Формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання : Формирование коммуникативного потенциала будущего учителя иностранного языка средствами культурологический ориентированной учебы

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Міжнародний економіко-гуманітарний університет
імені академіка Степана Дем’янчука

На правах рукопису

Мамчур Інна Анатоліївна

УДК 37.011.31; 811

Формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя
іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого
навчання

19.00.07 Педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
кандидат психологічних наук,
доцент Михальчук Н.О.

Рівне - 2007

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................

3-9

РОЗДІЛ 1
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування комунікативного потенціалу майбутніх вчителів..............................................

10-115

1.1. Феноменологія комунікації в контексті педагогічної діяльності..............

10-39

1.2. Місце комунікативного потенціалу в професійній підготовці майбутнього вчителя іноземної мови..........................................................

39-64

1.3. Детермінанти формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.................................................................................

64-97

1.4. Концептуальна модель формування комунікативного потенціалу...........

97-115

РОЗДІЛ 2
Експериментальна перевірка ефективності формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання.......................................................................................................

116-183

2.1. Стан сформованості комунікативного потенціалу майбутніх вчителів іноземної мови...............................................................................................

116-144

2.2. Визначальні психологічні характеристики педагогічних впливів, спрямованих на розвиток комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.................................................................................

144-161

2.3. Аналіз отриманих результатів.......................................................................

161-183

ВИСНОВКИ...........................................................................................................

184-185

ЛІТЕРАТУРА.........................................................................................................

186-208

ДОДАТКИ..............................................................................................................

209-392

ВСТУП
Актуальність дослідження. Практика навчальної діяльності в середніх закладах освіти висуває жорсткі вимоги до особистості і поведінки вчителя, його інтелекту та творчого потенціалу у розв’язанні професійних завдань. Аналіз наукової літератури показує, що проблема професійного становлення особистості вчителя знаходить своє розв’язання у психологічній науці через розкриття концептуальних положень щодо вузівської підготовки майбутнього спеціаліста (Л.С.Возняк, Л.В.Кондрашова, М.Н.Корнєв, С.Д.Максименко, М.І.Пірен, В.Т.Циба, Г.Й.Юркевич та ін.), прогнозування професійної діяльності випускника вузу (Л.П.Овсянецька, І.Д.Пасічник, Н.І.Пов’якель, С.В.Терещук, Ю.Л.Трофімов, В.С.Пілецький, Н.В.Чепелєва та ін.), місця і ролі вчителя в навчальному процесі (В.П.Казміренко, Л.М.Карамушка, Н.Л.Коломінський, О.Ю.Кошинець, Г.В.Ложкін, Н.О.Михальчук, Л.Е.Орбан-Лембрик, І.М.Семенов, В.В.Третьяченко, В.М.Шепель та ін.). У численних працях (М.М.Бахтін, О.О.Бодальов, Г.Я.Буш, М.С.Каган, З.С.Карпенко, А.Б.Коваленко, О.М.Коропецька, М.Н.Корнєв, В.П.Москалець, М.В.Савчин, В.А.Семиченко, Т.М.Титаренко, А.І.Хараш, Т.К.Чмут, Т.Д.Щербан, І.М.Цимбалюк, Я.Яноушек та ін.) наголошується на ролі і місці спілкування у становленні та розвитку особистості.
Відповідно до суспільних умов сьогодення постає необхідність у здійсненні психолого-педагогічних досліджень, які б чіткіше окреслювали напрямки методики викладання іноземних мов. Зокрема, В.Г.Кремень неодноразово наголошував, що вся освіта повинна бути культурологічно орієнтованою. В цьому зв’язку недостатньо вивченими залишаються питання підготовки вчителів іноземної мови, формування комунікативних вмінь та навичок, необхідних для здійснення міжкультурних діалогів.
Реалізуючи культурологічно орієнтоване навчання, слід спиратися на надбання таких психологів, як В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Е.В.Ільєнков, О.Р.Лурія, В.В.Рєпкін. Одним із найефективніших засобів культурологічно орієнтованого навчання Л.С.Виготський, Д.Б.Ельконін, В.Ф.Литовський, Ф.І.Фрадкіна, Дж.Селлі вважають гру, під час якої відбувається вибір нетрадиційних ролей і веде до трансформації дитиною позначення і способів позначення власного буття у грі.
Щодо навчання студентів висловлювалися думки науковців з приводу використання культурологічних засобів з метою формування комунікативного потенціалу особистості. Так, Ю.М.Лотман, А.Г.Мальчукова, В.М.Симонов, А.В.Решетниченко та ін. наголошують на нагальній потребі у розробці технології навчання у процесі викладання англійської мови, що максимальною мірою наблизить умови комунікації на заняттях до „живого природного” спілкування, щоб виявити для особистості обертання створеного нею стимула як „знака у собі” через виявлення його існування як „знака для Іншого” у „знак для себе” (Л.С.Виготський, Г.Д.Луков, О.Р.Лурія, Ж.П’яже, Дж.Родарі). Під засобами культурологічно орієнтотованого навчання у вищій школі А.Г.Мальчукова розуміє спецкурси та спецсемінари, технології навчання, які базуються на психолого-педагогічних принципах, стимулюють мислення студентів у напрямку трансформації незрозумілого висловлювання у такий спосіб, щоб його зрозумів Інший. При цьому, такими Іншими постають для студентів як їх викладачі й одногрупники, так і діячі культур, досвід яких репрезентується у мовленні (Л.Й.Айдарова, Д.Б.Ельконін, В.С.Біблер, Л.С.Виготський, О.Р.Лурія). Але, на жаль, в психологічній літературі досить не розробленим залишаються питання формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання. Поза увагою дослідників залишається проблема виокремлення психологічних характеристик комунікативного потенціалу особистості, що сприяють успішності професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, взаємозв’язок діалогічної взаємодії в межах студентської групи і формування комунікативного потенціалу студента, вплив умов спілкування і характеру культурологічно орієнтованої навчальної діяльності всередині студентської групи на професіоналізацію майбутніх вчителів, шляхи актуалізації комунікативного потенціалу особистості на етапі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови.
Подальше розроблення проблеми професійної підготовки майбутніх спеціалістів в умовах культурологічно орієнтованого навчання зумовлене логікою розвитку психологічної науки. Останніми роками з’явилися дослідження, в яких висвітлюються важливі аспекти зазначеної проблеми. У зв’язку з цим виникає потреба теоретичного узагальнення і систематизації нового матеріалу, уточнення і конкретизації зробленого в цій галузі та проведення нових експериментальних досліджень.
Окрім цього, інтерес до вивчення комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання викликаний вимогами практики, яка потребує адекватного методичного інструментарію для діагностики складових комунікативного потенціалу, накреслення шляхів його актуалізації на етапі професійної підготовки спеціалістів.
Недостатня розробленість наукової проблеми та її актуальність на сучасному етапі розвитку суспільства зумовили вибір теми дослідження: „Формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання”.
Дисертацію виконано відповідно до тематичного плану досліджень кафедри психології Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука „Психолого-педагогічні та економічні основи гуманізації виховання й навчання в школах і ВНЗ” (тему затверджено Вченою радою Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, протокол №1 від 3.04.1998 року та узгоджено Радою з питань координації наукових досліджень в галузі психології та педагогіки в Україні, протокол №4 від 4.06.1998 року).
Висока актуальність даної проблеми зумовила вибір об’єкта дослідження (психологічні аспекти професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови) та предмета (комунікативний потенціал майбутнього вчителя іноземної мови та засоби його формування).
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі експериментального вивчення діалогічного спілкування студентів визначити ефективні засоби культурологічно орієнтованого навчання, які найбільшою мірою сприяють формуванню комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.
Починаючи дослідження, ми запропонували наступні гіпотези:
1. Рівень розвитку комунікативного потенціалу вчителя обумовлений системою комунікативних якостей, знань, вмінь та навичок, притаманних педагогу, пов’язаний з його перцептивно-рефлексивними, емоційно-емпатійними та інтелектуально-рефлексивними можливостями, комунікативно-особистісними властивостями, мотивацією спілкування та комунікативною готовністю до навчальної діяльності.
2. Комунікативна підготовка майбутнього спеціаліста є умовою актуалізації комунікативного потенціалу вчителя. Її успішність детермінована як індивідуальними комунікативними властивостями особистості, так і педагогічними впливами викладача на студентів, що досягаються через:
а) організацію світоглядних діалогів на заняттях;
б) постановку творчих завдань та створення проблемних ситуацій;
в) заохочення суб’єкт-суб’єктної взаємодії студентів у процесі навчальних бесід, дискусій, диспутів, рольових ігор тощо.
Відповідно до висунутої мети та перевірки гіпотез були визначені наступні завдання дослідження:
1. Теоретично обґрунтувати зміст та особливості комунікативного потенціалу вчителя, визначити його психологічну основу.
2. Проаналізувати вплив соціокультурних чинників на комунікативний потенціал вчителя іноземної мови.
3. Розробити концептуальну модель формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови.
4. Окреслити вимоги до педагогічних впливів викладача на студента, що активізують формування комунікативного потенціалу вчителя іноземної мови на послідовних етапах його вузівської підготовки.
Методологічну основу дослідження становили: розроблені в психології положення, що розкривають сутність спілкування, його роль в розвитку психіки, взаємовідношення спілкування та пізнання, спілкування і спільної діяльності (Г.М.Андреєва, О.О.Бодальов, О.В.Киричук, С.В.Кондратьєва, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, C.Д.Максименко, А.В.Петровський, I.М.Цимбалюк, М.Г.Ярошевський та ін.), характеризують діалог та монолог як форми безпосереднього спілкування людей, висвітлюють роль діалогу в спільній діяльності (Д.Х.Бараннік, О.О.Земська, Г.М.Кучинський, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія, Г.Слама-Казаку, Л.П.Якубинський та ін.), обґрунтовують діалогово-культурологічний підхід в освіті (Г.О.Балл, В.С.Біблер, А.Г.Волинець, С.Ю.Курганов), окреслюють загальні положення теорії педагогічного спілкування (О.О.Бодальов, М.Й.Боришевський, В.О.Кан-Калик, Б.Ф.Ломов, С.О.Мусатов, Л.Е.Орбан, В.А.Семіченко, Т.С.Яценко та ін.), аналізують теоретичні основи формування комунікативного потенціалу вчителя (Н.В.Казарінова, О.Ю.Кошинець, В.Н.Куніцина, Г.В.Ложкін, С.В.Терещук, В.С.Пілецький, В.М.Погольша та ін.), розкривають основні принципи гуманістичної та культурологічно орієнтованої організації міжособистісної взаємодії в педагогічному процесі (Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, В.О.Кан-Калик, З.С.Карпенко, Я.Л.Коломінський, В.П.Москалець, М.В.Савчин, В.О.Сухомлинський), теоретико-прикладні основи професійного формування майбутнього спеціаліста (Л.В.Кондрашова, Н.І.Пов’якель, В.В.Рижов, Н.В.Чепелєва та ін.).
Для розв’язання накреслених завдань в дисертаційній роботі використовувались такі методи дослідження: а) загальнонаукові аналіз, синтез, теоретичне моделювання; б) діагностичні анкетування, інтерв’ю, бесіди, тестування; в) емпіричні спостереження, психолого-педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий), метод змістово-смислового аналізу дискурсивного мислення (за І.М.Семеновим); г) прогностичні експертна оцінка і самооцінка. Для обробки даних використовувалися відповідні статистичні методи.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше предметом експериментального дослідження стали засоби культурологічно орієнтованого навчання, які найбільшою мірою сприяють формуванню комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови; уточнено та конкретизовано уявлення про зміст, сутність та особливості комунікативного потенціалу вчителя; розроблено концептуальну модель формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови; визначено систему якісних і кількісних характеристик, які дозволяють аналізувати рівень розвитку комунікативного потенціалу особистості; виявлено взаємозв’язки між рівнем розвитку комунікативного потенціалу вчителя і системою комунікативних якостей, знань, вмінь та навичок, притаманних педагогу та пов’язаних з його перцептивно-рефлексивними, емоційно-емпатійними та інтелектуально-рефлексивними можливостями, комунікативно-особистісними властивостями, мотивацією спілкування та готовністю до навчальної діяльності.
Теоретичне значення дослідження в тому, що:
а) розроблено систему характеристик, які дозволяють аналізувати ефективність засобів культурологічно орієнтованого навчання студента;
б) виявлено систему психологічних чинників, що впливають на ефективність формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови засобами культурологічно орієнтованого навчання;
в) визначено найбільш доцільні педагогічні впливи викладача на студента з метою розвитку комунікативного потенціалу майбутнього спеціаліста;
г) з’ясовано фактори, які найбільшою мірою впливають на ефективність комунікативної діяльності майбутнього вчителя іноземної мови.
Практична значущість дослідження визначається можливістю використання отриманих результатів з метою формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя на заняттях з іноземної мови, а також з інших предметів гуманітарного циклу. Розроблена в дисертаційному дослідженні „Технологія формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя англійської мови” може бути використана викладачами з метою регуляції взаємодії та спілкування, формування комунікативних вмінь і навичок, а також при підготовці майбутніх вчителів в курсах вікової і педагогічної, соціальної психології.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на Міжвузівській студентській науковій конференції „Зіставне вивчення германських і романських мов і літератур” (м.Донецьк, 15-16 квітня 2003р.), у науково-методичному семінарі „Методика викладання за модульно-рейтинговою технологією та перспективи впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу” (м.Рівне, 19 жовтня, 2004р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Україна на шляху до європейської спільноти в умовах Помаранчевої революції” (м.Київ, 19-20 лютого, 2005р.), на Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень та навчання іноземних мов у контексті Болонського процесу” (м.Хмельницький, 3-4 листопада 2005р.). Результати дослідження використовуються в практичній роботі вчителів, психологів, викладачами кафедри психології Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука м.Рівного в процесі викладання курсів „Педагогічна та вікова психологія”, „Соціальна психологія” (довідка № 01/122), викладачами кафедри вікової та педагогічної психології Рівненського державного гуманітарного університету під час читання дисциплін „Етнопсихологія”, „Психологія професійної комунікації” (довідка № 82), а також викладачами кафедри практики англійської мови Рівненського державного гуманітарного університету в процесі викладання курсу „Лексико-стилістичний аналіз тексту” (довідка № 82).
Публікації. Основний зміст дисертації викладений у 8 одноосібних публікаціях автора, 5 з яких у фахових наукових виданнях, включених до списку ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (322 найменувань) та 14 додатків. Робота викладена на 392 сторінках, текст містить 25 таблиць і 58 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Теоретичне обґрунтування означеної проблеми та експериментальна апробація висунутих в дисертаційному дослідженні положень дають підстави стверджувати, що:
1. Аналіз професійної педагогічної діяльності показав, що перспективним є її вивчення з позицій культурологічного підходу. З огляду на сказане в дисертації характеризується феномен спілкування та його роль в діяльності педагога, виокремлено психологічні характеристики комунікативного потенціалу особистості, що сприяють успішності професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, окреслено вплив діалогічної взаємодії в межах студентської групи на формування комунікативного потенціалу студента, обґрунтовано шляхи актуалізації комунікативного потенціалу особистості на етапі професійної підготовки майбутніх вчителів іноземної мови, які орієнтують педагогів на розуміння і усвідомлення своєї праці як культурологічно орієнтованої.
2. Комунікативний потенціал педагога розглядається як система властивостей, до якої входять: комунікативні якості, комунікативні знання, вміння і навички, потреба у спілкуванні, мотивація спілкування, перцептивно-рефлексивні, емоційно-емпатійні та інтелектуально-рефлексивні можливості, комунікативна готовність до майбутньої педагогічної діяльності.
3. У дослідженні знайшло підтвердження гіпотетичне припущення про те, що формуванню комунікативного потенціалу майбутнього вчителя, його розвитку як суб’єкта навчальної діалогічної взаємодії значно сприяє використання викладачем іноземної мови засобів культурологічно орієнтованого навчання, а саме: по-перше, психолого-педагогічні принципи, згідно з якими організується культурологічно орієнтоване навчання; по-друге, використання розробленої нами „Технології формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя англійської мови” та системи педагогічних впливів викладача на студентів; по-третє, впровадження в навчальний процес спецкурсів та спецсемінарів.
4. Доведено, що комунікативна підготовка майбутнього спеціаліста є важливою умовою актуалізації комунікативного потенціалу вчителя. Її успішність детермінована як індивідуальними комунікативними властивостями особистості, так і педагогічними впливами викладача на студентів, що досягаються через: а)організацію світоглядних діалогів на заняттях; б) постановку творчих завдань та створення проблемних ситуацій; в) заохочення суб’єкт-суб’єктної взаємодії студентів в процесі навчальних бесід, дискусій, диспутів, рольових ігор тощо.
5. Виявлено психологічні чинники ефективного формування комунікативного потенціалу майбутнього вчителя іноземної мови в умовах культурологічно орієнтованого навчання: а) готовність студентів до навчання та самостійної пошукової роботи, що створює додаткову мотивацію і підвищує якість засвоєння комунікативних знань; б) врахування викладачем комунікативного розвитку студентської групи, що безпосередньо пов’язано з оптимізацією стиля спілкування її членів; в) здійснення ефективної комунікативної підготовки студентів; г)оптимізація комунікативних властивостей членів студентської групи; д)збагачення змісту спілкування майбутніх вчителів; е) здійснення розвитку рефлексивно-емпатійних можливостей студентів; ж) готовність викладача до активізації комунікативної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови.
6. З’ясовано фактори, які найбільшою мірою впливають на ефективність комунікативної діяльності майбутнього вчителя іноземної мови: а) вміння відчувати внутрішній стан співрозмовника; б) вміння контролювати свої емоції під час спілкування; в) знання етнопсихологічних особливостей спілкування.
Результати здійсненої роботи не претендують на вичерпне розкриття даної проблеми. Перспективним вбачається поглиблення теоретичних уявлень про формування комунікативного потенціалу педагога на інших заняттях гуманітарного та природничого циклів, вдосконалення культурологічних засобів з метою формування комунікативного потенціалу особистості у вищому навчальному закладі.

ЛІТЕРАТУРА:
1. Абульханова-Славська К.А. Стратегия жизни. М., Мысль, 1991. 299с.
2. Агеев В.С Межгрупповое взаимодействие: социально-психологические проблемы. М.: МГУ, 1990. 240с.
3. Азаров Ю.П. Искусство воспитывать: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1980. 448 с.
4. Амонашвили Ш.А. Психологические основы педагогики сотрудничества: кн. для учителя. К.: Освіта, 1991. 111с.
5. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М., Наука, 1977 380 с.
6. Андреева Г.М. Социальная психология.М.: Изд-во МГУ, 1980. 416 с.
7. АндрієвськаВ.В., БаллГ.О., ВолинецьА.Г., та ін. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи: Книга для вчителя // За ред.Г.О.Балла, О.В.Киричука, Р.М.Шамелашвілі.К.: ІЗМН, 1997.136 с.
8. АндрієвськаВ.В. Навчальний діалог: основні характеристики // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С.47-61.
9. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. М., 1987. 120 с.
10. Анохин П.К. Философские аспекты теории функциональных систем. М.: Наука, 1978. 399 с.
11. Анталогия педагогической мысли Украинской ССР // Сост. Н.П.Калениченко. М.: Педагогика, 1988. 640 с.
12. Анциферова Л.И. Личность в динамике: некоторые итоги исследования // Психологический журнал. 1992. - №5. С. 12-25.
13. Арутюнова Н.Д. Некоторые типы диалогических реакций и „почему” реплики в русском языке // Филологические науки.1970.№ 3. С. 44-58.
14. Асмолов А.Г. Психология личности. Принципы общепсихологического анализа. М.: МГУ, 1990. 367 с.
15. Афанасьев В.Г. Системность и общество. М., Политиздат, 1980. 368 с.
16. БалаянА.Р. Проблемы моделирования диалога // Материалы третьего Всесоюзного симпозиума по психолингвистике.М., 1970. С. 149-152.
17. БаллГ.А, Бургин М.С. Анализ психологического воздействия и его педагогическое значение // Вопросы психологии. 1994. № 4. С. 56-66.
18. БаллГ.О.,ВолинецьА.Г, Копилов С.О. Діалого-культурологічний підхід як напрям гуманізації освіти // Психологія в школі. К., 1997. С. 76-82.
19. Балл Г.О. Головні аспекти застосування поняття діалогу // Менеджмент та маркетинг: досягнення та перспективи: Матер. 9 Всеукраїнської наук.-практ. конф. 13 березня 2002 р. К.: Політехніка, 2002. С. 11-14.
20. Балл Г.О. Гуманізація освіти та діалогічний підхід // Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти. Наук.-метод. збірник, 1998. 196 с.
21. Балл Г.О. Проблема гуманізації освіти та діалогічний підхід // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В. Андрієвської, Г.О. Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С. 6-27.
22. Балл Г.О. Про психологічний зміст особистісної свободи // Педагогіка і психологія. 1996. № 3. С. 18-26.
23. БаллГ.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект.М.: Педагогика, 1990.184 с.
24. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В Психология управления. Харьков: Фортуна-Пресс, 1998. 464 с.
25. БаранникД.Х. Устная монологическая речь: Автореф. дис... д-ра филолог. наук.К., 1970.44 с.
26. БахтинМ.М. Вопросы литературы и эстетики.М., 1975. 130 с.
27. БахтинМ.М. Эстетика словесного творчества.М., 1979. 86 с.
28. БахтинМ.М. К философии поступка // Философия и социология науки и техники.М.: Наука, 1986. С.80-160.
29. БахтинМ.М. Проблемы поэтики Достоевского.М.: Сов. Россия, 1979.320 с.
30. Байрамуков М.І. Психологічні особливості організаторської діяльності менежера освіти в умовах Карачаєво-Черкеської республіки. Автореф. ... дис. канд. психолог. наук., К. 2001. 19 с.
31. Бедерханова В.П. К вопросам о социальной перцепции в связи с использованием ролевых игр в процессе профессиональной педагогической подготовки // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людей.Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1975. С. 232-233.
32. Бех І.Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості // Педагогіка і психологія. 1994. №3. С. 3-13.
33. Белинский В.Г. Идея исскуства // Собрание сочинений: в 9 т. М., 1978. Т.3. С. 278-293.
34. Блинова Е.Е. Формирование открытости к общению у будущего учителя: Дисс. канд. психолог. наук: 19.00.07. Херсон, 2000. 170с.
35. БиблерВ.С. Михаил Михайлович Бахтин.М., 1992.
36. БиблерВ.С. Мышление как творчество.М.: Политиздат, 1975.
37. Библер В.С. На гранях логики культуры. Книга избранных очерков. М., Русское феноменологическое общество. 1997. 440с.
38. Библер В.С. На уроках логики культуры. Книга избранных очерков. М., 1997. Русское феноменологическое общество. 440 с.
39. БиблерВ.С. Нравственность. Культура. Современность.М.: Знание, 1990.
40. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. Два философских введения в двадцать первый век. М.: Политиздат, 1991. 412 с.
41. БогомоловаН.И. Ситуативно-ролевая игра как активный метод социально-психологической подготовки // Теоретические и методические проблемы социальной психологии.М.: Изд-во МГУ, 1974. С. 183-184.
42. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. М.: МГУ, 1982. 200 с.
43. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. М.: Педагогика, 1983. 272 с.
44. Бодалев А.А. Общение и формирование личности // Вопросы психологии познания людьми друг друга и самопознания. Краснодар. Изд-во Кубанского ун-та, 1978. 19 с.
45. Бодалев А.А. О взаимосвязи общения и отношений // Вопросы психологии. 1994. - №1. С. 122-126.
46. Бодалев А.А. О комуникативним ядре личности // Советская педагогика. 1990. №5. С. 77-81.
47. Бодалев А.А. Формирование понятия о другом человеке как личности.Л.: Изд-во ЛГУ, 1970.135 с.
48. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность. М.: Мысль, 1983. 206 с.
49. Бондарь В.И. Повышение эффективности подготовки директора школы к управлению процесом обучения: Автореф. дис. д-ра пед.наук. К.. 1986. 36 с.
50. БорышевскийМ.Й. Влияние позиции подростка на саморегуляцию поведения // Вопр. психологии.1972.№ 5. С. 121-128.
51. Боришевський М.Й. Психологічні механізми розвитку особистості // педагогіка і психологія. 1996. - №:3 С. 26 33.
52. Боришевський М.Й. Теоретико-методологічні основи дослідження психологічних закономірностей виховання громадянської свідомості та самосвідомості особистості // Актуальні проблеми психології: наукові записки Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д.Максименко. К., 1999. Вип.19 С. 36 44.
53. БородулинаМ.К., МининаН.М. Диалогическая речь и методика ее преподавания (на примере немецкого языка) // Язык и стиль / Под ред.Т.А.Дехтеревой.М.: Мысль, 1965. С. 211-225.
54. Бранзбург Е.Д. Роль вузовского коллектива в формировании всесторонне развитого специалиста. Дис. канд.психолог.наук. М., 1977.
55. Брудный А.А. О проблеме коммуникации // Методологические проблемы социальной психологии. М., 1875. С. 165-182.
56. Брудный А.А. Понимание и общение. М.: Знание, 1989. 64 с.
57. Бубер М. Я и ТЫ.М.: Высшая школа, 1993.176 с.
58. Буева Л.П. Человек: деятельность и общение. М., 1988.
59. Буш Б.Я. Диалогика и творчество. Рига: Авотс, 1985. 318 с.
60. Васильев В.С. Проблема коммуникативных способностей членов первичных учебно-воспитательных коллективов: Автореф. дис. канд. психолог. наук: 19.00.05 / АН СССР. И-т психологии. М., 1977. 21 с.
61. Васильева З.И. Воспитание убеждений школьников в процессе обучения. Л., 1981.
62. Вікова психологія / За ред. Г.С. Костюка. К.; Рад. школа, 1976. 269 с.
63. Вітюк Н.Р. Психологічні особливості формування комунікативних здібностей у майбутніх вчителів. Автореф. дис. канд. психол. наук. Рівне, 2002. 20 с.
64. Возняк Л.С. Психологічні особливості професійної підготовки майбутніх спеціалістів до управлінської діяльності: Автореф. дис канд. психол. наук. К., 2000. 19 с.
65. Возрастные особенности психического развития детей / Под ред. Н.В.Дубровиной, М.И.Лисиной.М.: Просвещение, 1982.164 с.
66. ВолковаЕ.В. ЭстетикаМ.М.Бахтина.М., 1990.
67. Волошина Н.В. Особенности коммуникативных способностей личности // Психолого педагогічна наука і суспільна ідеологія: Матеріали методичного семінару АПН України, 12 листопада 1998р. К.: Гнозис, 1998. С. 301-305.
68. Воспитание ненасильственного отношения к миру, к людям и к себе. Сб. научных и учебно-методических статей по проблемам педагогики ненасилия / Под ред. Кодловой А.П., Гавриловой М.С. С-Пб, 2000.
69. Видай А.Ю. Формування лідерської спрямованості особистості майбутнього офіцера Збройних Сил України: Автореф. дис. канд психол.наук: 19.00.05. / Інст. психол. ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2002 19 с.
70. Власенко В.В. Вчителі учні: психологія взаємних оцінних ставлень. К., 1995. 154 с.
71. Войкунский А.Е. Я говорю, мы говорим : Очерки о человеческом общении. 2-е изд. дораб. и доп. М.: Знание. 1990. 238 с.
72. Вудкок М., ФренсисД. Раскрепощенный менеджер. М.: „Дело”, 1991. 312 с.
73. Гаркуша В.В. Формирование навыков общения и коммуникативных способностей в процессе личностно-ориентированного обучения устной иноязычной речи: Дис. канд.психолог.наук. Днепропетровский университет. Днепропетровск, 1992. 129 с.
74. Гендерная психология / Под. ред. Г.В. Ложкина // Научно-методический учебник для студентов Вуза. Донецк: ДИУ, 2004. 144 с.
75. Генов Ф. Психология управления (основные проблемы). М.: Прогресс, 1982. 422 с.
76. Григоровская Л.В. Развитие образного мышления младших подростков средствами музыки // Дис. канд. наук по спец.: 13.00.01. К., 1990. 237 с.
77. Гройсман А.Л. Медико-психологические аспекты обучения // Психология и медицина. М., 1978. С. 226-230.
78. Давидов В.В. Последние выступления. Рига, 1998.
79. Давидов В.В., Репкин В.В. Организация развивающего обучения в 5-9-х класах средней школы. М.:МАРО, «Феникс», 1996. № 5.
80. Дарманський М.М. Соціально-психологічні основи управління освітою в регіоні Хмельницький: Поділля, 1997. 384 с.
81. Дем’янчукС.Я., ПроцюкВ.К. Диспути в школі // Миротворча діяльність школи і вузу. В 2-ох частинах.Рівне, 1997. Ч.2. С. 116-118.
82. Денисенко Г.А. Диалоговое общение, условия и факторы его эффективности: Автореф. дис канд. психолог. наук, М., 1992. 25 с.
83. Деркач А.А., Орбан Л.Э. Акмеологические основы становления психологической и профессиональной зрелости личности. М.: РАУ, 1995. 208 с.
84. Деркач А.А., Кузьмина Н.В. Акмеология: пути достижения вершин профессионализма. М.: РАУ, 1993 24 с.
85. Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи // За ред. В.В.Андрієвської, Г.О.Балла, А.Г.Волиньця та ін.К.,1997.
86. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. М.: Зание.. 1978. 144 с.
87. Донцов А.И. Проблемы групповой сплоченности. М.: МГУ, 1979 22 с.
88. Дубчак Г.М. Внутрішньоособистісні конфлікти студентів у період навчання у вузі: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01. / Інст. психол. ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000 19 с.
89. Дюков В.М. Рефлексивно-психологические особенности проэктирования профессионального бизнес-образования. Автореф. дис канд. психолог. наук. Бийск, 1995. 24 с.
90. Эвристические функции мировозренческого сознания / Под ред. В.Г.Табачковский, М.А.Братко, Э.И.Андрос и др. К.: Наукова думка, 1989. 260 с.
91. Емельянов Ю.М. Активное социально-психологическое обучение. Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. 168 с.
92. Ермоленко А.М. Комунікативна практична філософія: Підручник. К.: Лібра, 1999. 488 с.
93. Зазыкин В.Г., Чернышов А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. М., 1992. 165 с.
94. Здравомыслов А.Г.Потребности, интересы, склонности, ценности. М., 1985.
95. Знаков В.В. Понимание в познании и общении / РАН, Институт психологии. М., 1994. 237 с.
96. Золотнякова А.С. Проблемы психологии общения: Учеб. Пособие по спецкурсу. Ростов-наДону. 1976. 148 с.
97. Ивашов А.Н.. Заика Е.В. Методика исследования коммуникативных установок личности // Вопросы психологии. 1991. - №:5. С.162-166.
98. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы. СПб; Изд-во „Питер”, 2000. 512 с.
99. Кабрин В.И. Психология коммуникативного развития человека как личности: Автореф. дис докт. психол. наук. Санкт-Петербург, 1993. 48 с.
100. Казміренко В.П. Соціально-психологічна регуляція діяльності організацій: Автореф. дис докт. психол. наук. К., 1994. 42 с.
101. Казмиренко В.П. Социальная психология организаций. К.: МЗУУП, 1993. 384 с.
102. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М.: Просвещение, 1987. 136 с.
103. Канюка Г.С. Психологічні основи успішності управлінської діяльності керівників закладів охорони здоров`я: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05. / Інст. психол. ім Г.С.Костюка АПН України. К., 2002 19 с.
104. Карамушка Л.М. Основні етапи та особливості психології праці та організаційної психології у вітчизняної психології // Актуальні проблеми психології. Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 7. 298 с.
105. Карамушка Л.М., Філь О.А. Формування конкурентноздатних команд як актуальна проблема ефективного управління сучасними організаціями // Актуальні проблеми психології: Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 6. С. 16-23.
106. Карамушка Л.М. Організаційна психологія та психологія праці: стан та основні тенденції розвитку в західній науці // Актуальні проблеми психології: Том 1.: Соціальна психологія. Психологія управління. Організаційна психологія. К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002, частина 6. С. 4-15.
107. Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. К.: Ніка-Центр, 2000. 332 с.
108. Карасьова Н.І. Мотиви управлінського спілкування директорів шкіл нового типу // І Всеукраїнський конгрес з практичної психології 27-30 вересня 1994. С. 326 327.
109. Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. К.: Тов „Міжнародна фінансова агенція”, 1998. 216 с.
110. Карпенко З.С. Психологічні основи аксіогенезу особистості.: Автореф. дис. ...д-ра психолог.наук: 19.00.07. К., 1999. 37 с.
111. Каган М.С. Мир общения. М.: Политиздат, 1988. 319 с.
112. Кидрон А.А. Коммуникативная способность и ее совершенствование: Автореф. дис.канд.психол.наук: 19.00.05 / ЛГУ им. А.А.Жданова. Л.. 1981. 19 с.
113. КиричукО.В. Діалог у контексті педагогічної взаємодії // Діалогічна взаємодія у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи / За ред. В.В.Андрієвської,Г.О.Балла, А.Г.Волинця та ін. К., 1997. С. 31-46.
114. Киричук О.В. Проблеми психології взаємодії // Психологія. К., 1991. Вип. 37. С. 3-13.
115. Ковалев Г.А. Основные направления использования методов активного социального обучения в странах запада // Психологический журнал. 1989. № 1. С. 127-136.
116. КовалевГ.А. О системе психологического воздействия // Психология воздействия.М., 1989.
117. КовалевГ.А. Три парадигмы в психологии три стратегии психологического воздействия // Вопр. психологии. 1987.№ 3. С. 41-49.
118. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): Монографія. К.: МАУП, 2000. 286 с.
119. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах. Минск. 1976. 350 с.
120. Кондратюк Т.В. Взаимодействие мировоззрения и культуры в процессе формирования личности. К., 1993.
121. Кондратьева С.В. Общение в системе учитель ученик”.М.: Педагогика, 1984.80 с.
122. Кондратьева С.В. Психолого-педагогические аспекты проблемы понимания людьми друг друга // Психология межличностного познания / Под ред. А.А.Бодалева.М.: Педагогика, 1981. С. 158-174.
123. КондратьеваС.В. Психолого-педагогические проблемы общения: Учебное пособие. Гродно: Изд-во Гродненского ун-та, 1982.66 с.
124. Кондрашова Л.В. Нравственно-психологическая готовность студента к учительской деятельости. К.: Вища школа, 1987. 53 с.
125. Корміна Л.І. Формування світоглядних знань підлітків у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Дис. на здобуття наук. ст. канд. пед. наук. Луцьк, 1998.
126. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія: Підручник. К., 1995. 304 с.
127. Коропецька О.М. Психолого-педагогічні умови ефективного міжособистісного спілкування вчителя і підлітка: Автореф. дис канд. психол. наук. Київ, 1997. 24 с.
128. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 303 с.
129. Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология: теория и методология. М.: Институт молодежи. 1992. Ч.1 142 с.
130. Крысько В.Г., Деркач А.А. Этнопсихология. Теория и методология: Учебное пособие. Ч.1. М.: Ин-т молодежи, 1992. 140 с.
131. КузьминаН.В. Проблемы профессиональной подготовки специалистов в вузах // Проблемы отбора и профессиональной подготовки в вузах. Курс лекций.Л.:Изд-во ЛГУ, 1970. С. 47-61.
132. КузьминаН.В. Уровни педагогических способностей и проблемы психологии познания людьми друг друга // Теоретические и прикладные проблемы психологии познания людей.Краснодар: Изд-во Кубанского ун-та, 1975.240 с.
133. Культурологічні та психолого-педагогічні аспекти гуманізації освіти: Науково-методичний збірник / За ред. Г.О.Балла.К.:Наукова думка, 1998.196 с.
134. Куницына В.Н., Казаринова Н.В.. Погольша В.М. Межличностное общение. Учебник для вузов. СПб.: Питер, 2001. 544 с.
135. КучинскийГ.М. Диалог в процессе решения мыслительных задач: Автореф. дис... канд. психол. наук.М., 1980.24 с.
136. КучинскийГ.М. Диалог в процессе совместного решения мыслительных задач // Проблема общения в психологии.М.: Наука, 1981. С. 92-126.
137. КучинскийГ.М. Диалог и мышление.Минск: Изд-во БГУ, 1983.190 с.
138. Кошинець О.Ю Соціально-психологічні особливості управлінської діяльності керівника закладу освіти. Автореф. ...дис.канд.психолог.наук: К., 2001. 18 с.
139. Лаврикова Г.В., Лещинский В.И. Практическая педагогика: технология личностной ориентации. Архангельск: «Пресс А», 1999.
140. Леонтьев А.А. Психология общения. Тарту: Изд-во Тарт. ун-та, 1974. 220 с.
141. Левитан К.М. Основы педагогической деонтологии: учебное пособие высшей школы. М., 1994.
142. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. М., 1979. С. 8-33.
143. Леонтьев А.А. Психология общения. М.: Смысл, 1999.
144. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. 2-е изд. М.: Политиздат, 1974. 304 с.
145. Лисина М.И. Проблемы онтогенеза общения. М: Педагогика, 1986. 143 с.
146. Лифинцева Н.И. Формирование профессионально-психологической культуры учителя. М.: Издательство Ми 11 У. Курск: Издательство КПУ, 2000. 204 с.
147. Ліщинська О.А. Порадник практикуючого психолога. Івано-Франкіськ: Галичина, 2000. 82 с.
148. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: навч. посібник. К.: КНЕУ, 1997. 248 с.
149. Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта: Учеб. Пособие. К.: МАУП. 2000. 256 с.
150. Ломов Б.Ф. Методологические проблемы социальной психологии. М., 1975. С. 124-125.
151. ЛомовБ.Ф. Проблема общения в психологии (вместо введения) // Проблема общения в психологии.М.: Наука, 1981. С. 3-23.
152. ЛомовБ.Ф. Особенности познавательных процессов в условиях общения // Психологич. журнал, 1980.№ 5. С. 26-42.
153. ЛомовБ.Ф. Общение как проблема общей психологии // Методологические проблемы социальной психологии.М.: Наука, 1975. С. 124-135.
154. ЛомовБ.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида // Психологические проблемы социальной регуляции поведения.М.: Наука, 1976. С. 64-94.
155. ЛомовБ.Ф. Категории общения и деятельности // Вопр. философии, 1979. № 8. С. 34-47.
156. ЛомовБ.Ф. Методологические и