної рефлексії, спільної діяльності та творчих здатностей

96

Висновки до другого розділу

109

РОЗДІЛ ІІІ

ЗАСОБИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО СПРИЙМАННЯ В УЧНІВ МУЗИЧНИХ ШКІЛ. ФОРМУЮЧИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ

112

3.1.

Формування особистісної рефлексії підлітків

112

3.2.

Розвиток особистісно-рефлексивного та комунікативного складників творчих здатностей

145

Висновки до третього розділу

164

ВИСНОВКИ

167

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

173

ДОДАТКИ

190

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Для сучасних тенденцій культурного розвитку властиве невпинне зростання складності й суперечливості ситуацій, з якими стикається чи не кожна людина. Наша сучасність відзначається високим ступенем мінливості культурних впливів, безперервною зміною вимог до пріоритетів, настанов, цінностей. Така ситуація зумовлює об’єктивну необхідність рефлексії, що покликана розкрити адаптивні, самоактуалізаційні можливості людини й ті особистісні, стрижневі якості, які визначають її самоцінність і мають бути збережені в процесах соціального самовираження, захищені від нівелювання зовнішніми впливами, розкриті в творчості.
Творчість є шляхом перетворення світу та людини, самого творця. Але специфіка творчості в тому, що в її перебігові й результатах не відбувається відчуження особистості. Передусім це стосується творчості музичної. Така особливість зв’язку творчості й особистості розкриває її як унікальний предмет психологічного вивчення.
Для подальшого вивчення зв’язку рефлексії та художньої творчості мають значення, присвячені питанням самосвідомості (Б.Г.Ананьєв [4], О.О.Бодальов [12], Л.І.Божович [14], С.Л.Рубінштейн [124], В.В.Столін [148], П.Р.Чамата [162], І.І.Чеснокова [166], Є.В.Шорохова [168] та інші). Гносеологічні характеристики рефлексії та їхнє вираження в мисленнєвих і, загалом, пізнавальних процесах розкрито у працях Г.О.Антипова [6], О.П.Огурцова [92], Л.С.Родоса [119], М.О.Розова [120]. Питання інтелектуальної та особистісної рефлексії розроблялись в дослідженнях В.В.Давидова [28; 27], Г.О.Голіцина [119], О.З.Зака [34], О.О.Тюкова [117], Б.Д.Ельконіна [119]. Місце рефлексії в структурі навчальної діяльності розкривалось у працях Є.М.Дубовської [32], О.Є.Мальської [118], М.І.Найдьонова [84], М.І.Поліванова [118], В.В.Рубцова [118], О.О.Сидельникової [118], М.О.Семенова [34; 35; 36], І.М.Улановської [32], О.В.Яркіна [118] та ін. Особливе значення має з’ясування генетичних чинників рефлексії. Основи цього наукового напряму закладені у дослідженнях Ж.Піаже [101]. Тлумачення явища рефлексії відзначається значним багатоманіттям. І тому зберігається необхідність як у його теоретичному аналізові, так і у виробленні нових засобів емпіричного дослідження рефлексії.
Характерною особливістю підліткового віку є очевидна схильність до особистісної рефлексії, що має онтогенетичну зумовленість і перебуває у безпосередньому зв’язку із загальним особистісним становленням. Спостерігається своєрідне повернення дитини до самої себе, адже увесь попередній розвиток відбувався в соціалізаційному руслі. У підлітковому ж віці відбувається творчий пошук власного „я” у вже освоєному середовищі.
У свою чергу, музиці, як предмету психологічного дослідження, присвячено ряд праць. Чи не кожен з авторів, які звертаються до психологічного осмислення музики, музичної творчості, сприйняття музики, психолого-педагогічних аспектів, відзначив складність проблеми, її певну винятковість серед шерегу психологічних предметів. Це пов’язана з особливостями музики, зокрема з першорядністю формового аспекту в музичному творі. Це спонукало деяких авторів цілком зводили музичний твір до його формального вираження й ігнорували змістовність (тему, предмет описовості, змалювання). Звісно, можна погодитися з тим, що навіть акцентування емоційно-смислових тем, які спонукали автора (композитора) до створення музичного твору, аж ніяк не применшує формального боку музичного твору. Навпаки, єдність емоційно-особистісного і формального складників музичного твору особливо увиразнює значення рефлексії. Бо здійснення виконавцем і слухачем рефлексії допомагає розкрити в музичному творі, внесені в нього композитором структурні характеристики, уможливлює, шляхом інтерпретації, виявлення нових смислових площин. Тож вивчення впливу психологічних рефлексивних перебігів на розвиток музичної творчості є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження входить до комплексної теми лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому процесі.” Номер держаної реєстрації 0105U001036.
Об’єкт дослідження розвиток творчих здатностей учнів музичних шкіл.
Предмет вплив особистісної рефлексії на розвиток в учнів музичних шкіл творчого сприймання музики.
Мета дослідження розкрити можливості розвитку творчих здатностей учнів музичних шкіл шляхом актуалізації в них особистісної рефлексії.
Гіпотези дослідження:
- у структурі художньої творчості істотне місце посідає особистісна рефлексія; її розвиненість, зокрема, через збагачення смислового простору, в якому сприймається музичний твір, підвищує якісний рівень цього сприймання як творчого процесу;
- спеціально організовані експериментальні умови, спрямовані на розвиток особистісної рефлексії, можуть виступати чинниками актуалізації розвитку творчого сприймання і творчості загалом;
- актуалізація особистісної рефлексії як структурного складника художньої творчості загалом і творчого сприймання зокрема, вимагає розвитку комунікативних умінь, що може здійснюватися шляхом включення дітей до спільної діяльності.
Завдання дослідження:
1) простежити сучасні тенденції дослідження проблеми художньої творчості загалом, творчого сприймання зокрема, особистісної рефлексії та спільної діяльності підлітків у контексті завдань вікової та педагогічної психології;
2) розкрити становлення особистісної рефлексії із урахуванням комунікативного аспекту, з’ясувавши специфіку її впливу на розвиток творчого сприймання музики;
3) виявити вплив ступеня розвитку умінь і навичок особистісної рефлексії та спільної діяльності на розвиток творчого сприймання і загалом художньої творчості учнів музичних шкіл.
Методологічну та теоретичну основу дослідження склали загальнопсихологічні положення про сутність свідомості та розвиток особистості в процесі діяльності (К.О.Абульханова-Славська [1], Л.І.Анциферова [7], Г.С.Костюк [43-45], О.М.Леонтьєв [55-57], С.Д.Максименко [70-71], В.П.Москалець [80], Л.Е.Орбан [93], С.Л.Рубінштейн [122-123], Т.М.Титарено [153]); загальнотеоретичні та методологічні принципи дослідження самосвідомості в контексті проблеми розвитку особистості (Б.Г.Ананьєв [4], Л.І.Божович [14], Л.С.Виготськй [21-22], О.О.Бодальов [12], С.Л.Рубінштейн [124], В.В.Столін [148], П.Р.Чамата [162], І.І.Чеснокова [166], Є.В.Шорохова [168]); результати досліджень гносеологічних характеристик рефлексії та їхнього вираження у пізнавальних і, загалом, мислиннєвих процесах (Г.О.Антипов [6], Е.В.Ільєнков [39], О.П.Огурцов [92], Л.С.Родос [119], М.О.Розов [120], П.Г.Щедровицький [169]); теорії особистісної рефлексії (Г.О.Голіцина [119], В.В.Давидов [28; 27], Б.Д.Ельконіна [119], О.З.Зака [34], О.О.Тюкова [117]); положення щодо ролі рефлексії в навчальній діяльності (М.Г.Алексеєв [3], М.Е.Боцманова [36], В.В.Рубцов [129], М.О.Семенов [34; 35] О.О.Сидельникова [118], І.М.Улановська [32], О.В.Яркін [118]); дослідження рефлексії як феномену комунікації (І.Є.Берлянд [106], Р.Я.Гузман [107], Г.П.Щедровицький [169]) аналіз діалектики адаптаційних процесів (Г.О.Балл [8], Ж.Піаже [101], Н.І.Сарджвеладзе [131-132]).
Були враховані теорії творчості, зокрема її проявлення в художній діяльності концептуальні психологічні положення про загальну та спеціальну обдарованість; концепція творчої обдарованості (О.М.Матюшкін [76], В.О.Моляко [79], Б.М.Теплов [152], В.Д.Шадриков [167] та інші), концепція дослідницької творчої активності; індивідуально-психологічний підхід до вивчення обдарованої особистості.
Використовувалися положення музичної психології: концепції структури переживання, закономірностей і механізмів сприймання музики (або окремих її виражальних засобів) й елементів музичної форми (Є.А.Назайкінський [86], E.Kurth [193], H.Seeger [203], K.Stockhausen [205]), розвитку музичного сприймання (С.І.Науменко [87-88], Г.C.Тарасов [150], Б.М.Теплов [152] та ін.).
Для реалізації висунутих завдань використовуються наступні методи: теоретичний аналіз, спостереження, анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування, психолого-педагогічний експеримент (констатуючий, формуючий, контрольний). Отримані у ході дослідження дані піддаватимуться кількісному аналізу з подальшим якісним обґрунтуванням і узагальненням.
Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягають у тому, що поглиблено розуміння ролі особистісної рефлексії в художній творчості, зокрема і творчому сприйманні; з’ясовано залежність творчого сприймання музики підлітками підлітків від сформованості в них рефлексивних умінь і спільної діяльності; розкрито роль поєднання розвитку особистісної рефлексії та спільної діяльності у вдосконаленні творчих здатностей підлітків; удосконалено методичні засоби формування в підлітків умінь і навичок рефлексії та спільної діяльності.
Практичне значення даного дослідження зумовлюватиметься можливістю використання розробленого методичного інструментарію для сприйняття творчих здатностей учнів музичних шкіл. Матеріали дослідження можуть бути використані в курсах викладання вікової та педагогічної психології для студентів музичних навчальних закладів (училищ, консерваторій, музично-педагогічних факультетів).
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечуються ґрунтовним теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження; послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження; кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки.
Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, розкривалися в рамках міжнародної науково-практичної конференції „Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров’я” (Київ, 2005) та міжнародної наукової конференції „Обрії свободи” (Київ, 2006). На підставі отриманих даних розроблено методичні рекомендації для музичного виховання та навчання. Результати дослідження впроваджено у Мукачівському гуманітарному педагогічному інституті на кафедрі музичної педагогіки та Мукачівській дитячій школі мистецтв №2.
Публікації. Зміст і результати дослідження відображено в 4 статтях у фахових виданнях, затверджених ВАК України та 2 тезах наукових конференцій.
Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (у ньому налічується 212 найменування, з яких 42 іноземними мовами) та 2 додатків. Повний обсяг дисертації становить 172 сторінки, робота містить 21 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підлітковий вік є кризовим періодом у розвиткові особистості, з огляду на складні зміни пізнавальної, особистісної, морфо-функціональних сфер. В умовах емоційної нестійкості, становлення нової провідної діяльності, прагнення набути значимого статусу серед ровесників і дорослих спостерігається актуалізація соціальних цінностей, як у суто рефлексивній діяльності, так і в особистісній сфері. Рефлексія може набувати як функцій адаптаційного так і захисного характеру (у вузькому розумінні).
Прагнення до самопізнання, як показують результати дослідження, є причиною підвищення значущості соціальних експектацій. Взагалі, рефлексивно-особистісний компонент мисленнєвої діяльності виявляється передумовою вкорінення індивідуалістичних соціальних експектацій в мисленнєвій діяльності та чинником, який сприяє прояву індивідуалістичних експектацій у рефлексивній діяльності.
Рефлексивно-особистісний компонент мисленнєвої діяльності є ґрунтом для розвитку соціальної самоактуалізації підлітка, водночас виступає не сприятливим чинником в процесі адаптації. Особливості розвитку ставлення до самого себе на основі рефлексії власного "я" також є чинником поширення індивідуалітичних експектацій в процесі інтеракції. У свою чергу, несформовані механізми рефлексії сприяють необ'єктивному сприйняттю підлітком самого себе, приписуванню власного погляду, оцінки самого себе - оточуючим, а значить, центруванні на своїх особистісних проблемах.
Серед соціально-психологічних чинників, які сприяють укоріненню соціальній самоактуалізації, ми можемо виділити соціометричні показники. Позиція підлітка в групі ровесників, "Я-позиція" викладачів багато в чому сприяють закріпленню характеру сприйняття соціального оточення спрямованості особистості.
У продовж констатуючих заходів була прослідкована залежність між рівнями розвитку рефлексії та соціальною самоактуалізацією підлітка, якаможе набувати амбівалентних форм у своїх крайніх значеннях. Результати констатуючого експерименту дають підстави зробити висновок про те, що в підлітковому віці рівень розвитку рефлексії є однією з ключових особистісних детермінант мисленнєвої діяльності, яка істотно впливає на показники мисленнєвої діяльності, особистість у цілому.
1. Отримані у даному теоретико-експериментальному дослідженні дані в цілому підтвердили гіпотези, актуальність і перспективність загальної стратегії дослідження психологічних чинників здійснення особистісної рефлексії та соціального становлення у підлітковому віці.
Простежено сучасні тенденції дослідження проблеми художньої творчості загалом і творчого сприймання зокрема, особистісної рефлексії та спільної діяльності підлітків у контексті завдань вікової та педагогічної психології. Показано, що на відміну від більшості інших мистецтв музика позбавлена статичності й остаточної формальної визначеності. Музика постійно відтворюється й інтерпретується. Відтак вона онтологічно неможлива без творчості. Також прояви музики залежать і від особистісних смислів, нових прочитань, які вкладаються в неї слухачем. Такі привнесення в процесі музичного сприймання істотно залежать від особистісної рефлексії слухача.
Явище особистісної рефлексії розкривається, передусім, як усвідомлення суб’єктом детермінант і засобів власної діяльності (досвіду, навиків, умінь, мотивів тощо) і, ширше, свого функціонування як особистості. Спільна діяльність сприяє екстеріоризації особистісних смислів її учасників, отже в такий спосіб має підсилювати особистісну рефлексію.
2. Рівень розвитку особистісної рефлексії підлітків впливає на їхнє соціальне становлення. Розвиток особистісної рефлексії сприяє опосередковуванню в соціальному самовиявленні ідеальних образів власної особистості, що уможливлює цілеспрямованість підліткового соціального становлення, його перетворення із стихійно-самодостатнього на визначене особистісними пріоритетами.
Результати констатуючого дослідження виявилися вельми показовими.
По-перше, розвиненість рефлексії у підлітків перебуває на недостатньому рівні. Переважає „нерефлективність свідомості”, тобто найнижчий ступінь розвиненості особистісної рефлексії.
По-друге, зіставлення показників розвиненості особистісної рефлексії та спільної діяльності засвідчило сув’язність цих якостей. Зокрема спостерігається така тенденція: що вищі показники особистісної рефлексії, то вищі й показники спільної діяльності.
По-третє, аналогічну сув’язність можна побачити, зіставивши показники розвиненості особистісної рефлексії та творчого сприймання: підлітки з високим ступенем особистісної рефлексії демонструють і „адекватність” творчого сприймання музики, натомість недостатня розвиненість особистісної рефлексії спостерігається разом з „неадекватним” сприйманням музики. Таким чином, існує зв’язок ступеня розвиненості спільної діяльності, особистісної рефлексії та творчого сприйняття музики.
3. Показано, що інтеріоризовані соціальні цінності постають визначальними змістовими утвореннями процесу особистісної рефлексії. Засвоєний соціальний зміст виступає в процесі рефлексії в якості належного. Остання (рефлексія) відбувається у формі зіставлення виявлених впродовж самоспостереження та самооцінювання змістів і власного уявлення про належне. Особливе значення має потреба в причетності до належного. У цьому контексті здійснюється інтерпретація власних поведінкових проявів і мотивів, з одного боку, та соціальних проявів (у першу чергу, оточення), з іншого.
4. Зіставлення відстороненого судження про власну особистість та усвідомленого досвіду актуалізує процес особистісної рефлексії. Підлітковий вік відзначається загальною фрустраційною забарвленістю, що й зумовлює тенденцію до перманентної рефлексії.
5. Спеціально організовані експериментальні умови сприяють: а) набуттю підлітками навичок системної рефлексії; б) формуванню здатності виявляти, аналізувати причини та наслідки власних мотивів, потреб, уявлень, оцінок і форм поведінки; в)появі потреби у пов’язанні результатів рефлексії із вольовою сферою, що у підсумкові веде до зміни поведінкових і діяльнісних форм, утворення саморегуляційних властивостей.
6. Формуючі заходи з розвитку особистісної рефлексії, спрямовуючись на індивідуально-смислову сферу, вимагають доповнення досвідом спільної діяльності. В умовах спільної діяльності щонайповніше виявляються особистісні смисли та вдосконалюються способи їхнього вольового виявлення в контексті опосередкування об’єктивної функціонально-визначеної необхідності, що актуалізується у даній формі діяльності. Спільна діяльність, як соціальна форма діяльності, сприяє досвідові екстеріоризації власних особистісних смислів.
Результати формуючого експерименту засвідчили, що показники розвиненості особистісної рефлексії істотно поліпшилися саме в тих експериментальних групах (А і В), з якими й проводилися відповідні формуючі заходи. Також в експериментальних групах, залучених до процесу розвитку спільної діяльності (Б і В) зафіксовано поліпшення показників розвиненості цієї здатності. Згадані характеристики залишилися незмінними в контрольних групах.
Водночас в експериментальних групах зафіксовано поліпшення показників творчого сприймання. Це поліпшення в групах, якими проводилися заходи або з розвитку особистісної рефлексії, або спільної діяльності (А і Б) пов’язане передусім зі зменшенням кількість підлітків з „неадекватним сприйманням”. Натомість у групі, з представниками якої проводилися обидва формуючі заходи (В) має місце радикальне поліпшення „адекватності сприймання”. Такий розподіл учнів у експериментальних групах можна пояснити саме спрямованістю формуючих заходів.
Здійснені формуючі заходи являють собою ефективну систему, що сприяє як розвиткові особистісної рефлексії, так і соціальному становленню підлітків, оскільки забезпечує включення рефлексивних механізмів у комунікативні процеси. Об’єктивність предметної спрямованості формуючого впливу й узгодженість даних заходів зумовлює перспективність їхнього застосування з метою розвитку особистісної рефлексії та соціального становлення підлітків.
Розроблена та згодом апробована в практиці програма психопрофілактики та психокорекції сприяє профілактиці, корекції негативних тенденцій егоцентризму особистості та його тотального впливу на мисленнєву діяльність підлітків, може бути рекомендована для використання в рамках навчально-виховоного процесу загальноосвітніх шкіл, шкіл нового типу, для підготовки студентів педагогічних установ, слухачів курсів підвищення кваліфікації.
Таким чином, результати дослідження в цілому дозволяють підвищити рівень ефективності навчально-виховного процесу зокрема, а також розширити теоретичні уявлення про психологічну природу егоцентризму, його вплив на мисленнєву діяльність та особистість підлітка, в цілому. Методичний інструментарій, використаний нами з метою діагностики, дозволяє, як це підтвердили результати нашого дослідження, своєчасно фіксувати й вивчати особливості прояву егоцентризму.
Методи і прийоми, запропоновані нами з метою профілактики негативних проявів егоцентризму, дозволять попереджати й своєчасно коректувати наслідки поширеного егоцентризму особистості. Таким чином, зафіксовані зміни показників засвідчують слушність висунутої гіпотези поєднання заходів з розвитку особистісної рефлексії та спільної діяльності в підлітків сприяє розвиткові творчого сприймання ними музики. Тому варто говорити про перспективність застосування запропонованих формуючих заходів з метою сприяння становленню творчих здатностей учнів музичних шкіл.

Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів сприяння становленню таких здатностей не тільки в спеціалізованих навчальних закладах, а й у загальноосвітніх школах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абульханова-Славская К.А. Психология личности и деятельность. — М.: Наука, 1980. — 284 с.
2. Адорно Т. Теорія естетики. К.: Основи, 2002. 425 с.
3. Алексеев Н.Г. Познавательная деятельность при формировании осознанности решения задач. Автореф. дис канд. психол. наук. М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1975. — 18 с.
4. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. — М.: Педагогика, 1980.— Т. 2. — 288 с.
5. Анохин П.К. Избранные труды. Философские аспекты теории функциональной системы. М.: Наука, 1978. 400 с.
6. Антипов Г.А. Философская рефлексия // Проблемы рефлексии. — Новосибирск: НГУ, 1989. — С. 29-35.
7. Анциферова Л.И. Методологические принципы и проблемы психологии// Психол. журн., 1982. — Г. 3. — № 2. — С. 3-17.
8. Балл Г.О. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологии. — 1989. — № 1. — С. 92-100.
9. Баранов Г.В. Рефлексивное управление и рефлексивная структура решения в играх со строгим соперничеством. — В кн. Проблемы приятия решения.— М.: Наука, 1976. — С. 27-34.
10. Беляев М.Ф. Социальные высказывания детей: Метод казусов в применении к изучению. — Иркутск: Изд. Иркут. у-та. 1928. 44 с.
11. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. Пер. с англ.— М.: Прогресс, 1986. — 416 с.
12. Бодалев А.А. Личность и общение. — М.: Педагогика, 1983. — 272 с.
13. Бодрова Е.В. и др. Исследование генезиса рефлексивной саморегуляции мыслительной деятельности. // Рефлексия в науке и обучении. — Новосибирск, 1984. — С. 105-108.
14. Божович Л.И. Избранные психологические труды. Проблемы формирования личности. — М., Междунар. Пед. Академия, 1995. — 212 с.
15. Борев Ю.Б. Эстетика. Изд. 2-е. М.: Политиздат, 1975. 399 с.
16. Боришевський М.. Взаємини в учнівському колективі і формування особистості. — К.: Т-во "Знання", 1974. — 47 с.
17. Боришевський М.И. Національна свідомість і самосвідомість. — К.: Т-во "Знання", 2001.—64 с.
18. Боришевский М.Й. Развитие саморегуляции поведения школьников. Дис. в форме науч. докл докт. психол. наук: 19.00.07 // Киев. гос. пед ин-т. — К., 1992. — 77 С.
19. Бочкарева Т.И. Возрастная динамика умственной деятельности старших школьников // Психология познания в процессе обучения: Сб. науч. трудов / Под ред. В.В.Богословского. — Ленинград: ЛГУ, 1978. — С.32-36.
20. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование. — М.: Мысль, 1979. — 230с.
21. Выготский Л.С. Педагогическая психология. — М.: Педагогика, 1991. —125с.
22. Выготский Л.С. Психология искусства / Под ред. М.Г.Ярошевского. М.: педагогика, 1987. 344 с.
23. Гальперин П.Я. Введение в психологию. — М.: Педагогика, 1976. — 243 с.
24. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: В 3 т. Т. 1 — М.: Мысль, 1977. — 452 с
25. Гуткина Н.И. Личностная рефлексия в подростковом возрасте: Автореф. дис... канд психол. наук: 19.00.07. — М., 1983. — 24 с.
26. Гуткина Н.И. О психологической сущности рефлексивных ожиданий. // Психология личности: теория и эксперимент. — М., 1982. — С. 100-108.
27. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. — М.: Педагогика, 1972. — 422с.
28. Давыдов В.В. Теория развивающего обучения. — М.: ИНТОР, 1996. — 544с.
29. Декарт Р. Избранные произведения. — М.: Наука, 1950. — 348 с.
30. Диагностика способностей и личностных черт учащихся в учебной деятельности [В.Н.Дружинин, Е.А.Миронов, А.В.Карпов] // Под ред. В.Д.Шадрикова. — Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1989. — 218 с.
31. Догель И.М. Влияние музыки и цветов на нервную систему человека и животных. - Казань, 1997. - 68с.
32. Донцов А.И., Дубровская Е.М., Улановская И.М. Разработка критериев анализа совместной деятельности // Вопросы психологии. — 1998. — №2.— С. 61-71.
33. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. — Л.: Изд. ЛГУ, 1985. — 168 с.
34. Зак А.З. Проблемы психологического изучения рефлексии // Исследование рече-мысли и рефлексии. // Ред М.М.Луканова. — Алма-Ата, 1979. — С.6-13.
35. Зарецкий В.К. Семенов И.Н., Степанов С.Ю. Рефлексивно личностный аспект формирования решения творческих задач // Вопросы психологии, 1980, № 5.— С.12-28.
36. Захарова А.В., Боцманова М.Э. Особенности рефлексии как психологического новообразования в учебной деятельности. // Формирование учебной деятельности школьников. — М.: Педагогика, 1982.— с. 152-162.
37. Золтан Д. Этос и аффект. История философской музыкальной эстетики от зарождения до Гегеля. М.: Прогресс, 1977.
38. Иванченко Г.В. Психология восприятия музыки: подходы, проблемы, перспективы. М.: Смысл. 2001.
39. Ильенков Э.В. Проблема идеального // Вопросы философии. — 1979. — № 7. — С.69-75.
40. Кант И. Собрание сочинений. В 6-ти т. Т. 2. — М.: Наука, 1985. — 458 с.
41. Келеси М. Особенности рефлексии как формы самопознания личности: Диссер... канд. психол. наук: 19.00.01. // Киев. гос. ун-т. — К., 1996. — 195с.
42. Кон И.С. В поисках себя: личность и ее самосознание. — М.: Политиздат, 1984. — 335 с..
43. Костюк Г.С. Здібності та праця людини: Стенограма публ. лекції. — К.: Радянська школа,1950.— 43 с.
44. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.- К.: Рад. школа, 1989. - 608 с.
45. Костюк Г.С. Проблема личности в философском и психологическом аспектах. // Избран. психол. труды. — М.: Педагогика, 1988. — С,76-85.
46. Костюк Г.С., Андриевская В.В., Балл Г.А., Кисарчук З.Г., МусатовС.А., Чмут Т.К. Сравнительное исследование индивидуального и совместного решения мыслительных задач младшими школьниками // Психологический журнал. Т.4.— 1983. — № 5. — С. 23-31.
47. Кричевский Р.Л. К вопросу о социально перцептивном механизме идентификационного процесса. // Вопросы психологии познания людьми друг друга и общение. Краснодар, 1978. Вып. 261. Кн.2. С. 111-118.
48. Кроник А.А., Кроник Е.А. В главных ролях: вы, мы, он, ты, я. — М.: Просвещение, 1989.
49. Круглов Б.С. Роль ценностных ориентаций в формировании личности школьника. // Психологические особенности формирования личности школьника. — М.: Педагогика, 1983.
50. Кулюткин Ю.Н. Рефлексивная регуляция мыслительных действий // Психологические исследования интеллектуальной деятельности. — М.: Наука, 1979.— С. 22-28.
51. Кун М., Макпартленд Т. Эмпирическое исследование установок личности на себя // Современная зарубежная социальная психология: Тексты. / Под ред. Г.М.Андреевой, Н.Н.Богомоловой, Л.А.Петровской. — М.: Изд. МГУ, 1984. — С. 180-187.
52. Курчиков Л.Н. Категория неопределенности в философии и ее методологическое значение для современного естествознания: Автореф. дис доктор. философ. наук. - Л.: ЛГУ,1970. - 36 С.
53. Лактионов А.Н. О рефлексивном компоненте мнемического действия // Категории, принципы и методы психологии. Психические процессы: Тез. науч. сообщ. сов. психол. к VI Всесоюз. съезду О-ва психол. СССР: В 3-х ч. // Отв. ред. Б.Ф.Ломов. — М., 1983. — С.455-456.
54. Лейбниц Г.В. Новые опыты о человеческом разуме. — М., 1936. — 220 с.
55. Леонтьев А.Н.Деятельность. Сознание. Личность. — М.: Педагогика, 1977.— 125 с.
56. Леонтьев А.Н. Слово в речевой деятельности. — М.: Наука, 1965. — 216 с.
57. Леонтьев А.Н. Избран. психол. произвед.: В 2-х томах М.: Педагогика, 1983.— Т.1. — 392 с. — С.360-369.
58. Лефевр В.А. Рефлексия. — М.: «Когито-Центр», 2003. — 496 с.
59. Липкина Н.Г Рефлексивно-творческий практикум как средство развития педагогического мышления студентов // Рефлексивная психология и педагогика на рынке услуг: Материалы научно-практического семинара. — Винница, 1991.-С. 98-103.
60. Локк Дж. Избранные философские произведения. Т.1 — М.: Наука, 1960. — 415 с.
61. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. — М: Наука, 1984. — 245 с.
62. Ломов Б.Ф. Категория деятельности и общение в психологии // Вопр.философии. 1979. № 8. С. 34-46.
63. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы в психологии. М.: Наука, 1984. — 444 с.
64. Ломов Б.Ф. Общение как проблема общей психологии // Методологические проблемы социальной психологии. М.: МГУ, 1975. С. 124-135.
65. Ломов Б.Ф. Проблема общения в психологии // Проблема общения в психологии. — М.: Педагогика, 1981. — С.3-8.
66. Ломов Б.Ф. Совместная деятельность людей, формирование трудовых коллективов и психологические аспекты управления ими // Правовые и социально-психологические аспекты управления. М.: Знание, 1972. — С.4-18.
67. Лосев А.Ф. Музыка как предмет логики // Лосев А.Ф. Из ранних произведений. М.: Правда, 1990.-193-394 с.
68. Мазель Л.А. О природе и средствах музыки. - М.: Музыка, 1991. - 80 с.
69. Макарова Л.Г. Психологічні особливості сприймання музичних творів молодшими школярами. / Автореф. дис. ... канд. психол. н. Київ, 2005. 24 с.
70. Максименко С.Д. Генетическая психология. — М.: Рефл-Бук, К.: Ваклер, 2000. — 320 с.
71. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. Навч. пос. для вищої школи. — К.: Наукова думка, 1998. — 226 с.
72. Максименко С.Д., Бех И.Д. Психологический анализ механизма классификации у младших школьников // Вопросы психологии. — 1980. — № 5. — С. 78-88.
73. Макшанов С.И., Хрящева Н.Ю. Психогимнастика в тренинге — Санкт-Петербург: ЛГУ, 1993. — 102 с.
74. Маргулис В.Д. Методические рекомендации по совершенствованию коллективных форм организации учебной деятельности школьников. — К.: НИИ психологии УССР, 1986. — 56 с.
75. Маргулис Е.Д. Коллективная деятельность учащихся. Проблемы обучения.— К.: Вища школа, 1990. — 135 с.
76. Матюшкин А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. — М.: Педагогика, 1972. — 208 с.
77. Махова Т.В. Особенности процессов рефлексии в подростковом возрасте // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 2000, № 2. — С. 79-83.
78. Михайлова Е.С. Коммуникативный и рефлексивный компоненты и их соотношение в структуре педагогических способностей: Автореф. дис... канд. психол. наук: 19.00.07. — Л.,1990. — 19 с.
79. Моляко В.А. Психология конструкторской деятельности М.: Машиностроение, 1983. 132 с.
80. Москалець В.П. Психологічні основи виховання національної самосвідомості майбутнього вчителя. // Теоретичні засади виховання національної самосвідомості. — К., 1998. — С.55-91.
81. Музична психологія: Навч.-метод. Матеріали до курсу для студ. зі спец. Музичне мистецтво” / Укл. І Польська _ Харків: ХДАК, 2003. 18 с.
82. Мухина В.С. Способность школьника к анализу и саморефлексии. // Психолого-педагогические проблемы взаимоотношения группы и личности школьников. К.: «Радянська школа», 1975. С.81-83.
83. Мыславский Ю.А. Саморегуляция и творческая активность личности. // Вопросы психологии. — 1990. — № 2. — С. 71-86.
84. Найденов М.И. Групповая рефлексия в решении творческих задач при различной степени готовности к интеллектуальному труду. Диссер. ... канд. психол. наук: 19.00.01. — К., 1989. — 239 с.
85. Найденова Л.А.Роль рефлексивного потенциала группы в активизации творческих способностей учащихся: Дис... канд. психол. наук: 19.00.01. — К., 1993. — 192 с.
86. Назайкинский Е.В. Восприятие музыки. - М.: Музыка, 1980. - С. 91-111. Науменко С.И. Индивидуально-психологические особенности музыкальности // Вопросы психологии. 1982. - №5.
87. Науменко С.И. Некоторые психолого-педагогические механизмы повышения эффективности профессиональной подготовки учителя музыки. К.: КГПИ, 1988.
88. Науменко С.І. Основи вікової музичної психології: Посібник. - К., 1995. - 103 с.
89. Новикова Е.Р. Особенности рефлексивных механизмов мышления у школьников подросткового возраста. // Вестник МГУ. Серия 14 "Психология", 1984. — N4. — С. 71-72.
90. Обозов Н.Н. Психические процессы и функции в условиях индивидуальной и совместной деятельности. — В кн.: Проблемы общения в психологии. — М.: МГУ, 1981. — С. 24-45.
91. Обозов Н.Н., Обозова Л.Н. Типология межличностных взаимоотношений (постановка проблемы) // Психологический журнал. 1982. — № 4. — С. 24-44.
92. Огурцов А.П.. Рефлексия. // Философская энциклопедия. В 6-ти т. Т.5. — М.: Советская энциклопедия, 1981. — С. 348-350.
93. Орбан Л.Э. Акмеологическая концепция нравственного становления личности: Автореф. дисс докт. Психол. наук. М., 1992. 61 с.
94. Орлов Г. Время и пространство музыки // Проблемы музыкальной науки, - М.: Сов. композитор, 1972. Вып.1. - С. 358-364.
95. Орлов Г.А. Психологические механизмы музыкального восприятия // Вопросы теории и эстетики музыки - Л.: Музгиз, 1963. - С.181-215.
96. Петровская Л.А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. — М.: Изд., МГУ, 1982. — 168 с.
97. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. М.: Политиздат, 1982. — 255с.
98. Петровский А.В. О некоторых феномен